Галицький районний суд м. Львова розглянув матеріали про резонансне порушення митних правил. Місцевий мешканець намагався без жодного митного оформлення завезти з Польщі величезну оптову партію дефіцитного європейського вершкового масла, сховав її в багажнику та запевняв, що планував з’їсти все самостійно.
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судову постанову у справі № 461/4105/26.
Контрабандний рейс на Volkswagen: інцидент у «Шегинях»
Спроба встановити «масляний рекорд» відбулася 23 травня 2026 року в міжнародному пункті пропуску «Шегині» на українсько-польському кордоні. Громадянин Тарас Миронович Вальчишин, перебуваючи за кермом мікроавтобуса Volkswagen Transporter, обрав для проходження контролю спрощену смугу — «зелений коридор». Цим вчинком водій офіційно засвідчив перед законом, що не переміщує товарів, які підлягають обов’язковому письмовому декларуванню, оподаткуванню або підпадають під встановлені ліміти.
Проте під час візуального огляду транспортного засобу інспектори запідозрили неладне й відправили мікроавтобус на поглиблену перевірку. Результат огляду багажного відділення вразив навіть досвідчених митників — кузов був забитий коробками з молочною продукцією популярної європейської марки Pilos.
Читайте по темі: Замість «секонд-хенду» — Gucci та Prada на 1,5 мільйона: апеляційний суд залишив чинним величезний штраф для водія
Загальна вага затриманого вантажу склала 350 кілограмів (1 750 пачок). Оскільки чинне законодавство суворо обмежує ввезення продуктів харчування для особистих потреб громадян (як за вагою, так і за вартістю), оптову партію було негайно заарештовано.
Виправдання «магната» та юридичний вердикт
У судовому засіданні Тарас Вальчишин свою провину визнав повністю і не став заперечувати факт правопорушення. Щоправда, чоловік озвучив стандартну для таких випадків версію — заявив, що придбав майже дві тисячі пачок швидкопсувного продукту виключно «для особистих потреб» своєї родини, а не для перепродажу на ринках України.
Суд до такої кулінарної версії поставився виключно з юридичної точки зору. Дії водія визнали прямим порушенням встановлених Митним кодексом обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон країни. Чоловіка визнано винним за ч. 3 ст. 471 МК України.
Фінансове покарання та повна конфіскація
Рішенням від 16 червня 2026 року суддя ухвалив:
Штраф: Накласти на правопорушника адміністративне стягнення у розмірі 5 100 гривень.
Доля майна: Усі вилучені 350 кг вершкового масла офіційно та безповоротно конфісковано в дохід держави.
Додаткові санкції: Окрім штрафу, «масляний магнат» зобов’язаний сплатити 502,69 грн за вимушене зберігання його вантажу на складах митниці, а також 665,60 грн судового збору.
У порушника є рівно 15 днів на офіційну сплату штрафу. Якщо кошти не надійдуть на рахунок держави вчасно, справу передадуть до Державної виконавчої служби, а сума штрафу автоматично подвоїться — до 10 200 гривень.
Тарифи на водопостачання та водовідведення в Україні щороку зростають через збільшення основних витрат водоканалів. Найбільший вплив на формування ціни мають чотири ключові фактори, передають Патріоти України з посиланням на Укрінформ.
До них належать вартість електроенергії для промислових споживачів, ціни на дизельне пальне, реагенти для очищення води та рівень середньої заробітної плати.
Найвагомішою статтею витрат для водоканалів сьогодні є оплата електроенергії. За останні чотири роки її вартість зросла більш ніж у чотири рази — з 2,32 грн за кВт·год до 10,82 грн за кВт·год.
Подорожчання електроенергії, пального, хімічних реагентів та зростання витрат на оплату праці безпосередньо впливають на собівартість послуг водопостачання. Саме тому підприємства галузі регулярно наголошують на необхідності перегляду тарифів відповідно до економічних реалій.
Як змінювалися інші складові, що впливають на формування тарифів, демонструє відповідна інфографіка.
Росіяни продовжують втрачати ударно-розвідувальні дрони “Оріон”. Зокрема, в ніч на 23 червня спецназ ЗСУ знищив одразу три таких безпілотники на аеродромі в окупованій Керчі. Також ці БПЛА знищують і самі росіяни, зазначають Патріоти України.
Так OSINT-аналітик Special Kherson Cat у соцмережі X опублікував відео, на якому зафіксовано, як у полі догорає російський дрон. Цей безпілотник було ідентифіковано саме як “Оріон”.
