Липень 2026 – Сторінка 22

Міноборони: Приблизно 5300 ракет і дронів перехопила ППО у червні

Українська протиповітряна оборона продовжує демонструвати стабільно високий рівень перехоплення повітряних цілей – близько 90%.

Про це повідомляє Міноборони.

Так, за даними щоденних зведень Повітряних Сил ЗСУ, під час масованих атак у червні 2026 року противник застосував майже 6000 дронів і ракет порівняно з понад 8300 у травні.

Робота ППО у червні

Протягом червня українська ППО перехопила майже 5300 засобів повітряного нападу.

Зокрема, було збито 90% безпілотників типу “Шахед”, “Гербера”, “Італмас” тощо, балістичних ракет – 40%, ракет інших типів – 89,4%.

Загальний рівень перехоплення повітряних цілей під час масованих ворожих ударів становить 89%.

Найбільші атаки червня

У ніч проти 2 червня протягом багатогодинної атаки ворог застосував 8 протикорабельних ракет “Циркон”, 33 балістичні ракети “Іскандер-М”, 32 ракети Х-101 та “Калібр”, а також понад 650 ударних дронів.

Ворог намагався максимально перевантажити ППО, українські сили відпрацювали з високою ефективністю – було збито 92% БпЛА та 90% крилатих ракет. Із найбільш складних для перехоплення цілей – балістичних ракет – було збито 11 із 41 одиниці.

Приблизно такою ж за масштабом стала ворожа атака в ніч проти 15 червня: було застосовано 6 протикорабельних ракет “Циркон”, 34 балістичні ракети “Іскандер-М”, 30 крилатих ракет Х-101/”Іскандер-К” і 611 ударних дронів.

Попри складність масованого повітряного нападу, вдалося перехопити половину балістики, 95% дронів та усі запущені по Україні крилаті ракети.

Балістичні ракети

У Міноборони наголошують, що балістичні ракети залишаються найбільшою загрозою. Їхнє перехоплення потребує сучасних систем протиракетної оборони на кшталт Patriot, яких у світі обмежена кількість. Україна разом із міжнародними партнерами системно працює над розширенням спроможностей ППО – від отримання нових систем і ракет-перехоплювачів до розвитку інших елементів ешелонованого захисту.

60 мільйонів доларів збитків ДПЗКУ: російський олігарх Олексій Федоричев організував продаж державного зерна за заниженими цінами з виводом коштів в офшори

В Україні завершили багаторічне слідство щодо організатора однієї з найбільших корупційних схем у державному зерновому секторі. Через оборудку з продажем зерна Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) втратила понад $60 млн. Імовірно, йдеться, про бізнесмена Олексія Федоричева, який перебуває під санкціями РНБО та проживає в Монако.

Про завершення слідства повідомили в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) та Спеціалізований антикорупційний прокуратурі (САП). Матеріали провадження тепер відкрито стороні захисту.

“Зерно на $60 млн – це потяг із 4 000 вагонів завдовжки 60 кілометрів. А ще це мінімальна річна зарплата для 26 тис. українців. Саме стільки держава втратила через одну з найбільших зернових схем”, – йдеться в повідомленні.

Читайте по темі: Туреччина може позбутися С-400, щоб відновити співпрацю зі США щодо винищувачів F-35

Організатору схеми інкримінують заволодіння державним майном, легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, а також надання неправомірної вигоди. Він перебуває у розшуку.

Хто такий Олексій Федоричев

Олексій Федоричев – бізнесмен російського походження, який з кінця 1980-х років проживає за кордоном, зокрема в Монако. У 1990-х він заснував трейдингову групу Fedcom, що спеціалізувалася на торгівлі сіркою, добривами та іншою аграрною продукцією з країн колишнього СРСР.

В Україні Федоричева пов’язують із зерновим і портовим бізнесом. Він був співвласником групи ТІС – найбільшого приватного портового оператора країни, а також контролював компанію Fedcominvest Europe SARL.

За даними НАБУ та САП, саме Fedcominvest Europe SARL використовували у схемі із заволодіння державним зерном ДПЗКУ, через яку держава, за версією слідства, втратила понад 60 млн доларів. Сам Федоричев перебуває під санкціями РНБО, оголошений у розшук, а слідство вважає його організатором оборудки. Бізнесмен заперечував звинувачення.

