Липень 2026 – Сторінка 29

«Іранський слід» у катарській соді: Одеський апеляційний суд захистив імпортера від звинувачень митниці у контрабанді

«Іранський слід» у катарській соді: Одеський апеляційний суд захистив імпортера від звинувачень митниці у контрабанді

Одеський апеляційний суд поставив крапку в резонансній справі про нібито підміну країни походження хімічної сировини. Митники намагалися довести, що українське підприємство приховало фактичні поставки з підсанкційного Ірану, задекларувавши вантаж як товар із Катару. Проте суд став на бік бізнесу, визнавши звинувачення держоргану бездоказовими.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на остаточну постанову суду у справі № 521/18262/25.

Турецький транзит та підозри митниці

Конфлікт спалахнув навколо поставки, яка відбулася у червні 2024 року. Українська компанія ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» ввезла в країну велику партію гідроксиду натрію (каустичної соди) загальною вагою 22,5 тонни.

У всьому пакеті документів — від міжнародних інвойсів, технічних специфікацій та сертифікатів аналізу до безпосередньо тексту зовнішньоекономічного контракту — офіційною країною походження хімічної продукції було вказано Республіку Катар.

Читайте по темі: У Тегерані відбулася церемонія прощання з Алі Хаменеї, новий верховний лідер не з’явився

Однак згодом Одеська митниця отримала інформацію від турецьких колег. За даними митних органів Туреччини, аналогічна партія товару спочатку надійшла до них з Ірану (від компанії RADIN TARABAR ASIA INTERNATIONAL), а вже потім турецька фірма перепродала її в Україну. Митники вирішили, що імпортер умисно вказав Катар замість Ірану, щоб обійти обмеження та здійснити контрабанду, після чого склали протокол за жорсткою ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Аргументи захисту: презумпція добросовісності бізнесу

Керівник компанії Едуард Степанченко та його сторона захисту у судовому процесі послідовно доводили свою абсолютну невинуватість:

Офіційні гарантії продавця: Турецький контрагент у всіх товаросупровідних паперах та окремому юридичному гарантійному листі чітко задекларував, що хімікати походять з Катару та не мають жодного відношення до Ірану.
Відсутність умислу: Український директор діяв виключно в рамках закону на підставі документів, наданих іноземним постачальником. Підстав сумніватися в їхній автентичності у нього не було, а митниця не надала доказів зворотного.
Брак ідентифікації вантажу: Суд погодився з тим, що митний орган не зміг довести «поза розумним сумнівом», що іранський товар, який бачили в Туреччині, і катарський товар, який прибув в Україну — це фізично одна й та сама партія соди.

Остаточний вердикт суду: митниця проігнорувала розслідування

Апеляційна інстанція повністю підтримала висновки першої інстанції (Хаджибейського районного суду м. Одеси) та ухвалила рішення закрити провадження проти підприємця.

11 червня 2026 року Одеський апеляційний суд озвучив ключові підстави:

Пасивність митного органу: За весь час спору митниця навіть не спробувала скористатися своїм законним правом та ініціювати офіційні міжнародні запити безпосередньо до компетентних державних органів Катару чи Ірану, щоб офіційно спростувати катарські сертифікати.
Добросовісність декларанта: Керівник фірми спирався на документи, які мають повну юридичну силу, отже умислу на обман держави з його боку не було.
Недоведеність складу правопорушення: Самих лише припущень митників на основі турецьких довідок недостатньо для притягнення бізнесу до відповідальності.

Постанова Одеського апеляційного суду є остаточною, набрала законної сили та не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку. Спроба звинуватити імпортера в «іранському транзиті» офіційно визнана юридично неспроможною.

Унаслідок атаки РФ на Запоріжжя загинули двоє людей, серед 17 постраждалих — двоє дітей

Унаслідок масованого авіаудару російських військ по Запоріжжю загинули люди та понад десяток цивільних дістали поранення. Рятувальники продовжують шукати вцілілих під уламками зруйнованих будинків.

Про це повідомляє Telegram-канал Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Наслідки ворожої атаки

За інформацією ДСНС, російська армія завдала авіаційних ударів по одному з районів Запоріжжя вдень 28 червня.

Станом на вечір відомо, що дві людини загинули, а ще 17 отримали травми різного ступеня важкості. Серед постраждалих – двоє дітей, вісім жінок та чотири чоловіки. Наразі медики надають їм усю необхідну допомогу.

Через ворожу атаку частково зруйновано житлові будинки, пошкоджено сусідні оселі, споруди та багатоповерхівку. Крім того, спалахнув гараж із автомобілем всередині -ь пожежу на площі 25 кв. м уже ліквідували.

