Інтер.Блог – Сторінка 35

“Душой расію нє панять”: Які українські імена не з якогось дива люблять росіяни

Українські імена несуть потужний заряд історичної пам’яті та національної ідентичності, і це особливо дратує сусідів зі сходу. Вони розповідають про князів Київської Русі, видатних письменників та героїв, які творили українську державність, зазначають Патріоти України.

Ці імена мають глибоке коріння в нашій культурі та підтверджують зв’язок з Київською Руссю, яку Москва намагається привласнити.

Кожне з них пов’язане з конкретною постаттю або подією, що формувала український народ протягом століть, і це факт особливо болісно сприймається у РФ.

Чоловічі імена, які бісять росіян

Богдан означає «Богом даний» і символізує духовну силу українського народу. Святослав поєднує святість і славу — це ім’я носили князі Київської Русі, і їхня спадщина викликає особливе роздратування у Кремля. Ярослав перекладається як «яра слава» і також належить великим українським правителям, що правили з Києва.

Данило та Роман — імена королів Данила Галицького та князя Романа Галицького. Остап походить від «Євстафій» і особливо популярне в Західній Україні.

Тарас носить особливе значення як ім’я Тараса Шевченка, символу українського відродження. Максим нагадує про Максима Залізняка, ватажка Коліївщини. Агафій також входить до традиційних українських імен з давньою історією.

Орест. – Мабуть нагадує типовому росіянину побиття “ментами” та неприємну ніч в КПЗ , або 15 діб у камері.

Жіночі імена української традиції

Соломія — західноукраїнське ім’я з міцними культурними коренями, що підкреслює регіональну українську ідентичність. Леся прославилася завдяки Лесі Українці, видатній письменниці. Мирослава означає «мирна слава» і продовжує княжу традицію іменування часів Київської Русі.

Богдана — жіноча форма від Богдан з тим самим духовним значенням. Василина, Параска та Квітослава належать до автентичних українських імен. Ці імена не просто красиво звучать — вони несуть історичну пам’ять про Київську Русь як українську державу.

Лукашенко допоможе? РФ розглядає плани операцій у південному та північному напрямках від території Білорусі, – Зеленський

Президент Володимир Зеленський за підсумками наради з військовим керівництвом, розвідкою та СБУ повідомив, що Україна продовжує фіксувати спроби Росії ще більше втягнути Білорусь у війну проти нашої країни, і доручив Силам оборони представити план реагування, передають Патріоти України.

“Ми знаємо, що відбулися додаткові контакти між росіянами та Олександром Лукашенком, мета яких — переконати його приєднатися до нових агресивних операцій Росії. Зокрема, Росія розглядає плани операцій у південному та північному напрямках від території Білорусі — або проти Чернігівсько-Київського напрямку в Україні, або проти однієї з країн НАТО — саме з території Білорусі”.

Президент зазначив, що Україна володіє деталями розмови між Росією та Білоруссю і захищатиме себе та своїх людей, якщо Лукашенко оступиться і вирішить підтримати ще й цей російський намір”.

“Доручив нашим Силам оборони та безпеки України посилити відповідний напрямок і представити план нашої реакції, який буде розглянуто та затверджено на Ставці”, – сказав Зеленський.

Перед цим Зеленський повідомляв, що 1 травня спостерігалася “досить специфічна активність” у Білорусі на кордоні з Україною. “Уважно все фіксуємо, все контролюємо і, якщо знадобиться, будемо реагувати. Україна готова захищати своїх людей, свій суверенітет, і кожен повинен це розуміти, кого намагаються втягнути в будь-яку агресивну активність проти України”, — зазначав він.

Pix, Boleto і репутаційні війни: аферист Дмитро Рукін будує LaFinteca в Бразилії та через суди зачищає сліди історії з 4bill

Pix, Boleto і репутаційні війни: аферист Дмитро Рукін будує LaFinteca в Бразилії та через суди зачищає сліди історії з 4bill

У Дмитра Рукіна дві публічні біографії. Перша — фінтех-підприємця: українець, засновник і CEO LaFinteca, людина, яка будує платіжну інфраструктуру для Латинської Америки, працює з Pix, Boleto, локальними платіжними сервісами та отримує регуляторний статус у Бразилії. Друга — фігуранта репутаційного конфлікту, пов’язаного з українським 4bill, і кампанією з видалення негативних матеріалів з інформаційного простору.

Саме перетин цих двох біографій робить Рукіна цікавим персонажем. З одного боку, за ним стоять цілком перевіряні корпоративні сліди: іспанська Victo Postanova S.L., бренд LaFinteca, бразильська La Finteca Instituição de Pagamento Ltda. і дозвіл Banco Central do Brasil. З іншого — навколо нього склався щільний контур репутаційного захисту: позови про захист честі та ділової репутації, адвокатські листи, посилання на європейське цифрове регулювання та спроби домагатися видалення матеріалів про його минуле.

