Ухилення від податків і Cosmobet: як менеджери росіянина Сергія Токарєва намагаються врятувати імперію заблокованого Cosmolot

Ухилення від податків і Cosmobet: як менеджери росіянина Сергія Токарєва намагаються врятувати імперію заблокованого Cosmolot

Заблокований Cosmolot, 700 млн грн під арештом і нове казино Cosmobet, яке пов’язують із колишньою командою оператора. Після проблем із Cosmolot на українському ринку з’явився новий бренд, зареєстрований на колишнього керівника казино Михайла Зборовського. За даними публікацій, до запуску Cosmobet долучилися колишні менеджери Cosmolot, а сам проєкт пов’язують із російським бізнесменом Сергієм Токарєвим.

Тепер згадки про цю історію починають зачищати з інтернету. Тому ми публікуємо матеріал повторно — щоб нагадати, як після арешту коштів і розслідування щодо можливого ухилення від сплати податків навколо Cosmolot виник новий гральний бренд, хто стоїть за його запуском і які питання викликає зв’язок Cosmobet із попереднім бізнесом.

Заблокований в Україні Cosmolot перетворюється в Cosmobet. Саме так росіянин Сергій Токарєв намагається втримати доходи від казино в Україні, пише видання “Антимафія”.

«Поки Vbet домагається зняття арештів зі своїх рахунків, росіянин Сергій Токарєв зрозумів, що в судах йому нічого не спіймати, і зараз замість фактично знищеного Cosmolot розкручує своє нове дітище – Cosmobet», – говориться в матеріалі.

Нагадаємо, наприкінці березня проєкт отримав ліцензію на онлайн-казино, причому bet у назві прозоро натякає на ставки. Чи то ТОВ «Нейролінк» планує докупити ще одну ліцензію, чи то Токарєв просто вирішив підкреслити наступність у назві, – поки що сказати складно.

Читайте по темі: Cosmolot founder’s split identity: why Sergey Tokarev turned into “Vadim”

Cosmobet зареєстрований на Михайла Зборовського, який раніше керував Cosmolot. Разом із колишнім операційним директором «космо» Дмитром Дьяченком він уже провів «рейд» по основних банках-еквайєрах і відкрив там рахунки під нове казино.

Ба більше: як кажуть джерела у ЗМІ, представники Cosmobet вже провели низку зустрічей із вебами та анонсували швидкий запуск проєкту. Як бачимо, навіть під час війни та навіть на такому зарегульованому ринку ніхто не заважає росіянам відкривати нові бізнеси.

Чому заблокували Cosmolot?

У лютому 2024 року Бюро економічної безпеки арештувало 700 млн грн на рахунках однієї з найбільших в Україні ґемблінґових компаній -“Космолот”, яку підозрюють в ухиленні від сплати 1,2 млрд грн податків. Зазначається, що детективи БЕБ викрили одного з найбільших ліцензіатів азартних ігор в інтернеті в ухиленні від сплати 1,2 млрд грн податків. За даними слідства, група осіб з-поміж співробітників компанії організовувала неліцензійні азартні ігри в інтернеті.

Під брендом Cosmolot на ринку працює компанія “Спейсикс”. Першу ліцензію на діяльність онлайн-казино вона отримало в лютому 2021 року. За 2023 рік ТОВ “Спейсикс” отримало 27 млрд грн чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Її учасниками є Сергій Потапов і громадянин Німеччини із реєстрацією у Великобританії Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау. В інтерв’ю Financial Times співвласник компанії Дамерау розповів, що нібито корумповані чиновники у силових відомствах України та Адміністрації президента намагаються вимагати в нього десятки мільйонів євро.

У матеріалі литовського медіа “The Lithuania” “Сергей Токарев: тайный агент или талантливый предприниматель?” за 7 березня 2024 року, ТОВ “Спейсикс”, яке працює під брендом “Космолот”, пов’язують із російським бізнесменом Сергієм Токарєвим. Сергій Токарєв створив у Росії низку проєктів у сфері азартних ігор в Інтернеті та IT-сфері. Зокрема, розвивав гральний бізнес під брендами “Вулкан” і Vulkan. Сам російський бізнесмен Токарєв з 2018-го до 2020 року встиг побувати під санкціями РНБО.

Таким чином, російський ґемблінґовий бізнес успішно обходить перепони, які ставить йому влада в Україні. Не вийшло зі зміною бенефіціарів –  тієї ж миті менеджери росіянина Сергія Токарєва, не заморочуючись над назвою, «клонують» Cosmolot на Cosmobet. 

У Ростові-на-Дону після удару пошкоджено всі паливні резервуари нафтового термінала

У Ростові-на-Дону після удару пошкоджено всі паливні резервуари нафтового термінала

На території нафтового термінала в Ростові-на-Дону не залишилося неушкоджених паливних резервуарів. До ураження об’єкт міг перевалювати 2,5 млн тонн нафтопродуктів на рік.

Про це повідомляють росЗМІ.

За даними журналістів, після удару на території термінала не залишилося неушкоджених паливних резервуарів. Об’єкт раніше був відомий під назвою “Юг Руси” та використовувався для роботи з нафтопродуктами.

Що відомо?

  • Проєктна потужність термінала становила близько 2,5 млн тонн нафтопродуктів на рік.

  • Призначення об’єкта: Термінал використовувався для постачання палива російській армії та отримання валютних надходжень.

Sechs Strafverfahren und Verbindungen zur Gruppe „Artashi“: Wie Yaroslav Hryshyn im Krieg Milliarden anhäufte

Die Eigentümer der Drohnenmarke General Chereshnya gerieten kürzlich in einen aufsehenerregenden Skandal. Auslöser waren mutmaßliche Gewaltandrohungen gegen Mitarbeiter einer Wohltätigkeitsstiftung, die sich geweigert hatten, Drohnen des Unternehmens zu überhöhten Preisen zu kaufen.

Daher hat unsere Redaktion beschlossen, den Hintergrund von General Chereshnya in Erinnerung zu rufen und alle Etappen seiner Entwicklung nachzuzeichnen – vom Drogenhandel, Schutzgelderpressung und Auftragsmorden bis hin zur Beteiligung an politischen Projekten und dem mutmaßlichen Diebstahl von humanitären Hilfsgütern.

