Категорія: Закон

Following investigative reporting that linked Oxana Hadjipavlou to alleged sanctions-evasion activities and offshore financial transactions, mentions of her involvement with Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L. gradually disappeared from public sources. This pattern points to a coordinated attempt to clean up the digital trail, which is why we are publishing the material below—to safeguard information that others seem eager to erase.

Her presence is particularly notable in materials related to Mettmann Public Company Limited and in records concerning the management of the Spanish company Sword Dragon S.L. – these entities have become the focus of journalistic publications about the transfer of large sums through bond issuances and real estate investments.

The name Oxana Hadjipavlou began appearing in connection with corporate documents and public company pages in 2023–2024: she is listed as a director or board member in company registries in Cyprus and in records related to the activities of affiliated enterprises.

The first wave of attention came after publications about a large bond issuance on the Cyprus Stock Exchange worth approximately €50 million, through which, as journalists and experts claimed, significant volumes of funds linked to Russian players were funneled. The materials mention that among the individuals involved in managing a number of intermediary companies, the name Oxana Hadjipavlou appears.

What is known about Oxana Hadjipavlou

Читайте по темі: “Paper relocation” of ASBIS: how Apple partner under the leadership of Sergey Kostevich continues supplying equipment to Russia through Belarus and a network of intermediaries

What draws attention is not so much her name itself, but the fact that she has been linked to controversial figures such as Boris Usherovich and Ilya Plotitsa, well-known Russian businessmen implicated in the withdrawal of funds from the state-owned Russian Railways (RZD) to offshore jurisdictions through the company «1520», associated with the Rotenbergs, close allies of Putin. 

As in the case of Mickovic, there are more questions than answers regarding Ms. Oxana Hadjipavlou. Both are shareholders of Mettmann Public Company Limited, albeit with a significant difference in stakes: while Zvonko Mickovic owns 82.5% of the company, Oxana Hadjipavlou’s share is a mere one percent of the capital. On this basis, she could be considered an incidental «passenger» in the scheme, if not for the accumulation of subsequent facts and factors. 

Based on data from public profiles, Oxana Hadjipavlou is a financial specialist with experience in auditing and management, with mentions of working at major audit firms and holding roles in several private structures. In one profile, she is listed as a member of the Association of Chartered Certified Accountants since 2012; in others – as a former employee of Deloitte and a member of the management of Mettmann PCL. 

Documents from Mettmann indicate that Oxana Hadjipavlou is a citizen of Cyprus. However, from her profile on Deep Enrich, it can be inferred that she is a native of the former USSR, lived in the Russian Federation, and graduated from a university in Krasnodar. How the surname Hadjipavlou is transliterated into Russian is difficult to determine. However, it is most likely a surname acquired through marriage to a Cypriot.

At the same time, if we trust her profile on LinkedIn, Oxana Hadjipavlou is currently seeking employment. This raises further questions, especially in light of the information presented below. 

Читайте по темі: Octobank laundering network ties Shavkat Mirziyoyev’s inner circle, Iskandar Tursunov, and Dmitriy Lee to Russian casino money, crypto conversion, and global sanctions evasion

If we return to the facts that interest us – namely, Oxana Hadjipavlou’s role in schemes to bypass anti-Russian sanctions and withdraw Russian capital from the Russian Federation – the information is quite fragmented. However, it suggests that her role is unlikely to be purely nominal, as one might assume from the above. Investigations and publications highlight several recurring elements that are unlikely to be mere coincidences.

Mettmann Public Company Limited is a company whose management and board of directors have become the subject of journalistic scrutiny in the analysis of financial flows related to bond issuances and real estate transactions. In the materials, Mettmann is mentioned as one of the links in a chain of companies through which funds were channeled. Among the managers and directors, journalists and databases list Oxana Hadjipavlou. 

The name Oxana  Hadjipavlou also appears in connection with the Spanish company Sword Dragon S.L. – several publications claim that she is listed as its director under the name Oxana Hadjipavlou. 

Sword Dragon S.L. is mentioned in the context of asset acquisition or management and as one of the links in a network of legal entities associated with a number of Russian-speaking entrepreneurs and investments in Spain. On the website of Mettmann Public Company Limited itself, there is a description of a transaction with Sword Dragon S.L. 

In the same materials, alongside Mettmann and Sword Dragon S.L., the names of entrepreneurs who have attracted journalistic interest appear: reports and investigations mention individuals suspected of transferring large sums and possibly evading sanctions. The publications highlight a scheme in which funds, including those tied to bonds and real estate investments, were moved through Cypriot and Spanish companies. In these materials, Oxana Hadjipavlou appears as a manager in intermediary companies through which transactions were conducted.

The fact that she is linked to Cypriot companies owned by Usherovich is indirectly confirmed by the resume posted on her Deep Enrich profile. Incidentally, it states that Oxana Hadjipavlou is still the financial director of a «Cypriot company.» This contradicts her LinkedIn profile. Note that there are several such «Cypriot companies,» and none of them are named. 

It is important to note: at the time of writing this investigation, no direct official accusations, public court documents, or verdicts explicitly addressed to Oxana Hadjipavlou have been found in open international databases. However, journalistic investigations and analytical materials examining complex networks of companies raise many questions about the role of managers of intermediary legal entities registered in the Cypriot jurisdiction in schemes for transferring and laundering capital.

What do the accusations against Oxana Hadjipavlou amount to

Among the main accusations is her participation in a structure through which large transactions were conducted. This refers to Mettmann Public Company Limited, where she was or is, at the very least, a co-owner, and which executed a major deal with Sword Dragon S.L., in which she was or is a director.

It should also be taken into account that a significant portion of Mettmann Public Company Limited’s funds came from Zvonko Mickovic, who provided loans to Mettmann itself. Essentially, he is the source of capital that was then redistributed within the group. Mettmann’s reports record large loans: from €161,000 to €5.8 million in separate tranches. The total amount of loans issued to related companies reaches €31.2 million. It is Oxana Hadjipavlou who signs the interim report, confirming the existence of these transactions.

Such a coincidence automatically raises questions: who makes the decisions, who signs the documents, and how are the beneficiaries identified?

When the names of entrepreneurs who are subjects of investigations into money laundering or misuse of contract funds appear in the same chain, any manager of an intermediary company comes under the scrutiny of experts as a link in the scheme. Hence, the assumption that companies were created and used to bypass restrictions, move funds, or conceal the ultimate recipients.

Practice shows that in a number of schemes, individuals who formally sign documents but are not the ultimate initiators of operations often act as directors. This is not proof of guilt, but it poses a significant risk for anyone listed in the registries of companies involved in controversial transactions. Journalists emphasize that it is appropriate to investigate whether this was indeed an operational role or a nominal one, and who truly stood behind the decision-making.