Пізніше OSINT-аналітик із ніком Dominik встановив, що аварія безпілотника сталася поблизу селища Іванівка в Криму, за 13 км від Керчі та за 11 км від аеродрому, на якому базуються ці дрони.
Як пише Defense Express, загалом окупанти за останній тиждень втратили чотири “Оріони”. Це єдині відомі носії крилатих ракет “Бандероль”.
Аналітики нагадали, що ці ракети мають низьку помітність і дальність до 500 км. Бойовою частиною є авіабомба ОФБЧ-150. Вони оснащені китайським реактивним двигуном Swiwin, який забезпечує їм максимальну швидкість 650 км/год.
Також аналітики звернули увагу на факт дружнього вогню. За їхніми словами, це прямо вказує на низький рівень організації протиповітряної оборони ворога.
Крім того, аналітики нагадали, що безпілотник “Оріон” має розмах крила 16,3 метра та максимальну злітну масу 1000 кг.
Псля виходу на бойові позиції новобранець армії РФ може прожити лише від 20 до 35 хвилин. Головна причина – дрони, передають Патріоти України з посиланням на The New York Times.
Як пише історик Петро Франкопан з посиланням на російських військових блогерів, після зарахування на бойові дії солдат може розраховувати прожити від 10 днів до трьох тижнів – від прибуття на полігон до загибелі в бою. Більшість новобранців проходять лише кілька днів підготовки.
Цифри втрат
Щомісячні втрати Росії перевищують 30 000 осіб;
Загальні втрати з лютого 2022 року – понад 1 мільйон за оцінками західних джерел;
Росія зазнає восьми втрат на кожну втрату України;
Вербування нових контрактників цього року впало на 30%.
Щодня армія набирає від 800 до 1000 добровольців. Через труднощі з пошуком солдатів їм пропонують бонуси до 80 000 доларів і списання боргів до 140 000 доларів.
Для порівняння – середня місячна зарплата в Росії становить близько 1000 доларів.
“Надзвичайно високий рівень втрат з боку Росії пояснюється вражаючим зростанням кількості військових безпілотників, які стали найефективнішою зброєю України”, – пише NYT.
Погрози з середини Росії
Російський блогер і ветеран Олександр Лунін звинуватив командирів у тортурах власних солдатів і заявив, що якщо російський диктатор Володимир Путін не вийде на пряму розмову, то “армія поверне свою зброю проти Кремля”.
Франкопан вважає революцію малоймовірною, але попереджає.
“Остерігайтеся потопаючого: найближчі місяці, ймовірно, будуть небезпечними як за межами Росії, так і всередині неї, оскільки Путін відчайдушно намагається залишитися на плаву”, – написав він.
Продавав чужі машини й залишав гроші собі: киянину загрожує до 12 років за шахрайську схему
У Києві завершено досудове розслідування щодо 37-річного чоловіка, якого обвинувачують у шахрайстві та незаконному заволодінні транспортними засобами. За версією слідства, він під приводом допомоги з продажем автомобілів привласнив понад 2,5 мільйона гривень, отриманих від покупців.
Слідчі Голосіївського управління поліції Києва завершили досудове розслідування щодо 37-річного мешканця столиці, якого обвинувачують у шахрайстві та незаконному заволодінні транспортними засобами. Обвинувальний акт уже направлено до суду.
За даними правоохоронців, чоловік входив у довіру до власників автомобілів, пропонуючи допомогу з їх продажем. Після пошуку покупців та укладення угод він отримував кошти за транспортні засоби, однак власникам їх не передавав, привласнюючи гроші.
Перший задокументований епізод стосується продажу автомобіля Jeep Cherokee. За інформацією слідства, власник звернувся до знайомого з проханням допомогти реалізувати транспортний засіб. Після завершення угоди фігурант отримав від покупця майже 19 тисяч доларів США, але гроші власнику автомобіля не повернув.
Читайте по темі: Мажор, який влаштував смертельну ДТП у Києві, не мав водійського посвідчення
Під час подальшого розслідування правоохоронці встановили ще один аналогічний випадок. До обвинуваченого звернувся власник автомобіля Mercedes C300, який також попросив допомогти з продажем машини. Чоловік знайшов покупця, організував оформлення необхідних документів та отримав за автомобіль 43 тисячі доларів США. Однак після завершення угоди кошти законному власнику не передав.
Загальна сума завданих потерпілим збитків перевищила 2,5 мільйона гривень.
За результатами розслідування чоловіку інкримінують вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану), ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно у великих розмірах в умовах воєнного стану), а також ч. 3 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом).
