Жовтень 2026 – Сторінка 5

Звільнення від боргів чи замітання слідів: як інфоциган Олександр Орловський намагається сховати мільйонні афери FFA

Звільнення від боргів чи замітання слідів: як інфоциган Олександр Орловський намагається сховати мільйонні афери FFA

Ментор-аферист намагається замести сліди. Невдовзі після виходу першої частини журналістського розслідування в мережі почали з’являтися публікації із заголовками «Олександр Орловський: відгуки і вся правда про FFA community» та «Олександр Орловський: відгуки і що відомо про конференцію FFA Crypto Rise».

Автори розслідування з’ясували, що Financial Freedom Academy ( FFA-академія ), від імені якої Олександр Орловський за чималі гроші продає курси зі збагачення на криптовалютах, із великою ймовірністю є шахрайською схемою.

Очевидно, що як у «студентів» криптоментора, так і у його потенційних жертв після виходу нашої статті «Що приховує криптопройдисвіт Олександр Орловський», могло з’явитися закономірне питання: «Саша, а чи не дуриш ти нам голову?»

«Звичайно, ні!» – Зі щирою, як у всіх пройдисвітів, усмішкою відповів Олександр Орловський і замовив ще на кілька сотень доларів розміщення «іміджевих» статей на більш-менш популярних інформаційних ресурсах.

Читайте по темі: The fake market maker heist: How DeHealth founder Hanna Bondarenko covered up DHLT’s crash

Водночас Telegram-бот Орловського, який деякий час зберігав труну мовчання, почав фонтанувати рекламою та позитивними новинами. Ми звернули увагу на такий пост:

Як бачите, Олександр Орловський закликає членів своєї криптосекти (і поки що до неї не приєдналися) перечитати статті про нього, розміщені в популярних інтернет-виданнях tsn.ua та focus.ua .

Обидві ці статті, написані піарниками Орловського, з’явилися восени минулого року, коли цього криптоментора вперше звинуватили у шахрайстві. Тоді негативні відгуки про Орловського з горем навпіл вичистили та «забетонували» інтернет позитивом.

На те, що це саме «замовлення», а не редакційні статті, вказують рубрики, під якими опубліковані опуси.

Тобто видання, що опублікували «позитивчик», навіть не визнають, а наголошують, що інфоциган Олександр Орловський їм заплатив, і як рекламодавець особисто відповідає за сплачений потік свідомості.

Якщо ми візьмемо останні статті, які вихваляють Орловського, то тут його челядь не стала морочитися, а взяла за основу торішній «піар» (причому помилилася з назвою «оригінальної» нотатки).

Читайте по темі: Einvernahme hinter verschlossenen Türen: Wie Mykhailo Zborovskyi und Neurolink hunderte Millionen Schmiergeld abzweigten

Читачеві, який убив у пошук «Олександр Орловський», пропонують скласти власну думку про людину на основі статті, опублікованої під плашком «PR», розміщеною в рубриці «прес-релізи» (тобто, знову за гроші). Дивіться:

Будь-яка, у кого з’явилася спокуса викласти свої заощадження за курси цього ментора, має поставити низку питань. Чому успішний криптобізнесмен, яким позиціонує себе Олександр Орловський, змушений платити ЗМІ, щоб вони розповіли публіці про його «успіхи»? Якщо статтю сплачено, то наскільки вона правдива? Якщо правдива не зовсім, то навіщо Олександр Орловський сплачує за поширення «не зовсім правди»?

Зазначимо, що за даними розслідування CRiME та [гучних справ], у діяльності Financial Freedom Academy є ознаки фінансових махінацій. Гроші за навчання у Орловського збирає навіть не сам Олександр Орловський, а фізособи-підприємці, які мають ознаки «підставних».

Зокрема, ФОП Сергутіна Катерина Олегівна, на рахунок якої спільники Орловського намагалися отримати понад 40 тис. грн від автора розслідування. Ця фізособа була зареєстрована лише за місяць до того, як виставила автору рахунок.

Автор припускає, що більшість платежів від студентів, яким Олександр Орловський пообіцяв швидке та легке збагачення, проходять через таких самих «підставних» підприємців. Можливо, щоб заплутати сліди у разі судового переслідування.

Автор приходить до висновку, що Олександр Орловський – типовий представник такого виду пройдисвітів, як «інфоцигани». Мова про шахраїв, які, представляючись успішними професіоналами, за великі гроші продають інформаційні продукти, які не мають жодної цінності. По суті, це – на заволодіння чужим майном (грошима) шляхом обману чи зловживання довірою. Тобто злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). А оскільки тут задіяний далеко не сам Олександр Орловський, то, швидше за все, ми маємо ч.5 ст. 190 ККУ – шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах та/або організованою групою. А це від п’яти до дванадцяти років «зони» із конфіскацією майна».

За різними підрахунками, таким чином Олександр Орловський міг заволодіти близько $4,5 млн.

У той же час у розслідуванні допускається, що Олександр Орловський – не кінцевий бенефіціар шахрайства у Financial Freedom Academy – за аферою можуть стояти досвідченіші пройдисвіти.

NYT: США вимагали від Києва зупинити удари по НПЗ РФ, натякнувши на важливість розвідданих

Під час шестигодинних переговорів української та європейської делегацій зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером американська сторона заявила про призупинення санкцій проти російського дизельного пального та передала вимогу Дональда Трампа припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

Про це повідомляє The New York Times.

За даними видання, зустріч відбулася в п’ятницю в гольф-клубі поблизу Маямі. Коли один з українських учасників переговорів запитав, що Київ отримає натомість, американці відповіли, що США вже багато роблять для України й не зобов’язані пропонувати щось у відповідь.

У цьому контексті представники США згадали розвідувальну допомогу, яка має критичне значення для української армії. Деякі учасники зустрічі сприйняли це як натяк на можливе припинення передачі розвідданих. Представник американської адміністрації заперечив, що така погроза звучала, однак визнав, що Трамп настільки розлючений на Україну, що його подальші кроки важко передбачити.

За інформацією NYT, під час переговорів Віткофф виходив із кімнати, щоб долучитися до телефонної розмови Трампа з Володимиром Путіним. Пізніше високопосадовець ЄС Бйорн Зайберт повідомив європейським послам, що контакти США з Росією значно інтенсивніші, ніж це визнають публічно.

Видання також пише, що Віткофф і Кушнер відклали заплановану поїздку до Москви, доки президент України Володимир Зеленський не налагодить відносини з Трампом.