All these questions directly concern Oxana Hadjipavlou. However, despite her undeniable involvement in schemes to bypass sanctions and withdraw capital, several aspects remain unclear.

Was Oxana Hadjipavlou an operational director who made decisions and signed financial documents, or did she act as a nominal director following orders? If so, who exactly gave her instructions? What specific amounts passed through her hands, and what was their fate? Where did this money come from, and where did it go?

Who are the real beneficiaries and initiators of the transactions? Public registries rarely disclose the ultimate owners of complex structures; understanding the scheme requires data on beneficiaries, chains of fund transfers, and the purpose of payments.

Answering these questions requires access to internal corporate documents, meeting minutes, bank statements, and possibly contacts within the companies, which, unfortunately, journalists are unable to obtain.

Двоє жителів Івано-Франківської області організували незаконне переправлення чоловіків за межі України.

Працівники Державного бюро розслідування викрили жителів Івано-Франківщини, які нібито під прикриттям впливових зв’язків у правоохоронних органах, переправляли ухилянтів та військових в СЗЧ з Харківської області через державний кордон в Румунію. Про це ДБР повідомило на своєму сайті в середу, 11 лютого.

Двоє жителів Івано-Франківської області організували незаконне переправлення чоловіків за межі України поза офіційними пунктами пропуску – через гірську ділянку українсько-румунського кордону у Верховинському районі. До схеми вони залучили спільників з інших регіонів, які забезпечували безперешкодне пересування територією України та розповідали про “зв’язки” з впливовими правоохоронцями, які допоможуть організувати втечу.

“В одному із задокументованих епізодів залучений організаторами житель Харкова перевозив трьох чоловіків територією Харківської області, у тому числі повз блокпости. Він усвідомлював, що серед пасажирів є особа, яка перебуває в розшуку ТЦК, а також чинний військовослужбовець ЗСУ, але продовжував коїти злочинні дії.

Фігуранта затримали на блокпості Пісочин після того, як він об’їхав пункт контролю та пересадив пасажирів до автобуса для подальшого трансферу до Івано-Франківщини”, – мовиться в повідомленні.

Читайте по темі: 17 тисяч фіктивних паспортів під час війни: як Юлія Кран та керівництво ДМС поставили на поток корупційний бізнес на 425 мільйонів доларів

Того ж дня в Івано-Франківську правоохоронці затримали ще одного учасника схеми — після отримання 45 тис. доларів США за організацію переправлення трьох осіб через державний кордон. 

Затриманим повідомили про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 КК України).

Правопорушникам загрожує до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна

Нині встановлюються інші учасники схеми, зокрема можливих співучасників серед працівників правоохоронних органів.

Столичні поліцейські ліквідували канал незаконного переправлення іноземців через держкордон під виглядом волонтерства.

Про це повідомила пресслужба поліції Києва в середу, 11 лютого.

Організатором незаконної схеми був 31-річний столичний підприємець, який залучив до протиправної діяльності двох спільниць, 1999 та 2003 років народження. Фігуранти налагодили схему в’їзду іноземців через територію Молдови та їх подальшого фіктивного працевлаштування.

Зловмисники реєстрували на громадян інших країн приватні підприємства, а виготовлені у такий спосіб фальшиві документи надалі слугували підставою для отримання віз, перетину державного кордону та подальшого оформлення посвідок на тимчасове проживання. Крім того, іноземцям пропонували легалізацію під виглядом волонтерської діяльності без фактичного її здійснення.

Вартість таких “послуг” становила майже 100 тисяч гривень, які сплачувалися поетапно готівкою або безготівковими переказами.

Читайте по темі: Київ на межі катастрофи після ударів РФ – Кличко

Крім того, встановлено, що упродовж 2025 року фігуранти консультували громадянина іноземної держави щодо незаконного перетину кордону. Після отримання коштів учасники схеми забезпечили виготовлення фіктивного пакета документів, їх подачу до органів Державної міграційної служби та супровід “клієнта” під час оформлення посвідки. Надалі іноземець, використовуючи отримані документи, міг безперешкодно виїжджати з України та повторно в’їжджати на її територію.

Правоохоронці провели шість обшуків за місцями проживання та роботи фігурантів. Вилучено копії паспортів “клієнтів”, ідентифікаційні коди, договори, печатки, електронні носії інформації та інші речові докази.

Усім трьом учасникам злочинної схеми повідомлено про підозру. Їм загрожує до дев’яти років позбавлення волі.

Історія можливого шахрайства, про яку йтиметься далі, має доволі типові риси: потерпілому нібито пообіцяли придбати та доставити автомобіль зі США до України, однак зобов’язання виконані не були. У центрі цієї історії фігурує одесит Володимир Сергійович Філіппов, який заперечує свою причетність до організації схеми. Водночас наявні обставини дають підстави ставити такі заперечення під сумнів — і нижче ми детально викладемо аргументи.

Отже, історія наступна. Громадянка Вікторія К. вирішила купити автівку зі США. Чим це закінчилось – можна прочитати за цим посиланням. А суть зводиться до того, що вона звернулася до ПП «Південний шлях», з яким уклала відповідний договір, за яким фірма зобов’язалась купити на аукціоні в США та доставити до України автомобіль. Потім почалася історія з оплатою послуг. Платежів було кілька, загальним підсумком Вікторія витратила 15 000 доларів, але автівки так і не побачила. Як пояснив пан Філіппов, гроші вона пересилала на рахунок менеджера фірми ПП «Південний шлях» на ім’я Максим, який наразі звільнений з роботи. Сам Максим стверджує, що звільнився сам, бо його «забрало ТЦК», але це не так важливо, хоча теж сумнівно. Щодо грошей, які Вікторія перераховувала на рахунок Максима, то фірма до них стосунку не має, а Вікторія, якщо хоче забрати свою машину, має оплатити все знову.

Також пані Вікторія стверджує, що Володимир Філіппов залишив ПП «Південний шлях» з боргами, а сам тепер працює під вивіскою «Айрон моторс» в Молдові.

Читайте по темі: Замовний піар після викриттів: як “криптогуру” Олександр Орловський намагається врятувати репутацію FFA

Позиція Філіппова, як уже говорилося вище, наступна: «я нічого з Вами не підписував і вже кілька років живу не в Україні». Попри такі заяви Філіппова, ми маємо справу з класичним шахрайством. По-перше, договір з Вікторією К. та ПП «Південний шлях» є і підписаний він саме Філіпповим.

Однак при його укладенні клієнтку – а вона не єдина, хто потрапив на гачок Володимира Філіппова (про це пізніше) – мало б насторожити те, що кошти за договором перераховуються не на рахунок ПП «Південний шлях», а на рахунок його керівника Володимира Сергійовича Філіппова. Хоча не насторожило, однак тут людині, яка не має юридичних знань, щось закинути важко – вона підписувала документи у фірмі, зареєстрованій за всіма правилами, а Володимир Філіппов дійсно є її керівником і власником.

