Yuriy Holyk is known as one of the ideologists of the President of Ukraine’s “Great Construction” program. Despite reports of large-scale budget embezzlement associated with the initiative and his name being linked to a NABU investigation, he reportedly left Ukraine as a volunteer under the “Shlyakh” permit system.
Who is Yuriy Holyk?
Yuriy Holyk is the ideologist of the “Great Construction”, as well as a former advisor to the head of the Dnipropetrovsk Regional State Administration Valentyn Reznichenko.
Since Holyk de jure has no official position, but de facto is deeply involved in these processes — in the media he is usually called the “curator” of the “Great Construction”. He himself describes himself as a “consultant” to the presidential project. Now he is also integrated into the processes of Ukraine’s infrastructure reconstruction and, for example, accompanies Kyrylo Tymoshenko during trips to affected regions.
He has close ties with Reznichenko — they are linked by a number of projects, including infrastructure and budget policy, real estate issues (Reznichenko’s company “Seventh Consulting Group” rents an office in the “Creative State Dnipro” business center, co-owned by Holyk) and …. mothers (Holyk’s mother and Reznichenko’s mother are registered as individual entrepreneurs, indicating the same mobile phone number in the state register).
His current wealth is directly linked to the activities of a certain LLC “Budinvest Engineering”. The co-owner of the company — Yana Khlan — was closely connected with the then-head of the Dnipropetrovsk Regional Military Administration, with whom she regularly traveled abroad, and the second half of the company may be controlled by businessman brothers Dubinskyi, who were officially put on the wanted list by Ukraine’s partner state — the United States — on suspicion of financial fraud. In just 3 months of 2023, “Budinvest Engineering” received 1.5 billion hryvnias.
Law enforcement, including the NABU, became interested in these facts. Then, searches were conducted at Holyk’s, as one of the figures in the case, and repeatedly so. In May 2023, two mobile phones were seized from him, which later caused another scandal — related to possible “leaks” of investigation materials from the NABU to Holyk himself.
Holyk’s business empire and family ties
According to open sources, Holyk is the owner of such legal entities as: LLC “77 Online Media”, LLC “Stakhovskyi Vines”, LLC “Creative Country”, LLC “Modern Media Technologies”, LLC “KShS”. However, de facto, he also controls: the already known LLC “Budinvest Engineering”, LLC “Big City Group”, LLC “SK “Stroyinvest”, LLC “EDBK”, LLC “Avtomagistral 2016”.
What is interesting is that Holyk has direct ties to the Russian Federation, which intersect through his father — Yuriy, who is a citizen of the Russian Federation and lives in Moscow. In addition, the man is an employee of the General Prosecutor’s Office of the Russian Federation. Holyk himself repeatedly traveled to see his father, even after 2014. So how could such a person be the curator of a state program with billion-dollar funding?
Escape abroad
In addition to the “Great Construction” and “NABU leaks”, Holyk is also remembered for something else — after numerous scandals, he simply… fled abroad. Moreover, the basis for his departure to Austria was the “Shlyakh” permit — issued by order of the leadership of the Dnipropetrovsk Regional State Administration. The validity period of the new permit is six months — until October 16, 2024.
“Holyk left through the “Shlyakh” system with a certificate of disability and is in Austria,” one of the sources writes.
As a volunteer, Holyk received permission to cross the state border in April 2023. This decision was valid until October 20, 2023. A few days before the expiration of the exit period, the Dnipropetrovsk region authorities issued a new order, which extended Holyk’s stay abroad until April 6, 2024.
Читайте по темі: Мільярдні схеми «Великого будівництва» і втеча: як Юрій Голик використав систему «Шлях», щоб уникнути кримінальної відповідальності
The ideologist of the “Great Construction” project Yuriy Holyk freely moved around the world under the guise of a volunteer from the “Songs Born in ATO” charity foundation. The founder of the organization is the former deputy of the already ex-head of the Dnipropetrovsk Regional State Administration Reznichenko — Volodymyr Yurchenko.
By the Krasnohvardiyskyi District Court of Dnipro (ruling dated June 31, 2024, case No. 204/7275/24), authorized persons of the SSU Department in the Dnipropetrovsk region are obliged to enter information into the Unified Register of Pre-trial Investigations regarding the man’s involvement in budget embezzlement, including for reconstruction, with the involvement of controlled structures, including “Budinvest Engineering” and “SK Stroyinvest”. However, the bodies are not in a hurry to conduct this investigation.
Юрій Іванющенко, який є фігурантом справи НАБУ щодо махінацій із державною землею, потрапив у кадр під час відпочинку в Монако.
На руці у нього помітили годинник Richard Mille RM 055 Bubba Watson. Вартість такої моделі становить близько $340 тисяч (приблизно $340 тисяч залежно від комплектації та стану).
Кадри з Іванющенком оприлюднив журналіст Михайло Ткач. На них він спокійно відпочиває в одному з закладів Монако.
Раніше НАБУ повідомляло про розшук Іванющенка у справі, що стосується незаконного заволодіння державною землею. Попри це, він був помічений за кордоном із годинником, вартість якого можна порівняти з ціною елітної нерухомості.
Читайте по темі: Фігурант розслідувань про «Велике будівництво» Юрій Голик використовує фейкові DMCA-скарги з OnlyFans для зачистки матеріалів у Google
У відпочинковому комплексі «Едем» відгуляли масштабне та коштовне весілля, вартість якого оцінюють у 300 тисяч доларів США. Головними фігурантами розкішного святкування стали представники місцевого бізнесу Житомирської області, діяльність яких пов’язують із нелегальними схемами в лісовій галузі.
За даними журналістів, 7 липня 2026 року одружилися Олександр Денисенко, відомий у Звягелі (колишній Новоград-Волинський) під прізвиськами «Лісник», «Балабай» та «Астерікс», та Анна Іванчук — донька місцевого підприємця Сергія Іванчука на прізвисько «Буля». Нареченого називають «дубовим королем» через його ймовірне відношення до тіньового ринку деревини.