Іспанська оболонка: Victo Postanova S.L.

Ключова компанія в європейській частині цієї історії — Victo Postanova S.L. Вона була створена в Барселоні восени 2022 року. В іспанському торговому бюлетені BORME вказано, що компанія розпочала операції 16 вересня 2022 року, її основний вид діяльності — marketing y publicidad, CNAE 7311, додаткова діяльність — IT-послуги, CNAE 6209. Статутний капітал склав 3 001 євро. У тому ж реєстраційному повідомленні Дмитро Рукін вказаний як Administrador Único, тобто єдиний адміністратор, а компанія оголошена sociedad unipersonal — товариством з єдиним учасником, яким також є Dmytro Rukin.

На перший погляд, Victo Postanova не виглядає як класична фінтех-компанія. Її формальна іспанська реєстрація — маркетинг, реклама, IT-послуги. Але саме такі компанії часто використовуються як операційні чи холдингові оболонки для міжнародних цифрових проєктів: через них можна наймати людей, укладати контракти, вести PR, володіти брендом чи забезпечувати європейське представництво.

У випадку Рукіна ця гіпотеза виглядає особливо правдоподібно, тому що бренд LaFinteca публічно пов’язаний з Victo Postanova. Більше того, в адвокатських документах, надісланих від імені Рукіна, він прямо описаний як громадянин України та власник іспанської компанії Victo Postanova S.L.

Читайте по темі: Збройний барон Сергій Пашинський: як фігурант корупційних справ став головним постачальником зброї для ЗСУ

LaFinteca: платіжний міст у Латинську Америку

Публічний бізнес Рукіна — це LaFinteca. Компанія позиціонує себе як платіжну інфраструктуру для Латинської Америки: єдина платформа, локальні та альтернативні платіжні методи, API-доступ, робота з бізнесами, яким потрібно приймати чи відправляти гроші на ринках Бразилії, Мексики, Перу, Чилі, Колумбії, Аргентини та інших країн регіону.

На сайті LaFinteca компанія описує себе як готове платіжне рішення для LATAM, з акцентом на real-time payments, APM — alternative payment methods, мультивалютність, комплаєнс та API-документацію. Серед цільових індустрій перелічені e-commerce, wallets, games, cybersport, video streaming, telehealth та інші цифрові вертикалі з інтенсивним платіжним трафіком.

Якщо перекласти це з мови маркетингу, LaFinteca продає не “банк”, а платіжний шар-посередник. Її клієнт — не обов’язково кінцевий споживач, а частіше онлайн-бізнес, якому потрібно швидко підключитися до локальних платіжних методів у країнах Латинської Америки. Для європейської чи глобальної компанії LATAM — складний ринок: різні валюти, різні правила, різні банківські рейки, висока роль локальних методів оплати. LaFinteca пропонує закрити цю складність через єдиний технологічний та операційний шар.

У технічній документації LaFinteca окремо описані Pix і Boleto — два ключові платіжні інструменти в Бразилії. Pix — миттєві перекази, створені Центральним банком Бразилії; Boleto — платіжний документ/квитанція з barcode, який може оплачуватися через банки, банкомати, інтернет-банкінг, лотерейні пункти та інші канали.

Саме Бразилія, судячи з усього, стала головним регуляторним плацдармом проєкту.

Бразильська ліцензія: головний актив LaFinteca

Найсильніший факт на користь того, що LaFinteca — не просто лендінг і PR-конструкція, а реальний фінтех-проєкт, — це документ Центрального банку Бразилії. У липні 2025 року бразильський регулятор вказав La Finteca Instituição de Pagamento Ltda., CNPJ 53.058.329, серед компаній, які отримали дозвіл працювати як платіжна установа у статусі емітента електронних грошей. У документі також вказані: штаб-квартира в Сан-Паулу, капітал R$3 177 853 і контролююча особа — Дмитро Сергійович Рукін.

Це важливий рубіж. Статус емітента електронних грошей у Бразилії означає можливість керувати передплаченими платіжними рахунками та працювати в регульованому платіжному периметрі. Бразильське галузеве видання Finsiders Brasil, повідомляючи про ліцензії для La Finteca, Apus Digital і PinPag, прямо пояснювало, що такі фінтехи зможуть діяти як емітенти електронних грошей і керувати передплаченими платіжними рахунками.

