Категорія: Війна

Німеччина “даватиме відсіч навіть за кордоном, ми припинятимемо дії зловмисників і знищуватимемо їхню інфраструктуру”, заявив міністр внутрішніх справ Александер Добріндт.

Влада Німеччини розпочала реформу у галузі розвідки та кібербезпеки, котра дозволить спецслужбам країни протидіяти хакерам ворожих держав шляхом проведення власних наступальних кібероперацій. Про це повідомляє Politico.

Росія веде в Європі фактичну гібридну війну, в якій кібератаки стають одним із головних інструментів, тоді як Німеччина є однією з основних цілей російських хакерів.

За інформацією Міністерства внутрішніх справ ФРН, розробляються два законопроєкти: один переглядає повноваження служб зовнішньої розвідки, дозволяючи проводити кібероперації за кордоном, інший надає спецслужбам більше можливостей для протидії гібридним загрозам, зокрема для здійснення заходів у відповідь.

Німеччина “даватиме відсіч навіть за кордоном, ми припинятимемо дії зловмисників і знищуватимемо їхню інфраструктуру”, заявив раніше міністр внутрішніх справ Александер Добріндт.

Досі Німеччина та інші європейські країни утримувалися від проведення таких операцій, побоюючись, що вони можуть спричинити заходи у відповідь і ескалацію конфлікту, особливо з боку Росії. Водночас Франція та Нідерланди вже передбачили можливість наступальних операцій у своїх кіберстратегіях.

Перший із підготовлених у Берліні законопроєктів потребуватиме змін до конституції, тому його мають підтримати дві третини парламентарів в обох палатах. Другий може бути ухвалений простою більшістю – він надасть правоохоронним органам ширші повноваження для здійснення “активного кіберзахисту”, пояснив представник МВС Геннінг Занетті.

Німеччина стала жертвою одних із найрезонансніших хакерських атак з боку російських спецслужб у новітній історії Європи, зокрема зламу національного парламенту у 2015 році. Після початку війни в Україні такі атаки в межах розв’язаної Росією гібридної війни почастішали.

У ніч з 10 на 11 лютого росіяни завдали удару по залізничному депо у Сумській області.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

За його словами, удар прийшовся на Конотоп, де пошкодили пожежний поїзд.

Окрім цього, вночі на Сумщині через атаку дронами поранено 6 людей, серед яких діти. Одна людина загинула.

Сили протиповітряної оборони успішно знешкодили дві російські аеробалістичні ракети «Кинджал», які були випущені у напрямку Львова сьогодні, 11 лютого 2026 року.

Про це повідомив міський голова Андрій Садовий, зазначивши, що повітряні цілі були зафіксовані близько 14:40.

Мер назвав роботу захисників неба «титанічною» та подякував їм за відбиття атаки.

На Харківщині російський БпЛА влучив у службовий автомобіль сімейної медицини. Є загибла та поранені.

11 лютого близько 13:00 на автодорозі Київ–Харків–Довжанський, поблизу села Борщівка Ізюмського району, ворожий безпілотний літальний апарат влучив у службовий автомобіль первинної медичної допомоги.

Унаслідок удару транспортний засіб загорівся. У салоні перебувало п’ятеро осіб – медичні працівники та цивільні громадяни.

Одна жінка загинула на місці події. Інші зазнали тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Постраждалим надано необхідну медичну допомогу.

У п’ятницю, 30 січня, на російсько-українському фронті зафіксували 66 боїв, окупанти здійснили 25 атак на Покровському напрямку.

Серйозний дефіцит людських ресурсів і невпинний наступ Росії змушують Україну відправляти молодих бійців на найнебезпечніші ділянки фронту.

Про це пише The Wall Street Journal.

Видання зазначає, що з минулого року сотні молодих українців записалися в програму для осіб віком від 18 до 24 років, вступивши в різні бригади. І через брак піхоти командири відправили багатьох з них у вир російського наступу. В результаті багато хто загинув, інші отримали каліцтва або залишилися інвалідами на все життя. Багато хто дезертирував. З того часу українські підрозділи дозволили деяким 18-24 новобранцям відслужити шість місяців у підрозділах безпілотників, подалі від бойових дій.

