Літатимуть БПЛА-“матки” із примітивною GPS: куди долетіли – уже добре. Так буде по всій Україні, – Мирослав Гай

“Як розвиватиметься ураження БПЛА найближчим часом? Що я бачу зараз”, – пише офіцер ЗСУ Мирослав Гай на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:

“Літатимуть БПЛА-“матки” із примітивною GPS-навігацією: куди долетіли – уже добре.

Подібно до того, як японці під час Другої світової війни запускали повітряні кулі в бік Америки.

Ці “матки” – уже відпрацьована технологія. Вони несуть дрони із примітивними засобами машинного зору, які уражають запрограмовані об’єкти.

Причому росіянам байдуже, що саме буде уражено: цивільний об’єкт, автомобіль чи навіть дитина.

Рухалося – уразило – доповідь.

Саме так це зараз працюватиме по всій Україні.

Наразі ми вже маємо підтверджені факти застосування противником такого типу ураження”.

Працював у суді окупантів: ДБР оголосило підозру ексголові суду Віталію Ломейку

Працював у суді окупантів: ДБР оголосило підозру ексголові суду Віталію Ломейку

Державне бюро розслідувань заочно повідомило колишньому судді Віталію Ломейку підозру в державній зраді.

Текст підозри оприлюднили на сайті Офісу генпрокурора.

Йдеться про колишнього суддю Чернігівського райсуду Запорізької області. З 2018-го Ломейко був головою суду. Назва суду походить від селища Чернігівка в Бердянському районі Запорізької області.

За версією слідства, Ломейко, перебуваючи в окупованому Бердянську, не пізніше 15 грудня 2022 року добровільно перейшов на бік ворога. Він обійняв посаду «судді» у створеному окупантами так званому «Бердянському районному суді Запорізької області». 

З того часу Ломейко почав розглядати судові справи за законодавством РФ і пропонував іншим громадянам України також обійняти посади в окупаційному суді.

Читайте по темі: У Запоріжжі та області пролунали вибухи: працює ППО

2 жовтня 2024 року Головне управління розвідки України повідомило, що в окупованому Бердянську знайшли мертвим суддю-зрадника Віталія Ломейка. Вранці того дня вибухнув автомобіль біля будинку на вулиці Українських Партизанів (до декомунізації  «Красних партізан») у мікрорайоні Лиски неподалік порту. Розвідники оприлюднили фото обгорілої машини та відео пожежі, зняте з сусіднього двору. 

Але пізніше російські ЗМІ сповістили, що в машині під час вибуху нікого не було та опублікували відеоінтервʼю з живим Ломейком, який висловлював свою прихильність Росії.

ФСБ РФ звітувала про затримання виконавців «теракту». Оприлюднили відео з одним із підозрюваних, який говорив, що діяв за завданням ГУР МО і тепер розкаюється.

10 липня 2025 року Вища рада правосуддя остаточно звільнила Ломейка з посади судді.

ДБР розслідувало кримінальне провадження за фактом можливої причетності судді Ломейка до державної зради ще з січня 2023 року. Для членів Вищої ради правосуддя були відкриті деякі матеріали кримінального провадження, в тому числі результати негласних слідчих дій. Із них вбачається, що Ломейко виїжджав до Автономної Республіки Крим для отримання російської акредитації судді, оформив громадянство РФ і російський паспорт, а також переписувався з іншими колаборантами та своїми родичами.

На Сумщині окупанти атакували цивільну інфраструктуру, є постраждалі

На Сумщині окупанти атакували цивільну інфраструктуру, є постраждалі

У Сумській області російські загарбники 14 березня атакували цивільну інфраструктуру, постраждали троє цивільних.

Про це у Телеграмі повідомила Сумська ОВА.

Зазначається, що Шосткинську громаду ворог атакував безпілотниками, поруч із місцем влучання перебував міський автобус.

