Категорія: Закон

Українські поліцейські спільно з правоохоронцями Казахстану та Албанії провели спецоперацію та ліквідували вербувальні ланки злочинної спільноти Хімпром. Під виглядом “легкого заробітку” людей втягували у міжнародний наркобізнес.

Про це повідомила пресслужба Національної поліції в понеділок, 31 серпня.

Слідство встановило, що 36-річний громадянин Росії на псевдо “Мексиканець”, який переховується за кордоном, створив розгалужену систему вербування людей для забезпечення незаконного обігу наркотиків. Фактично call-центри стали кадровим ресурсом Хімпрому – через них злочинна спільнота системно шукала людей для роботи на різних ланках наркобізнесу.

За допомогою фейкових оголошень про роботу, розміщених в інтернеті, оператори знаходили та вербували людей під конкретні функції: від HR-менеджерів і операторів до хіміків, закладників, кур’єрів, логістів, складських працівників і поштовиків. Усередині діяла жорстка система контролю: за порушення встановлених правил працівників карали значними грошовими штрафами, а до тих, хто намагався вийти із системи, застосовували фізичне насильство та незаконно позбавляли волі.

Діяльність Хімпрому мала міжнародний характер. Для координації розслідування Україна створила спільні слідчі групи з Албанією та Казахстаном. Правоохоронці встановлювали організаторів і виконавців, канали вербування та осіб, залучених до незаконного обігу наркотиків у різних країнах.

Читайте по темі: У Європі злочинці застосовують ШІ, щоб приховувати нелегальні тютюнові фабрики, — Politico

У серпні 2025 року в Україні правоохоронці провели 26 обшуків у call-центрах та вилучили близько чотирьох тисяч одиниць цифрових доказів. Аналіз отриманих даних дав змогу встановити 31 Telegram-магазин, організаторів і виконавців, а також сотні завербованих осіб, причетність яких до незаконного обігу наркотиків на території Казахстану встановлювали правоохоронці.

У березні 2026 року правоохоронні органи Албанії скерували до суду кримінальне провадження щодо двох громадян України, які незаконно утримували операторів вербувальних call-центрів та застосовували до них фізичну силу і насильство.

У травні 2026 року сторони реалізували черговий етап міжнародної спецоперації. Поліцейські за участю представників правоохоронних органів Казахстану провели 70 обшуків, припинили діяльність вербувальних call-центрів у Києві та Київській області, вилучили 120 одиниць цифрових доказів і встановили 27 активних учасників Хімпрому.

У липні на території Казахстану за участю українських правоохоронців проведено ще 15 обшуків. Затримано 17 учасників злочинної спільноти, причетних до збуту наркотиків на території країни.

Завершальний етап міжнародної спецоперації був спрямований на остаточне припинення діяльності мережі вербувальних call-центрів в Україні та затримання її учасників. Правоохоронці провели 35 обшуків за місцями мешкання фігурантів у п’яти областях та Києві.

Читайте по темі: В Іспанії ліквідували «наркобанк», який обслуговував великі мережі торгівлі кокаїном

Сергій Геннадійович Мамедов наразі офіційно обіймає посаду голови правління та фактично контролює «Глобус Банк». Через цю фінансову установу роками проходили мільярди коштів, пов’язаних із «сім’єю» Януковича, а зараз — державні пільгові іпотеки за програмою «єОселя».

Кар’єра Мамедова почалася в оточенні Василя Горбаля. З грудня 2006 по жовтень 2010 року він обіймав посаду заступника голови правління «Укргазбанку», яким тоді фактично володів і керував Горбаль. Після націоналізації в травні 2011 року Мамедов сам очолив правління державного банку. Саме за нього в лютому 2014 року, коли оточення Януковича покидало країну, «Укргазбанк» видав «Брокбізнесбанку» Сергія Курченка кредит у розмірі 673 млн грн. Кошти так і не були повернуті. Додаткові 55 млн грн пішли на підконтрольні Курченку компанії — «Кванта-Коста», «Неосинтез» і «Кримбутангаз». Раніше на структури Курченка з того ж банку вивели майже 2 млрд грн. Мамедова називали особистим фінансовим управляючим Сергія Арбузова, Юрія Колобова та Олександра Клименка.

