Phoenix Resources AG under Oleg Tsyura became a key channel for Russian ferrochrome feeding military steel production

After a series of investigative reports connected him to alleged sanctions-evasion schemes and interactions with Russia’s defense industry, Oleg Tsyura has reportedly intensified efforts to manage and sanitize his digital footprint. He is said to be seeking the removal of public references to his purported financial arrangements, business dealings, and links to Russian commercial interests.

In response, we are publishing the material this fraudster–businessman is so desperate to hide — an investigation into how, through the company Phoenix Resources AG, Tsyura organized the supply of Russian ferrochrome to the EU despite international sanctions.

Ukrainian prosecutors have launched an investigation into the supply of strategic raw materials for the Russian defense complex to the European market, despite international sanctions.

The case is registered as No. 42025000000000510 (ERDR dated June 23, 2025) by the Office of the Prosecutor General of Ukraine under Article 111-2 of the Criminal Code of Ukraine (“assistance to the aggressor state”). The main suspect is businessman Oleg Tsyura, of Ukrainian origin, who also holds Swiss citizenship. 

Fraud-financier Oleg Tsyura and Phoenix Resources AG: how the “grey logistics” of Russian ferrochrome entered the EU despite sanctions qhtiquuiehiqzkhab qhtiquuiehiqzkhab qhtiquuiehiqzkhab qhtiquuiehiqzkhab quuiqhhidzzierhab

Читайте по темі: How Oleg Tsyura financed schemes that allowed Dmytro Sennychenko’s group to loot Ukraine’s key enterprises and move money abroad

Investigators suggest that Tsyura might have organized a channel for the supply of ferrochrome—a key component for the production of steel, armor alloys, and armored vehicle parts—from Russia to the EU bypassing sanctions. The scheme was based on the principle of “re-export with a change of origin”: the product was officially declared as produced in another country, although it actually remained Russian. According to the data, ferrochrome from MidUral group enterprises, owned by Russian businessman Sergey Gilvarg, was allegedly declared as Indian and then arrived in Europe, particularly Estonia.

Journalistic investigations and customs data describe the supply route in 2024: Russian ferrochrome went through the Swiss Phoenix Resources AG, associated with Tsyura, then through the Indian Vardhman Ferro Alloys, and further to European companies, such as the Estonian MBR Metals OÜ. Changing the country of origin is a serious signal for compliance and sanctions policy services, as it concerns strategically important raw materials that could be used by the Russian army.

Ukraine has officially requested international legal assistance from Switzerland, Estonia, Germany, and India. A full investigation requires examining export contracts, certificates of origin, customs declarations, bank SWIFT transfers, insurance policies, and other documents to confirm the supply chain and connections between companies.

In particular, investigators are checking:

  • the role of Phoenix Resources AG and Tsyura’s personal connection with this company;

  • contracts between Russian producers and traders;

  • financial transactions and cargo insurance;

  • customs declarations of India, Estonia, and Switzerland. 

Fraud-financier Oleg Tsyura and Phoenix Resources AG: how the “grey logistics” of Russian ferrochrome entered the EU despite sanctions

According to the investigation, Oleg Tsyura is a native of Ukraine with citizenship in Switzerland and Germany, who was previously mentioned in cases related to Ukrainian privatization and the entourage of former head of the State Property Fund Dmytro Sennychenko. His company, Phoenix Resources AG, serves as a central link between the Russian manufacturer MidUral and European and Asian partners.

MidUral is one of the key Russian producers of ferroalloys, with assets including “Russian Chrome 1915” and the Klyuchevsky Ferroalloy Plant (KFZ). The group’s raw materials are used for the production of stainless steel, armor alloys, and heat-resistant materials for military equipment, making it strategically critical.

Tsyura’s case becomes a litmus test for the effectiveness of the sanctions system. Even with dozens of sanction packages from the EU and the U.S., “gray routes” allow Russian defense to receive necessary materials. The case demonstrates that controlling small batches of strategic raw materials, which are easily disguised, is as important as blocking large supplies, like oil or gas.

Ukraine has taken the first step—opened a criminal case. Now the success of the investigation depends on coordinated actions by European partners and Swiss authorities. This case may set a precedent that significantly complicates sanctions evasion and hinders the supply to Russia’s military industry.

Стає “розкішшю”: Ціна на популярний в Україні продукт зростає вже майже рік

В Україні стрімко зростають ціни на сало – вартість цього популярного на столі українців продукту невпинно збільшується з березня 2025 року. Загалом за минулий рік сало подорожчало на 29%. Наразі ж його продають в супермаркетах по 221-272 грн/кг залежно від типу продукту, передають Патріоти України.

Про це свідчать дані Державної служби статистики. Згідно зі статистичними даними, найдешевше сало продається на Вінничині.