«Унаслідок атаки поранення отримав 64-річний водій. Йому надали необхідну допомогу, госпіталізація не знадобилася. Пасажири не постраждали. Пошкоджені також житлові будинки та цивільні автомобілі», – заявили в ОВА.

Також повідомляється, що росіяни скинули керовану авіабомбу на Березівську громаду. У результаті було пошкоджене приміщення поштового відділення.

Постраждали дві жінки – 55 та 66 років. Вони госпіталізовані.

Крім того, у Верхньосироватській громаді ворог атакував ударним БпЛА приміський потяг.

«Внаслідок атаки зайнялася пожежа. Обійшлося без постраждалих. Пасажири у безпеці», – повідомили в ОВА.

Уродженець РФ Данило Меньшиков може очолити митницю після усунення Владислава Суворова через перевірку НАЗК

Навколо конкурсу на посаду голови Державної митної служби розгорнулася гостра апаратна боротьба.

За даними джерел, заступник керівника Офісу президента Олег Татаров лобіює кандидатуру Данила Меньшикова — чинного в.о. голови Державіаслужби та колишнього керівника Черкаської й Львівської митниць, кар’єра якого пов’язана з ексзаступником голови ОП Ростиславом Шурмою.

Фігура Меньшикова супроводжується скандалами: він уродженець Росії, раніше фігурував у конфліктах щодо нерухомості, а нині питання виникають і до його роботи в Державіаслужбі — зокрема через документацію на вертольоти, яка, за даними джерел, стала предметом корупційних підозр.

Головним конкурентом вважається заступник голови митниці Владислав Суворов. Повідомляється, що його намагаються усунути через антикорупційну перевірку: депутати Анатолій Бурмич (ОПЗЖ) і Ніна Южаніна («Європейська солідарність») звернулися до НАЗК із вимогою перевірити його декларації.

Формально йдеться про контроль майнового стану, однак рішення НАЗК може стати підставою для зняття Суворова з конкурсу. У такому разі кандидат, якого підтримують на Банковій, фактично залишиться без серйозних опонентів.

Читайте по темі: Американський паспорт і чоловік-олігарх із кола Путіна: що відомо про доньку Сергія Лаврова Катерину Винокурову

Якщо цей сценарій реалізується, конкурс ризикує перетворитися на формальність, а рішення щодо керівника одного з найбільш фінансово впливових органів держави — бути ухваленим кулуарно.

Китайські вчені виявили недоліки у новітнього стелс-бомбардувальника ВПС США

Китайські аерокосмічні дослідники заявляють, що, можливо, виявили потенційні аеродинамічні недоліки в стелс-бомбардувальнику наступного покоління B-21 Raider ВПС США, використовуючи складну систему симуляції. Ця заява походить від вчених з Китайського центру аеродинамічних досліджень і розробок (CARDC), які, за повідомленнями, використовували платформу цифрового моделювання PADJ-X для імітації льотних характеристик бомбардувальника на основі загальнодоступних зображень і конструктивних припущень. Про це пише 19fortyfive, передають Патріоти України.

Дане дослідження показує, що військові все частіше використовують інструменти цифрового проектування для аналізу авіації конкурентів без доступу до секретних даних, що істотно змінює динаміку сучасної війни. Однак варто зазначити, що таке моделювання має значні обмеження, особливо для малопомітних літаків, чиї реальні характеристики залежать від секретних особливостей конструкції, які системи ШІ просто не можуть знати.

Щоб зрозуміти суть претензій Китаю, необхідно зробити крок назад і розглянути кілька моментів: чим насправді є B-21 Raider, як проводилося китайське моделювання і чому до його результатів слід ставитися з обережністю.

Наступний стратегічний бомбардувальник Америки

B-21 Raider – новітній дальний стелс-бомбардувальник ВПС США, що розробляється компанією Northrop Grumman у рамках зусиль з модернізації застарілого парку бомбардувальників.