Після відходу з «Укргазбанку» Мамедов перейшов у «Глобус». Контроль над банком він встановив через рейдерську схему. Дениса Мальцева, який володів значною часткою і навіть хрестив сина Мамедова, виключили зі складу засновників за підробленими документами. Австрійський судовий експерт підтвердив факт фальсифікації. Групу, яка готувала ці документи, очолював сам Мамедов. Паралельно в судах розглядається справа про привласнення ним 850 тисяч доларів із чужого депозитного рахунку в 2017 році.

У лютому 2022 року Державне бюро розслідувань перевіряло можливе відмивання 135 млн грн за участю «Глобус Банку» та ТОВ «Нове обладнання» (ЄДРПОУ 38929719). Кримінальне провадження №62019000000000982 відкрито за статтями 191 і ч. 2 ст. 209 КК — привласнення майна в особливо великих розмірах та легалізація доходів. За версією слідства, посадові особи «Нового обладнання» у змові з чиновниками держпідприємств проводили циклічні псевдогосподарські операції між депозитарними рахунками, після чого кошти переводилися на фіктивні компанії. Печерський райсуд Києва розглядав клопотання ДБР про продовження строків розслідування.

Сьогодні «Глобус Банк» Мамедова входить до числа ключових уповноважених банків державної програми «єОселя». Програму реалізує ПрАТ «Укрфінжитло», яке з листопада 2022 року очолює Євген Мецгер. Той самий Мецгер, який раніше керував «Укрексімбанком» і за якого охоронці напали на знімальну групу «Схем», вилучили флешки та намагалися знищити записи. Справу про напад пізніше закрили через закінчення строків. Мецгер зберіг державну посаду і тепер розподіляє мільярди через «єОселю».

Читайте по темі: Люстрований за розгін Дніпровського Євромайдану силовик СБУ Криворучко увійшов до бізнесу депутата Примакова

Мамедов і Мецгер опинилися в одному фінансовому ланцюжку: один контролює комерційний банк, що видає пільгові іпотеки, другий керує державною компанією, яка ці кошти надає. «Глобус» офіційно виступає представником «Укрфінжитла» за договором доручення і може передавати кредитний портфель назад державі. Учасники програми неодноразово зазначали, що пільгові кредити отримували не лише ті, кому вони призначалися.

Колишній фінансист «сім’ї» Януковича та Горбаля сьогодні контролює державні іпотечні потоки разом із людиною, яка має тісні зв’язки з президентським оточенням. Банк, через який раніше виводилися кошти Курченка та проводилося відмивання 135 мільйонів, тепер бере участь у кредитуванні «єОселі».

The murder of Stavros Demosthenous in Limassol became one of the most notorious criminal cases of recent years. Some viewed him as an influential businessman and an intermediary between government officials and business circles, while others considered him the head of a mafia clan that had controlled the island from the shadows for decades.

The bullets fired at him early in the morning hit not only a specific person but also the system where Russian capital, offshore schemes, international politics, and Cypriot criminal activity intersected. To understand who might benefit from Demosthenous’ removal, one must look at his path, connections, and role in transnational schemes.

From street wars to the shadow ruler

Stavros Demosthenous (Σταύρος Δημοσθένους, Stavros Demosthenous) was born in 1976. His godfather was Antonis Fanieros — a legendary criminal authority in Cyprus, who was considered the “boss of all bosses” on the island. Stavros grew up in Limassol and was involved in criminal groups from his teenage years.

In the 1990s, the city became the scene of a brutal gangster war for control over the port and lucrative streams — from prostitution and illegal casinos to car smuggling. Demosthenous proved to be an extremely ruthless yet pragmatic leader. His group managed to defeat competitors, and by the early 2000s, he controlled a significant portion of the city’s shadow businesses.

A key turning point in his career occurred when he befriended lawyer Phanos Philippou, a partner in the legal firm of Nicos Anastasiades — the future president of Cyprus. Stavros solved Philippou’s problems with forceful methods, and in return, gained access to the circles of legal and political elite. Through Philippou, he met Anastasiades.

