Категорія: Політика

Оголошення нової хвилі масштабної мобілізації в Росії може створити для Кремля серйозні внутрішні ризики. У разі виникнення масових протестів серед населення російська армія не стане на захист діючої влади, оскільки буде повністю задіяна на фронті. Про це в ефірі «24 Каналу» розповів командир 1 окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро Філатов із позивним «Перун», передають Патріоти України.

Чому Кремль боїться тотального призову

За словами військового, наразі в Росії не зафіксовано подій, які б виступили потужним каталізатором соціального вибуху. Проте якщо масова мобілізація змусить росіян вийти на вулиці, владі доведеться шукати вихід без залучення регулярних військових частин.

«Якщо там відбудуться протести, то їхня армія не стане на сторону влади, вона буде займатися війною, а владі потрібно буде розв’язувати це питання поліцейським шляхом», — наголосив Дмитро Філатов.

Саме через загрозу внутрішньої нестабільності російське керівництво, найімовірніше, уникатиме офіційної тотальної мобілізації, продовжуючи робити ставку на приховані механізми рекрутингу та фінансове заохочення.

Плани ворога на осінь 2026 року та відповідь України

Водночас, за даними Центру протидії дезінформації (ЦПД), на осінь 2026 року Кремль розраховує мобілізувати щонайменше 500 тисяч осіб. Частину з цих новобранців планується одразу направити для поповнення втрат на східному фронті, тоді як інші підрозділи готуватимуть для можливих наступальних дій на нових напрямках.

Коментуючи ці виклики, Дмитро Філатов зауважив, що зростання чисельності ворожого війська змусить Україну вживати симетричних заходів:

• Посилення внутрішніх мобілізаційних заходів.
• Впровадження нових інституційних механізмів для комплектування Сил оборони.

«Ми будемо захищати свою країну в будь-якому випадку. Ніхто не планує опускати зброю чи припиняти боротьбу», — підсумував командир 1 ОШП.

Міністерство оборони Великої Британії ухвалило рішення інвестувати до 400 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 532 мільйони доларів) у масштабне переозброєння своєї армії новітніми розвідувальними безпілотниками Tekever AR5. Головним чинником при виборі цієї системи став її реальний та успішний досвід застосування Збройними силами України проти російських окупантів. Про це повідомляє авторитетне британське видання The Telegraph, передають Патріоти України.

Виробництво в Англії та ключові характеристики

Розробкою безпілотника опікується португальсько-британська технологічна компанія Tekever. Серійний випуск апаратів для британської армії буде розгорнуто на новому заводі компанії у місті Суїндон. За планами оборонного відомства, перша партія безпілотників надійде у війська вже до кінця поточного року, а загалом за угодою на 10 років передбачається постачання до 24 одиниць цієї техніки.

Головні можливості дрона Tekever AR5:

• Призначення: довготривала розвідка, спостереження, виявлення цілей та патрулювання на значних відстанях.
• Корисне навантаження: здатний перевозити до 50 кілограмів спеціалізованого обладнання (сучасні оптико-електронні та інфрачервоні камери, радіолокаційні системи, сенсори та засоби зв’язку).
• Автономність: може перебувати в повітрі до 20 годин підряд, передаючи дані командуванню в режимі реального часу.

Чому обрали саме AR5?

Міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг наголосив, що бойове хрещення дрона на фронті в Україні стало вирішальним аргументом.

«Безпілотник AR5, який довів свою ефективність в Україні, був обраний для того, щоб забезпечити наших військовослужбовців сучасними можливостями, необхідними для випередження нових загроз», — зазначив очільник британського оборонного відомства.

У складі Збройних сил Великої Британії AR5 замінять розвідувальні безпілотники Watchkeeper, які перебували на озброєнні з 2014 року. Останні зарекомендували себе як надто складні в обслуговуванні та дорогі, а за роки експлуатації через технічні збої та аварії було втрачено щонайменше 8 із 54 таких апаратів.

Очікується, що використання випробуваного у реальних боях AR5 суттєво підвищить ситуаційну обізнаність британських підрозділів і захистить життя солдатів на полі бою.