Залицяння до однієї з найбагатших наречених міста супроводжувалося коштовними подарунками, елітними автомобілями та ювелірними прикрасами. Зокрема, на заручини Денисенко подарував майбутній дружині каблучку з діамантом, вартість якої попередньо оцінюють у 30 тисяч доларів США. Прикрасу, за наявною інформацією, допомогла придбати бізнес-партнерка батька нареченої, відома у місті як «Інна Золота Ручка». Крім того, автопарк дівчини поповнився новим автомобілем Audi безпосередньо з автосалону.
Журналісти зазначають, що фінансування такого розкішного життя могло здійснюватися за рахунок незаконної вирубки та продажу державного лісу, зокрема необлікованого дуба. Для реалізації цих схем Денисенко, використовуючи шантаж та тиск, залучав до співпраці окремих керівників лісництв.
Читайте по темі: Майже 95 мільйонів без конкурсу: на Дніпропетровщині будівництво водогону віддали експартнеру депутата від ОПЗЖ
У вузьких колах наречений неодноразово хвалився надійною підтримкою з боку правоохоронних органів та чиновників Житомирської області. Джерела вказують, що ймовірним покровителем Денисенка є його давній товариш Руслан, який раніше очолював правоохоронне відомство у Звягелі, а наразі обіймає посаду заступника керівника обласного рівня.
Поки українські військові стримують ворога на фронті, а громадяни збирають кошти на забезпечення армії, місцеві ділки демонструють цинічне марнотратство та надприбутки, отримані під час воєнного стану. Наразі громадськість та журналісти закликають Національне антикорупційне бюро України, НАЗК та Генеральну прокуратуру звернути увагу на цей інцидент і ретельно перевірити джерела походження сотень тисяч доларів, витрачених на святкування.
Родичі керівника Управління СБУ Закарпатської області Сергія Кононенка придбали 23 таунхауси під Києвом. Цієї нерухомості родина почала набувати з 2021 року. Частину майна придбали вже під час повномасштабного вторгнення.
Таунхауси в котеджних містечках на Київщині родина СБУвця отримала фактично задарма. Самі котеджні містечка пов’язані з бориспільськими бізнесменами, імена яких фігурували у ЗМІ через причетність до незаконної забудови.
Ці бізнесмени є давніми знайомими самого Кононенка. Крім того, журналісти виявили, що батько посадовця у 2021 році став власником фірми, на балансі якої є низка об’єктів нерухомості, як-от офісний центр фактично в серці Борисполя. Вартість усього цього майна може становити приблизно 2 мільйони доларів.
Що відомо про Кононенка?
Сергій Кононенко вже працював у СБУ щонайменше з 2016 року. Зокрема, в управлінні Київської області.
З 2019-го по 2021-й працював у ДФС: спочатку начальником управління внутрішньої безпеки, потім — заступником керівника київського управління.
Після цього повернувся до СБУ.У 2022-му президент Володимир Зеленський призначив Кононенка керівником СБУ в Кіровоградській області. У 2024 році він очолив Управління СБУ в Закарпатській області й обіймає цю посаду донині.
ЗМІ виявило, що мати, сестра, свояк, теща та тесть Сергія Кононенка за кілька років оформили на себе 23 таунхауси у двох пов’язаних між собою котеджних містечках. Ринкова вартість інвестиції в це майно, яким одномоментно володіли родичі Кононенка, могла сягати близько мільйона доларів.
11 таунхаусів придбали в котеджному містечку Dream House поблизу Борисполя. До столиці звідси — пів години автівкою.
Котеджне містечко Dream House, youtube Dream House
Сестра Сергія Кононенка Ольга Масленко та її чоловік Максим Масленко наприкінці 2022-го стали власниками 11 земельних ділянок, на яких уже стояли збудовані таунхауси. Загалом їх теж 11.
Супутниковий знімок Google Earth, липень 2022 року
Шість таунхаусів — площею в середньому по 96 квадратних метрів кожен, ще п’ять — по 85 квадратів.
У листопаді 2022-го в соцмережах цього котеджного містечка такі таунхауси зі знижкою продавалися за понад 48 та 43 тисячі доларів.
Оголошення про продаж нерухомості в Instagram Dream House, листопад 2022 року
Тобто мінімальна ринкова вартість цих 11 таунхаусів на момент набуття могла становити понад 500 тисяч доларів.
Ще 12 таунхаусів родичі посадовця СБУ набули в іншому котеджному містечку на Київщині — «Паларіс».
Два таунхауси площею по 76 квадратних метрів належать уже згаданій нами сестрі посадовця Ользі Масленко. Землю під ними вона купила у квітні 2023 року, хоча, судячи із супутникових знімків, майже готові об’єкти стояли на цій землі ще роком раніше.
Супутниковий знімок Google Earth, липень 2022 року
У 2023 році один такий таунхаус коштував близько 1,8 мільйона гривень, тобто майже 50 тисяч доларів. Тож ці два об’єкти в той період могли обійтися Ользі Масленко у 100 тисяч доларів.
Оголошення про продаж нерухомості в Instagram КМ «Паларіс», вересень 2023 року
Ще три таунхауси в котеджному містечку «Паларіс» зараз належать матері голови Закарпатської СБУ Тетяні Кононенко. Площа кожного — 80 квадратів. Жінка отримала їх у спадок від свого чоловіка — батька посадовця СБУ Василя Кононенка, який помер у 2024-му.
А він почав набувати тут нерухомості на початку 2022-го. З огляду на оголошення за той період, ринкова вартість нерухомості могла становити близько 3,1 мільйона гривень, тобто приблизно 110 тисяч доларів.
