Категорія: Політика

У 2026 році заплановано чотири зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном, і саме ці переговори матимуть вирішальний вплив на майбутню архітектуру світової безпеки. Про це у прямому етері “Еспресо” заявив політичний експерт, колишній секретар польської делегації до парламентської асамблеї НАТО та ексчлен уряду Польщі Пьотр Кульпа, передають Патріоти України.

За його словами, нинішня політика Трампа багато в чому перегукується з логікою, яку раніше демонстрував Путін. «Загалом те, що робить Трамп, вписується у філософію, яку нам уже показував Путін. Тут навіть проглядаються історичні паралелі — зокрема заяви про те, що права Данії на Гренландію нібито пов’язані з якимись кораблями», — зазначив Кульпа.

Аналітик наголосив, що подібні аргументи не мають під собою реального підґрунтя. «Ми теж можемо згадувати кораблі, про які говорить Трамп, але тоді ще не існувало США. Триста років тому з’явилася лише Росія. Середньовічні „права“ США на Гренландію такі самі, як і середньовічні „права“ Путіна на Київську Русь. Немає жодного зв’язку — це не їхній спадок і не їхні права», — пояснив він.

На думку Кульпи, подібна риторика є нічим іншим, як інформаційним шумом, що лунає одночасно і з Москви, і з Вашингтона. «Це відверта маячня, яка сьогодні звучить як з Москви, так і з Вашингтона. Загалом я розглядаю те, що відбувається, як процес силових переговорів», — підкреслив експерт.

Він додав, що ключовими стануть саме контакти на найвищому рівні між США і Китаєм. «Переговори, які зараз тривають, — це підготовка до зустрічей Трампа і товариша Сі. У 2026 році таких зустрічей буде чотири, і саме вони дадуть відповідь, як буде поділений світ, якою стане нова система безпеки», — сказав Кульпа. За його словами, тоді стане зрозуміло, якою буде природа майбутніх конфліктів.

«Ми побачимо, чи буде війна взагалі, чи вона набере кінетичного характеру, чи все обмежиться економічною холодною війною, яку світ уже знає з минулого», — зазначив аналітик. Водночас він звернув увагу, що у глобальному трикутнику США — Європа — Китай найслабшою ланкою залишається Москва.

Окремо Кульпа наголосив на зростанні ролі України у системі європейської безпеки. Аналітик зауважив, що вирішальним фактором стає воєнна інтеграція Європи та України, без якої континентальна безпека вже неможлива. «Економічні проблеми й та розтяжка, у якій сьогодні опинилася Росія, є для неї руйнівними. У Росії закінчуються гроші», — зазначив він. Водночас, за словами експерта, Україна має потужну підтримку з боку Європи.

«Україна спирається на підтримку Європи — найбагатшого економічного простору у світі. Воєнна інтеграція Європи й України вже відбулася. Сьогодні не існує європейської безпеки без України», — наголосив Кульпа. Він навів і конкретні цифри, що, на його думку, підтверджують цю тезу.

«Із 220 бригад у Європі — 120 українські, а їхню бойову спроможність оцінюють на рівні 180. Фактично Україна є центром сили в часи, коли сила стає єдиним законом», — сказав експерт. Кульпа додав, що роль України не обмежується лише чисельністю армії. «Україна — це не тільки реальна армія, а й технології дроноцентричної війни. Саме на цій основі можна вибудувати систему безпеки всього континенту, адже дрони — це крилаті й балістичні ракети та навіть космічний вимір», — підсумував він.

У ніч на вівторок, 27 січня, в Росії зафіксовано атаки безпілотників на Краснодарський край і Курськ. Мешканці цих регіонів скаржилися на серію вибухів. Про це повідомили російські пабліки, передають Патріоти України.

В Краснодарському краї ситуація повторилася другу ніч поспіль. Були помічені безпілотники, які атакували Слов’янський район, а напередодні ударів зазнав місцевий нафтопереробний завод. Вже близько півночі у регіоні оголосили повітряну тривогу. Повідомлялося про рух дронів у напрямку області, через що Росавіація ввела обмеження на польоти з аеропорту Краснодара.