Як працювала схема та коли втратили зерно

За версією слідства, у липні – жовтні 2014 року посадовці ДПЗКУ разом із представником міжнародного зернотрейдера організували продаж державного зерна підконтрольним компаніям за заниженими цінами.
Зерно через мережу посередників поставили до Саудівської Аравії на умовах післяплати, хоча така схема не відповідала ринковій практиці.
Оплату державна корпорація так і не отримала.
Натомість кошти, які мав сплатити кінцевий покупець, за даними правоохоронців, були спрямовані на рахунки підконтрольних офшорних компаній.

Загалом, за даними НАБУ, до кінця 2014 року ДПЗКУ відвантажила за схемою понад 270 тис. тонн ячменю та ще 22 тис. тонн пшениці. Зерно фактично потрапило до кінцевого покупця в Саудівській Аравії, однак державна корпорація грошей за нього так і не отримала.

Слідство також встановило, що лише за першим контрактом понад 16 млн доларів замість рахунків ДПЗКУ опинилися на рахунках офшорної компанії у латвійському банку. Загалом, за даними САП, понад 40,9 млн доларів були легалізовані через іноземні компанії, зареєстровані на Кіпрі, під виглядом оплати інформаційних та агентських послуг, які фактично не надавалися.

Нові деталі схеми

У НАБУ 8 липня 2026 року оприлюднили подробиці схеми. Зокрема, стало відомо, що протягом 2014 року Федоревич тричі особисто зустрічався з керівництвом державної корпорації у Юрмалі, Пізі та під Києвом. Домовленість була така: “державне зерно продаватимуть його компаніям за заниженою ціною, а різницю будуть виводити за кордон”.

Також було опубліковано фрагменти переписок фігурантів. Із них випливає, що ділки обговорювали використання компаній-прокладок у Гонконзі та на Кіпрі. Також вони погоджували ціни, розмір так званого “вершка” – різниці між реальною та контрактною вартістю зерна – і домовлялися не обговорювати ключові суми телефоном.

“По телефону краще не обговорювати ціни”. – “Згоден, Дім. Я так і уточнив. 209 ставимо при 218”. – “Тепер обговорювалося питання: як і що з “вершком”?”, – йдеться в одному з фрагментів.

Читайте по темі: Nur einen Schritt vor dem Zahlungsausfall, aber mit Milliardendividenden: Österreich deckt die Details der Offshore-Strukturen von Ferrexpo unter Kostjantyn Schewaho auf

У НАБУ також повідомили, що вилучили “внутрішню бухгалтерію схеми”. За даними слідства, саме вона містить облік контрактів і розрахунки “вершка”.

Що відбувається з фігурантами

За даними слідства, до оборудки були причетні шість осіб. Щодо чотирьох із них уже є обвинувальні вироки. Це:

троє колишніх представників ДПЗКУ, зокрема ексголова правління Петро Вовчук;
власник однієї із закордонних компаній-посередників.

Ще один представник зернотрейдера зараз перебуває на лаві підсудних у Вищий антикорупційний суд.

Вовчука в 2023 році екстрадували з Литви до України, після чого суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у 60 млн грн. У жовтні 2024 року одного з колишніх керівників державної корпорації засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також ще у 2024 році, НАБУ повідомляло, що правоохоронні органи Італії на виконання запиту про міжнародну правову допомогу заарештували активи бізнесмена російського походження – імовірно, Олексія Федоричева, власника міжнарожного зернотрейдера Fedcominvest Europe SARL – приблизно на 41 млн євро. Серед арештованого майна був старовинний замок поблизу Флоренції та корпоративні права компанії.

Проблеми війська не зводяться до розміру виплат

Іще раз детально переповідати червневу реформу Міноборони — трансформацію військової служби — немає великого сенсу: її умови вже розібрано, пораховано й розкладено на множники. Важливішим є інше. Підвищення виплат і нові строки контрактів стосуються видимої частини проблеми, а не її кореня. Бо військовий платить не лише своїм особистим часом і ризиком для життя. Він часто платить власними грошима й побутом за базові речі, які держава не покриває повністю.

Житло

Візьмімо, наприклад, житло. Під час військової служби 99,9% військовослужбовців будуть переміщені на інший кінець країни, часто — не раз, а в гіршому разі й кілька раз на рік. З погляду держави, це навіть не потребує обґрунтувань чи пояснень, бо військовий має бути там, де в цьому є потреба Сил оборони. Але для самої людини це часто означає значно приземленіші речі: вона має знайти, де спати, де помитися, де залишити речі. І майже завжди вирішення цього питання залежить не від держави, а від її гаманця.