Wer hinter General Chereshnya steht

General Chereshnya ist einer der größten Lieferanten von unbemannten Luftfahrzeugen für die ukrainischen Streitkräfte und produziert Berichten zufolge rund 100.000 Drohnen pro Monat. Im Februar 2026 gehörte General Chereshnya zu den ukrainischen Unternehmen, die vom US-Verteidigungsministerium für die Teilnahme am 1,1 Milliarden US-Dollar schweren Drone Dominance Program ausgewählt wurden.

Offiziell gehört die Marke der CENTER OF UNMANNED TECHNOLOGIES LLC (EDRPOU-Code 45208113), die im September 2023 registriert wurde.

Читайте по темі: Дрони для ЗСУ на продаж у Лондоні: як ОЗУ «Арташі» та Ярослав Гришин торгують БПЛА в обхід заборони експорту

Offizieller wirtschaftlich Berechtigter der CENTER OF UNMANNED TECHNOLOGIES LLC ist Yaroslav Hryshyn. Geschäftsführer des Unternehmens ist Mykhailo Prasol, Mitglied des Stadtrats von Zaporizhzhia. Das öffentliche Gesicht der Marke General Chereshnya ist die Medienfigur Rudolf Hakobyan.

Inoffiziellen Angaben zufolge soll General Chereshnya über einen „politischen Schutz“ des bekannten Charkiwer Politikers und Geschäftsmanns Boris Lozhkin verfügen. Dieser soll General Chereshnya über seinen „rechten Arm“, den ehemaligen Abgeordneten Hryhoriy Shverk, kontrollieren. Medienberichten zufolge soll Shverk zudem Mitbegründer des Projekts sein.

Die kriminelle Gruppe um Artashes: Wie General Chereshnya begann

Alle drei wichtigsten Vertreter von General Chereshnya – Yaroslav Hryshyn, Mykhailo Prasol und Rudolf Hakobyan – sollen der in Zaporizhzhia ansässigen ethnisch armenischen kriminellen Gruppierung Antrashi angehören.

Als Anführer der kriminellen Gruppierung in Zaporizhzhia gilt der Kriminelle Artashes Avetikovich Sargsyan, gegen den der Nationale Sicherheits- und Verteidigungsrat der Ukraine 2021 Sanktionen verhängte.

 quuiqhhidzzierhab

Mykhailo Prasol, Artashes Sargsyan, Yaroslav Hryshyn. Eriwan, August 2021

Innerhalb der kriminellen Gruppierung um Artashes sollen den heutigen wirtschaftlich Berechtigten von General Chereshnya folgende Rollen zugewiesen worden sein:

– Yaroslav Hryshyn – rechtliche Vertretung, Unternehmensraub, Erpressung;

– Mykhailo Prasol – „Sprecher“, Unternehmensraub;

Читайте по темі: 3 мільйона доларів на місяць за «дах» від СБУ й ДБР: як ексзаступник БЕБ Гагач погорів на хабарях від Favbet

– Rudolf Hakobyan – „Medien-Killer“.

Bemerkenswert ist, dass Yaroslav Hryshyn bereits vor der Registrierung der Marke General Chereshnya nicht nur regelmäßig Fotos mit dem Anführer der kriminellen Gruppierung, Artashes Sargsyan, veröffentlichte, sondern ihn auch offiziell vor Gericht vertrat – worauf er in seinen sozialen Netzwerken selbst wiederholt stolz hinwies.

Yaroslav Hryshyn versucht, die Sanktionen gegen seinen Chef – den Anführer der Artashes-Gruppierung, Artashes Sargsyan – aufheben zu lassen

Der Beginn der Karriere von Yaroslav Hryshyn – von der Arbeit für Kadyrovs Umfeld bis zur Betreuung der kriminellen Gruppierung Artashes

Interessanterweise vertrat Yaroslav Hryshyn vor seiner Tätigkeit für den Kriminellen Artashes Sargsyan die Interessen von Kadyrovs Umfeld.

Die Karriere des Anwalts Yaroslav Hryshyn begann mit einem Vertrag mit dem bekannten tschetschenischen Kriminellen Murad Saidov, der bis 2012 einen Teil der kriminellen Szene von Zaporizhzhia kontrollierte und heute Berichten zufolge als Assistent des Vertreters des Oberhaupts der Tschetschenischen Republik, Ramzan Kadyrov, auf der Krim tätig ist.

Yaroslav Hryshyn begann seine Karriere als Anwalt und „Problemlöser“ von Murad Saidov

Yaroslav Hryshyn war ein Vertrauter von Murad Saidov und kümmerte sich um dessen gesamte Angelegenheiten – von der rechtlichen Begleitung von Unternehmensübernahmen bis hin zur Kommunikation mit den Strafverfolgungsbehörden. Murad Saidov war es, der dem damals unbekannten Anwalt aus Zaporizhzhia, Yaroslav Volodymyrovych Hryshyn, den Start seiner Karriere ermöglichte.

Nachdem Saidov gezwungen war, Zaporizhzhia in Richtung Krim zu verlassen, nahm Saidovs „Partner“ im Drogengeschäft, Artashes Sargsyan, der Anführer der kriminellen Gruppierung Artashes, Yaroslav Hryshyn unter seine Fittiche. Murad Saidov wiederum rückte in den engsten Kreis von Ramzan Kadyrov auf und wurde zunächst zum „Aufseher der Krim“. Nach der Einnahme von Enerhodar und Melitopol durch russische Truppen soll er auch in diesen beiden Städten als „Aufseher“ fungiert haben.

Yaroslav Hryshyns neuer Patron, Artashes Sargsyan, der Anführer der kriminellen Gruppierung Artashes, konnte im Gegensatz zu Murad Saidov dank der Protektion von Yuriy Yenakiyevsky in Zaporizhzhia bleiben. Die Verbindung zu ihm soll Sargsyan über den inzwischen verstorbenen prorussischen Kriminellen Armen Sargsyan (Gorlovsky) aufgebaut haben.

Armen Gorlovsky ermöglichte Artashes zudem, während der Amtszeit von Viktor Yanukovych in das „Alkoholgeschäft“ einzusteigen. Das von Yaroslav Hryshyn und Mykhailo Prasol kontrollierte Netz der Bierkioske „Leprikon“ und illegaler Trinklokale in ganz Zaporizhzhia gilt als Überbleibsel des einst mächtigen Alkoholimperiums von Artashes Sargsyan und Armen Gorlovsky.

