Категорія: Соціальне

Військовозобов’язані українці можуть виправити недостовірні або застарілі дані щодо військового обліку. Це можна зробити звернувшись до ТЦК або ж через застосунок “Резерв+”. Про це в коментарі для ТСН сказала адвокатка Марина Бекало, передають Патріоти України.

Як внести зміни у військовому обліку

За словами юристки, у разі виявлення технічних помилок чи некоректних даних, які відображаються в “Резерв+”, їх можна виправити двома шляхами — звернувшись до ТЦК та СП або скориставшись функціоналом самого застосунку.

“Якщо насправді військовозобов’язаний отримував іншу військово-облікову спеціальність, проходив військову підготовку, навчання, збори тощо, то ці відомості потрібно змінити (як і будь-які облікові відомості які не відповідають дійсності), шляхом звернення до ТЦК та СП або через Резерв+”, — сказала Марина Бекало.

Зазначимо, що для оновлення інформації через ТЦК та СП необхідно подати письмову заяву із проханням внести корективи, а також надати документи, що підтверджують актуальні дані. Крім того, це можна зробити через ЦНАП або надіслати відповідний пакет документів рекомендованим листом.

Щоб скоригувати інформацію через “Резерв+”, потрібно авторизуватися в застосунку за допомогою BankID. У разі виявлення помилок слід знайти відповідний розділ для подання звернення, якщо він доступний, або скористатися опцією “Виправити дані онлайн”.

Після цього користувачу потрібно додати скановані копії документів, які підтверджують правильність відомостей. Якщо ж проблема пов’язана з технічними збоями або дані не відображаються, варто звернутися до служби підтримки застосунку.

Цьогорічна зима виявилася складною для бджільництва в Україні, що може позначитися на цінах на мед у новому сезоні. Про це пише agronews.ua, передають Патріоти України.

За словами пасічників, через відлиги та різкі перепади температур втрати бджолосімей у деяких господарствах сягнули від 15% до понад 50%.

Фахівці зазначають, що проблема має загальнонаціональний характер і спостерігається в різних регіонах країни.

Зокрема, у Вінницькій області зафіксовано масову загибель бджіл: до обласної лабораторії звернулися понад сотня пасічників.

Додаткові витрати для виробників

Після значних втрат господарства змушені відновлювати пасіки, закуповуючи бджолопакети. Вартість одного такого комплекту (на чотири рамки) стартує приблизно від 2500 грн, що суттєво збільшує витрати виробників.

Що буде з цінами

Попри складну ситуацію, сезон поступово розпочинається: із потеплінням бджоли активізуються, а найближчим часом стартує цвітіння верби, абрикосів та яблунь – ключовий період для медозбору.

Втім, пасічники поки обережні у прогнозах.

Ціни на мед у 2026 році залишаються невизначеними

Ринок меду залежатиме від:

• погодних умов у сезон;
• швидкості відновлення бджолосімей;
• обсягів майбутнього врожаю.

Експерти не виключають, що через втрати у галузі вартість меду може зрости.

Індексацію пенсій-2026 завершено, Пенсійний фонд України (ПФУ) оприлюднив офіційні її підсумки. Чи вдалося державі наздогнати ціни, і кому цього разу пощастило більше за інших? Сайт ТСН.ua розібрався в цифрах, які стоять за новою пенсійною реальністю, передають Патріоти України.ю

Наскільки зросли пенсії 2026 року: від 93% до 648 гривень

За інформацією ПФУ, цього року підвищення пенсій отримали 9,5 млн пенсіонерів або 93% від загальної кількості. Середній розмір підвищення становить 648 грн 93 коп., а середня пенсія після індексації зросла до 7137 грн 26 коп., вона наразі на 10% більша, ніж було рік тому. Враховуючи, що, за даними Держслужби статистики, інфляція за 2025 склала 8%, це означає: статки середньостатистичного українського пенсіонера арифметично зросли.