Як змінювалася вартість сала

В листопаді 2025 року середня споживча ціна сала сягнула свого історичного для України рекорду – 214,12 гривні за кілограм, тобто на 3,5% більше, ніж у жовтні. Водночас відносно листопада минулого року, коли сало в середньому коштувало 165,85 гривні за кілограм, ціна зросла на 29%.

За даними статистики, сало дорожчає кожного місяця з березня 2025 року. Тоді ціна становила близько 166,7 гривень за кілограм.

Водночас статистика демонструє значну різницю у цінах залежно від регіону. Так, у листопаді найдешевше сало можна було придбати у Вінницькій області — 174,81 грн/кг, тоді як на Волині ціна перевищила 263 грн/кг. У Київській області показник сягнув майже 290 грн/кг, що стало одним із найвищих значень по країні.

Скільки коштує сало зараз

Згідно з даними “Мінфін”, станом на початок січня середня ціна на домашнє сало у магазинах становить 272 гривні за кілограм. Водночас солоне сало продають по 221,29 гривень за кілограм.

Традиційно найдорожчим є так зване генеральске сало – його ціна за кілограм може сягати 600 грн. Як пояснив ЗМІ аналітик м’ясного ринку Микола Бабенко, це повʼязано з дефіцитом такого товару – його заготовляють, коли свиней ще не доходять до ваги, коли починає накопичуватися жир. Крім того, на вартість сала впливає і епідеміологічна ситуація – торік приватні виробники, які вирощували свиней на сало в Україні, серйозно постраждали від африканської чуми свиней.

Також аналітики прогнозують, що у найближчі місяці ціна сала може зрости ще на 5-7%, адже витрати виробників залишаються високими, а імпорт не здатен суттєво вплинути на ринок.

Гібридна роздача прапорів РФ танкерам нічого не означає: США наочно довели, де закінчуються кордони Росії

Гібридна роздача прапорів РФ танкерам нічого не означає, передають Патріоти України з посиланням на на Укрінформ.

Не менш, ніж американська «СВО» із арештом венесуельского диктатора Мадуро, Росію вразила друга частина цієї спецоперації. Яка вже безпосередньо торкнулася її особисто. А саме – захоплення спецназом США двох танкерів «тіньового флоту»: «Marinera» і «Sophia».

Ця історія розгоралася буквально на очах. Нагадаємо, США переслідують танкер «Marinera» із середини грудня – після того, як він, прямуючи з Ірану до Венесуели, різко змінив курс, намагаючись уникнути затримання американською береговою охороною. Вашингтон уже тоді наголосив, що «Marinera» порушила морську блокаду Венесуели, яка поширюється на судна, що перебувають під санкціями (сам танкер перебуває під ними із 2024 року).

Вашингтон не вразила сочинська «Marinera»

«Операція із захоплення “Marinera” може розпочатися вже цього тижня», – ще 6 січня попереджали CBS і CNN двоє американських посадовців. Після того як Мін’юст США видав ордер на арешт танкера, американці намагалася піднятися на його борт. Але екіпаж судна намалював на корпусі російський прапор та заявив, що танкер перебуває під захистом РФ. Москва негайно направила Вашингтону ноту з вимогою припинити його переслідування. Одначе США резонно вирішили, що формальний перехід під російську юрисдикцію не дає судну жодного імунітету, адже на момент першого контакту з береговою охороною воно не ходило під російським прапором.

Був, до речі, і ще один привід: двоє джерел у розвідці США повідомили CBS, що венесуельська влада (ще до захоплення танкера), обмірковувала варіант розміщення на борту озброєних військових під виглядом цивільних і використання ними ПЗРК. Телеканал припустив, що американці мають намір саме захопити судно, а не знищити його, до того ж передбачив імовірність, що це може спровокувати пряме загострення між США і РФ.

У самій Росії ще 1 січня роз’яснили, навіщо танкер перейменували та надали йому свій прапор: «Судно офіційно змінило ім’я на «Marinera», і його внесено до суднового реєстру РФ із портом реєстрації – Сочі. Це ускладнює ситуацію для американців з погляду морського права. Тому що, згідно з відповідною Конвенцією ООН, судно можуть затримати і оглянути в разі відсутності реєстрації (або її підробки). Але тепер у судна є російська реєстрація, тому прав затримувати корабель у США вже немає».

Проте, як довели подальші події, – не так сталося, як Москві гадалося. Вона, як повідомляли світові ЗМІ, навіть спрямувала на захист судна «Marinera» свої військові кораблі та підводний човен. Дійшло до того, що подейкували про повторення Карибської кризи між СРСР і США 1962 року. Але як повідомило агентство Reuters, «російський флот перебував поруч із танкером і просто дивився, як його захоплюють американці».