Оголошення про продаж нерухомості в Instagram КМ «Паларіс», січень 2022 року
Ще семи таунхаусів у котеджному містечку «Паларіс» набули теща й тесть Сергія Кононенка — Анатолій та Ніна Брехунці.
Почали купувати цю нерухомість у листопаді 2021-го, придбавши дві земельні ділянки зі вже збудованими будинками: два таунхауси площею по 75 квадратних метрів.
Супутниковий знімок Google Earth, жовтень 2021
Ще п’ять ділянок придбали у грудні 2022-го — так само вже тоді, коли таунхауси були збудовані. Їхня площа — від 83 до 94 квадратних метрів.
Супутниковий знімок Google Earth, липень 2022
З огляду на оголошення про продаж у цьому самому котеджному містечку — що в другій половині 2021-го, що в другій половині 2022-го — ціна за квадратний метр починалася приблизно від 500 доларів. За нашими розрахунками, вартість такої інвестиції мала б становити близько 300 тисяч доларів.
Офіційно родина заплатила за земельні ділянки, на більшості з яких уже були зведені будинки, близько 88 тисяч гривень. Після чого члени родини Кононенка вводили в експлуатацію таунхауси самостійно.
«Дуже часто використовується, так би мовити, схема, коли розбивається відповідальність між усіма родичами. Купував не лише батько посадовця, а купувала теща, тесть і свояк — це може і підтверджувати те, що фактично реальним власником цих таунхаусів міг бути саме посадовець», — припустив голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.
Станом на кінець червня 2026 року родина продала шість таунхаусів із 23.
Зв’язок Кононенка з котеджними містечками
Самі котеджні містечка Dream House і «Паларіс», де нерухомості набули родичі посадовця СБУ Сергія Кононенка пов’язані з родиною бориспільських бізнесменів — братів Дмитра та Олександра Гнатків. За даними Bihus.Info, у 2015 році вони були причетні до незаконної забудови на Переяславській дамбі.
Зокрема, журналісти виявили, що тесть і теща Олександра Гнатка — Михайло та Наталія Удовенки — є засновниками обслуговчих кооперативів цих містечок.
Інформація з аналітичної системи YouControl
Також дружина Олександра Гнатка, Марина, володіє частиною об’єктів в обох містечках.
Журналісти отримали доступ до прихованих від суспільства декларацій топа СБУ Сергія Кононенка за час його роботи в Державній фіскальній службі.
Аналіз документів свідчить про те, що нинішній очільник Закарпатської СБУ мав звʼязки з бориспільськими бізнесменами ще задовго до того, як його родичі почали набувати нерухомості в пов’язаних із ними котеджних містечках.
Ще у 2009 році Кононенко та Гнатки стали співвласниками будинку в Чернігівській області.
Інформація з декларацій Сергія Кононенка
Ба більше, з 2019 року і дотепер вони також мають у спільній власності земельну ділянку.
Інформація з декларацій Сергія Кононенка
Журналісти спробували запитати в Олександра Гнатка про його зв’язки із Сергієм Кононенком та походження нерухомості в котеджних містечках Dream House та «Паларіс» за такою вигідною ціною. Гнаток підтвердив, що знайомий із Кононенком, однак, почувши питання про майно, відразу кинув слухавку.
Офіси на мільйон доларів
Офісний центр Platinum розташований у центрі Борисполя. Дві комерційні будівлі, де сьогодні працює найрізноманітніший бізнес — від салонів краси та масажу до спортзалу, туристичного агентства й кав’ярні.
Офісний центр Platinum
Офісний центр оформлений на компанію «Бориспільспецсервіс». Сьогодні її власницею є мати Сергія Кононенка Тетяна, а директоркою — уже згадана нами сестра посадовця Ольга Масленко. За нашими підрахунками, ринкова вартість нерухомості, оформленої на цю компанію, може сягати близько мільйона доларів.
Офісний центр Platinum
Компанію «Бориспільспецсервіс» у 2018 році заснував Сергій Старовійт. Майже одразу вона почала скуповувати комерційну нерухомість.
Сергій Старовійт заснував «Бориспільспецсервіс», YouControl
Протягом 2018-2019 років компанія придбала два приміщення в торговельному комплексі в центрі Борисполя площею 385 і 823 квадратні метри. Їхня офіційна вартість становила близько 330 тисяч доларів.
Згодом компанія звела ще один корпус — Platinum-1 — площею 669 квадратних метрів.
Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Супутникові знімки свідчать про те, що восени 2021 року будівлю вже збудували. Водночас, будівлю звели не пізніше ніж у червні того самого року.
Супутниковий знімок Google Earth, жовтень 2021 року
І саме в цей період компанія змінила власника. Наприкінці квітня 2021 року «Бориспільспецсервіс» перейшов до батька Сергія Кононенка — Василя.
Інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб
Відкрите питання: на яких умовах родич посадовця СБУ отримав компанію, яка вже володіла комерційною нерухомістю щонайменше на 330 тисяч доларів? І це сума без урахування новозбудованого корпусу торговельного центру площею 669 квадратних метрів.
Вартість корпусу Platinum 1 оцінити досить складно. Зараз подібні комерційні об’єкти без ремонту в Борисполі коштують близько тисячі доларів за квадрат.
Оголошення про продаж комерційної нерухомості в Борисполі
Отже, ринкова вартість такої нерухомості нині може тільки починатися від 670 тисяч доларів. Водночас рієлтор Олексій Гнучіх зазначає, що у 2021-му ціна могла бути ще вищою.
«У 2021 році було набагато більше покупців — набагато активніше вівся бізнес. Відповідно, що більший попит — то вища ціна. Зараз попит не такий високий, як у 2021 році. Я думаю, що 650-700 тисяч доларів — це приблизно її реальна ринкова вартість», — зазначив Гнучіх.
