Днями виповнився рік, відколи українці вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вийшли на протести. Тоді масове обурення викликала спроба знищити незалежність антикорупційних органів НАБУ і САП. А причиною антидемократичного стрибка президента стало очевидне наближення правоохоронців до викриття корупції в найближчому оточенні глави держави.
9-ий день триває вже нова, друга хвиля протестів. Цього разу – проти відставки міністра оборони Михайла Федорова та за відставку головкома Олександра Сирського, проти якого Федоров виступив публічно одразу після того, як залишив посаду.
Під тиском протестів президент погодився звільнити Сирського. А от справжню причину відставки Федорова голова держави досі не назвав і навряд озвучить.
За словами численних співрозмовників “Української правди” в політичних колах, президент міг вирішити “загубити” одного з найефективніших членів своєї команди не лише через конфлікт навколо оборонного відомства, а й через небажання посилювати політичний вплив людини, чия вага дедалі більше наближалася до президентської. Водночас публічно Володимир Зеленський пояснив лише ту частину історії, яка стосувалася непорозумінь між вже колишнім головнокомандувачем і ексміністром.
Цими днями тільки лінивий не обговорював тему “липневого запаморочення” влади та повторного пострілу в ту саму ногу, що і рівно рік тому під час знищення незалежності НАБУ і САП. І тільки дуже абстрагована від політичного життя людина не зауважила, що обурливі рішення президента Зеленського ухвалюються тоді, коли корупція за участю небайдужих президенту осіб опиняється під загрозою.
План перемоги в найбільшій в історії сучасної України війні чи план розпилу найбільшого в тій таки історії оборонного бюджету? Перемога на уявних виборах чи перемога в реальній війні? “Українська правда” розбиралася, хто і як привів країну до найбільшої політичної кризи за 7 років правління Володимира Зеленського.
До слова, минулорічний “постріл” собі в ногу ще не скоро загоїться. В політичних кулуарах стрімко поширюється інформація, що перший фігурант Міндічгейта пішов на угоду зі слідством. А керівник президентської фракції в парламенті Давид Арахамія, який остаточно замінив Андрія Єрмака біля вуха президента, ризикує як мінімум повторити долю попередника, отримавши підозру в корупції, і як максимум – перетворитись на Єрмака, який використовував владу не за призначенням.
ПротиДія
Рік тому, коли Банкова провалила “літній контрнаступ” на НАБУ і САП, в команді президента знайшлася лише одна людина, яка могла забезпечити конструктивну комунікацію з антикорупціонерами. Михайло Федоров, за свідченнями очевидців тих подій, не просто погоджував кроки влади з “відмотування” ситуації назад, а й протистояв тодішньому всесильному голові Офісу президента Андрію Єрмаку, який вважав, що потрібно навпаки дотискати.
В результаті НАБУ і САП із повернутими повноваженнями вручили Єрмаку підозру в легалізації майна, здобутого злочинним шляхом. Хоча, з огляду на те, що країна почула під час судових засідань з обрання запобіжного заходу колись другій людині країни, правильніше буде сказати, дотисли Єрмака з Веронікою Феншуй.
Після серії підозр найближчому оточенню президента, яка під кінець минулого року закінчились обшуками у самого Єрмака і його відставкою, в повітрі зависло питання наступника Андрія Борисовича.
Тоді президент у звичній манері провів публічний кастинг, опублікувавши фото зустрічей з різними діячами, серед яких був і той таки Федоров. Як переконують одразу декілька джерел УП, наближених до Офісу президента, кандидат навіть прописав концепцію переформатування ОП із джерела необмеженої влади на джерело реформ. Але замість Банкової один із найдавніших членів Зе!команди потрапив до Міністерства оборони.
Важливо зазначити, що в Офіс президента, як переконують співрозмовники “Української правди” в політичних колах, Федорова “не пускали” одразу два важковаговики, до яких дослухається Володимир Зеленський: Андрій Єрмак і Давид Арахамія. Це один із небагатьох прикладів, коли інтереси одвічних конкурентів за вплив на президента збіглися. Але не останній.