Чому збільшення виплат виявилось у середньому лише 10%, а не 12,1%, як було передбачено постановою Кабміну №236? У ПФУ пояснили: індексація на 12,1% стосувалась лише «чистої» пенсії кожного пенсіонера, тобто без доплат і надбавок — за понаднормовий стаж роботи (це найпоширеніша надбавка), за особливі заслуги (орден, почесне звання тощо), за доплати до мінімальної пенсії 65-річним з повним стажем (35 років для чоловіків і 30 років для жінок) тощо. Пенсія з доплатами і надбавками називається «пенсійна виплата». Пенсія не може бути більшою, ніж пенсійна виплата, може бути тільки меншою або дорівнювати пенсійній виплаті. Тому 12,1% підвищення отримали ті, хто відпрацював рівно 35 (30) років і не мають доплат за особливі заслуги.

Пенсії проіндексували не всім і не однаково. Виплати не переглядалися для осіб, яким пенсію було призначено з початку 2026 року, а також для тих, чия пенсія вже досягла максимального розміру (25950 грн) і спеціальні пенсії — прокурорам і довічне утримання суддям. Для пенсіонерів, котрим пенсії було призначено у 2021–2025 роках, застосовано знижений коефіцієнт перерахунку. Пенсії за 2021–22 роки проіндексовано на 6,1%, за 2023 рік — на 4,8%, за 2024 рік — на 3,6%, за 2025-й — на 2,4%.

За поясненням Міністерства соціальної політики, це зроблено для зменшення диспропорції між пенсіями. Бо середні показники заробітної плати для розрахунку пенсій за останні роки значно вищі, ніж ті, що використовувались 10–15 років тому і вони вже частково враховують інфляцію останніх років. Згідно з цією логікою, середнє підвищення пенсій, призначених до 2021 року, склало 631 грн, воно торкнулось трьох пенсіонерів з чотирьох. Менші суми — від 290 до 324 грн — отримали від 3% до 3,5% відсотків пенсіонерів, в залежності від року призначення пенсії, мається на увазі у 2021–2025 роках.

Мінімальне підвищення було 100 грн, максимальне — 2595 грн (один прожитковий мінімум для непрацездатних, ці суми встановлені постановою Кабміну №236).

Підвищення пенсій в Україні: кому було густо, кому майже, а то й зовсім пусто

Якщо співставити дані ПФУ про кількість пенсіонерів за розміром пенсій із підсумковими даними ПФУ щодо індексації пенсій 2026 року, то розрахунки показують: приблизно у половини тих, кого стосувалось підвищення, а це 4,7 млн пенсіонерів, пенсійні виплати зросли на 400–700 грн. Серед них в основному «старі» пенсіонери (вийшли на пенсію до 2021 року) із середнім стажем роботи (35–40 років). Ця група найбільше вплинула на середній показник підвищення майже у 649 грн.

Друга за кількістю група отримала мінімум — лише 100 грн. Таких близько 2,8 млн осіб або 30%, майже кожний третій. У неї входять як «молоді» пенсіонери 2024–2025 років виходу на пенсії через низький коефіцієнт індексації, так і ті, у кого розрахункова пенсія нижча за мінімальну.

Удвічі менша кількість пенсіонерів — 1,4 млн або 15%, мають значне підвищення, від 1000 грн до максимальних 2595 грн. Сюди входять пенсіонери з високими офіційними зарплатами (у 2,5–3 рази і більше вищими за середні), військові пенсіонери різних категорій, чорнобильці (інваліди-ліквідатори, не плутати з постраждалими від аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році).

Нарешті 5% пенсіонерів або 0,6 млн осіб, не додали нічого, бо вони вийшли на пенсію у січні-лютому 2026 року чи вже мають пенсійний максимум у 25950 тис. грн.

Чому великі пенсії після індексації зросли більше ніж невеликі? Тут працює арифметика. Очевидно, що 12,1% від пенсії у 5000 грн — це вдвічі менше, ніж 12,1% від пенсії у 10000 грн: відповідно 605 грн і 1210 грн.

Індексація пенсій проти інфляції

Чи насправді індексація пенсій виявилась більшою, ніж зростання цін протягом року? І так, і ні.