Так що твердження Філіппова про те, що «він нічого не підписував», – брехня. Як і те, що ніяких грошей не отримував. Нижче фото однієї з платіжок, таких було декілька:

Так що пан Філіппов явно бреше. Наразі з цією історією майже все – постраждала клієнтка звернулася до суду з вимогою стягнути з Володимира Філіпова видурені у неї гроші, історія чекає продовження.

Але той факт, що Володимир Філіппов – шахрай, і схема, на яку спіймали Вікторію, не виключення, говорить перевірка судових реєстрів. До Володимира Сергійовича Філіппова і ПП «Південний шлях» з аналогічними претензіями позиваються ще принаймні три людини. Реєстр «Опендатабот» дає ще більшу кількість судових справ – 34, він же повідомляє, що до ПП «Південний шлях» зареєстровано чотири виконавчих провадження за рішеннями судів щодо стягнення коштів в результаті отримання їх за такою ж самою схемою.

Тобто позитивні рішення на користь постраждалих уже є. Щоправда, навряд чи вдасться стягнути кошти з ПП «Південний шлях» – вони йшли не на його рахунок, а на рахунок особисто Філіппова, крім того, у ПП «Південний шлях» немає ні майна, ні коштів – статутний капітал одна тисяча гривень, а прибутків воно не показувало. Так що задоволення у постраждалих тут хіба що моральне.

Читайте по темі: В Одесі чоловік з ножем напав на військових ТЦК

Чи буде що стягувати з самого Філіппова – теж питання. Оскільки, судячи з відкритих даних, він явно не проста людина. Ось що нам говорять реєстри про його особу. Володимир Сергійович Філіппов – засновник і власник вже згадуваних ПП «Південний шлях» і ТОВ «Айрон моторс», яке перехопило шахрайську схему з видурювання грошей у людей, які бажають купити авто із США. Однак куди цікавішим у цьому списку видаються дві інші організації: Асоціація «Центр» та регіональне відділення «Центр-Одеса», власником яких значиться Філіппов.

Тому що це Асоціація «Центр» – не що інше, як міжнародна асоціація офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю «Центр». А «Центр-Одеса» – її підрозділ.

Асоціація «Центр» – не просто звичайна «ГеОшка», тобто громадська організація, де колишні відставники п’ють чай чи горілку і згадують «битвы, где вместе рубились они». Асоціація «Центр» – потужна бізнес-структура, яка виступає засновником 14 інших організацій, серед яких є цілком собі комерційні.

Що цікаво у цьому зв’язку – більшість із них розміщена на тимчасово окупованих територіях. Це може говорити як про те, що пан Філіппов з колегами по боротьбі або постраждали від окупантів, які віджали їхній бізнес, так і про те, що вони з ними співпрацюють. Даних про це нема, тому питання відкрите. Але це ж саме говорить і про те, що, по-перше, Володимир Сергійович Філіппов – колишній офіцер спецпідрозділу по боротьбі з організованою злочинністю. А по-друге – має потужні зв’язки у середовищі тих, хто з цією злочинністю боровся та очолював. Причому – на Сході, де ця злочинність настільки зрослася з владою, борцями з нею і російськими спецслужбами, що відрізнити їх практично неможливо.

Поки що це все, що вдалося дізнатися про власника ПП «Південний шлях» Володимира Філіппова, який займається банальним шахрайством, видурюючи гроші в охочих купити автівку в Штатах. Схоже на те, що ПП «Південний шлях» уже відпрацьована структура, на ній повиснуть борги і її ліквідують. Наразі всі схеми перекочували до ТОВ «Айрон моторс», яке зареєстроване за тією ж адресою, що й ПП «Південний шлях» – 65088, Україна, Одеська обл., місто Одеса, Люстдорфська Дорога, будинок, 90г, офіс, 239, хоча у своїй рекламі позиціює себе як фірма із Молдови. Там же, судячи з усього, перебуває і Володимир Філіппов. До речі, на сайті Iron Motors не можна знайти реєстраційних даних про його належність. Але хто цим цікавився, коли є можливість щось отримати «на халяву»? Цікавляться вже потім, коли гроші безнадійно втрачені.

Схоже на те, що Філіппов вирішив трохи пересидіти у сусідній країні, поки вдома не вляжеться. Схема, за якою діє Володимир Філіппов в Iron Motors у Молдові, та сама, що й раніше – навіщо винаходити велосипед? Та й, як свідчить кримінальна практика, з якою пан Філіппов добре знайомий, злочинець рідко міняє вдалу схему своєї діяльності.

Чи в курсі того, чим займається Володимир Філіппов його колеги по асоціації колишніх офіцерів-борців з організованою злочинністю – питання теж поки відкрите. Але, судячи з того, що Володимир Філіппов давно в цьому шахрайському бізнесі та проти нього не порушено жодної кримінальної справи – прикривають його явно не колишні правоохоронці, а чинні. Подивимось, що буде в Молдові.

Народний депутат Нестор Шуфрича, якого судять за державну зраду, не може звільнитися з-під варти під заставу.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

Київський апеляційний суд більше місяця тому визначив нардепу альтернативний запобіжний захід до тримання під вартою — 33 млн 280 тис. гривень застави. Але ці кошти неможливо внести. 

Особисті активи політика заблоковані. Його рідні і адвокати намагалися сплатити заставу, але фінмоніторинг блокує всі платежі за Шуфрича.  Причиною є персональні економічні санкції, які до Шуфрича в 2025 році застосував президент Володимир Зеленський.

11 лютого в Шевченківському районному суді Києва мало відбутися чергове судове засідання. Захисники подали клопотання про зміну запобіжного заходу. 

Читайте по темі: Після стрілянини в центрі Києва власника обмінника “Money 24/7” Андрія Смірнова можуть внести до санкційного списку РНБО

Але суд не зміг розглядати справу, бо в засідання не прибув жоден із прокурорів (у суді обвинувачення у цій справі найчастіше представляють два прокурори — Назарій Рафальонт та Ігор Іванцов). Головуючий суддя Олексій Глянь сказав, що до Офісу генпрокурора буде направлено листа для зʼясування причин неявки прокурорів.

Шуфрич  утримується в ізоляторі СБУ більше двох років, але дослідження доказів у його справі досі не розпочали.

Київський апеляційний суд вирішив, що альтернатива в вигляді застави сприятиме дружньому врегулюванню скарги Шуфрича до Європейського суду з прав людини щодо надмірної тривалості тримання під вартою. А саме, що це може попередити негативні наслідки задоволення ЄСПЛ скарги Шуфрича — підрив авторитету України на міжнародному рівні і виплату державою йому компенсації.