Арахамія, за словами співрозмовників, керувався політичною доцільністю, не бажаючи збільшувати вплив і без того надто довіреної й недоговороспроможної особи в оточенні президента. “Він стане надто великим”, – цитував тоді Арахамію один із впливових політичних діячів.
А от Єрмак у грудні 2025-го року міг збивати Федорова через рейтинг та вибори. Принаймні такі висновки можна зробити з фрагменту спілкування Єрмака з тією самою Веронікою Феншуй, який є в наявності в нашої редакції.
– Андрій: Доброе утро! Мне кажется друг собирается назначить вот-вот главу офиса
– Все-таки Миша?
– Буду сегодня его видеть
– Как-то все идет…….
– ?
– Странным образом
– Я бы рекомендовала вам как-то сказать ему про перспективу назначения Миши, в заостренном, подстегивающем виде. Что-бы это у него вызвало внутренний резонанс, что-то вроде того, что “замену себе готовишь?”.
Он пропиарится на этой должности, поднимет себе рейтинг, которого у него сейчас нет, его никто особо не знает сейчас, а на этой должности его вся медийная “хвиля” будет его хвалить по 5 раз на день, когда он будет узнаваемым, с имиджем нового молодого поколения во власти, то он подсидит тебя”.
Его ради этого и стараются протолкнуть, Миша сейчас не проходной, но друг его сам может сделать проходным.
Если его цель поднять конкурента своими руками, то он на правильном пути.
Его желательно в этом месте задеть, он конечно разозлится, но слова останутся звучать в голове.
Может получиться, таким образом, Мишу двигают на место друга, ему это надо четко понимать.
⸻
Наташе про это рассказала, чтобы она со своей стороны посмотрела на эту историю.
⸻
Здесь надо преподнести таким образом, чтобы вызвать эффект шока или холодного душа.
⸻
– Андрій: Понял
Так Федоров на початку цього року зрештою, хоч і з великим запізненням, опинився у кріслі міністра оборони. За словами джерел УП, наближених до президента, наймолодший міністр в уряді Зеленського міг очолити Міноборони ще в 2023 році. Втім, і тоді Єрмак, попри залученість Федорова до воєнних питань із перших днів повномасштабного вторгнення, бачив у такому кадровому рішенні кілька потенційних загроз. Окрім втрати впливу на оборонні закупівлі, Єрмака бентежив і вік Федорова. Той стрімко наближався до 35 років – вікової межі, після якої громадянин України отримує право балотуватися на найвищу державну посаду.
Не “United”
Призначення Федорова міністром оборони українські так звані політичні еліти сприйняли по-різному. Частина опитаних у січні поточного року джерел “Української правди” серед політичних стейкхолдерів взагалі вважали, що січневі перестановки президента були спільним планом, розробленим разом зі звільненим Єрмаком. Мовляв, Федорова призначають саме в той момент, коли Міністерство оборони накопичило найбільше системних проблем, щоби вони неминуче вдарили по репутації члена президентської команди, який до того 6 з половиною років успішно керував Міністерством цифрової трансформації.
Не можна не згадати, що попередником Федорова на посаді міністра оборони був колишній прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За твердженнями співрозмовників УП у політичних колах, близький до “директора” парламенту та керівника президентської фракції Давида Арахамії.
Однак і на цьому новому напрямку Федоров, здається, перевершив очікування тих, хто його призначав. На початку літа один із українських журналів вийшов із ним на обкладинці. Згодом новоспечений міністр оборони дав серію інтерв’ю, вперше публічно прокомунікувавши не лише проблеми з корупцією в міністерстві війни, а й шляхи їх подолання. Таку активість не могла не помітити політична верхівка, яка будь-який сольний виступ давно сприймає як заявку на сольну політичну діяльність.
На той момент, як стверджує член команди Федорова, міністра вже декілька разів просили підтвердити, що він не збирається у президенти. А сам міністр попередив оточення, що після переведення оборонних закупівель на прозорі тендери його спробують збити з посади протягом трьох місяців.
