Колишньому нардепу від забороненої ОПЗЖ, який може переховуватися в РФ, оголосили підозру — ДБР

ДБР повідомило про підозру колишньому нардепу від забороненої партії ОПЗЖ, який може переховуватися в Росії, у державній зраді та умисному неподанні електронних декларацій.

Про це інформує пресслужба бюро у вівторок, 30 грудня.

Як встановило слідство, у період із грудня 2022 року по лютий 2023 року, під час дії воєнного стану, екснардеп брав участь та виступав у програмі “Тасс уполномочен заявить” на білоруському телеканалі.

Під час етерів він поширював висловлювання пропагандистського характеру, якими публічно підтримував рішення та дії військово-політичного керівництва РФ у контексті збройної агресії проти України. Такі заяви сприяли формуванню антивладних настроїв, містили елементи інформаційно-психологічного впливу та були спрямовані на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України.

У повідомленні не вказується ім’я фігуранта. Втім, за даними джерел Інтерфакс-Україна у правоохоронних органах, мова про Олега Волошина.

Читайте по темі: Правоохоронці ліквідували транснаціональний канал постачання кокаїну до України

Крім того, ексдепутат, будучи суб’єктом декларування, умисно не подав передбачені законом електронні декларації. Мовиться про:

  • щорічні декларації за 2021 та 2022 роки;

  • декларацію у зв’язку з припиненням повноважень за період з 1 січня по 24 лютого 2023 року;

  • щорічну декларацію після звільнення – за 2023 рік.

Фігуранту оголосили підозру у вчиненні держзради, вчиненої в умовах воєнного стану за ч. 2 ст. 111 Кримінального Кодексу України та умисного неподання декларацій особою, уповноваженою на виконання функцій держави за ст. 366-3 Кримінального Кодексу України.

Йому загрожує довічне позбавлення волі.

Раніше працівники ДБР завершили досудове розслідування у попередньому кримінальному провадженні щодо цього ж екснардепа та скерували обвинувальний акт до суду.

На Вінниччині посадовців підозрюють у розтраті бюджетних коштів на обслуговування світлофорів

На обслуговуванні світлофорів і вуличного освітлення на Вінниччині було розтрачено 1,6 млн грн бюджетних коштів.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

«Прокурори Вінницької обласної прокуратури повідомили про підозру керівнику Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області, начальнику одного з відділів цієї Служби та директору товариства-підрядника», – йдеться у повідомленні.

Їм інкриміновано розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

За даними слідства, у грудні 2022 року було проведено закупівлю робіт з експлуатаційного утримання доріг державного значення, зокрема обслуговування світлофорів і вуличного освітлення. Договір уклали з товариством, яке не мало відповідної ліцензії.

Читайте по темі: У Китаї чиновника засудили до страти після знахідки 13 тонн золота та мільйони готівкою

«Упродовж 2023–2024 років підрядник систематично завищував у щомісячних актах вартість електроенергії на 20%, закладаючи витрати, не передбачені кошторисом», – повідомляє прокуратура.

«У результаті, за два роки дії договору, у період масованих атак рф на енергетичну інфраструктуру, з бюджету було розтрачено 1,6 млн грн», – додала прокуратура.

Тривають слідчі та процесуальні дії. Вирішується питання про обрання запобіжних заходів.

Адвокату Стецюку, якого пов’язують із Коломойським, призначили арешт із заставою понад мільйон

Печерський районний суд Києва обрав адвокату, який пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави 4 млн 239 тис. грн.

ЗМІ повідомляють, що йдеться саме про адвоката Стецюка.

Прокуратура просила призначити арешт з альтернативою застави у розмірі 40 млн грн, посилаючись на майновий стан підозрюваного. 

Німеччина закриває справу проти російського олігарха Усманова в обмін на штраф

Прокуратура Мюнхена припинить розслідування проти російського олігарха Алішера Усманова після виплати ним штрафу у 10 млн євро. Його підозрюють у порушенні санкцій і відмиванні грошей.

Про це повідомляє AP.

Після отримання штрафу розслідування проти олігарха, яке три роки тому призвело до поліцейських рейдів по десятках об’єктів нерухомості в Німеччині, припинять.

За словами німецьких прокурорів, Усманова підозрюють у переказі близько 1,5 млн євро для управління об’єктами нерухомості в місті Роттах-Егерн на південь від Мюнхена через іноземні компанії. Це сталося через кілька місяців після введення санкцій.

Крім того, російського олігарха звинуватили у тому, що він не задекларував ювелірні вироби, картини та вина. Захисники Усманова оскаржили всі звинувачення, а також застосовність європейського законодавства у цій справі.

Прокурори повідомили, що після сплати штрафу розслідування припинять відповідно до кримінального законодавства Німеччини.

Що відомо про Усманова

Читайте по темі: Франція та Німеччина призупинили розробку винищувача нового покоління

Російсько-узбецький бізнесмен Алішер Усманов у 2013 році очолив список найбагатших людей Британії, з оцінкою статків у 20,4 млрд доларів. Його бізнес-імперія включала виробника залізної руди Metalloinvest, мобільного оператора MegaFon та інвестиції в інтернет-компанії, такі як Mail.ru.

Його статки зменшились після введення міжнародних санкцій у 2022 році. Вони були накладені після вторгнення Росії в Україну, і включали заморожування активів та заборону на поїздки.

Станом на 15 березня 2022 року його статки зменшилися майже на 25% порівняно з 22 лютого 2022 року, що свідчить про суттєвий вплив санкцій на його фінансове становище.

Попри санкції, на початку 2025 року статки російського бізнесмена зросли на 3,9 млрд доларів, досягнувши 17,1 млрд доларів.

ВАКС визначає запобіжний захід нардепу Лабі: САП підозрює його у співучасті в групі, що за хабарі впливала на голосування у Раді

Вищий антикорупційний суд обирає запобіжний захід народному депутатові Михайлу Лабі (фракція «Слуга народу»). Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрює його у причетності до злочинною групи, яка за хабарі контролювала голосування за законопроєкти у Верховній Раді.

Про це повідомляє ТСН

Лаба прибув на засідання разом із адвокатом Сергієм Денисенком. Прокурор САП Борис Василенков клопотав про закрите судове засідання. Аргументація — безпека учасників слідства, а також можливість появи нових підозрюваних у цій справі. Запобіжний захід проситимуть у вигляді застави.

Сьогодні ще планується засідання щодо народного депутата Євгена Пивоварова.

Зауважимо, 30 грудня запобіжний захід у цій справі у вигляді застави ВАКС обрав нардепу Юрію Кісєлю. Засідання відбулося в закритому режимі, суму застави підозрюваний не називає. Кісєль — один із п’яти народних депутатів, яким оголошено підозри за хабарництво.

Як заявляють у НАБУ і САП, це була злочинна група, створена 2021 року. Ці підозрювані нібито через групу у WhatsApp роздавали вказівки іншим депутатам — як саме слід голосувати за той чи інший закон. П’ятеро народних обранців отримували хабарі від 2000 до 20 тис. дол. за кожне правильно організоване голосування. Водночас сума хабаря була «показником ефективності голосувань», який залежав від кількості підтриманих законів, а також — присутності депутатів на пленарних засіданнях.

Правоохоронці офіційно імен підозрюваних не називали. Джерела видання «Бабель» твердять — ідеться про «слуг народу», серед яких нібито депутати Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Юрій Кісєль, Михайло Лаба та Ольга Савченко. Напередодні відбулись обшуки в Комітеті інфраструктури і транспорту Верховної Ради, куди входять ці нардепи.