Літак призначений для поступової заміни як стелс-бомбардувальника B-2 Spirit, так і B-1B Lancer, стаючи основою майбутніх бомбардувальних сил Америки.

Вперше публічно представлений на об’єкті Northrop Grumman у Палмдейлі в грудні 2022 року, B-21 є першим новим проектом американського бомбардувальника за більш ніж три десятиліття. Очікується, що літак надійде на озброєння наприкінці 2020-х років, при цьому ВПС планують закупити не менше 100 одиниць.

Як і його попередник B-2, B-21 використовує конфігурацію “літаюче крило”. Така конструкція знижує аеродинамічний опір при мінімізації радіолокаційних відбиттів, допомагаючи літаку залишатися важковиявним для систем радарів противника.

Бомбардувальник призначений для місій з проникнення та нанесення ударів на великі відстані по сильно захищених цілях. Він буде здатний нести як звичайну, так і ядерну зброю, включаючи високоточні бомби та крилаті ракети великої дальності, і діятиме як частина мережевої структури разом із супутниками, винищувачами та іншими платформами.

Китайське дослідження за допомогою симуляції

Згідно зі звітами, вчені з китайського CARDC використовували цифрове середовище симуляції, відоме як PADJ-X, для оцінки аеродинамічних характеристик B-21. Оскільки технічні деталі бомбардувальника залишаються суворо засекреченими, дослідники спиралися на те, що їм відомо, і на ту інформацію, яка була у них у розпорядженні, – зокрема, на комбінацію зображень з відкритих джерел, публічно опубліковані специфікації та інженерні припущення, які можна зробити на основі цієї інформації.

Система PADJ-X, як повідомляється, дозволяє інженерам аналізувати поведінку повітряних потоків, аеродинамічну ефективність і характеристики стійкості за допомогою високоточних обчислювальних симуляцій, а не традиційних випробувань в аеродинамічній трубі.

Використовуючи цей метод, дослідники прагнули оцінити, як конструкція “літаюче крило” B-21 може поводитися на різних траєкторіях польоту та в різних умовах, вивчаючи такі фактори, як структура повітряних потоків та аеродинамічна стійкість.

Хоча цифрове моделювання літаків супротивника не є чимось незвичайним, воно стає дедалі точнішим завдяки появі штучного інтелекту. Аерокосмічні інженери давно намагаються провести зворотну розробку конкуруючих платформ, використовуючи загальнодоступні дані. Наприклад, західні аналітики також вивчали майбутній китайський стелс-бомбардувальник H-20, використовуючи комбінацію супутникових знімків, патентів та офіційних заяв.

Недавнє китайське дослідження нібито показало, що невеликі корективи конфігурації B-21 теоретично могли б поліпшити аеродинамічні характеристики – але ці висновки базуються на моделюванні і можуть містити абсолютно невірні припущення.

Чому до “недоліку” слід ставитися з обережністю

Ця новина цікава, але, як зазначалося раніше, висновки, засновані на припущеннях, не тотожні висновкам, заснованим на спостережуваних і підтверджених фактах. Більш того, конструкції стелс-літаків часто здаються аеродинамічно нестійкими при аналізі виключно їх зовнішньої геометрії. На початку проектування малопомітних бомбардувальників ці літаки були відомі своєю фактичною нестабільністю і вимагали виняткової майстерності пілота для безпечної експлуатації. Сучасні стелс-платформи тепер сильно покладаються на комп’ютеризовані системи управління польотом, які постійно вносять корективи під час польоту для підтримки стійкості.

Ці системи, як і багато інших аспектів B-21, залишаються засекреченими. Таким чином, зовнішні спостерігачі не можуть бачити точну внутрішню структуру літака, розуміти, як працює програмне забезпечення його управління, або повністю усвідомити властивості його радіопоглинаючих матеріалів чи деталі аеродинамічної форми.