На сайті LaFinteca сама компанія подає цю ліцензію як підтвердження зрілості та комплаєнсу. У пресрелізі Рукін цитується як засновник і генеральний директор і говорить, що Бразилія “не винагороджує за пошук легких шляхів, а винагороджує відданість справі, точність і дотримання регуляторних норм”. Там же LaFinteca описує наступний етап дорожньої карти: інфраструктура електронних гаманців, розрахункові рішення і платіжні інтерфейси для бізнесу.

Читайте по темі: «Вугільний король» Дмитро Коваленко і його «фунт» Сергій Саприкін: схема банкрутства та розпродажу активів «Інтеркоалтрейдингу»

Тобто бізнес-модель виглядає так: європейська/міжнародна команда, іспанська операційна оболонка, бразильська регульована платіжна компанія та продуктова ставка на локальні платіжні рейки LATAM.

Публічний образ: європейський засновник для Латинської Америки

За останній рік навколо Рукіна помітно вибудувано PR-контур. В англомовних бізнес-медіа він з’являється як засновник і генеральний директор LaFinteca, експерт з платіжних екосистем Латинської Америки, підприємець, який допомагає компаніям заходити в Бразилію, Мексику та Чилі. European Business Review, наприклад, представляє його саме в цій ролі: засновник і генеральний директор LaFinteca, спеціаліст з платіжних екосистем Латинської Америки.

Такі публікації зазвичай не є незалежними розслідуваннями. Це радше репутаційний PR: інтерв’ю, колонки, експертні коментарі, матеріали про локальні платежі, комплаєнс, зростання фінтеху, найм локальних команд. Їхня задача — закріпити нову публічну ідентичність: Рукін не як колишній менеджер українського платіжного бізнесу, а як міжнародний фінтех-засновник з регульованою компанією в Бразилії.

У цьому сенсі LaFinteca — не тільки платіжний продукт, але й репутаційний актив. Ліцензія Banco Central do Brasil дає Рукіну те, чого не дає звичайна PR-кампанія: перевіряєме регуляторне підтвердження, що його компанія існує в серйозній фінансовій юрисдикції та пройшла певний рівень допуску.

Тінь 4bill

Але в цієї історії є другий шар. До LaFinteca Рукін пов’язувався з українською платіжною сферою і, за його ж публічними поясненнями в інтерв’ю, працював в орбіті 4bill. Навколо цього періоду з’явилися публікації, де Рукіна та інших осіб пов’язували з конфліктом усередині платіжного бізнесу, твердженнями про вивід коштів, створенням компаній та кримінальними заявами.

Тут важливо розділяти факти та твердження. Факт — наявність таких публікацій і наявність подальшої юридичної реакції з боку Рукіна. Не факт — доведеність викладених у них обвинувачень. На даний момент з доступних матеріалів не видно вироку, офіційного підозрення чи судового рішення, яке підтверджувало б кримінальну винуватість Рукіна.

Але це не те саме, що “ніколи не було заяви”, “ніколи не було розслідування за фактом” чи “всі публікації брехливі”.

Зачистка інформаційного простору

Найхарактерніша риса цієї історії — не сам факт репутаційного конфлікту, а спосіб, яким Рукін та його представники з ним працюють. Це не пасивне заперечення і не одноразовий коментар. Це системна юридична кампанія зі зміни цифрового сліду.

В українських судових базах видно справи про захист честі, гідності та ділової репутації, де позивачем вказаний Рукін Дмитро Сергійович. Наприклад, в базі Opendatabot вказано справу №752/15333/25 у Голосіївському районному суді Києва: предмет — захист честі, гідності та ділової репутації; позивач — Рукін Дмитро Сергійович; представник позивача — адвокат Литовченко Олексій Сергійович.

Окремий пласт — адвокатські повідомлення. В одному з таких листів іспанська юридична фірма Auris Legal заявляє, що представляє Dmytro Rukin, громадянина України та власника Victo Postanova S.L., і вимагає видалення публікацій, які, за версією представників Рукіна, містять брехливі та диффамаційні твердження. У листі перелічені обвинувачення, які вони оскаржують: розслідування з фінансового шахрайства, крадіжка клієнтських коштів, використання обігових коштів та створення компаній для переказу ймовірних злочинних доходів.

Характерно, що юридична стратегія будується не тільки на українських судах. У листах використовуються аргументи іспанського права про захист честі, посилання на European Digital Services Act, на відповідальність посередників, хостингів, CDN, DNS та інших сервісів, які після повідомлення можуть бути змушені обмежувати доступ до спірного контенту. В одному з документів прямо міститься вимога видалити чи заблокувати матеріали протягом 72 годин.