Очевидці розповідали про серію вибухів, які було чутно з приблизно 01:40 у різних частинах району, зазначаючи, що їх супроводжували гул мотора та басові звуки, що, ймовірно, лунали з боку Азовського моря. За словами місцевих жителів, загалом пролунало близько десяти вибухів. Інформації про пошкодження чи постраждалих поки не надходило.

Як пише російський Telegram-канал SHOT, Схожа ситуація сталася і в російському Курську цієї ж ночі. У різних частинах міста було чути близько 5-7 сильних вибухів, а в небі помічали яскраві спалахи. Однак даних про наслідки атак теж не було надано, і російська влада залишила ці події без коментарів.

Варто нагадати, що у ніч на 26 січня дрони також завдавали ударів по Краснодарському краю, зачепивши зокрема місто Слов’янськ-на-Кубані та місцевий НПЗ.

З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія не змогла досягти жодної зі своїх стратегічних цілей. Це стало можливим виключно завдяки стійкості Сил оборони України та жорсткому силовому тиску на агресора. Про це в коментарі “24 каналу” заявив виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.

За словами експерта, історія війни доводить: Москва погоджується на компроміси лише тоді, коли зазнає болючих поразок або відчуває реальну загрозу. «Глобально вони мають перевагу лише тоді, коли їх бояться. Як тільки Захід завдасть їм удар по зубах, як тільки ми б’ємо у саме серце Росії, вона починає сипатися», — наголосив Жмайло.

Як приклад він навів кілька ключових моментів.

За його словами, Росія погодилася на зернову угоду, лише після того, як Україна почала методично знищувати кораблі Чорноморського флоту та відганяти їх до Новоросійська дронами ГУР і СБУ.Обмін полоненими розблокували лише після успішної операції ЗСУ в Курській області, коли в полон потрапили кадирівці та російські строковики.

А розмови про енергетичне перемир’я в західній пресі з’явилися на тлі системних ударів по російській нафтопереробці. Жмайло підкреслив, що Росія панічно боїться прямого застосування американської сили, пам’ятаючи досвід інших конфліктів, зокрема у Венесуелі. Саме тиск адміністрації США змушує Кремль коригувати свої плани. Однак, на думку аналітика, Захід іноді припускається помилки, намагаючись дати Путіну можливість «зберегти обличчя».

«На жаль, американці ведуться на це. Якщо не дати їй (Росії — ред.) це зробити, ми пам’ятаємо, що відбувалося після невдалих „маленьких переможних воєн“ — перша і друга чеченські кампанії викликали багато збурення у суспільстві, і ми пам’ятаємо, в якому становищі була Росія у 1990 роках», — зазначив експерт.

Чому не можна віддавати території

Окремо Жмайло застеріг від ідеї територіальних поступок в обмін на мир. Окуповані території на сході — це не просто земля, це складний пояс фортифікаційних споруд та висот. Втрата контролю над ними або офіційна згода на їх передачу ворогу може мати катастрофічні наслідки.«Україна не може віддати окуповані території, бо їхня здача дозволить Росії почати нові наступальні дії вглиб України», — пояснив фахівець.

Відступ з нинішніх рубежів означатиме перехід бойових дій на простіший рельєф, що дасть російським військам тактичну перевагу для подальшого просування. Якщо ж Вашингтон продемонструє стійкість і припинить тиснути на Київ щодо поступок, Росія буде змушена відступити від своїх ультиматумів.

Після підписання контракту з міноборони РФ та відправки на фронт, життя іноземного найманця збройних сил країни-агресорки триває 4 місяці. За результатами проаналізованих даних у цей період понад 40% таких військових загинули у зоні бойових дій, передають Патріоти України

Деталі повідомили у проєкті “Хочу жить”. Там попередили, що Росія розглядає таких громадян як “штурмове мясо” та взагалі не переймається за їх подальшу долю.

