Категорія: Соціальне

Питання підтвердження страхового стажу залишається однією з найгостріших проблем для українців, які наближаються до пенсійного віку. Особливо це стосується тих, хто працював у радянський період або в перші роки незалежності, коли облік вівся переважно на папері, передають Патріоти України.

Через втрату трудових книжок, помилки у записах або ліквідацію підприємств тисячі громадян змушені доводити свій стаж додатково. Ситуацію ускладнила й повномасштабна війна, яка призвела до втрати доступу до архівів на частині територій.

У Пенсійний фонд України наголошують: навіть за відсутності трудової книжки підтвердити стаж можливо. Законодавство передбачає використання альтернативних документів — довідок із місця роботи, наказів про прийняття та звільнення, платіжних відомостей, трудових договорів або архівних матеріалів.

Якщо підприємство ліквідоване, документи слід шукати у державних або галузевих архівах. У складніших випадках, зокрема для жителів тимчасово окупованих територій, діють спеціальні комісії при органах Пенсійного фонду, які можуть підтвердити факт трудової діяльності на основі наявних даних.

Водночас вимоги до стажу залишаються чіткими. Станом на сьогодні, щоб вийти на пенсію за віком, потрібно мати щонайменше 31 рік страхового стажу у 60 років. За меншої кількості років пенсійний вік зростає до 63 або 65 років. Якщо ж стаж становить менше 15 років, людина може розраховувати лише на державну соціальну допомогу.

Окремо регулюється питання пільгового стажу — для працівників шкідливих і важких виробництв. У таких випадках підтвердження можливе лише за наявності офіційних документів, а вимоги до доказів є значно суворішими.

Експерти радять не відкладати перевірку свого стажу. Це можна зробити онлайн через портал Пенсійного фонду, де доступна інформація про внески та трудову діяльність. Завчасна перевірка дозволяє уникнути проблем із призначенням пенсії та вчасно зібрати необхідні документи.

Фахівці підкреслюють: навіть у разі втрати документів право на пенсію зберігається, а передбачені законом механізми дають змогу підтвердити стаж і отримати належні виплати.

Україна буде повністю забезпечена дизельним пальним на квітень, попри світову кризу і дефіцит на світовому ринку через загострення на Близькому Сході.Про це заявив Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України, передають Патріоти України.

«Про дизпаливо на квітень. Практично 100% потреб країни в дизпаливі на квітень уже законтрактовано», — написав він у Facebook.За словами Закревського, попри певні складнощі, операторам ринку вдалося законтрактувати практично весь необхідний обсяг постачання дизпалива на квітень. «Відповідно, не зважаючи на триваючу світову кризу, дизелю так само як і бензину в Україні буде більш ніж достатньо», — запевнив він.

В Україні введена загальна мобілізація та триває воєнний стан. В цей період, як і у мирні часи, військовозобов’язані українці мають дотримуватися правил військового обліку. На Facebook-сторінці Волинського обласного ТЦК та СП розповіли, коли 17-річним юнакам слід стати на військовий облік, передають Патріоти України.

У ТЦК зазначили, що юнаки, яким у 2026 році виповнюється 17 років, повинні пройти взяття на військовий облік у період з 1 січня до 31 липня 2026 року.

Зробити це можна двома способами:

• особисто звернутися до ТЦК та СП за місцем проживання;
• пройти електронну ідентифікацію та уточнити свої дані через застосунок «Резерв+».

У ТЦК додали, що не підлягають взяттю на облік особи, які відбувають покарання або до яких застосовані примусові заходи медичного характеру.

Поважними причинами для несвоєчасної постановки на облік можуть бути:

• хвороба;
• обставини стихійного характеру;
• перебування на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій;
• інші обставини, які унеможливили проходження ідентифікації або особисту явку до ТЦК та СП.

В Україні з 1 квітня запроваджують електронні повістки, які надходитимуть на електронний кабінет військовозобов’язаного. Держава пояснює такі нововведення цифровізацією мобілізаційного процесу і покращенням всіх процедур, однак частина людей сприймають це як посилення мобілізаційного процесу. Тому, ймовірно, що вдаватимуться до ухилення., передають Патріоти України.