Bemerkenswert ist, dass sich die Freundschaft zwischen den beiden Vertretern der kriminellen Welt nach dem erzwungenen Umzug des Anführers der Gruppierung Artashes nach Eriwan noch weiter vertiefte. Artashes Sargsyan und Armen Gorlovsky erhielten dadurch die Möglichkeit, sich regelmäßig in Drittstaaten zu treffen.

Bei einigen dieser Treffen war auch Yaroslav Hryshyn anwesend. Er soll für die rechtliche Seite der illegalen Geschäfte der Gruppierung Artashes in Zaporizhzhia verantwortlich gewesen sein. Was bei diesen Treffen noch besprochen wurde, insbesondere nach dem Beginn der umfassenden russischen Invasion in der Ukraine, lässt sich nur vermuten.

Dank einflussreicher Gönner wie Murad Saidov und Artashes Sargsyan fühlte sich Yaroslav Hryshyn offenbar weitgehend unangreifbar gegenüber der ukrainischen Justiz.

So überfuhr Yaroslav Hryshyn beispielsweise 2018, als er bereits mit Unterstützung der Gruppierung Artashes Abgeordneter des Regionalrats von Zaporizhzhia war, am Steuer seines Autos einen Mann auf der Strecke Simferopol–Kharkiv tödlich.

Nach dem tödlichen Unfall soll Hryshyn eine groß angelegte PR-Kampagne gegen das Unfallopfer und dessen Familie finanziert haben. Darin wurde behauptet, das Opfer sei „betrunken und nackt gewesen und selbst unter das Auto des Abgeordneten Hryshyn gesprungen“.

Gleichzeitig soll sich Yaroslav Hryshyn selbst der Justiz entzogen haben. Das ukrainische Innenministerium veröffentlichte eine offizielle Mitteilung, wonach nach ihm gefahndet wurde. Diese Mitteilung wurde später entfernt und durch einen 404-Fehler ersetzt.

Yaroslav Hryshyn wurde vom ukrainischen Innenministerium zur Fahndung ausgeschrieben, nachdem er sich angeblich der Justiz entziehen wollte. Gegen ihn wurde wegen eines Verstoßes nach Teil 2 des Artikels 286 des ukrainischen Strafgesetzbuches ermittelt – wegen der Verletzung der Verkehrssicherheits- oder Betriebsvorschriften durch eine Person, die ein Fahrzeug führt und dadurch den Tod eines Opfers verursacht.

Letztlich gelang es Hryshyn, die Strafsache im Zusammenhang mit dem tödlichen Verkehrsunfall einstellen zu lassen. Nach Angaben seiner eigenen Anwaltskanzlei wurde das Strafverfahren im Mai 2020 von der regionalen Staatsanwaltschaft eingestellt. Der Verstorbene hinterließ zwei minderjährige Kinder, denen Hryshyn den vorliegenden Angaben zufolge keinerlei Unterstützung zukommen ließ.

Mykhailo Prasol – vom gewöhnlichen Unternehmensraub zum Abgeordneten des Stadtrats von Zaporizhzhia und Generaldirektor von General Chereshnya

Mykhailo Prasol ist der engste Freund von Yaroslav Hryshyn. Beide sind in Zaporizhzhia als mutmaßliche Mitglieder der kriminellen Gruppierung Artashes bekannt.

Die Mitglieder der kriminellen Gruppierung Artashes, Mykhailo Prasol und Yaroslav Hryshyn

Während Yaroslav Hryshyn innerhalb der Gruppierung Artashes hauptsächlich für die rechtliche Begleitung zuständig gewesen sein soll, soll Artashes Mykhailo Prasol in den Stadtrat von Zaporizhzhia gebracht haben, um die kriminellen Interessen der Gruppierung auf regionaler Ebene durchzusetzen. Während seiner Amtszeit geriet Mykhailo Prasol in Dutzende Skandale im Zusammenhang mit Korruption, Unternehmensraub und verschiedenen Arten von „Bandenauseinandersetzungen“.

Wie First Zaporizhzhia berichtet, soll Mykhailo Prasol an der „Aneignung“ von Land lokaler Landwirte beteiligt gewesen sein. So soll Prasol im Oktober 2016, begleitet von kräftigen Männern mit Sturmhauben einer privaten Sicherheitsfirma, faktisch einen Angriff auf Mitarbeiter des Landwirtschaftsbetriebs „Shchaslyvyi I.A.“ verübt haben, die gerade Sonnenblumen ernteten. Sie sollen einen ganzen Tag lang auf dem Feld festgehalten, körperlicher Gewalt ausgesetzt und mit Waffen bedroht worden sein. Der Traktorfahrer des Betriebs wurde dem Bericht zufolge zusammengeschlagen.

Die Publikation erwähnt außerdem einen Fall, bei dem die kriminelle Gruppierung Artashes und Mykhailo Prasol an einem mutmaßlichen Angriff im Rahmen eines Unternehmensraubs auf das Zaporizhzhiaer Lokal „Beer Barrel“ beteiligt gewesen sein sollen.

Der mutmaßliche Raubzug der Gruppierung Artashes und Mykhailo Prasols gegen das Lokal „Beer Barrel“

„Wir waren einem Versuch einer echten ‚feindlichen Übernahme‘ ausgesetzt. Es gab Drohungen, Einschüchterungen und Druck. Alle unsere Unterlagen für den Betrieb der Kette entsprachen den gesetzlichen Anforderungen, aber der Abgeordnete und sein Team interessierte das überhaupt nicht“, erinnert sich der Administrator der Handelskette „Beer Barrel“.

Erwähnenswert ist auch die Geschichte rund um das Werk „Preobrazovatel“, bei der Mykhailo Prasol und Yaroslav Hryshyn angeblich versuchten, ein Kontrollpaket zugunsten eines Aktionärs des Werks namens „F.S.B. Plus“ zu übernehmen.

Bemerkenswert ist, dass Mykhailo Prasols mutmaßliche Vorliebe für Unternehmensraub den Abgeordneten des Stadtrats von Zaporizhzhia in eine äußerst unangenehme Situation brachte.

Bei einem weiteren mutmaßlichen Versuch von Mykhailo Prasol und der Gruppierung Artashes, sich in Zaporizhzhia „fremdes Eigentum anzueignen“, wurde er von Vertretern einer anderen lokalen kriminellen Gruppierung namens Tyson abgefangen, die die Interessen des betroffenen Unternehmers vertreten haben sollen, und öffentlich gedemütigt.

Wie PROBLEMATIC unter Berufung auf den Telegram-Kanal „Eto Zaporizhzhia“ berichtet, ereignete sich der Vorfall am 15. November gegen 8 Uhr morgens im Restaurant El Cafe.