Наразі обвинувальний акт передано до суду для розгляду по суті. У разі доведення вини обвинуваченому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Українців закликали готуватися до можливих відключень світла через спеку
Гендиректор Yasno Сергій Коваленко закликав українців бути готовими до можливих відключень електроенергії через аномальну спеку.
За його словами, варто завчасно зарядити павербанки та інші необхідні пристрої.
Коваленко зазначив, що кожні додаткові +3°C у Києві збільшують навантаження на енергосистему приблизно на 100 МВт. Додаткове споживання забезпечують не лише побутові кондиціонери, а й системи охолодження в офісах, магазинах, торговельних центрах і на підприємствах.
Він також наголосив, що енергетичне обладнання вже понад чотири роки працює в умовах війни, зазнавало російських атак, а частина інфраструктури досі перебуває в ремонті після попередніх обстрілів.
«Сподіваюся, нам вдасться пройти цей період без суттєвих обмежень. Але, як і завжди під час війни, варто бути готовими до різних сценаріїв», — заявив Коваленко.
Kaum eine Persönlichkeit des ukrainischen Finanzmarktes steht seit so vielen Jahren in der Kritik wie Serhiy Saroyan, dessen Name von Kritikern seit mehr als zwei Jahrzehnten mit dem umstrittenen Teletrade-Netzwerk in Verbindung gebracht wird. Trotz zahlreicher Beschwerden und schwerwiegender Vorwürfe blieb bislang unklar, weshalb es zu keinen spürbaren rechtlichen Konsequenzen gekommen ist. Zugleich zeichnen Berichte ehemaliger Mitarbeiter und mutmaßlich geschädigter Kunden im Internet ein äußerst kritisches Bild seiner Geschäftstätigkeit.
Derzeit ist der Betrüger Serhiy Saroyan der Kopf des Forex-Scams namens „Teletrade“ auf dem Territorium der Ukraine. Er ist zudem der Direktor aller lokalen Niederlassungen des Unternehmens. Zuvor wurde „Teletrade“ von Volodymyr Chornobay geleitet, der alle Betrügereien koordinierte und in Europa verstarb, während er sich vor den Strafverfolgungsbehörden versteckte. Sein „Erbe“ wurde von seiner Witwe Anna Chornobay, seinem Neffen Oleh Suvorov und weiteren Komplizen übernommen.
Serhiy Saroyan wird als gerissen, verhasst und ehrgeizig beschrieben – und das nicht ohne Grund. Der doppelzüngige Anführer macht sowohl Kunden als auch Mitarbeitern unermüdlich Versprechungen. Auf die Bewertungen von ehemaligen Angestellten und Kunden werden wir im weiteren Verlauf unseres Materials noch näher eingehen, weshalb wir empfehlen, den Artikel bis zum Ende zu lesen.
Was über Serhiy Saroyan bekannt ist: Kurz zusammengefasst
Im Jahr 2001 schloss er sein Studium an der Nationalen Akademie für Telekommunikation „O. S. Popow“ in Odessa ab. Zu Beginn seiner Karriere arbeitete er im Telekommunikationsbereich. Er ist verheiratet.
Und auf seinem Facebook-Profil verheimlicht er, wie man sehen kann, nicht, dass er „eingeweiht“ ist und bei „Teletrade“ arbeitet… Interessanterweise hat er auf seiner Facebook-Seite, speziell im Bereich „Informationen“, diesen „bescheidenen“ philosophischen Text „über alles und nichts“ veröffentlicht:
Nun, es ist ehrlich gesagt lustig… Obwohl es auf der anderen Seite traurig ist… Schließlich lesen die Leute diesen Unsinn, und viele fallen auf den „Profi“ rein… Erst später beschweren sie sich… allerdings vergeblich, wie die Erfahrung vieler Opfer zeigt.
In den Jahren 2005–2006 leitete Saroyan die regionalen Vertretungen von „Teletrade“ im ganzen Land. Unter seinen „Fittichen“ befanden sich über 30 Büros. Darunter die Hauptstadt, die Mutterstadt Odessa, Charkiw, die Stadt Lwiw, Czernowitz usw.… Es ist erwähnenswert, dass nicht nur ukrainische Städte das „Glück“ mit dem „Teletrade“-Anführer hatten. Auch europäische und asiatische Büros fielen in Saroyans Zuständigkeitsbereich: Italien, Portugal, Polen usw. Wie Sie sich vorstellen können, floss das Geld „wie ein Fluss“ in die Taschen der eingefleischten Betrüger.