Як переконує один із співрозмовників УП в оборонному секторі, компанія Fire Point, відома своїми зв’язками з другом президента Тимуром Міндічем, розраховувала отримати 80% від загального замовлення на дронах дальності 250 кілометрів плюс, а отримала лише 25%. “Авжеж, Штілєрман (власник і засновник компанії – УП) міг піти скаржитись до президента”, – наголошує джерело.
Однією з найактивніших “інвестнянь”, яка почала просити за “зброярів”, у команді Федорова називають керівника президентської фракції в парламенті Давида Арахамію. “Виробники зброї втрачали десятки, іноді сотні мільйонів доларів. Ви, якщо дізнаєтесь, хто стоїть за найбільшими виробниками… Там немає випадкових людей. Всі майже пов’язані з політикою”, – не під запис скаржився на початку літа один із представників Міністерства оборони автору цього матеріалу.
Конфлікт Арахамії з Федоровим розпочався задовго до призначення останнього в Міноборони. “Міша ще в Мінцифрі забрав онлайн-казино для того, щоб побудувати прозору систему ПлейСіті. Гетманцев (народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики) прийшов і каже: “Поставте мою людину туди”. Давид намагався це все продюсувати між Мішою і Данєю, але не вийшло”.
І справді, останній рік Данило Гетманцев був чи не найактивнішим і чи не єдиним критиком Федорова.
Окрім публічних заяв один із найближчих соратників Арахамії пішов далі й почав писати заяви в Офіс генерального прокурора на команду Федорова.
“Все закінчилось перемогою Давида та Гетманцева”, – констатує один із поплічників Федорова. У травні цього року постановою Кабміну державний регулятор грального ринку ПлейСіті перейшов під координацію уряду замість Мінцифри, в якій після його переходу в Міноборони продовжувала працювати команда Федорова.
Вже наступного місяця публічні напади на міністра оборони продовжились.
Сталося це одразу після того, як у бізнесових та політичних кулуарах заговорили, що в найбільшої мережі телеграм-каналів країни “Труха” з більше ніж 10 мільйонами підписників змінились власники.
Як переконують джерела УП в бізнесових колах, номінально покупцем одного з найбільших медіа-активів став маловідомий в Україні крипто-бізнесмен Микола Удянський. За даними Forbes, Удянський міг придбати цілу мережу телеграм-каналів Труха за 15–25 мільйонів доларів. І хоча сам Арахамія у приватних бесідах це спростовує, численні опитані “Українською правдою” джерела в бізнесових колах вважають, що за купівлею може стояти керівник президентської фракції або пов’язані з ним бізнесмени.
“Подивіться, вони піарять партію Гетманцева, Тєрєхова, Кіма і атакують Мішу. Авжеж, Удянський також переконує, що за ним ніхто не стоїть. Але треба спостерігати, що буде далі. Може, правоохоронці зацікавляться, хто, як і що придбав”.
єВідставка
“Як можна прийняти сторону чортів і позбутися єдиного, хто був за тебе і тобі вірив?!…” – одразу після відставки Федорова з посади міністра оборони обурювався один із впливових учасників українського політичного життя.
“Давид зустрічався з АБ (Єрмаком– УП) перед тим, як знесли Михайла”, – не під запис каже один із політичних важковаговиків з команди президента. Водночас співрозмовники УП в політичному істеблішменті розповідають, що режисурою історії з відставкою Федорова у приватних бесідах хизувався як Давид Арахамія, так і Андрій Єрмак. “Ще до того, як все сталося, Єрмак розповідав, як все буде”, – констатує один із наближених до центру ухвалення рішень на Банковій співрозмовник.
Причиною такої зустрічі може бути очевидне перетікання протягом останнього півріччя політичного впливу від Єрмака до Арахамії. У новому Кабміні не знайшлося місця людям колишньої другої людини країни – натомість є люди, пов’язані з його наступником.