Рятувальна операція

Надзвичайникам вдалося врятувати з-під завалів жінку та дитину.

За попередньою інформацією, під уламками будівель може перебувати ще одна людина. Аварійно-рятувальні роботи тривають, а екстрені служби продовжують розбирати завали. На одній із локацій роботу вже завершено.

Психологи ДСНС розгорнули пункт допомоги на місці події та вже підтримали 15 людей, серед яких троє дітей. Інформація щодо загальної кількості постраждалих ще уточнюється.

Мільйони на неіснуючих стінах: заступника начальника ДСНС Києва Драгомирецького викрили на масштабній афері

Мільйони на неіснуючих стінах: заступника начальника ДСНС Києва Драгомирецького викрили на масштабній афері

“Будиночок у селі” для переселенців: Ось хто та де першим отримає безкоштовне житло від держави

В Україні офіційно стартує пілотний проєкт соціального житла для ВПО, у межах якого місцеві громади викуповуватимуть вільні будинки та передаватимуть їх переселенцям, передають Патріоти України з посиланням на заяву народної депутатки Олени Шуляк.

Фінансування та суворі критерії відбору громад

На реалізацію цієї житлової програми у державному бюджеті на 2026 рік уже закладено 1 мільярд гривень. Наразі громади самостійно аналізують свій житловий фонд та визначають кількість порожніх осель, які вони спроможні викупити за державні кошти.

Водночас критерії участі у проєкті є надзвичайно жорсткими: населені пункти обов’язково повинні мати розвинену інфраструктуру – доступ до робочих місць, шкіл, дитячих садків, медичних закладів та транспортного сполучення.

Через такі високі вимоги більшість претендентів не змогли долучитися до ініціативи на початковому етапі.

“З 25 громад, які подали свої заявки на участь у програмі, первинний відбір пройшли лише 5 громад”, – наголосила Шуляк.

Запуск проєкту є критично важливим для регіонів, які прийняли найбільше евакуйованих громадян. Зокрема, у Вінницькій та Хмельницькій областях фіксується значний приріст населення – в окремих громадах кількість ВПО становить 25–30% від загальної кількості жителів, через що місцева мережа надання послуг подекуди вже не впорається з навантаженням.

Умови проживання та категорії отримувачів житла

Програма базується на принципах соціальної оренди, а основні параметри викупу та заселення виглядають так:

Гранична вартість придбання одного приватного будинку не може перевищувати 500 тисяч гривень.
Нерухомість надаватиметься переселенцям безкоштовно. Сім’ї зобов’язані самостійно сплачувати лише за спожиті комунальні послуги.
У пріоритетному порядку житлом забезпечуватимуть людей старшого віку, осіб з інвалідністю, а також родини з дітьми.

Наразі в обраних п’яти громадах уже розпочався активний процес пошуку відповідних житлових об’єктів та формування списків сімей. На першому етапі реалізації проєкту будинки залишатимуться на балансі місцевих органів влади та не передаватимуться у приватну власність переселенців.

Крім цього, на рівні парламенту активно розглядаються додаткові ініціативи, спрямовані на комплексне вирішення та полегшення житлового питання.

Серед ключових напрямків обговорюється стратегія розвитку системи доступної оренди нерухомості, масштабне розширення існуючих фондів соціального житла, а також процеси легалізації тіньового ринку оренди шляхом запровадження спеціального пільгового податкового навантаження для орендодавців.

Загроза нападу на Польщу: Наскільки реальними є сценарії, чи здатна Росія “перевірити НАТО на міцність” і до чого тут Україна

Інформаційний простір Польщі сколихнула стаття видання The Telegraph про те, що Вашингтон неодноразово попереджав Варшаву про зростаючі ризики вторгнення російських військ у країну. Причому американська сторона згадувала про цілу низку можливих сценаріїв. Про які саме і наскільки вони реальні – давайте розберемося.

Детальніше про ситуацію – у новому матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний опір”.

Поляки на деякий час відволіклися на “українське питання”, яке активно підігрівають місцеві популісти, і зосередилися на апокаліптичній статті The Telegraph.

Згідно з опублікованим матеріалом, у російського командування є кілька сценаріїв обмеженого вторгнення до Польщі, серед яких:

– нальоти дронів-камікадзе або дронів-приманок (під приводом збою навігації);

– вторгнення обмеженого контингенту з території Білорусі або Калінінградської області РФ у прикордонні воєводства Польщі (під приводом, знову-таки, помилки навігації – мовляв, “заблукали”).