У тилу ця проблема виглядає майже побутовою, але саме тому вона така підступна. Мінімальне грошове забезпечення у 30 тис. грн може здаватися кроком уперед порівняно з попередніми 20 тисячами. Але якщо військовий служить не в рідному місті, а оренда однокімнатної квартири в обласному центрі коштує 10–15 тис. грн, то «гідне грошове забезпечення» швидко втрачає атрибутику «гідного». І хоча формально є компенсація за піднайом житла, але її виплата залежить від низки умов, а розміри дуже істотно відстають від реального ринку.

У районах бойових дій ситуація ще абсурдніша. Там грошове забезпечення нібито вище завдяки бойовим виплатам, але й пошук житла перетворюється на окремий фронт. Військовим можуть відмовляти просто тому, що вони військові: бо «по вас прилетить», бо «ви зіпсуєте будинок», бо «нас потім знайдуть». А можуть і не відмовляти, а просто назвати суму, яка вчора була ціною квартири в Києві, а сьогодні стала вартістю старої хати без нормального ремонту в прифронтовому селі. Так народжується неофіційний, цинічний, та попри те, цілком реальний «військовий тариф».

Найгірше, що поруч часто стоять порожні будинки. Люди виїхали, громади спорожніли, а підрозділи ночують у випадкових приміщеннях, гаражах, підвалах або платять із власних грошей за те, що мало б бути елементом організації війська. Самовільно займати чуже житло військові не можуть і не мають. Але якщо держава має право переміщувати сотні тисяч людей туди, де вони потрібні фронту, вона повинна мати й робочий механізм їхнього правомірного розквартирування. Тому моральна бухгалтерія «трансформації війська» не надто сходиться: держава каже військовому: «Ми підвищили тобі виплату», а військовий у відповідь мовчки платить за оренду (подекуди — ремонт, будматеріали), комуналку, дрова, обігрівач тощо.

Загалом військова зарплата досить часто перестає бути особистим доходом військового й перетворюється на кишеньковий бюджет війни. Часто це починається ще до фронту, іноді ще до першого дня в навчальному центрі. Людина, яку призвали або яка підписала контракт, швидко отримує перший неофіційний урок: так, держава щось видасть; так, є норми забезпечення; так, у війська є склади, служби й відповідальні особи. Але краще мати власні серветки, ліхтарик, павербанк, рукавички, мультитул, ліки, скотч, стяжки й, бажано, ще дрібний запас того, про що цивільна людина вчора навіть не думала.

І це найперший симптом великої системної хвороби. Бо армія не просто просить людину бути готовою до дискомфорту. Вона поступово привчає її до того, що нормальне функціонування часто залежить від особистої здатності докупити, дістати, скинутися, полагодити, заправити, роздрукувати. Це дуже українська, але дуже небезпечна модель: держава воює, а підрозділ сам себе добудовує.

Ротна каса

У бойових підрозділах ця модель уже давно має свою назву: «ротна каса». Із цих грошей купують те, що нібито не є озброєнням, але без чого підрозділ швидко втрачає здатність нормально жити й працювати: цвяхи, плівку, мішки, інструменти, оливу, антифриз, запчастини, генератори, екофлоу, пальне (і для генератора теж), папір, чорнила для принтера, скотч, подовжувачі, маскувальні сітки, тенти для машин і… список можна продовжувати нескінченно.

Окрема історія — автомобілі. Для підрозділу стара європейська машина, яку всі називають «корчем» і яка часто навіть не стоїть на обліку як військове майно (бо, наприклад, недавно у «геніальному» штабі хтось знову здогадався спустити вниз інструкцію про те, після якого року випуску автомобілі дозволяється брати на облік) це часто поїздка на склад, на пошту, до лікаря, у службових справах тощо. Якщо така машина стала, підрозділ не може чекати кілька місяців, поки її проведуть через акти й заявки ремонтних підрозділів і центрів забезпечення (якщо стоїть на обліку і є запчастини). Її треба лагодити зараз. Тому військові купують запчастини самі, шукають майстра самі, іноді ремонтують самі, бо офіційний порядок може бути правильним у мирній казармі, але занадто повільним для війни, де одна справна машина іноді важить більше, ніж десяток красивих наказів.