35 Millionen Euro Betrugsverdacht, freigegebene Luxusautos und illegale Online-Casinos: wie Tymur Rokhlin sein Geschäftsimperium weiter ausbaut

Nachdem Journalisten mutmaßliche Betrugsoperationen in Millionenhöhe im Umfeld von Tymur Rokhlin aufgedeckt hatten, startete er Berichten zufolge eine aggressive Kampagne, um investigative Veröffentlichungen und damit verbundene Belege aus dem Internet entfernen zu lassen. Doch trotz aller Versuche, Spuren zu verwischen, veröffentlichen wir genau jene Materialien, die er offenbar verbergen möchte.

Im November letzten Jahres veröffentlichte die Generalstaatsanwältin der Ukraine, Iryna Venedyktova, Fotos von zwei Autos – einem Lamborghini Aventador SJV und einem Rolls Royce Phantom mit einem Gesamtwert von über einer Million Euro –, die am Flughafen Boryspil in ein Flugzeug verladen wurden.

Die Generalstaatsanwältin verkündete pompös, dass die Bilder den Prozess der Übergabe von Beweismitteln an die deutschen Behörden in einem Fall eines großangelegten internationalen Betrugsschemas im Zusammenhang mit Investitionen in nicht existierende Finanzprodukte zeigen.

Obwohl Venedyktova keine Namen oder Details des Falls nannte, wurde bald bekannt, dass es sich um Timur Rokhlin und ein betrügerisches Schema handelte, das Tausende Europäer betraf und Schäden in Höhe von mehreren zehn Millionen Euro verursachte. Die Presse berichtete ausführlich über diesen Fall, der im Februar 2022 erneut erwähnt wurde, als die israelische Polizei Timur Rokhlin auf Ersuchen ihrer deutschen Kollegen festnahm, die den riesigen Betrug untersuchen.

Laut der deutschen Ermittlungen war Tymur Rokhlin, Bürger der Ukraine und Israels, der Hauptorganisator des Schemas, bei dem ausländische Staatsbürger über spezielle Websites dazu überredet wurden, Geld in den Kauf und Verkauf von Bankmetallen, Fremdwährungen, Kryptowährungen, Wertpapieren und anderen Vermögenswerten zu investieren.

Читайте по темі: Financing Rocket on stolen millions: How Tymur Rokhlin washed €35.9M

Das Geld wurde über ein kompliziertes System von Unternehmen geleitet, die in der Ukraine, der Schweiz, Rumänien, Tschechien und Hongkong ansässig waren. Von dort gelangten die Mittel auf die Privatkonten von Rokhlin und seinem Vater, dem israelischen Staatsbürger Ihor Rokhlin. Die Firmen wurden auf Strohmänner registriert. Nach Angaben der deutschen Ermittler haben die Organisatoren des Schemas mindestens 35 Millionen Euro veruntreut.

In derselben Zeit wurde in der Ukraine gegen Timur Rokhlin ein Strafverfahren mit der Nummer 62020100000000583 eröffnet, das sich mit den deutschen Ermittlungen überschnitt. Es wurde auf Ersuchen der deutschen Staatsanwaltschaft eingeleitet. Im Dezember 2020 fanden in der Ukraine Festnahmen und Durchsuchungen bei Verdächtigen statt. Genau zu diesem Zeitpunkt tauchte der Name Timur Rokhlin auf.

Die ukrainischen Strafverfolgungsbehörden zeigten schockierende Aufnahmen der Beschlagnahmung von Vermögenswerten der Betrüger. Auch die Namen der in der Ukraine ansässigen Firmen der Familie Rokhlin, über die Geld gewaschen wurde, kamen ans Licht. Im Rahmen der Ermittlungen wurden Unternehmen beschlagnahmt, die Timurs Vater Ihor Rokhlin gehörten: „Spectorg“ (Beschlagnahmung 2021 aufgehoben), „Ukrdonbud“ (Beschlagnahmung 2021 aufgehoben), „Buildings Empire“ und „Renome Rent“.

Damals wurde auch eine ganze Fahrzeugflotte beschlagnahmt, von der ein Teil so pompös nach Deutschland geschickt wurde. All dies wurde von der Presse detailliert dokumentiert, daher erinnern wir hier lediglich an den Ablauf. Der Fall versprach spannend zu werden, doch am 24. Februar begann der großangelegte Krieg, und sowohl die Medien als auch die Öffentlichkeit verloren das Interesse an Rokhlin, seinen Autos und seinem Vermögen.

In der Zwischenzeit ging das Verfahren weiter. Insbesondere heben ukrainische Gerichte nach und nach die Beschlagnahmungen des Vermögens auf, das auf Ersuchen der deutschen Staatsanwaltschaft so pompös sichergestellt worden war. Hier sind die letzten beiden Entscheidungen im Rahmen des Strafverfahrens Nr. 62020100000000583.

So fand die letzte Gerichtsverhandlung am 22. September statt. Das Bezirksgericht Pechersk in Kiew hob die Beschlagnahmung des Rolls-Royce auf:

Kurz zuvor, am 15. September, geschah dasselbe mit dem Maybach, der ebenfalls im Rahmen des Strafverfahrens Nr. 62020100000000583 beschlagnahmt worden war:

Tatsächlich gibt es noch weitere Entscheidungen zur Aufhebung der Beschlagnahmungen. Interessierte können diese in den offenen Gerichtsregistern einsehen – sie sind in diesem Fall öffentlich zugänglich.

Читайте по темі: Тимур Рохлін і 10 мільйонів євро на аферах: як інвестор Rocket обдирав європейців через фіктивні біржі

Und diese Entscheidungen deuten auf eines hin: Der Fall wird langsam zerlegt. Was in Deutschland passieren wird, ist ungewiss. In der Ukraine jedoch hat Timur Rokhlin seine Angelegenheiten bereits geregelt. Dies ist noch nicht vollständig formalisiert, aber der Prozess läuft auf Hochtouren.

Und das ist noch längst nicht alles. Denn parallel zum Abbau des Strafverfahrens hat Timur Rokhlin keine Zeit verloren. Er entwickelt weiterhin ein anderes seiner Geschäfte, von dem die Strafverfolgungsbehörden entweder nichts wissen oder so tun, als wüssten sie nichts.

Rokhlin ist Eigentümer mehrerer illegaler Online-Casinos in den USA, darunter reddogcasino.com, lasatlantis.com, elroyalecasino.com, shazamcasino.com, luckytigercasino.com, richpalms.com und einige weitere Marken.