Чи допоможе зміна смартфону на кнопковий телефон або ж видалення “Резерв+” уникнути повістки, в коменатрі Новини.LIVE пояснила адвокат, керуючий Адвокатським бюро “Анни Даніель”, кандидат юридичних наук Анна Даніель

Електронна повістка — чи можна уникнути

“Якщо особа не зареєстрована в “Резерв+” або видалила його, ТЦК використовує традиційний метод — рекомендований лист через Укрпошту”, — пояснила адвокат.

Вона додала, що повістка поштою вважається врученою навіть за умови відмітки “адресат відсутній” або “відмова від отримання”. “Отже, перехід на старі телефони лише позбавляє військовозобовʼязаного оперативного контролю за своїм статусом, але не зупиняє мобілізаційний процес”, — підсумувала адвокат.

Людське підборіддя – одна з найхарактерніших рис нашого обличчя, яка відрізняє нас від інших видів. Навіть найближчі родичі людини, такі як примати, не мають подібної структури. Саме ця особливість часто допомагає антропологам визначати рештки Homo sapiens серед інших викопних знахідок.

Водночас попри свою очевидність, підборіддя залишається малодослідженим з погляду еволюції. Вчені досі не дійшли єдиної думки щодо того, чому ця анатомічна риса взагалі з’явилася, пише Live Science.

Попри численні дослідження, визначення самого поняття “підборіддя” також викликає дискусії серед науковців. Деякі тварини мають виступи, схожі на нього, однак вони не відповідають людській будові. Через це частина дослідників розглядає підборіддя не як окремий елемент, а як результат складної взаємодії різних частин щелепи та обличчя. Такий підхід ускладнює пошук його функції. Водночас це відкриває нові можливості для вивчення еволюції людини.

Гіпотези: від жування до мовлення

Науковці висунули кілька теорій щодо можливого призначення підборіддя. Одна з них пов’язує його появу зі змінами у розмірах зубів: зменшення зубів могло потребувати додаткової підтримки щелепи.Інша гіпотеза стосується розвитку мовлення – підборіддя могло слугувати опорою для м’язів язика. Також існує версія про роль статевого відбору, адже форма підборіддя може відрізнятися у різних людей.

Втім, жодна з цих теорій не має остаточного підтвердження. Це свідчить про складність процесів, які вплинули на формування людського обличчя.

Еволюційний “побічний ефект”

Нове дослідження вчених показало, що підборіддя могло з’явитися не як результат прямого відбору. Дослідники проаналізували низку характеристик черепа та щелепи у людей і приматів.

Виявилося, що лише частина ознак підборіддя могла формуватися під впливом еволюційного відбору. Інші ж, ймовірно, виникли випадково разом із загальними змінами будови черепа.

Такий підхід дозволяє розглядати підборіддя як так званий “спандрель” – побічний продукт еволюції. Це означає, що не всі риси організму обов’язково мають чітке функціональне призначення.

Попри нові висновки, вчені визнають: питання походження підборіддя залишається відкритим. Проте ця риса й надалі є однією з ключових ознак, що робить людину унікальною серед інших живих істот

СРСР долучився до Женевської конвенції про дорожній рух лише у 1963 році. Саме після цього в країні почали переходити на міжнародні стандарти, а водійські посвідчення поступово стали схожими на сучасні – з чіткими категоріями та єдиним оформленням, передають Патріоти України.

До того часу ситуація була зовсім іншою. OBOZ.UA розповідає про її дивацтва та невідповідності. Так система на той момент виглядала як щось середнє між старими дореволюційними правилами і новими підходами, але без чіткої єдності. Через це виникали абсурдні ситуації: документ, виданий в одному місті, міг не сприйматися в іншому. Наприклад, посвідчення з Москви могли викликати труднощі при перевірці в Ленінграді.

Після революційних змін старі документи поступово втратили чинність. Уже в 1923 році ввели нові посвідчення для водіїв. Хоча формально існували категорії, чітких стандартів не було: закон лише окреслював загальні рамки, а все інше – текст, формат і вигляд документа – визначали місцеві органи влади.

В результаті кожен регіон фактично мав власну версію посвідчення. Через це водії стикалися з проблемами: у різних містах документи могли не розуміти або не визнавати. Відомо, що ленінградські посвідчення іноді не могли нормально перевірити в Москві – їхня структура була незрозумілою для інспекторів або здавалася недостатньою для підтвердження кваліфікації.