Ротація

Іще одна проблема, яка безпосередньо стосується строків служби, — ротація, але не в тому вузькому сенсі, в якому про неї зазвичай говорять у наказах і новинах. Обмежити строк перебування на передньому краї правильно. Людина не повинна місяцями сидіти в посадці, підвалі чи бліндажі, поки психіка тихо переходить у режим «байдуже, що буде далі».

Але сама собою ротація з позиції ще не є відновленням. Вивести людину з «нуля» на полігон, у тимчасовий пункт дислокації, до чергового прифронтового містечка — це не те саме, що дати їй відновити сили. Військовий може бути формально «не на передовій», але однаково залишатися в режимі нескінченного очікування: шикування, наряди, перевірки, потім переміщення, потім знову невідомо куди.

І тут реформа строків служби й оплати теж не усуває кореня проблеми. Навіть якщо військовий погодиться на ще два роки, а офіцер — на ще довший горизонт відповідальності, це не означає, що ці два роки можуть бути суцільною службовою необхідністю між позицією, полігоном, нарядами, переїздами й рапортами.

Ротація після бойових завдань повинна означати більше, ніж «зняли з позиції». Вона має включати можливість не тільки нормально виспатися, а й привести до ладу здоров’я, побачити дітей, дружину, чоловіка, батьків. Якщо людина роками бачить родину уривками між перекиданнями, відпустками, які треба вибивати, й дорогою через пів країни, то держава поступово витрачає не лише її тіло, а й її соціальне життя. Після інтенсивного бойового періоду людина повинна знати, що буде не просто «виведення», а прогнозований цикл відновлення, частина якого може й має відбуватись не на полігоні, а вдома або поруч із родиною.

***

Проблеми війська не зводяться до розміру виплат чи формальних строків служби. Прикро те, що держава досі намагається вирішити системні речі точковими рішеннями: підвищити виплати, змінити контракт, дати ще одну можливість перевестись або повернутись із СЗЧ — але не вибудувати цілісну модель служби, в якій є зрозумілий побут, реальне, а не на папері, забезпечення і хоч невеличке, але місце для сім’ї. Без цього будь-яка реформа не дасть відповіді на головне запитання: як зробити так, щоб людина могла служити довго, ефективно і без відчуття, що її життя повністю розчиняється в службі.

Джерело

“Ми знаємо”: “Генерал Черешня” розкрив важливу перевагу України над Росією

У Росії намагаються створити аналоги українських дронів-перехоплювачів, однак “успіхи” ворога в цьому напрямку є сміховинними. Наразі Україна значно випереджає РФ. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив співзасновник компанії-виробника безпілотників “Генерал Черешня” Ярослав Гришин, передають Патріоти України.

“У них щось є, але воно гірше за якістю, менше за кількістю і головне – наші пілоти кращі, більш креативні, інноваційні, навчені та вмотивовані. Тому в цьому напрямку ми точно кращі”, – наголосив “Генерал Черешня”.

Гришин також назвав важливе стратегічне завдання для українських R&D – ідеться про захист вітчизняними засобами пікапів, танків, БТРів.

Це дасть можливість змінити баланс, а також допоможе ще ефективніше атакувати ворожі позиції.

“Ми знаємо, що росіяни над цим працюють, і ми над цим працюємо. Маємо перемагати, тому що треба кардинально змінювати ситуацію на фронті”, – зауважив “Генерал Черешня”.

Він також підтвердив, що так званий цикл “нова технологія – масовість її застосування – протидія їй” тепер вимірюється не роками, а місяцями.

“Якщо ми хочемо виживати, то нам необхідно робити надзусилля у квадраті. Іншого шляху просто немає”, – пояснив Гришин.

За його словами, наразі швидкість цих процесів дійсно блискавична. Ба більше, фактично відбуваються революційні зміни.

“Те, в що трильйони доларів вкладали, і те, що десятки років готувалося – на практиці насправді воно відбувається геть по-іншому на фронті”, – підсумував “Генерал Черешня”.

Віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський став жертвою схеми з продажу викрадених авто

Віцепрем’єр-міністр та міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський опинився серед жертв масштабної злочинної схеми з продажу викрадених автомобілів. У жовтні 2024 року урядовець придбав Peugeot 5008, який після ретельної перевірки історії та діагностики в авторизованому сервісі все одно виявився краденим.