Маєток на березі Дніпра
У жовтні 2022-го батько посадовця СБУ Василь Кононенко придбав земельну ділянку, на якій нині стоїть будинок на березі Дніпра. Оселі немає в реєстрі нерухомості. Розташований маєток поблизу елітного котеджного містечка «Золоче» під Києвом.
Маєток на земельній ділянці матері Сергія Кононенка
Відповідно до супутникових знімків, ще роком раніше, у жовтні 2021 року, будинок уже був майже збудований — хоч і не було даху
Супутниковий знімок Google Earth, жовтень 2021 року
У 2025 році земельну ділянку від батька посадовця успадкувала його мати Тетяна. Наразі земля належить їй, а сам будинок досі не ввели в експлуатацію. Територія навколо помешкання ще не облаштована, але вже залитий фундамент під басейн.
Архітектор Олег Гречух оцінив вартість будівництва цього будинку у щонайменше 100 тисяч доларів.
«Орієнтовна площа [будинку — ред.] — це може бути в діапазоні від 150 до 200 квадратних метрів, є тераси, є навіс для автомобіля. Навіть за мінімальним розрахунком на таку площу навіть із найдешевших, найдоступніших матеріалів — ціна може становити від 100 тисяч і більше. Може і 120, і 200 тисяч. Залежить від того, якої цінової категорії підібрані матеріали і які технології застосовані».
Діяльність родини посадовця СБУ
Ринкова вартість перелічених нами об’єктів нерухомості, які належать родичам посадовця СБУ, може становити від 2 мільйонів доларів. Та чи могли в них бути кошти на це майно?
Нам вдалося з’ясувати, що сестра посадовця, Ольга Масленко, працювала менеджеркою з продажу автомобілів. Її чоловік Максим зараз працює керівником відділу продажів у дилерському центрі Renault у мережі «НІКО». Ми намагалися поспілкуватися з ними, однак, почувши, що телефонують журналісти, пан Масленко відразу кинув слухавку.
Сайт дилерської мережі НІКО
Тесть посадовця, Анатолій Брехунець, працює керівником навчального відділу в Університеті імені Сковороди в місті Переяслав. Теща, Ніна Брехунець, також працює в цьому самому університеті.
Анатолій Брехунець працює викладачем
Ніна Брехунець працює викладачем
Мати Кононенка, Тетяна, уже пенсійного віку. Але в минулому мала ФОП, основний вид діяльності — роздрібна торгівля хлібом та кондитерськими виробами. Свою підприємницьку діяльність жінка зупинила ще у 2017 році.
Інформація з аналітичної системи YouControl
Батько Кононенка теж мав ФОП — з роздрібної торгівлі харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. У 2018-му офіційно припинив діяльність.
Інформація з аналітичної системи YouControl
Своїм бізнесом батьки СБУвця займалися, схоже, у магазині в невеликому місті Переяслав-Хмельницький на Київщині. Саме приміщення магазину й земельна ділянка під ним і досі належить матері Кононенка.
Магазин у місті Переяслав
Також батько був одним із засновників фірми «ТОВ “ЛОГІСТ-СИСТЕМ”», яка проіснувала з 2008 року по 2011 рік. Аналітична система YouControl не показує жодних доходів цієї фірми.
У Службі безпеки не відповіли на питання про походження коштів на це майно, однак зазначили, що батько посадовця був підприємцем:
«Батько співробітника […] з 1966 року і до своєї смерті здійснював активну підприємницьку діяльність. Зокрема, був зареєстрований як ФОП, а також заснував низку суб’єктів господарювання».
Також у СБУ додали, що свояк посадовця, Максим Масленко, «обіймає посаду топменеджера в одній із компаній, що здійснює діяльність у сфері автомобільного дилерства».
Відповідь СБУ на запит ЗМІ
Водночас питання журналістів про те, скільки насправді коштували таунхауси в котеджних містечках, — у СБУ проігнорували. Так само як і питання про те, на яких умовах батько посадовця СБУ став власником фірми, на балансі якої є офісний центр у Борисполі.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у фінансовому спорі між портовим оператором та фіскальними органами. Податківці намагалися донарахувати мільйонні зобов’язання за виплату дивідендів іноземному інвестору, аргументуючи це наявністю «прихованого представництва». Проте суд визнав дії ДПС протиправними, вказавши на грубе порушення процедур та використання законів, які не мають зворотної сили.
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на рішення суду від 18 червня 2026 року у справі № 420/1839/26.
Претензії фіскалів: як українські менеджери на Кіпрі стали приводом для штрафу
Позов проти Головного управління ДПС в Одеській області подало ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК» — велика транспортно-експедиторська компанія, що входить до структури холдингу SCM, кінцевим бенефіціарним власником якого є Рінат Ахметов.
Конфлікт розгорівся після того, як одеські податківці провели позапланову перевірку діяльності підприємства за 2017 рік. Фіскали дійшли висновку, що під час виплати дивідендів материнській структурі PORTINVEST LIMITED (Республіка Кіпр) портовий оператор безпідставно скористався пільговою ставкою податку на репатріацію доходів (5%), встановленою міжнародною Конвенцією.
Логіка податкової: ДПС наполягала, що кіпрська компанія фактично керувалася українськими громадянами, які паралельно працювали в інших структурах групи SCM.
Фіскальні вимоги: На цій підставі податківці заявили, що нерезидент мав в Україні «постійне представництво», а отже, дивіденди мали оподатковуватися за повною ставкою — 15%. Компанії донарахували податків та штрафів на загальну суму майже 3,7 мільйона гривень.
Чому фіскальний комбек у 2017 рік зазнав фіаско в суді?