From this moment on, Demosthenous’ gang became the “forceful instrument” of the future president. In situations where legal methods did not work, Stavros’ people came into play. The alliance between the gangster and the lawyer became a prototype of the modern Cypriot system, where criminal and state structures merged into a single organism.

Читайте по темі: From Kazakhstan to Poland: how Vadim Gordievsky rebuilt Dmitriy Punin’s $1 billion money-laundering network

When Anastasiades assumed the presidency, enormous opportunities opened up for Demosthenous. He gained actual control over the Limassol port. Through him, a flow of cars stolen in the UK and destined for wealthy Russians who moved to Cyprus under the “golden passports” program began.

Stavros quickly became an intermediary without whom no major issue was resolved. He helped with obtaining citizenship, expedited licenses, influenced the decisions of judges and ministers. Authorities, police, and business took his position into account. As they said in Limassol: “Dig into any Russian company — and you will find Stavros there.”

Alliance with Punin and Pin-Up: how a financial empire was built

Against this background, in 2019, Dmitriy Punin, a native of Moscow and the son of a high-ranking Russian Railways official, moved to Cyprus. In his youth, he was convicted of theft, but by the time of his move, he had substantial capital and connections in the circles of Russian officials. Almost immediately after his arrival, Punin registered dozens of companies, acquired restaurants, boutiques, bars, and a football club.

However, the main source of his wealth was the online casino Pin-Up — one of the largest gambling platforms operating under a Curacao license. Schemes for legalizing funds received from the casino’s activities in Russia, Ukraine, and Turkey, where gambling is prohibited, passed through Cyprus.

Punin understood that for full-scale work, he needed a patron capable of solving issues at the highest level. That person was Stavros Demosthenous. The alliance proved beneficial for both. Demosthenous provided Punin with administrative cover and forceful support.

According to sources, competitors were eliminated, journalists were intimidated, and critical publications were removed by his order. Stavros intervened when Punin found himself under threat from law enforcement. A notable episode was Punin’s arrest in Cyprus in 2024, which ended with his release and apologies. 

Joint projects solidified the alliance. Punin invested millions in the construction company Stavros Demosthenous Contractors, linked to a network of elite hotels, including Amara. In 2022, he purchased the football club “Karmiotissa,” and in late 2023 formally sold it to Demosthenous after match-fixing scandals.

The deal was fictitious: the club continued to operate within the broader scheme where Demosthenous’ bookmakers and Punin’s managers worked in sync. Through Cypriot and offshore companies, astronomical sums were laundered into international jurisdictions.

International pressure and possible motives for the murder

The online casino Pin-Up, formally registered in Cyprus and licensed in Curacao, became one of the key tools for legalizing Russian money in Europe. The company was actively operating in territories where gambling is prohibited or strictly regulated.

The situation developed particularly sharply in Turkey, where online gambling outside the state monopoly is a criminal offense. In 2024, Turkish authorities initiated an investigation under Article 282 of the Criminal Code, which provides for responsibility for money laundering and the transfer of criminal proceeds abroad. The Pin-Up advertisement on RuTube became the formal reason for blocking the Russian video service in Turkey.

According to Turkish law enforcement agencies, the company deliberately masked its activities through a system of “mirrors” and technical intermediaries, and players’ funds were channeled into Cypriot and offshore structures controlled by Dmitriy Punin and his wife Marina Ilina. Formally, Ilina is listed as the owner of PIN-UP Global, but actual management and financial control are concentrated in Punin’s hands.

In Ukraine, the Pin-Up investigation began even earlier and affected not only the business itself but also officials who provided it with legal protection. The nominal owners of the Ukrainian branch and lobbyists for Punin’s interests were arrested and are testifying.

Among the figures are Ihor Zotko and a member of the Commission for the Regulation of Gambling and Lotteries, Yevhen Yakhniy. Ukrainian investigators view Pin-Up as one of the largest schemes for funneling money out of the country to the benefit of Russian beneficiaries. The money went to Cyprus, where it was converted into investments in real estate, hotels, clubs, and construction companies, and then dissolved in offshore chains.