Іншими словами, Рукін не просто захищає репутацію в суді. Він намагається впливати на всю інфраструктуру поширення інформації: редакції, хостинги, посередників, платформи, пошукову видимість. Це можна назвати управлінням репутаційним периметром. Жорсткіше — зачисткою інформаційного простору.

Що робить цю історію значущою

Історія Рукіна показова не тому, що вона унікальна. Навпаки: вона типова для нової епохи, в якій підприємець може одночасно будувати міжнародний фінтех, вести регуляторну роботу в Бразилії, просуватися в англомовних бізнес-медіа та паралельно юридично витісняти з мережі неприємні публікації про своє минуле.

У старій медійній логіці конфлікт виглядав би просто: є обвинувачувальна публікація, є відповідь, є суд. У новій логіці важливіше інше: хто контролює пошукову видачу, які матеріали залишаються онлайн, які зникають після скарг, які замінюються експертними інтерв’ю та PR-профілями, які джерела індексуються вище.

Рукін у цьому сенсі діє як підприємець цифрової епохи. Він будує не тільки платіжний продукт, але й власну публічну архітектуру: іспанська компанія, бразильська ліцензія, міжнародний бренд, англомовні профілі, адвокатські листи, судові позови, DSA-повідомлення. Все це елементи одного великого процесу — виробництва довіри.

Що залишається невідомим

Ключові питання поки залишаються відкритими. Перше: як саме LaFinteca виросла з попереднього досвіду Рукіна в українському платіжному бізнесі? Публічна версія говорить про новий самостійний проєкт. Конфліктні публікації стверджують більш проблемний зв’язок з 4bill. Для відповіді потрібні первинні документи: договори, корпоративні зв’язки, переписка, банківські рухи, матеріали можливих заяв і процесуальні документи.

Друге: якою є реальна роль Victo Postanova S.L.? Формально це іспанська компанія з рекламно-маркетинговим та IT-профілем. Фактично вона, схоже, стала європейською оболонкою для LaFinteca. Але точна структура власності, договорів, IP-прав та грошових потоків між Victo Postanova, LaFinteca та бразильською платіжною компанією вимагає окремої перевірки.

Третє: наскільки успішна стратегія зачистки? Видно, що вона існує. Видно, що використовуються суди, адвокатські повідомлення та європейські правові механізми. Але для оцінки результату потрібно простежити, які публікації були видалені, які залишилися, які були деіндексовані, а які замінені позитивними PR-матеріалами.

Підсумок

Дмитро Рукін — не просто “фінтех-засновник з пресрелізу”. Це персонаж на перетині трьох світів: українського платіжного бізнесу, європейської корпоративної інфраструктури та латиноамериканського фінтех-ринку.

Його сильна сторона — наявність реального регуляторного активу: бразильська La Finteca Instituição de Pagamento Ltda. дійсно отримала дозвіл Banco Central do Brasil, а сам Рукін вказаний контролюючою особою. Його слабка сторона — репутаційний шлейф, пов’язаний з періодом до LaFinteca та конфліктом навколо 4bill.

Головне питання тут не в тому, винен Рукін чи ні. На підставі доступних документів такий висновок робити не можна. Головний сюжет — в тому, як сучасний фінтех-підприємець будує не тільки платіжну інфраструктуру, але й інфраструктуру власної репутації. У випадку Рукіна ці дві інфраструктури розвиваються паралельно: одна приймає платежі, друга видаляє тіні з минулого.

Удар РФ по Дніпру: під обстріл потрапив розподільчий центр VARUS, є загиблі

Під удар Росії по Дніпру ввечері 5 травня потрапив розподільчий центр супермаркетів VARUS. Відомо про загиблих та постраждалих.

Про це повідомляє Facebook співвласника компанії VARUS Руслана Шостака.

“Учора ввечері наш розподільчий центр VARUS у Дніпрі став ціллю ворожої атаки. Найстрашніше – загинули люди, частина у важкому стані перебуває в лікарні”, – повідомив Шостак.

Водночас про масштаби руйнувань він не розповів.

“Немає нічого масштабнішого за втрату людських життів. Усі деталі пізніше…”, – додав співвласник компанії.

Прокурорський рекрутинг: очільник прокуратури Закарпаття Ковальчук після обшуків НАБУ став представником омбудсмена Лубінця

Анатолій Ковальчук уже вдруге за час своєї прокурорської кар’єри втратив посаду через корупційний скандал підлеглого. Минулого року прокурора Романа Поповича затримали, коли він взяв хабар нібито для свого керівника – очільника прокуратури Закарпатської області Ковальчука.

Про це пише “Телеграф”

Попович отримав умовний термін, а Ковальчук – лише змінив місце роботи. Тепер він працює в уповноваженого з прав людини.