Розглянувши матеріали справи, Одеський окружний адмінсуд повністю задовольнив позов «Портінвест Лоджистік». Суд визнав висновки контролюючого органу помилковими та бездоказовими з кількох причин:
Відсутність ознак представництва: Суд наголосив, що податкова не надала жодних доказів наявності у кіпрського нерезидента фіксованого місця діяльності в Україні (офісу, матеріальної бази тощо). Те, що українські представники брали участь у загальних зборах акціонерів чи підписували корпоративні протоколи, є легітимною реалізацією корпоративних прав, а не веденням самостійної господарської діяльності іноземної компанії в Україні.
Закон не має зворотної сили: Фіскали призначили перевірку минулих періодів на підставі норми Податкового кодексу (п.п. 78.1.21 ПК України), яка була прийнята і набрала чинності лише у 2020 році. Спроба застосувати це правило до подій 2017 року є прямим порушенням Конституції України щодо незворотності дії закону в часі.
Офіційний статус Кіпру: На момент здійснення фінансових виплат європейський холдинг мав чинний та належним чином завірений сертифікат податкового резидента Кіпру. Цей документ давав безумовне право на застосування зниженої пільгової ставки.
Позиція суду: Колегія суддів зазначила, що висновки Одеської ДПС ґрунтувалися виключно на суб’єктивних припущеннях та оціночних судженнях, які не підкріплені жодним належним первинним документом.
Підсумки процесу
Суд визнав податкове повідомлення-рішення про нарахування 3,7 млн грн протиправним та повністю його скасував.
Крім того, суд зобов’язав Головне управління ДПС в Одеській області компенсувати позивачу понесені судові витрати — повернути з бюджету понад 26 тисяч гривень сплаченого судового збору.
Nazwisko kontrowersyjnego ukraińskiego biznesmena Dmytra Kovalenki regularnie pojawia się w publikacjach medialnych — raz w kontekście doniesień o domniemanych schematach związanych z rosyjskim węglem, innym razem w związku z szeroko komentowanymi informacjami o jego rzekomym zatrzymaniu przez detektywów NABU w Użhorodzie.
Tymczasem sam Dmytro Kovalenko podejmuje znaczne wysiłki, aby usunąć cały negatywny materiał, który dosłownie w gigabajtach krąży w internecie. Dążenie do wyczyszczenia publikacji opisujących kulisy działalności tego obecnego „tradera zbożowego”, który zbudował majątek na handlu rosyjskim węglem w czasie wojny, doprowadziło do absurdu — Dmytro Kovalenko sięgnął po branżę pornograficzną.
Oczywiście nie dosłownie — choć kto wie, jak potoczy się to dalej. Na razie twórca grupy „Granova” wykorzystuje dość specyficzną platformę — OnlyFans. To, co tam publikuje, byłoby jego prywatną sprawą, gdyby nie fakt, że powołując się na OnlyFans, kierowane są do Google skargi o rzekome „naruszenie praw autorskich”, które masowo wysyła Dmytro Kovalenko.
Ostatnia z takich skarg datowana jest na 18 marca i zawiera żądanie usunięcia szeregu materiałów śledczych dotyczących osoby Dmytra Kovalenko, opublikowanych na dziesiątkach stron internetowych. Powód pozostaje ten sam — domniemane naruszenie praw autorskich.
Czego więc Dmytro Kovalenko domaga się usunięcia od Google? Odpowiedź jest niezwykle prosta — chodzi o materiały opisujące jego niedawną przeszłość, kiedy organizował na dużą skalę dostawy węgla z okupowanych terytoriów obwodów donieckiego i ługańskiego, hojnie „rozcieńczając” ten węgiel surowcem czysto rosyjskiego pochodzenia.
To zrozumiałe — ledwo oczyścisz swoją reputację i staniesz się „szanowanym” biznesmenem, a tu nagle: zatrzymanie przez Narodowe Biuro Antykorupcyjne, na jaw wychodzi dziwna znajomość z byłym szefem rejonowej administracji w Mukaczewie oraz Ługańskiej OWA Serhiyem Haidaiem, pojawia się niejasny projekt budowy parku przemysłowego w Swalawie, rozpada się schemat dostaw węgla z Polski, który organizowała ta sama firma Adelon, wcześniej powiązana z dostawami rosyjskiego węgla, a także pojawiają się kolejne niewygodne pytania.
Dlatego nerwowe próby Dmytra Kovalenko usunięcia całego tego negatywnego materiału z sieci są zrozumiałe. Niezrozumiałe jest coś innego — czy naprawdę jest aż tak zachłanny, że nie potrafił zatrudnić do tego profesjonalnej ekipy „czyścicieli”? Takiej, która w gruncie rzeczy robi to samo, co on ze swoimi skargami z poziomu serwisu pornograficznego, tylko znacznie ciszej i skuteczniej.
Istota tej metody „czyszczenia” sprowadza się do tego, że kopia niepożądanego materiału zostaje opublikowana z wsteczną datą na jakiejś jednorazowej stronie, z której następnie wysyłana jest do Google skarga o naruszenie praw autorskich przez właściwy serwis, gdzie opublikowano niewygodne treści. Jako dowód podaje się adres URL spreparowanego materiału. Google przyjmuje skargę za wiarygodną i usuwa z wyników wyszukiwania wskazane publikacje, po czym znika również kopia, która udawała oryginał.
Proste i skuteczne — tyle że profesjonalni gracze na tym rynku nie wykorzystują do takich działań prawdziwych stron, a tym bardziej serwisów pornograficznych. Czy taka skarga ze strony Dmytra Kovalenko oznacza więc, że wszedł on do branży erotycznej i zarabia na treściach pornograficznych, sprzedając je subskrybentom?
To byłoby zabawne, gdyby nie było tak smutne. Czym zakończy się zatrzymanie obecnego „tradera zbożowego” Dmytra Kovalenko przez detektywów NABU — na razie nie wiadomo. Jednak nie ulega wątpliwości, że jego schematy węglowe bardzo go niepokoją. Najwyraźniej nie wszystko udało mu się jeszcze „załatwić”, skoro tak nerwowo i z taką determinacją usuwa materiały śledcze dotyczące swojej działalności.