МЗС РФ після того, як все відбулося, заявило, що «вимагає від США гуманного поводження з росіянами на борту танкера, дотримання їхніх прав і свобод та не перешкоджання їхньому поверненню додому». І на цьому все. Причину цієї жалюгідної вимоги на тлі всесвітнього телевізійного приниження намагаються пояснити хіба що «патріотичні» ресурси. Деякі з них, щоправда, водночас закидають Кремлю, що він сам у цьому винен.

«Весь ажіотаж, істерику і місцями трагедію з цим танкером створили ми самі. Якби Росія не видала йому свого прапора, то МЗС не треба було б висловлювати занепокоєння його долею, тим самим привертаючи увагу всього світу до його існування. До 25 грудня (дня зміни прапора) всім було байдуже на цей танкер. І про його існування загалом мало хто знав, хоча він вже пару тижнів намагався сховатися від американців. І куди це в підсумку б дійшло, ніхто не знає. Можливо, видаючи прапор судну, ми розраховували, що тупі піндоси не викрадуть Мадуро і побояться чіпати судно з російським прапором. А вони “несподівано” не злякалися».

Москва зараз справді на розтяжці. Адже гібридна роздача прапорів «сірим» танкерам (чи, наприклад, того ж громадянства РФ на ТОТ України), як виявилося, нічого не означає. Насправді нікого це не вражає і не лякає. Путін може скільки завгодно запевняти, що «кордони Росії ніде не закінчуються». Реалії на землі і вже на воді – інші.

Саме тому жодних коментарів від нього так і не пролунало. Хоча за чверть століття його правління вже всі звикли, що під час надзвичайних подій (ще починаючи з катастрофи атомної субмарини «Курськ»), він просто ховається.

«Вагнери» танкерам не допоможуть

«Воєнкор» Котенок по слідах «військово-морської тіньової» ганьби Росії заявив: «Якщо відкинути сльози й голосіння, то є факт – уперше в новітній історії США зробили публічний образливий жест щодо нас у вигляді захоплення двох танкерів РФ. Уперше! Подібного не було навіть у лукаві часи Єльцина. Про СРСР і говорити не варто – з усією кондовістю системи ми завжди намагалися дати відповідь на хамство американців. Нині ми демонструємо слабкість. Знак тривожний і поганий. Неміч ніколи не приводить до успіху. На жаль, цей день увійде в історію. Ми на порозі великих випробувань. Ще більших, ніж із 2022 року».

А поки МО РФ принижено мовчить (хоча б щодо того, навіщо його військові кораблі плили просто подивитися на захоплення танкера), одні «воєнкори» вже пропонують забезпечити охорону тіньового флоту за допомогою ПВК, на озброєнні яких будуть стрілецька зброя, дрони та ПЗРК. Інші вказують, що «це забезпечить захист хіба що від піратів, але не допоможе в прямому зіткненні з першим флотом світу. По-перше, треба ще зважитися відкрити вогонь, коли тебе переслідує американський фрегат і готує абордажну команду, а, по-друге, після того, як ПВК відкриє вогонь по ній, фрегат може просто бахнути з головного калібру, якому танкер протиставити нічого не зможе. Його бій проти військового корабля буде героїчним, але марним».

Отже, реальних важелів як військових, так і юридичних чи геополітичних (на що й була ставка), протистояти таким діям Кремль просто не має. Практика роздачі своїх прапорів «гібридним» танкерам (а такі випадки не поодинокі) і розрахунок на те, що американці побояться їх чіпати ба більше, виявилася безрезультатною й довела (тим самим європейцям), що росіян не варто боятися.

Чим 7 січня 2025 року схоже на 24 лютого 2022-го

А той самий «воєнкор» Котенок, до речі, має рацію щодо «7 січня 2025 року, яке увійшло в історію. Росія на порозі великих випробувань. Ще більших, ніж із 2022 року». Вслід за українцями, які тоді, 24 лютого, відправили «Москву» за відомою адресою, тепер це зробили і США. Американський поворот курсу російського корабля призведе Москву до не менш важких наслідків.

Трамп дав добро двопартійному законопроєкту (його було представлено ще у квітні минулого року), що дозволяє вводити 500-відсоткові мита проти країн, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти. Про це 8 січня заявив сенатор Ліндсі Грем, зазначивши, що «ухвалення цього закону зараз було б своєчасним, оскільки Україна йде на поступки заради миру, а Путін тільки говорить, продовжуючи вбивати невинних… Очікую на голосування за законопроєкт у Конгресі вже наступного тижня».