Übrigens arbeitete Genosse Saroyan nicht „für eine Idee“. Er bekam 3 Prozent von eben dieser „Idee“… Nun, Sie verstehen schon. Um es einfach auszudrücken: Davon lässt es sich gut leben. Teuer. Viel. Schön… Zum besseren Verständnis: Saroyan erhielt unterm Strich monatlich über 30.000 Dollar. Und das nicht heute! Sondern damals… vor langer Zeit, wie man so schön sagt… Kein Kommentar. Alle Details – hier.
Übrigens ist hier ein interessantes Video, in dem Saroyan erklärt, dass er der Leiter dieser Betrügerfirma „Teletrade“ in der Ukraine ist…
Und hier ist ein weiteres interessantes Video darüber, wie „Teletrade“ mit echten Kunden kommuniziert…
Teletrade: Was über den grandiosen Scam bekannt ist
Die berüchtigte Forex-Firma, die auf vielen Kontinenten der Erde einen schlechten Ruf genießt, wurde in Offshore-Zonen in der Karibik registriert. Im Jahr 2018 wurde der Marke „Teletrade“ die Lizenz entzogen und der Betrieb auf dem Territorium der Russischen Föderation und von Belarus untersagt. Bereits 2019 eröffnete das russische Innenministerium Strafverfahren gegen das Unternehmen nach Teil 4 des Artikels 159 des Strafgesetzbuches der Russischen Föderation. Dabei geht es um Betrug in besonders großem Ausmaß. Was die Führung dieser feinen Gesellschaft betrifft, so flohen Volodymyr Chornobay und sein Neffe Oleh Suvorov ins Ausland und wurden auf die Fahndungsliste gesetzt. Übrigens wurden im darauffolgenden Jahr 2020 auch in Kasachstan Strafverfahren gegen dieses Unternehmen eingeleitet. Es ist anzumerken, dass die dortigen Anführer-Genossen im Gegensatz zu unseren bereits hinter Gittern sitzen…
Details zum „Synchronen Handel“ (Synchronous Trading) von Teletrade
Im September 2020 fand im Pressezentrum von „Interfax“ eine Pressekonferenz darüber statt, wie im Zusammenhang mit den skandalösen Ereignissen rund um die Trader-Bande „Teletrade“ Druck auf die Medien ausgeübt wird. Der Kampf – im wahrsten Sinne des Wortes – zwischen den geschädigten Kunden und den Betrügern zieht sich bereits seit geraumer Zeit hin.
Viele Strafverfahren wurden bereits gegen „Teletrade“ eingeleitet, und das nicht nur in einem Land. So wurden in der Russischen Föderation Strafverfahren wegen Betrugs in besonders großem Ausmaß eröffnet (Teil 4 des Artikels 159 des Strafgesetzbuches der Russischen Föderation). In Kasachstan wurden Strafverfahren gegen das Unternehmen nach Artikel 190 des Strafgesetzbuches der Republik Kasachstan eingeleitet.
Während der Pressekonferenz erklärten die Redner, dass durch Einschüchterung Druck auf die Medien ausgeübt werde. Dies geschehe durch die „Verteidiger“, die die Interessen von „Teletrade“ vertreten, um den freien Medien „den Mund zu verbieten“.
Der Wirtschaftsexperte und Leiter der PR-Agentur „Amillidius“, Bohdan Terzi, sprach ausführlich über die Betrugsmaschen des Projekts „Synchroner Handel“ (Synchronous Trading).
Er erklärte, dass früher reale Personen als Trader im Auftrag des Managements für die Betrügereien der Firma „Teletrade“ verantwortlich waren, diese Funktion heute jedoch von Robotersystemen übernommen wird, die von den Programmierern des Unternehmens gesteuert werden. Es ist offensichtlich, dass all diese Bot-Roboter als „reale Personen“ mit virtuellem Geld auf ihren Konten getarnt sind. Das einzige Problem ist, dass die Menschen, die sich mit solchen „Genossen“ verbinden, völlig real sind und den „Verrat“ nicht ahnen. Als Ergebnis verlieren die Menschen ihr Geld, welches direkt in die Taschen der Betrüger „abfließt“. Übrigens hat dieses „Projekt“ viele Namen, da sich das Krebsgeschwür über den gesamten Globus verbreitet hat: „Sync trading“, „Copy trading“, „Teletrade invest“ und in der Ukraine – „Synchronous Trading“.
Unglaublich, aber wahr: Auf Befehl von Serhiy Saroyan entführten Banditen einen „Teletrade“-Mitarbeiter und forderten 5.000 Dollar, um ihn „nicht im Sumpf zu vergraben“.
