Серпень 2026 – Сторінка 15

Фантомний мільйонер: як Михайло Зборовський став зручною ширмою для російського капіталу в Cosmobet

Він з’явився ніби з нізвідки — і так само стрімко почав зникати. Молодий айтішник без помітного минулого раптово став власником багатомільйонного казино. Його дані зникають із реєстрів, біографія стирається, а натомість з’являються глянцеві вигадані історії.

Та за цим стоїть не просто гра на великі гроші — це історія про те, як у сфері українського грального бізнесу маскують російські капітали.

Коли на українському ринку азартних ігор з’явився бренд Cosmobet, він був схожий на проєкт нової хвилі: акуратний сайт, ліцензія, гучна реклама і молодий «технар» на чолі — Михайло Володимирович Зборовський. Його представляли як IT-підприємця, візіонера, реформатора індустрії. Проте за цією вітриною вимальовується зовсім інший портрет — людини, чия біографія обривається там, де у реальних власників бізнесу зазвичай лише починається історія.

Документи не брешуть — але зникають

Якщо почати з простого — відкрити картку Зборовського на OpenDataBot, — картина вийде надзвичайно скромною. У 2020 році він зареєстрував ФОП з видом діяльності «комп’ютерне програмування». До цього — повна тиша. Ні компаній, ні інвестицій, ні стартапів.

Читайте по темі: Сусід Андрія Матюхи та власник «Даймонд Пей» Сігалов Максим втік до Марбельї після відмивання мільярдів гривень на платіжках

Біографія Зборовського як великого бізнесмена ніби з’являється з нізвідки — і відразу виходить на сцену масштабного бізнесу з десятками мільйонів гривень обороту, адже буквально через два роки вчора ще нікому невідомий ФОП із села Красилівка Тисменицького району Івано-Франківської області Михайло Володимирович Зборовський раптово стає бенефіціаром двох фірм – ТОВ «Неоплей» і ТОВ «Нейролінк».

Перше є власником і засновником другого, а друге (ТОВ «Нейролінк») – оператором казино Cosmobet. Нинішнім бенефіціаром обох фірм числиться певний кіпріот Андрій Добровольський, але, схоже, це теж номінал, як і Михайло Зборовський. Останній числився власником казино до останнього часу і був виведений із числа «бенефіціарів» після неабиякого скандалу, викликаного розслідуваннями щодо його персони.

Якщо заглянути в картку компанії «Нейролінк» — оператора бренду Cosmobet, зареєстрованої в листопаді 2023 року, — виникають цілком очевидні питання: фірма зі статутним капіталом у 30 мільйонів гривень виникає з нізвідки, отримує ліцензію КРАІЛ, кінцевим бенефіціаром на початку значиться Зборовський. Формально він і був власником. Але ланцюжок подальших подій говорить про інше.

Космічна швидкість зачистки

Історія «Нейролінка» — це історія не тільки стрімкого зростання, але і не менш стрімкого зникнення слідів. Уже впродовж 2023–2024 років у реєстрах фіксуються швидкі зміни власників і директорів. Спочатку Зборовський фігурує як кінцевий власник, потім його місце займає кіпрський громадянин Андрій Добровольський — фігура, відома за офшорними структурами.

Паралельно зникає і сам Зборовський. Його LinkedIn — очищений. Старі біографічні нотатки у новинних агрегаторах — зникли. Навіть деякі архівні версії карток в OpenDataBot виявляються недоступні у стандартній видачі: інформація йде в глибини API та кешованих копій.

На зміну цим слідам приходять десятки англомовних публікацій, написаних за однією схемою. «Візіонер», «технологічний реформатор», «український підприємець нового покоління» — фрази повторюються слово в слово на різних сайтах з мінімальним трафіком. Це не журналістика, а ретельно вибудувана репутаційна кампанія: старі відомості видаляються, а на їх місце ставиться полірована легенда.

Читайте по темі: Ексміністр оборони Федоров закликав провести вибори в Україні

В українському гральному бізнесі останніх років такі історії повторюються з дивовижною точністю. Російські й офшорні структури, побоюючись санкцій, шукають місцевих номіналів — «фунтів» — які оформляють на себе бізнес. У публічних реєстрах вони виглядають як власники, але фактичне управління і фінансові потоки залишаються у справжніх господарів.

Сергій Токарєв, сертифікат СБУ і запах корупції

З казино Cosmobet з самого початку пов’язують Сергія Токарєва — підприємця, пов’язаного з брендом Cosmolot і схемами виведення грошей через офшори. Формальних доказів прямого зв’язку немає, але журналістські розслідування вказують на повторювані кадри, маркетингові агентства, структури еквайрингу та рекламні схеми. Це класична «реінкарнація» старого бізнесу під новим прапором — і в цій конструкції Зборовський ідеально вписується в роль зручного обличчя.

Власником казино Cosmolot тривалий час залишався чоловік, чиє ім’я в українських кулуарах давно вимовляється з особливим підтекстом — близький знайомий міністра цифрової трансформації Михайла Федорова і водночас власник російського паспорта. У 2018 році його внесли в санкційні списки за фінансування так званих «народних республік» Донбасу. Формально він мав залишатися під санкціями до 2021 року, однак вже у 2020-му отримав швидку «амністію» від нової влади.