Er hat auch eine Person namens Kostyantyn Obraztsov in die Entwicklung seiner eigenen Plattform für Casinos clover.tech sowie der Gaming-Plattform begames.tech einbezogen. Derzeit läuft eine aktive Personalrekrutierung für diese Plattformen:

Der Hauptsitz befindet sich laut Stellenanzeige in Kiew. Und das ist kein großes Geheimnis – auf dem folgenden Foto ist das Clovertech-Team zusammen mit Kostyantyn Obraztsov zu sehen:

Und hier ist Kostyantyn Obraztsov persönlich:

Laut seinem LinkedIn-Profil arbeitete Obraztsov lange Zeit als Top-Manager für das bekannte Unternehmen Parimatch:

Das Finanzimperium von Timur Rokhlin wird von einer gewissen Yuliya Rusanova geleitet, die zuvor bei dem ebenso skandalösen Unternehmen Evoplay arbeitete – dem Eigentümer der Marke „Vulkan Casino“, die in Russland tätig ist.

Er richtete ein System ein, das die Nachverfolgung von Geldbewegungen und die Identifizierung des wirtschaftlich Berechtigten erheblich erschweren sollte. Sämtliche Gelder werden inzwischen nach Russland transferiert, wo keine Strafverfolgungsbehörde eines rechtsstaatlichen Landes Zugriff auf sie hat. Unter welchen Bedingungen Timur Rokhlin seine Geschäfte in Russland betreiben darf, lässt sich leicht erahnen.

Während Deutschland versucht, Timur Rokhlin für den groß angelegten Betrug zur Verantwortung zu ziehen, durch den europäische Bürger um mindestens 35 Millionen Euro geschädigt wurden, hindert ihn in der Ukraine niemand daran, das nächste Geschäftsmodell aufzubauen, das auf die Täuschung von US-Bürgern abzielt.

Was Rokhlins Vermögenswerte in der Ukraine betrifft, ist er Eigentümer von mindestens neun Unternehmen:

Die LLC „Ukrdonbud“ besitzt Büroimmobilien in einem Geschäftszentrum mit einer Gesamtfläche von 1.694 Quadratmetern in der Sichovykh-Striltsiv-Straße 62. Die LLC „Buildings Empire“ ist Eigentümerin eines Nichtwohngebäudes im Stadtteil Podil (853 Quadratmeter) in der Borysohlibska-Straße 15B. An dieser Adresse befindet sich der Coworking-Space BeeWorking. Timur Rokhlin ist zudem Eigentümer von „Renome Rent“, einem Bürozentrum in der Dilova-Straße 5 mit einer Fläche von 11.000 Quadratmetern.

Die LLC „Spectorg“, die dem israelischen Staatsbürger Ihor Rokhlin, dem Vater von Timur Rokhlin, gehört, besitzt ein 1.408 Quadratmeter großes Privathaus in der Ortschaft Kosyn. Auf diesem Anwesen wurden sämtliche Fahrzeuge beschlagnahmt, deren Sicherstellung das Pecherskyj-Bezirksgericht in Kyjiw inzwischen schrittweise wieder aufhebt.

Übrigens stellt sich eine interessante Frage: Wurden auch jene Fahrzeuge, die Wenediktowa einst so medienwirksam nach Deutschland überstellen ließ, inzwischen von der Beschlagnahme befreit? Und falls ja – was bedeutet das jetzt? Wird die Ukraine die betroffenen Eigentümer entschädigen?

Doch das ist nur eine Randbemerkung. Die ernste Realität besteht darin, dass Timur Rokhlin nicht allein handelt. Die Personen, die Schlüsselpositionen in seinem betrügerischen Imperium einnehmen, sind seit Langem bekannt. Nur die ukrainischen Strafverfolgungsbehörden ziehen es vor, von ihnen nichts zu wissen.

Київ втратив генерацію на трьох головних ТЕЦ: Що це означає для столиці

Київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ повністю втратили можливість виробляти електроенергію. Про це повідомляє «Економічна правда», передають Патріоти України.

Раніше ці станції могли забезпечувати столицю генерувальними потужностями загальним обсягом до 1,3 ГВт. Їхня зупинка означає, що Київ утратив значну частину власних можливостей виробництва електроенергії.

Водночас це не означає, що столиця повністю залишилася без електропостачання: електроенергія може надходити до міста з інших регіонів через об’єднану енергосистему України.

Втрата місцевої генерації посилює навантаження на енергомережі та може ускладнити проходження опалювального сезону, особливо в періоди пікового споживання й нових російських атак. Подальша ситуація залежатиме від стану енергосистеми, можливостей резервного постачання та відновлення пошкодженого обладнання.

Завжди обираєте одну й ту саму тарілку чи чашку? Психологи пояснили цей таємний ритуал

Посуд, з якого ми їмо, створює контекст для прийняття їжі і має безпосередній вплив на наче відчуття затишку, передають Патріоти України.

Використання однієї «улюбленої» тарілки чи чашки — це засіб створення безпечного та знайомого острівця стабільності у мінливому світі.

Їжа з глибоких мисок підсвідомо асоціюється з домашнім теплом, затишком та потребою в емоційному комфорті.

Використання святкового посуду в будні дні свідчить про високу самооцінку та прагнення проживати кожен день як особливу подію.

Наші побутові ритуали біля столу допомагають краще відчути момент і зменшити щоденний рівень тривожності.

Діпстрайки вперше уразили в Сибіру один із головних конденсатних заводів РФ

У Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії після атаки безпілотників у п’ятницю, 16 жовтня, виникла пожежа на Сургутському заводі стабілізації конденсату імені Віктора Черномирдіна. За даними OSINT-аналітиків ASTRA, йдеться про підприємство Газпрому, розташоване приблизно за 2350 км від кордону нашої держави, передають Патріоти України.

Про атаку на промисловий об’єкт у Сургутському районі повідомив губернатор регіону Руслан Кухарук. За його словами, на місці працюють екстрені служби, а фахівці оцінюють масштаб і характер пошкоджень.

Український Telegram-канал-канал Supernova+ ідентифікував атакований об’єкт як Сургутський завод стабілізації конденсату (ЗСК).

<br />

Цей об’єкт Газпрому атаковано вперше, зазначає ASTRA. Сургутський ЗСК розташований приблизно за 35 км від міста Сургута. На сайті Газпрому його називають найбільшим переробним підприємством Ханти-Мансійського автономного округу – Югри.