Навіть невеликі особливості конструкції, які здаються незначними зовні, можуть кардинально впливати на малопомітність і стійкість. Це означає, що моделі, побудовані виключно на основі публічних фотографій або художніх рендерів, можуть пропускати критичні елементи дизайну і, отже, приводити до неправильних висновків про їхні характеристики.

Цифрове проектування – це майбутнє

Незважаючи на свої обмеження, дослідження доводить одне: у військовому аерокосмічному проектуванні намітився новий і зростаючий тренд. Інструменти цифрового проектування швидко змінюють способи розробки та випробувань літаків сьогодні. Сучасні середовища симуляції дозволяють інженерам проводити тисячі ітерацій проекту в програмному забезпеченні перед створенням фізичного прототипу.

ВПС США вже широко впровадили цей підхід у рамках своїх зусиль з цифрового проектування, включаючи такі програми, як винищувач наступного покоління (NGAD). Китай переслідує аналогічні цілі, вкладаючи значні кошти у високопродуктивні обчислення та інструменти симуляції, які дозволяють інженерам аналізувати зарубіжні проекти літаків і вдосконалювати вітчизняні програми.

Ця цифрова конкуренція особливо актуальна, оскільки обидві країни розробляють стелс-бомбардувальники наступного покоління. Широко поширена думка, що Китай розробляє Xi’an H-20 – дальний стелс-бомбардувальник, який, як очікується, відіграватиме роль, аналогічну B-21, у майбутній повітряній стратегії Китаю.

Хоча H-20 ще не був офіційно представлений публіці, він, ймовірно, матиме аналогічну конфігурацію “літаюче крило”, оптимізовану для прихованих операцій і місій із нанесення ударів на великі відстані. Це означає, що обидві сторони ретельно вивчають проекти одна одної – навіть якщо аналіз ґрунтується лише на фрагментах доступної інформації.

Вирішили не зупинятися тільки на інтернеті: У Росії мають намір обмежити роботу ЗМІ

У Державній Думі Росії зареєстрували законопроєкт про обмеження роботи засобів масової інформації. Відповідну ініціативу внесла Держрада Татарстану. Про це свідчить інформація на сайті Держдуми, передають Патріоти України з посиланням на російські ЗМІ.

Як зазначається, законопроєкт передбачає заборону на “обвинувальну інформацію”. Йдеться про такі формулювання: “на думку”, “джерела повідомляють” у обвинувальному контексті до винесення відповідного рішення суду.

Автори ініціативи вказують, що необхідно карати медіа, які розповсюджують “відомості, які прямо чи опосередковано формують висновок про вчинення фізичною або юридичною особою протиправних, недобросовісних або шкідливих дій незалежно від використання оціночних, ймовірних або посилальних формулювань”.

Проєкт закону передбачатиме покарання у вигляді штрафів: 100-300 тисяч рублів — для фізичних осіб, 300-700 тисяч рублів — для посадових осіб та 1-2 млн рублів — для компаній.

У Мукачеві дев’ятий день утримують у ТЦК опікуна жінки з інвалідністю

У Мукачеві дев’ятий день утримують у ТЦК опікуна жінки з інвалідністю

У Мукачеві вже дев’ятий день утримують у ТЦК місцевого жителя, який є офіційним опікуном матері без ноги.

Попри рішення суду, що підтверджує його статус єдиного доглядача, та висновок МСЕК про інвалідність жінки й потребу в постійному догляді, чоловіка продовжують перевозити між ТЦК та військовими частинами.

Наразі в Мукачеві триває судовий розгляд ситуації. До суду прийшли й люди, які підтримують чоловіка. Автор повідомлення — журналіст Віталій Глагола — опублікував відеозвернення матері до суду.

Водночас деякі коментатори нагадують, що ситуація на фронті тяжка, потрібні люди для штурмових підрозділів, і зараз не до формальностей із відстрочками.