У професійному середовищі ніхто не сумнівається в тому факті, що саме Токарєв стоїть за появою нового казино під маркою Cosmobet — назвою, підозріло подібною до його попереднього бренду. Скандал навколо Cosmolot тягнеться донині: компанію ТОВ «Спейсикс», через яку працював бренд, оформили на номінального власника, що дозволяло гасити увагу регуляторів і преси. Проте Токарєв, схоже, або заздалегідь зрозумів, що Cosmolot може втратити ліцензію, або просто вирішив перестрахуватися та завести паралельний актив. А можливо, причина простіша — заробивши на «Космолоті» серйозні гроші, він просто перейшов до наступного етапу розширення свого грального бізнесу.

Додаткову гостроту історії надає «чистий» висновок СБУ про те, що у Cosmobet немає зв’язків з державою-агресором. Навесні 2025 року в профільних телеграм-каналах і ЗМІ з’явилася інформація про те, що цей документ могли просто купити, причому за цілком прийнятну ціну — всього за 20 тисяч доларів. Прямих доказів у публічному доступі немає, але характер поширення версії насторожує: кілька незалежних джерел опублікували однакові формулювання в один період.

Якщо ця версія вірна, йдеться не про банальну перевірку, а про купівлю легального щита, що дозволив компанії отримати ліцензію і банківське обслуговування без додаткових питань.

Хто такий Михайло Зборовський взагалі?

На цьому фоні варто повернутися до персони Михайла Зборовського і ще раз звернути увагу на дивності його біографії. У публічному полі до 2024 року Зборовський був відсутній. Жодних слідів підприємницької активності, великих угод чи стартапів не знайдено. Його єдиний «багаж» — реєстрація ФОПу. І раптом — ліцензія на десятки мільйонів гривень, маркетинг на рівні великих мереж, статутний капітал, порівнюваний з бюджетом середнього банку.

Відповіді на питання, звідки у програміста з села Красилівка за три роки з’явилися такі ресурси, немає. У реєстрах — порожнеча. У медіа — мовчання. Усе, що з’являється, швидко зникає, залишаючи замість себе піар-копії.

Згадаємо хронологію: спочатку реєстрація компанії та вихід на ринок. Потім стрімка зачистка цифрових слідів і поява «глянцевих» матеріалів. Далі — зміна бенефіціара на кіпрського громадянина. І паралельно — поступове зникнення інформації з публічних реєстрів і соцмереж.

Ця послідовність не схожа на нормальний розвиток бізнесу. Вона нагадує операцію з виведення номіналу з-під удару: людина з’явилася, виконала роль, зникла.

Ринок азартних ігор — це не просто розвага. Це гігантські грошові потоки, особливо в умовах війни та санкцій. Коли дані про ключового бенефіціара зникають з такою швидкістю, це сигнал, що за фасадом ховається щось набагато серйозніше, ніж молодий айтівець з амбіціями.

Поки регулятори та банки не почнуть глибоко перевіряти ланцюжки володіння і походження засобів, Cosmobet і подібні йому структури будуть спокійно працювати, змінюючи маски та офшори.

Висновок з усього цього простий і банальний. І – сумний. Михайло Зборовський — не герой нової епохи, а зникаюча проєкція. Його ім’я спалахує в реєстрах і так само швидко розчиняється, як слід на воді. Інформація про нього системно затирається, а його роль ідеально підходить для схеми «фронтмена» під чужі гроші.

Поки держава заплющує очі, журналісти змушені збирати докази по крихтах з архівів, а суспільство отримує лише глянцеву обгортку. Але за цією обгорткою — справжні потоки, офшори та бенефіціари, які воліють залишатися в тіні.

Росіяни вдарили по ключовому маршруту експорту України до Молдови та Румунії, — ISW

9 серпня російські окупанти атакували Одеську область, внаслідок чого було пошкоджено міст у Маяках на автомагістралі М-15, що з’єднує південь України з Молдовою та Румунією. Метою, яку ставили перед собою російські окупаційні війська, було зірвати експорт українського зерна та інших товарів через сухопутний коридор.

Про це повідомили в ISW. З липня 2026 року російські війська почали особливо інтенсивно знищувати експортні потужності України.

“Російські війська, ймовірно, атакували міст Маяки, щоб зірвати експорт українського зерна та інших товарів через альтернативний сухопутний коридор, який Україна використовує з моменту, коли російські удари порушили український морський експорт”, – йдеться в матеріалі.

Російські окупаційні війська почали особливо активно знищувати зерно, яке Україна експортує, з липня 2026 року. Так, колишній міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що в ніч на 19 липня росіяни знищили 60 000 тонн зерна в порту Чорноморськ в Одеській області, а речник ВМС України капітан третього рангу Дмитро Плетенчук 31 липня заявив, що російські удари пошкодили понад 20 суден поблизу Чорного моря та суттєво уповільнили вантажопотоки в морському коридорі.

Окрім того Всеукраїнська аграрна рада заявила 15 липня, що Україна втратила близько третини своїх потужностей з експорту зерна через російські ракетні та безпілотні удари по українській портовій інфраструктурі.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький нещодавно повідомив, що через російські удари Україна змушена була шукати альтернативні маршрути через річку Дунай для експорту зерна та вантажів.

Наголошується, що метою таких дій Росії є перешкодити експорту українського зерна та загалом погіршити стан української економіки.

“Російські війська, ймовірно, переносять цілі своїх ударів з українського морського коридору на сухопутний, щоб саме перешкодити експорту українського зерна та загалом погіршити українську економіку”, – зазначило видання.