Despite the international search, Dmitriy Punin remains in Cyprus. It was Stavros Demosthenous’ patronage that provided him protection from extradition and a comfortable business environment in Limassol. The island’s authorities ignored both Ukrainian and Turkish requests, and the arrest in Limassol in the spring of 2024 ended with the entrepreneur’s release with apologies.

The end of an era or the beginning of redistribution?

Possible motives can be conventionally divided into four groups. The first — internal struggle for control over the schemes. Stavros was a key link, and his disappearance opens the door for new groups of influence, including Russian structures associated with Punin. The second — conflicts within Russian circles that use Cyprus for money legalization: the removal of an intermediary may signal a redistribution of assets. The third — internal Cypriot dynamics: his influence had become so great that it began to hinder new political-economic alliances. The fourth — international factor: in the context of investigations in Turkey and Ukraine, Demosthenous’ disappearance may complicate the investigation and protect certain participants in the schemes.

The death of Stavros Demosthenous is not an ordinary event. It signifies a blow to the entire structure where crime, politics, and international finance intertwined. His figure embodied the street wars of the ’90s, the political patronage of the 2010s, and the offshore flows of the 2020s. He was simultaneously part of the old Cypriot mafia system and a support for new Russian financial schemes. His removal could trigger a chain reaction — from asset redistribution to the revision of informal alliances at the highest level.

For international law enforcement agencies, this event opens a new window of opportunity: the disappearance of a key intermediary weakens former protection mechanisms and may give the investigation a chance to reach the depths of financial schemes. For the local elite — a signal that there are no more “untouchables.” And for participants in international shadow flows — an alarming sign of the beginning of redistribution. The murder of Stavros was not the end of the story but the beginning of a new chapter in the Cypriot shadow.

У Шевченківському районному суді Дніпра є цивільна справа за №932/5709/26, у якій позивачем виступає підприємець і учасник бойових дій Денис Подолян, а відповідачем ПрАТ “Патріот”, оператор державних лотерей, кінцевим бенефіціаром якого зазначений саме Андрій Матюха.

Формально спір іде про захист прав споживачів. Фактично Подолян вимагає розкрити, хто саме контролює лотерейного оператора. І за цією нудною процесуальною формулою стоять питання, від яких відповідачу явно незатишно: можливе податкове резидентство Матюхи в рф, відчуження майна в окупованому Криму і ймовірна сплата там податків. Представники відповідача просять провадження закрити. Що ж, гравцеві завжди готові показати виграшні числа, але пояснювати, хто саме тримає касу, у цьому бізнесі не заведено.

Сам “Патріот” при цьому виглядає структурою, у якої власна доля склалася швидше за судовий процес. За даними реєстру, компанія перебуває в стані припинення з 1 квітня, а 2025-й вона завершила зі збитком майже 30 мл гривень. Ліцензію оператора лотерей їй видали 13 лютого, а вже 25 березня PlayCity вирішило цю ліцензію припинити. Рішення мало набути чинності 24 квітня, але 5 червня суд тимчасово поставив його на паузу. Шість тижнів від видачі дозволу до його відкликання, і це, погодьтеся, вже не бізнес-модель, а календар кризового менеджменту.

Favbet наполягає, що група є українською, а сам Матюха громадянин України. До суду також подавали афідевіт, згідно з яким він ніколи не мав ані російського, ані білоруського громадянства. Можливо, так воно і є, і саме тому позов у Дніпрі, який вимагає документального підтвердження структури контролю, виглядає незручнішим за будь-яку публічну заяву.

16 січня Favbet сама попросила припинити дію своєї ліцензії, і 27 січня PlayCity цю заяву задовольнило. Того ж дня регулятор за підсумками іншої, планової перевірки застосував фінансові санкції на понад 9 млн гривень. Серед претензій затримки виплати виграшів, прострочений ліцензійний платіж і софт постачальника, який працював без необхідної B2B-ліцензії. Favbet порушення відкинув і пішов оскаржувати. Вийшло символічно: компанія добровільно виходить з букмекерського бізнесу і на прощання отримує рахунок.