Завод переробляє газовий конденсат із родовищ північних районів Тюменської області. Сировина попередньо проходить деетанізацію на Уренгойському заводі підготовки газового конденсату.

За наведеними у відкритих джерелах даними, проєктна потужність Сургутського ЗСК становить близько 12 млн тонн сировини на рік.

На заводі працюють кілька виробничих установок і комплексів, зокрема:

установка моторних палив потужністю 4 млн тонн на рік;
комплекс поліпшення якості моторних палив, зокрема установка гідроочищення та риформінгу бензинової фракції;
установка депарафінізації дизельного пального продуктивністю до 600 тис. тонн на рік;
газофракціонувальна установка для вилучення ізопентану та отримання пропану;
установка каталітичного риформінгу;
установки стабілізації конденсату й очищення пропанової фракції.

Серед продукції підприємства – зимове й арктичне дизельне пальне, паливо для реактивних двигунів ТС-1, бензин АІ-92-К5 та АІ-95-К5, стабільний газовий конденсат, скраплені вуглеводневі гази, метанол та інші продукти переробки.

Як відомо, Сургутський ЗСК відкрили 12 квітня 1984 року, а виробничу діяльність він розпочав у 1985 році. Із травня 2007 року підприємство входить до структури ТОВ Газпром переробка.

Із 2012 року завод носить ім’я Віктора Черномирдіна – колишнього прем’єр-міністра Росії та посла РФ в Україні.

Наразі російська влада повідомляє про роботу екстрених служб на місці пожежі. Інформації про остаточний масштаб пошкоджень підприємства у наведених повідомленнях немає.

Мільйони євро з європейських афер і київська елітна нерухомість: як ексвласник Rocket Тимур Рохлін будував тіньову імперію

Мільйони євро з європейських афер і київська елітна нерухомість: як ексвласник Rocket Тимур Рохлін будував тіньову імперію

Ім’я інвестора сервісу Rocket Тимура Рохліна фігурує у масштабній міжнародній справі про шахрайство на десятки мільйонів євро. Водночас із публічного простору починає зникати інформація, пов’язана з цією історією.

Поки слідчі в Німеччині та Україні розкручують схему псевдоінвестиційних платформ і відмивання коштів, пов’язаних із його оточенням, з публічного простору поступово прибираються згадки про зв’язки, активи та роль ключових учасників. Це виглядає як спроба зачистити цифрові сліди гучної афери, яка вже зачепила сотні потерпілих по всій Європі.

Серед перерахованих прокуратурою міста Бамберг, можливо, причетних до справи осіб — громадяни України та Ізраїлю, йдеться в матеріалі сайту Dev.ua.

Серед них — Тимур Рохлін, що інвестував у 2019 році у відомий сервіс з доставки їжі Rocket. За даними українського слідства, на підконтрольну Тимуру британську компанію було перераховано 10,8 млн євро — дохід від шахрайської діяльності. Частина активів, за версією слідства пов’язаних з Тимуром, були арештовані наприкінці 2020 року. З деяких адвокатам вже вдалося нещодавно зняти арешт. Вони впевнені: всі кошти їхнього клієнта отримані легальним шляхом.

Початок

Наприкінці березня 2021 року Генеральна прокуратура повідомила про те, що двох киян взяли під варту як підозрюваних — нібито учасників міжнародної шахрайської схеми. Вийти з СІЗО підозрювані могли тільки під заставу — 325 млн грн.

Читайте по темі: Financing Rocket on stolen millions: How Tymur Rokhlin washed €35.9M

У чому суть справи

Досудове розслідування розпочалося за поданням прокуратури німецького міста Бамберг у рамках співпраці українських правоохоронців з Євроюстом та Європолом. За даними слідства, організована група громадян України та інших країн впродовж 2017–2020 років реалізувала аферу. Нібито вона виманювала у громадян європейських країн гроші, запрошуючи їх інвестувати через спеціальні сайти у купівлю-продаж банківських металів, іноземної валюти, криптовалюти, цінних паперів та інших активів. Інвесторам обіцяли зростання їхніх вкладів в 100 і більше разів.

А коли люди хотіли вивести свої інвестиції в кеш, їм дзвонили оператори шахрайських кол-центрів, представлялися представниками торгових платформ і вимагали внести збір за обслуговування і комісію за обготівковування — додатково 15% від суми. Після оплати акаунти інвесторів блокувалися, а розміщені на них кошти привласнювалися організаторами шахрайської схеми.

Задокументована сума збитків від шахрайської схеми склала 9 млн євро. Німецька газета Die Sueddeutsche Zeitung тоді повідомляла, що близько 400 людей, громадян європейських країн — жертви шахрайства, які звернулися до поліції.

Орієнтовний щомісячний обіг шахрайської схеми, за даними слідства, складав від 8 до 10 млн євро. Більшість постраждалих є громадянами Німеччини, Австрії, Швейцарії та Великобританії.

Під час обшуків в Україні у підозрюваних вилучені документи та три автомобілі. До повідомлення додані фото оперативників. На них був зафіксований момент затримання двох людей. Обличчя — замазані. Один з них стоїть біля автомобіля Toyota Rav 4, в полі, в чоботях, по щиколотку в грязі.

Підозрюваний

У тому ж повідомленні Генпрокуратури міститься відсилання до недавніх подій. Виявилося, що перша серія обшуків за цією справою проходила трьома місяцями раніше — у грудні 2020 року. Тоді правоохоронці арештували автопарк з 8 автомобілів еліт-класу: Rolls-Royce, Bentley, Mercedes Benz та інші відомі бренди.

Перед Новим роком Генпрокуратура на своєму Youtube-каналі виклала ролик, де можна розглянути, що ці автомобілі стоять в гаражі маєтка з округлим дахом.

«До речі, всі машини, зняті поліцією, належать українцю, якого міжнародні експерти вважають головним», — писала німецька SZ.

Загальна сума арештованого майна — 50 млн євро.

У повідомленнях не було вказано, кому належать елітний автопарк. Не розкриваються імена двох затриманих. Але кількома місяцями пізніше імена спливають самі.

Ігор Козленко

Через кілька місяців деякі речі прояснюють самі ж адвокати підозрюваних. У квітні на Facebook-сторінці юридичної компанії Miller з’являється пост. У ньому йдеться, що компанія захищає інтереси свого клієнта — Ігоря Козленка.