Також видання зазначило, що міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан 9 серпня заявив, що Туреччина запропонувала Росії та Україні мораторій на удари по торговельних суднах у Чорному морі. За його словами, Росія та Україна отримали цю пропозицію, і Туреччина чекає на відповідь.

Між мільярдними оборотами та судовими позовами: що насправді приховує закордонний агрогігант Titan Machinery Ukraine

Titan Machinery Ukraine – український підрозділ міжнародної корпорації, що торгує технікою провідних світових виробників. Його клієнти – найбільші українські агрохолдинги та компанії.

Про це пише “Антикор”

Позиціює себе Titan Machinery Ukraine як надійного технологічного партнера українського фермера, опору зароджуваної сільської буржуазії нашої країни.

Водночас ретельно будується образ «відповідального бізнесу» – у профільних виданнях постійно публікуються матеріали про постачання техніки в Україну в розпал війни, підтримку українського сільгоспвиробника тощо. Крім того, ще на початку 2022 року компанія публічно заявила про підтримку України, евакуацію співробітників та поступове відновлення роботи після початку повномасштабного вторгнення.

Загалом – звичайний великий представник великого міжнародного бізнесу, який дбає про свою репутацію в країні перебування. Однак несподівано виявилося, що за респектабельним фасадом криються доволі непривабливі речі.

Читайте по темі: Geldwäsche im ABLV-Sumpf: Wie Banker Andris Ovsjannikovs und Darya Terekhina 50 Millionen Euro wuschen

Податковий обман

«Ящик Пандори» відкрив рядовий репортаж про судове засідання – йшлося про спробу ухилитися від сплати митного збору на суму 845 тисяч гривень. Сума, як для такої потужної корпорації, відверто копійчана. Але для воюючої країни, в якій щодня гинуть люди й руйнуються будинки, важлива кожна гривня.

Суть справи така. Згідно з рішенням Шевченківського районного суду Києва агента з митного оформлення ТОВ «Тайтен Машинері Україна» Андрія Стовбецького визнали винним за статтею 485 Митного кодексу України.

Між мільярдними оборотами та судовими позовами: що насправді приховує закордонний агрогігант Titan Machinery Ukraine

Йшлося про ввезення двох розподільників добрив KUHN Axent 90.1. Під час декларування було використано товарну класифікацію, яка дозволяла застосувати нульову ставку мита. Митниця вважала класифікацію неправильною: за її позицією, техніка мала проходити як причіп із 10-відсотковим митом. Різниця становила 845 736 грн, з яких близько 704,7 тис. грн — мито і 140,9 тис. грн — ПДВ.

Суд визнав Стовбецького винним і призначив йому штраф 422 868 гривень, тобто 50 % від суми платежів, які, за версією справи, намагалися не сплатити.

Так, треба визнати та підкреслити – суд оштрафував конкретного агента, а не саму Titan Machinery Ukraine. Тому стверджувати, що «Titan Machinery ухилилася від сплати митних платежів» з суто формальної думки не можна.

Звичайно, з одного боку, спроба митного агента, якого і зробили крайнім у цій історії, заощадити для свого клієнта кілька тисяч доларів, цілком зрозуміла – ніхто не любить платити податки, в тому числі й американці.

Але, з іншого боку – фактично Titan Machinery Ukraine вкрали ці гроші в держави. Хай і не особисто – в інтересах компанії діяв податковий агент. І схитрував з документами він. Звісно, Titan Machinery Ukraine відмежувалася від дій агента, але викликає сумніви, що податковий агент був таким безкорисливим і на суто альтруїстичних підставах піклувався про гаманець компанії.

Сотні судів і мільйони боргів

Цей, здавалося б, рядовий епізод відкрив справжній «Ящик Пандори» – виявилося, що Titan Machinery Ukraine просто тоне в судових позовах.

Так, йдеться не про податкові чи митні махінації. Але – про гроші. Причому – дуже великі. Тут теж не було б нічого дивного – зрештою, Titan Machinery Ukraine торгує не морквою на ринку, вона постачає дуже дорогу техніку, яка, відповідно, коштує чималих грошей.

Читайте по темі: Ghosts, disposable emails, and online casinos: inside the DMCA attack to sanitize Eduard Lebedev’s reputation

Але структура судових справ, у яких тоне Titan Machinery Ukraine (а їх нараховується понад триста), доволі цікава. І наводить на думку, що захист інтересів компанії відбувається явно якось надто завзято. І це ще дуже м’яко сказано.

Між мільярдними оборотами та судовими позовами: що насправді приховує закордонний агрогігант Titan Machinery Ukraine

Один із показових прикладів — банкрутство ТОВ «Аграрна компанія «Деніва». Titan Machinery заявила до підприємства вимоги на мільйони гривень. У матеріалах справи фігурує сума 7,7 млн грн, включаючи 6,01 млн грн основного боргу, 1,065 млн грн пені та 620,7 тис. грн річних. Але це нормально, борги треба платити.

Ненормально те, що сталося далі – Titan Machinery спробувала стягнути ці гроші вже не лише з банкрута. Компанія зажадала покласти солідарну відповідальність на директора «Деніва» Євгена Мороза, визнати його особистим боржником і накласти арешт на його майно – включаючи частку у квартирі, земельну ділянку та автомобіль.