Метою таких провокацій може стати підрив довіри до НАТО та спроба вплинути на підтримку України, а Польща, на думку деяких джерел The Telegraph, для цього розглядається як найзручніша країна – на відміну, чомусь, від країн Балтії.

Відверто кажучи, стаття з одного боку висвітлює проблему, яка й справді нависла над усіма країнами, що межують з Росією, – загрозу вторгнення, а з іншого – описані сценарії та цілі Росії звучать, м’яко кажучи, неправдоподібно. І ось чому.

Польща – незручна країна для залякування НАТО

Я не розумію, що могло спонукати авторів цього матеріалу або ті джерела, які передавали журналістам The Telegraph цю інформацію, до думки, що Польща – зручна країна для проведення подібних провокацій. І що такими діями буде підірвана довіра до НАТО.

Справа в тому, що в обох описаних сценаріях йдеться про обмежений контингент або обмежений наліт, які матимуть гібридне виправдання – “помилку навігації”. Тобто, у підсумку Росія повинна буде імітувати на дипломатичній арені визнання помилки і, можливо, навіть принесе вибачення.

У свою чергу, якщо йтиметься про “помилку навігації”, обмежений контингент не повинен вести бойові дії, а зайти на територію Польщі, заглибитися й заявити, що вони “заблукали”. Простіше кажучи, навіщо стріляти й усе зрівнювати з землею, якщо ви “заблукали”?

І за таких сценаріїв НАТО на міцність явно не перевірять, адже вони не передбачають застосування 5-ї статті Північноатлантичного договору про колективну оборону, максимум – активізують 4-ту статтю з посиленням заходів безпеки вздовж усього кордону з РФ.

Але якщо такий сценарій супроводжуватиметься бойовими зіткненнями, то це вже явно не буде “загубилися”, а обмежений контингент буде ліквідовано або взято в полон польською армією, яка на сьогодні є однією з найсильніших у ЄС за боєготовністю.

Таким чином, обмежений контингент не досягне жодних значущих цілей, а просто вирушить на самогубну місію.

Але якщо мова йде не про провокацію, а про повномасштабне вторгнення, метою якого може стати прорив Сувальського коридору? І тут виникає не менше проблем для РФ.

Якщо розглядати Калінінградську область РФ як майданчик для вторгнення, то тут дислоковано близько 30 тисяч російських військових, головною ударною силою є 11-й армійський корпус. Але безпосередньо сухопутних військ – до 18 тисяч особового складу.

Проведення сухопутної загальновійськової наступальної операції такою кількістю сил і засобів проти країни з двосоттисячною армією – це самогубна місія, приречена на провал. Накопичення ж у Калінінградській області оперативно-тактичного угруповання військ чисельністю хоча б 40 тисяч для проведення подібної операції не пройде непомітно і привертатиме до себе максимум уваги складними логістичними процесами з перекиданням у регіон додаткових сил і засобів.

Аналогічно і якщо розглядати розміщення російського оперативно-тактичного угруповання військ на території Білорусі – необхідне накопичення та концентрація сил і засобів у кількості не менше 40–50 тис. о/с. І провести та організувати це непомітно неможливо.

Навіть якщо оперативне розгортання пройде ідеально й займе не більше двох-трьох тижнів, цьому процесу буде приділено увагу як розвідками НАТО, так і України, яка одразу ж розцінить це накопичення як потенційну загрозу повторного вторгнення в нашу країну з території РБ.

Загалом для прориву Сувальського коридору цілком логічним і раціональним (з позиції противника) був би одночасний удар з Калінінградської області та з Білорусі вздовж трас 65-655 для калінінградського угруповання військ і 664 – 662 для білоруського угруповання. Але фактора несподіванки такі дії не матимуть, а ефективність прориву та досягнення поставлених цілей є вельми сумнівними.

Цілі та завдання

Перевірка НАТО на міцність, яка може призвести до прямої війни з альянсом, звучить як вкрай надумане виправдання того, до чого Росія насправді готувалася з 2022 року. Війна з НАТО входила в плани Москви одразу після блискавичного й переможної захоплення України, але провал вторгнення та затяжна війна зірвали їх.

Вторгнення Росії (яка, по суті, програє війну в Україні) в одну з країн НАТО та ті руйнування, які вона спричиняє, за задумом командування РОВ мають шокувати європейців і створити панічний ефект – чим скористається Москва і запропонує “зупинитися” там, де вона перебуває, і припинити все в обмін на відмову від підтримки Києва.