Про це повідомляють ЗМІ.

Автомобіль у родини посадовця вилучили правоохоронці. За словами Гавковського, вони з дружиною втратили 100 тисяч злотих, які згодом вдалося повернути лише через суд. Слідство з’ясувало, що злочинне угруповання з 19 осіб викрадало автівки моделей Peugeot 2008, 3008 та 5008 у Франції та Бельгії, підробляло їхні VIN-номери та легально перепродувало в Польщі. Загалом поліція вилучила 52 такі машини-«клони» на суму майже 6,8 млн злотих.

Цей прецедент змусив Кшиштофа Гавковського спільно з міністром інфраструктури Даріушем Клімчаком ініціювати суворі зміни до законодавства. Тепер під час реєстрації авто в Польщі обов’язково проводитиметься додаткова перевірка його походження через закордонні бази даних. Крім того, з 18 січня 2027 року в країні повноцінно запрацює система AVI, яка автоматично підтягуватиме інформацію про транспортні засоби, ввезені з інших держав Євросоюзу.

Росія залишилася без бензину: у шести регіонах РФ повністю зникло пальне після атак ЗСУ на НПЗ

У шести регіонах Росії повністю зник бензин для населення на тлі паливної кризи, а в багатьох інших заправитися можна лише в обласних центрах.

Про це повідомляють російські Telegram-канали.

У Росії запустили карту доступності палива на тлі бензинової кризи в Росії, яка виникла внаслідок успішних атак ЗСУ на нафтопереробні заводи. Згідно з нею, жодної працюючої АЗС немає у Кабардино-Балкарії, Інгушетії, Чечні, Дагестані, Магаданській області та на Чукотці.

При цьому в Дагестані влада однією з перших запровадила жорсткі обмеження – не більше 20 літрів бензину та 50 літрів дизеля на одну особу для рівномірного розподілу залишків.

В інших суб’єктах РФ ситуація також критична, а пальне є переважно лише в адміністративних центрах:

у Калмикії сервіс показує лише одну працюючу станцію – в Елісті;
в Астраханській, Калінінградській областях та Північній Осетії діє всього по дві АЗС на регіон;
у Тиві доступні три заправки, дві з яких розташовані в столиці – Кизилі.

Водночас у сусідній з Астраханською Волгоградській області карта фіксує понад 20 працюючих АЗС. Попри це, астраханські чиновники заперечують дефіцит і списують черги на сезонний попит. У Калінінградській області місцева влада заявляє про додаткові поставки та введення тимчасових обмежень для стабілізації ринку.

Бензин лише для чиновників

Транспорт чиновників навіть у найбільш проблемних регіонах залишається на ходу, оскільки заправляється поза чергою або за окремими каналами.

Зокрема, у Саратові на заправках “Роснефти” пальне відпускають виключно машинам екстрених служб, представникам районних адміністрацій, МФЦ та “Пошти Росії”. Аналогічні правила пріоритетного заправлення автомобілів держструктур і чиновників діють у Волгограді та Краснодарі.

Податковий фантом на 212 мільйонів: суд дозволив ДПС випотрошити рахунки фірми-одноденки, оформленої на іноземця

У Києві суд поставив крапку в процесі проти класичної фірми-«метелика», яка встигла прокрутити масштабні зовнішньоекономічні операції та залишила державі гігантські борги. Київський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов фіскальних органів про примусове стягнення понад 212 мільйонів гривень.

Попри гучну перемогу податківців у суді, реальне повернення коштів до бюджету залишається під великим питанням через очевидну фіктивність відповідача.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судове рішення від 01 червня 2026 року у справі № 320/45719/25.

Звідки взявся астрономічний борг?

Позов проти ТОВ «Хімтехно Люкс Проект 2024» подала столична податкова служба. Фіскали вимагали примусово стягнути на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 212 490 142,13 гривні.

Читайте по темі: У ПриватБанку повідомили про нову схему фішингу, спрямовану на викрадення даних клієнтів

Як з’ясувалося, ця космічна сума заборгованості накопичилася не через класичний ПДВ чи податок на прибуток, а внаслідок серйозних махінацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД):

Порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків під час проведення експортно-імпортних операцій;
Невиконання валютних зобов’язань перед державою;
Нарахування величезних штрафних санкцій та пені за валютні махінації.