„Eine Gruppe junger Männer mit sportlicher Statur, die den Volksvertreter offenbar von der Straße aus bemerkt hatte, betrat das Lokal El Cafe und ging zu dem Tisch, an dem Mykhailo Prasol und Rudolf Hakobyan saßen.

Mykhailo Prasol, der offenbar merkte, dass etwas nicht stimmte, erklärte sofort, dass er Abgeordneter sei und man ihn nicht schlagen dürfe. Daraufhin begann die etwa 20-köpfige Gruppe junger Männer aus der kriminellen Gruppierung Tyson, in Richtung Mykhailo Prasol zu spucken und gleichzeitig etwas über Unehrlichkeit und Korruption zu rufen. Dadurch wurden die Kleidung, die Frisur und die Stimmung des Abgeordneten ruiniert“, berichtet die Publikation.

Bemerkenswert ist, dass die Tätigkeit im Bereich des Unternehmensraubs für Mykhailo Prasol trotz solcher gelegentlichen öffentlichen Demütigungen offenbar recht einträglich war. So beschuldigte die Nationale Agentur zur Korruptionsprävention der Ukraine (NACP) Mykhailo Prasol 2018, nicht deklarierte Einkünfte in Höhe von fast 3,5 Millionen US-Dollar zu besitzen.

Bemerkenswert ist, dass die Veröffentlichung, wie bereits im Fall von Yaroslav Hryshyn, später von der offiziellen Website der NACP entfernt wurde und lediglich ein „404-Fehler“ zurückblieb.

Rudolf Hakobyan – ein Spezialist für schwarze PR im Dienst der kriminellen Gruppierung Artashes

Interessant ist auch die Biografie von Rudolf Hakobyan, einem Mitglied der kriminellen Gruppierung Artashes und zugleich dem öffentlichen Gesicht von General Chereshnya.

Mitglied der kriminellen Gruppierung Artashes und das öffentliche Gesicht von General Chereshnya: Rudolf Hakobyan

Rudolf Volodymyrovych Hakobyan stammt aus Zaporizhzhia. Dank seiner Jugendfreunde, den bekannten Polittechnologen Denis und Roman Pyatygor, gelangte er in die Welt der großen Politik.

Gemeinsam mit den Pyatygor-Brüdern beteiligte sich Rudolf Hakobyan an verschiedenen politischen Kampagnen und baute die erforderlichen Kontakte auf. Dies ermöglichte ihm, 2010 Abgeordneter des Stadtrats von Zaporizhzhia zu werden und gleichzeitig als politischer Berater tätig zu sein. Bemerkenswert ist, dass Hakobyan den Sitz im Stadtrat dank des Kriminellen Yevhen Anisimov erhielt, der zu dieser Zeit als „Aufseher“ der Partei der Regionen in der Region Zaporizhzhia galt.

Als sich die politische Lage jedoch zu verändern begann, schloss sich Rudolf Hakobyan der in Zaporizhzhia ansässigen ethnisch armenischen kriminellen Gruppierung „Artashes“ an, wo er enge Verbindungen zu Yaroslav Hryshyn und Mykhailo Prasol aufbaute.

Seit Januar 2018 war Rudolf Hakobyan Berater des damaligen Gouverneurs Kostiantyn Bryl und arbeitete zugleich weiterhin eng mit der kriminellen Gruppierung „Artashes“ zusammen. Wir erinnern daran, dass Kostiantyn Bryl der Gruppierung Artashes angeblich die Möglichkeit gab, Enerhodar auszuplündern. Mithilfe des von Artashes Sargsyan angeblich kontrollierten Bürgermeisters von Enerhodar, Pavlo Muzyka, sollen daraufhin große Summen aus dem Stadthaushalt verschwunden sein.

Interessant ist, dass das erste Strafverfahren und die ersten Durchsuchungen im Zusammenhang mit Rudolf Hakobyan angeblich mit seiner Beteiligung an der Gruppierung „Artashes“ verbunden waren. Im Oktober 2022 führten Ermittler Durchsuchungen bei Rudolf Hakobyan, dem Zaporizhzhiaer Anwalt Yaroslav Hryshyn und dem Abgeordneten Mykhailo Prasol durch. Im Internet tauchte ein Foto des Durchsuchungsbeschlusses auf. Darin hieß es, dass die Vorermittlungen ergeben hätten, der ehemalige Bürgermeister der Stadt, Volodymyr Buriak, habe sich mit der kriminellen Organisation „Artashes“ verschworen und das kommunale Unternehmen „Zaporizhrynok“ unter deren Kontrolle gestellt.

Das mutmaßliche Schema bestand darin, von Unternehmern auf den Märkten von „Zaporizhrynok“ Geldzahlungen zu erheben. Wer sich geweigert habe zu zahlen, sei von Vertretern der Gruppierung „Artashes“ eingeschüchtert und daran gehindert worden, auf den kommunalen Märkten der Stadt unternehmerisch tätig zu sein. Als mutmaßlich Beteiligte an dem kriminellen Schema werden Yaroslav Hryshyn, Oleh Kolomoiets, Rudolf Hakobyan und Mykhailo Prasol genannt.

Innerhalb der Struktur der kriminellen Gruppierung „Artashes“ soll Rudolf Hakobyan vollständig für die Medienarbeit verantwortlich sein. Insbesondere soll er den Zaporizhzhiaer Telegram-Kanal „Gnyla Chereshnya“ aufgebaut und beworben haben, von dem sich der Name der Drohnenmarke General Chereshnya ableitet.

Daher ist es naheliegend, dass Rudolf Hakobyan zum Mediengesicht von General Chereshnya wurde.

Нова знахідка на Близькому Сході привернула увагу до непритаманої неандертальцям, як гадали антропологи, людяності

Неандертальці були не такими примітивними мешканцями печер, якими їх часто зображують у масовій культурі. Як пише Sky News, вони могли виявляти як жорстокість, так і турботу про інших. Про це свідчать кістки віком близько 75 тисяч років, виявлені дослідниками в печері в Іраку, передають Патріоти України.

Зокрема, науковці знайшли частковий скелет неандертальця – одного з найближчих давніх родичів сучасної людини. Серед знахідок – ліва лопатка, кілька ребер, майже повністю збережена права кисть і сім зубів.