І сам підхід до класифікації водіїв був іншим. Їх розподіляли не за типом транспортного засобу, а за рівнем підготовки. Початковим етапом був “шофер-аматор”, після якого йшли професійні ступені. При цьому від водія вимагалося не лише вміння керувати авто, а й знання його будови – фактично він мав бути і водієм, і механіком одночасно.

У 1956 році влада спробувала навести порядок і ввела систему з чотирьох рівнів: аматор та професійні класи III, II і I. Однак принцип залишився прив’язаним до виробництва. Категорію визначало підприємство, де працювала людина, а не навчальний заклад.

Підвищення кваліфікації відбувалося через спеціальні комісії при автогосподарствах. До них входили не тільки технічні спеціалісти, а й представники громадських структур. Враховували не лише водійські навички, а й загальну характеристику – стаж, дисциплінованість, відповідальність. Щоб отримати вищий рівень, потрібно було подолати десятки тисяч кілометрів – фактично довести свій досвід на практиці.

Цікаво, що посвідчення водія тоді виконувало ширшу функцію, ніж зараз. Воно могло містити інформацію про особисті якості людини, включно з її поведінкою в колективі. Це відображало підхід епохи, коли професійні навички розглядали разом із характером.

Хоча підприємства відігравали важливу роль у цій системі, позбавлення прав залишалося виключно в компетенції міліції – остаточне рішення завжди ухвалювала держава.

Лише після 1963 року ситуація поступово змінилася. Відтоді з’явилися єдині правила, зрозумілий поділ на категорії та стандартні посвідчення. До цього ж водій у СРСР міг опинитися в дивному становищі: його документ був чинним, але реально діяв лише в межах того міста, де його видали.

У США затримали професійного гравця в корнхол Дейтона Джеймса Веббера – його підозрюють у вбивстві після дорожнього конфлікту. Інцидент стався в місті Ла-Плата, штат Меріленд. Про це повідомляє ESPN, передають Патріоти України.

Під час сварки на дорозі Веббер нібито відкрив вогонь по 27-річному Бредріку Майклу Веллсу, який перебував на передньому сидінні автомобіля. Двоє пасажирів із заднього ряду розповіли поліції, що після пострілу підозрюваний зупинив авто й попросив допомогти витягнути пораненого, але вони відмовилися, залишили місце та звернулися до правоохоронців.

Слідство вважає, що Веббер поїхав, залишивши потерпілого в машині. Лише через майже дві години тіло Веллса знайшли біля одного з будинків у Шарлотт-Холі – медики констатували смерть.

Автомобіль підозрюваного згодом виявили у Шарлотсвіллі, штат Вірджинія. Там Веббер звернувся до лікарні, де його й затримали – правоохоронці вважають, що він переховувався.

Веббер відомий як чотириразовий ампутант: ще в дитинстві йому ампутували кінцівки через тяжку інфекцію крові. Попри це, він зміг побудувати спортивну кар’єру – з 2021 року виступає на професійному рівні в корнхолі та став першим таким спортсменом у лізі. Раніше його визнавали найсильнішим гравцем у цьому виді спорту в штаті Меріленд.

Американська ліга корнхолу заявила, що знає про ситуацію, але утримується від коментарів до завершення розслідування.

Те, що колись здавалося морськими легендами, отримало наукове підтвердження. Вперше дослідники змогли зафіксувати на відео, як кашалоти використовують голову як таран — поведінку, яку ще у XVIII–XIX століттях описували моряки.

Саме такі історії колись надихнули Мобі Діка Германа Мелвілла, де гігантський кит атакує корабель.

Що саме побачили вчені

Дослідження, опубліковане в Marine Mammal Science, базується на спостереженнях за кашалотами біля Азорських і Балеарських островів у 2020–2022 роках, передають Патріоти України.

За допомогою дронів вдалося зафіксувати три випадки такої поведінки. У кожному з них «таран» використовували молоді самці.

Сценарії були різні:

• у двох випадках самці спочатку зіштовхувалися головами, а потім один відштовхував іншого;
• в іншому — самець після «маневрування» раптово врізався в самицю, змусивши її швидко відступити.

Наскільки сильний удар

Один із зафіксованих ударів дозволив ученим оцінити його силу — приблизно 200 кілоньютонів. Для порівняння: дорослий самець міг би вдарити з силою до 1000 кілоньютонів.