Рятівним колом для Росії бачиться залякування та шантаж ЄС. Тобто тут не йдеться про ефемерні цілі та завдання у вигляді перевірки НАТО на міцність, а про останній шанс для Росії залишити Україну сам на сам зі своєю військовою машиною.

З іншого боку, створити шоковий і панічний ефект нападом на Польщу, яка з перших же днів чинитиме опір усім своїм чималим потенціалом, буде неможливо. Такі сценарії доречні проти невеликих країн, армії яких не мають можливості тримати довготривалу оборону, а території можуть бути швидко захоплені. І саме країни Балтії в цьому питанні найвразливіші, особливо Естонія.

Якщо розглядати всі гіпотетичні майданчики для проведення саме такого формату інтервенції, то Польща чи Фінляндія найменш зручні країни, а ось Естонія – найвразливіша. Це не означає, що для Польщі ризиків немає, ні, але ризики для Естонії є саме максимальними.

Але у багатьох виникне питання: чи є у Росії взагалі сили та засоби для такої війни з НАТО – з огляду на її виснаження в українській м’ясорубці? Відповідь – так, є.

Сили та засоби для війни з НАТО

Росія у війні проти України зазнала одних із найважчих втрат – як у людському ресурсі, так і в техніці – з часів Другої світової. Але у РФ зараз танків і ББМ більше, ніж було у 2022 році напередодні вторгнення в Україну. Парадокс? Нічого подібного.

У Росії зараз практично повністю спустошені багато центральних баз резерву танків (ЦБРТ). Роками російські підприємства розконсервували та відновлювали техніку, що зберігалася.

У свою чергу, з весни 2025 року РОВ мінімізували застосування бронетехніки в зоні бойових дій. Російські війська зараз несуть одні з найнижчих втрат у категорії ОБТ і ББМ, оскільки застосування техніки в реаліях війни в Україні зводиться до її дуже швидкої утилізації.

У підсумку, з весни минулого року в Росії спостерігається процес накопичення техніки, що виводиться з консервації, відновлюється, ремонтується та виготовляється. Так, у більшості випадків це старі Т-72А, Т-62, Т-55/54 та інші, але їхньої кількості вистачить, щоб повністю штатно укомплектувати дві-три і навіть більше загальновійськових армій.

І якщо в Україні ця техніка довго на полі бою не протримається, то країни Європи, не підготовлені до сучасних адаптивних і високодинамічних воєн, стають цілком доречними плацдармами як для застосування класичних армійських тактик із бронетанковими проривами, так і досвіду РОВ, отриманого в українській війні.

Саме це поєднання класичного методу проведення наступальних операцій з українським досвідом РОВ і створює найбільшу загрозу для обороноздатності абсолютно всіх країн НАТО. Насамперед для тих, у яких території, щільність населення та армії вкрай невеликі, а інфраструктура сприяє швидкому просуванню вглиб країни з мінімальними перешкодами через відсутність ліній оборони та загороджувальних рубежів.

Висновки

На сьогодні Росія має сили та засоби для нападу на одну з невеликих країн НАТО, але серйозно розглядати повномасштабне вторгнення до Польщі передчасно.

Також досить сумнівним може бути певне обмежене вторгнення з метою перевірки альянсу на міцність, адже залежно від типу сценарію це нічого не дає Росії, а відверта агресія поставить під загрозу непідготовлену до війни Калінінградську область РФ.

Проте загроза відкриття нового театру бойових дій у Європі зростає з кожним днем, і це цілком реальний план Кремля. Але не стільки проти Польщі, скільки саме проти слабшої та найвразливішої з країн Балтії – Естонії.

Звісно, це не означає, що Польщі варто розслаблятися, але фактично слід мати на увазі, що справжня загроза може нависати над зовсім іншим членом альянсу.

Джерело

Балтіка у вогні! Зеленський заявив про удари по Кронштадту, пошкоджена інфраструктура морських воріт до Петербургу та оберіг “північної столиці” Росії (відео)

Українські військові завдали ураження по портовій нафтовій інфраструктурі у Санкт-Петербурзі та влучили цілям у Кронштадті. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Фейсбук в суботу, 4 липня, передають Патріоти України.

“Цієї ночі наші українські далекобійні санкції проти Росії за цю війну спрацювали поблизу Петербурга. Сили оборони України уразили портову нафтову інфраструктуру, що заробляє гроші для російської війни, також були влучання по Кронштадту – важлива військова ціль. Відстань від державного кордону України – понад 850 кілометрів”, – написав він.