“Міністром інфраструктури дивом не став Синєгубов (керівник Харківської ОВА – УП). Кім переїхав з Миколаєва на Грушевського. Навіть Тєрєхова (мер Харкова – УП) пропіарили, хоча могли і призначити, якби він не здав назад”, – резюмує один із політичних важковаговиків.
І хоча, як наголошують люди в оточенні Арахамії, “Давид вже змирився, що він АБ 2.0”, ситуація може змінитися, коли президент побачить соціологію після відставки Федорова і почне шукати винних, окрім самого себе.
Водночас одразу декілька поінформованих джерел у політичних колах наголошують, що Арахамія від початку протестів активно проводить зустрічі з представниками громадянського суспільства, щоб переконати в тому, що з Федоровим не все так однозначно.
“Міша планував стати президентом. Розгорнув штаби. Мітинги проплачені”, – тезово переповідає одну з таких зустрічей один із присутніх на ній.
Тут потрібно сказати, що в оточенні президента не дуже вірять в “офреки” Арахамії.
“Не можуть люди, які створюють проблеми, їх і вирішувати. Можуть, але це завжди закінчується погано. Все спокійно працювало. Країна жила зовсім іншими проблемами. А зараз паралізовано майже все”, – наголошує один із функціонерів влади.
У цьому контексті вартою уваги також виглядає інформація, яка паралельно з протестами шириться кулуарами парламенту. За лічені дні до “кабмінового перевороту” НАБУ і САП отримали ухвали на забір біологічних зразків помічника Давида Арахамії у справі про конверти депутатам, яка прогриміла наприкінці минулого року. Це може свідчити про те, що правоохоронці намагаються довести прямий зв’язок депутатських “зарплат” з керівником президентської фракції через відбитки на купюрах.
Чи була біля президента бодай одна людина, яка б сказала, що відставка Федорова без пояснень викличе публічне обурення суспільства, станом на зараз невідомо.
За даними джерел УП в політичних колах, відповідно до останніх закритих соціологічних опитувань, суспільство вважає, що Федоров має залишитись у команді президента. Саме тому глава держави шукає, куди призначити колишнього міністра оборони так, щоб це не мало назву “Міністерство оборони” і не стало трампліном для подальшого політичного зростання, яке своїм рішенням 9 днів тому забезпечив особисто президент, одразу додавши Федорова до трійки лідерів політичних симпатій українців.
“Росіяни вже запускають супутниковий зв’язок і “Шахедів” знову буде тисяча за ніч і сто ракет. Порти і море вже закрились, а це означає сильний удар по економіці. Хмара (т.в.о. міністра оборони – УП) в космосі. Треба довго розбиратись йому. Ми на автопілоті. Приймаються хаотичні рішення, які свідчать про те, що плану немає. Кожні пів року обіцяти перемир’я – це не план. Відсутність плану – це не план”, – наголошує один із впливових політиків.
***
Історія управління державою Володимиром Зеленським налічує багато непопулярних прикладів утримання на посадах в “команді України” зручних людей попри критику і скандали будь-якого масштабу. Навіть корупційних.
І хоча як причину звільнення Федорова з посади міністра оборони президент щосили намагається видати його конфлікт з головкомом Сирським (якого вже нема на посаді головкома, а Федорова все одно чомусь не повертають в крісло міністра), але в політичному середовищі всі розуміють, що на подібні емоційні кроки перша особа (як і рік тому під час знищення НАБУ і САП) зважується, коли йдеться про особисте. А якщо врахувати який “посадопад” з глибоко лояльних людей довелося влаштувати заради втрати Федоровим Міністерства оборони, опитані “Українською правдою” джерела в істеблішменті наголошують, що причина може бути не більше ніж одна – і це не конфлікт з Сирським.
Багато хто з опитаних “Української правдою” джерел у політичних, бізнесових та правоохоронних колах вважає, що минулорічний картонковий майдан закінчився перемогою демократії, власне, тому що поряд з президентом був той, кого зараз вже нема. Той, кого президент відправив у відставку з посади міністра оборони. Той кого люди на протестах вже 9-ий день вимагають повернути.
Джерело