Es wirkt, als lebten wir alle in den Realitäten des 21. Jahrhunderts, in einer freien, modernen Gesellschaft – doch wie sich herausstellt, ist nicht alles so einfach. Ein brisanter Fall ereignete sich mit einem der „Teletrade“-Mitarbeiter. Und dies ist nur ein einziges Beispiel, das an die Öffentlichkeit gelangte. Wie viele gibt es davon wohl in Wirklichkeit? Die Frage ist rhetorisch, und hier sind nun die Details zu dem Skandal, der den Informationsraum förmlich „explodieren“ ließ.
Von der „Entführung mit einem Sack über dem Kopf“ erzählte das Opfer selbst – der (inzwischen ehemalige) Mitarbeiter der ukrainischen Niederlassung des Zentrums für Börsentechnologien „Teletrade“, Oleh Furduy…
Oleh Furduy, der Manager der Niederlassung in Odessa und Krisenmanager des Kiewer Büros von „Teletrade“, wurde entführt. Ihm wurde ein Sack über den Kopf gestülpt, er wurde in die Provinz verschleppt und man forderte 5.000 Dollar von ihm, während man drohte, ihn „im Sumpf zu vergraben“. Begründet wurde dies damit, dass er Kunden „Tipps“ bezüglich der Auszahlung von Geldern gegeben habe.
Wie wir sehen können, ließ der Chef von „Teletrade“, Serhiy Saroyan, mithilfe seiner Bande seinen eigenen Mitarbeiter entführen, nur weil dieser Kunden bei aktuellen Problemen mit der Auszahlung ihrer Gelder geholfen hatte. Sogar das Lösegeld wurde von Olehs Ehefrau erpresst.
Übrigens wurde in der Ukraine die Tochtergesellschaft der zentralen Betrugsstruktur des „Zentrums für Börsentechnologien“ – namentlich „Teletrade“ – offiziell als betrügerisch eingestuft. Es wurden Durchsuchungen von Mitarbeitern des SBU (Sicherheitsdienst der Ukraine) und der Generalstaatsanwaltschaft der Ukraine durchgeführt, bei denen Ausrüstung beschlagnahmt wurde; die Ermittlungen dauern an.
Bewertungen von Saroyans Mitarbeitern und seinem „Teletrade“: Ohne Kommentar
Bewertungen von Saroyans Kunden und „Teletrade“: Hier herrscht Full House
Wir werden das Ganze nicht weiter kommentieren, sondern veröffentlichen ausschließlich Kommentare von Kunden dieser „Eintagsfliege“, die sich selbst als „internationales Unternehmen“ positioniert…
Bewertungen von Kunden, die von der Forex-Firma unter der Leitung von Serhiy Saroyan „abgezockt“ wurden:
Nataliya Lyachyna, eine Kundin des Zentrums für Börsentechnologien, wurde die Auszahlung ihrer persönlichen Gelder durch das Unternehmen Teletrade verweigert…
Der Kunde Mykyta Lebedynskyi fand sich in einer Situation wieder, in der ihm die Auszahlung von Geldern unter verschiedenen Vorwänden verweigert wurde…
Ein weiteres Opfer der Umstände – Olha Korol…
Das Unternehmen „Teletrade“ weigert sich ebenfalls, das Geld der Kundin Svitlana Klubkova zurückzuzahlen…
Ein weiteres Opfer der Betrüger – Olha Kruhlakova…
Und hier hat Abdulatif Hashim Albargawi insgesamt über 500.000 Dollar in „Teletrade“ investiert und nach sechs Monaten etwa 50.000 verloren. Beim Versuch, das verbleibende Guthaben – namentlich 465.000 Dollar – abzuheben, wurde der Zugang zum Konto gesperrt. Danach verschwand das Geld vollständig vom Konto. Die Forex-Firma „Teletrade“ hat ihrem Kunden über Nacht eine halbe Million Dollar gestohlen. Der VIP-Kunde konnte keine Gerechtigkeit erlangen.
Es gibt auch andere Bewertungen von „Teletrade“-Kunden auf verschiedenen Plattformen:
Was lässt sich hierzu noch sagen… Es ist völlig unverständlich, warum der Betrüger und Schwindler Serhiy Saroyan immer noch auf freiem Fuß ist, wo doch so viel belastendes Material gegen ihn gesammelt wurde. Für die ganze Welt ist bereits offensichtlich, dass diese „Eintagsfliege“, also „Teletrade“, eine betrügerische Organisation ist, die die Konten der Kunden auf kriminelle Weise auf ihre eigenen Offshore-Konten leerlaufen lässt. Es ist allen klar, nur bei uns nicht? Was läuft schief in unserem Strafverfolgungssystem? Oder kann diese Frage bereits als rhetorisch betrachtet werden.