Зеленський подякував усім, хто забезпечує Україні влучність та виконує план далекобійних санкцій.

А в Силах бепілотних систем заявили, що оператори 1-го окремого центру у взаємодії з ССО, СБУ, ГУР МОУ уразили нафтовий термінал Санкт-Петербург – один із найбільших перевальних комплексів нафтопродуктів на Балтійському напрямку та ключовий логістичний вузол експорту паливних ресурсів РФ.

“Термінал використовується для приймання, зберігання та перевалки сирої нафти, світлих і темних нафтопродуктів, мазуту, дизельного пального та інших вантажів. Його пропускна спроможність становить близько 10 млн тонн на рік”, – йдеться в повідомленні.

Також було уражено головний пункт базування Ленінградської військово-морської бази Балтійського флоту РФ Кронштадт. Цей об’єкт забезпечує базування, ремонт і технічне обслуговування бойових кораблів, а також контроль морських підходів до Санкт-Петербурга.

Coal traitor to ’respectable’ oligarch: How Dmytro Kovalenko laundered Russian blood money into a Ukrainian agricultural empire

Recently, Dnipro-based agricultural entrepreneur Dmytro Kovalenko has attracted growing public interest. We took a closer look at his background and explored how he built his business empire.

The founder of the “Granova Ukraine” group, Kovalenko has repeatedly appeared in media reports tied to law enforcement investigations into alleged criminal activity. After beginning with coal trading involving Russia and the so-called DPR/LPR, he reportedly redirected his business interests during the full-scale war toward the agricultural sector and alleged multimillion-dollar abuses within it.

Coal trade with Russia, DPR, LPR — the beginning of the business

A few years ago, Ukrainian media reported that coal for the state-owned company Centrenergo (for the Zmiiv and Trypillia thermal power plants) began to be illegally supplied in November 2019 by the Swiss company Adelon AG. It was reported that the coal originated from the separatist DPR/LPR — at the very time when Ukrainian miners in the Donetsk region were striking due to unpaid wages. Even then, there were assumptions that the Swiss company was in fact controlled by Ukrainians who had moved from Donetsk to Dnipro.

The supplies were carried out using a so-called “interrupted import” scheme. The coal was allegedly transported from Russian Siberia to Switzerland or other European countries, but ultimately ended up in Ukraine. In reality, it was mined in the occupied areas of the Donetsk and Luhansk regions, not in Russia. In November 2019, the Security Service of Ukraine (SSU) reported uncovering such schemes, although the companies involved were not named at the time.

Читайте по темі: Dmitry Punin auf der Fahndungsliste des Innenministeriums: Wie das Glücksspielgeschäft Pin-Up trotz RNBO-Sanktionen versucht, sich über RedCore zu legalisieren

In December 2019, the Swiss company Adelon AG, owned by Dmytro Kovalenko, stated that it was engaged in selling Russian coal to China and Europe, but did not supply any coal to Ukraine, especially not from the occupied territories of Donbas. However, after the start of Russia’s full-scale invasion of Ukraine, Kovalenko stopped concealing his ownership of Adelon AG.

According to investigative journalists, Kovalenko’s company continued cooperating with Russian partners after February 2022 and kept selling Russian coal for at least another six months. In particular, it worked with the company “MelTEK,” owned by Russian billionaire and politician Konstantin Strukov from the Chelyabinsk region. According to media reports, Kovalenko’s company purchased coal from MelTEK worth $87 million, and in total from Russia (including “Sibenergougol” and “Sibpromnedra”) — about $100 million.

Later, Kovalenko began selling Russian coal through the Dubai-based offshore company Azurit DWC-LLC, registered to a Romanian citizen. Even the Russian press reported at the time that Russian coal was being exported to “unfriendly countries” via a front company with de facto Ukrainian owners.

Journalists also noted that LLC “Shakhtarska Coal Preparation Plant,” where Kovalenko had been a co-owner until 2016, was re-registered under Russian law. His former partners in this company and several others continue to pay taxes to the aggressor state, while formally maintaining the same ownership in both jurisdictions.

In 2023, Kovalenko’s Adelon AG announced plans to supply coal to Ukraine and Poland. That same year, the businessman decided to invest his earnings into Ukraine’s agricultural sector and established the “Granova” group of companies.

In September 2025, it became known that the Commercial Court of the Dnipropetrovsk region decided to liquidate the Dnipro-based company “Intercoaltrading,” which had previously been involved in supplying coal from the DPR/LPR to Ukraine. The bankruptcy was initiated by the Swiss company Adelon AG. Its former director was Vyacheslav Melentiev, who is also a co-founder of “Granova Ukraine,” another company linked to Kovalenko that is currently active in ports in the Odesa region.