Przypomnijmy, że kilka lat temu pojawiła się seria publikacji, w których dziennikarze śledczy — opierając się na autentycznych dokumentach — opisywali udział Dmytra Kovalenko oraz spółki Adelon AG w handlu rosyjskim węglem. Surowiec ten kupowała zarówno Ukraina z budżetowych środków, jak i państwa europejskie. Kluczową rolę w tych dostawach odgrywał Kovalenko, który już od 2014 roku budował sieć firm i operacji tranzytowych.
Wykorzystując powiązania na rynku węglowym Rosji, Ukrainy i Europy, stworzył trwały system omijania sankcji. W łańcuchu tym pojawiają się m.in. polska spółka Sibcoal (później przemianowana po kontrolach), cypryjski offshore ANTEX INTER TRADE LTD oraz szwajcarska Adelon AG. Za ich pośrednictwem rosyjski węgiel, w tym z kopalni „Belovska”, trafiał do krajów UE — Polski, Litwy i Czech.
Schemat jest prosty w swojej istocie, choć skomplikowany na papierze. Spółki offshore „sprzedają” węgiel między sobą, tworząc fikcyjną geografię dostaw. Przykładowo, firma cypryjska „kupuje” węgiel, którego fizycznie tam nie ma, a następnie „eksportuje” go dalej do Europy. Szwajcarska Adelon AG również uczestniczy w tych operacjach, nabywając węgiel od białoruskich pośredników.
Osobnym kierunkiem jest schemat cesji wierzytelności. Za pośrednictwem Adelon AG, rosyjskiego „MelTEK” oraz firmy z ZEA Plaimp SFP Limited obracane są setki tysięcy i miliony dolarów związane z transportem węgla. Do tego łańcucha włączone są także firmy logistyczne z Bułgarii oraz operacje z węglem kazachstańskim, co jeszcze bardziej utrudnia śledzenie pochodzenia surowca.
Kolejnym elementem sieci jest Azurit DWC-LLC (ZEA), powiązana z Kovalenko oraz Oleksandrem Kurpetką, byłym menedżerem „Metinvestu”. Za jej pośrednictwem w 2022 roku rosyjski węgiel trafiał do Korei Południowej. Łączna wartość kontraktów przekroczyła 10 mln dolarów, a płatności realizowano bez opóźnień.
Mimo wielopoziomowej „papierowej” logistyki — obejmującej Rosję, Koreę, Szwajcarię i Białoruś — rzeczywisty szlak pozostaje prosty: węgiel trafia z Rosji na Białoruś, a następnie do Europy. Wszystkie pozostałe transakcje służą jednemu celowi — ukryciu pochodzenia surowca i obejściu sankcji.
Sądząc po determinacji i panice, z jakimi Dmytro Kovalenko rzucił się do usuwania materiałów o handlu rosyjskim węglem, schematy te wciąż działają. Stąd też pojawiły się na pierwszy rzut oka dziwne i wręcz zabawne skargi z serwisów pornograficznych dotyczące „naruszenia praw autorskich”.
W rzeczywistości sprawa jest znacznie poważniejsza, niż może się wydawać — chodzi o rozbudowany system legalizacji rosyjskiego węgla na rynku europejskim. I podczas gdy Ukraina prowadzi wojnę, takie mechanizmy nadal funkcjonują, przynosząc ich organizatorom setki milionów dolarów, a jednocześnie zasilając gospodarkę państwa-agresora.
Dlatego właśnie Dmytro Kovalenko reaguje tak nerwowo. Jego obecność w kontekście platform o charakterze erotycznym nie wynika bynajmniej z chęci zmiany zawodu. Problem polega jednak na tym, że system organów ścigania w Ukrainie zdaje się ignorować tę „pornografię”. A może jednak nie?
Любомльський районний суд Волинської області притягнув до відповідальності мешканку Волині, яка намагалася ввезти з Польщі велику партію брендових кормів для тварин та лососевої олії. Попри те, що жінка купувала товар за волонтерські кошти для потреб власного собачого притулку, обрання «зеленого коридору» замість офіційного декларування призвело до відкриття справи, штрафу та повної конфіскації вантажу.
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судову постанову у справі № 163/1571/26.
Електрокар, забитий елітними кормами: як зупинили вантаж
Інцидент стався 18 травня 2026 року на українсько-польському кордоні. Громадянка Яна Володимирівна Вавринюк поверталася в Україну з Республіки Польща за кермом сучасного електромобіля Nissan Ariya.
Для проходження контролю на митному посту «Устилуг» водійка обрала спрощену смугу — «зелений коридор». Цим вона автоматично заявила, що не перевозить товарів, які підлягають обов’язковому письмовому оформленню, оподаткуванню або підпадають під встановлені законом обмеження.
Читайте по темі: Митний штраф на 1,3 мільйона: суд покарав директора компанії за фіктивні європейські сертифікати на імпорт авто
Проте під час візуального огляду транспортного засобу митники виявили, що весь багажний відсік та салон авто забиті комерційною партією ветеринарних товарів.
Brit, Acana та лососева олія: що знайшли в багажнику
Митні інспектори вилучили з машини великий асортимент сертифікованого харчування для тварин від провідних світових брендів:
Сухі та вологі корми марок Brit, Acana, Orijen, Hills, Versele-Laga;
Загальна вага затриманого «волонтерського» вантажу склала понад 300 кілограмів. Офіційна судово-експертна оцінка визначила ринкову вартість вилученого майна у розмірі 176 890,84 гривні.