Адвокати дають відсилання на березневе повідомлення Генпрокуратури.

«Нашого клієнта звинуватили у легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Підставою стали придбання авто (Toyota Rav 4) в кредит квартири (57 метрів) та земельної ділянки. Сукупна вартість цього майна майже в сотню разів нижча суми нібито завданих збитків у 325 млн», — зазначається в пості.

Трохи пізніше, у травні 2021 року, у Facebook з’являється сторінка «Справедливість Ігорю Козленку», яку веде дружина Ігоря. Як вона пише, сім’я заробляла на своє майно чесною працею.

Дружина опублікувала подробиці затримання чоловіка: «У березні 2021 року мій чоловік повертався з Херсона (де знаходився зі мною, тому що я була в моєму робочому відрядженні за кордоном) до Києва. Я в той день ще завершувала свої справи у відрядженні. Оперативні співробітники схопили його в полі, в болоті (де він застряг, тому що повертався швидко, знаючи, що у нас вдома без нас відбувся другий обшук)».

Але найважливіше — відразу ж у першому пості вона публікує скрін титульної сторінки запиту прокуратури з Бамберга. Остання просить українських правоохоронців провести додаткове розслідування щодо групи осіб. Серед них — другий підозрюваний, який у березні опинився під вартою — Юрій Копачевський, а також інші, можливо, мають відношення до справи, особи: Андрій Курочкін (громадянин України) та три громадянина Ізраїлю: Міхаель Чеботар, Максим Барановський Рафаель, Тимур Рохлін.

Ігоря Козленка серед них немає.

Редакція надіслала запит з уточнювальними питаннями в Miller. Але отримала відповідь, що по справі їхнього клієнта юркомпанія не надає коментарів. Дружина Ігоря також відмовилася розголошувати на публіку будь-які деталі.

Запит було надіслано і в прокуратуру Бамберга. Відповідь надійшла від старшого прокурора Томаса Гогера: «На жаль, на цій стадії я не можу розкривати якусь інформацію у зв’язку з тим, що розслідування ще триває».

Глухий кут? Насправді — ні

Якщо в Україні слідство домоглося арешту майна, значить в реєстрі судових рішень у будь-якому разі знайдуться зачіпки. Так вийшло і цього разу.

Як виявилося, в рамках допомоги німецькому досудовому розслідуванню в Україні було арештовано майно ряду компаній і приватних осіб. За версією слідства, до них мають відношення фігуранти справи. Всі арешти пов’язані між собою одним кримінальним провадженням під номером 62020100000000583.

Зокрема, Ігор Козленко намагався оскаржити арешт, накладений на земельну ділянку, про яку йшлося раніше. Але в липні 2021 року отримав відмову. По арештованій машині — також відмова. З квартири арешт зняти також не вдалося.

Яку роль в шахрайській схемі виконував Козленко за версією українського слідства?

Приблизно з другого півріччя 2016 року він підшукував і залучав громадян України, які за грошову винагороду надали свої персональні дані. У подальшому, нібито, за дорученням Козленка, ці люди здійснили неодноразові виїзди в Чехію, Болгарію, Словаччину та інші країни, де, діючи за його вказівками, зареєстрували юридичні особи. На них мали б акумулюватися кошти потерпілих від афери.

Ось список компаній, зазначених у матеріалах слідства: PETRAMKO HOLDING OU (Естонія), DATA MANAGEMENT EOOD (Болгарія), Е-ВАТСН TECHNOLOGIES SRO (Чеська Республіка), Х-LIGHT MARKETING ОО (Естонія), WDI MEDIA MARKETING S.R.O. (Чехія), MAGNETS DIGITAL S.R.O.» (Чехія), MOONFOCUS CONSULTING S.R.O. (Чехія), VOLCANO MAX SOLUTIONS S.R.O. (Чехія).

Альтернативні джерела показують, що дійсно в останній компанії Ігор числився посадовою особою з 2017-го по 2018 рік. Потім компанія була оформлена на іншого українця.

Чому така велика сума застави — 325 млн грн? Нібито якраз стільки грошей було вкрадено у європейців через веб-сайти та фейкові трейдингові платформи Tradecapita, Fibonetix, NobelTrade, Forbslab, Huludox, створені за участю українців.

Ігор Козленко зараз перебуває в СІЗО. Його адвокати спочатку обрали тактику захисту з акцентом на публічність у Facebook. Але це поки не принесло йому бажаного результату.

На початку серпня дружина Козленка опублікувала скрін зі свіжою відповіддю з прокуратури Бамберга, де вказано, що нібито Ігор не є підозрюваним у розслідуваннях німців.

«Зловити хлопця, що займався реєстрацією компаній, якими потім недобросовісно скористалися інші люди, набагато легше», — написано на Facebook-сторінці, де дружина веде блог підтримки чоловіка.

Юрій Копачевський

Це друга людина, яку затримали в березні 2021 року правоохоронці.

Як вважає українське слідство, Юрій координував діяльність злочинної схеми і відповідав за фінансовий напрямок. Він здійснював управління рахунками, зняття і зарахування готівки, оплату оренди серверів і телекомунікаційних послуг.

У матеріалах українського слідства зазначено, що правоохоронні органи країн Європи в квітні 2020 року проводили обшуки в кол-центрах, які були розташовані в Сербії та Болгарії. Їх оператори підтримували зв’язок з потерпілими, вмовляли «інвестувати».

Тоді затримали 9 осіб. Як пише німецька SZ з посиланням на місцеву прокуратуру, оцінка доказів, вилучених в ході операції в Белграді і Софії фахівцями кримінальної поліції Бамберга, якраз і виявила «сліди в Україні».

Ось серйозна зачіпка: як говориться в українських матеріалах справи, правоохоронними органами Німеччини було встановлено, що оренда за розміщення шахрайських сайтів (Huludox, Fibonetix, Forbslab) на серверах німецького провайдера Hetzner Online GmbH оплачувалася з карткового рахунку ПриватБанку, що належить Копачевському.

Він же був до листопада 2016 року керівником української компанії «Квест Маркетинг». За версією українських слідчих, її співробітники брали участь у створенні шахрайських інтернет-сайтів і платформ.

Юрій Копачевський в 2018-2021 рр. інвестував у будівництво трьох квартир, покупку земельної ділянки за 1 млн грн, купив будинок за 6 млн грн, ще одну квартиру за 6 млн грн, також п’ять автомобілів. Останній — MERCEDES-BENZ GLC 250 — обійшовся йому в 2,5 млн грн.