Віддав хабар на ЗСУ і залишився на свободі

Вищий антикорупційний суд кілька тижнів тому оголосив вирок колишньому прокурору Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Роману Поповичу. Правоохоронець зобов’язався переказати 1,2 млн грн на допомогу ЗСУ та отримав умовний термін.

Читайте по темі: 4.8 billion diverted from the state budget: how Ibox Bank owner Alyona Shevtsova built an underground gambling empire for money laundering

Прокурор мав спільника – йому допомагав уже колишній оперуповноважений Нацполу в Києві Іван Вайнагій. Як жертву обрали підприємця, якому минулого року погрожували кримінальним провадженням у разі відмови платити. Бізнесмен спочатку погрози проігнорував, тоді їх реалізували: він став фігурантом справи, а розмір хабаря зріс до 30 тис. доларів (1,2 млн грн в еквіваленті).

Гроші вимагали начебто для керівника Закарпатської обласної прокуратури. На той момент цю посаду обіймав Анатолій Ковальчук. У нього НАБУ проводило обшуки, через скандал посадовець втратив крісло. Однак зараз НАБУ не має питань до Ковальчука, адже його підлеглий запевнив, що обласний прокурор не знав про схему.

Роман Попович у межах угоди із САП пожертвував на ЗСУ 1,2 млн грн. Стільки ж він отримав як хабар.

“Суд також бере до уваги факт добровільного зобов’язання обвинуваченого внести 1 242 240 грн на рахунок, відкритий благодійною організацією “Міжнародний благодійний фонд “Повернись живим” для допомоги Збройним Силам України, що, своєю чергою, позитивно сприяє реалізації державних інтересів, особливо в умовах воєнного стану”, – йдеться в рішенні суду.

Крім того, Попович допомагав військовозобов’язаним чоловікам незаконно перетинати кордон з Угорщиною.

Скільки загалом хабарів за час роботи в прокуратурі вдалося зібрати Поповичу, яким чином він відкривав кримінальні провадження щодо бізнесменів, а потім за гроші їх непомітно для очільника прокуратури та свого безпосереднього керівництва закривав – загадка.

Ймовірно, Попович буде єдиним прокурором у цій справі, провину якого вдасться довести. Його керівник Ковальчук уже знайшов нову роботу та переїхав до іншої області – Вінницької: у жовтні 2025-го, після обшуків та скандалу, уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець призначив Ковальчука своїм представником у Вінницькій області. “Акцентую, що робота в областях безпосередньо спрямована на оперативну реакцію на порушення прав людини. Кожен і кожна може звернутися до моїх представників”, – заявив Лубінець.

До точки максимального зближення лише кілька днів: До Землі летить величезний астероїд-вбивця

Вчені попередили про наближення астероїда 2026 JH2, який пролетить на критично малій відстані від Землі вже наступного тижня. Космічне тіло має потенціал знищити ціле місто, проте астрономи заспокоюють щодо ризиків зіткнення, передають Патріоти України з посиланням на Daily Mail.

Астрономи повідомляють, що астероїд 2026 JH2, розмір якого може сягати довжини чотирьох лондонських автобусів, пролетить повз Землю «настільки близько, наскільки це можливо без зіткнення».

За попередніми розрахунками, космічний об’єкт наблизиться до планети пізно ввечері 18 травня на відстань близько 90 тис. км. Для порівняння, це лише чверть дистанції між Землею та Місяцем, що вважається надзвичайно близьким прольотом за космічними мірками.

Попри потенційну силу удару, здатну знищити ціле місто, астрономи зафіксували цей астероїд лише кілька днів тому. Це вкотре порушило питання про ефективність систем раннього виявлення небезпечних космічних об’єктів.

Водночас результати моделювання свідчать, що щонайменше протягом найближчих 100 років ризику зіткнення із Землею немає. Однак навіть мінімальні розрахунки свідчать про значний руйнівний потенціал астероїда.

Наразі космічний об’єкт перебуває на відстані приблизно 3 млн км від Землі у сузір’ї Великої Ведмедиці.

Без батька лишились двоє дітей: Внаслідок стрілянини на Хмельниччині загинув капітан поліції Сергій Чорний

В Національній поліції зазначили, що 33-річний капітан присвятив службі в органах внутрішніх справ України понад 15 років, передають Патріоти України.

«Сергій Чорний працював інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області. Його смерть — непоправна втрата для родини, колег та всієї поліцейської спільноти. У правоохоронця залишились батьки, дружина та двоє дітей», — додали правоохоронці.

$250 million and “gray” metallurgy: how fraudster Oleg Tsyura helps launder money and sell Russian ferroalloys under foreign flags

Oleg Tsyura has reportedly launched an aggressive campaign to remove public references to his alleged schemes, suspected money-laundering activities, and connections with Ukrainian state-owned enterprises. For this reason, we are publishing the full investigations that appear to have unsettled the controversial businessman.