Параліч морського експорту в Азовському та Чорному морях через взаємні удари по портовій інфраструктурі може стати головним каталізатором для відновлення дипломатичних контактів між Україною, США та РФ вже до осені 2026 року. Повторення кризи 2022 року, але вже із залученням ширшого кола міжнародних гравців (зокрема КНР, США та Білорусі), здатне привести сторони до підписання нової «зернової угоди», яка може стати репетицією заморожування війни. Про це у своїй авторській колонці для видання «Главред» розповів експерт з питань міжнародної та внутрішньої політики Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич, передають Патріоти України.

Чому світ знову опинився під загрозою продовольчої кризи

Наразі українські удари суттєво ускладнили вивезення зерна через російські порти Азовського моря, тоді як російські атаки підвели до межі блокування порти «Великої Одеси».

Попри те, що загальна частка України та РФ у світовому агроекспорті становить до 5%, за окремими критичними позиціями ці дві країни контролюють левову частку ринку:

• Соняшникова олія: Україна — 35–36%, РФ — близько 30%.
• Пшениця: РФ — 20–22%, Україна — 8%.
• Кукурудза: Україна — 12–13%, РФ — 2–3%.
• Ячмінь: РФ — 12–13%, Україна — 8%.

Через блокування логістики продовольство вже почало стрімко дорожчати на світових біржових майданчиках, тоді як усередині України та РФ ціни на зерно падають через неможливість його збуту.

«Тобто повторюється ситуація 2022 року. Але вже не з точки зору проблем лише з українським експортом, а з точки зору проблем з експортом як з України, так і з РФ. На цьому тлі цілком можливе ініціювання розмов про повернення до “зернової угоди”. Більше того, її можуть подати як “перший крок до миру”», — зауважує Ігар Тишкевич.

Фактор США, Китаю та інтереси Білорусі

На відміну від подій чотирирічної давнини, у 2026 році на геополітичній арені з’явилися нові економічні та дипломатичні розрахунки:

1. Інтереси Вашингтона та Мінська: Сполучені Штати домовилися щодо калійних добрив із Мінськом, зрівнявши умови для білоруського та російського експорту. До осені США зацікавлені в розблокуванні постачань калію. Відтак мова може йти про залізничний транзит українського зерна до портів Балтії через Білорусь та зворотний транзит білоруських добрив через Україну до портів Одеси.
2. Фактор Пекина: Китай є одним із найбільших покупців української сільгосппродукції (на КНР припадає 49% експорту української кукурудзи та 10% соняшникової олії), а також імпортує 27% білоруських калійних добрив.

За оцінкою аналітика, якщо США та Китай виявлять спільний інтерес до гарантування глобальної продовольчої безпеки, розширений формат переговорів стане цілком реальним. Така зернова угода 2.0 може виступити прагматичною площадкою для обговорення нових рамок та умов призупинення бойових дій в Україні.

Оперативна мета російських військ на літо залишається однозначною — спроба захопити пояс «міст-фортець» (Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ) та повністю вийти на кордони Донецької області. На стратегічному рівні РФ прагне довести Україну до краху у війні на виснаження. Про це в інтерв’ю «Укрінформу» розповів австрійський військовий експерт полковник Маркус Райснер, передають Патріоти України.

«Прозоре поле бою» та стіна з дронів

Аналізуючи поточний стан справ на фронті, Райснер підкреслив, що традиційний підхід із залученням значної кількості живого ресурсу більше не дає росіянам очікуваного ефекту, оскільки сама концепція ведення війни кардинально змінилася.

«На тактичному рівні ми маємо патову ситуацію, оскільки обидві сторони створили “прозоре поле бою”. Через застосування багатьох десятків тисяч дронів подолати це поле бою майже неможливо. Якби Росія підтягнула ще 300 тисяч військових, цього було б замало, адже вони розбилися б об українську стіну дронів», — вважає аналітик.

За словами Райснера, командування РФ зараз гарячково шукає «ахіллесову п’яту» в українській обороні, аби вдарити туди й використати мобілізаційний резерв для прориву. Проте наразі жодного значного успіху чи прориву ворог досягти не зміг.

Системні руйнування в тилу РФ та часові рамки до зими

Військовий експерт переконаний: якщо ситуація залишатиметься на нинішньому рівні, Росія ризикує надовго втратити стратегічну ініціативу.

Вирішальним чинником можуть стати систематичні українські удари вглиб російської території, які завдають непоправної шкоди оборонно-промисловому комплексу РФ. За відсутності реальних успіхів на лінії зіткнення це може змусити Кремль піти на припинення вогню, аби зупинити довгострокове руйнування власної економіки.

