Категорія: Соціальне

Олімпійський чемпіон, триразовий медаліст Олімпійських ігор у греко-римській боротьбі, а нині нардеп Жан Беленюк розповів, як до кінця зими залишився без опалення, передають Патріоти України.

У будинку колишнього спортсмена, що розташований у Печерському районі столиці, виникла аварійна ситуація. Зокрема, почали лопатися батареї. Опалення відключили, а повноцінний ремонт можливий лише після завершення сезону. Про це Жан Беленюк розповів на проєкті “Наодинці з Гламуром”.

“У мене вдома п’ять градусів. У мене замерзла система опалення. Сказали, що до кінця зими, до кінця цього сезону, вже не буде. Деякі батареї зрізали. Є аварійна ситуація, опалення вимкнули. У мене будинок старий, неідеальна система опалення, вона непридатна в цьому сезоні до оновлення”, — говорить нардеп Анні Севастьяновій.

Жан Беленюк також поділився, що у квартирі зараз неабияк холодно, тож там доволі важко перебувати. Зараз колишній спортсмен виїхав за місто. Жан Беленюк живе разом із мамою в приватному будинку.

“Я переїхав. У мене мама живе за містом у приватному будинку. Там краща ситуація. Зараз переїхав за місто до неї. У своїй квартирі не можна виживати. Ну, можна, але дуже складно”, — зізнався нардеп.

В Україні в першій декаді лютого хліб подорожчає приблизно на 5% через зростання витрат на електроенергію, зарплати та роботу під час відключень світла. Для споживачів це плюс кілька гривень на місяць, але для пекарів – це критичний крок, щоб хліб і надалі залишався на полицях магазинів, передають Патріоти України.

Про це розповів перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів України Олександр Тараненко в коментарі ЗМІ. Уже в першій декаді лютого виробники планують переглянути ціни, у середньому буханець додасть близько 5% вартості.

За словами експерта, лише з початку року собівартість виробництва хліба зросла на 6-7%, і підприємства змушені частково перекласти ці витрати на кінцеву ціну. Ключовий удар по галузі завдало різке зростання вартості електроенергії. У січні тарифи підскочили майже на 30%, що автоматично збільшило витрати на виробництво хліба приблизно на 2-3%.

Окрім цього, свою роль відіграють аварійні відключення світла, які, хоч і не є постійними, трапляються кілька разів на місяць і додають ще близько 1% до собівартості. Ще один фактор – підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня. Для галузі, де значна частина процесів залишається трудомісткою, це відчутне навантаження. У підсумку виробники опинилися в ситуації, коли без коригування цін утримувати стабільну роботу стає дедалі складніше.

За словами Тараненка, 5% зростання ціни – це приблизно гривня або “гривня з хвостиком” на буханці. Для однієї людини стандартного хліба зазвичай вистачає на кілька днів, тож у масштабах місяця йдеться про додаткові кілька гривень.

Водночас пекарі визнають, що навіть таке підвищення є болючим для малозабезпечених людей. Проте без нього підприємства ризикують опинитися на межі зупинки, що створить значно серйозніші проблеми – дефіцит продукції та перебої з постачанням хліба.

Більшість великих хлібопекарських підприємств мають статус критичної інфраструктури і не підпадають під планові відключення. Але аварійні знеструмлення через обстріли трапляються дедалі частіше. У таких випадках заводи переходять на дизельні генератори, які масово закупили ще наприкінці 2022 – на початку 2023 року.

Проблема в тому, що генератори не призначені для безперервної роботи по кілька діб. Якщо вони працюють день-два-три без зупинки, техніка часто виходить з ладу. Уже були випадки, коли велике підприємство два дні трималося на генераторі, після чого він зламався, і завод на кілька годин повністю залишився без електрики.

До того ж електроенергія від генератора в рази дорожча, ніж з мережі. Для середнього підприємства це 60-70 літрів пального на годину, тобто близько півтори тонни дизеля на добу. Великі заводи споживають удвічі більше. Узимку ж доводиться використовувати арктичне пальне, яке не застигає при -30 °C, а воно приблизно на 8 гривень дорожче за літр.