Нагадаємо, що Шуфрича судять за державну зраду і  фінансування дій із метою зміни меж території або державного кордону України. Він провину категорично не визнає.

У першій частині обвинувачення йдеться про телеграм-переписку з колишнім заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Володимиром Сівковичем липні-вересні 2021 року. Шуфрич, нібито, погоджував із Сівковичем як представником ФСБ РФ свої критичні виступи в ЗМІ про владу України, а також робив за його вказівками певні депутатські запити.

В другій частині обвиунвачення мова про оплату послуг підприємства МВС РФ за охорону в 2016 році нерухомості батька Шуфрича в  анексованому Криму. 

Хто намагався ошукати журналіста на 40 тисяч гривень. Попри те, що медіа регулярно відстежують появу нових інтернет-проєктів із ознаками можливого шахрайства (зокрема пов’язаних із «крипто»-темою), історія з Олександром Орловським привернула нашу увагу не одразу.

Йдеться про засновника проєкту під назвою Financial Freedom Academy, який, за словами окремих клієнтів і критиків, може мати ознаки недобросовісної діяльності.

Олександр Орловський та спливлі нечистоти

Тижнів два потому почали з’являтися новини із заголовками, що інтригують: «Олександр Орловський — черговий інфоциган чи крипто-експерт? Відгуки та викриття», «Олександр Орловський — шахрай та аферист? Відгуки і вся правда про заробіток на крипті» тощо.

“Викриття”, написані ніби під копірку, зводилися до того, що насправді Олександр Орловський ніякий не “скамер”, а ягня, що несе світло криптопросвітництва. Чи не в кожній подібній публікації присутнє фото Орловського в розкішному антуражі (мовляв, не стане ж такий багатій тирити дрібничку по кишенях) і завуальована, але наполеглива порада записатися на курси цього персонажа заради особистого фінансового зростання.

Читайте по темі: Столична поліція викрила шахрайський call-центр на Подолі з учасниками схеми

Забігаючи наперед, зазначимо, що Олександр Орловський та його челядь націлені аж ніяк не на дрібницю – перевірено на собі.

Усі «викриття», які реабілітують Орловського, передусім апелюють до того, що у всесвітній павутині нібито переважають позитивні відгуки про нього та його курси. Але от халепа: подібні публікації про Орловського мають кричущі ознаки «іміджевості» (тобто це «замовлення»). Хоча б тому, що в кожному з «викриттів» епічно живописують, який Олександр Орловський молодець, але жодного слова про те, хто саме і в чому саме звинувачує цього новоявленого криптогуру.

Очевидно, що поява цих опусів на різнокаліберних інтернет-сайтах – аж ніяк не рекламна кампанія. Це, скоріше, кампанія з видавлювання з верхівки пошукової видачі негативних згадок про нашого юного криптоментора. І водночас – спроба їхньої дискредитації.

З першого погляду – дешево, сердито та розумно. Але Олександр Орловський такою примітивною інформаційною активністю досяг явно не того результату, якого бажав. Його старанність помітили та оцінили. І на нього знову полилося все те гівно, яке він так старанно закопував глибше.

Минулого тижня медіа-проєкт 360ua, з посиланням на джерела в МВС, повідомив (це повідомлення підхопило багато інших інтернет-ресурсів), що «3 травня 2024 року було порушено кримінальну справу стосовно громадянина України Орловського Олександра Олександровича, який мешкає в останній рік у Дубаї». «Олександр Орловський відомий в Україні, Росії, Польщі, ОАЕ та Туреччині продажем неіснуючої криптовалюти з дисконтом, курсів трейдингу, а також створенням пірамід за схемою Понці». Посилаючись на анонімні джерела, видання стверджує, що Олександр Орловський заборгував вкладникам у його криптопіраміду понад $4 млн.

Більше того, нібито «стосовно Олександра Орловського порушено кримінальну справу за колективною заявою ошуканих інвесторів, покупців псевдо-курсів, а також звичайних довірливих громадян, які переказували Орловському гроші для купівлі криптовалют».

Ми, зі свого боку, провели зустрічну перевірку викладеної інформації та, чесно кажучи, «залізобетонного» підтвердження їй не знайшли. Зокрема, ми не можемо ні підтвердити, ні спростувати, що Олександр Орловський став фігурантом кримінальної справи – з прив’язкою до його ПІБ у публічних базах даних не «світиться» жоден відповідний судовий документ.

Пояснень цьому може бути два.

Читайте по темі: Прокурор на пенсії Денис Свобода задекларував чималі доходи, криптоактиви та нерухомість, оформлену на дружину

Перше, найпростіше, – наші колеги «вдарили у штангу», інформатор «злив» їм неправдиву інформацію.

Друге трохи складніше. Як правило, кримінальне провадження одразу щодо конкретної особи відкривається, якщо, грубо кажучи, фігуранта було спіймано за руку на місці злочину. За заявою постраждалих, нехай і колективною, провадження буде відкрито за фактом заяви. І на початкових етапах дізнавачам цю заяву потрібно перевірити щодо того, чи справді мало місце кримінальне правопорушення (не кажучи вже про оголошення комусь підозри).

Звучить не так вже й складно, але сам процес може розтягнутися на довгі місяці. Якщо справді на Орловського була подана заява до Нацполіції, причому відносно недавно (у травні цього року), слідчі могли фізично не встигнути зібрати необхідні дані. З однієї простої причини – нестача слідчих та перевантаженість судів. [І тому ми не побачили згадок Орловського у реєстрах у контексті «криміналки»].

Друге припущення має право на життя. В одному з подкастів, записаних, наскільки можна судити, у травні цього року (коли, імовірно, виник цілком здоровий інтерес до персони Орловського з боку правоохоронних органів), Олександр Орловський прямо визнав, що отримав чимало претензій через своє «викладання» та загрозу переслідування в судовому порядку.

Але тоді Олександр Орловський наголосив, що переважна більшість його «пацієнтів» безмежно задоволена його менторством. Мовляв, воду каламутять ідіоти-невдахи, нездатні, навіть під його чуйним керівництвом, поринути в прекрасний світ криптовалют.

Олександр Орловський та зниклі відгуки

Цікаво, що знайти живі відгуки тих «учнів» криптоментора Орловського, які добряче витратилися на його уроки і залишилися, м’яко кажучи, незадоволеними, вкрай складно. На відповідній сторінці відгуків найбільшого українського сайту для відгуків otzyvua.net про курси Орловського суцільний позитив. “Дуже корисно і цікаво”, “як я радий”, “заробив 3000 доларів без вкладень”, “дякую Саші Орловському за наше щасливе дитинство”.