Навесні 2025 року видання писало про Кирила Горбенка, який відразу після досягнення 18-річного віку приєднався до програми прискореного навчання наймолодших новобранців України, сподіваючись, що досвід на передовій допоможе йому вступити до військової академії, на навчання в якій у нього не було грошей.

Однак менш ніж через шість місяців Горбенко загинув внаслідок обстрілу ворожої артилерії під Покровськом. Оскільки його тіло не вдалося витягти, сім’я Горбенка не отримала виплат від уряду і підтвердження його смерті. Тетяна, мати Горбенка, сказала: “Він просто ще не був готовий до війни”.

Микола Капралік, священик із Самара, сказав, що втратив близько 100 осіб зі своєї пастви на війні. Нещодавно він керував похоронами 19-річного солдата, на яких були присутні сотні людей. Капралік похвалив молодих людей, які записуються на війну, але висловив побоювання, що багато хто з них занадто самовпевнені.

Компанія “Філіп Морріс в Україні” повідомила, що вночі 30 січня внаслідок ракетного удару було пошкоджено частину її фабрики в Харкові.

Про це повідомила пресслужба компанії.

На місці працюють рятувальні служби, триває ліквідація пожежі. За попередніми даними, постраждалих немає: весь черговий персонал під час атаки перебував в укритті.

У компанії нагадали, що харківська фабрика не працює з 24 лютого 2022 року, від початку повномасштабного вторгнення РФ.

У 2024 році Philip Morris відкрила нову фабрику у Львівській області, куди релокували 250 співробітників із харківського майданчика.

Військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив дев’ятьох громадян України до 14-20 років ув’язнення за звинуваченням у нібито підготовці терактів проти чиновників-колаборантів.

Про це повідомляє російське онлайн-видання “Медіазона” і Південний окружний військовий суд РФ в Telegram

Згідно з повідомленням суду, українці нібито брали участь у “терористичному угрупованні під керівництвом співробітників СБУ” і нібито готували вибухи саморобних вибухових пристроїв з метою “усунення керівництва ВЦА Херсонської області та супроводжуючих їх військовослужбовців РФ”.

Максимальні терміни – по 20 років колонії – отримали підприємець Костянтин Резнік і його напарник Сергій Кабаков, а найменші – по 14 років – дали колишньому військовослужбовцю ЗСУ Денису Ляльці та підприємцю і волонтеру “Червоного Хреста” Юрію Каєву.

Ще двом фігурантам – заступнику начальника митного поста “Херсон-порт” Юрію Тавожнянському та заступнику начальника управління транспортної, дорожньої інфраструктури та зв’язку Херсонської міськради Олегу Богданову – дали по 18 років колонії.

Військовослужбовця ЗСУ Сергія Ковальського, начальника рибальського виробництва Сергія Гейдта і менеджера Сергія Офіцерова засудили до 17 років ув’язнення.

Справу проти дев’ятьох українців суд розглядав з кінця 2023 року.

За версією обвинувачення, навесні та влітку 2022 року вони нібито за завданням СБУ планували серію терактів на окупованій частині Херсонської області, зокрема вбивства заступника голови проросійської адміністрації Кирила Стремоусова, колишнього голови херсонської митниці Віталія Булюка та інших чиновників-колаборантів.

Згідно з матеріалами слідства, всіх дев’ятьох нібито затримали 6 жовтня 2022 року в Сімферополі.

Однак самі українці стверджують, що їх викрали і катували в підвалі колишнього управління Нацполіції в Херсоні, вибиваючи зізнання, в період з липня-серпня до початку жовтня 2022 року.

У суді обвинувачені відмовилися від раніше даних свідчень і повідомили, що російські силовики погрожували тортурами членам їхніх сімей, якщо вони не підпишуть папери і не братимуть участі в постановочних “оперативно-розшукових заходах”.

Українці також розповіли, що в ростовському СІЗО-1, де вони перебували з початку судового процесу, конвой їх бив під час перевірок, а також змушував співати гімн Росії і “Катюшу”.