Випікання – це лише фінальний етап. Виробничий цикл багатьох сортів хліба триває від 8 до 12 годин, а інколи й понад добу. Якщо в цей момент зникає електрика, тісто на стадії визрівання або закваски йде в брак – фактично в сміття.

Після відновлення живлення підприємству доводиться починати процес заново, витрачаючи додатковий час, ресурси та гроші. У підсумку кількагодинне відключення перетворюється на ланцюг проблем. Попри ризики, виробники не поспішають переходити лише на сорти хліба з коротким циклом виробництва. За словами Тараненка, пекарі залишаються “невиправними оптимістами” і працюють 24/7, щоб забезпечити населення звичним асортиментом.

Скорочення лінійки означало б перебої з постачанням і дефіцит окремих видів продукції, що в умовах війни є неправильним сигналом для суспільства. Проблеми виникають і з логістикою. Російські удари по інфраструктурі ускладнюють доставлення як борошна на заводи, так і готового хліба в магазини.

В умовах сильних морозів трапляються ситуації, коли хлібовозки просто зупиняються в дорозі через застигання дизельного пального. Водночас дефіциту борошна в Україні немає, адже виробників достатньо, а через скорочення населення й обсягів споживання існує навіть резерв виробництва близько 20%. Проблема не в сировині, а в доставленні.

Газотурбінні установки або сонячні електростанції з накопичувачами для більшості хлібозаводів залишаються недосяжною розкішшю. Газотурбіна потужністю близько 1 МВт коштує приблизно 17 млн доларів без урахування монтажу. У галузі є лише одне підприємство, яке змогло реалізувати такий проєкт за рахунок грантів і кредитів.

Сонячні станції також мають обмежену ефективність, адже основне виробництво хліба відбувається вночі, коли генерація мінімальна. Тому такі рішення можливі лише в комплексі з дорогими акумуляторними системами.

Невеликі пекарні мають менший запас міцності і в кризових умовах часто просто зупиняють роботу. Їх закриття майже не впливає на ринок, але створює додаткове навантаження на великі промислові підприємства, які змушені працювати навіть у найскладніших умовах і забезпечувати хлібом населення та Збройні сили України.

Роботизований підводний апарат, який працював під одним із найретельніше досліджуваних шельфових льодовиків Антарктиди, зник у січні 2024 року під час планової наукової місії. Апарат був ключовим елементом масштабного міжнародного проєкту, спрямованого на вивчення процесів танення шельфових льодовиків і їхнього впливу на глобальне підвищення рівня моря. Саме він раніше передав найдетальніші в історії карти підлідного простору цього регіону, передають Патріоти України.

Зв’язок із субмариною було втрачено під шельфовим льодовиком Дотсон — гігантською плавучою крижаною платформою у Західній Антарктиді. Безпосередньо перед зникненням апарат завершив масштабне сканування підльодової порожнини та зафіксував низку раніше невідомих структур на нижній поверхні льоду. Як зазначає Indian Defence Review, частина цих утворень не вписується в жодну з чинних моделей танення шельфових льодовиків.

Хоча місія була безпілотною і не несла ризику для людей, інцидент призвів до втрати унікального високотехнологічного апарата та змусив призупинити подальші дослідження в морі Амундсена — одному з ключових районів для розуміння стабільності Західноантарктичного льодового щита. Після розрахункового часу спливання сигнал від апарата так і не надійшов, а акустичні пошуки не дали жодних результатів. Точне місце перебування субмарини досі невідоме.

Підлідні карти, які змінили уявлення про танення льоду

Підводний апарат під назвою Ran був створений у Швеції та використовувався в межах Міжнародної співпраці з дослідження льодовика Туейтса — спільної наукової програми США та Великої Британії. На початку 2022 року Ran успішно завершив 27-денну місію під льодовиком Дотсон, зібравши дані, які суттєво поглибили розуміння процесів танення основи шельфових льодовиків.