Версія волонтерки: купувала для власного притулку
Під час розгляду справи у суді Яна Вавринюк повністю визнала факт перевезення продукції без оформлення, але пояснила мотиви своїх дій. За її словами, вона є власницею притулку для собак, а весь виявлений корм був придбаний за пожертвування благодійників для забезпечення повсякденних потреб безпритульних тварин.
Жінка наголосила, що перевозила такий обсяг вперше в житті й щиро не знала про жорсткі обмеження митного законодавства щодо продуктів тваринного походження (товари 1–24 груп УКТ ЗЕД). Волонтерка просила суд не забирати їжу у тварин, а дозволити їй повернути вантаж назад до Польщі або надати можливість пройти процедуру офіційного платного розмитнення.
Позиція суду: закон один для всіх
Суддя Любомльського районного суду А.Л. Гайдук підкреслила, що згідно зі статтею 378 Митного кодексу України та чинними урядовими постановами, ввезення громадянами харчових продуктів (до яких відносяться і корми для тварин) у таких обсягах суворо обмежене.
Суд нагадав базове правило правосуддя: необізнаність із нормами закону не звільняє від юридичної відповідальності. Обравши смугу «зелений коридор», водійка вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 471 МК України (недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон громадянами).
Остаточний вердикт суду
Враховуючи всі обставини, суд ухвалив суворе рішення:
Штраф: Накласти на Яну Вавринюк адміністративне стягнення у розмірі 5 100 гривень.
Конфіскація: Усю партію кормів та олії загальною вартістю майже 177 тисяч гривень безповоротно конфіскувати в дохід держави.
Додаткові витрати: Стягнути з порушниці 665,60 гривні судового збору та 1 952,81 гривні за вимушене зберігання її вантажу на складах митниці.
Львівський апеляційний суд ухвалив стратегічне рішення у кримінальному провадженні щодо незаконного виведення активів збанкрутілого ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (VAB Банк).
Судді залишили в силі заборону на відчуження, розпорядження та користування масштабним комерційним комплексом у столиці. Слідство підозрює, що приватна компанія заволоділа цим ліквідним майном за тіньовою змовою з посадовцями Фонду гарантування вкладів (ФГВФО).
Що потрапило під суворий арешт: 14 об’єктів на вулиці Перемоги
Предметом гострого судового спору став великий промислово-технічний комплекс, розташований у Києві за адресою: вул. Перемоги, 20. Раніше ця нерухомість перебувала на балансі ліквідованого VAB Банку, а згодом опинилася у власності ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» (до перейменування — ТОВ «ОІЛ ХАБ КИЇВ», код ЄДРПОУ 43473907).
Апеляційний суд підтвердив законність ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 9 квітня 2025 року, якою заблоковано 14 об’єктів нерухомості загальною площею понад 9 000 м².
Читайте по темі: Боротьба за гральний трон: як Альона Дегрік-Шевцова та Олександр Сосіс перетворили платіжні системи на інструменти лобізму
До переліку арештованого майна увійшли:
Великий виробничий корпус № 2 (площа 3 937 м²);
Блок допоміжних цехів (1 405 м²);
Сучасна мийка автомобілів (864 м²);
Адміністративно-побутовий корпус (565 м²);
Центральний склад запчастин, ковально-зварювальний блок, мережа складів, профілакторій, будівля електрощитової та власна автозаправна станція (АЗС).
Схема під прикриттям ФГВФО: у чому суть кримінальної справи
Розслідування масштабної фінансової махінації (провадження № 62021000000000861) триває з жовтня 2021 року. Справа містить цілий «букет» важких статей Кримінального кодексу України:
Зловживання владою, розтрата майна в особливо великих розмірах, легалізація (відмивання) брудних доходів, службове підроблення та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 ККУ).
За версією Державного бюро розслідувань та прокуратури, керівництво ТОВ «ОІЛ ХАБ КИЇВ» увійшло у злочинну змову з топменеджерами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідаторами «VAB Банку». Завдяки маніпуляціям із реєстрами та внутрішньою документацією, зловмисники за безцінь або через фіктивні процедури вивели столичний майновий комплекс із-під державного контролю.
20 грудня 2024 року весь цей комплекс будівель офіційно визнали речовими доказами у справі.
Аргументи сторін: захист бізнесу проти загрози знищення доказів
Адвокати ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» у суді намагалися повністю скасувати обмеження. Вони апелювали до того, що фірма є «добросовісним набувачем» майна, а її поточні власники не мають жодного стосунку до подій 2021 року. Окрім того, захист наголошував, що жорстка заборона навіть користуватися приміщеннями паралізує бізнес, унеможливлює виплату зарплат працівникам, а саме клопотання прокурорів розглядалося без виклику представників компанії.
Зі свого боку, прокурор надав беззаперечні контраргументи:
Майно є ключовим об’єктом злочину і надалі підлягатиме спеціальній конфіскації на користь держави.
Якщо зняти заборону користування, об’єкти можуть бути навмисно пошкоджені, перебудовані чи штучно знецінені, що заблокує подальше слідство та проведення експертиз.
Остаточний вердикт апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд повністю підтримав позицію обвинувачення та залишив скаргу адвокатів без задоволення.
Висновки суду:
Статус речового доказу для комплексу площею 9 000 м² є цілком обґрунтованим.
Накладений арешт є законним, тимчасовим та пропорційним завданням кримінального судочинства.
Повна заборона на користування є виправданим кроком, щоб зберегти майно у його первинному вигляді.
Ухвала апеляційного суду є остаточною. Водночас суд нагадав, що якщо власники зможуть надати нові залізобетонні докази своєї невинуватості, вони мають право повторно звернутися до першої інстанції для скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
У липні–жовтні 2026 року Національний банк України планує виїзну перевірку АТ «Європейський Промисловий Банк» (ЄПБ) саме з питань фінансового моніторингу та валютного контролю. І це не випадковість.