На лопатці виявили рану завдовжки 1,5 сантиметра. Вона свідчить про глибоке проникаюче поранення, яке могло бути завдане сильним ударом загостреним дерев’яним списом. Відомо, що неандертальці користувалися такою зброєю.

Рештки, які отримали назву Шанідар А, знайшли під шаром каміння та осадових порід завтовшки близько 7,5 метра. Вони пролежали в печері в горах Загрос приблизно 75 тисяч років.

Біологічна антропологиня Кембриджського університету Емма Померой, провідна авторка дослідження, пояснила, що спис міг пробити шкіру, великі грудні м’язи, зокрема великий грудний м’яз, грудну клітку, міжреберні м’язи та легеню.

За її словами, розташування рани нагадує поранення в ділянці серця, яке мисливці завдають тваринам, щоб швидко їх убити.

Археолог Кембриджського університету Грем Баркер, який керує розкопками в печері Шанідар із 2015 року, вважає, що найімовірнішою причиною поранення стало насильство з боку іншого неандертальця – члена тієї самої групи або представника конкуруючої спільноти.

Дослідники визначили, що на момент смерті Шанідару А було близько 45 років, однак встановити стать за знайденими рештками не вдалося.

Шанідар А був одним із п’яти неандертальців – чотирьох дорослих і немовляти, – рештки яких виявили в печері. Він пережив тяжке поранення щонайменше за рік до смерті. На зубах збереглися сліди травми обличчя. Унаслідок удару передні зуби були роздроблені й втрачені. Один зуб розколовся, причому його половина залишилася в роті, змістившись і повернувшись під кутом, а інші зуби були вибиті зі свого звичного положення.

Померой зазначила, що біль мав бути надзвичайно сильним, а задоволення базових потреб, зокрема харчування та пиття, – важкоздійсненним. Імовірно, Шанідару А потрібно було подрібнювати їжу та забезпечувати можливість відпочивати.

“Цілком імовірно, що під час відновлення Шанідар А потребував допомоги інших членів групи в задоволенні деяких базових потреб”, – сказала дослідниця.

За її словами, кістки свідчать про дві протилежні сторони людської природи – турботу й насильство, які поєдналися в одній особі.

“Сьогодні ми повсюди бачимо, що насильство й турбота є частинами людської поведінки. Те саме ми спостерігаємо й у випадку Шанідару А”, – зазначила Померой.

Вона наголосила, що неандертальці багато в чому були схожі на сучасних людей – як у позитивних, так і в негативних проявах поведінки. Ця знахідка спростовує стереотип про неандертальців як нерозумних і байдужих мешканців печер.

Неандертальці жили полюванням і збиральництвом та населяли Євразію – від узбережжя Атлантичного океану до Уральських гір. Вони з’явилися приблизно 400 тисяч років тому й існували трохи довше ніж до 40 тисяч років тому.

“Не погрожуй Мадяру, попиваючи сік у Фінестраті”. Хто і чому погрожує Бровді і як шантажист сам опинився під аналогічним пресингом

Патріоти України пропонують ознайомитись з матеріалом підготовленим журналістом Сергієм Лямцем.

“Не погрожуй Мадяру, попиваючи сік у Фінестраті”. Свого часу був легендарний фільм з подібною назвою. Десь так захотілося назвати цей лонгрід, у якому я трохи покопався, хто і чому погрожує “Мадяру”, чому загальмувала справа “Карфаген” і до чого тут може бути голова кіберполіції Юрій Виходець.

Почнемо з ринку компромату. Ви напевно є споживачем його “продукції”, і це нормально. Доки ви стоїте з боку споживача, все виглядає доволі весело. На фігуранта наводять окуляр мікроскопу та починають викладати певні факти. Залежно від виконання, це може бути правда чи фейк, але частіше за все це упереджений погляд. Упередження може бути революційним, активістичним, антикорупційним, правоохоронним, тощо. Від такого розглядання фігурант має спочатку відчути дискомфорт, а згодом – зробити висновки та змінити поведінку. Якщо він робить вигляд, що нічого не зрозумів, то ринок компромату має певні ноу-хау, аби розуміння таки завітало у гості до фігуранта.

На цьому ринку є свої зірки, аутсайдери й маргінали, корифеї та новачки. Зірки запалюються і гаснуть — згадайте хоча б “Джокера”. Змінюються замовники, способи заробітку, технології роботи, ноу-хау. Але більш-менш у всі часи сутність лишається тією самою.

Тепер конкретний кейс. Останнім часом я помітив, що багато уваги приділяється ГО “Нон-Стоп” та її очільнику, колишньому прокурору Кирилу Яковцю.

Він творчо використав професійний досвід: до медійних атак додав процесуальний тиск. Публікації підкріплюються заявами, скаргами та відкриттям кримінальних проваджень через суд, що одразу стає матеріалом для наступної публікації. Конвеєр працює, а мішень змушена витрачати гроші, час і нерви. Або, як припускають розслідувачі Forbes, платити за “стоп”. Forbes провів розслідування діяльності “Нон-Стопу”: сотні компаній, сотні судових справ, потік скарг і звинувачень. Видання описало, як організація, за його оцінкою, тероризує бізнес, навело розцінки, які приписують Яковцю (“десятка” на місяць за виконання, кілька десятків за “стоп”), і поставило дуже доречне питання: чому це досі не зупинили?

Сама по собі ситуація є видатною через те, що пан Яковець перебуває водночас у двох ролях. Перша – він гравець ринку компромату, і його діяльність (зі слів авторів Forbes) будується як інформаційний тиск. Друга роль – тепер він сам перетворився на фігуранта, як колись герої його розслідувань.

Треба визнати, що разом із такими гравцями еволюціонують і способи захисту від них. Яковець отримав потужну зустрічну обструкцію від військових блогерів. Називати українських військових “терористами”, розповідати про Україну як про “концтабір” і повторювати тези, співзвучні російським наративам, перебуваючи в Іспанії, — заняття, яке рано чи пізно привертає увагу людей, котрі цю країну захищають. Наприклад, Роніна, який у матеріалі “З Коста-Бланки відніше: чому біглий прокурор називає військових “терористами” прозоро натякнув Яковцю, що дописи не зникають безслідно.