Експерт також наголосив, що обидві сторони прагнуть досягти відчутних результатів до настання холодів:

• Україна має час приблизно до осені, щоб змусити ворога до припинення вогню та уникнути важкої зимової фази з ударами по енергетиці.
• Росія відчуває тиск часу через зростаючу інтенсивність українських далекобійних ударів по її тиловій інфраструктурі.

Фактор США та зміна позицій

Окрім подій на полі бою, на перебіг війни впливає геополітична ситуація. За словами Райснера, напруга довкола Ірану тимчасово відволікла увагу США, проте президент Дональд Трамп може знову переключитися на українське питання, прагнучи отримати вигідний зовнішньополітичний результат перед проміжними виборами до Конгресу.

Тим часом умови, які висуває Володимир Путін для припинення війни, поступово зазнають змін, про що свідчать заяви американської сторони на полях міжнародних самітів.

Після поїздки країнами Африки міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров розпочав візит до Південно-Східної Азії, де проводить зустрічі з представниками держав АСЕАН, зокрема на Філіппінах, передають Патріоти України.

На цьому тлі українська сторона заявила, що Росія продовжує залучати іноземних громадян до війни проти України. За оприлюдненими даними, лише за встановленими персональними відомостями до російської армії було завербовано понад 28 тисяч іноземців із 135 країн світу.

Зазначається, що серед них є громадяни В’єтнаму, Індонезії, М’янми, Камбоджі, Малайзії та Філіппін. Водночас українська сторона наголошує, що регіон Південно-Східної Азії досі не був одним із головних напрямків вербування, однак ситуація може змінитися після посилення контролю в інших країнах.

Також повідомляється, що кілька сотень громадян із 51 країни були взяті в полон українськими військовими.

Україна закликає уряди держав, громадян яких Росія вербує для участі у війні, а також міжнародну спільноту вжити додаткових заходів для припинення цієї практики. Варто зазначити, що наведені цифри є даними української сторони, а незалежного міжнародного підтвердження цих оцінок наразі немає.

Двоє африканських найманців за наказом ватажка 1194-го мотострілецького полку російської армії були відправлені штурмувати посадку на Донбасі. Перехоплення відповідних розмов було оприлюднене Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, передають Патріоти України.

У черговому здобутому воєнними розвідниками перехопленні роіянин на Донеччині пояснює бойове завдання в кіллзоні — першими жене африканців, потім — арабів.

«Два нєгрітьонка открилі двєрі в сторону КТ-6, аттуда забірают вчєрашній падарок, адін доходіт до «Лєса»”, отбиваются, следом выхожу я с арабами, как принял?» — озвучив геніальний план окупант.

«Ймовірність виживання московита чи їхнього найманця на полі бою війни ХХІ століття наближені до нуля.

Єдиний шанс вижити — добровільно здатися в полон через бот проєкту “Хочу жить” у Telegram. Слава Україні!», — зазначають у ГУР.

Українські компанії мають переходити від постачання окремих безпілотників до надання комплексних рішень, що включають софт, навчання та технічну підтримку. Саме такий підхід дозволить українській дроновій індустрії стати довгостроковим експортним напрямком. Про це в інтервʼю РБК-Україна розповіла комерційна директорки defence tech компанії Trypillian Вікторія Кульчицька, передають Патріоти України.

Чому окремий дрон втрачає конкурентоспроможність

За словами експертки, найближчим часом окремий продукт на фронті втратить свою ефективність. Майбутнє ринку закупівель належить компаніям, які пропонують не просто залізо, а повноцінну систему.

Комплексне рішення має включати:

• програмне забезпечення;
• навчання персоналу з експлуатації;
• організовану технічну підтримку та інтеграцію;
• постійне оновлення технологій.

“Цінність українських виробників полягає не лише в тому, що рішення створені в умовах війни, а й у тому, що вони постійно вдосконалювалися на основі практичного досвіду використання та зворотного зв’язку від армії”, — наголосила Кульчицька.

Вона додала, що навіть якщо ворог чи інша сторона отримає технологію, без розуміння нюансів експлуатації та підтримки вона втрачає практичну цінність.

Які рішення варто пропонувати партнерам

Перехід до моделі постачальника комплексних систем здатен перетворити українську галузь воєнного часу на потужний експортний напрямок економіки після війни.