“Ми опублікували імена тисяч загиблих на війні окупантів, у тому числі і завербованих Росією іноземних громадян. Проаналізувавши наявний у нашому розпорядженні масив інформації, ми побачили таку картину: 42% найманців загинули у перші 4 місяці служби у російській армії”, – йдеться у повідомленні.

У проєкті наголосили, що ці цифри вкотре підтверджують, що російське командування зовсім не дбає про збереження особового складу, особливо коли йдеться про так званих “легіонерів”. Найманців використовують виключно як витратний матеріал для штурмів, без належної підготовки й навіть базового забезпечення, “отримав форму та автомат (а іноді й не отримав) – “вперед-вперед”!

Дивлячись на інфографіку охочі повинні зрозуміти: ті, хто спокушається ідеєю “швидких грошей”, брати участь у війні на боці агресора – це, по суті, дорога в один кінець.

Навіть російські воєнкори вже визнають, хоча і занижують дані, що втрати становлять сотні тисяч загиблих. Серед них тисячі іноземців, які повірили в обіцянки про великі гроші чи громадянства, були обмануті або примусово відправлені на смерть.

“Ця цифра щодня зростає і так продовжуватиметься, доки уряди країн-донорів дозволятимуть вербувати своїх громадян на вірну смерть”, – наголосили у проєкті.

Погрози американського президента Дональда Трампа щодо захоплення Гренландії змінили ставлення Європи до США. Про це йдеться у матеріалі Politico, передають Патріоти України.

Видання зазначає, що після двох тижнів погроз на адресу Європи Трамп відступив, відмовившись від перспективи потенційної війни проти союзника по НАТО.

Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі президент США пообіцяв не застосовувати військову силу для захоплення Гренландії, а також не вводити мита проти європейських країн, які виступали проти анексії Сполученими Штатами острова.

Ці заяви зменшили європейські побоювання щодо найгіршого сценарію та сприяли відновленню торгів на Волл-стріт. Однак, як пише Politico, постійні звинувачення Трампа на адресу союзників у «невдячності» не допомогли змінити дедалі поширенішу серед лідерів НАТО та інших давніх партнерів думку, що США більше не можна вважати надійним союзником.

«Висновок для Європи полягає в тому, що протистояння йому може дати результат. Звичайно, є полегшення від того, що він відмовився від військової сили, але є також усвідомлення того, що він може змінити свою думку», — сказав анонімно європейський чиновник.

Лідери ЄС відкрито обговорювали стратегію заходів, побачивши, що американський президент загрожує територіальному суверенітету одного союзника і вдається до економічних заходів примусу проти інших.

У матеріалі наголошують, що така позиція ЄС стала «значним зрушенням» порівняно з першим роком перебування Трампа на посаді, коли європейські лідери чинили опір, але здебільшого погоджувались на його умови.

В Європі сподіваються, що лідер Білого дому погодиться на щось менше, ніж володіння США Гренландією. Це може включати прийняття Данією пропозиції щодо посилення військової присутності Америки на острові.

«Однак європейські лідери, здається, все більше усвідомлюють, що їхні можливості контролювати Трампа обмежені, і прагнуть якомога швидше зменшити свою залежність від США», — вважають журналісти.

Politico додає, що погрози Трампа на адресу Данії зруйнували давнє уявлення про США як країну, яка протягом 80 років очолювала боротьбу проти імперіалістичних загроз і відстоювала світовий порядок, заснований на спільних демократичних цінностях.

Угоду щодо Гренландії, яку напередодні обговорювали Дональд Трамп і генеральний секретар НАТО Марк Рютте, розробили за так званою “кіпрською моделлю”. Про це повідомляють The New York Times та Axios з посиланням на власні джерела, обізнані з перебігом консультацій, передають Патріоти України.

За інформацією співрозмовників Axios, запропонований формат не передбачає передачі суверенітету над Гренландією від Данії до Сполучених Штатів. Формально острів і надалі залишатиметься під юрисдикцією Данії, однак роль США в його безпеці може суттєво зрости.