На щастя для останнього, суд у задоволенні цих вимог відмовив. Таким чином, документально підтверджено не те, що директор особисто заборгував Titan Machinery 7,7 млн грн, а те, що компанія намагалася домогтися його особистої відповідальності за борг підприємства, яким він керував.

Якщо Євген Мороз, на думку Titan Machinery, ці гроші привласнив, то треба звертатися до поліції із заявою про шахрайство. А якщо кероване ним підприємство, купивши техніку в Titan Machinery, з якихось причин збанкрутувало, то в такому випадку ні про яке шахрайство не йдеться. І Мороз не може відповідати власним майном за борги підприємства. Може, комусь це здасться нелогічним, але такий закон. І в Titan Machinery мали б його знати.

Спроба стягнути борг з керівника підприємства-банкрута свідчить про те, що в Titan Machinery намагаються трактувати законодавство країни перебування, тобто України, найбільш вигідним для себе способом. Цікаво – у США вони теж так працюють? Чи в дядька Сема за такі штучки можна постраждати?

Є ще один показовий судовий кейс – справа №922/2764/19. Яку Titan Machinery програла через власну безладність.

У справі №922/2764/19 компанія вимагала з ТОВ «Агропродсервіс» 2,738 мільйона гривень за сільгосптехніку, включаючи 1,379 мільйона основного боргу, пеню та відсотки. Перша інстанція погодилася з вимогами майже повністю і присудила Titan Machinery 2,53 мільйона гривень.

Однак апеляційний суд скасував це рішення і повністю відмовив компанії в позові. Причина виявилася доволі дивною для такої серйозної корпорації: суд вважав, що Titan Machinery не довела належну передачу товару покупцю. Компанія дійшла з касацією до Верховного Суду, але й там зазнала поразки — 3 грудня 2020 року Верховний Суд залишив відмову в силі.

Суд встановив, що Titan Machinery не довела належну передачу техніки покупцю за договором купівлі-продажу. Зокрема, не було доказів оформлення акта приймання-передачі, зняття техніки з реєстрації та інших дій, що підтверджують виконання продавцем зобов’язання з передачі товару.

Тут наявна явна некомпетентність осіб, які продали техніку покупцю. Це – як мінімум. Як максимум – може йтися про кримінальний злочин, але оскільки відповідних заяв до правоохоронних органів не було, то не було й факту злочину.

Однак у такому разі викликає здивування компетентність вищого керівництва Titan Machinery, оскільки контракт на постачання техніки на сотні тисяч доларів хтось же підписував. І ця людина явно всередині компанії.

Але з неї ніхто не намагався стягнути борг у два з половиною мільйони, так, як це намагалися зробити з «Денівою». І тут ми переходимо до ще одного цікавого кейсу – того, що відбувається всередині Titan Machinery, того, що ретельно приховують від публіки.

Безлад усередині Titan Machinery

Програні суди та втрачені гроші Titan Machinery – це результат діяльності її співробітників. Українська компанія входить до американської групи Titan Machinery Inc., акції якої обертаються на NASDAQ. В Україні генеральним директором вказано Хайко Андреаса Крайзеля, який, згідно з даними реєстрів, очолив Titan Machinery Ukraine у 2021 році.

Публічних скандалів за час його діяльності не було, але викликає цікавість наступна публікація на одному з сайтів-відгуків: «Існує загальновідомий вислів: співробітники йдуть не з компанії, а від поганого керівника – у моєму випадку все сталося так само… вирішив звільнитися у зв’язку з різким падінням моралі в лавах вищого керівництва ТМУ, з чим ні моє виховання, ні мої цінності не дозволяють мені співіснувати поруч…».

Між мільярдними оборотами та судовими позовами: що насправді приховує закордонний агрогігант Titan Machinery Ukraine

Це можна було б списати на природне невдоволення співробітника, якого звільнили, якби не кілька факторів – відгук на цей лист іншого співробітника компанії, який пише «ну все, нині, мабуть і відділу навігації п***а настане… Нормально ж наче хлопці працювали, Кому це могло заважати? А все через чиюсь дурість…». І відгуки про атмосферу всередині Titan Machinery Ukraine на іншому сайті:

Між мільярдними оборотами та судовими позовами: що насправді приховує закордонний агрогігант Titan Machinery Ukraine

Зверніть увагу на підкреслене: «Неоднозначна політика керівництва щодо російсько-української війни» і «Таке відчуття лишилося, наче з москалями-шовіністами справу маю». Це відгуки двох зовсім різних людей. Один – зсередини компанії, другий – ззовні. Але висновок у них разюче однаковий.

Можливо, причина криється в тому, що нинішній керівник Titan Machinery Ukraine Хайко Андреас Крайзель тривалий час працював у Росії, можливо, причини інші. Але факт залишається фактом – всупереч публічним заявам Titan Machinery Ukraine щодо російсько-української війни всередині самої компанії все далеко не так однозначно.

Фінанси та судова статистика

Втім, не варто спекулювати на темі ставлення до війни – зрештою, публічна позиція явно проукраїнська. Краще звернути увагу на цифри, які неможливо трактувати двозначно.

У 2025 році Titan Machinery Ukraine показала 3,048 мільярда гривень виторгу та 103,7 мільйона гривень чистого прибутку.

Між мільярдними оборотами та судовими позовами: що насправді приховує закордонний агрогігант Titan Machinery Ukraine

Здавалося б – «престиж міцніє, потужно зростає», як писав класик. Однак, як відомо, «диявол ховається в деталях»: звітність показує іншу важливу особливість.