Площа дослідження сягнула близько 140 квадратних кілометрів. Використовуючи багатопроменевий ехолот на відстані приблизно 50 метрів від крижаної основи, апарат зафіксував складний рельєф, що включав терасоподібні платформи, глибокі канали танення та зони інтенсивної ерозії. Характер цих структур істотно відрізнявся залежно від розташування та динаміки водних потоків під льодовиком.

У центральній і східній частинах шельфу дослідники виявили чітко виражені сходинкоподібні тераси з крутими вертикальними стінками. Такі форми пов’язують із повільними течіями та низькою турбулентністю. Натомість західні ділянки продемонстрували більш згладжений рельєф і сліди активної ерозії, що вказує на швидкі зсувні потоки води.

Результати цього дослідження були опубліковані в рецензованому науковому журналі Science Advances. Дані океанографічних датчиків, розміщених на суднах і в бурових свердловинах, підтвердили, що відносно тепла модифікована циркумполярна глибинна вода проникає в підльодовий простір Дотсона та безпосередньо прискорює танення в найбільш уразливих зонах.

Тріщини, порожнини та нові форми ерозії

Окрім зон танення, сонар Ran зафіксував наскрізні тріщини, які проходять крізь основу шельфового льодовика. Частину з них було видно ще на супутникових знімках 1990-х років, однак під льодом вони виявилися значно ширшими та складнішими. Уздовж їхніх стінок спостерігалися дрібні тераси й ерозійні елементи, що свідчить про тривале й безперервне танення.

Особливу увагу дослідників привернули раніше невідомі краплеподібні заглиблення, виявлені у зонах швидкого водного потоку, переважно в західній частині льодовика. Довжина таких утворень коливалася від 20 до 300 метрів, а глибина сягала 50 метрів.

Їхня форма та орієнтація, за висновками вчених, пов’язані з обертальними процесами в прикордонному шарі води під льодом. Дослідники припустили, що ці структури формуються внаслідок дії механізмів, подібних до ефекту Екмана, коли обертові океанічні течії створюють асиметричні візерунки танення. Цю гіпотезу підтвердили вимірювання швидкості та солоності води, детально описані в публікації Science Advances.

На поверхні льодовика ці зміни залишаються непомітними через так звані мостові напруження льоду, які запобігають деформаціям верхніх шарів, навіть коли основа активно змінюється.

Зникнення апарата і наслідки для науки

У січні 2024 року Ran знову занурився під льодовик Дотсон для повторного обстеження, метою якого було порівняння нових даних із результатами місії 2022 року. Запланована тривалість занурення становила 24 години. Через велику товщину льоду відстеження апарата в реальному часі було неможливим, а після очікуваного часу повернення зв’язок так і не відновився.

Факт втрати підтвердила Британська антарктична служба, яка брала участь у проєкті. Відтоді не вдалося зафіксувати жодних сигналів аварійного маяка або уламків. Серед можливих причин називають технічну несправність або зіткнення з невідомими підльодовими структурами.

Попри втрату апарата, дані, зібрані під час місії 2022 року, збережені та продовжують активно використовуватися для перегляду моделей базального танення і прогнозів відступу шельфових льодовиків у регіоні моря Амундсена.

Чому ці дані змінюють наукові прогнози

Вимірювання Ran показали, що танення льодовика Дотсон відбувається вкрай нерівномірно. Тераси, канали та ерозійні зони чітко пов’язані з напрямками океанічних течій і давніми крижаними розломами. У деяких районах швидкість танення досягає 15 метрів на рік — наслідок проникнення теплої води через глибокі підльодові жолоби та вузькі канали.

Сонарні карти підтвердили, що найбільше витончення льодовика зосереджене на його західному фланзі. Це узгоджується з попередніми супутниковими вимірюваннями та океанічним моделюванням, які вказували на асиметричний характер танення. За оцінками, опублікованими в Science Advances, у період з 1979 по 2017 рік льодовик Дотсон спричинив підвищення глобального рівня моря приблизно на 0,5 міліметра.