Член Економічного дискусійного клубу заслужений економіст України Олег Пендзин вважає більш правильним порівняння індексації пенсій зі здорожчанням за рік продовольчого кошика плюс підвищення цін на ліки.

«Саме ці дві складові є найзначнішими у повсякденних витратах пенсіонерів, — аргументував Олег Пендзин. — Переважна більшість літніх людей не часто оновлює гардероб або гаджети, ремонтує житло тощо. А от витрати на продукти і ліки переважають у пенсіонерському бюджеті. Реально пенсійні виплати зросли у середньому на 10%, це навіть дещо менше, ніж збільшились ціни на продуктовий кошик у 2025 році, за даними Держстатистики, вони зросли на 10,2%. А січень і лютий додав ще 1,7% подорожчання, у березні очікується не менше 1,5%. Тобто вже маємо близько 13,5%. Завдяки введенню з 1 березня 2025 року державного регулювання на частину ліків та держпрограмі „Доступні ліки“, середня вартість препаратів зросла не більше ніж на 7%. Але до списку не входять засоби для надання швидкої допомоги чи лікування гострих симптомів. Це анальгетики, жарознижуючі, ліки для швидкого зниження тиску, антибіотики і так далі. Імпортні препарати могли подорожчати навіть на 20–30%».

Експерт порівняв купівельну спроможність середньої пенсії рік тому і після березневої індексації на прикладі щоденних продуктів харчування, коливання цін на які не є сезонними, як, наприклад, на городину, яблука, курячі яйця. Моніторинг середніх цін Держслужбою статистики показує, що хліб (батон) за рік подорожчав на 15%, м’ясо (курятина, як найдоступніша для пенсіонерів) — плюс 16%, молоко — плюс 17%, цукор — плюс 15%, макарони — плюс 14%.

Тепер за всю проіндексовану середню пенсію у 7137 грн можна купити менше на 10 хлібин, ніж на торішню середню пенсію у 6488 грн (було 263 батони, стало 253), менше на дві курки вагою 1,5 кг (було 47 тушок, стало 45), менше на 9 літрів молока (було 139 л стало 130) і так далі.

Трохи втішає вартість щоденних продуктів харчування, коливання цін на які є сезонними — це городина борщового набору і курячі яйця. У відомих торгових мережах-дискаунтерах, які в народі називають «пенсіонерськими», ціни на городину і яйця залишились приблизно такими, як торік, а на цибулю і капусту вони навіть нижчі. Тож, принаймні, яєць (з лотка, а не в картонному контейнері на 10 шт., вони дорожчі) на середню проіндексовану пенсію можна придбати аж на сто штук більше, ніж торік.

Підвищення пенсій: чи будуть кошти на виплату

Олег Пендзин відповідає ствердно.

«Так, у Пенсійному фонді України зараз достатньо коштів, хоча індексація пенсій вимагає додатково близько 7 млрд грн щомісячно, — підрахував експерт. — Якщо рік-два тому кошти на виплату пенсій були певною мірою за рахунок багатомільярдної міжнародної макрофінансової допомоги, то тепер бюджет ПФУ заповнюється нарахуваннями єдиного соціального внеску на зарплати завдяки їх зростанню».

Олег Пендзин нагадав: за законом під час дії військового стану уряд має право не проводити індексацію соціальних виплат, у тому числі й пенсій. Але це зроблено вп’яте за п’ять останніх років, аби не допустити ще більшого зниження рівня життя найвразливіших верств населення. На жаль, у 85% пенсіонерів цьогорічної індексації вистачить, образно кажучи, на додаткову сотню яєць, а у декого — лише на півтора десятка. Але такі реалії сьогодення, які показують: пенсійна система України потребує кардинальних реформ.

Чистий четвер – один із найважливіших днів перед Великоднем. Цього дня віряни згадують Таємну вечерю, дотримуються особливих традицій очищення і намагаються уникати сварок та безладу.

Також із цим днем пов’язують встановлення таїнства Євхаристії, тобто причастя хлібом і вином. В українському звичаї Чистий четвер поєднав церковний зміст із хатньою підготовкою до Великодня. OBOZ.UA розповідає про традиції та заборони цього дня, передають Патріоти України.