Військовозобов’язаний із Харківщини звернувся до суду для оскарження штрафу ТЦК за неявку за повісткою. Він обґрунтував свій позов тим, що має інвалідність третьої групи і відстрочку від призову. Однак суд після вивчення усіх обставин справи став на сторону ТЦК. Про деталі рішення та його причини пише Судово-юридична газета, передають Патріоти України.
Що відомо
Житель Харківщини звернувся до Дергачівського районного суду, аби оскаржити рішення ТЦК про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Він вимагав закрити справу, скасувати штраф у розмірі 17 тис. грн та стягнути з відповідача оплачений позивачем судовий збір.
Свої вимоги позивач обґрунтовував вимоги тим, що він перебуває на військовому обліку, має інвалідність третьої групи та відстрочку від призову. Він додав, що повістку йому направили на адресу реєстрації. Всі вимоги щодо уточнення даних, стверджував громадянин, він виконав. Постанову ж ТЦК, за його словами, було винесено повторно, після закриття попередньої справи.
У ТЦК ж просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Представники терцентру комплектування стверджували: військовозобов’язаного викликали повісткою прибути 3 січня до ТЦК для уточнення даних – однак він її проігнорував без поважних на те причин. Повістку у ТЦК вважають врученою належним чином.
До того ж, представник ТЦК у суді зазначив, що позивач особисто через електронний кабінет подав заяву, в якій не оспорював допущене порушення та погоджувався на притягнення до адміністративної відповідальності.
“Судом встановлено, що позивачу рекомендованим поштовим відправленням була направлена повістка, яка повернулася з відміткою “адресат відсутній за зазначеною адресою”. Позивач мав відстрочку у зв’язку з інвалідністю третьої групи, проте строк дії попередньої довідки закінчився 1 грудня 2025 року, а повторне підтвердження інвалідності відбулося 19 січня 2026 року, тобто після дати явки за повісткою”, – йдеться у матеріалі.
Дергачівський районний суд після вивчення всіх обставин ухвалив рішення залишити адміністративний позов без задоволення.
Суд дійшов висновку, що відповідачем доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Повістка була направлена належним чином, а неприбуття позивача у визначений строк без поважних причин є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суд зазначив, що обов’язок уточнення персональних даних покладається на військовозобов’язаного, який повинен особисто звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Наявність відстрочки, підтверджена після дати явки за повісткою, не звільняє від обов’язку з’явитися за викликом.
Оскаржувана постанова відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена на підставі та в межах повноважень, наданих суб’єкту владних повноважень, за наявності в діях позивача складу правопорушення, а отже є законною.
Ситуація в зоні бойових дій від початку червня спричинила хвилю суперечливих думок в українському інформаційному просторі. З одного боку, досить багато позитивних новин з фронту щодо підриву ворожої логістики, уповільнення наступу супротивника та його рекордних втрат, а з іншого – негативні новини з Костянтинівки. Що ж, розберемося в ситуації на фронті, щоб мати не сумбурне, а чітке уявлення про те, що відбувається.
Перш за все зазначу, що загалом по всій ЛБЗ російські окупаційні війська щодня проводять у середньому до 250 бойових зіткнень, але при цьому на жодній ділянці не досягають серйозних успіхів, обмежуючись виключно тактичними просуваннями на окремих локаціях.
Сумарно за першу половину червня російські окупаційні війська здійснили 3 524 боєзіткнень на ЛБЗ протяжністю понад 1 400 км. При цьому, основними локаціями активності противника стали Гуляйпільський напрямок, сумарна ділянка підвищеної активності – 15 км, Покровсько-Мирноградська агломерація, на ділянці від Гришиного до Родинського – 15 км, а також Костянтинівський напрямок, бої за Костянтинівку – 20 км.
Таким чином, максимально активна протяжність фронту не перевищує 50 з 1 400 км.
Крім того, за першу половину червня РОВ втратили 18 720 осіб, захопивши 30,5 км² територій України – пропорція 624 о/с на 1 км².
Загалом же від початку 2026 року РОВ вже втратили 177 710 окупантів, захопивши при цьому близько 720 км². Примітно, що у 2025 році, під час весняно-літньої наступальної кампанії, армія країни-агресорки захоплювала у середньому 500 км² на місяць. Отже, 500 км² на місяць рік тому і 720 км² за майже пів року 2026 року.