Із початку 2000-х років цей шельфовий льодовик втратив майже 390 гігатонн льоду. Ці дані підтверджуються вимірюваннями океанографічних сенсорів, супутниковою альтиметрією та модельними оцінками в межах дослідницької мережі льодовика Туейтса.

Під час місії багатопроменева ехолокація охопила шість зон у західній, центральній та східній частинах шельфу. Океанічні течії фіксувалися на глибинах від 20 до 80 метрів під льодом. Датчики провідності, температури та глибини зафіксували притік теплої солоної води зі східного боку та відтік холоднішої талої води в західному напрямку, що ще раз підтвердило складну й асиметричну динаміку танення льодовика.

У 2025 році в Україну було імпортовано 444 860 транспортних засобів. Це на 17% більше, ніж у 2024 році, однак показник усе ще приблизно на третину нижчий за рівень 2021 року – до початку повномасштабної війни. Про це свідчать дані Міністерства внутрішніх справ, оприлюднені сервісом Опендатабот, передають Патріоти України з посиланням на.

Середній вік автомобілів, які завозили в Україну торік, склав 9 років і не змінився порівняно з попереднім роком. Для порівняння, у 2021 році середній вік імпортованих авто становив 11 років. Водночас понад 70% усього імпорту — це автомобілі з пробігом, що підтверджує статус України як ринку вживаного транспорту.

Попри домінування авто з пробігом, у 2025 році на ринку фіксувалися й справжні автомобільні раритети. Серед завезених транспортних засобів були мопед Honda Monkey 1967 року випуску та класичний Chevrolet Corvette 1971 року. Навіть у сегменті електромобілів траплялися «ветерани» — найстарішому Peugeot iOn виповнилося 15 років.

Особливо помітним став стрімкий попит на електрокари напередодні повернення податків на їх імпорт. Кожен четвертий транспортний засіб, який перетнув кордон у 2025 році, був електричним. Загалом в Україну ввезли 109 309 електромобілів, що перевищило кількість дизельних авто — 94 014 одиниць. Водночас найбільшу частку імпорту, як і раніше, становили бензинові машини — 195 059 авто.

Цікаво, що з 504 автомобілів, які підпали під податок на розкіш, половина також була електричною.

Лідером серед брендів за кількістю ввезених авто залишається Volkswagen, тоді як найпопулярнішою моделлю імпорту у 2025 році стала Tesla Model Y. Volkswagen очолив рейтинги в 20 областях України. Винятками стали Одеська область, де перше місце посів BMW, Чернігівська та Донецька області — там лідером став Renault, а в Херсонській області найбільше реєстрували транспорт мото-бренду Spark.

У сегменті електромобілів домінування Tesla ще помітніше: бренд став №1 у 22 регіонах країни. Лише в Закарпатській області його випередив Volkswagen, а в Сумській — китайський виробник BYD.

Найбільше імпортованих авто було зареєстровано у Києві — 80 425 транспортних засобів, що становить майже 20% від загального обсягу. Друге місце посіла Львівська область із показником 51 730 авто. До п’ятірки регіонів-лідерів також увійшли Київська область (28 179), Дніпропетровська область (26 311) та Рівненська область (23 608).

Українська ведуча Марічка Довбенко пережила домагання з боку відомого українського військовослужбовця, котрого запросила до себе додому на інтерв’ю в межах YouTube-шоу “У ліжку”. Про цю історію жінка розповіла, відповідаючи на запитання своєї колеги Мирослави Мандзюк. Відеозапис бесіди опублікували 8 лютого в YouTube, передають Патріоти України.

“Було таке інтерв’ю, про яке я дуже шкодую, що воно взагалі відбулося. Це інтерв’ю, після якого я дуже довго не кликала чоловіків на інтерв’ю “У ліжку”, – розповіла Довбенко. – Це людина, яку я дуже поважаю. Це військовий. Сталася дуже неприємна історія, тому що він прийшов на інтерв’ю раніше запланованого часу й почав ставити умови, за яких він запише це інтерв’ю. Якщо їх не буде виконано, то він не буде записувати”.