Яке значення має Чистий четвер

В основі цього дня лежить євангельська подія Таємної вечері. Тоді Ісус, знаючи про майбутню зраду Юди, омив ноги апостолам. У християнстві цей жест став символом справжньої величі через смирення, а не через владу чи зверхність.

Тому Чистий четвер сприймається як день очищення в широкому сенсі. Йдеться і прибирання оселі, і про намагання очистити думки, слова і вчинки.

Які традиції існують у Чистий четвер

Одна з найвідоміших традицій пов’язана з водою. Здавна вірили, що в цей день вона має особливу силу. Важливим звичаєм вважалося вмивання до світанку. У народі говорили, що вода, яка торкнеться тіла до перших сонячних променів, змиває хвороби й гріхи.

Існував і звичай так званої срібної води. Для цього в посуд клали срібну монету або ложку і вмивалися нею на здоров’я та красу.

Ще одна важлива частина дня – випікання пасок і фарбування яєць. Саме в четвер у багатьох родинах починають готувати головну великодню випічку. Через це Чистий четвер у народному сприйнятті стає ще й днем, коли дім наповнюється передсвятковим настроєм.

Що не можна робити у Чистий четвер

Одна з найстійкіших народних заборон стосується оселі. Вважалося, що бруд і невпорядкованість у цей день можуть принести сварки й неспокій на весь рік. До вечора намагалися завершити основне прибирання і привести дім до ладу.

Чистий четвер пов’язаний із очищенням не лише зовнішнім, а й внутрішнім. Через це в народній і церковній традиції особливо засуджуються лайка, злі слова, образи, заздрість. Вважається, що словесна агресія цього дня суперечить самому змісту свята.

Окрім церковного символічного вживання вина в контексті Євхаристії, звичайне розпивання алкоголю вважається недоречним. Чистий четвер – не день для застілля у звичному сенсі, а час стриманості, молитви і внутрішньої тиші.

Хоча саме в цей період уже печуть паски і готують великодні страви, куштувати їх завчасно не радять. Страсний тиждень залишається часом суворого посту, тому передсвяткова їжа ще не є частиною святкування.

Чистий четвер не підходить для гучних святкувань, веселощів, танців чи голосних забав. Це день тихої радості, серйозності й зосередження. Усе, що пов’язане зі справжнім великоднім торжеством, традиційно залишають уже на неділю.

Суворість цього дня пояснюється його місцем у Страсному тижні. Чистий четвер стоїть дуже близько до кульмінаційних подій християнської історії – страждань і смерті Христа.

32-річна мешканка села Ільниця Хустського району Закарпатської області за $1 тис. передала «в оренду» на два тижні двох своїх дітей – 11-річного хлопця та п’ятирічну дівчинку. Їх мали використовувати для жебракування в іншому регіоні. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на Офіс генпрокурора.

«Жінка самостійно шукала «покупців» через знайомих і месенджери, пропонуючи дітей для такої «роботи». Її затримали неподалік Іршави одразу після отримання грошей», – йдеться у повідомленні.

За процесуального керівництва Хустської окружної прокуратури повідомлено жінці про підозру за ч. 3 ст. 149 КК України – торгівля людьми, вчинена щодо малолітніх із використанням їхнього уразливого стану. За клопотанням прокуратури суд обрав їй запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави майже 1 млн грн. Наразі підозрювана перебуває під вартою.

«У жінки є ще одна дитина – восьмирічна донька. Прокуратура вже ініціювала питання про позбавлення її батьківських прав. Дітей вилучено з родини. Наразі вони перебувають у лікарні під наглядом медиків», – наголосив Офіс генпрокурора.

До відповідальності притягнули колишню керівницю відділення банку у Львові, яка через подвійні рахунки привласнила кошти дев’ятьох клієнтів. Про це повідомили у Львівській обласній прокуратурі, інформують Патріоти України.