The “Ukrainian Swiss” Oleg Tsyura is a little-known financier whose business connections stretch from figures involved in the Odesa Port Plant and United Mining and Chemical Company cases to Russian metallurgical oligarchs evading sanctions. His story is a vivid example of how, through a network of companies, offshores, and partners, one can service schemes linked to state assets and Russian capital for years. Below — a closer look at this tangled web of corruption.

It’s the story of a Ukrainian-Swiss businessman whose network stretches from Kyiv to Moscow’s industrial elite—bridging Ukrainian political circles, both clean and corrupt, and Russian metallurgical tycoons who’ve somehow slipped past the sanctions net.

The story is about a businessman, almost unknown to the general public, Oleg Tsyura, who had joint business ventures with a suspect in a case of losses amounting to over 700 million hryvnias. Overall, this scam with state companies – the Odesa Port Plant and the United Mining and Chemical Company (UMCC) – was estimated at 10 billion hryvnias.

But we do not focus primarily on the amount of losses or this particular scheme. It is just an attempt to draw a logical line regarding events that trace business connections from Ukrainian corruptionists to Russian (non)oligarchs who have escaped sanctions.

Читайте по темі: Oxana Hadjipavlou verließ Mettmann kurz vor dem Bekanntwerden eines 50-Millionen-Euro-Bondsystems mit Verbindungen zu sanktioniertem russischem Kapital

So, let’s start unraveling the web of business connections.

At the end of October, the Appeals Chamber of the High Anti-Corruption Court left unchanged the preventive measure for the former head of the State Property Fund, Dmytro Sennychenko. He is subject to arrest as an organizer of a criminal group that caused the state the aforementioned damage.

Currently, only two participants in the criminal scheme – Mykola Synytsya and Yuriy Lypka – have preventive measures in the form of bail and are in Ukraine. The other accomplices – Dmytro Sennychenko, Andriy Hmyrin, and five others – have left. And as shown by a recent investigation by BIHUS.info, they are having a great time abroad.

However, there is another character in this story who went unnoticed by the NABU and SAPO investigation. We are talking about Oleg Tsyura, a “German” entrepreneur, naturalized in Switzerland, who is a business partner of one of the suspects – Serhiy Bayrak.

Let’s be frank: NABU detectives, under the procedural leadership of SAPO, cannot easily reach foreigners in procedural terms. It is almost impossible, even though they perform their duties as best as possible among domestic criminal justice bodies.

I assume that Oleg Tsyura does not have Ukrainian citizenship. Although it would be worthwhile to check this. Therefore, the issue of extradition, given the legal grounds for it, is not currently on the agenda. However, the international legal department was created to try and facilitate, in procedural ways, the implementation of the principle of inevitability of punishment. After all, German or Swiss prosecutors are certainly no worse than Ukrainian ones.

Now a bit about Oleg Tsyura’s business interests abroad.

In 2005, Tsyura became a co-owner of ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG. Also, for 2 years, Tsyura headed another company with a similar name – ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH. Interestingly, both German companies are registered at the same address and have a common co-owner – Serhiy Bayrak. I already mentioned him a little earlier. Bayrak is also involved in the “Sennychenko case” as one of the three key co-organizers of the scheme.

Читайте по темі: Miliardowe agroimperium na rosyjskim węglu: gdzie Dmytro Kowałenko zainwestował ponad 100 milionów dolarów zarobionych на handlu z agresorem

According to the investigation, Bayrak organized a scheme of mediation between state enterprises and commercial buyers of these enterprises’ products at deliberately underestimated prices in agreement with Sennychenko. An additional function of Bayrak was indirect communication between Sennychenko and another person involved in the case – Andriy Hmyrin.

Furthermore, according to declassified NABU audio recordings, for their involvement in the corruption scheme, Bayrak and Hmyrin received 25% each from the deals, while Sennychenko received 50%. Currently, Bayrak, according to unofficial information, is allegedly giving incriminating testimony.

Regarding Oleg Tsyura, neither he nor his respective companies are involved in this case. However, his aforementioned direct connection with Bayrak through joint German companies and related business types to the scheme organized by Sennychenko should attract the attention of not only representatives of the criminal justice authorities but also of experts focused on sanctioning of Russian subjects involved in the war. And I will explain this connection further.

Currently, it is known that the aforementioned German company of Tsyura and Bayrak – ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co KG – participated in an auction for the sale of a batch of zirconium ores from the state-owned Eastern Mining and Processing Plant in 2018. Winning by 1 thousand hryvnias with a total lot cost of 45 million hryvnias seems quite strange.