The proceedings were opened back in April 2023. Through his Swiss company, Kovalenko approved claims exceeding 162 million hryvnias, while the court also recognized additional tax claims of 2.4 million hryvnias. However, no assets were found at “Intercoaltrading,” so the rights to part of the debts, totaling over 50 million hryvnias, were sold for just 69,000 hryvnias. As a result, the tax authorities will receive nothing.

Transition from the coal business to agriculture

In 2023, Dmytro Kovalenko acquired several major companies at once — “Grain Terminal,” “Overfood,” and “Agrarian Elevator Company,” on the basis of which he created the “Granova” group. Formally, its majority owner is the Cypriot company Afex Investments Ltd, while the ultimate beneficiary is his son, Daniil Kovalenko. According to media reports, in 2024 the revenue of the Granova group’s agricultural companies reached 11 billion hryvnias. Its main trading partner is the same Adelon AG (which previously sold coal), which in 2024 became the largest supplier of corn to Egypt — worth $42.37 million.

Читайте по темі: Das Fantasieland-Prinzip: Wie Josip Heit aus Träumen seiner Investoren Milliarden macht – und diese verschwinden lässt

Kovalenko has also been importing rock salt from Egypt, allowing him to enter the Ukrainian salt market. In December 2023, LLC “Salt Industry” was established, also owned by Afex Investments Ltd. According to the analytical platform YouControl, in 2024–2025 “Salt Industry” won state tenders and signed contracts worth 134 million hryvnias, supplying technical salt for municipal and road services. In its first year of operation, the company generated revenue of 190.5 million hryvnias.

Attention from law enforcement

According to the Bureau of Economic Security (BES), a group operating in the Poltava, Dnipropetrovsk, and Zaporizhzhia regions regularly purchases agricultural products in cash. The goods are then registered under companies with signs of risk, allowing them to be legalized and exported — without the return of foreign currency as required by law.

As part of the pre-trial investigation, it was established that 1.28 thousand tons of corn were supplied to LLC “Granova Ukraine” without being recorded in accounting records. At the same time, the tax invoice for this batch was issued by LLC “Velykobahachansky Feed Mill.”

On May 17, 2024, the company issued a tax invoice worth 9 million hryvnias (including VAT of 1.12 million hryvnias), which was registered on the final day of the deadline — June 18, 2024. According to BES experts, such a practice may indicate that the transaction itself was fictitious.

From August 2023 to June 2024, a total of 14.1 thousand tons of grain (wheat and corn) worth over 83.5 million hryvnias were supplied to “Granova Ukraine.” At the same time, the origin of most of this продукции raises doubts, as documents confirming its purchase appear questionable or are entirely absent.

The products are exported to 12 countries and shipped from Ukrainian ports including Izmail, Chornomorsk, Pivdenne, and Odesa.

A company within this group, LLC “Granova Ukraine,” is 77% owned by Serhiy Tihliy. According to law enforcement, he serves as the head of security for Dmytro Kovalenko.

At the same time, according to journalists, the seaport of Chornomorsk in the Odesa region plans to handle 1 million tons of grain in the 2025–2026 marketing year. The transshipment tariff for companies such as “Risoil,” “TBT,” and “IZT” will be $10 per ton. However, Kovalenko’s “Granova” has received exclusive conditions and will pay only $2.5 per ton — four times less — with the possibility of further reductions.

Such a discount appears to be the result of a corrupt arrangement with port management and has caused significant losses to the state (in the form of lost tax revenues). At the same time, competitors have been deprived of equal operating conditions. Journalists have appealed to law enforcement authorities regarding the unprecedented boldness of such schemes.

In Chornomorsk, “Granova” operates through the company “Overfood,” registered to Dmytro Kovalenko’s son. The Granova agricultural group also includes LLCs “Granova Pryluky,” “Granova Krasnopavlivka,” “Granova Myrhorod,” and “Granova Ukraine,” all of which share the same primary type of business activity.

Expansion into the gas and glass business

In February 2025, another Cypriot company — Afki Investments Ltd, whose ultimate beneficiary is Daniil Kovalenko — joined the founders of LLC “Navigator Mainytske,” acquiring a controlling stake of 83.7%. This company holds the rights to develop the Mainytske gas field in the Lviv region.