Жінка отримала термін – 5 років за ґратами, також її позбавили права обіймати схожі керівні посади на 2 роки. Суд довів, що у 2017 році вона була керівницею відділення одного з банків та ошукала 9 клієнтів на загальну суму понад 330 тисяч гривень. Шахрайську схему втілила через рахунки-двійники: спочатку створювала профілі вигаданих осіб, тоді підв’язувала до них ідентифікаційні номери справжніх клієнтів, таким чином отримуючи доступ до їхніх рахунків. На касі екскерівниця отримувала підставні банківські картки на вигадані імена, реєструвала їх у додатку для мобільного і переказувала кошти клієнтів на картки “двійників”. Згодом знімала з них готівку та витрачала на свої потреби.

Обвинувальний акт скерували в суд ще 2018 року. Як заявляють у прокуратурі, сторона захисту намагалася затягнути розгляд справи. “Однак, попри тривалий період слухань, судовий розгляд завершився постановленням вироку”, – йдеться в дописі.

Заступник начальника Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Євтушенко повідомив, що після виявлення порушень увесь попередній керівний і рядовий склад установи перевели до бойових підрозділів. Про це він повідомив під час засідання Тимчасової слідчої комісії, передають Патріоти України.

За словами Євтушенка, рішення ухвалили після корупційного скандалу в серпні 2024 року, коли керівників Бориспільського і Бучанського ТЦК затримали за підозрою в отриманні хабарів за уникнення мобілізації. У результаті в Бучанському ТЦК відбулася повна заміна особового складу.

Як встановило розслідування, фігуранти пропонували військовозобов’язаним своє сприяння в уникненні призову на підставі підроблених документів про непридатність до служби за станом здоров’я. За матеріалами справи, вартість таких «послуг» становила $37 тис. з одного ухилянта. Зловмисникам загрожує до восьми років тюрми.

Начальників Бориспільського і Бучанського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також їхнього спільника триматимуть під вартою безальтернативно.

У середу, 8 квітня, Харківський районний суд виніс вирок чоловікові, якого обвинувачують у систематичному ґвалтуванні його трьох падчерок. Чоловіка засудили до 15 років позбавлення волі. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора, передають Патріоти України.

Як повідомили в Харківській обласній прокуратурі, обвинувачений систематично вчиняв сексуальне насильство над дітьми в одному з населених пунктів Берестинського району.

За даними слідства, починаючи з літа 2023 року чоловік ґвалтував 16-річну падчерку, не реагуючи на її прохання зупинитися. Зокрема, під час одного з епізодів він заманив дівчину до лісосмуги під приводом допомоги зі збором дров, де вчинив щодо неї насильницькі дії сексуального характеру.

Згодом жертвами стали й молодші діти. У червні 2025 року чоловік зґвалтував 11-річну падчерку, а пізніше вчинив сексуальне насильство щодо 10-річної дитини. Злочини відбувалися, коли матері не було вдома або вона спала.

Потерпілі тривалий час перебували у стані страху й не наважувалися розповісти про пережите. Старшу дівчину обвинувачений залякував, переконуючи, що їй ніхто не повірить. Правоохоронці викрили чоловіка у червні 2025 року, після чого йому повідомили про підозру. До винесення вироку він перебував під вартою.

Керівник Харківська обласна прокуратура Юрій Папуша, який особисто підтримував обвинувачення, наполягав на довічному ув’язненні. “15 років позбавлення волі за три скалічені дитячі долі — це неспівмірне покарання. Ми категорично не погоджуємося з цим вироком і вважаємо його незаконним та необґрунтованим”, — заявив він.

У Луцьку ветеран 100-ї окремої бригади Петро Громик заявив, що на нього напали та утримували військовослужбовці ТЦК. У військкоматі заперечують та стверджують, що чоловік сам спровокував конфлікт. Відео про подію опублікувала у Facebook місцева волонтерка Наталія Грушка, передають Патріоти України.

За її словами, ветеран Петро Громик ще з 2014 року перебувавав на війні. «Після десятків контузій і поранень списався. Має 2 групу інвалідності. Але його побило і запакувало ТЦК. Тверезого. Це просто жесть. Зрозумійте, ми не проти мобілізації, ми як можемо наближаємо перемогу, але не такими методами», — каже волонтерка

Інцидент стався 5 квітня. На кадрах ветеран Петро Громик з синцями на обличчі розповів про конфлікт із ТЦК. Чоловік стверджує, що стояв на зупинці громадського транспорту, як до нього під’їхав мікроавтобус, з якого вийшли двоє чоловіків у балаклавах.