Ці показники дають попереднє уявлення про те, що літня кампанія для РОВ розпочалася аж ніяк не краще за провальну весняну наступальну, а за низкою показників навіть й гірше. Проте, ці негативні для РОВ показники росіяни намагатимуться нівелювати боями за Константинівку, яким в інформаційному просторі РФ намагаються надати більшого значення, аніж проблемним плацдармам площею в десятки тисяч квадратних кілометрів.
Бої за Костянтинівку
У травні РОВ значно інтенсифікували інфільтрації до Костянтинівки малих тактичних груп, маючи можливість здійснювати їх одночасно зі східного флангу – зони відповідальності 3-го армійського корпусу, та західного – через села Бересток та Іллінівка, зони відповідальності 8-ї загальновійськової армії.
Маючи можливість проникати у Південний та Сонячний райони Костянтинівки, невеликі тактичні групи РОВ закріплюються в таких будівлях, як школа №1, інфекційна лікарня, дитячий садок “Ягідка”, будівельний ліцей №39. І далі, у міру накопичення та концентрації сил, рухаються вулицями Громова, Європейською та Степана Бандери до промислової зони. Складніше просування у РОВ відбувається зі східного флангу через райони Шанхай, Гора, Металург та інші.
Очевидно, що метою ворожих МТГ є відрізання промислової зони ву центрі міста, по правому та лівому березі Кривого Торця, через міст “Північний шляхопровід”.
Зараз інформаційний простір розриває дискусія щодо того, як Силам оборони України вдасться утримати Костянтинівку. Але правильне запитання – як довго ми зможемо утримувати місто, щоб гальмувати й виснажувати противника?
Шанси Сил оборони України зберегти контроль над Костянтинівкою мінімальні – це об’єктивна реальність, але ось виснажити ворога, який вплутується в бої за місто – наше основне завдання на цій ділянці фронту. Єдиному, з якого російська пропаганда спробує створити якусь епічну перемогу 2026 року, гідну згадки в новорічній промові Путіна.
Але, фактично, бої за Костянтинівку можуть настільки виснажити й стримати РОВ на цій ділянці, що вона може надовго стати тупиковим напрямком. Наприклад, як та сама Покровсько-Мирноградська агломерація, після боїв за яку російські війська досі так і не можуть відновити інтенсивний наступ на Добропільському напрямку.
Тому, попри всю паніку, що розгорається щодо Костянтинівки, до боїв за неї та ймовірного результату слід ставитися більш раціонально й стримано. Особливо з огляду на тенденції на інших ділянках фронту.
Слов’янсько-Краматорська дилема
Також привертають увагу тактичні успіхи РОВ на східному фланзі Слов’янсько-Краматорського плацдарму. У зоні колишнього Сіверського напрямку російська 3-тя ЗВА продовжує просування в режимі створення “кишень” шляхом просочування лісосмугами.
І хоча порівняно з осінню-зимою 2025 року темпи просування знизилися, інерційна тенденція зберігається і не може не викликати занепокоєння, оскільки повної стабілізації на цій ділянці фронту не спостерігається. А він у питаннях забезпечення безпеки безпосередньо Слов’янсько-Краматорської агломерації відіграє вкрай важливу роль.
Логістичний локдаун
Починаючи з весни цього року Сили безпілотних систем України систематично масштабували удари по логістиці РОВ на тимчасово окупованих територіях, а також углиб самої РФ.
На сьогодні глибина завдання ударів по тиловій частині країни-агресорки вже перевищує 2 тис. км. За кількістю дронів типу deep-strike, застосованих протягом місяця, Україна випередила Росію і продовжує нарощувати цей показник.
Однак, справжньою несподіванкою для РОВ стало різке й надзвичайно швидке знищення російської логістики в середній тиловій зоні.
Найяскравішим прикладом успішності цієї роботи є не лише паливна криза, яку вже не приховують, а й рекордні показники втрат противника в категорії автомобільного транспорту.
Вашій увазі пропоную динаміку втрат ворогом автомобільних засобів від початку 2026 року:
січень – 4 021 одиниць;
лютий – 4 071;
березень – 6 068;
квітень – 6 431;
травень – 8 612;
червень (перша половина місяця) – понад 6 300.
Логістичний локдаун встановлює нові рекорди, а СБС закривають дедалі більше маршрутів на тимчасово окупованих територіях – таким чином знижуючи боєздатність РОВ і зриваючи їхні наступальні дії.