Мандзюк уточнила, чи йдеться про домагання, і Довбенко відповіла ствердно.

“Герой твого інтерв’ю перед записом домагався тебе?” – перепитала Мандзюк.

“Угу, – відповіла Довбенко й розплакалася. – Справа в тому, що він прийшов перед і нікого не було. І я просто писала оператору, сиділа так і писала: “Де ти? Коли ти будеш?”

Ведуча зізналася, що їй вдалося уникнути зґвалтування умовляннями.

“Я просила. Я просила його. Я навіть говорила такі фрази, типу: “Не ображай мене, будь ласка”. Це було настільки жахливо. Я казала: “Ну я ж тебе так поважаю, ти військовий” – і так далі. Він каже: “Та все окей, я пішов”. І тут я така: “Ну почекай, ми ж домовлялися про інтерв’ю”, розумієш?” – описала вона ситуацію.

За словами Довбенко, вона вмовила чоловіка залишитися й записати інтерв’ю, яке потім виклала в YouTube. Ведуча не стала називати ім’я і прізвище цієї людини, але наголосила, що після цього довго не запрошувала до себе на інтерв’ю чоловіків, а коли відновила, то вже записувала розмови на дивані.

“Це людина доволі впливова. Інтерв’ю є на моєму каналі. Я розумію, що не всі військові ідеальні. Я безмежно вдячна всім військовим, які захищають нашу країну. Але в мене була така історія”, – наголосила Довбенко.

На війні з російськими окупантами загинув екіпаж вертольота Мі-24. Про це 9 лютого поінформувала у Facebook 11-та окрема бригада армійської авіації “Херсон”, передають Патріоти України.

“Із болем повідомляємо про непоправну втрату. Із бойового завдання не повернулися наші побратими – екіпаж гелікоптера Мі-24. Лише найкращі сини України здатні так героїчно боронити Батьківщину і відчайдушно битися в небі з окупантом”, – ідеться в дописі.

Його автори написали про загиблих, що “вони любили небо і Україну”.

На Полтавщині з кінця грудня 2025 року до кінця січня 2026 року зафіксували 12 випадків отруєння, 3 з яких завершилася летально. У ДСНС зазначають, що йдеться про чадний газ. Про це повідомляють Головне управління ДСНС України у Полтавській області та Департамент оборонної роботи та цивільного захисту Полтавської ОДА, передають Патріоти України.

27 січня в селі Мачухи Полтавського району в приватному будинку місцеві мешканці виявили тіла трьох загиблих — громадян 1985, 1989 та 2002 років народження. Попередньо встановлено, що вони могли отруїтися невідомою речовиною. Для з’ясування точної причини смерті тіла направили до Полтавського відділення обласного бюро судово-медичної експертизи. Обставини події розслідують.

Того ж дня до Котелевської лікарні планового лікування госпіталізували двох неповнолітніх — 2009 та 2013 років народження — з попереднім діагнозом “отруєння невідомою речовиною”. Стан потерпілих медики оцінюють як середньої тяжкості, обставини інциденту з’ясовують.

Раніше, 29 грудня 2025 року, в Лубенському районі сталися одразу два випадки. У селі Денисівка Оржицької громади зафіксували отруєння у трьох людей, серед них двоє дітей. У місті Лубни отруїлись четверо осіб, троє з яких — діти.

У ДСНС уточнили причину масових отруєнь

У ДСНС зазначили, що інформація про масові отруєння невідомою речовиною на Полтавщині не відповідає дійсності.

За уточненою інформацією від медиків, йдеться про випадки отруєння чадним газом.

9 лютого власник екопарку “На рогах” Сергій Боярчук у Facebook розкрив нові деталі про смерть оленя Руні й наголосив, що його вбили не браконьєри, а на замовлення, передають Патріоти України.

За словами Боярчука, обставини загибелі Руні свідчать про сплановане вбивство, а не випадкову атаку.