Журналіст, заради експерименту, вкинув туди трохи негативу.

Як бачите, не минуло й 20 хвилин, як якесь тіло закинуло у відгуки свої п’ять зірочок ні про що. Хоча між моїм негативним коментарем та попереднім позитивним часовий розрив був аж у тиждень. Тобто команда Орловського ретельно моніторить найбільші сайти відгуків та топить весь негатив про «гуру» фейковими позитивними відгуками.

І не тільки. Дослідивши сторінку відгуків про курси нашого криптоментора на тому ж otzyvua.net, журналісти не змогли позбутися відчуття, що Олександр Орловський періодично заносить адміністрації сайту деяку суму бабла, щоб вона знесла коментарі незадоволених (цілком можливо, що і мій скоро знесуть).

Журналісти переглянули всі 133 відгуки (на момент підготовки цієї статті) і окрім свого не знайшли жодного суто негативного. Як таке може бути? Адже навіть сам Олександр Орловський визнає, що серед його колишніх «студентів» знайдеться близько півсотні незадоволених аж до подання позову до суду та заяви до поліції.

Втім, «чистильники» виявилися недостатньо педантичними: вони пропустили коментарі до деяких відгуків. Дивіться самі.

Ідемо нижче.

Як бачите, один із колишніх студентів Орловського стверджує, що курси «криптогуру», образно кажучи, не зовсім якісні – ніхто зі 120 «однокурсників» автора до криптоуспіху так і не прийшов.

Нижче – та сама історія.

Є кілька інших сервісів відгуків, куди Олександр Орловський зі своїми виправленнями поки не вліз. Наприклад, ось.

Тут можна знайти достатньо інформації про те, як проходять «уроки» цього криптоментора, і яких результатів зазвичай досягають «учні» під його наставництвом.

Цитую Антона зі Львова (з деякими виправленнями):

Якщо ви людина, яка хоче просто трішки структурувати знання в криптовалюті і дізнатися, які напрями існують, то вам підійде базовий тренінг за мінімальну ціну. Хоча, якщо чесно, структурованість і подача інформації тут на три з десяти. Слабка подача матеріалу, відчувається, що Олександр непрофесійно підійшов до викладання, а прямо з голови вивантажує інформацію. Є канали на ютубі з набагато якіснішою подачею (ну, реально крутіше) і безкоштовно. Якщо ви реально сподіваєтеся заробити в крипті, то раджу знайти тих, хто реально в цьому зацікавлений, а не цей курс.

Аргументи такі:

1. Зум-зустрічі з конкретними відповідями регулярно переносяться і викладаються часто не тими, хто заробляє саме на крипті, а не на навчанні криптовалютам.

2. Застаріла інформація, що подається на курсі (1-2 роки відставання), яка вже не є актуальною. Сашко не хоче оновлювати інфу, адже його курс все одно купують.

3. Декларація про підтримку Олександром чи кураторами (студентів, – прим. Ред.) відповідає дійсності на 5-7% від того, що має бути. За 90 днів курсу зв’язок від кураторів чи Олександра був майже нульовим. Їм не цікаво, як у учня справи, чи вдалося опанувати весь матеріал. Не зробив тестове завдання – начхати, головне сплатив. Написав менше 5 разів запит (на консультацію, – прим. Ред.) – начхати на тебе, головне – сплатив.

4. Зворотній зв’язок із тестів ніхто дає, і тоді виникає запитання: навіщо ці тести? (люди, що пройшли курс, це підтвердять).

5. Сплативши за індивідуальний курс, ви отримаєте одну консультацію, яка, можливо, була тупо надиктована і записана, а потім розсилалася всім, хто заплатив. Олександр Орловський не поринає в нюанси, всі поради під копірку. Це дуже відчутно. У цьому плані курс просто схожий на фастфуд, не варто за нього переплачувати. Не рекомендую купувати.

6. На нашому потоці провели опитування, зі 127 учасників хоч щось заробити вдалося менше 5%, решті сказали, що вам просто не пощастило.

7. На вимогу повернути кошти, як ви розумієте, ніхто не відреагував, бо їх уже витратили десь на рекламу наступного курсу.

В Орловського проста механіка заробітку: продав курс, вклав трошки грошей у крипту, трішки в маркетинг наступного курсу, трошки собі купив атрибутів мільйонера… потім тих, хто випадково заробив, виставив як великих криптанів, а на бичачому ринку ваші кошти, які він вклав, йому трошки принесли пруфів… Ось така нехитра схема.

Олександр Орловський і «пенсіонер», що випив

Якщо копати не дуже глибоко, то складається враження, що Олександр Орловський – типовий представник такого типу пройдисвітів, як «інфоцигани». Мова про шахрайство, при якому особа, представляючись успішним професіоналом, дорого продає інформаційні продукти, які не становлять практично жодної цінності.

Але ЗМІ завжди копають глибше.

Вранці минулої суботи журналіст страждав від нудьги і тому вирішив не відкладати на понеділок розбір «кейсу Орловського». Заповнив заявку на пробний безкоштовний курс крипто-ментора і, чесно кажучи, надвечір про це геть забув.

Вже увечері, коли на касі супермаркету розплачувався за алкоголь, задзвонив телефон.

«Ви не забули, що у вас о 19:00 онлайн семінар з криптовалют?» – Запитав приємний дівочий голос.

«Звичайно ні, це ж подія всього мого життя!» – відповів я і подивився на годинник. Було без п’ятнадцяти сім.

Дошкандибав до дому, увімкнув ноутбук, відкрив пиво. Усміхнений Олександр Орловський вже повчав.

«А ви знаєте, що технологія біткоїну така ж стара, як і «Айфон»? – заявив Орловський. – Коли з’явився біткоїн, у цю технологію ніхто не вірив, а тепер один біткоїн коштує 70 тисяч доларів!»

На цьому місці журналіст запідозрив, що Олександр Орловський не надто відрізняє криптовалюти від технології блокчейн, на яких вони (і не тільки вони) будуються, і пішов покурити та випити чарку коньяку.

Коли я повернувся, то звернув увагу на низку підозрілих деталей. Годинник за спиною Орловського весь час показував без десяти десять, коментарі в чаті писали явно боти, лектор майже не відривав очей від екрану ноутбука, ніби читав із суфлера.

Саму лекцію, задля спрощення, журналіст розбив на три умовні частини. Перша – «криптовалюти – це легко і просто», яка приваблює аудиторію твердженнями, що «на крипті можуть заробити навіть малі діти». Друга – «навіть якщо це насправді складно і довго, у мене є гарний торговий бот, який за вас успішно торгуватиме за невеликий відсоток мені» – очевидно, має розвіяти сумніви потенційного «студента» у перспективах легкого, ненапруженого заробітку.