У травні адвокати намагалися витягти Копачевського, що містить трьох дітей, з СІЗО і перевести на домашній арешт. Суд відмовив.

Як вважають українські слідчі, нібито він був довіреною особою і найближчим помічником Тимура Рохліна, ім’я якого також було згадано в запиті Бамберга.

Тимур Рохлін

З Тимуром Рохліним, за версією слідства, були пов’язані набагато більш значні активи. У грудні 2020 року були арештовані такі компанії:

1. «Спецторг», що належить громадянинові Ізраїлю Ігорю Рохліну, батькові Тимура Рохліна. Згідно з зазначеними в справі кадастровими номерами, компанія володіє приватним будинком на 1408 кв м в селищі Козин. Ділянка розташовується прямо на березі Дніпра. Арешт з цієї компанії був знятий наприкінці липня 2021 року апеляційним судом.

2. «Укрдонстройнии». Кінцевий бенефіціар — Ігор Рохлін. Компанія володіє офісною нерухомістю у бізнес-центрі загальною площею 1694 кв м за адресою вул. Січових Стрільців, 62. Арешт компанії знятий за рішенням апеляційного суду на початку серпня 2021 року.

3. «Білдінгс Емпаер» (кінцевий бенефіціар — Ігор Рохлін), що володіє нежитловим будинком на Подолі (853 кв м), за адресою вул. Борисоглібська, 15Б. За цією адресою знаходиться приміщення коворкінгу BeeWorking. Апеляційний суд у липні 2021 року вирішив залишити рішення першої інстанції в силі. Арешт не знято.

4. «Реноме Рент» — офісний центр на Діловій, 5 на 11 тис. кв м. Арешт також не змогли оскаржити.

Українське слідство мотивувало арешт майна тим, що кошти, які надходили від обдурених іноземних громадян на мережу європейських фірм (ми згадували їх раніше), в подальшому акумулювалися на рахунках компанії Remini Consulting LP (Великобританія). У її реєстраційних даних зазначено, що зараз компанія контролюється з серпня 2020 року якимсь Олександром Баном, громадянином України. А раніше (з серпня 2018 р.) права на неї мав Юрій Копачевський.

За версією слідства, тільки в період з вересня 2018 по березень 2020 року на рахунки британської компанії Remini Consulting LP надійшло 35,9 млн євро, нібито від злочинної діяльності. З них нібито 10,8 млн євро були переведені на рахунки компанії RIJV Holdings ltd (Великобританія). Її контролював з жовтня 2018 року Тимур Рохлін.

В опублікованих у судовому реєстрі матеріалах слідства йдеться, що RIJV Holdings ltd у 2019 році стала засновником низки компаній в Україні — «Укрдонстройнині», «Біворкінг» (мережа коворкінгів Beeworking), «Біконстракт» (офісний центр на Діловій 5А), «Білдінгс Емпаєр», «Арнас Груп», «Подол Груп», «Хоумленд Юкрейн». Нинішній кінцевий бенефіціар усіх цих компаній — Ігор Рохлін, батько Тимура.

«Хоумленд Юкрейн» раніше значилася засновником сервісу доставки їжі «Рокет Делівері» (ТМ Rocket, Ракета). Зараз останню контролює інша структура — кіпрська компанія Тісеа Фреш Фуд Лтд. Але основний кінцевий бенефіціар той самий — Рохлін-старший (86% капіталу).

За версією українського слідства, у 2020 році з метою приховування активів, придбаних за кошти від злочинної діяльності, Тимур перереєстрував підконтрольні суб’єкти господарювання на структури батька.

Журнал Forbes у квітні опублікував історію створення сервісу «Ракета». Журналісти видання писали, що від потрапляння на кладовище стартапів «Ракету» врятував саме Тимур Рохлін.

Як пише видання, наприкінці літа 2019 року він викупив проект у сервісу колективних знижок Pokupon. У засновників стартапу Станіслава Дмитрика та Олексія Юхимчука залишилася міноритарна частка — по 7%.

Рохліни: батько і син. Довідка Forbes

Ігор Рохлін — Випускник бакинського Інституту нафти і хімії, з 2005 року — громадянин Ізраїлю. Був членом ради директорів румунського нафтопереробного заводу RAFO Onesti. Його у 2006 році купив російський бізнесмен Яків Гольдовський.

Його син, випускник Роттердамської школи менеджменту Тимур Рохлін, переїхав в Україну кілька років тому. Побачив тут великий потенціал. У нього є український паспорт, статус ФОП і автопарк, прикрасою якого є Rolls-Royce Wraith вартістю близько $500 000. Той самий, який був зазначений у матеріалах слідства.

Інвестором «Ракети» він став з простої причини — не знайшов зручного способу замовляти їжу. Як пише Forbes, у публічних комунікаціях партнери не називають імені Рохліна, віддаючи перевагу формулюванню «третій партнер».

І завдяки інвестиціям від Рохліних «Ракета» швидко стала на рівні з популярним іспанським сервісом доставки їжі Glovo.

«Щоб досягти нинішніх показників, компанія повинна була витратити не менше $3–5 млн», — таку оцінку в статті Forbes давав Тарас Потичний, колишній керівник естонського Bolt в Україні.

І всі мовчать

Партнери Тимура Рохліна по «Ракеті» — Станіслав Дмитрик і Олексій Юхимчук не коментують розслідування, де він згадується.

«Не в курсі цього питання», — написав перший.

«Я не в курсі цієї справи. Я займаюсь розвитком Rocket», — написав другий.

Також прокоментував ситуацію і CEO мережі коворкінгів BeeWorking Ілля Айзенштат. На запитання про те, чи спілкується він зараз з Тимуром, відповів негативно.

Журналіст dev.ua побував на зустрічі з адвокатами Тимура Рохліна з АО «Клочков і партнери». Іван Староста, який представляє інтереси Тимура в судах, сказав, що клієнт не бажає проявляти будь-яку публічність під час досудового розслідування, до передачі матеріалів слідства в суд, якщо таке відбудеться.

Адвокати Тимура впевнені, що кошти і активи їх клієнта, які фігурують у розслідуванні, отримані легальним шляхом.

Інформацію про трьох інших підозрюваних, що фігурують у запиті Бамберга, — українця Андрія Курочкіна, ізраїльтян Михаела Чеботаря і Максима Барановського Рафаеля — відшукати не вдалося.