“У січні 2026-го… під’їхало авто, із вікна зробили постріл, і машина поїхала. Ніхто не забирав тіло оленя, це фізично неможливо зробити швидко і без спеціальної техніки. Роги також ніхто не спилював – їх ми надіємося востаннє показати на конкурсі, який пройде у країнах Балтії цьогоріч”, – заявив власник ферми.

Він також нагадав, що схоже вже траплялося на тій самій дорозі до екопарку “На рогах” під час війни. У лютому 2022 року російська “орда, яка наступала на Київ” із метою його захоплення, заради забави вбила 25 самок оленів на території нинішнього парку.

Власник екопарку називає смерть Руні “варварством” і сподівається, що поліція знайде і замовників убивства, і його безпосередніх виконавців.

“Це злочин, за який треба відповісти”, – наголосив Боярчук.

Він заявив про унікальність Руні. За його словами, тварині було вісім років – саме в розквіті сил, і ще щонайменше два роки його роги могли збільшуватися. Олень претендував на те, щоб стати найбільшим у Європі.

“Абсолютно прекрасна й унікальна генетика, яку ми, на жаль, втратили”, – написав власник екопарку.

Також Боярчук повідомив, що Руні залишив по собі потомство. Уже народилося 24 оленяти, серед яких 11 самців, ще 24 самиць, він, імовірно, покрив.

“Про це ми дізнаємося у травні, коли вони мають дати потомство”, – додав Боярчук.

Колишній український ведучий, який із серпня 2025 року був спікером Міністерства оборони України, 9 лютого в Instagram повідомив, що завершив службу в цьому відомстві, передають Патріоти України.

“Сьогодні завершив службу в Міністерстві оборони. І на власному досвіді переконався, як у нас працюють переведення. Чи не працюють? Жартую. Не все так погано. Особливо, коли на це є згода безпосереднього командира. Погоджуся, значну частину бюрократії все ж можна прибрати”, – написав він.

Дрималовський зазначив, що попереду в нього – новий виклик, “цікавий і захопливий”.

Дрималовський закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка. Працював журналістом із 2015 року, був кореспондентом і ведучим на телеканалі “Перший Західний”, а потім вів програму “Вікна-новини” на каналі СТБ.

Дрималовський у лютому 2024 року під час телемарафону “Єдині новини” повідомив, що мобілізувався у ЗСУ. Ведучий пройшов шеститижневий курс базової військової підготовки в десантних військах. Після закінчення навчання він служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді. 4 серпня 2025 року Дрималовський заявив, що завершив службу в десантних військах.

З 9 серпня він був спікером Міністерства оборони України.

В столиці Єгипту через зсув ґрунту раптово пішла під землю автозаправна станція. Асфальт під АЗС почав повільно просідати, та врешті будівля врала в кратер глибиною 15 метрів, зазначають. Патріоти України.

Про обвал ґрунту під заправкою в Єгипті, що стався минулими вихідними, пише британський таблоїд The Sun. За даними єгипетських ЗМІ, внаслідок інциденту є постраждалі з важкими травмами та переломами., стан яких після госпіталізації оцінюється як стабільний.

На кадрах з камер відеоспостережень зафіксовано повільне утворення провалля на очах у кількох людей, які тікали від величезної ями, рятуючи свої життя. Також у кратер ледь не впав автомобіль.

За попередніми результатами досліджень, обвал стався через земляні роботи на будівельному майданчику, які призвели до дестабілізації ґрунту, проте розслідування триває.

Правоохоронці оточили місце події одразу після інциденту, наразі на місці провалу триває технічний огляд, щоб забезпечити безпеку сусідніх об’єктів.

Журналісти нагадали, що це стало вже другим інцидентом з провалом ґрунту в Каїрі менш ніж за два місяці, тому жителі міста бояться наступного обвалу.

Подібне також ставалося на початку грудня 2025 року в Новому Каїрі, що на схід від столиці Єгипту. Вважається, що причиною того інциденту став витік очищеної води з трубопроводу.