Натомість план базується на оновленні Угоди про оборону Гренландії 1951 року, укладеної між США та Данією. Зміни мають надати Вашингтону право будувати військові бази на острові, а також створювати так звані «оборонні зони» у разі, якщо НАТО визнає це необхідним для колективної безпеки.

Такий підхід, за даними медіа, дозволяє США посилити військову присутність в Арктиці, не вдаючись до формальної зміни статусу території. Саме це і стало причиною порівняння з «кіпрською моделлю», яка передбачає складну систему безпекових домовленостей без прямої анексії.

Очікується, що тема Гренландії залишатиметься предметом активних дискусій у НАТО на тлі зростання стратегічного значення Арктичного регіону та посилення геополітичної конкуренції між провідними світовими державами.

Польські військові заявили, що ввечері 21 січня зафіксували підвищену активність безпілотних літальних апаратів малого розміру в районі польсько-білоруського кордону, передають Патріоти України.

У командуванні зазначили, що військові безперервно відстежували рух дронів за допомогою радіолокаційних систем. За офіційною інформацією, загрози безпеці повітряного простору Польщі виявлено не було.

Водночас у заяві підкреслюється, що подібні інциденти розглядаються як елемент гібридних дій з боку Білорусі. «Подібні інциденти є частиною гібридних дій, що здійснюються білоруською стороною з метою дестабілізації безпекової ситуації та випробування системи оборони повітряного простору Республіки Польща», – йдеться в повідомленні.

В Оперативному командуванні також запевнили, що разом із підпорядкованими силами постійно моніторять ситуацію на східному кордоні та перебувають у готовності реагувати на можливі загрози.

Російські війська намагаються обійти Вовчанськ із прилеглих околиць, застосовуючи тактику флангового тиску замість прямого штурму міста. Про це повідомив офіцер 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського з позивним “Історик”, передають Патріоти України.

За його словами, Сили оборони України наразі стримують просування противника, попри постійні атаки та значний вогневий тиск. Українським підрозділам вдається утримувати оборону, зокрема по лінії річки Вовча, яка залишається ключовим рубежем захисту міста.

«Сили оборони України докладають усіх зусиль для того, щоб зупинити просування російських окупантів, і станом на сьогодні нам це вдається. Таким чином місто Вовчанськ, зокрема силами 58-ї бригади, утримується за лінією річки Вовча», — зазначив військовий.

Водночас офіцер наголосив, що російські війська активно застосовують тактику випаленої землі, знищуючи цивільну інфраструктуру та завдаючи ударів по забудові, аби ускладнити оборону та логістику українських сил.

Ситуація в районі Вовчанська залишається напруженою, однак, за словами військових, контроль над містом утримується, а спроби противника прорвати оборону або зайти в тил поки не дали результату.

Українські захисники почали частіше атакувати точки запуску російських безпілотників. Про це повідомив військовослужбовець 413 полку Сил безпілотних систем “Рейд” та експерт з озброєння Defense Express Іван Киричевський у коментарі Liga.net, передають Патріоти України.

«Варто помітити зміну в нашій поведінці – роботи по місцях пусків БпЛА росіян стало більше», – сказав Киричевський. За словами експерта, він звертав увагу на таку тактику ще восени минулого року. Він наголосив, що підрозділи дронів РФ, такі як «Рубіокн», знищуватимуть.

“Якщо російські бойові кораблі ходять вільно навколо Гренландії, Україна може допомогти. У нас є експертиза і зброя, щоб впевнитися, що жодного з цих кораблів не залишиться. Вони можуть потонути біля Гренландії точно так само, як тонуть біля Криму”, – зазначив президент.

За словами Зеленського, для України море – не перша лінія оборони, тож українські військові можуть діяти.

“І ми знаємо, як там битися, якби нас попросили, якби Україна була в НАТО. Але ми не в НАТО. Ми би вирішили цю проблему з російськими судами”, – додав він.