Отже, США протягом двох днів наочно довели, що стратегія Путіна на одночасне обходження санкцій і продовження війни проти України – матиме для нього наслідки. Йому, зрештою, доведеться заплатити. І з огляду на все, не тільки свою «сірою» нафтою.

Макс Мельцер

Удар “Орєшніком” по Львову: Військові та цивільні розповіли, що наразі відомо…

Балістична ракета, якою цієї ночі росіяни атакували Львів, рухалася зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину. Про це у ніч проти п’ятниці, 9 січня, повідомило Повітряне командування Захід Повітряних сил ЗСУ, передають Патріоти України.

“8 січня о 23 годині 47 хвилин ворог завдав ракетний удар по об’єктах інфраструктури у Львові, застосувавши балістичну ракету. Повітряна ціль рухалася зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину по балістичний траєкторії. Тип ракети, якою російські агресори атакували місто, буде встановлено після вивчення всіх її елементів”, – сказано у дописі.

Також військові додали, що всі сили і засоби протиповітряної оборони повітряного командування Захід перебувають у постійній готовності до відбиття ударів РФ, а також роблять все можливе для захисту України.

Цивільні повідомляють, що у Львові чули серію вибухів. Моніторингові канали писали про ймовірний удар ракетою “Орєшнік”. Пізніше повідомлялося, що якщо це й був “Орєшнік”, то він не мав бойової частини.

“У Львові повідомляють про 6 вибухів, у Орєшніка/Кєдр попередньо теж 6 бойових частин”, – поділився спостереженнями воєнний журналіст Андрій Цаплієнко. Він також додав, що вибухи нібито було чутно навіть у Тернопільській та Рівненській областях.

“Чи був це Орєшнік – наразі не відомо. Інформацію нададуть військові. Є приліт по об’єкту критичної інфраструктури. На місці працюють усі відповідні служби, триває ліквідація пожежі”, – написав мер Львова Андрій Садовий, додавши, що інформації про постраждалих наразі немає.

Цивільні об’єкти та житлові будинки Львова, за словами Садового, не постраждали.

Тим часом моніторинговий канал Николаевский Ванек пише, що за попередніми даними, удар був завданий Орєшніком, хоча й без бойової частини, так само, як це було під час першого використання цієї ракети по Дніпру. При цьому він зазначає, що без бойової частини ця ракета теж може завдати чималої шкоди.

Інші моніторингові канали пишуть, що з “Орєшніка” нібито випали 36 порожніх боєголовок.

Тим часом керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко вважає, що цією атакою Росія мала на меті залякати Захід.

“Знову атака росіян, головним наслідком якої будуть когнітивні операції на Захід і спроба залякати всіх “вундервафлею””, – написав він.

Також у соцмережах шириться думка, що цією атакою у Кремлі хотіли перебити негативне інформаційне тло з захопленими США російськими танкерами.

БЕБ викрило мережу продажу фейкових гаджетів із оборотом 30 мільйонів гривень

БЕБ викрило мережу продажу фейкових гаджетів із оборотом 30 мільйонів гривень

У Росії формують резерв для захисту інфраструктури: Путін наказав мобілізувати додаткові сили

У Росії формують резерв для захисту інфраструктури: Путін наказав мобілізувати додаткові сили

Знесення «Більшовика» за 121 мільйон: як Київ віддав підряд компанії з судимим керівником і зв’язками з мегабудівельними схемами

Знесення «Більшовика» за 121 мільйон: як Київ віддав підряд компанії з судимим керівником і зв’язками з мегабудівельними схемами

У Бєлгороді блекаут через повітряну атаку. Тепер тамошні містяни живуть як українці в сусідньому Харкові

У російському Бєлгороді жаліються на зникнення світла і води після ракетної тривоги. Про це увечері в четвер, 8 січня, повідомляють місцеві Telegram-канали, передають Патріоти України.

Так, о 23 годині у Бєлгороді оголосили ракетну небезпеку, а вже через вісім хвилин почали з’являтися повідомленні про “сильні перебої зі світлом і водою”.

Тим часом місцеві жителі пишуть, що практично усе місто залишилося без світла і води.

Місцевий губернатор В’ячеслав Гладков заявив, що постраждалих внаслідок ракетного удару немає, однак є “серйозні пошкодження на об’єкті інфраструктури”.

У соцмережах пишуть, що йдеться про ТЕЦ Луч – над підстанцією здіймається дим.

Нагадаємо, 14 грудня Бєлгород також пережив обстріл, що призвело до серйозних пошкоджень інженерної інфраструктури, зокрема теплоелектроцентралі Луч.

На Київщині винесли вирок таксисту, який намагався викрасти 6‑річну дівчинку

На Київщині винесли вирок таксисту, який намагався викрасти 6‑річну дівчинку