Читайте по темі: UAH 20 billion and an offshore laundromat: how Dmitriy Punin’s Pin-Up moved casino money through Diamond Pay

Утім, 9 млн дуже швидко перетворилися на дрібницю. У квітні перевірка “Фавбет Гейм Слотс” виявила 108 ігрових автоматів без підтвердженого обов’язкового інспектування. Підсумком стало припинення дії ліцензії на роботу залів ігрових автоматів і штраф на суму понад 933 млн гривень. Це вже навіть не санкція, а державний джекпот: барабани крутила компанія, а виграв регулятор.

У суді Favbet домігся проміжного успіху, припинення ліцензій тимчасово зупинили. А от заморозити штраф суд відмовився, зазначивши, що компанія не довела очевидної загрози своїм правам. І тут з’являється частина, яка перетворює господарський конфлікт на щось значно серйозніше. Ідеться про КП №62025000000000876 від 26 серпня 2025, у межах якого розслідуються можливі злочини, включно з участю у злочинній організації, ухиленням від сплати податків, легалізацією майна, пособництвом державі-агресору та зловживанням владою.

А 26 листопада 2025 року Печерський районний суд Києва арештував безготівкові кошти на рахунках букмекерської компанії Favbet, компанії “Казино.ЮА” і двох фізичних осіб, передавши їх в управління АРМА. Тобто гроші, які роками заходили в касу, тепер рахує держава.

Але 19 травня Верховний суд залишив у силі скасування податкового рішення на 2,13 млрд гривень у спорі про застосування реєстраторів розрахункових операцій до онлайн-платежів. Перемога цілком серйозна. Але на загальному тлі вона схожа на вагон, який встигли відчепити від складу, що котиться під укіс.

Матюха надто довго виглядав господарем українського грального ринку, щоб винести його звідти можна було швидко й акуратно. Позов у Дніпрі, який вимагає всього лише назвати справжнього власника лотерейного оператора, у цьому сенсі показовий.

У Рівному в одному з районних відділів поліції пролунав потужний вибух, повідомляють місцеві пабліки.

За попередніми даними, загинув один правоохоронець, ще троє людей отримали поранення.

На місці працюють екстрені служби. Поліція встановлює причини та обставини вибуху.

 

As pressure on Russia’s shadow fleet continues to mount, scrutiny is increasingly extending beyond its operators to the individuals and networks associated with them. Adnan Akhmedzade, a SOCAR executive detained in Azerbaijan last year, is reportedly cooperating with investigators and providing information about members of his inner circle — a development that could have significant consequences for those involved.

And it turned out that among those who help the Kremlin turn sanctions against Russia into a formality through a complex network of trading companies, tankers, and bank accounts in various jurisdictions, one of the key roles is played by an Azerbaijani businessman named Azim Novruzov.

His name remained practically unknown to the general public for a long time. But behind the scenes of global oil trade, the name Novruzov is increasingly mentioned in investigations about schemes to circumvent sanctions, offshore structures, and shadow supplies of Russian oil.

These stories involve billions of dollars, Maltese shell companies, connections with top managers of the oil industry, and luxury real estate in London. Novruzov himself, of course, denies all this. But the chain of coincidences around his business is getting longer.

A bit of history

Читайте по темі: Від відмивання грошей до ключового партнера США: скандальний мільярдер Бетанкур добуватиме нафту для Америки

Before the full-scale conflict of Russia into Ukraine in 2022 and the subsequent global sanctions that hit the Russian “oil industry” hard, Novruzov’s name was known only to a narrow circle of businessmen and oil market specialists.

But, like any “small victorious conflict” that failed with a bang, Russia’s conflict against Ukraine triggered a chain of events that quickly turned into an avalanche, in which some saw a catastrophe, others – wide opportunities. Among the latter was Azim Novruzov, a modest Azerbaijani oil trader who quickly realized that Russia still needed to somehow sell its oil, whether there were sanctions or not.