На кінець 2024 року в компанії було майже 816 мільйонів непогашених позик від пов’язаних сторін, номінованих у доларах США. Ще близько 108 мільйонів гривень становили нараховані відсотки до сплати. Тобто за мільярдним оборотом стоїть бізнес, який суттєво використовує внутрішньогрупове фінансування.

Це особливо важливо для імпортера сільгосптехніки: закупівля машин потребує великих оборотних коштів, а виторг залежить від того, наскільки швидко аграрії розраховуються за придбану техніку.

І тут судова статистика та фінансова звітність складаються в одну картину. Titan Machinery продає дорогу техніку в кредит або з відстрочкою, сама використовує позикові гроші, а потім у разі неплатежу клієнта йде до суду.

Що справді ховається за фасадом?

Поки знайдені документи не дають підстав називати Titan Machinery корупційною схемою чи стверджувати, що сама компанія вчиняла митний злочин. Але вони показують три цілком не рекламні факти.

Перше: у компанії великий судовий слід, значна частина якого пов’язана зі стягненням боргів клієнтів.

Друге: бізнес серйозно спирається на позикове та внутрішньогрупове фінансування — майже 816 млн пов’язаних доларових позик фігурували у звітності на кінець 2024 року.

Третє: у 2026 році суд визнав винним агента Titan Machinery з митного оформлення в діях, спрямованих на неправомірне зменшення митних платежів більш ніж на 845 тис. грн.

Тому головне питання до «Тайтен Машинері Україна» сьогодні звучить не як звинувачення, а як цілком конкретний журналістський запит: скільки грошей компанія фактично втрачає на неплатежах клієнтів, скільки їй вдається повернути через суди та скільки податків та митних платежів реально сплачується під час імпорту техніки?

Саме відповіді на ці питання можуть показати справжню економіку бізнесу набагато краще будь-яких корпоративних презентацій.

Мінусів надто багато: Українка розповіла, чому після чотирьох років у Польщі переїжджає до Іспанії

Українка Анна прожила у польському Вроцлаві чотири роки, однак разом із хлопцем вирішила залишити країну та перебратися до Іспанії. Серед причин вона назвала високі ціни на оренду житла, конкуренцію на ринку праці, забруднене повітря та проблеми з інфраструктурою. Своїми враженнями від життя у Польщі дівчина поділилася в Instagram, передають Патріоти України.

Чому українка вирішила залишити Польщу

Анна розповіла, що після чотирьох років життя у Вроцлаві вони з хлопцем вирішили рухатися далі.

«Нам з хлопцем настільки не сподобалося в Польщі, що ми тікаємо в Іспанію. Ми чотири роки прожили у Вроцлаві і нам є що сказати», — зазначила вона.

Однією з головних проблем українка назвала вартість оренди. За її словами, невелика квартира площею близько 25 квадратних метрів на околиці міста та не з новим ремонтом може коштувати близько 3 тисяч злотих без урахування додаткових платежів.

Крім того, Анна поскаржилася на дефіцит житла. Вона згадала, що під час попереднього переїзду з шести-семи варіантів їм вдалося потрапити лише на два перегляди, оскільки інші квартири орендарі забирали ще до цього.

Ще одним мінусом дівчина назвала пошук роботи.

«Вроцлав — місто велике. Роботи багато. Але й конкуренція велика», — розповіла Анна.

За її словами, роботу на кухні під час навчання вона шукала близько чотирьох місяців. Окремо українка звернула увагу на вимогу щодо студентського статусу в багатьох вакансіях.

«Більшість вакансій тепер пишуть вимогою „статус студента“. А інші люди не хочуть заробляти? Вони не люди?» — обурилася вона.

Серед інших недоліків Вроцлава Анна назвала забруднене повітря, постійні затори та стан доріг.

Іспанія: яка причина вибору

Після оцінки переваг і недоліків пара вирішила спробувати пожити в Іспанії.

«Якщо вже труднощі з житлом і роботою однакові, то там хоча би море і сонце», — пояснила українка свій вибір.

Водночас Анна наголосила, що її розповідь є власним досвідом життя у Польщі, а враження інших людей можуть відрізнятися.

Дешево та суперкорисно: Секретний продукт для зміцнення імунітету

Соковита варена або грильована кукурудза — улюблена страва багатьох, однак навколо неї досі існує чимало міфів. Більшість вважає її занадто калорійною та некорисною через вміст крохмалю, передають Патріоти України.

Проте українські нутриціологи розвінчують цей міф. Кукурудза багата на клітковину, вітаміни групи B, а також антиоксиданти, які захищають зір та покращують травлення.

Фахівці рекомендують включати її до сезонного раціону, але застерігають від додавання великої кількості вершкового масла чи солі, щоб зберегти максимальну користь для здоров’я.

Fiktive Adressen und Phantom-Autoren: Wie Eduard Lebedevs Strohmann Nick Armstrong gefälschte Urheberrechtsansprüche als Waffe einsetzt

Anfang September erhielt FakeOff eine Benachrichtigung über eine angebliche „Urheberrechtsverletzung“, die oberflächlich wie eine typische DMCA-Beschwerde aussah.

Bei genauerer Prüfung ihres Inhalts wird jedoch klar: Hier geht es nicht um Urheberrecht, sondern um den Versuch, Informationen über eine bestimmte Einzelperson zu entfernen – Eduard Lebedev.