Читайте по темі: БЕБ викрило найбільшу мережу з виробництва нелегальних сигарет з оборотом у мільярд гривень

WSJ: Трамп знав про ризик блокування Ормузької протоки перед операцією проти Ірану

WSJ: Трамп знав про ризик блокування Ормузької протоки перед операцією проти Ірану

Президент США Дональд Трамп знав про ризик перекриття Ормузької протоки Іраном, але все одно схвалив військову операцію.

Про це повідомляє газета Wall Street Journal із посиланням на джерела.

За даними видання, адміністрацію США перед початком конфлікту частково надихнули попередні успіхи у Венесуелі та удари по іранських ядерних об’єктах минулого літа. Через це, як зазначають джерела, у Вашингтоні панувала певна «надмірна впевненість».

Перед початком бойових дій голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Ден Кейн кілька разів попереджав Білий дім, що атака на Іран може призвести до блокування Ормузької протоки. За оцінками розвідки, Тегеран міг використати для цього морські міни, безпілотники та ракети.

Джерела WSJ стверджують, що Трамп визнавав цей ризик, однак вважав, що Іран скоріше погодиться на поступки, ніж намагатиметься перекрити стратегічний морський шлях. Також він припускав, що навіть у разі такої спроби американські військові швидко зможуть відновити судноплавство.

Втім наразі ці очікування не справдилися. За даними видання, Іран намагається використовувати Ормузьку протоку як головний інструмент тиску на союзників США.

Крім того, WSJ повідомляє про втрати серед американських військових: унаслідок бойових дій загинули 13 військовослужбовців, ще щонайменше 140, за іншими даними — близько 200, отримали поранення.

Війна вже коштувала Сполученим Штатам багато мільярдів доларів, що створює додатковий тиск на бюджет та економіку країни.

Попри заклики частини радників шукати дипломатичний вихід із конфлікту, Трамп, за даними джерел, не планує згортати військову кампанію. Американські військові очікують, що бойові дії можуть тривати ще щонайменше кілька тижнів.

 quuiqhhidzzierhab

Вугільні борги на сотні мільйонів і “ремонти” ТЕС: як Бескупський через «прокладки» роками грабує енергосистему

Це ж було вже: фігуранти дерибану на ТЕС раніше заробляли на вугіллі для Центренерго.

Про це пише “Межа. Антикорупційний центр”.

Схема з підставними фірмами, які “ремонтували ТЕС” (або мали ремонтувати), як виявилось, не нова. Ту саму модель наші фігуранти уже відпрацювали на закупівлях вугілля для Центренерго

… і перейшли до дерибану на енергетиці.

Кілька років тому фірми-прокладки отримували від держкомпанії сотні мільйонів гривень авансів за вугілля, але постачали лише частину. Решту грошей не повертали – через що Центренерго було змушене судитися з постачальниками на сотні мільйонів.

Читайте по темі: 108 мільйонів гривень збитків, 70 обшуків і 18 підозр: Генпрокуратура викрила масштабні зловживання в медицині

Наприклад, ТОВ Теплосфера ЮА отримало 132 млн грн, але поставило лише 1,5 тис. тонн із 33,5 тис. тонн. Суд постановив стягнути з компанії 127 млн грн.

Пов’язана з нею Енерго Ресурс Груп має повернути ще 240 млн грн.

А вугільна компанія «Оптенерготорг» заборгувала Центренерго 77 млн грн через недопоставку вугілля.

Ну а директором Оптенерготорг (хто б міг подумати) у грудні 2025 року стає Олексій Бескупський – фігурант розслідування МЕЖІ щодо дерибану на ремонті ТЕС.

Долар шалено злетить? Аналітики пророкують девальвацію і радять відмовитися від депозитів

Валютний ринок України входить у фазу турбулентності на тлі близькосхідної кризи та затримок макрофінансової допомоги від ЄС. Аналітики платформи КИТ Group прогнозують девальвацію національної валюти до 45,5 грн за долар і відкрито радять переводити заощадження в готівкову валюту, уникаючи депозитів, передають Патріоти України.