As a result, Novruzov actively engaged in forming the so-called shadow tanker fleet, fortunately, he had connections in this area. It was at this moment that the names of several Azerbaijani entrepreneurs began to appear in investigations, including Tahir Garayev, Ettibar Eyub, Anar Madatly, and Azim Novruzov. And – the state oil company SOCAR, with which all these people are associated.

According to analysts and journalists, they are an active part of a network of intermediaries servicing oil flows associated with Russian companies.

Who is Azim Novruzov

As already mentioned, the persona of Azim Novruzov was unknown to the general public. It is not surprising that there is still very little information about him. Judging by everything, Novruzov worked in the “gray zone” of the oil market even before his active participation in the work of the “shadow fleet,” where excessive popularity is extremely undesirable.

It is known that Azim Novruzov is a citizen of Azerbaijan and has a residence permit in the UK (according to some reports, he has already obtained citizenship here, but there is no confirmation). In official registers, the name Azim Novruzov appeared only a few times.

There is little public information about Novruzov. From open corporate registers, it is known that he was born in October 1977 and had Azerbaijani citizenship. In British registers, he appeared as a director of Enviroinvest Ltd, registered in London in 2014, the company existed for less than a year and was liquidated in February 2015.

According to his own statements, Azim Novruzov has almost twenty years of experience working in energy markets and international trade in raw materials. At the beginning of his career, he worked at Union Grand Energy, after which he moved to the UK around 2013.

Читайте по темі: Ahmadzada’s family oil scheme: cousin Kamran Agayev used “Alkagesta’s” offshore companies to whitewash the Russian origin of the oil

In different years, his name was associated with several energy companies, including Sumato Energy and Alkagesta, as well as with a number of trading structures in the UAE, Turkey, and Europe.

Some sources claim that he could act as a shareholder or intermediary in companies related to oil trading with SOCAR and other suppliers. The latter, judging by the fact that Novruzov’s name was given to the investigation by Adnan Akhmedzade, corresponds to the truth.

One of the early traces of Novruzov was the company Sumato Energy FZE, registered in Dubai. Documents show that Novruzov was listed as its shareholder back in 2009. Sumato was engaged in trading oil and oil products – a business where the real owners of companies are often hidden behind offshore and nominal directors.

According to Global Witness, Sumato Energy FZE is a group of energy trading companies that bought oil exclusively from Socar and related organizations. Sumato Energy Group consists of four legally independent companies registered in New Zealand, Singapore, Switzerland, and the UAE, the first Sumato company was registered in New Zealand in December 2005 as Sumato Energy Group Limited.

What role Azim Novruzov played in Sumato Energy FZE is unclear, but it is obvious that he is connected with the top leadership of Azerbaijan and the Aliyev clan, members of which were listed among the persons affiliated with Sumato, and who control Socar.

After that, Novruzov’s name appeared in connection with the company Alkagesta. This is a trading firm registered in Malta in 2018 and specializing in the supply of fuel and oil products. Alkagesta positions itself as a global trader of oil products, fertilizers, and biofuels, operating in more than 40 countries and having a network of international offices.

Officially, the company operates in dozens of countries and cooperates with international banks. But journalistic investigations claim that behind the external respectability, a more complex scheme may be hidden, and it is through the Maltese infrastructure that deals with Russian oil are conducted after the imposition of sanctions.

Schemes, companies, people

According to investigators, Alkagesta was used to disguise the origin of Russian oil, change documents about its origin, and resell fuel through third countries. In some cases, the oil passed through several ports and companies, after which it appeared on the market as Kazakh or Turkmen.

Malta in these schemes was considered a convenient logistical hub – one of the centers of fuel trade in the Mediterranean.

Another element of this story is the oil trading group Coral Energy. This company has long been featured in investigations about trading Russian oil. Its owner is considered to be Azerbaijani businessman Tahir Garayev. In some materials, it is claimed that Novruzov was one of the people who helped manage financial flows within this structure.

Investigators call him a coordinator of financial operations, a participant in schemes to circumvent sanctions, and an intermediary between traders and the banking system. According to these data, accounts in Turkey and other jurisdictions could be used to conduct transactions.