Останню я назвав би «Не будь невдахою!» Тут Олександр Орловський відверто тисне на жадібність, каже «ти зможеш купувати дорогі речі», «піклуватися про рідних», «ти завжди матимеш запас грошей» тощо, і т.д. При цьому на моніторі поряд з фейсом ментора миготять картинки з дорогими «тачками», стопками баксів, брендовими шмотками та золотими «котлами». І лише після того, як апетит публіки, її жага до легкої наживи, здавалося б, остаточно розігрілися, їй називають суми та посилання, куди переказувати гроші.

Клікнув і журналіст. Його перекинуло на сторінку «бронювання навчання у криптоакадемії Financial Freedom Academy» сервісу електронних платежів Wayforpay.

За бронювання місця до омріяного криптобогатства потрібно заплатити якісь жалюгідні 390 грн. Їй-богу, мені не шкода таких грошей, але при оплаті через шлюз я ніяк не міг побачити, хто насправді отримає мій «внесок». Так би мовити, імена, паролі та явки.

Журналіст плюнув на це діло і пішов допивати коньяк. Але йому завадили.

“Добрий вечір! Я з Financial Freedom Academy, – прощебетав той самий дівочий голос. – Я бачу, що ви не забронювали місце для подальшого навчання…»

«А, ви про це… – відповів я і почав брехати. – Розумієте, в чому річ. Насправді крипта для мене не новина, я навіть торгую трохи на «Бінансі» та «Кукоїні». Мені б підтягнути свої знання та навички, так би мовити, вгору, а потім їх поглибити та розширити».

«О! – Зраділа дівчина. – У нас для вас є курс «Групове менторство», зараз я вам кину посилання на платіж…»

«Ні, – кажу, – Тут така справа: я людина старого ґарту, не довіряю я цим усім платіжним сервісам. Мені б із рук в руки чи на банківські реквізити через “Ощадбанк” чи “Приват 24”.

“Без проблем, зараз я відправлю вам у телеграм реквізити… А де ви працюєте?”

«Та ніде, – (і тут Остапа понесло). – На пенсії я. Пішов з Кіберполіції після поранення, отриманого у перестрілці з криптошахраями».

«Хі-хі! Ха-ха! – дівчина на тому кінці толі оцінила жарт, чи зраділа можливості «розвести» на бабки кібермента. – Ви отримали реквізити?»

«Ага…» – я відкрив «візок» і мало не поперхнувся пивом, побачивши цінник у 40 тис. грн.

“Вам потрібно сплатити вже зараз, місця на цей курс розбирають дуже швидко!”

«Ага, щас…», – поспішаю заскринити листування – вже наступного ранку, здогадавшись про каверзу, його підчистять.

«Вам потрібно зайти до «Привату 24»…

«Дівчино, заспокойтеся, нічого платити я не буду, – не витримав я. – Ви взагалі не боїтеся сісти у в’язницю як співучасниця шахрайства?»

“Шо?”

“На добраніч”, – сказав я, поклав трубку і пішов спати.

Олександр Орловський, оферта та підставні підприємці

Наступного ранку журналіст взявся аналізувати наявну інформацію.

Тут спочатку слід зупинитися на «офіційній» біографії Орловського. Тобто на фактах, які в рекомендованих публікаціях його оточення розганяє інтернетом. А у них є дивні нестиковки.

Почнемо з дитинства. Ось тут стверджується, що він виріс у «невеликому місті в Україні». А тут згадано, що Олександр Орловський закінчив середню школу на Троєщині в Києві, який дещо більший за «невелике місто». У більшості ж замовних публікацій місце народження та проведення дитинства юного обдарування обходять стороною.

Біографи Орловського (як і він сам) запевняють, що десь у 2014 році, у віці 16 років він сам, без батьків переїжджає до Польщі, вступає до старшої школи, а згодом до університету. Якщо вірити ось цій записці, адміністрація польської школи, дізнавшись, що Сашко бездомний, відправила його жити на горище.

Після школи та вступу до універу, Олександр Орловський змушений був за кімнату на горищі платити. Тому довелося шукати підробіток. У послужному списку ментора Орловського заправка, кухня ресторану, бар.

Саме в барі відбулася доленосна зустріч Орловського із загадковим криптобізнесменом.

Людину ліворуч видають за польського криптогуру, який надихнув юного Сашка Орловського

Біографи криптопройдисвіта Орловського зазначають, що спочатку йому з криптою не щастило. Він пустив псові під хвіст особисті заощадження та позичені гроші. Аж допоки старші наставники не звозили його на профільні івенти, не поділилися досвідом і не дали сигналів. І тоді Олександр Орловський взяв мамині сережки (незрозуміло, чи мама таки поїхала з ним до Польщі, чи синуля спер прикраси, вирушаючи в далеку дорогу), відніс їх до ломбарду, виручені гроші знову вклав у крипту. І тут йому поперло, та так, що не перестає перти досі.

Якщо довго копатися в іміджевих нотатках, рознесених поплічниками цього ментора по інтернету, можна знайти ще більше нестиковок. Наприклад, коли з’явилися перші чутки, що на Орловського є «криміналка», від якої він ховається за кордоном і йому «світить» екстрадиція, його оточення розтиражувало спростування. Згідно з яким Олександр Орловський ні від кого не ховається, живе і працює у Києві у своїй квартирі на вулиці Лесі Українки, тому ні про яку екстрадицію мови бути не може, отже, чутки про шахрайство Олександра та кримінальну справу на нього – безглуздий фейк.

Але ось відкриваємо відносно свіжу «замовку» про Сашка, начебто як оплачену самим Сашком, а в ній чорним по білому написано: «Зараз він разом із дівчиною живе у Варшаві, але потихеньку перебирається до Дубаю: торік експерт купив елітну квартиру – звісно, з прибутків від крипти».

Ось це уточнення «звісно, з прибутку від крипти», до речі, наводить на думку, що квартира в ОАЕ насправді куплена за гроші з лохів, яких Олександр Орловський з користю для себе вчить отримувати «прибутки від крипти».

Недоліки, маніпуляції та невелика брехня, як дерева, за якими не видно лісу, можуть приховувати велике «розводилово».

А воно починається з реклами освітніх курсів Орловського та його безкоштовного семінару.

Жоден нормальний, а не «скамерський», освітній проєкт чи установа у своїй рекламі не обіцятиме вам фінансового успіху. На рекламі медінституту ви не побачите хірурга в оточенні фотомоделей на розкішній яхті, жоден юрфак не заманює абітурієнтів зображенням щасливого судді у «Порші» з валізою «налу» на пасажирському сидінні.

Нормальні освітні проєкти та виші дають студентам доступ до знань, навчають ними користуватися, навчають професії. Вони не вчать заробляти гроші.