Усі ці штрафи фіскали зафіксували в офіційному податковому повідомленні-рішенні ще 5 червня 2025 року. Оскільки компанія-порушник не стала оскаржувати цей вердикт у судах, але й не заплатила добровільно жодної копійки, борг набув статусу «узгодженого». Це дозволило ДПС звернутися до суду за санкцією на примусовий арешт та списання грошей з усіх рахунків фірми.

Анатомія «прокладки»: 1500 сусідів та бенефіціар з Узбекистану

Детальний аналіз відповідача ТОВ «Хімтехно Люкс Проект 2024» чітко вказує на те, що правоохоронці мають справу з класичним транзитним інструментом, створеним для виведення капіталу або мінімізації податків:

Коротке життя: Фірму зареєстрували лише у жовтні 2023 року. Спочатку вона мала романтичну назву «Агротревел», але згодом її поспішно перейменували під «хімічний» профіль.
Вулик для бізнесу: Офіційна адреса реєстрації компанії у Києві є точкою масового скупчення фантомних фірм. За цими ж координатами юридично «прописано» ще 1 555 інших компаній.
Іноземний «фунт»: Офіційним засновником, директором та кінцевим бенефіціарним власником структури значиться громадянин Узбекистану Алламуратов Руслан.
Замітання слідів: Менш ніж за три роки існування фірма блискавично змінила назву, керівництво, засновників та юридичну адресу. На мові фінансового моніторингу це називається «підготовкою компанії до зливу».

Процесуальне зникнення та вердикт суду

Очікувано, що на судові засідання представники ТОВ «Хімтехно Люкс Проект 2024» жодного разу не з’явилися. Письмового відзиву на позов також ніхто не надав. Уся судова поштова кореспонденція поверталася назад до суду з позначкою «через закінчення терміну зберігання». Для подібних «транзитних» фірм — це стандартна тактика гри в хованки з правосуддям.

Суд констатував, що факт наявності боргу є беззаперечним і підтвердженим документально, а відповідач свідомо ігнорує законні державні вимоги. Як наслідок, суд повністю задовольнив позов податкової та дозволив примусово списати 212,4 млн грн.

Бережіться! Шахраї масово атакують платників податків: Ось що потрібно знати про небезпечні листи

В Україні активізувалася нова фішингова кампанія, у межах якої шахраї надсилають підроблені листи нібито від Державної податкової служби (ДПС), щоб заразити комп’ютери користувачів шкідливими програмами. Якщо електронний лист надійшов не з адреси домену “@tax.gov.ua”, його слід вважати потенційно небезпечним і не відкривати вкладення чи посилання, передають Патріоти України.

Про це офіційно повідомили в ДПС. Там зазначають, що останнім часом українці почали масово отримувати електронні повідомлення з темою на кшталт “Вимога про надання документів та пояснень у межах податкового контролю”.

Саме такий заголовок має створити враження офіційного запиту від державного органу та спонукати користувача негайно відкрити лист. Однак насправді такі повідомлення не мають жодного стосунку до ДПС. Зазначається що це шахрайська розсилка, яка використовується для поширення вірусів та отримання несанкціонованого доступу до комп’ютерів користувачів.

За словами фахівців, після відкриття вкладення або переходу за посиланням на пристрій може бути встановлено шкідливе програмне забезпечення. Воно здатне непомітно працювати у фоновому режимі, збирати конфіденційну інформацію, викрадати паролі, банківські дані та документи, а також надавати кіберзлочинцям віддалений доступ до комп’ютера.

Для розсилки шахраї використовують сторонні електронні адреси, які лише імітують офіційне листування. Серед зафіксованих адрес – reply@starsgram.shop, яка не має жодного відношення до Державної податкової служби.

У ДПС наголошують, що всі офіційні електронні адреси служби використовують домен @tax.gov.ua, а офіційною адресою для листування є post@tax.gov.ua. Якщо повідомлення надійшло з будь-якої іншої адреси, це серйозний привід поставитися до нього з максимальною обережністю та не взаємодіяти з його вмістом.

Особливу небезпеку становлять вкладення, які додаються до таких листів. Найчастіше зловмисники використовують файли у форматах .pdf, .zip, .rar, а також виконувані файли з розширеннями .exe та .scr. Саме через них найчастіше поширюється шкідливе програмне забезпечення, яке після запуску може інфікувати систему та забезпечити прихований контроль над пристроєм.

