Категорія: Соціальне

29-річний хірург Данило Єрофеєв працює у Захарівській багатопрофільній лікарні на Одещині. Окрім основної роботи, він входить до складу військово-лікарської комісії. Каже, що під час проходження ВЛК трапляються конфліктні ситуації, однак рішення лікарів не можуть ґрунтуватися лише на словах людини про її стан. Як лікар розповів у інтерв’ю Дані Смартуг, члени ВЛК працюють відповідно до наказу Міністерства оборони №402, який визначає критерії придатності до військової служби, передають Патріоти України.

«Я завжди кажу: ви не підходите під цю статтю – я не можу вас списати чи сказати, що ви умовно непридатні. Я показую книгу: ось ваш діагноз, ось тут це прописано», – розповів лікар.

За його словами, для встановлення непридатності недостатньо просто поскаржитися на біль чи назвати певний діагноз. Людина має пройти лабораторні та інструментальні обстеження, а результати мають відповідати визначеним критеріям. Саме тому, каже Данило Єрофеєв, він не поспішає ставити остаточний висновок, якщо має сумніви щодо стану людини.

«Якщо я сумніваюсь у чомусь, я відправляю на дообстеження. Я не хочу, щоб людина страждала через мене», – наголосив хірург.

За його словами, після додаткового обстеження військовозобов’язаного можуть направити до обласного спеціаліста. Якщо той підтверджує відповідний діагноз, ВЛК повторно розглядає документи та ухвалює рішення.

Водночас сам процес визнання людини непридатною, за словами лікаря, є складним і потребує значної кількості документів та підтверджень. Хірург зазначає, що за його досвідом із великої кількості спроб домогтися списання позитивне рішення отримує лише невелика частина людей.

За словами хірурга, позаштатна ВЛК, до якої він входить, працює колегіально: до складу комісії входять лікарі різних спеціальностей, зокрема хірург, невролог, психіатр, терапевт та голова комісії.

Тож остаточне рішення, наголошує лікар, – це не особиста оцінка одного хірурга, а висновок, який має відповідати медичним критеріям і бути підтверджений документами.

Нагадаємо, Національна поліція виявляє випадки внесення неправдивих відомостей про стан здоров’я військовозобов’язаних під час оформлення висновків ВЛК. Найчастіше маніпуляції стосувалися захворювань опорно-рухового апарату, серцево-судинної та нервової систем. Також правоохоронці виявляли випадки фальсифікації діагнозів, пов’язаних із психічними розладами, захворюваннями органів зору, слуху та внутрішніх органів.

Висновок ВЛК можна оскаржити як через комісії вищого рівня, так і в суді. У Міноборони пояснювали, що спочатку людина може звернутися до ВЛК вищого рівня – від районної до обласної, регіональної та Центральної. Якщо рішення не змінюють і людина вважає, що її права порушені, вона може звернутися до суду.

Незвичайну та потенційно смертельно небезпечну знахідку зробив фермер у Плонському повіті Мазовецького воєводства. Під час звичайних польових робіт чоловік натрапив на понад 700 боєприпасів та інших небезпечних предметів, що залишилися ще з часів Другої світової війни. Причому все це знаходилося лише приблизно за 20 метрів від господарських будівель, передають Патріоти України.

Знахідка була особливо масштабною. Сапери, які прибули на місце, виявили та вилучили 271 одиницю стрілецьких боєприпасів, 109 ручних гранат, 174 снаряди для гранатометів, 56 детонаторів та ще близько 100 інших небезпечних предметів.

Усе це роками залишалося в землі, поки під час сільськогосподарських робіт фермер випадково не виявив небезпечні предмети.

На місце одразу викликали саперів

Після виявлення знахідки чоловік повідомив відповідні служби. На місце прибув патруль саперів із військової частини в Казуні.

Фахівці взяли територію під контроль, вилучили знайдені предмети та забезпечили їхнє безпечне транспортування. Таким чином, небезпечний арсенал більше не становить безпосередньої загрози для людей, які працюють поблизу.