Глобальні чинники: дорога нафта та міцний долар

Згідно з наданим звітом, головним зовнішнім тригером курсових коливань стала ситуація на Близькому Сході. Через атаки Ірану на транспортну та нафтову інфраструктуру ціна еталонної марки нафти Brent перевищила позначку $101,4 за барель. Окремі аналітики вже очікують подальшого стрибка до $140. Ринок не заспокоїла навіть заява Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) про роздрукування рекордних 400 мільйонів барелів резервної нафти.

На цьому тлі інвестори масово ховаються в долар як у захисний актив: за останній місяць індекс DXY (відношення долара до кошика з шести валют) зріс на 3,33%. Водночас євро втрачає позиції через жорстку залежність економіки ЄС від імпорту енергоносіїв. Пара EUR/USD просіла з позначки 1,1766 на початку місяця до 1,1445 у середині березня.

Від центробанків не очікують пом’якшення монетарної політики. Європейський центральний банк (ЄЦБ) може відкласти зниження ставок до червня, а ФРС США — до вересня. Причиною є ризик розгону інфляції вище 3%, попри те, що в лютому інфляція у США становила 2,4%, а економіка втратила 92 тисячі робочих місць.

Тиск на гривню та скорочення резервів

Внутрішній український ринок відчуває тиск через зростання попиту на валюту з боку імпортерів, які змушені закуповувати дорожче пальне та енергообладнання.

Ситуація ускладнюється політичними факторами: виділення обіцяних 90 мільярдів євро макрофінансової підтримки від ЄС на 2025−2027 роки гальмується Угорщиною та Словаччиною. Наразі європейські чиновники розглядають альтернативний варіант — двосторонню позику на 30 мільярдів євро, яка не потребує одностайного схвалення.

Ці чинники вже вплинули на золотовалютні запаси країни. За попередніми даними, міжнародні резерви НБУ в лютому скоротилися на 5% і станом на 1 березня 2026 року склали $54,75 мільярда. Цього обсягу достатньо для покриття 5,7 місяця майбутнього імпорту. Національний банк продовжує здійснювати інтервенції, аби не допустити дефіциту готівки в касах банків.

Динаміка курсів та розширення банківських спредів

Протягом першої половини березня офіційний курс долара зріс із 43,2 до 44,14 грн/дол. На міжбанківському ринку торги 13 березня досягли коридору 44,12−44,17 грн/дол. Готівковий ринок реагує більш агресивно: курс продажу сягнув 44,35−44,60 грн/дол (купівля — 43,80−44,10 грн/дол).

Офіційний курс євро натомість знизився з 51,02 до 50,66 грн, однак на готівковому ринку вартість продажу стабільно тримається на рівні 51,1−51,50 грн/євро (купівля — 50,2−50,70 грн/євро).

Показовим є розширення спредів (різниці між ціною купівлі та продажу валюти). Через відсутність прогнозованості фінансові установи закладають максимальні ризики у свої курси: на готівковому доларі спред розширився до 0,45−0,60 грн, а на євро становить безпрецедентні 0,65−1 грн.

Прогнози та рекомендації

За розрахунками КИТ Group, валютний ринок очікує подальша девальвація:

  • Долар: у короткостроковій перспективі (1−2 тижні) курс тяжітиме до 44,20 грн (базовий діапазон 43,90−44,30 грн). У горизонті понад 6 місяців можливе просідання гривні до 44,4−45,5 грн/дол.
  • Євро: у найближчі тижні очікується коридор 50,85−51,70 грн. У перспективі від півроку можливе зростання вартості євро в Україні до 53,00−53,50 грн.

Автори звіту рекомендують інвесторам тримати 50% активів у доларах і 30% у євровалюті (залишок радять диверсифікувати у фунтах стерлінгів та швейцарських франках). При цьому компанія категорично не радить зберігати гроші на строкових гривневих депозитах, пропонуючи використовувати гривню виключно для поточних витрат.