Фахівці також нагадують, що кіберзлочинці постійно вдосконалюють свої методи. Вони можуть копіювати стиль офіційних повідомлень державних органів, використовувати логотипи, підписи та інші елементи оформлення, через що підроблений лист на перший погляд виглядає цілком справжнім. Саме тому не варто поспішати відкривати вкладення або виконувати будь-які вимоги, навіть якщо повідомлення здається переконливим.

Щоб не стати жертвою шахрайства, експерти радять дотримуватися базових правил кібергігієни. Насамперед не відкривати підозрілі вкладення та не переходити за невідомими посиланнями, уважно перевіряти адресу електронної пошти відправника, а також не довіряти повідомленням навіть від знайомих контактів без додаткової перевірки, якщо вони містять незвичні файли або посилання.

Перевірте! Ці прізвища можуть розповісти, який вигляд мали ваші предки

Прізвище людини може розповісти багато чого про те, ким були її предки, яке вони мали походження, чим займалися і часто може підказати, який вигляд вони мали. У часи, коли не було офіційних документів, саме зовнішність часто ставала основою для надання людині прізвиська односельцями, а згодом і прізвища, передають Патріоти України

Таким чином виникла велика група прізвищ. Вони могли містити інформацію про зріст людини, колір волосся, статуру тощо. Які українські прізвища можуть розповісти про зовнішність наших предків, пояснює OBOZ.UA.

Як виникали прізвиська

У часи, коли офіційних документів майже не існувало, односельці давали один одному прізвиська, адже імен в одному селі могло бути кілька однакових. Таке прізвисько могло вказувати на рід діяльності людини, походження чи характер. І дуже часто в його основу лягала якась ознака за зовнішністю – так, наприклад, виникли прізвища Білий, Великий, Низький, Рудий тощо. З часом такі прізвиська закріплювалися за цілою родиною і з часом ставали спадковими прізвищами.

Звичайно, не варто сприймати походження прізвища буквально, адже за сотні років ці риси в предків могли втратитись, а значення слова могло помінятись. Проте в таких словах міститься своєрідна підказка, якими були наші предки.

Прізвища за зростом

Зріст був однією з очевидних ознак, за якою могли дати прізвисько. Прикладами таких прізвищ є Малий, Малиш (їх могли дати наймолодшому синові в родині чи людині невисокого зросту), Великанов, Великий (такі прізвиська часто виникали серед козаків, де статура мала помітне значення), Довгань, Довженко (так могли сказати про високу чи дуже худорляву людину).

Прізвища за статурою

Такими є прізвища Худий, Худенко, Товстий, Товстенко. У давнину огрядність вважалася ознакою достатку, тому таке прізвисько не було образливим. На статуру вказували прізвища Круглий, Кругленко, до того ж воно могло означати як кругле обличчя, так і статуру.

Прізвища за рисами обличчя

Це прізвища, які вказували на форму носа, лоба. наявність вус тощо, наприклад, Вусенко, Довговусов, Білоус. Носань, Довгонос.

Прізвища за кольором волосся

Ознака за кольором волосся лягла в основу творення багатьох прізвищ: Черниш, Черненко, Руденко, Рудий, Білик, Біленко тощо. Прізвиська Білий, Біленко отримували також власники світлого типу шкіри.

Прізвища за віком

Часто в основу таких прізвищ лягав не реальний вік людини, а те, як її сприймали: Старченко, Молодий, Молодик.

Прізвища за поставою

В основу такого прізвища лягали певні особливості постави людини, її манера рухатися, хода: Горбач, Горбатенко, Криворучко, Довгоножко.

“Пташка наспівала, що ми дамо Україні право виробляти ракети до Patriot самостійно”: Трамп під час зустрічі з Зеленським на саміті НАТО в Анкарі

Президент США Дональд Трамп сказав, що Штати можуть надати Україні право самостійно виробляти ракети до систем Patriot. Про це він сказав під час зустрічі із Володимиром Зеленським, передають Патріоти України.

“Мені подобається оборонна зброя більше, ніж наступальна”, – сказав він.

“Мені одна пташка наспівала, що ми дамо їм (Україні. – Ред.) право робити Patriot. Це дуже технічно складна річ, але я думаю, що ви впораєтеся”, – зазначив Трамп.