«Я стояв і чекав маршрутку, щоб забрати посилку. Підʼїхав бус ТЦК, вийшли двох в балаклавах. Один показав на рівні пояса посвідчення, інши у стояв у балаклаві з планшетом. Я розмовляв по телефону. Сказали предʼявити облікові документи. Я кажу: „документи в машині. Йдемо і я покажу“. Вони: „Давайте дані ваші“. Я назвав прізвище, ініціали, рік народження, вони ввели і щось там пробивали по комп’ютеру. Незадовго під’їхала ще одна машина… Почали перевіряти Я підійшов до одного представника і запитав, чого він у балаклаві. Він нічого не відповів. Потім почув: „Пакуєм, він наш“», — розповів Петро Громик.

Далі, каже ветеран, його вдарили в обличчя під око, запшикали балончиком і «закинули в бус як ганчірку».

Зрештою, коли ТЦКівці ретельно перевірили дані чоловіка, його відпустили. «Мене пробили по базі. Далі їм дали команду: „відпускайте його, везіть назад“. Вони зайшли в магазин, купили молока, дали помити лице, щоб не пекло. Обмив лице. Вони завезли мене на місце події. Ні вибачень, нічого — просто привезли, вийшли, дали молоко. І все. За що я тоді воював?. Я ветеран війни, інвалід другої групи, батько трьох дітей. Скажіть, за що я воював тоді, щоб мене били тепер. Я не тікав ні від кого» — обурюється ветеран.

За словами ветерана, після інциденту він опинився у лікарні. Наступного дня після конфлікту звернувся у поліцію із заявою про напад і побиття.

Що каже поліція

Волинська обласна поліція підтвердила, що отримала заява від ветерана війни, який має групу інвалідності, про нанесення ушкоджень військовослужбовцями ТЦК та СП.

«У поліції матеріали справи та свідчення очевидців опрацювали: оскільки ситуація стосується службових осіб ТЦК та СП, їх передали в ДБР», — йдеться в повідомленні.

У ДБР інцидент поки не коментували.

Реакція ТЦК

Волинський обласний ТЦК запевняє, що їхні військові абсолютно невинуваті, а чоловік нібито їх спровокував.

У ТЦК визнали, що чоловік дійсно казав, що його документи у машині. Але стверджують, що коли йшли до авто, між ним та військовослужбовцями ТЦК виникла словесна перепалка. «Громадянин почав чинити протиправні дії, зокрема намагався спричинити тілесні ушкодження одному з військовослужбовців ТЦК. З метою припинення протиправних дій та з огляду на підвищені останнім часом ризики небезпеки для військовослужбовців ТЦК, які виконують службові обов’язки, було правомірно застосовано сльозогінний газ», — стверджують у військкоматі.

Після перевірки і встановлення факту наявності інвалідності ветерана було відпущено.

Водночас, Волинський ТЦК стверджує, що цей ветеран є порушником військово-облікових даних. «Зазначеній особі раніше було надано відстрочку від призову 24.07.2024 строком на 1 рік, як особі з інвалідністю. Станом на момент перевірки (05 квітня) громадянин не скористався правом на її продовження у встановленому порядку», — йдеться в повідомленні.

У будь-якій незрозумілій ситуації… давай доручення уряду.

З тим, куди несеться економіка під «служним» управлінням, скоро йтиметься про є-талони на продукти…

Зате відосики виглядають хвацько. І в законопроекти під прапорцями «Ukraine Facility” чи МВФ фігню всіляку запихують. З останнього — ніби заходились виділяти «слугам»-мажоритарникам по 5 млн грн на «проекти на окрузі…

Відмовитись від «є-бачків» на 100 млрд — ні, навіть не просіть.

Тож, несемось до є-талонів на продукти. Що далі?