Українським виробникам варто починати саме з передачі за кордон досвіду комплексного підходу. Зокрема, іноземним партнерам слід пропонувати інтегровані системи — наприклад, поєднання FPV-дронів, ретранслятора та мідлстрайку в єдиний комплекс, спираючись на реальний бойовий досвід його застосування.

Очільник Офісу президента Кирило Буданов прокоментував рішення Володимира Зеленського звільнити Олександра Сирського та призначити Михайла Драпатого головнокомандувачем ЗСУ, назвавши його «командиром із реальним відчуттям бою». Про це Буданов написав у Telegram у середу, 22 липня, передають Патріоти України.

«Михайла Драпатого знаю давно. Це командир із реальним відчуттям бою, що тверезо оцінює обстановку, ухвалює рішення швидко та береже людей. Армія йому довіряє, і це бойова заслуга. Михайле Васильовичу, попереду великі завдання, і у вас є все, щоб їх виконати», — написав Буданов.

Він зазначив, що командування армією «у надійних руках», і додав, що Драпатий може розраховувати на його повну підтримку й допомогу.

Наразі головне — повністю сконцентруватися на фронті, адже «ворог пауз у війні не робить», додав Буданов.

Також глава ОП подякував Сирському за «роки найважчої роботи», витримку та відданість Україні, згадавши його операції з оборони Києва, деокупації Харківської області та інші.

«Ми працювали поруч у цих операціях — разом із ГУР, яке я очолював, і я бачив цю роботу», — зазначив Буданов.

Після парламентських виборів у Росії 20 вересня є ймовірність, що окупанти можуть посилити мобілізацію й набрати, за різними припущеннями, 1-2 мільйони осіб. Проте одразу на фронті вони не з’являться, оскільки для такої великої кількості особового складу потрібна підготовка, навчання тощо, передають Патріоти України.

Проте головне питання – де взяти цю живу силу, адже якщо таку кількість осіб працездатного віку зняти з виробництв, то економіка Росії посиплеться. Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA сказав ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак

Чи піде Путін на посилення мобілізації після виборів

Іван Ступак прокоментував припущення президента України Володимира Зеленського щодо того, що після парламентських виборів у Росії, що пройдуть 20 вересня, Путін може піти на ескалацію війни в Україні, збільшивши масштаби мобілізації. Ступак зазначив, що така вірогідність є, вона існувала ще з 2024 року, коли Путіна вчергове обрали.

“З того моменту дійсно питання мобілізації Російської Федерації витає у повітрі. Вірогідність проведення мобілізації після парламентських виборів я розцінюю приблизно відсотків на 60. Але є ще ті 40 відсотків, які, я впевнений, спричиняють великий головний біль саме для вищого керівництва Російської Федерації”, – сказав Ступак.

За його словами, існують плітки про 1-2 мільйони осіб, яких можуть набрати в армію РФ. Проте одразу на фронті вони не з’являться адже треба певний час, щоб підготувати й навчити їх.

“Якщо по-хорошому, то їм треба два-три місяці, аби мобілізувати певну додаткову кількість особового складу, навчити їх. Тоді поступово, десь до Нового року, вони будуть з’являтися на фронтах. Або, наприклад, будуть чекати весняної кампанії 2027 року, і тоді великим гамузом все це підготовлене кодло може дійсно ринути на фронт”, – зазначив ексспівробітник Служби безпеки України.

Економіка Росії може посипатися

Проте виникає питання, де брати цей мобілізаційний ресурс. Адже це не особи пенсійного чи шкільного віку, це працездатні особи.

До того ж у Російській Федерації станом на сьогодні нестача робітничих рук і так становить приблизно 3 мільйони людей. Якщо з виробництв забрати ще велику кількість живої сили на війну, це призведе до поганих наслідків для економіки.

На запитання, чи впораються росіяни з суттєвим збільшенням мобілізації, якщо йдеться про масштабну мобілізацію в Росії, наприклад, на рівні 200-300 тисяч за місяць, Ігор Ступак зазначив, що, на його думку, вони не впораються, хіба що частково збільшать призов. Наприклад, накажуть набирати щомісяця не 30 тисяч, а 50 тисяч. Таким чином, це буде розтягнуто по всій Росії і сильно одразу на економіку не вплине.