Випадок ще раз продемонстрував, що навіть через понад 80 років після завершення Другої світової війни в польській землі залишаються боєприпаси, які можуть становити серйозну небезпеку.

Поліція нагадала, чого не можна робити

Правоохоронці наголошують: якщо під час роботи в полі, лісі або на будівельному майданчику людина знаходить предмет, схожий на боєприпас чи вибухонебезпечний предмет, його категорично не можна брати до рук, переносити або намагатися самостійно знешкодити.

Потрібно відійти на безпечну відстань, не підпускати до знахідки інших людей і якнайшвидше повідомити про неї відповідні служби за номером 112.

Навіть боєприпас, який десятиліттями пролежав у землі та має іржавий або пошкоджений вигляд, не обов’язково є безпечним. Саме тому подібні знахідки мають вилучати лише фахівці.

Зовсім нещодавно НБУ пом’якшив обмеження на купівлю валюти та зняття готівки, однак не виключено, що за це доведеться заплатити обмеженнями в переказі готівки через термінали. У всякому разі така можливість існує, передають Патріоти України.

Так можна трактувати заяву народної депутатки України, членкині Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ольги Василевської-Смаглюк. Політикиня заявила, що подібні операції суперечать стандартам ЄС.

Нардепка назвала «креативною ідеєю» дозвіл українцям здійснювати фінансові операції з переказу грошей у сумі до 5000 гривень через термінали, що й було реалізовано. Водночас це повністю суперечить стандартам Євросоюзу. Як результат, рано чи пізно подібні операції доведеться забороняти, оскільки фізична ідентифікація важлива та потрібна для проведення будь-яких фінансових операцій.

Наразі операції з переказу грошових коштів через термінали здійснюються без фізичної ідентифікації відправника або отримувача, лише за допомогою підтвердження через СМС або телефонний дзвінок.

Водночас Ольга Василевська-Смаглюк не заявила про те, що законопроєкт, який забороняє подібну практику, готується в парламенті, а отже, говорячи про заборону подібних операцій, політикиня мала на увазі якесь поки що невизначене майбутнє.

У Росії запропонували повернутися до практики Радянського Союзу, коли підвищення продуктивності праці намагалися перетворити на масштабний суспільний рух. Ініціатором виступив президент «Опори Росії» Олександр Калінін, який пропонує оформити відповідну кампанію як партійний проєкт «Єдиної Росії», передають Патріоти України.

За його словами, через мережу партійних осередків ініціатива могла б охопити фактично весь російський бізнес. Калінін заявив, що в «Єдиної Росії» є відділення приблизно у 42 тисячах муніципалітетів, тому через них можна дістатися практично до кожного підприємця.

Хочуть створити новий «рух»

Калінін вважає, що підвищення продуктивності праці має стати не лише завданням окремих підприємств, а загальнонаціональним рухом.

Він запропонував створити в межах «Єдиної Росії» окремий партійний проєкт, присвячений ефективності використання трудових ресурсів. За його словами, керівництво партії вже обговорює цю пропозицію, а реалізувати її можуть після вересневих виборів до Державної думи.

Калінін також закликав відродити рухи раціоналізаторів та винахідників, характерні для радянської системи. На його думку, увагу до продуктивності потрібно поширити не лише на кілька тисяч підприємств, а фактично на кожне підприємство країни.

До чого тут жорстка політика Центробанку

Необхідність таких заходів Калінін пов’язує з економічною ситуацією в Росії та високою вартістю кредитування.

Він припускає, що у 2027 році ключова ставка Банку Росії навряд чи опуститься нижче 10%. Через це, на його думку, для відновлення інвестиційної активності доведеться шукати інші резерви економічного зростання.

Одним із таких резервів він називає ефективніше використання праці. Причому, за словами Калініна, підвищення виробітку має стосуватися не тільки приватного бізнесу, а й бюджетних та соціальних установ.

Росія вже має державну програму

Водночас повністю новою ця ідея не є. У Росії вже діє федеральний проєкт «Продуктивність праці», який передбачає щорічне підвищення відповідного показника приблизно на 5%.

Однак Калінін вважає, що нинішня програма охоплює недостатню кількість підприємств. Він виступає за те, щоб практика підвищення ефективності стала масовою і поширилася на значно більшу частину економіки.

За даними Росстату, у першому кварталі 2026 року продуктивність праці в країні зросла на 1,7% після зниження на 0,5% за підсумками 2025 року. За останнє десятиліття середній темп її зростання становив близько 1,6% на рік.

Пропонують повернути радянське нормування

Серед можливих заходів Калінін назвав не лише пропагування високої продуктивності, а й підготовку фахівців та повернення системи нормування праці, яка централізовано діяла в СРСР.

Йдеться, зокрема, про розрахунок часу на виконання певної роботи, визначення необхідної кількості працівників та встановлення обсягів виробітку.

Також пропонується спочатку аналізувати й оптимізувати робочі процеси, а вже потім переходити до автоматизації та впровадження нових технологій.

Експерти скептично оцінюють ідею

Не всі економісти вважають, що перетворення підвищення продуктивності на «суспільний рух» дасть бажаний результат.

Професор Фінансового університету Олександр Сафонов зазначив, що продуктивність залежить передусім від обладнання, технологій та кваліфікації працівників. На його думку, самі заклики, кампанії та символічні заходи не здатні автоматично підвищити ефективність підприємств.

Економісти також звертають увагу на дефіцит робочої сили. За таких умов російська економіка намагається одночасно збільшувати виробництво та компенсувати нестачу працівників. Тому питання продуктивності для влади стає дедалі важливішим.

Фактично російська влада та представники бізнесу шукають спосіб змусити економіку виробляти більше за умов дорогих кредитів і нестачі кадрів. Один із запропонованих рецептів — не стільки масштабні інвестиції, скільки масова кампанія за підвищення продуктивності з використанням партійної структури та елементів радянської системи.

Утримати підвищення середньої глобальної температури нижче позначки 1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем, найімовірніше, вже не вдасться. Саме такого висновку дійшли автори найсвіжішого кліматичного звіту ООН, про який пише угорське видання HVG, передають Патріоти України.

Відтак акцент кліматичної політики поступово зміщується. Якщо раніше головною метою було не допустити перевищення порогу в 1,5°C, то тепер дедалі більше уваги приділяють тому, як зробити період перебування планети вище цієї межі якомога коротшим.

Йдеться не про те, що температура одномоментно підскочить на 1,5°C, а про довгострокове підвищення середньої глобальної температури відносно доіндустріальної епохи. Перевищення цієї межі означатиме посилення кліматичних ризиків та збільшення навантаження на суспільства по всьому світу.

За оцінками експертів, для мінімізації наслідків країнам доведеться виконувати взяті на себе зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів. Однак одного скорочення викидів може бути недостатньо — необхідно також видаляти значні обсяги вуглекислого газу з атмосфери.

Чим довше людство відкладатиме такі заходи, тим складніше буде повернутися до безпечнішої температурної траєкторії. Водночас тривале перевищення критичної межі може призвести до наслідків, які буде значно важче компенсувати або подолати.

Виконавча директорка ЮНЕП Інгер Андерсен наголосила, що вже сьогодні світ спостерігає попередження про майбутні зміни. Йдеться, зокрема, про екстремальні хвилі спеки, які стають дедалі серйознішою проблемою в різних регіонах планети.

За її словами, подальше потепління означатиме посилення та триваліше збереження таких екстремальних явищ. Це може призвести до нових загроз для здоров’я людей, збільшення кількості смертей, проблем із продовольством і водними ресурсами та виникнення нових соціально-економічних криз.

На думку вчених, у людства все ще залишається можливість суттєво обмежити масштаб майбутніх змін. Для цього необхідно одночасно скорочувати викиди, підвищувати здатність країн адаптуватися до зміни клімату та прискорювати видалення вуглецю з атмосфери.

Тепер ключовим завданням стає не просто спроба не перетнути позначку 1,5°C, а зробити так, щоб перевищення цього рівня було якомога меншим за масштабом і якомога коротшим за тривалістю.

Експерти ООН фактично попереджають: кліматична ситуація входить у новий етап, і подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко держави зможуть скоротити викиди та перейти від обіцянок до реальних дій.

З України лелеки відлітають у напрямку Африки, але маршрути їхньої міграції та “пункти призначення” залежать від різних факторів. Про це розповів орнітолог Віталій Грищенко, передають Патріоти України.

Фахівець зауважує, що традиційна думка про те, що білі лелеки відлітають з України на дуже велику відстань у 10 тисяч кілометрів, не завжди є правильною.

“Загалом це так, але треба зробити важливе уточнення: на 10 тисяч вони летять не відразу й не завжди. Шлях у них може бути й удвічі коротшим”, – наголошує Грищенко.

Як зазначає він, у білого лелеки насправді цікавий тип міграції. Під час осіннього перельоту, який фактично починається ще влітку, зі Східної Європи вони майже завжди досягають Африки за одним “кидком” – летять швидко і без тривалих зупинок. “Рекордсмени” можуть дістатися Єгипту всього за 12–13 днів.

“І це при тому, що наші бузьки не летять навпростець – із півночі на південь. Шлях міграції їхній дуже вихилястий. Так, лелеки з Польщі й західної частини України летять спершу на південний схід уздовж пасма Карпат до пониззя Дунаю, далі на південь через Румунію й Болгарію до Босфору, Туреччину перетинають “по діагоналі”, біля затоки Іскендерун знову повертають на південь і через Близький Схід досягають Єгипту. Ну а далі – на південь по долині Нілу”, – розповів дослідник.

З його слів, у 2024 році один з польських лелек із передавачем з 27 липня за 12 днів долетів із Седлецького повіту до Єгипту, подолавши 3288 км. Таким чином, птах щодня проходив в середньому 274 км.

Експерт також розповів про результати спостереження за міграцією лелек з трекерами цього року. Так, словацький боцян Макс розпочав переліт 8 серпня, 19 серпня дістався Єгипту, а 24 серпня вже був у Чаді. За 17 днів він пролетів 5800 км, у середньому – 341 км щодня, максимальна дистанція за день – 487 км. Також відомо, що польська лелека Збися з 8 серпня за 17 днів долетіла до Судану, додає Грищенко.

За його даними, перша міграційна мета українських лелек – Сахель, широка смуга напівпустель і саван південніше Сахари. Вона проходить через Судан, Чад, Нігер та інші країни – від Сенегалу на заході до Судану та Еритреї на сході. Тут лелеки затримуються на тривалий час, щоб відпочити і відновити запаси “пального” – жирові резерви, які були “спалені” під час довгої подорожі.

Як зазначає орнітолог, у Сахелі лелеки можуть залишатися щонайменше на місяць, а деякі взагалі зимують тут. Саме тому вони так поспішають залишити Україну – важливо встигнути потрапити в Сахель у оптимальні терміни. Адже в тропіках клімат також сезонний.

“Пригадайте хоча б шкільний курс географії – сухий і вологий сезони. Так ось, наші лелеки прилітають у Судан і Чад якраз наприкінці сезону дощів. Сильні зливи поступово припиняються, але в ґрунті ще достатньо вологи. Рослинність буяє, а відтак є багато різноманітних дрібних тварин, якими й живляться лелеки. Ну а далі – все залежить від обставин. Причому як зовнішніх, так і внутрішніх”, – розповів Грищенко.

Обставини, що впливають на переліт

Зовнішні фактори, пояснює Грищенко, це перш за все наявність достатньої кількості їжі. Якщо її стає недостатньо, птахи перекочовують на південь – в Східну Африку (Кенія, Танзанія тощо). Якщо й там важко, летять ще далі – аж до Південної Африки. Тоді справді йдеться про 10 тисяч кілометрів, а то й більше, з урахуванням тривалих кочівель.

Внутрішні фактори – це характер самих лелек, які, як і люди, бувають різні: хтось схильний до далеких мандрівок, хтось – не дуже. Йдеться про “поведінковий поліморфізм”.

Дані з трекерів показують, що чимало східноєвропейських чорногузів зимують у центральній частині Африки – для чого летіти дуже далеко, коли й тут комфортно. До того ж птахам, які далеко відлетіли, і повертатися довше. Однак частина лелек переміщуються далі на південь, а деякі птахи взагалі мають свої улюблені місця для зимівлі. Наприклад, німецький лелека Боб протягом 10 років прилітав зимувати на одну й ту ж ферму в Зімбабве (тоді це була Південна Родезія). Завдяки кільцю його впізнавали і зустрічали так само радісно, як лелек біля гнізд.

Крім того, багато чого залежить від погодних умов. Тривала посуха в зоні Сахелю в минулому змушувала лелек мігрувати далі на південь. Наразі ситуація зовсім інша.

“У лютому лелеки з різних кінців Африки починають рухатися на північ і поступово вливаються у потужний міграційний потік, який іде у зворотному напрямку: по долині Нілу, через Близький Схід, Туреччину, Босфор, Балкани. А далі він розтікається потічками і струмочками по всій Східній і Центральній Європі”, – додав Грищенко.

Зараз міграція лелек підходить до завершення, зазначає спеціаліст. Прольотні зграї трапляються все рідше, хоча їх ще можна зустріти до жовтня.

Раніше повідомлялося, що зграї птахів здіймаються в небо над рідними краями, виконуючи вражаючий прощальний танець перед початком сезонної міграції у теплі краї.

За результатами перевірок платникам можуть донарахувати податкові платежі. У 2025 році загальна сума донарахованих грошових зобов’язань (з урахуванням основного платежу, штрафних санкцій та пені) становить понад 8,5 млрд грн, а за поточний період 2026 року – вже майже 4 млрд грн.

Як повідомили у ДПС щодо планів та вже проведеної роботи: “Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Кодексу затверджено План-графік на 2026 рік з урахуванням коригування у кількості 1019. Станом на дату надання відповіді проведено документальних планових перевірок 582, а документальних позапланових перевірок 9 107. До платників податків – фізичних осіб відносяться фізичні особи – підприємці, громадяни та особи, які провадять незалежну професійну діяльність”.

Риба та морепродукти — не лише улюблена багатьма українцями закуска до пива, а й корисний та улюблений продукт для різноманітних страв. І незабаром ціни на імпортну рибу підскочать угору в кращому випадку на 10%, а за найгіршого варіанту — і на 30%, передають Патріоти України.

Такий прогноз дав ЗМІ голова спілки «Риба України» Любомир Гайдамака, за словами якого найсильніше зросте в ціні саме імпортна риба. Вироблена ж усередині України морепродукція також подорожчає, але помірніше — від 5 до 12%.

Основна причина подорожчання саме імпорту — перебої в роботі українських портів, що змушує везти продукцію не морем, а сушею з ЄС — автошляхами або залізницею. Однак такий маршрут робить рибу для українців суттєво дорожчою. Крім того, впливають й інші фактори: стрибки курсу валюти, зростання вартості палива, електроенергії та світових закупівельних цін.

Як результат, за словами експерта, за рік імпортна риба за окремими позиціями зросла в ціні у роздріб приблизно на 20−40%.

Загалом, за даними спілки, у 2025 році Україна імпортувала майже 348,2 тис. тонн риби на суму понад $ 1,16 млрд, і близько 80% цього обсягу припадає на види, які фізично неможливо виростити у внутрішніх водоймах: хек, скумбрію, оселедець, сардини, мойву та атлантичного лосося.

Як зазначив Любомир Гайдамака, наприкінці серпня в українських супермаркетах чищений товстолобик коштував у середньому 170−190 грн/кг, карась — 180−220 грн/кг, а цілий охолоджений короп — близько 300 грн/кг. Цінник на судака досягав 450−460 грн/кг, кларієвого сома — 330 грн/кг, а вітчизняну райдужну форель продавали по 500 грн/кг. Оброблені стейки чи філе обходяться покупцям ще дорожче — від 400 до 800 грн/кг.

За словами експерта, динаміка цін на рибу в Україні залежатиме від багатьох факторів і передбачає два сценарії:

• проблеми з логістикою — зростання цін на рибу на 10−20%;
• послаблення гривні, підвищення закупівельних цін у Європі та погіршення можливостей з логістики — подорожчання на 25−30%.

«Для української риби базовим прогнозом є подорожчання на 5−12%. Однак деякі види риби, на які зростає попит, можуть подорожчати на 15−20%. Найбільш вразливими до зростання собівартості є форель та кларієвий сом. Натомість товстолобик має найбільші шанси зберегти статус доступної альтернативи», — резюмував Любомир Гайдамака.

Українцям у Польщі, які оформили статус тимчасового захисту UKR без закордонного паспорта – найчастіше це стосується дітей, – потрібно підтвердити особу до 31 серпня включно. Інакше статус анулюють, а виплати за програмою “800+” припинять, передають Патріоти України з посиланням на Управління соціального страхування Польщі (ZUS).

Головне

• До 31 серпня потрібно підтвердити особу для збереження статусу UKR
• Стосується тих, хто оформив статус без закордонного паспорта, найчастіше дітей
• Без підтвердження статус анулюють, а виплати “800+” припинять

Кого стосується вимога

Обов’язок підтвердження особи поширюється на тих, кому надали номер PESEL зі статусом UKR на підставі свідоцтва про народження чи інших внутрішніх документів – це найчастіше стосується дітей, яким у перші місяці повномасштабного вторгнення оформлювали статус без чинного закордонного паспорта.

У ZUS наголошують: право на допомогу “800+” для українських дітей безпосередньо залежить від наявності відповідного статусу перебування, тому підтвердження особи прямо впливає на можливість і надалі отримувати цю підтримку.

Що потрібно зробити

Для збереження прав і виплат достатньо один раз відвідати управління гміни за місцем проживання та надати чинний проїзний документ – закордонний паспорт дитини чи дорослого.

Що буде, якщо не встигнути

Якщо особу не підтвердять у визначений термін, статус UKR автоматично зміниться на NUE – це означає повне припинення тимчасового захисту. У такому разі виплати “800+” зупинять, а для подальшого легального проживання й роботи в Польщі доведеться оформлювати нові дозвільні документи.

У Києві готують нові правила роботи закладів і міської інфраструктури під час російських повітряних атак. Зокрема, пропонується розділити повітряні тривоги на два рівні – “жовтий” у разі атаки дронів та “червоний” за ракетної загрози. Про це в понеділок, 31 серпня, після засідання фракції Слуга народу повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, відповідні пропозиції озвучив прем’єр-міністр, передають Патріоти України.

За запропонованою концепцією, під час “жовтої” тривоги, яка відповідатиме загрозі ударних безпілотників, заклади зможуть самостійно вирішувати, чи продовжувати роботу. Натомість у разі “червоної” тривоги через ракетну небезпеку роботу закладів пропонується повністю зупиняти.

Такий підхід має дозволити Києву зберігати економічну активність під час тривалих атак дронів, водночас запроваджуючи жорсткіші обмеження у разі безпосередньої ракетної загрози. Водночас остаточні регламенти поки не затверджені.

Окремо влада розглядає зміни у роботі транспорту. Зокрема, пропонується обмежити тарифи на таксі під час повітряних тривог, щоб запобігти різкому зростанню вартості поїздок.

Також обговорюється можливість розблокування мостів під час тривог за умови збереження наземного сполучення столиці.

Нові правила мають забезпечити безперервну роботу міської інфраструктури та економіки в умовах тривалих російських атак. Остаточні рішення щодо роботи закладів, транспорту та інших об’єктів Києва мають ухвалити після затвердження відповідних регламентів.