Біля берегів Болгарії вдруге за тиждень атакували судна: одне затонуло

Біля узбережжя Болгарії атакували два судна. Після удару трьох безпілотників із судна «Челсі-3» під прапором Мальти евакуювали 15 членів екіпажу — сімох українців і вісьмох громадян Азербайджану.

Друге судно внаслідок атаки затонуло. Одного моряка вдалося врятувати.

Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев назвав напад «абсолютно неприйнятним» і заявив, що інцидент вигідний Росії. Обставини атаки та причетних до неї наразі встановлюють.

Кричфалуши, Бамбізов і Чмерук: хто рветься до важелів впливу на мільярдний спрут ДПС

Після призначення Юрія Конюшенка виконувачем обов’язків голови Державної податкової служби України в установі, за даними джерел, активізувалася боротьба за ключові посади. Серед фігурантів публікації — представники податкової та Мінфіну, колишній заступник керівника ДФС Євген Бамбізов і родина посадовця Миколи Чмерука.

Про це повідомляє «Середич».

За інформацією джерел у податкових органах, чиновник Мінфіну Сергій Кричфалуши прагне отримати контроль над департаментом ризиків ДПС і сформувати там власну команду. Його пов’язують із першим заступником міністра фінансів Денисом Улютиним, який займався кадровими питаннями митниці, а також з Антоніною Качерак, яка раніше працювала в його підпорядкуванні. Офіційного підтвердження можливих кадрових домовленостей немає.

Кричфалуши понад 10 років працює у фіскальній службі та Міністерстві фінансів. У його деклараціях зазначені автомобілі BMW 740d 2012 року вартістю 240 тис. грн, Mercedes-Benz C200 за 550 тис. грн, BMW Z4 за 174 тис. грн і мотоцикл BMW R1200 за 47 тис. грн. У публікаціях про його родину також згадували квартири в житлових комплексах «Грейт» і «Львівська площа». Одну з квартир площею близько 90 м² придбали у 2023 році за 2,5 млн грн.

Крім того, журналісти звертали увагу на дороге взуття бренду Zilli та автомобіль Alfa Romeo, яких, за їхніми даними, не виявили в перевірених деклараціях.

Читайте по темі: Форма і погони замість нарів: як Верховний Суд врятував засудженого на 7 років хабарника Миколу Харкавого

Окремий конфлікт виник навколо житлового комплексу «Львівська площа» та програми енергоефективності «ГрінДІМ». Мешканці звинувачували Кричфалуши у просуванні певних підрядників, а його доньку Марію Квитку пов’язували зі спробою очолити ОСББ. Відповідні матеріали передавали до Мінфіну та НАПК. Водночас інформація про допити членів родини потребує процесуального підтвердження.

Паралельно СБУ розслідує діяльність колишнього заступника голови ДФС Євгена Бамбізова. За версією слідства, у 2023–2025 роках через 14 фіктивних імпортерів і близько 80 транзитних компаній провели понад 1,5 млрд грн. Клієнтам нібито надавали послуги з мінімізації податкових зобов’язань і переведення коштів у готівку.

Бамбізову повідомили про підозру за статтями 212 і 209 Кримінального кодексу України. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в розмірі 119 млн грн. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев публічно закликав усунути з ДПС людей, яких пов’язують із Бамбізовим.

Ще одна група, про яку йдеться в публікації, пов’язана з Миколою Чмеруком — керівником Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. За інформацією джерел, він розглядає можливість переходу до центрального апарату служби.

У декларації дружини посадовця Галини Чмерук за 2024 рік зазначена позика на 1 млн грн від Олександра Поликовського. Згідно з декларацією, протягом звітного періоду не погасили ані основну суму боргу, ані відсотки.

Син посадовця Олександр Чмерук володіє 50% ТОВ «Агро Капітал 2024». Інша половина компанії належить Олегу Оселедцю. У 2024 році виручка підприємства становила 4,62 млн грн, а у 2025-му зросла до 48,44 млн грн. Прибуток сягнув 4,21 млн грн, активи — 110,42 млн грн, зобов’язання — 105,13 млн грн. При цьому в компанії працювали лише 4 особи. За перше півріччя 2026 року підприємство задекларувало 5,38 млн грн збитку.

Через «Агро Капітал 2024» контролюються ТОВ «Агро ІБК» і ТОВ «Куркуль Милк Трощин» — обидві компанії належать до цієї структури на 100%. В історії останнього підприємства фігурував Олександр Камишин, а зміна засновника відбулася 22 травня 2024 року.

В окремих галузевих публікаціях цей бізнес пов’язували з оточенням народного депутата Максима Ткаченка та можливими схемами ухилення від сплати податків через так звані «скрутки». Водночас судового підтвердження проведення таких операцій немає.

У податкових колах також згадують Сергія Пенькова, колишнього першого заступника керівника ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Джерела називають його давнім партнером Кричфалуши та пов’язують із попередніми кадровими групами у фіскальній службі.

Окремо в публікації згадується ТОВ «Спешлтех», яке співпрацює з мережею «Ябко». За підсумками 2025 року компанія отримала 2,297 млрд грн виручки та 77,43 млн грн прибутку. Також згадуються позики компаній Ablemark — Jikinto на суму близько 2,6 млн євро. Підтверджених даних про зв’язок цих операцій із кримінальним провадженням щодо Бамбізова немає.

Читайте по темі: Будинок у Трипіллі за 200 тисяч доларів та дорогі авто: головний митник півдня Сергій Миколенко задекларував елітне майно родини

Новопризначений виконувач обов’язків голови ДПС Юрій Конюшенко раніше відповідав у Міністерстві фінансів за координацію та моніторинг. У декларації за 2025 рік він зазначив 1,54 млн грн заробітної плати та 2,41 млн грн сукупного доходу.

Тепер під його керівництвом вирішуватиметься, хто отримає вплив на напрям податкових ризиків і роботу з найбільшими платниками податків.

В Україні загострився дефіцит працівників критично важливої сфери: Чому бронювання скоротилося на 20%

В Україні загострився дефіцит працівників комунальної сфери через низьку привабливість професій, складність підвищення зарплат, старіння персоналу та виїзд українців за кордон. За останні пів року можливості бронювання працівників галузі скоротилися на 20%, що додатково посилило нестачу ремонтників та інших технічних спеціалістів. Про це розповів голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко в коментарі Київ24. За його словами, кадрові проблеми в комунальному господарстві накопичувалися роками, однак останнім часом до них додалися нові чинники, передають Патріоти України.