Ще далі пішов блогер Сергій Іванов, який проаналізував соцмережі дружини Яковця Люсії Барської та встановив, де, за його даними, живе подружжя: апартаменти Camporrosso Village у Фінестраті на іспанському узбережжі. Потім зіставив декларації “антикорупційного активіста” з його способом життя. За 2021–2023 роки Яковець задекларував 57 тисяч гривень особистого доходу, з яких 30 тисяч — державна допомога “єПідтримка”. Водночас Іванов показав відпочинок Яковця на Балі та повідомив про Mercedes GLE Coupé й апартаменти площею понад 170 квадратних метрів.

У відповідь Яковець опублікував допис, у якому назвав Іванова “псевдовоякою” та оголосив, що “Нон-Стоп” бере під “тотальний юридичний і громадський контроль увесь напрям безпілотних систем”, бо там служить Іванов. У тому ж дописі він звернувся до “Мадяра” і заявив, що бойовий внесок не дає права “покривати тилових гастролерів”. А ще пригрозив “Мадяру” розслідуваннями закупівель дронів, витрачання бюджетних коштів, кадрових оформлень і виплат.

Тобто колишній прокурор з іспанських апартаментів вирішив виставити умови і висловив погрози “Мадяру” — Роберту Бровді, Герою України.

Звідки така сміливість?

На ринку компромату діє певна закономірність: за подібними проєктами нерідко стоїть силовий ресурс — окремий посадовець або цілий підрозділ, який може передавати інформацію та ініціювати “слідчі дії”, начебто реагуючи на появу інформації. Подібні “медійні проекти” мають і МВС, і СБУ, і навіть НАБУ. У свою чергу, силовики забезпечують такому інформаційному активісту прикриття, водночас саджаючи його на гачок ще сильніше. Саме це, на мою думку, може бути відповіддю на питання Forbes про те, чому Яковець не в СІЗО, а на Коста-Бланці.

Колись ходили чутки, що у випадку Яковця таким покровителем був Андрій Носач — колишній високопосадовець СБУ, екс-заступник Артема Шила. Але це були чутки, які я не можу перевірити, тому пропоную ставитися до них з пересторогою. Згодом, як відомо, у Носача почалися власні проблеми. Якщо він і мав відношення до Яковця, то напевно що втратив до нього інтерес.

Поточним покровителем очільника “Нон-Стопу” джерела називають Юрія Виходця — начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Знову ж таки, перевірити ці чутки я не зміг, тому пропоную ставитися до них з пересторогою – просто як до версії.

А ось що стосується майна та розкішного побуту пана Виходця, то його досліджувала команда Bihus.Info.

Якщо версія щодо прикриття з боку пана Виходця є правдою, саме відчуття такого силового захисту й пояснює готовність Яковця погрожувати “Мадяру” та перевірками цілому напряму українського війська.

Доволі цікавим виявився професійний шлях самого Виходця. Я передивився інформацію з відкритих джерел та зупинився на версії, що в історії операції НАБУ “Карфаген” його роль та зв’язки могли незаслужено залишитися недооціненими.

Нагадаю, що “Карфаген” — це масштабна операція НАБУ і САП. За версією слідства, їм вдалося виявити в прокуратурі систему, що замість протидії шахрайським кол-центрам забезпечувала їм прикриття. Але схоже, що основний удар припав на прокурорську верхівку, тоді як коренева система цієї схеми залишилася поза увагою слідства. Зокрема, одна з важливих ланок, на мою думку, веде до кіберполіції та її керівника Юрія Виходця.

Зв’язок тут такий. Нагадаю, одним з фігурантів справи є заступник начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора (ОГП) Сергій Кропива, який у матеріалах фігурує під псевдонімом “Канцлер”. Пан Кропива не прийшов у цю історію з вулиці. Він був першим заступником керівника Департаменту кіберполіції. Виходець тоді очолював одеське управління цього ж департаменту. За словами джерел, саме тоді й почалася їхня дружба.

У 2022 році за генпрокурора Ірини Венедіктової Кропива став керівником новоствореного департаменту ОГП — без конкурсу. Посаду визначили як державну службу (не прокурорську), що дозволяло призначення без конкурсу під час воєнного стану (на це є відповідне рішення Верховної Ради). Перед призначенням керівником департаменту Кропива був радником Генерального прокурора (з січня 2022 року). Як тоді писала “Українська правда”, він працював у кіберполіції разом із чоловіком генпрокурорки Денисом Колесником. Кропива пішов у прокуратуру, а Виходець очолив кіберполіцію. Кар’єри обох розвивалися паралельно.

Варто сказати, що у інформаційному просторі дуже мало лишилося інформації про кіберпрокурора і кіберполіцейського; не виключено, що вони могли ретельно чистити інфопростір. Але судовий реєстр нічого не забуває, людський фактор теж ніхто не скасовував. Ось, наприклад, справа №640/6662/22.

За даними моїх джерел, за анонімізованими даними прихований пан Кропива, якому ще не було сорока. Тоді він судився з Департаментом кіберполіції, який очолював Виходець, за пільгове обчислення вислуги та документи для призначення пенсії. Цікаво, як департамент захищав свою позицію? Як ви вже здогадалися, фактично ніяк. У першій інстанції — не подав відзиву. Апеляцію подав, але не сплатив 1488,60 грн судового збору. Отримав строк, щоб це виправити, — і теж не виправив, тож скаргу повернули. Складається враження гри в піддавки.

А ось деталь, яку навмисно не придумаєш. 27 липня 2022 року Виходець і Кропива разом виступали на святковому заході кіберполіції, тиснули один одному руки, а наступного дня, 28 липня, суд задовольнив позов Кропиви до департаменту Виходця. Буває.

Тепер про матеріали “Карфагена”, в яких фігурують підлеглі пана Виходця. Зокрема, керівник рідної для Виходця одеської кіберполіції Анатолій Філь. Раніше він служив у тому самому одеському управлінні, яке очолював Виходець.

За повідомленнями із засідання, Кропива звертався до нього через приватний борг у 20 тис грн: потрібен був поліцейський тиск на власника автомийки. “Толя, у меня завтра просьба будет к тебе. Там у меня есть один дебил малолетний, у которого есть своя мойка… Мой близкий человек дал ему 20 000 гривен, а он ей мозги там четвертый день… Можно что-то такое там, в машине по форме прислать к этому дебилу и там нормально его нажхать?”, – таку розмову зафіксовано слідством. На мою думку, у вертикальній системі кіберполіції такі “звернення” навряд чи можливі без відома керівництва. Журналісти Watchers наводять слова співрозмовника, якого ідентифікують як імовірно Філя: “я могу сказать, что меня попросил Кропива? Тогда вопросов не будет”.