Kovalenko and his son also became minority shareholders in the service company “Navigator Invest,” which is involved in the development of oil and gas fields. Their next potential acquisition may be a stake in LLC “Navigator Komplekt,” one of the largest drilling companies in Ukraine.

In Zakarpattia, Kovalenko invested in glass and window production at the site of a former timber plant, with the support of former head of the Mukachevo District State Administration, Serhiy Haidai, who is now suspected of corruption related to drone and electronic warfare procurement. However, local authorities are still expected to support the investment.

Thus, a business empire built on the sale of Russian and separatist coal continues to expand, transforming Dmytro Kovalenko into a seemingly respectable and patriotic investor contributing to Ukraine’s economy. At the same time, however, economic violations are allegedly taking place, resulting in significant losses to the state budget.

Паливна криза в РФ: Путін визнав дефіцит бензину та черги на АЗС після успішних ударів України по російських НПЗ

Паливна криза в РФ: Путін визнав дефіцит бензину та черги на АЗС після успішних ударів України по російських НПЗ

Російський диктатор Володимир Путін був змушений публічно визнати серйозні проблеми з паливом усередині країни-агресора. На спеціальній нараді він підтвердив наявність дефіциту на заправках та дефіцит окремих марок пального, що стало прямим наслідком регулярних та результативних ударів українських дронів по ключових російських нафтопереробних заводах (НПЗ).

«Черги є, потрібної марки бензину немає»: визнання Кремля

Під час виступу очільник Кремля не зміг приховати масштаби кризи, яка безпосередньо зачепила пересічних росіян та внутрішній ринок.

«Проблеми і для автомобілістів, і для бізнесу зберігаються. І черги, на жаль, теж на заправках є. Потрібну марку бензину не завжди зараз можна знайти», — заявив російський президент.

Аби стабілізувати ситуацію, нафтову галузь РФ фактично перевели на надзвичайний режим роботи. За словами Путіна, найбільші НПЗ, які вціліли або частково відновилися після атак, наразі «працюють на максимальній потужності». Російське керівництво пішло на безпрецедентні кроки: терміни аварійних ремонтів максимально скоротили, а планові технічні роботи на підприємствах просто перенесли на невизначений термін. Диктатор також закликав «звести до мінімуму наслідки ударів» по нафтопереробній інфраструктурі.

Радикальні кроки: повна заборона на експорт

Щоб утримати внутрішній ринок від колапсу, у РФ уже запровадили екстрені обмежувальні заходи:

Введено повну заборону на вивезення за кордон автомобільного бензину;
Повністю заблоковано експорт авіаційного гасу (керосину);
Наразі урядом РФ активно розглядається введення аналогічного жорсткого ембарго на експорт дизельного пального.

Такі кроки фактично відрізають Росію від значної частини валютних надходжень на світовому енергетичному ринку, аби забезпечити пальним власну армію та внутрішніх споживачів.

Спроба заспокоїти ринок та обіцянки на липень

Намагаючись згладити паніку, Путін озвучив офіційну статистику, згідно з якою поточні запаси бензину в РФ нібито становлять 1,7 млн тонн — що, за його твердженням, «всього на 4% менше», ніж за аналогічний період минулого року.

Російський лідер також дав оптимістичний прогноз, заявивши, що вже у липні обсяги виробництва пального мають перевищити червневі показники. Проте експерти зазначають, що реалізація цих планів повністю залежить від того, чи зможе російська ППО захистити пошкоджені заводи від нових повітряних атак.

Чотири фіктивні акти та 2,86 мільйона гривень чистих збитків: посадовців ДСНС викрили на корупційній схемі

Пожежна частина за 77 млн грн: слідство вивчає виведення коштів з бюджету ДСНС у воєнний час.

Зведення пожежно-рятувального поста в Дарницькому районі столиці потрапило під кримінальне провадження за фактом розтрати казенних коштів у великих розмірах під час воєнного стану. За версією слідства, до схеми причетні заступник начальника Головного управління ДСНС у Києві з ресурсного забезпечення Олександр Драгомирецький, керівник ТОВ «МС-БІЛД» Михайло Стуков та інженер технагляду Сергій Могила, інформує Шептун.

Олександр Драгомирецький працює заступником начальника ГУ ДСНС Києва з лютого 2021 року. До кола його обов’язків входили закупівлі, матеріальні запаси, проведення тендерів, підписання договорів і контроль за їх виконанням.