Олександр Орловський стверджує, що навчить. Але, щоб опанувати професію криптотрейдера, спочатку потрібно трішки вивчити хоча б основи економіки та фінансів. Олександр Орловський заявляє, що вже під час навчання на його курсі ви зможете заробляти «косар» на тиждень.

На офіційному сайті курсів Орловського є розділ, в який навряд чи заглядає звичайний відвідувач, перш ніж спокуситись на обіцянки криптоментора. У такі розділи зазвичай ходять адвокати, поліцейські та журналісти-розслідувачі. Він називається «Договір оферти».

По суті, це юридичний документ, в якому розписані права та обов’язки сторін, тут зазначено, за що насправді «пацієнт» платить Сашкові Орловському. А отримає він лише «комплекс навчальних процесів за своєю методикою». Про хоч якийсь прибуток, не кажучи вже про «косар на тиждень», тут жодного слова. Незважаючи на обіцянки «наставника» в рекламі та на безкоштовному семінарі, грамотні юристи прописали договір оферти так, що після сплати грошей де-юре Олександр Орловський своїм студентам практично нічого не винен. Оскільки «оплата послуг є акцептом цієї Публічної оферти».

Проте хитрощі Саші Орловського та його команди зіграли з ним злий жарт. Читаємо уважно «Публічний договір» із самого початку:

Промотуємо в самий низ:

Типовий договір оферти укладається з «виконавцем» – ФОП Орловський Олександр Олександрович, а не кимось іншим. Що цілком логічно. Але не зовсім логічно, куди насправді йдуть гроші «абітурієнтів», які ризикнули долучитися до крипти під менторством цієї фізособи.

І тут ми повертаємось до мого суботнього вечора. І дивимось на реквізити, на які люди Орловського хотіли отримати з журналіста 40 590 грн 00 коп. (Десь $1 тис. за курсом).

Це – фізична особа-підприємець Сергутіна Катерина Олегівна.

Дивіться, що виходить. Якби на моєму місці виявився якийсь наївний «хом’як», заплатив би за навчання на «косар на тиждень» у Орловського, але Сергутіній, то, усвідомивши свою помилку, отримати назад свої гроші навіть у суді він не зміг би. Бо Орловському він нічого не платив, а з Сергутіною ні про що не домовлявся.

Звичайно, стало цікаво, що це за «фопка» така, Сергутіна Катерина Олегівна.

Як з’ясувалося, ця ФОП досить свіжа – воно зареєстроване не більше місяця тому – 30 червня 2024 року. На момент підготовки цієї статті вона не встигла «засвітитися» у більшості публічних баз даних.

За даними сервісу V Kursi, ФОП Сергутіна Катерина зареєстрована в Києві на Лісовому проспекті (це житловий масив на лівому березі української столиці), її основний вид діяльності – «інші види освіти».

Наскільки відомо, Олександр Орловський зі своїм шапіто Financial Freedom Academy орудує щонайменше із серпня минулого року (тоді ж зареєстрував відповідну ФОП). «Молодість» ФОП Сергутіної говорить про те, що реєструвалося воно аж ніяк не для зменшення податкового навантаження на ФОП Орловського (що саме по собі є кримінальним злочином – фіктивним підприємництвом та ухиленням від податків).

Говорити про те, що Катерина Сергутіна – субпідрядник нашого криптопроповідника, якій Олександр Орловський, наприклад, делегував навчання частини студентів, також не доводиться. Інакше гроші за навчання йшли б від ФОП Орловський Олександр до Сергутиної Катерини, а не від «абітури» до Сергутиної безпосередньо (принаймні, якщо це робити законно).

Олександр Орловський, організоване угруповання та перспективи покарання

Напрошується очевидний висновок, що сенс реєстрації ФОП Сергутіна – відмивання грошей та замітання слідів. І само собою виникає припущення, що таких підставних фізосіб-підприємців навколо афери Орловського зібралося ціле сузір’я. Адже, згідно з останніми заявами нашого криптоментора, до сьогоднішнього дня горнило його обдирання пройшло майже 15 тис. «учнів». Це десятки та десятки мільйонів гривень, які від гріха подалі потрібно відмити та вивести.

Що ми маємо у сухому залишку. Людям за чималі гроші продають по суті марний інформаційно-освітній продукт, безпідставно обіцяючи, що за його допомогою можна досягти фінансового успіху. Це дуже схоже на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Тобто злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України. А саме – шахрайство.

А оскільки тут явно задіяна далеко не одна людина, то швидше за все ми маємо ч. 5 ст. 190 ККУ – шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах та/або організованою групою. А це від п’яти до дванадцяти років «зони» із конфіскацією майна.

І тут Олександр Орловський і Ко не зможе прикритися договором публічної оферти, налагодженим хитрими адвокатами. Не тільки тому, що фактично ця зграя свою ж оферту порушує.

Верховний суд України у своєму вердикті у справі № 711/6944/14-к від 03.06.2021 року ухвалив таке (цитую): присвоєння коштів за попереднім договором без наміру укладати основний договір та виконувати за ним зобов’язання, кваліфікується як шахрайство.

Переведемо з судового на людський: якщо ви брехун і пройдисвіт, то свою публічну оферту засуньте собі в дупу – вас все одно судитимуть за шахрайство.

Чи постане Олександр Орловський перед судом як ватажок організованого злочинного угруповання шахраїв? Ні. Тому що сумніваємося, що Олександр Орловський усе це вигадав, організував і є кінцевим бенефіціаром шахрайської схеми. Є велика підозра, що гроші, зібрані Сергутіною та такими ж підставними фізособами-підприємцями, перетікають не в кишеню Орловського.

ЗМІ припускають, що Олександр Орловський – «обличчя» афери, верхівка айсберга, певною мірою такий самий підставний, як і ФОПи, які оббирають його «студентів».

Розбираючи «кейс» Орловського, ЗМІ натрапили на сліди, що ведуть до досвідченіших пройдисвітів, пов’язаних із грандіозними аферами та корупційними скандалами.

Далі буде…

Автор: Андрій Карпінський

grom-ua

Поліцейські спільно з прокурорами розслідують смерть дворічного хлопчика з села Соколя Мостиської громади. Дитина померла в лікарні від переохолодження та зневоднення. Батьків дитини затримали. Також розслідують недбалість працівників соціальної служби, де сім’я перебувала на обліку як багатодітна. 

Як повідомили у середу, 11 лютого, у поліції та прокуратурі Львівщини, 9 лютого по обіді у Мостиську лікарню було доставлено дворічного хлопчика.

«Попередньо, хрещений однієї з п’яти дітей цієї родини заїхав до кумів у справах і звернув увагу на погане самопочуття дитини. Тоді батько попросив його відвезти сина у лікарню. При цьому, попри критичний стан дитини, самі батьки медиків не викликали», – розповіли в прокуратурі.