Ще один підлеглий Виходця — Іван Тимошенко. У кіберполіції він керував відділом протидії різним видам онлайн-шахрайства. Потім його кар’єра йшла поруч із Кропивою: ОГП, Одеська ОВА, знову ОГП.

“Слідство.Інфо” описує, як, за матеріалами справи, він організовував для Кропиви перельоти, готелі та подарунки. Тобто колишній борець з онлайн-шахрайством, за версією слідства, обслуговував посадовця, якого підозрюють у заробітку на шахрайських кол-центрах. Показово.

Саме тут пролягає бізнесова лінія. Данило Сліпчук, якого, за даними САП, Кропива привів до ІТ-департаменту ОГП і який фігурує в матеріалах, був співвласником “Кволітіл”. Серед власників компанії — Ілля Русланович Гаврилюк. Так само звати сина Руслана Гаврилюка, який очолював дніпровський підрозділ кіберполіції в департаменті Виходця. Дуже цікавий збіг.

У матеріалах справи є і фраза Кропиви до знайомого з одеської кіберполіції: “Кібера, міжнародка, IT — все ж наше”.

Гадаю, НАБУ варто було б значно пильніше придивитися до пана Виходця, якщо слідство цікавить не одна чи дві голови гідри, а вся гідра. Переконаний, що пан Виходець міг би багато що розповісти про Кропиву, його колишніх колег і те, як була налагоджена взаємодія прокуратури з кіберполіцією.

Нагадаю, у 2025 році Bihus.Info публікували свідчення про побори з моделей і студій OnlyFans з боку кіберполіції, порушували тему “офісів”, а також розслідували майно та розкішний побут Виходця.

Гадаю, матеріалів для нової серії серіалу “Кіберполіція” вже достатньо. І вона може бути значно цікавішою.

І наостанок повернуся до початку. З очільником “Нон-Стопу” Яковцем питання зрозуміле. На думку блогера Іванова, його діяльність дедалі більше нагадує траєкторію Анатолія Шарія. За неперевіреними даними, паралельно зі справою пана Шарія іспанські правоохоронці у співпраці з німецькими розслідують також його справу. Але, знову таки, перевірити цю інформацію я не можу.

Версія щодо причетності Юрія Виходця до забезпечення силового прикриття проекту “Нон-Стоп”, якщо вона матиме підтвердження, може виявитися доволі токсичною для нього та всієї кіберполіції. Перше-ліпше питання – це навіщо кіберполу тиснути на “Мадяра”, який до ситуації взагалі жодним чином не причетний? Мені, відверто кажучи, це було б незрозуміло.

Ставлю це питання, бо я переконаний, що силовий захист в проекту пана Яковця існує. Це гарантія 1000%, і вона базується на законах існування компроматного бізнесу. Без погодження з покровителем Яковець не став би системно погрожувати людині такого рівня, авторитету і впливу, як “Мадяр”. Тож напевно, що це узгоджено із куратором. Але навіщо? І тут, якби чутки виявилися правдою, були б можливі будь-які версії. Наприклад, НАБУ кол-центри закрило, і тепер виникло бажання “похитати” військових? Чи йдеться про спробу домовитися з “Мадяром”, щоб той зупинив Іванова з його медійною кампанією проти “Нон-Стопу”? Висувайте власні варіанти.

Запорізьку єпархію УПЦ визнано частиною РПЦ – управління не виконало вимог щодо усунення порушень, – ДЕССцк

Управління Запорізької єпархії Української православної церкви не виконало вимог Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) щодо усунення зв’язків із Російською православною церквою (РПЦ) у відведений 30-денний строк. Служба визнала управління афілійованим із РПЦ, діяльність якої заборонена в Україні.Про це 14 жовтня повідомили у пресслужбі ДЕСС, передають Патріоти України

Згідно із наказом, управління єпархії не виконало вимог припису ДЕСС про усунення виявлених раніше порушень — не надало рішення свого вищого органу управління, єпархіальних зборів, про вихід зі структури Київської митрополії УПЦ, котру визнали афілійованою із РПЦ.
Також, як зазначили у службі, керівник управління митрополит Лука (Андрій Коваленко) не заявив публічно про незгоду з призначенням до статутних органів управління РПЦ, не припинив своїх повноважень у них та не розірвав зв’язків із російською церквою.

Зазначимо, що митрополит Лука (Андрій Коваленко) досі позначений на офіційному сайті РПЦ серед її єпископату та діячів.

ҐґУправління Запорізької єпархії стало четвертою релігійною організацією в Україні, яку ДЕСС внесла до переліку афілійованих із РПЦ. До нього також входять Київська митрополія УПЦ, Корецький Свято-Троїцький жіночий монастир Московського патріархату та монастир «Свято-Покровська Голосіївська пустинь».

У Києві викрили схеми ухилення від мобілізації за 6 тисяч і 12 тисяч доларів

У Києві викрили схеми ухилення від мобілізації за 6 тисяч і 12 тисяч доларів

У Києві викрито чергових ділків, що вирішили нажитися на охочих ухилитися від мобілізації. Один з епізодів – фейковий догляд за дружиною за 6000 доларів. Удвічі дорожче оцінив вигадану “інвалідність”, щоб “клієнт” не йшов служити, фігурант іншої справи. В обох випадках “заробіток” не вдався.

Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

В одному з випадків встановлено, що “столичний адвокат обіцяв допомогти чоловіку зняти статус «у розшуку» у застосунку «Резерв+», а надалі оформити документи, які дозволять отримати відстрочку від військової служби. Після перерахунку 3000$ у гривневому еквіваленті на рахунок адвоката у клієнта дійсно зник статус про перебування у розшуку. При цьому до ТЦК та СП він не ходив”. 

“Надалі йому обіцяли оформити документи про догляд за 29-річною дружиною. При цьому жінка не мала проходити жодні обстеження чи комісії – адвокат все обіцяв зробити сам. За це для початку потрібно було передати ще 3000$. За документами, грошима та на подальші зустрічі адвокат відправляв свого давнього знайомого – працівника метрополітену. Одразу після передачі клієнтом 3000$ обох учасників схеми затримали”, – сказано в прокурорському релізі.

Схожу схему правоохоронці викрили й в Оболонському районі. Там чоловік, який працює на автомийці, де обслуговуються автомобілі бізнес-класу, обіцяв допомогти організувати киянину фіктивне лікування в одній з лікарень Київської області задля подальшого оформлення інвалідності. Він вихвалявся, що має знайомства і вже «допоміг» не одній людині. Ціна його послуг – 12 тис. доларів. За ці гроші військовозобов’язаному обіцяли зробити медичні документи з діагнозами, що свідчать про тривалі проблеми зі спиною. Як аванс потрібно заплатити 4500$, решту суми – вже після оформлення усіх документів. Після отримання грошей чоловіка затримали.

Читайте по темі: У Кривому Розі військовий побив чоловіка, якого силоміць затягнули до мікроавтобуса

За процесуального керівництва Київської міської та Оболонської окружної прокуратури міста Києва трьом затриманим повідомлено про підозру у зловживанні впливом.

У Дарницькому районі Києва уламки російського дрона впали на приватне подвір’я

У Дарницькому районі Києва уламки російського дрона впали на приватне подвір’я

У Дарницькому районі Києва вранці 13 жовтня уламки російського безпілотника впали на території приватного житлового будинку.

Про це повідомила Київська міська військова адміністрація.

“За попередньою інформацією, у Дарницькому районі уламки впали на території приватного житлового будинку”, – йдеться в повідомленні.

Що передувало?

Увечері 12 жовтня ворог атакував Київ балістичними ракетами, а Харків — баражувальними боєприпасами “Бандероль”. Попередньо, по столиці було випущено шість ракет, тип яких уточнюється.

Прихована партнерка, незадеклароване авто та мільйони гривень: НАЗК виявило порушення в декларації судді зі Львівщини Андрія Цікала

НАЗК виявило в декларації судді Господарського суду Львівської області Андрія Цікала недостовірні відомості на 2,86 млн грн. За висновком агентства, виявлені порушення мають ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Одне з ключових питань — невідображення в декларації відомостей про Тетяну Щербатюк, із якою суддя одружився в січні 2025 року. НАЗК встановило, що протягом 2024-го вони тривалий час перебували разом, зокрема за адресою в Старому Яричеві, яку суддя вказував як місце свого фактичного проживання. Пояснення про окреме проживання агентство не прийняло.

Також у декларації не було зазначено автомобіль Kia Niro 2022 року випуску, придбаний Щербатюк у жовтні 2024-го за 395 тис. грн. За даними НАЗК, камери спостереження фіксували автомобіль у Львівській області, а частина його маршрутів збігалася з пересуванням Subaru Outback, яким користувався суддя. Сам Цікало стверджував, що не користувався Kia Niro.

Серед інших виявлених розбіжностей — незадекларована квартира партнерки у Вінниці, її банківські рахунки та окремі доходи. Агентство також вказало на відсутність у декларації закордонного паспорта сина та отриманих ним аліментів на суму 266,5 тис. грн.

Окремий блок перевірки стосується операцій із нерухомістю та коштами. У серпні 2024 року суддя отримав у подарунок від тітки земельну ділянку, а згодом продав її за 1,53 млн грн. За оцінкою судової експертизи, ринкова вартість землі на відповідні дати становила 197–238 тис. грн.

Читайте по темі: Das Kartell der «Großen Bau»: Wie Yuriy Holyk und Valentyn Reznichenko Haushaltsgelder in Dnipro plünderten

У жовтні того ж року Цікало взяв кредит на 2 млн грн і придбав будинок із земельною ділянкою за 3,73 млн грн. НАЗК також звернуло увагу на переказ 2 млн грн від продавчині нерухомості на рахунок його партнерки та подальше зняття й переказ частини коштів. Пояснення учасників операцій щодо походження грошей відрізнялися, а документального підтвердження окремих заяв, за матеріалами перевірки, не було.

Крім того, агентство виявило незадекларовані грошові подарунки від батька й брата судді на загальну суму 200 тис. грн, а також порушення у відображенні кредитних операцій і залишків на рахунках.

За підсумками перевірки НАЗК визначило загальну суму недостовірних відомостей у 2,86 млн грн. Матеріали мають бути передані судді, керівнику суду та Вищій раді правосуддя.

Везли через Білорусь і Польщу: На Дніпропетровщині серед чесних українців поховали російського військового, який воював проти України

На Дніпропетровщині поховали Олександра Оленченка, який, за даними полковника ЗСУ Анатолія Штефана, служив у російській армії, але його представили як пожежника-рятувальника, зазначають Патріоти України. За словами офіцера, чоловік загинув у червні 2026 року, а його справжню біографію вдалося встановити разом із командою Центру “Миротворець”.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це Анатолій Штефан (“Штірліц”) написав у своєму телеграм-каналі.

На Дніпропетровщині російського військового поховали як рятувальника

За інформацією Анатолія Штефана, Олександра Оленченка, 1991 року народження, поховали в селі Домоткань Верхньодніпровської громади Дніпропетровської області. Його представили як пожежника-рятувальника, який нібито загинув під час виконання службових обов’язків.

Офіцер разом із командою Центру “Миротворець” встановив біографію чоловіка та проаналізував його сторінку в соціальній мережі.

За оприлюдненими даними:

  • Оленченко народився в Республіці Мордовія в Росії. Він проживав і був зареєстрований у Москві та Пензі.
  • У 2017–2019 роках проходив військову службу в армії РФ.
  • У 2022–2023 роках працював пожежником у МНС Москви.
  • У 2024–2026 роках знову служив у російській армії.

На фотографіях, які проаналізував офіцер, є зображення чоловіка у військовій формі за період його служби у 2024–2026 роках.

Фото: Telegram-канал Анатолія Штефана ("Штирлиц")

Фото: Telegram-канал Анатолія Штефана (“Штирлиц”)

Загибель у Донецьку та запитання щодо поховання

За словами Штефана, Оленченко загинув 13 червня 2026 року. Попередньо, це сталося під час обстрілу штабу російських військ в окупованому Донецьку. Особу загиблого встановили за залишками ДНК, після чого його кремували.

Як стверджує офіцер, батько привіз прах через Білорусь і Польщу для поховання в селі Домоткань.

Анатолій Штефан поставив запитання щодо підстав для поховання російського військовослужбовця в Україні та того, хто погодив відповідне рішення.

“На підставі яких документів дали дозвіл на поховання? Органи місцевої влади, поліція, представники місцевої громади, активісти? Скільки ще російських терористів поховано на нашій українській землі поряд із нашими Героями? Питань більше, ніж відповідей”, — заявив Штефан.

Станом на час оприлюднення інформації позиції місцевої влади, правоохоронців і родини померлого не було.