Це співвідноситься з припущеннями, що саме такі удари могли колись пошкоджувати дерев’яні корпуси кораблів.

Навіщо кашалоти це роблять

Причини такої поведінки поки остаточно не зрозумілі, але є кілька гіпотез:

• боротьба між самцями за самицю;
• своєрідне «тренування» перед дорослим життям;
• демонстрація сили в межах соціальної ієрархії.

Цікаво, що такі удари можуть бути небезпечними і для самих китів. У їхній голові розташовані складні органи, пов’язані з ехолокацією, і сильні зіткнення теоретично можуть їх пошкодити.

Чому це важливе відкриття

До цього моменту «таранна» поведінка кашалотів залишалася на рівні історичних свідчень і теоретичних моделей. Тепер же є реальні відеодокази.

Це відкриття не лише підтверджує давні морські історії, а й допомагає краще зрозуміти соціальну поведінку одних із найрозумніших мешканців океану.

І, можливо, змушує трохи інакше подивитися на легенди про китів, які колись здавалися перебільшенням.

В Україні планують запровадити систему фудбенкінгу, яка дозволить передавати непродані, але придатні до споживання продукти соціально вразливим людям замість їх утилізації. Про це повідомили в Кабінеті міністрів, передають Патріоти України.

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, щороку в Україні викидають до 2,5−2,7 млн тонн їжі — це близько 15−20% від загального обсягу виробництва та споживання. Водночас значну частину цих продуктів можна безпечно споживати.

Нова система передбачає створення банків продовольства, куди передаватимуть непродані харчі. Там їх сортуватимуть, зберігатимуть і формуватимуть продуктові набори або готові страви для подальшої передачі тим, хто цього потребує. Насамперед ідеться про внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів та людей з інвалідністю. Загалом гуманітарної підтримки нині потребують понад 12,7 млн українців.

Очікується, що впровадження фудбенкінгу допоможе суттєво скоротити обсяги харчових відходів і витрати на їх утилізацію, які нині сягають майже 9,6 млрд грн на рік. Крім того, це дозволить зменшити навантаження на бюджет і стимулюватиме бізнес до соціально відповідальної діяльності.

Для запуску програми найближчим часом планують підготувати відповідні законодавчі зміни. Зокрема, на продуктах можуть запровадити два типи термінів придатності, а торговельні мережі зобов’яжуть передавати непродані товари до банків продовольства.

При цьому всі вимоги до безпечності харчових продуктів залишаться чинними. Контроль здійснюватимуть державні органи, а відповідальність за якість і належні умови зберігання нестимуть банки продовольства.

В Одесі чоловік інсценував пограбування своєї квартири, щоб погасити накопичені борги та уникнути сварки з дружиною. “Злодій” виніс з помешкання готівку, прикраси та дві шуби.Однак правоохоронці швидко з’ясували, що крадіжка була не справжня. Про це йдеться на сайті “Думська”, передають Патріоти України.

Деталі справи

За інформацією Хаджибейського районного суду, 30 листопада 2025 року чоловік вигадав цікаву схему, аби пояснити дружині зникнення близько пів мільйона гривень, ювелірних виробів і двох дорогих шуб – він вирішив інсценувати крадіжку.

Колишній міліціонер дістав готівку із сейфа, забрав прикраси з шафи та виніс усе разом із хутром до гаража. Далі фігурант швидко погасив банківські кредити, оформлені на себе і дружину.

Після цього чоловік повернувся додому, навмисно влаштував безлад, щоб створити імітацію обшуку та звернувся до поліції із заявою про пограбування.

Втім, попри попередній досвід роботи в правоохоронних органах, йому не вдалося ввести слідство в оману, адже правоохоронці оперативно встановили, що жодного проникнення не було, а зникнення майна інсценував сам заявник.

У суді чоловік повністю визнав свою провину та пояснив вчинок складним фінансовим становищем родини і побоюванням реакції дружини через витрачені кошти.

Як покарали “злодія”

Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про тяжкий злочин зі створенням штучних доказів).

З огляду на щире каяття та наявність двох неповнолітніх дітей покарання виявилося м’яким – один рік іспитового строку. Відтепер засуджений має періодично з’являтися для реєстрації в органах пробації та не має права виїжджати за межі України без відповідного дозволу.