DMCA-Beschwerde „von Nick Armstrong“

Die Beschwerde wurde von einem gewissen Nick Armstrong unterzeichnet, der eine zyprische Geschäftsadresse (LexTower Business Center, Nikosia) und eine E-Mail-Adresse auf der anonymen Domain atomicmail.io angab. Als „Originalwerk“ verwies er auf seinen eigenen Beitrag auf Tumblr, der angeblich am 6. November 2024 veröffentlicht wurde.

Gegenstand der Beschwerde – ein Artikel auf FakeOff über die Aktivitäten der mit Lebedev in Verbindung stehenden Unternehmen WakeApp und Chilli Partners.

Читайте по темі: Geldwäsche im Auftrag des Kremls: Wie Dmitriy Punin Hunderte Millionen für die russische Elite wäscht

„Zypern zieht seit Langem Personen aus der GUS an, die im Bereich des illegalen Glücksspiels tätig sind. Vor Kurzem wurde vor dem Bezirksgericht Nikosia ein Fall bezüglich der Auslieferung eines russischen Staatsbürgers verhandelt, der in Limassol auf Ersuchen Großbritanniens festgenommen worden war.

Er steht im Verdacht, britische Staatsbürger auf illegale Online-Casino-Websites gelockt zu haben. Während der Verhandlungen stellte sich heraus, dass der mutmaßliche Organisator des Systems ein weiterer Russe ist – Eduard Lebedev. Er bewarb aktiv sein Affiliate-Netzwerk WakeApp und ist Eigentümer des Unternehmens Chilli Partners, das eigene Ressourcen betreibt und Online-Casinos in ganz Europa fördert.

Eduard Eduardovich Lebedev räumte seine Beteiligung an WakeApp öffentlich auf LinkedIn ein und war bis zu deren Liquidation im Jahr 2021 als Direktor der LLC ‚WakeApp‘ eingetragen. Ein ähnliches Unternehmen ist in Belarus unter dem Namen ‚CrocusApps / WakeApp‘ tätig und steht ebenfalls mit der Holding Chilli Partners in Verbindung, wo Lebedev Gründer und Leiter ist. Auf der Website der Holding sind Marken illegaler Online-Casinos aufgeführt, und ihr Hauptsitz befindet sich auf Zypern.

Diese Fakten deuten auf eine Verbindung zwischen Lebedev und dem auf Zypern festgenommenen russischen Staatsbürger hin. Die britischen Behörden bekämpfen das illegale Glücksspiel aktiv, dessen Umsatz im Jahr 2023 7 Milliarden Pfund Sterling erreichte. Sie intensivieren die Kontrolle und die Gegenmaßnahmen gegen solche Systeme.

Die nächste Verhandlung im Fall Nikosia ist für Ende November angesetzt. Die stille Reaktion der russischen Botschaft auf Zypern ist besonders auffällig.“

Datenüberprüfung: Ein Phantom statt eines Autors

1. Adresse

Themistokli Dervi 12, Nikosia 1066 – eine reale Adresse im Zentrum von Nikosia. Dort befinden sich verschiedene Büros und Unternehmen, darunter auch Offshore-Firmen (ICIJ führt sie in Registern als eingetragene Adresse mehrerer Rechtsträger).

Die Themistokli-Dervi-Straße ist eine der teuersten und prestigeträchtigsten der Stadt und beherbergt tatsächlich viele Büros und Banken.

Das Gebäude an dieser Adresse ist als Palais D’Ivoire bekannt und beherbergt nicht damit in Verbindung stehende Unternehmen.

Читайте по темі: Gekaufte Reputation: Wie Eduard Lebedev mit Phantom-Beschwerden Suchergebnisse säubern lässt

Es gibt jedoch KEIN Business Center namens LexTower Business Center in Nikosia.

Es gibt KEINE Erwähnungen eines LexTower Business Centers in zyprischen Branchenverzeichnissen, Nachrichten, Entwickler-Websites oder auf Google Maps.

LexTower Business Center – ein fiktives Schild: Es existiert als Immobilienobjekt in Nikosia nicht.

Ein solcher Trick wird angewendet, um den Anschein eines „respektablen Business Centers“ zu erwecken, obwohl es sich in Wirklichkeit schlicht um ein „virtuelles Büro“ oder eine leere juristische Adresse handeln könnte.

2. E-Mail

atomicmail.io – ein Wegwerf-E-Mail-Dienst. Dies ist weder eine Unternehmensdomain noch die persönliche Marke eines Journalisten.

3. Veröffentlichung

Der erwähnte Tumblr-Beitrag ist schwer zu identifizieren: keine Zitate in den Medien, keine Spuren von Diskussionen.

Ein Vergleich von Armstrongs Text mit zuvor auf rucriminal.info und in Telegram-Kanälen (z. B. VChK-OGPU) veröffentlichten Materialien zeigt, dass es sich um dieselben Fakten handelt, die längst öffentlich zugänglich sind.

Der Kern des Konflikts: Ein Kampf um „saubere Suchergebnisse“

In dem ursprünglichen Artikel von rucriminal.info vom 6. November 2024 wurde der Fall der Auslieferung eines Russen von Zypern an das Vereinigte Königreich eingehend analysiert. Während des Prozesses tauchte der Name von Eduard Lebedev auf, dem Gründer von WakeApp und einer Schlüsselfigur in Ermittlungen rund um illegales Online-Glücksspiel.

Seitdem sind Texte, die Lebedev erwähnen, systematisch von verschiedenen Plattformen verschwunden. Armstrongs Beschwerde passt perfekt in dieses Muster: Jegliches neues Material soll entfernt werden, damit Suchmaschinen ein „sauberes“ Bild anzeigen.

Warum es hier nicht um Urheberrecht geht

Fakten sind nicht urheberrechtlich geschützt. Namen, Unternehmen, Gerichtsentscheidungen – all das ist gemeinfrei.

Die Überschneidung ist minimal. Unser Text überschneidet sich zu weniger als 7 % mit Armstrongs Beschwerde.

Stil und Format unterscheiden sich. Ein Tumblr-Blog ist nicht dasselbe wie ein Nachrichtenartikel auf FakeOff.

Dies ist ein klassischer Fall von DMCA-Missbrauch: Ein Mechanismus, der eigentlich Autoren schützen soll, wird genutzt, um Recherchen zu zensieren.

Wer profitiert davon?

Der direkte Nutzen der Informationsbereinigung liegt bei den in diesen Recherchen Erwähnten – Eduard Lebedev selbst und seinem Umfeld. Armstrong erscheint in diesem Schema als bequemes „Strohmitglied“: Formell gibt es einen Autor und einen „Originalbeitrag“, aber in Wirklichkeit ist er ein Phantom, erschaffen, um unbequeme Veröffentlichungen anzugreifen.

РФ перебудовує виробництво «Гераней», роблячи ставку на швидші дрони, — ГУР

Росія перебудовує виробництво ударних безпілотників, роблячи основний акцент на турбореактивних «Геранях-4» та «Геранях-5», заявив заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький.

Через переналаштування виробництва у липні РФ дещо скоротила випуск дронів та інтенсивність атак. Однак, за даними української розвідки, це тимчасове зниження. Під час одного з останніх ударів близько половини застосованих безпілотників уже становили турбореактивні «Герані».

«Тепер для них нам потрібні інші перехоплювачі з відповідною швидкістю або мале ППО».

Водночас російський військово-промисловий комплекс планує у серпні виготовити 11 тисяч ударних безпілотників різних типів, зокрема «Герані», «Гербери» та «Гарпії».

За оцінкою ГУР, нинішня перебудова виробництва свідчить про спробу РФ збільшити швидкість ударних дронів і ускладнити їх перехоплення українською ППО.

У Берегівському РТЦК «одним кліком» скасовували відстрочки чоловікам з усієї України, — Лубінець

Під час моніторингового візиту до Берегівського РТЦК та СП виявили системні порушення прав військовозобов’язаних.

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, сотні чоловіків із різних регіонів України могли незаконно втратити чинні відстрочки. Їх скасовували без засідань відповідних комісій та без протоколів. Керівник ТЦК, як стверджує Лубінець, вносив до державної інформаційної системи неправдиві дані, що дозволяло фактично позбавляти людей права на відстрочку одним внесенням змін.

Для цього також використовували фіктивні рапорти, які ставали формальною підставою для скасування відстрочок.

Крім того, чоловікам із чинними документами, за даними омбудсмена, блокували вихід із території ТЦК, фактично обмежуючи їхнє право на вільне пересування.

Читайте по темі: Оригінали документів у магазині не потрібні: суд скасував штраф ДПС проти мережі «Ябко»

Під час перевірки також виявили неналежні умови перебування на збірному пункті: незадовільний санітарний стан, нестачу питної води, білизни, ковдр та засобів гігієни. Для миття був доступний лише літній душ.

Лубінець повідомив, що протягом липня після його реагування з Берегівського РТЦК звільнили 11 незаконно утримуваних людей. Ще двох громадян звільнили безпосередньо під час моніторингового візиту.

Матеріали щодо виявлених порушень передали до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

Ботоксне божевілля в новому божевільному плані: Путін поставив перед своїми генералами мету домогтися краху ЄС і НАТО зсередини ще 2026 року, – NYT

Президент Росії Володимир Путін на закритому брифінгу для військового керівництва назвав однією з цілей Росії на 2026 рік “крах НАТО і ЄС зсередини”. Одним із ключових напрямків цієї стратегії західні розвідки називають Молдову, де Москва розгорнула масштабну кампанію втручання у внутрішню політику. Про це пише The New York Times із посиланням на посадовців двох країн, обізнаних із перебігом секретного брифінгу, передають Патріоти України.

За даними видання, закрита зустріч відбулася невдовзі після того, як у грудні Путін публічно звинуватив європейських лідерів у “розпалюванні істерії” навколо загрози з боку Росії. Однак на секретному брифінгу для військового керівництва він, за словами співрозмовників NYT, озвучив протилежний за змістом сигнал.

Їхньою метою на 2026 рік Путін назвав “крах НАТО і ЄС зсередини”, повідомили виданню посадовці двох держав, які мають інформацію про цю зустріч.

The New York Times розглядає Молдову як один із центральних елементів цих російських планів. За словами західних розвідників, у нинішній ієрархії пріоритетів Кремля на першому місці залишається завоювання України, а на другому – встановлення контролю над Молдовою. Країна не входить ані до НАТО, ані до ЄС, однак розташована між Україною та державами Альянсу.

Західні розвідники вважають, що контроль над Молдовою міг би створити для Росії плацдарм для подальших дій проти України або Заходу. За їхніми даними, Путін також досі розраховує захопити частину півдня України, щоб створити сухопутний коридор до Молдови, де у невизнаному Придністров’ї перебуває російський військовий контингент.