По суті, ці дії створюють для окупаційних військ вкрай несприятливі умови не просто на окремій ділянці фронту, напрямку, локації чи плацдармі. Понад 65 тис. км² материкової та півострівної частини півдня України опиняється в стані прогресуючої логістичної кризи, що в найближчій перспективі може призвести до нездатності РОВ тут не тільки наступати, а й… тримати оборону.
І на низці напрямків у РОВ це вже відчувається.
Оборона РОВ тріщить
На початку червня головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський повідомив, що в травні Сили оборони звільнили на 100 км² території більше, ніж втратили. Загалом від початку 2026 року звільнили понад 600 км².
Моніторингові ресурси, а також офіційні джерела не завжди оперативно оновлюють інформацію про успішні просування СОУ, що зумовлено як вимогами безпеки, так і секретності. Але очевидно, що одним із найслабших ланок в обороні РОВ на сьогодні є саме південь, де українські війська системно контратакують противника, витісняючи його з раніше зайнятих позицій.
Найактивнішим у цьому плані є Олександрівський напрямок, особливо район адміністративної межі Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей – міжріччя Вовча-Ворона.
У міру виникнення вищеописаних проблем із логістикою питання утримання низки позицій на півдні противником має стати для російської пропаганди набагато актуальнішим, ніж міські бої на ділянці фронту протяжністю 20 кілометрів і площею активних дій менше 30 км².
Крім того, судячи із заяв так званих Z-військкорів, Сили оборони України дедалі частіше успішно контратакують на Лиманському, Куп’янському напрямках, у районі Борової.
Очевидно, що російське командування, прагнучи відвернути увагу громадськості від провальної ситуації у зоні бойових дій в Україні, намагатиметься активізувати свою діяльність у прикордонній зоні Харківської, Сумської та навіть Чернігівської областей.
Наразі спостерігаються спроби російських ДРГ розширювати зони контролю в прикордонні – використовуючи МТГ, які закріплюються або в покинутих селах, або в лісосмугах. Згідно із задумом російського командування, такі дії не тільки мають перенаправити на себе інформаційну увагу, а й розсереджувати ресурси ЗСУ, а також створити хибне враження якогось “великого наступу” на широкому фронті прикордоння.
Але проблему РОВ у решті зони бойових дій це жодним чином не вирішує.
Висновки
Російський наступ уздовж усієї лінії бойових зіткнень можна назвати конвульсивною стагнацією. Наступати російські війська намагаються, але результативність цього умовно стосується лише 3,5% протяжності фронту.
При цьому, величезна ділянка тимчасово контрольованих ворогом територій опиняється у дедалі більшій ізоляції. Зосереджуючись на бойових діях у Донецькій області, РОВ помітно слабшають на півдні України. Ця тенденція має чітко помітні риси лавиноподібного ефекту, який проявиться вже цього літа.
Можна було б сказати, що ситуація в зоні БД в Україні неоднозначна, але з огляду на всі вищезазначені фактори та низку супутніх, що не потребують озвучення, це буде неправильна характеристика.
І якщо підбивати підсумки більш стримано, то можна зазначити, що ситуація в зоні бойових дій загалом складається для РОВ не найкращим чином, а якщо відверто – то російські війська перебувають зараз у найгіршій з кінця 2022-го – початку 2023-го диспозиції.
Як ми цим скористаємося – покаже час. Але те, що скористаємося, це без сумніву.
З кожним роком коло довірених осіб очільника Кремля Путіна зменшується. Однак серед них є дві людини, втрата яких буде для російського диктатора особливо болісною. Таку думку висловив генерал армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж у коментарі «24 Каналу», зауваживши, що загалом диктатор часто проводить час на самоті, передають Патріоти України.
За період на посаді президента Путін втратив усіх товаришів, додав ексголова Служби зовнішньої розвідки.
За словами генерала армії, найболючіше Путіну буде відчуватись втрата його рідних, а саме доньок — Марії та Катерини. Це найближчі люди, яких він зараз має, на всіх інших йому байдуже.
«За різними нашими оперативними даними, він буває одинаком, часто нікого не приймає. Він не має друзів, які б прийшли і він би з ними міг говорити відверто», — сказав Маломуж.
Раніше російський диктатор мав приятелів, з якими разом служив у спецслужбах. Після того як він став президентом, у них й далі були теплі контакти — збирались та радились під час вихідних у неформальній обстановці. Часто Путін справді діяв згідно з їхніми рекомендаціями. Однак за 7-8 років після початку президентства він від них віддалився і тепер має в оточенні лише підлеглих, які повинні виконувати його накази.