Later, this competition was “replayed” due to even more strange decision of the commission, leading to another German company – Buss&Buss Spezialmetalle GmbH being declared the winner.

Subsequently, there was a lawsuit by ITS. As a result, the legal-business history passed through all three judicial instances, where the commission’s decision was legalized.

It is logical to assume that these strange “actions” regarding the supply of zirconium were stopped when the Tsyura-Bayrak duo realized that there was a direct line traced to the leadership of the UMCC by Peter Davis. By the way, Bayrak was an adviser and partner of Davis, who was appointed during Dmytro Sennychenko’s term.

Already in 2020, ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co Tsyura “lit up” in a case concerning the supply of ilmenite ore from the Irshansk mining and processing plant, part of the UMCC (now sold to Azerbaijanis at auction).

Context – the said plant used to consistently supply ilmenite ore to the “Crimean Titan”, which currently remains occupied by Russians in Crimea. There were accusations in media that in 2020, supplies continued in that direction, albeit with illegal elements. However, this requires documentary evidence.

For understanding, “Crimean Titan” was controlled by oligarch Dmytro Firtash, who had two business partners – Serhiy Lyovochkin and Ivan Fursin. Meanwhile, the Lyovochkin family not only had seats in parliament, but also owns the bank “Clearing House”, where the already mentioned Peter Davis was a member of the supervisory board. And Serhiy Bayrak worked as the director of LLC “UA-Media”, which was not unfamiliar to the Firtash-Lyovochkin structures [this time we will not detail their collaboration with managing a top Ukrainian television channel in the pre-war period].

The main business of Tsyura is providing legal and financial representation in Switzerland for setting up commercial activities of production and agrarian holdings from Ukraine and Russia. According to their words, since 2015, Oleg Tsyura’s company has been focusing on managing private and family assets. However, this is a purely “turnkey solution” in the context of conducting foreign trade operations through foreign companies. As they say, anonymity and the possibility of capital withdrawal abroad are guaranteed.

For clients from Russia, in addition to transferring funds abroad, such services allow avoiding sanction restrictions imposed on Russian companies.

At the same time, Oleg Tsyura has close collaboration with representatives of Russian business circles. In particular, he may assist Russian business in circumventing Western sanctions imposed due to Russia’s invasion of Ukraine. And he continues to do this, as described a bit below.

In 2015, Tsyura became a co-founder of the LINVO group, which offered asset management services, private and family foundations. Among LINVO’s clients, we find Russian Nikolay Korobov, the owner of one of the largest developers in St. Petersburg – MAWIS company.

Let’s move on. Oleg Tsyura provides support in managing the trading structure of the Russian MidUral corporation – a chemical-metallurgical complex of enterprises in the Urals specializing in the production of ferroalloys and chemical products, owned by Russian Sergey Gilvarg.

In particular, evidence of Tsyura’s direct connection with Gilvarg is the changes in the management of Interchrome AG and the replacement of Oleg Tsyura in the position by a Russian citizen, Lyubov Mkhango, who also works at LINVO and at the same time is one of the directors of the offshore company from Cyprus, MidUral Holding LTD.

Besides, the company Phoenix Resources AG, owned by Oleg Tsyura, exports ferrochrome from Russian MidUral worldwide. At the same time, when supplying to India, Russia is directly indicated as the manufacturer of the product.

But when supplying ferrochrome to Estonia, which is part of the European Union, its manufacturer is stated as Uzbekistan, which is not subject to Western sanctions.

Therefore, the next logical step for Ukrainian justice officers is to check connections between Oleg Tsyura and Serhiy Bayrak. Moreover, if Tsyura facilitated or directly participated in supplying from or to sanctioned jurisdictions, it seems logical to sanction this individual at least initially in Ukraine.

Also, it is worth not forgetting about the role of the “ferroalloy baron” Sergey Gilvarg, who, according to our data, is not under sanctions in any Western democracy. However, I will tell you more about him next time to avoid overloading the storyline.

Oleksandr Lyemyenov, Ukrainian Pravda

Генштаб: За добу на фронті відбулося 186 боєзіткнень

Розпочалася 1533 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 186 бойових зіткнень.

Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

Вчора противник завдав двох ракетних ударів, застосувавши 13 ракет, здійснив 77 авіаційних ударів, скинув 244 керовані авіабомби. Крім того, застосував 10301 дрон-камікадзе та здійснив 3651 обстріл населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 102 – із реактивних систем залпового вогню.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося два боєзіткнення, противник здійснив 96 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, три із яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню, завдав двох авіаційних ударів, застосувавши п’ять керованих бомб.