Хлопчика госпіталізували в реанімацію, де, незважаючи на зусилля лікарів, орієнтовно через годину він помер. За попередніми висновками медиків, у хлопчика було переохолодження, зневоднення та критичний недобір ваги.

Батьків дитини – 42-річну маму та 43-річного батька – затримали. Окрім загиблого хлопчика, у них є ще четверо дітей: троє доньок віком 4, 8 та 10 років і п’ятирічний син.

Читайте по темі: У Франції в морозильній камері будинку знайшли тіла двох немовлят

Прокурори та поліцейські виїхали за місцем проживання сім’ї та виявили, що умови проживання дітей не лише не відповідають санітарним нормам, а й несуть небезпеку для їх здоров’я. Серед іншого, температура повітря у кімнаті, де проживають діти, становила 11 градусів, а засобів для опалення на господарстві не було.

Виконавчий комітет територіальної громади ухвалив рішення відібрати дітей та помістити у спеціалізований заклад. Наразі вони перебуватимуть у лікарні. За даними ZAXID.NET, згаданий інцидент стався у селі Соколя Мостиської громади.

«Держава не може і не буде закривати очі на випадки, коли діти залишаються без належного догляду, турботи та захисту. Там, де дорослі не виконують своїх обов’язків, втручається закон», – наголосила процесуальний керівник у провадженні Ольга Білозір.

Батькам оголосили підозру за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною (ст. 166 ККУ). Також розслідують дії працівників двох соціальної служби за фактом службової недбалості (ч. 3 ст. 367 ККУ).

На Одещині 4 правоохоронців, яких судять за катування незаконно затриманного, продовжують працювати в поліції региону, а їхню справу майже не розглядає суд. 

Про це стало відомо з кримінального провадження за  №12018160180000262 від 20 лютого 2018 року.

На лаві обвинувачених в 2021-му році опинилися патрульні поліцейські Сана Алі огли Бабаєв, Вячеслав Вікторович Бабіч, Артур Юрійович Рябий та Олександр Сергійович Слєсаренко. Їм інкрімінують —  ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), ч. 2 ст. 365 (перевищення службових повноважень, що супроводжувалося насильством), ч. 2 ст. 127 (катування) КК України.

За даними ДБР, злочин стався у ніч з 18 на 19 лютого 2018 року на ділянці дороги біля мосту між другою та третьою дільницями села Ананьїв. Саме там чергували патрульні Лиманського та Ананьївського відділень поліції.

Поліцейські зупинили чотирьох осіб на Ford Focus. Один з пасажирів вийшов з салону, що правоохоронці сприйняли як спробу уникнути контакту з ними. Однак чоловік не чинив опору, не перешкоджав поліції та не підозрювався у вчиненні правопорушення. Один з патрульних наздогнав його, повалив на землю, почав бити та натягнув кайданки.

Читайте по темі: На Одещині РФ атакувала порт, автосалон і житлові будинки: одна людина загинула, шестеро поранені

У У цей же час інший патрульний підійшов до Ford Focus, самовільно відкрив двері водія, дістав ключі з замка запалювання (щоб унеможливити рух автомобіля) і залишив їх при собі. Далі поліцейський приєднався до колеги та став бити потерпілого, закутого у кайданки.

У результаті останній отрмав числені садна та синці, а також заочеревинний крововилив зліва та розрив нижнього полюсу лівої нирки. Ці ушкодження призвели до втрати працездатності та інвалідизації.

Справу за обвинуваченням патрульних передали до Подільского райсуду ще у січні 2021 року. Однак суддя Галина Василівна Павловська не дуже швидко досліджує цю справу. Проміжки між засіданнями складає декілька років. Наступний судовий розгляд призначено лише 17 березня 2026 року. При цьому обвинувачені продовжують працювати в Нацполіції.

Служба безпеки та Національна поліція заблокували нові спроби нелегального продажу “трофейного” озброєння у різних регіонах України.

За результатами комплексних заходів у чотирьох областях нашої держави затримано 7-х підпільних торгівців бойовими засобами ураження.

Деталі слідства

Серед вилученого у зловмисників – російські автомати Калашникова, протитанкові гранатомети та ящики з набоями різного калібру.

Так, на Вінниччині у взаємодії із командуванням Збройних Сил України викрито трьох контрактників з різних військових частин ЗСУ, які вивозили “трофейне” озброєння із зони бойових дій на східному фронті для продажу.

Читайте по темі: Ворог намагається завербувати українців для реєстрації російських терміналів Starlink, – СБУ

Усіх трьох фігурантів затримано “на гарячому”, коли вони намагалися збути три російські АК-12 з боєприпасами.

У Закарпатській області викрито ще двох зловмисників. Один з них – 42-річний безробітний, який облаштував схрон зі зброєю біля місцевого автовокзалу та підшукував клієнтів для продажу.

Інший – 35-річний дезертир, який намагався підпільно збути арсенал бойових гранат, що зберігав на подвір’ї приватного будинку.

У Запоріжжі у взаємодії із командуванням Збройних Сил України затримано 31-річного мобілізованого, який самовільно залишив військову частину та забрав із собою два автомати та гранатомет із трьома пострілами. Вкрадене озброєння він планував продати через знайомих у прифронтовому місті.

На Рівненщині затримано місцевого керівника добровольчого формування територіальної громади, який намагався продати партію російських гранат разом із автоматом АК-74 та набоями, вивезених з південного фронту.

За матеріалами справи, нелегально переправлені боєприпаси він зберігав у тайнику, що облаштував у гаражі на території власного будинку.

Наразі всім затриманим повідомлено про підозру, – незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами.

Зловмисникам загрожує до 7 років позбавлення волі. Всі вилучені бойові засоби ураження будуть передані для потреб Сил оборони на фронті.

Читайте по темі: Снарядна ініціатива Чехії просувається, однак подальший успіх визначать країни‑донори

Поліцейські Дарницького управління поліції затримали киянина, який підпалив два автомобілі у районі.

Про це повідомиляє Нацполіція.

Як зазначається, 41-річний зловмисник пояснив свої дії тим, що вчиняв підпали заради розваги після вживання алкогольних напоїв.

За попередньою інформацією, однієї ночі чоловік підпалив легковик Renault Megane на території станції технічного обслуговування, а за кілька днів аналогічним способом знищив вантажівку MAN, що стояла на узбіччі дороги.

Читайте по темі: Удар РФ по Києву: пошкоджено житлові будинки, двоє постраждалих

Затримання та підозра

Поліцейські затримали правопорушника в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Йому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 194 ККУ – умисне знищення або пошкодження майна. Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі.