Категорія: Політика

Законопроєкт про проведення виборів та референдуму можуть презентувати до кінця лютого. Але самі вибори, як і референдум, планується провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню – а ще їх планується об’єднати. про це повідомили лідер фракції “Слуг народу” у Верховній Раді народний депутат Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук на брифінгу, передають Патріоти України.

Арахамія зазначив, що законопроєкт можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час. “Внутрішній дедлайн – до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати”, – пояснив він.

Зі свого боку спікер парламенту Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів – це 60 днів, до того ж є численні проблеми. “Мінімум для підготовки виборів треба 60 днів. Чому не створити онлайн інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 млн ВПО є, а у реєстрі тільки мільйон – де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?”, – зазначив спікер.

Чому вирішили поєднати два голосування

Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо “мирного плану”. Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.

Останній референдум в Україні був у 1991 році, він стосувався питання незалежності та виходу з СРСР. Цей референдум проводився інакше, ніж це можна зробити зараз – технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси. “Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові”, – резюмував він.

ЦРУ ще у серпні 2025 року інтегрувало групу агентів до Венесуели для затримання Мадуро, передають Патріоти України.

Вони дізналися, де Мадуро жив, куди подорожував, що їв та що носив. Команда ЦРУ заздалегідь тренувалася на випадок, якщо їм знадобиться підірвати сталеві двері, які були в тому будинку. Спецпризначенці фактично побудували будинок, ідентичний тому, в який вони зайшли.

За словами Трампа, Мадуро та його дружина начебто намагалися втекти до безпечної кімнати, армованої сталлю, але їх встигли затримали.

Україна за рік помітно посилила протидію дронам-камікадзе, однак загроза масованих атак не зникла. Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі “24 каналу” пояснив, чому наявних рішень проти “Шахедів” поки недостатньо, передають Патріоти України.

З його слів, головна проблема полягає не лише в кількості засобів ураження, а у відсутності цілісної концепції боротьби з «Шахедами».

«Коли вони починають один за одним заходити на ціль, наші мобільні вогневі групи та інші засоби ураження не можуть справитися з цими загрозами. І ми маємо серйозні ушкодження. Нам не вистачає дронів-перехоплювачів, щоб ефективно знищувати їх, коли вони проходять над ЛБЗ і одразу за нею», — зазначив Криволап.

Напередодні Нового року російська армія отримала чергову партію основних бойових танків Т-90М “Прорив”. Про це повідомила пресслужба концерну “Уралвагонзавод”, який є ключовим виробником бронетехніки для ЗС РФ, передають Патріоти України

У заяві зазначається, що «фінальна партія танків Т-90М відправлена до війська», а державне оборонне замовлення на 2025 рік нібито виконано. При цьому точну кількість переданих машин російська сторона не розкриває, хоча на оприлюднених кадрах видно відразу кілька десятків танків.

Т-90М «Прорив» є найновішою модифікацією танка Т-90, який, у свою чергу, є глибоко модернізованою версією радянського Т-72. Наразі саме Т-90М у Росії називають «найпотужнішим» танком, що перебуває у серійному виробництві.

Втім, за межами РФ оцінки цієї бойової машини кардинально інші. Західні аналітики та військові експерти неодноразово називали Т-90М «катастрофічним провалом», звертаючи увагу на низку критичних конструктивних недоліків, які проявилися під час війни проти України.

Однією з ключових проблем танка фахівці називають низький рівень захищеності екіпажу. Через використання автомата заряджання карусельного типу боєкомплект розміщується у бойовому відділенні, що значно підвищує ризик детонації. У разі влучання снаряда або дрона танк часто вибухає разом із усіма боєприпасами, залишаючи екіпаж без шансів на виживання.

За даними аналітичного проєкту Oryx, від початку повномасштабної війни Росія вже втратила понад 150 танків Т-90М. При цьому ще у 2024 році загальну кількість таких машин у складі російської армії оцінювали приблизно у 120 одиниць, що свідчить про масштабні втрати та активне «проїдання» нових поставок на фронті.

Очільника Державної прикордонної служби Сергія Дейнеко призначили радником міністра внутрішніх справ України. Про це повідомив очільник МВС Ігор Клименко, передають Патріоти України.

За словами Клименка, він очікує від Дейнеко експертної підтримки, порад на основі бойового досвіду та участі в напрацюванні рішень у сфері безпеки державного кордону.

“Крім того, Сергій Дейнеко прийняв для себе рішення продовжити військову службу, залишаючись радником. Тож після нетривалої реабілітації він буде призначений командиром бойового підрозділу Держприкордонслужби”, – написав Клименко.

Колишня посадовиця адміністрації президента США Дональда Трампа і дружина високопоставленого помічника Трампа Стівена Міллера Кеті Міллер 3 січня опублікувала в X зображення Гренландії, прикритої американським прапором, інформують Патріоти України.

Зображення Міллер підписала словом “Скоро”.

Пост викликав реакцію посла Данії в США Йеспера Меллера Серенсена. Він перепостив зображення Міллер і наголосив, що країни є близькими союзниками й мають і далі співпрацювати як такі. Серенсен указав, що безпека США є також безпекою Гренландії й Данії. “Ми очікуємо на повну повагу до територіальної цілісності Королівства Данія”, – написав посол.

У місті Коренівськ Краснодарського краю РФ вибухнув військовий КамАЗ 47-ї ракетної бригади Росії, яка причетна до ударів по населенню України. Про це 4 січня повідомило Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України в Telegram, передають Патріоти України.

За даними ГУР, вибух стався вранці 26 грудня 2025 року близько 07.40 на в’їзді до місця дислокації 47-ї ракетної бригади 8-ї армії південного воєнного округу збройних сил РФ. “У результаті мінно-вибухового ураження загорівся військовий автомобіль КамАЗ, який перевозив особовий склад підрозділу. Російські військовослужбовці зазнали втрат”, – йдеться у повідомленні.

Як указали в ГУР, солдати та офіцери 47-ї ракетної бригади РФ безпосередньо причетні до ракетних ударів по території України та воєнних злочинів проти мирного населення. В українській розвідці також нагадали, що “за кожен скоєний проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата”.

У Харкові під час рятувально-пошукових робіт на місці атаки країни-агресора Росії 2 січня виявили фрагменти ще одного тіла, повідомив 4 січня в Telegram міський голова Ігор Терехов, передають Патріоти України.

“Знайдено фрагменти тіла ще однієї людини. Рятувально-пошукові роботи на місці трагедії тривають”, – написав Терехов.

4 січня Терехов додав, що знайшли ще одне тіло загиблого. “На місці пʼятничних вибухів знайдено ще один фрагмент тіла. Таким чином кількість загиблих від пʼятничних вибухів зросла до пʼяти”, – написав він.

3 січня в поліції наголошували, що під завалами шукають ще п’ятьох людей, які не виходять на зв’язок.

Контекст

У грудні Україна різко збільшила кількість ударів по російській енергетичній інфраструктурі, здійснивши щонайменше 24 атаки. Про це повідомляє Bloomberg, передають Патріоти України.

За даними агентства, це найвищий місячний показник із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Серед основних цілей українських ударів — нафтопереробні заводи, трубопроводи, танкери, порти та морські родовища. Атаки спрямовані на ключові елементи російського енергетичного сектору, який відіграє критичну роль у фінансуванні війни проти України.

Bloomberg зазначає, що така інтенсивність ударів свідчить про посилення тиску на стратегічну інфраструктуру РФ та може мати довгострокові наслідки для російського експорту енергоносіїв.

За годину запеклих боїв армія Росії змогла захопити менш ніж 1% території України. Жодне з міст, про “взяття” яких раніше звітували російські генерали, не перебуває під повним контролем РФ, передають Патріоти України.

Попри заяви Володимира Путіна про «успіхи на всіх фронтах», темпи російського наступу у 2025 році зросли лише незначно. Водночас, за підрахунками BBC, кількість втрат російської армії за цей рік стала найбільшою з початку повномасштабного вторгнення.

За даними проєкту DeepState, у 2025 році ЗС РФ захопили 4308 км² української території. Інші аналітичні ресурси оцінюють ці цифри у 4500–5000 км². Це приблизно у 1,3 раза більше, ніж у 2024 році (3325 км²), але все одно менше 1% від загальної площі України.

Пікове місячне просування російських військ за останні два роки припало на листопад 2024 року і становило 730 км². У 2025 році таких темпів зафіксовано не було.

Путін і російське військове командування заявляли про ключові успіхи — захоплення Покровська, Мирнограда та Гуляйполя. Однак у всіх цих містах тривають бої, і жодне з них не перебуває повністю під контролем РФ.

Російські війська також не змогли наблизитися до головних оборонних центрів Донбасу — Слов’янська та Краматорська. За оцінкою Інституту вивчення війни, для їхнього захоплення за нинішніх темпів РФ знадобиться щонайменше два–три роки.

Російське військове керівництво неодноразово оголошувало про взяття українських міст задовго до встановлення реального контролю. Найгучніший приклад — Куп’янськ, який 20 листопада було оголошено повністю захопленим. Уже на початку грудня ЗСУ провели контрнаступ і практично звільнили місто.

За даними «Медіазони», втрати армії РФ зростають щороку. У 2025 році з’явилися підтверджені дані ще про близько 20 тисяч загиблих, однак це лише частина реальних втрат. Загальна кількість убитих перевищує 160 тисяч осіб.

Домінування безпілотників у повітрі кардинально змінило характер бойових дій. У 2025 році основною тактикою стало так зване «просочування» — проникнення невеликих груп піхоти в населені пункти з подальшим накопиченням у будівлях. Масові механізовані штурми на бронетехніці здебільшого завершуються великими втратами.

Упродовж 2025 року СБУ та ГУР МО України провели низку успішних операцій у тилу РФ, зокрема уразили літаки дальньої авіації, ліквідували двох російських генералів у Москві, здійснили рекордну кількість атак на НПЗ, а також завдали ударів морськими дронами по танкерах так званого тіньового флоту.

Засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв, підбиваючи підсумки четвертого року війни, зазначив, що Україні вдалося уникнути криз на оперативно-стратегічному рівні. За його словами, масштабних проривів російських військ не було, хоча на локальному тактичному рівні складні ситуації для ЗСУ траплялися.