За даними джерел, у банку активно працюють схеми, пов’язані з обналом і відмиванням коштів ігорного бізнесу через платіжну систему Diamond Pay, яку НБУ вже закрив у 2024 році за зв’язки з РФ і тотальне порушення всіх правил.
Голова Наглядової ради ЄПБ Віталій Романчукевич — колишній високопоставлений співробітник НБУ, а нині ще й перший віцепрезидент Асоціації українських банків. Його кум (або дуже близька людина) — Андрій Дубас, президент тієї ж АУБ. Обидва пройшли школу Національного банку і тепер, за інформацією джерел, потроху заробляють на «операціях», які потребують надійного прикриття. У банку є людина, яка «прикриває документи» для фінмоніторингу, — Наталія Мудрик. А радник Романчукевича — колишній керівник валютного департаменту «Родовід Банку», відомого своїми токсичними схемами, плюс зв’язками з iBox Bank, який НБУ також закрив через тотальні порушення.
Diamond Pay, що монополізувала платежі для онлайн-казино (Cosmolot, VBET та інших), проводила через рахунки ЄПБ десятки мільйонів гривень. Навіть після відкликання ліцензії гроші продовжували рухатися через технічні компанії, дропів і судові «розблокування». Це класична конвертаційна кухня: гемблінг-трафік, міскодинг, вивід у готівку чи криптовалюту. І все це — під «дахом» людей, які ще вчора сиділи в кабінетах НБУ і чудово знають, як працює система.
Невеликий приватний банк з рейтингом uaAAA, родиною Орлових серед власників і красивим фасадом на бульварі Шевченка насправді став зручним майданчиком для тих, хто вміє домовлятися. Романчукевич і Дубас через АУБ мають вплив на регулятора, радники з «Родовід Банку» та iBox Bank знають усі лазівки валютного контролю, а Мудрик і «Ігорка» з Diamond Pay забезпечують технічну частину.
Читайте по темі: Продавав «імунітет» від ТЦК: ДБР викрило правоохоронця на корупційній схемі
НБУ вже бачить ризики — саме тому й призначив перевірку на цей період. Питання лише одне: чи вистачить у регулятора політичної волі закрити цю лавочку, чи все знову зведеться до «рекомендацій» і «усунення недоліків»?
Українська банківська система досі повна таких «кишенькових» установ, де колишні держслужбовці перетворюють доступ і знання на стабільне джерело доходу. ЄПБ — черговий яскравий приклад. Стежимо за результатами перевірки. Якщо там виявиться, що все «чисто», це стане найкращим підтвердженням того, наскільки глибоко корупція пустила коріння в системі.
Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) затвердив угоду про визнання винуватості, укладену з колишнім директором департаменту безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго» Віктором Яковлюком.
Топменеджера державного енергогіганта визнали винним у масштабних зловживаннях під час закупівель засобів індивідуального захисту для працівників компанії на початку повномасштабного вторгнення. Посадовець отримав умовний строк, зобов’язався компенсувати мільйонні збитки та сплатити солідний внесок на потреби української армії.
Бронежилети за подвійною ціною: у чому суть корупційної схеми
Розслідування, яке проводили детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП, викрило цинічний факт наживи на оборонних закупівлях.
Слідство встановило, що упродовж березня – квітня 2022 року, у найкритичніший період російського наступу, начальник департаменту безпеки «Укренерго» Віктор Яковлюк відповідав за перевірку контрагентів та вибір найбільш економічно вигідних пропозицій для забезпечення захисту персоналу компанії.
Замість економії державних коштів, посадовець прокрутив наступну схему:
«Свій» постачальник: Яковлюк штучно забезпечив перемогу в тендері наперед визначеній приватній фірмі — ТОВ «ТОП Трейдінг Лайн».
Фірма-пустушка: Цей постачальник ніколи раніше не займався виробництвом військової чи захисної продукції, ба більше — компанія не мала жодних необхідних дозвільних документів, сертифікатів якості та ліцензій.
Удвічі дорожче за ринок: Захисну амуніцію придбали за ціною, яка рівно вдвічі перевищувала реальну середньоринкову вартість.
Внаслідок цієї закупівлі державній компанії та бюджету України було завдано прямих збитків на загальну суму понад 10,3 мільйона гривень.
Угода із САП: умови компромісу для колишнього посадовця
Оцінивши беззаперечність зібраних НАБУ доказів, Віктор Яковлюк пішов на співпрацю зі слідством та підписав із прокурором САП угоду про визнання винуватості. Колегія суддів ВАКС визнала умови угоди законними, врахувала каяття обвинуваченого та ухвалила відповідний вирок.
Остаточне покарання за рішенням суду:
Основний вердикт: Призначити Яковлюку покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Іспитовий строк: На підставі кримінально-процесуальних норм звільнити засудженого від реального відбування тюремного строку в колонії, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Професійне обмеження: Заборонити засудженому обіймати керівні посади в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.
Фінансове покарання: Додатково на засудженого накладено грошовий штраф та обов’язок виконувати встановлені судом профілактичні вимоги (з’являтися для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання).
Мільйони для бюджету та ЗСУ: ціна умовного терміну
Однією з ключових умов укладання угоди з антикорупційними органами стало реальне грошове відшкодування шкоди, завданої державі, а також фінансова допомога Збройним Силам України.
Згідно із затвердженими зобов’язаннями, Віктор Яковлюк виплатить:
Половину завданих збитків: Ексдиректор департаменту безпеки зобов’язаний особисто повернути «Укренерго» 5,1 мільйона гривень. Другу частину збитків, ймовірно, стягуватимуть з інших фігурантів схеми або бенефіціарів фірми-постачальника.
Донат на армію: Засуджений зобов’язаний перерахувати на спеціальний рахунок на підтримку Збройних Сил України додатково 1,3 мільйона гривень.