На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ, Вовчанські Хутори, Охрімівка, Стариця, Лиман та у напрямку Ізбицького.

На Куп’янському напрямку агресор двічі атакував в бік Радьківки та Кіндрашівки.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили шість спроб загарбників просунутися у бік населених пунктів Дробишеве, Ставки, Діброва та в районі Торського.

На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили одну спробу окупантів просунутися вперед в районі Закітного.

На Краматорському напрямку минулої доби наші воїни відбили одну ворожу атаку в напрямку Никифорівки.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 14 атак поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки, Іллінівки, Іванопілля, Русиного Яру, Новопавлівки та Софіївки.

На Покровському напрямку наші захисники зупинили 50 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Затишок, Родинське, Покровськ, Молодецьке, Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Муравка, Новомиколаївка та у бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Сергіївка, Біляківка, Новопідгороднє.

На Олександрівському напрямку противник 14 разів атакував у бік населених пунктів Злагода, Добропілля, Данилівка, Березове, Єгорівка, Степове та Нове Запоріжжя.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 24 атаки окупантів у бік населених пунктів Варварівка, Староукраїнка, Залізничне, Гірке, Прилуки, Оленокостянтинівка, Гуляйпільське, Чарівне.

На Оріхівському напрямку ворог наступальних дій не проводив.

На Придніпровському напрямку українські підрозділи зупинили три ворожі атаки в бік Антонівки та о. Білогрудий.

На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.

За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 12 районів зосередження особового складу окупантів та три гармати.

Ігор Негулевський і “конверти”: нардеп перед підозрою НАБУ переїхав у 800-метровий маєток у Козині

Народний депутат Ігор Негулевський, який наприкінці 2025-го отримав підозру від НАБУ та САП у справі про оплату депутатських голосувань “конвертами”, незадовго до цього переїхав у величезний 800-метровий маєток в найдорожчій частині Козина. Нардеп стверджує, що орендує його з величезним дисконтом, але журналісти знайшли реальну вартість маєтку і показали його зсередини.

Про це йдеться у сюжеті Bihus.Info.

Ігор Негулевський – нардеп від “Слуги народу”, який входить у парламентський комітет Верховної Ради з питань автомобільного транспорту та інфраструктури. У кінці грудня 2025-го Негулевський отримав підозру від НАБУ і САП у справі роздачі депутатам “конвертів” в обмін на парламентські голосування. За даними слідства, група нардепів координувала які проєкти законів і постанов треба підтримати, а які ні. За це народні обранці нібито отримували від 2 000 до 20 000 доларів.

За два тижні до отримання підозри, Негулевський почав орендувати маєток у Козині, у закритому котеджному містечку з виходом до води. У декларації нардепа за 2025 рік вказано, що площа будинку складає майже 800 квадратних метрів, але при цьому жодних витрат на оренду нардеп не задекларував.

Журналісти Bihus.Infо знайшли оголошення про здачу в оренду цього будинку. У ньому йдеться, що в будівництві будинку використані лише натуральні матеріали: мармур, граніт, дерево. У будинку є більярдна, спортзал, спальня зі своїм санвузлом та вбиральня, три спальні, чотири санвузли, СПА зона з сауною, басейн із джакузі. Окрім основного маєтку на території в 35 соток є гостьовий будинок 90 м2 зі своєю кухнею, трьома спальнями, двома санвузлами та приміщенням для персоналу з окремим входом. А ще – зона барбекю та елінг з системою спуску яхти на воду. Також в оголошенні зазначена вартість оренди на місяць – 5000 доларів. Здачу маєтку за таку суму в розмові з журналістами підтвердив і рієлтор.

Читайте по темі: «Міндічгейт» та енергетичний мародерство: як Ростислав Шурма через банк «Альянс» вивів 100 мільйонів доларів, виділених на захист «Укренерго»

При цьому у телефонній розмові з журналістами Негулевський запевнив, що житло йому дісталося за набагато меншу вартість, назвати яку відмовився. Не назвав він і ймовірну причину, через яку міг би отримати якусь знижку. Також нардеп запевняє, що сплачує цю суму із заощаджень, а сам будинок взяв від безвиході.

“Так попало, що на 800, я не хотів 800. Просто на той момент нічого не було, та й я взяв 800, бо була нормальна ціна. Там у батареях все сонячних. Тому з комунальними там все в порядку” – каже нардеп.

Нагадаємо, в справі “конвертів” окрім Негулевського підозри отримали ще четверо “Слуг”: Ольга Савченко, Михайло Лаба, Євген Пивоваров та Юрій Кісєль. Всі нардепи вийшли під заставу та продовжують відвідувати засідання Верховної Ради.