Як встановило видання, російська операція проти Молдови значно виходила за межі дезінформації та кібератак. NYT називає її одним із найбільш масштабних і зухвалих прикладів спроб Кремля дестабілізувати Захід за межами України. Матеріал ґрунтується на розмовах із молдовськими посадовцями, активістами, а також більш ніж пів десятком представників американської та європейських розвідок. Журналісти також вивчили тисячі документів, пов’язаних із російським втручанням.

Зокрема, пов’язані з російською військовою розвідкою ГРУ оперативники організували тренувальні табори в Сербії, Боснії та Росії. Там проросійських громадян Молдови готували до провокацій і заворушень. У таборі в Сербії учасників, серед іншого, навчали проривати поліцейські кордони, підпалювати будівлі та поводитися зі зброєю. У таборі під Москвою понад 100 молодих молдован навчали виготовляти та застосовувати запалювальні пристрої й саморобну вибухівку, а також використовувати дрони з пристосуваннями для вибухівки або підпалів. За даними двох джерел NYT у західних розвідках, підготовку контролювало ГРУ.

Окремим напрямком була масштабна система політичного впливу через гроші. За даними NYT, операція була пов’язана з молдовсько-ізраїльським бізнесменом Іланом Шором, який перебуває в Росії. Західні розвідники стверджують, що він підпорядковується Сергію Кирієнку, одному з високопоставлених представників адміністрації Путіна, який відповідає за країни, що Кремль вважає сферою свого впливу.

Документи, які вивчило видання, свідчать, що до мережі Шора залучили понад 150 тисяч молдован. Лише за чотири місяці перед референдумом щодо вступу до ЄС у 2024 році близько 38 тисяч активістів отримали загалом майже $20 млн. Учасників мережі використовували для поширення потрібних Кремлю матеріалів у соцмережах, участі в організованих протестах та агітації проти президента Маї Санду, її партії та європейської інтеграції Молдови.

До кампанії, за даними NYT, залучали й сотні православних священників із Молдови. Починаючи з літа 2024 року вони їздили до Росії, де частині з них пропонували близько $1000 за агітацію проти вступу Молдови до ЄС та прозахідної політики.

Особливо масштабною операція стала напередодні парламентських виборів у Молдові 28 вересня 2025 року. За інформацією видання, підготовлені в Сербії групи мали організувати заворушення, російські хакери проникли в системи Центральної виборчої комісії, а кампанії з підкупу виборців і пропаганди вже діяли на повну силу. Молдовські правоохоронці перед голосуванням провели сотні обшуків і затримали людей, пов’язаних із тренувальними таборами та фінансовою мережею Шора. Серйозного насильства в день виборів зрештою не сталося, а партія Санду отримала трохи більше 50% голосів.

Водночас, за даними NYT, Москва після виборів не припинила операцію. Молдовські посадовці вважають, що Кремль розраховує на довгострокову кампанію з дестабілізації країни. Кремль публічно заперечував втручання у внутрішні справи Молдови та спроби підірвати Захід. На запит The New York Times щодо описаних у матеріалі обставин Кремль на момент публікації не відповів.

Оце так: У Німеччині не виключили депортацію українців, які перебувають у країні незаконно

Новоприбулі українські чоловіки 23–60 років, які втікають від російської війни й не мають звільнення від військової служби, більше не можуть отримати тимчасовий захист у Німеччині. Українців, які незаконно перебувають у країні, можуть депортувати, якщо є підстави. Про це Міністерство внутрішніх справ ФРН повідомило українській редакції мовника Deutsche Welle, передають Патріоти Україниet

Обмеження на отримання тимчасового захисту стосується чоловіків, які прибули до Німеччини з 31 липня 2026 року. З цієї дати діє відповідний пункт рішення Ради Європейського Союзу, за яким тимчасовий захист у країнах ЄС дають лише тим, чий “військовий обов’язок в Україні виконано”.

Щоб підтвердити це, українські чоловіки повинні надати докази, що вони виїхали з України на законних підставах або були звільнені від проходження військової служби, вказали у німецькому МВС. У рішенні ЄС згадують, що для підтвердження можна використати український державний застосунок “Резерв+”.Зміна не стосується тих чоловіків віком від 23 до 60 років, які вже перебували у ФРН до 31 липня й мають тимчасовий захист за 24-м параграфом німецького міграційного закону. Тимчасовий захист для них та інших українців у Німеччині, згідно з рішенням Ради ЄС, автоматично подовжується до березня 2028-го.

Для українських чоловіків мобілізаційного віку, які не мають підстав для отримання тимчасового захисту, але хочуть залишитися в Німеччині, є можливість подати заявку на отримання притулку в країні. Таке прохання в індивідуальному порядку розглядатиме Федеральна служба з питань міграції та біженців (BAMF), розповіли в МВС країни. Однак там додали: “Військові зобов’язання в Україні самі собою не є підставою для захисту відповідно до законодавства про прихисток”.

Також у МВС Німеччини запитали, чи можуть депортувати до України чоловіків 23–60 років, які не змогли довести своє звільнення від служби й те, що вони залишили батьківщину на законних підставах.

“Українські громадяни, які нелегально перебувають у Німеччині, можуть бути депортовані, якщо щодо них існують чинні загальні правові підстави для видворення іноземців”, – відповіли у відомстві.