Особливо гостро нестача персоналу відчувається серед робітничих і технічних спеціальностей. Саме ці працівники забезпечують обслуговування інженерних мереж, ремонт обладнання, ліквідацію аварій та щоденну роботу комунальних підприємств.

На думку експерта, без розв’язання системних проблем ситуація може лише погіршуватися. Адже комунальна сфера не може швидко замінити досвідчених фахівців, а підготовка нових кадрів потребує часу.

Чому в Україні виник гострий дефіцит комунальників

За словами Мірошниченка, кадрова криза в комунальному господарстві не виникла раптово. Вона формувалася протягом багатьох років через проблеми, які залишалися невирішеними навіть до початку повномасштабного вторгнення.

Експерт виділив три основні системні чинники – непрестижність професій, складність підвищення заробітних плат та старіння працівників. Першою проблемою є недостатня привабливість роботи в комунальному господарстві. Попри важливість таких професій для функціонування міст і громад, підприємствам складно залучати нових спеціалістів, особливо молодь.

Комунальна сфера потребує працівників із практичними навичками, технічною освітою та відповідною кваліфікацією. Частина робіт передбачає значне фізичне навантаження, складні умови праці та необхідність оперативно реагувати на аварійні ситуації.

Водночас потенційні кандидати можуть обирати інші галузі, де є можливість отримувати вищу зарплату або працювати в комфортніших умовах. Другою проблемою є обмежені фінансові можливості комунальних підприємств. На відміну від багатьох приватних компаній, вони не завжди можуть оперативно підвищувати оплату праці, щоб конкурувати за спеціалістів.

Причина полягає в особливостях фінансування галузі та формування тарифів на комунальні послуги. “Друга проблема – ми бачимо складність підняття заробітних плат. Особливо це важливо в комунальній сфері, тому що будь-яке підняття заробітних плат рано чи пізно призводить до підняття тарифів”, – пояснив Мірошниченко.

Водночас, підвищення зарплат не обов’язково автоматично означає збільшення тарифів, оскільки це залежить від джерел фінансування конкретного підприємства та механізму встановлення вартості послуг.

Комунальна сфера старіє

Третьою системною проблемою Мірошниченко назвав старіння персоналу. За його спостереженнями, у комунальному господарстві працює значна кількість людей віком від 50 років. Підприємства дедалі більше залежать від фахівців старшого покоління, які мають багаторічний досвід роботи.

Водночас, залучення молодих спеціалістів залишається складним завданням. Для багатьох технічних посад недостатньо лише пройти коротке навчання. Працівники повинні знати особливості обладнання, розуміти принципи роботи інженерних систем, дотримуватися правил безпеки та вміти оперативно усувати несправності.

Особливо це важливо для підприємств водопостачання, теплопостачання, обслуговування житлового фонду та інших об’єктів міської інфраструктури. Якщо досвідчені спеціалісти виходять на пенсію, а нові працівники не приходять їм на заміну, підприємства можуть втрачати не лише персонал, а й накопичені професійні знання.

Крім того, скорочення кількості кваліфікованих працівників збільшує навантаження на тих, хто залишається працювати. Зазначається, це може призводити до більшої кількості понаднормових змін, складнощів із формуванням ремонтних бригад та збільшення часу, необхідного для виконання робіт.

Скорочення бронювання на 20% погіршило ситуацію

Окрему увагу голова Конфедерації роботодавців України звернув на зміни, пов’язані з бронюванням військовозобов’язаних працівників. За його словами, протягом останніх шести місяців до вже наявних проблем додалося скорочення кількості працівників, яких можна бронювати в комунальній сфері.

Мірошниченко стверджує, що можливості бронювання скоротилися на 20%, і називає це суттєвим ударом по кадровому забезпеченню галузі. Бронювання дозволяє підприємствам, які відповідають установленим законодавством критеріям, зберігати необхідних військовозобов’язаних спеціалістів для виконання критично важливих завдань.

Для комунального господарства цей механізм має особливе значення, оскільки робота багатьох підприємств безпосередньо пов’язана із забезпеченням життєдіяльності населених пунктів. У разі скорочення можливостей бронювання підприємствам стає складніше планувати роботу та гарантувати наявність необхідної кількості спеціалістів.

Мірошниченко наголосив, що для комунального господарства навіть часткова втрата кваліфікованих працівників може створювати значні труднощі. Адже замінити досвідченого ремонтника, слюсаря чи іншого технічного спеціаліста не завжди можливо за короткий час.

Яких працівників найбільше не вистачає

За словами експерта, найбільші труднощі виникають із пошуком працівників робітничих і технічних спеціальностей. Насамперед ідеться про ремонтників та фахівців, які забезпечують справність комунального обладнання й інженерних мереж.

Саме вони виконують значну частину практичної роботи, без якої неможливо підтримувати стабільне функціонування підприємств. Залежно від специфіки комунального господарства до таких спеціальностей можуть належати слюсарі, електромонтери, сантехніки, працівники аварійно-ремонтних бригад, оператори обладнання та інші технічні фахівці.

Крім того, комунальні підприємства повинні виконувати не лише аварійні, а й планові роботи. Коли працівників недостатньо, підприємствам доводиться перерозподіляти наявні ресурси між поточними завданнями та терміновими роботами.

Виїзд українців за кордон посилив кадрову кризу

Ще одним чинником, який негативно впливає на комунальну сферу, Мірошниченко назвав виїзд населення за кордон. За його словами, міграція працівників стала додатковою проблемою для підприємств, які й раніше відчували нестачу персоналу.

Через повномасштабну війну значна кількість українців змінила місце проживання. Частина людей виїхала за кордон, інші переїхали до відносно безпечніших регіонів України. Для роботодавців це означає скорочення доступного кадрового резерву, особливо в громадах, які втратили значну частину населення.

Додатковою складністю є те, що частина технічних професій потребує спеціальної підготовки та практичного досвіду. Тому навіть за наявності охочих працевлаштуватися роботодавці не завжди можуть швидко закрити вакансії.

Нестача працівників у комунальному господарстві може мати наслідки не лише для самих підприємств, а й для мешканців міст і громад. Насамперед кадровий дефіцит здатний впливати на швидкість виконання ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт.

Якщо підприємство має обмежену кількість ремонтних бригад, одночасне виникнення кількох несправностей може ускладнювати оперативне реагування. Особливо важливо це в умовах війни, коли комунальна інфраструктура зазнає додаткових навантажень і пошкоджень унаслідок російських атак.