У листопаді 2022 року Драгомирецький завізував службову записку про включення будівництва пожежно-рятувального поста на вул. Соломії Крушельницької до плану закупівель на 2023 рік. У листопаді 2023-го через ProZorro оголосили тендер з очікуваною ціною 77,3 млн грн. Реальним учасником виявилося лише ТОВ «МС-БІЛД»: його директор Михайло Стуков запропонував виконати роботи за 75,1 млн грн і переміг. У грудні 2023 року з фірмою уклали контракт на повну суму.

Окремим договором оформили технічний нагляд. Його отримало ТОВ «Інжинірингова компанія АКАДЕМ БУД», яке делегувало ці функції інженеру Сергію Могилі. Саме він мав перевіряти відповідність фактично виконаних робіт обсягам, указаним в актах.

Читайте по темі: У Харкові внаслідок удару російського дрона постраждали п’ятеро людей, серед них 18-річна дівчина

За даними слідства, у травні 2024 року Михайло Стуков підготував чотири акти виконаних робіт за формою КБ-2в, куди включив відомості про вивезення ґрунту, зведення монолітних стін і перегородок, влаштування гідроізоляції та інших робіт. Слідство стверджує, що на той момент об’єкт ще не перебував на тій стадії, коли такі роботи могли бути виконані.

Попри це, Сергій Могила, як вважає слідство, завізував акти, підтвердивши достовірність указаних обсягів. Після цього Олександр Драгомирецький затвердив документи і підписав платіжки. 23 травня 2024 року ГУ ДСНС Києва переказало на рахунок ТОВ «МС-БІЛД» 5,3 млн грн.

Згідно з судово-економічною експертизою, 2 866 422,79 грн з перерахованої суми були оплачені за фактично невиконані роботи. Саме ця сума визнана збитками.

Слідство кваліфікує дії Олександра Драгомирецького за статтями про розтрату довіреного майна, вчинену за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, а також про службове підроблення. Михайлу Стукову інкримінують привласнення довіреного майна, Сергію Могилі — пособництво в розтраті. Усім трьом також пред’являють виготовлення та використання офіційних документів з недостовірними відомостями, які, за версією слідства, стали підставою для перерахування бюджетних коштів.

Пенсіонери можуть залишитися без доплат у 60 років: Яка причина і хто у зоні ризику

Ранній вихід на заслужений відпочинок не гарантує автоматичного підвищення виплат при досягненні 60-річчя. Це стосується українців, які почали отримувати гроші від держави на пільгових умовах. передають Патріоти України з посиланням на Судово-юридичну газету.

Багато українців виходять на пенсію раніше загальновстановленого терміну. Наприклад, у 50 років це можуть зробити батьки, які доглядають за дитиною з інвалідністю й держава класифікує такі виплати як пенсію за віком.

Але досягнення 60 років не змінює статус пенсіонера. Юридично людина вже отримує належні виплати, тому автоматичного перегляду суми лише через вікову позначку не відбувається.

Пенсійний фонд зазначає, що сам факт досягнення 60 років не дає права на додаткові гроші. Це поширена помилка серед громадян.

Як збільшити розмір пенсії

Проте, збільшити розмір виплат реально. Для цього існують чіткі законодавчі механізми. Пенсіонери, що працюють, мають два основні шляхи.

Перший варіант – накопичення страхового стажу. Потрібно відпрацювати щонайменше 24 місяці після призначення пенсії. Тільки після цього з’являється право на перерахунок.

Другий варіант – щорічна індексація. Вона відбувається згідно з постановами Кабінету Міністрів. Зазвичай це відбувається у березні або квітні.

Як перераховують суму виплат

Держава використовує різні формули для оновлення виплат. Усе залежить від того, що вигідніше для конкретної людини.

Варіанти розрахунку надбавки:

врахування лише додаткового страхового стажу;
перегляд суми з урахуванням стажу та нової офіційної зарплати.

Другий метод використовують, якщо заробіток пенсіонера зріс. Це дозволяє отримати вищий коефіцієнт. Перерахунок проводять або автоматично у квітні, або за особистою заявою людини.

Як перейти на інший вид пенсії

Окремого перерахунку саме через 60-річчя закон не передбачає. Це неможливо, якщо пенсія вже була призначена за віком на пільгових умовах.

Якби пенсіонер переходив з одного виду виплат на інший (наприклад, з вислуги років на пенсію за віком), правила були б іншими. Тоді могли б застосувати новий показник середньої зарплати по країні. У ситуації з пільговою пенсією за віком цей механізм не працює.

Зараз пенсіонерам варто стежити за своїм стажем. Кожні два роки роботи дають законну можливість подати заяву на збільшення виплат. Це найпевніший спосіб покращити власне фінансове становище.