Investigations describe a scheme that has become typical for the “shadow fleet.” It looks something like this: Russian oil is sold to a trader, then the cargo is transshipped at sea to another tanker. At the same time, documents are substituted – the oil is declared Kazakh or Turkmen. After that, the fuel is sold on the markets of Europe, the Middle East, or Africa.

Such operations are estimated at tens of billions of dollars a year. In some investigations, it is claimed that it is through such schemes that Russian oil could even reach EU markets. In investigations, Azim Novruzov’s name is most often mentioned alongside several figures from international oil trade.

One of Novruzov’s key partners is called Azerbaijani businessman Tahir Garayev – the owner of the trading group Coral Energy. According to investigators, Coral Energy is involved in the transportation and sale of Russian oil through a network of intermediaries and tankers. Novruzov is called one of the participants in this structure, responsible for financial operations and organizing transactions.

Another figure with whom journalists associate Novruzov is Azerbaijani top manager Adnan Akhmedzade, who previously worked in SOCAR structures. According to some publications, Akhmedzade could be one of the people who helped build a network of trading companies, including Alkagesta.

Some investigations also claim that Novruzov maintains contacts with representatives of “Rosneft” and other participants in the Russian oil market. However, there is no direct evidence of these meetings or agreements in the public domain, and Novruzov himself denies such contacts.

The most serious accusation concerns participation in the trade of Russian oil through a network of intermediaries and offshore companies. According to a number of investigations, such structures purchase Russian oil, mix it with raw materials from other countries or change documentation, after which they sell it as oil of another origin.

In some publications, it is claimed that Novruzov could play the role of a financial coordinator of such operations. Investigators also claim that bank accounts in Turkey and other jurisdictions could be used in such operations. According to their version, payments for oil passed through them, allowing the concealment of the ultimate beneficiaries of the deals.

London real estate

A separate episode that attracted journalists’ attention is the purchase of elite real estate in the UK. According to the British land registry, Novruzov and his family acquired a mansion in the prestigious St John’s Wood area in London for approximately 6-7 million pounds.

Investigators claim that the money for the purchase could be linked to oil trading operations. Direct evidence of the origin of the funds has not been published, but the deal itself became part of broader publications about luxury real estate bought with income from raw material trading.

Despite the flow of accusations and publications, Azim Novruzov is still not under sanctions by either the US, the EU, or the UK. Nevertheless, some materials claim that his activities could have attracted the attention of the British National Crime Agency (NCA), which is allegedly conducting an internal investigation.

There is no confirmation of an official investigation in open sources yet. The topic of the “shadow fleet” and the trade of Russian oil remains one of the key issues in international sanctions policy. As restrictions tighten, the attention of Western regulators increasingly shifts to intermediaries and traders who help maintain the export of Russian oil.

So far, Azim Novruzov’s name appears only in journalistic investigations and analytical reports. But the scale of the accusations – from participation in the trade of Russian oil to possible involvement in financial schemes – makes him a figure that both journalists and international regulators are likely to closely monitor.

If the pressure on the “shadow fleet” continues to intensify, such intermediaries may become the next targets of Western sanctions policy. And then the story of Azim Novruzov may move from the realm of journalistic investigations to the legal one.

В Україні викрили 44-річного киянина, який обіцяв військовим допомогти отримати землю під забудову в Гатному, хоча знав, що зробити це законно неможливо. За “послуги” чоловік отримав від шістьох військових $28 тисяч, або близько 1,2 млн грн, а після оголошення підозри повернув усі гроші.

Про це повідомляє Київська міська прокуратура. Його дії кваліфікували за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України – шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах.

Як працювала схема

За матеріалами слідства, історія розпочалася навесні 2024 року. Підозрюваний дізнався, що його знайомий, який проходив військову службу, хотів скористатися можливістю отримати земельну ділянку під забудову.

Чоловік вирішив скористатися цією інформацією у власних інтересах. Він переконав військового, що нібито має впливових знайомих і може посприяти у виділенні земельної ділянки.