“Уявімо собі лінійку від 0 до 30, де 0 – це взагалі відсутність мобілізації, а 30 – це коли всі пішли і навіть двері зачинили. Зараз в Російській Федерації мобілізація відбувається, за моїми відчуттями, орієнтовно на позначці 10-12. Тобто, з одного боку, це не нульова мобілізація, з іншої сторони, не максимальна. І в принципі, якщо там дійсно грамотні керівники, вони можуть підняти, наприклад, з 12 до 16. При цьому комфортне життя в Москві залишається, в Пітері залишається, але десь такі моменти з бусифікацією, як ми бачили, в Ростові, в Пензі можуть мати місце”, – сказав Ступак.

Українські ударні дрони середньої дальності почали “вільне полювання” на шляхах постачання росіян за сотні кілометрів від лінії фронту, ускладнюючи ворогу логістику, передають Патріоти України з посиланням на видання Business Insider.

Новий етап війни дронів

Українські ударні безпілотники середньої дальності відкрили новий етап у війні. Вони роблять вразливими російські шляхи постачання, які окупанти довгий час вважали безпечними.

Завдяки новим технологіям оператори можуть уражати військові цілі на сотні кілометрів від лінії фронту. Це суттєво ускладнює логістику окупаційних військ.

Колишній оператор дронів, нині аналітик із вивчення бойового досвіду 413-го полку безпілотних систем RAID Дмитро Жлуктенко (позивний “Лібер”) розповів виданню, що українські оператори можуть встановити на безпілотник термінал Starlink.

Це забезпечує апарату доступ до інтернету й дозволяє вивести його “на критично важливі автомагістралі”, де і починається “вільне полювання”. За його словами, оператори сіють “хаос” на глибину до 100 кілометрів у тилу противника.

“Ці автомагістралі настільки перевантажені військовою логістикою, що було б дуже важко не знайти цілі”, – зазначив Жлуктенко, додавши, що це “не стовідсоткова зона ураження”, але перебування там уже пов’язане з високим ризиком.

Що дрони уражають на різній відстані від фронту

Журналісти видання підкреслили, що українські безпілотники стали одним із ключових факторів виживання країни у війні проти Росії.

• FPV-дрони малої дальності уражають російських військових, запаси й техніку поблизу лінії фронту;
• далекобійні безпілотники атакують нафтові об’єкти, авіабази та військові цілі у глибині російської території.

“Нові ударні дрони середньої дальності заповнюють проміжок між цими двома надзвичайно ефективними напрямками застосування безпілотників, уражаючи цілі на відстані приблизно від 20 до 300 кілометрів від фронту”, – пише видання.

У цій зоні Україна може атакувати російські склади, транспортні засоби, транспортні вузли та командні пункти. Це порушує постачання передових підрозділів окупантів. Українська сторона заявляє, що використання таких дронів стрімко розширюється і залишається одним із головних пріоритетів.

Росія не має потужної оборони в “середній зоні”

За словами Жлуктенка, Росія не має потужної системи оборони в цій “середній зоні”. Причина частково в тому, що окупанти не можуть перекинути туди значну кількість засобів захисту з інших напрямків, де Україна вже тримає їх під постійним тиском.

Західні військові аналітики стверджують, що кампанії українських атак безпілотниками вже суттєво виснажили російську систему протиповітряної оборони. Командуванню окупантів доводиться вирішувати, які райони захищати насамперед, а відкриття нових напрямків для ударів лише поглиблює цю проблему.

Жлуктенко зазначив, що навіть якщо Росія розгорне велику кількість дронів-перехоплювачів для знищення інших безпілотників, захист такої величезної території вимагатиме “дуже багато ресурсів”.

“Тож у будь-якому разі це виграшна ситуація для нас. Ми просто розширюємо для них небезпечну зону”, – сказав аналітик.

Українські посадовці стверджують, що нові ударні дрони середньої дальності відкривають для атак ті райони російського тилу, які раніше вважалися безпечними. Це створює нові можливості для України та посилює тиск на російську армію.

Можливості українських дронів

Українські підрозділи останніми тижнями продовжують нарощувати можливості безпілотних систем на різних напрямках.

Так, 20 липня українські морські піхотинці вперше застосували FPV-дрони, запущені з безекіпажних катерів Barracuda, для ураження позицій окупантів у районі Залізного Порту на Херсонщині.

Під час виконання завдання один із катерів окупанти знищили чотирма боєприпасами “Ланцет”, проте решта успішно вийшла до точки запуску дронів і завдала ударів по ворожій логістиці, техніці та живій силі.