Читайте по темі: На фронті за добу сталося 236 бойових зіткнень, – Генштаб ЗСУ

Надалі ця пропозиція поширилася ще на кількох військовослужбовців. Їм підозрюваний обіцяв допомогти не лише з виділенням землі, а й із необхідними документами та процедурою її оформлення.

Йшлося про земельні ділянки у Гатному – населеному пункті Київської області, розташованому неподалік столиці. За кожну таку “послугу” чоловік просив 5 тисяч доларів.

Підозрюваний знав, що безкоштовно передати землю неможливо

Однією з ключових обставин справи є те, що чоловік, за даними прокуратури, знав про неможливість реалізації своїх обіцянок. Під час дії воєнного стану в Україні законодавство передбачає обмеження щодо безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність.

Попри це, підозрюваний продовжував переконувати військових, що зможе організувати отримання ними земельних ділянок. Більше того, як встановило слідство, ділянки, про які йшлося, вже давно мали власників. Тобто передати їх іншим людям безкоштовно було неможливо.

Таким чином, за версією правоохоронців, чоловік отримував гроші за послугу, яку фактично не міг надати. Загалом у схемі фігурують шестеро військовослужбовців.

Від них підозрюваний отримав 28 тисяч доларів США. Частину коштів потерпілі, як встановило слідство, перераховували не безпосередньо чоловікові, а на банківську картку його дружини. Основну частину грошей, за даними прокуратури, передали наприкінці квітня 2024 року під час зустрічі на одній із автозаправних станцій у Києві.

У гривневому еквіваленті загальна сума склала близько 1,2 млн грн. Однак після отримання грошей жодних реальних дій для оформлення земельних ділянок чоловік не здійснив. Він не забезпечив їхнє виділення, не організував оформлення документів і не виконав обіцяних дій.

За версією слідства, підозрюваний скористався тим, що військовослужбовці могли розраховувати на реалізацію передбачених законодавством прав щодо отримання земельних ділянок. Саме ця обставина, ймовірно, і стала основою шахрайської схеми, чоловік створив у потерпілих враження, що завдяки особистим зв’язкам здатен вирішити земельне питання швидше або в обхід звичайної процедури.

Гроші військовим повернули

Читайте по темі: Сили оборони прорвалися вперед одразу в кількох областях, – ISW

Після того як чоловікові повідомили про підозру, він повернув потерпілим усі отримані кошти. Водночас, повернення грошей не означає автоматичного припинення кримінального провадження. Слідство продовжується, а остаточну правову оцінку діям підозрюваного має надати суд.

За шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, передбачене суворе покарання. Санкція відповідної статті передбачає від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Втім, наразі йдеться саме про підозру, а не про доведену вину. Остаточне рішення щодо винуватості чоловіка та можливого покарання може ухвалити лише суд після розгляду всіх доказів у справі.

Державне бюро розслідувань викрило двох співробітників СБУ в Закарпатській області, яких звинувачують в організації незаконного перетину кордону України військовозобов’язаними чоловіками за 33 000 доларів.

Про це повідомляє ДБР

“Працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру двом працівникам Служби безпеки України на Закарпатті, які були залучені до організації незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків через державний кордон”.

За інформацією ДБР, підозрювані намагалися переправити через кордон двох жителів Львівщини. За це працівники СБУ вимагали по 16 000 доларів США з людини. За додаткову плату військовозобов’язаним також пропонували безперешкодний проїзд зі Львова до Закарпаття.

Один з учасників схеми забрав чоловіків у Львові та перевіз до Ужгорода, використовуючи службове посвідчення для проїзду через блокпости. Там військовозобов’язаних розмістили у помешканні одного з працівників СБУ. Звідти інший правоохоронець перевіз чоловіків до місця перетину кордону зі Словаччиною.

Читайте по темі: Поляк намагався ввезти наркотики в банці зі скрабом для тіла

Підозрювані встигли отримати частину з загальної суми винагороди за організацію схеми, що становила 33 000 доларів США. Чоловіків викрили безпосередньо перед переправленням через кордон.

Співробітникам СБУ повідомили про підозру сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів. Ця стаття передбачає позбавлення волі на строк до 9 років.

Наразі слідчі встановлюють інших учасників схеми.