будь з нами!
Президент Ірану Масуд Пезешкіан подякував країні-агресору Росії за підтримку. Він опублікував у Х пост російською мовою, передають Патріоти України.
За його словами, звернення нелегітимного президента РФ Володимира Путіна й підтримка російського народу “надихають” Іран у війні.
“Спротив і мужність іранського народу обіцяє нові узи, які гарантують безпеку Східної Азії країнами регіону. Від імені народу Ірану дякую уряду й народу Росії”, – ідеться в пості Пезешкіана.
На Великдень, 12 квітня, між Україною та Росією планують провести обмін військовополоненими. Про це розповів ексначальник ГУР та керівник Офісу президента Кирило Буданов на заході до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, передають Патріоти України.
“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно”, — повідомив Буданов.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук підтвердила плани щодо проведення обміну. Очікується, що російська сторона не “вводитиме в оману” представників переговорних команд, а натомість виконає свої ключові зобов’язання перед Україною.
“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — зазначила вона.
Делегація депутатів Державної Думи РФ вперше після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну прибула до США за запрошенням конгресвумен від Республіканської партії Анни Пауліни Луни. Про це повідомляє The New York Times, передають Патріоти України.
Візит, організований Луною, яка займає відкрито проросійську та антиукраїнську позицію, нібито має на меті провести «тестові переговори» на фоні зусиль Москви відновити стосунки з Вашингтоном.
Делегацію мав очолити голова комітету Держдуми РФ Леонід Слуцький, але він не зміг отримати візу через численні звинувачення у сексуальних домаганнях. До складу делегації увійшли:
Читайте також:
В Мінфіні США підрахували, скільки Росія заробить на послабленні санкцій
Усі вони перебувають під санкціями США за підтримку окупації Криму та участь у війні проти України. Попри персональні санкції та заборону на в’їзд, Державний департамент США дозволив їм відвідати країну, додає NYT.
Анна Пауліна Луна, організаторка переговорів, стверджує, що отримала схвалення від Держдепартаменту на цей візит для обговорення «мирних переговорів». Водночас Луна є співавторкою законопроєкту про припинення військової допомоги Україні, тобто займає відкрито антиукраїнську позицію, пише видання.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що перед відльотом російського представницького складу очільник Кремля Володимир Путін провів для них особистий брифінг. У Москві сподіваються, що ці «обережні кроки» сприятимуть відновленню двосторонніх зв’язків.
У четвер, 26 березня, під час мінісесії пленарного засідання в Брюсселі Європейський парламент проголосував за зняття імунітету з Гжегожа Брауна, який знищив прапори Євросоюзу та України, а також заперечував злочини геноциду, скоєні Третім Рейхом, повідомляють Патріоти України з посиланням на RMF24.
Видання розповіло, що євродепутати підтримали дві пропозиції про скасування імунітету політика з партії “Конфедерація Корони Польської”. Додається, що його було скасовано на вимогу польської прокуратури.
Зокрема, йдеться про дві справи: знищення прапорів України, ЄС та ЛГБТ+-спільноти у Сеймі, а також заперечення злочинів геноциду, скоєних Третім Рейхом. “Зняття імунітету з європейського депутата дає прокуратурі можливість проводити розслідування”, – йдеться в публікації.
Видання поділилося, що один із запитів до Європейського парламенту Генеральний прокурор надіслав у липні 2025 року у зв’язку з провадженнями, що стосуються, зокрема, знищення у червні минулого року в головному вестибюлі Сейму виставки, присвяченої ЛГБТ+-спільноті; крадіжки у квітні 2025 року прапора України з міського управління в Білій-Підляській та крадіжки у травні 2025 року прапора ЄС з вестибюля Міністерства промисловості в Катовіце.
Наступний запит було направлено до Європейського парламенту у вересні минулого року у зв’язку з наміром висунути проти євродепутата звинувачення у публічному запереченні злочинів, скоєних у колишньому німецькому нацистському таборі КЛ Аушвіц-Біркенау. “Висловлювання Брауна викликали осуд з боку політиків, Інституту національної пам’яті та духовенства”, – зазначає видання.
Окрім цього, Комітет з правових питань (JURI) Європейського парламенту в вівторок, 24 березня, одноголосно висловився за зняття імунітету з євродепутата Гжегожа Брауна.
Примітно, що до цього Європарламент двічі голосував за позбавлення Брауна імунітету – за знищення ханукальних свічок у Сеймі та порушення фізичної недоторканності гінеколога в Олешніці. “Дії, які (Браун – ред.) вчиняє, не вписуються навіть у найширше розуміння парламентської діяльності. Антисемітизм, насильство, дискримінація – це не європейські цінності”, – заявив євродепутат від “Нової лівиці” Кшиштоф Смішек.
За його словами, “ніхто при здоровому глузді в Європарламенті не захищає такі дії”. “Тепер час для польської прокуратури та швидких дій суду”, – наголосив Смішек.
На олександрівському напрямку, на стику Запорізької та Дніпропетровської областей, українські військові перешкоджають російським окупаційним військам закрпілюватися та просуватися, а також перехоплюють тактичну ініціативу, розповів речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин у коментарі “24 каналу”, передають Патріоти України.
“Є приємні новини: ми відновлюємо контроль над окремими ділянками, територіями та населеними пунктами, проводимо “зачистки”, — наголосив він. Речник вказав, що українські захисники відкинули російських загарбників у районі села Солодке. На цьому напрямку Сили оборони не припиняють контратаки.
Водночас у Запорізькій області піхотні групи РФ намагаються просочитися в села Новояковлівка та Лук’янівка. Українські військові виявляють та знищують окупантів. На гуляйпільському напрямку росіяни здійснюють штурмові дії в районах сіл Чарівне, Мирне та Залізничне. Армія РФ також намагається повністю витіснити українські підрозділи з міста Гуляйполе.
Україна нещодавно відправила на Близький Схід власних фахівців, щоб допомогти країнам у збитті іранських дронів. Наразі вже є перші результати, передають Патріоти України з посиланням на BBC.
Матеріал видання побудований на темі українських дронів-перехоплювачів, а, як відомо, Україна направила спеціалістів на Близький Схід з власними засобами протидії БпЛА. І наразі, за даними BBC, вже були успішні збиття над однією з країн в Перській затоці.
“Українські спеціалісти вже навіть здійснили декілька успішних злиттів іранських дронів в одній з країн того регіону”, – пише видання. Водночас стверджується, що прямий продаж і покупка українських безпілотників все ще заблоковані на рівні держави.
Опитані виробники дронів-перехоплювачів сказали, що отримали десятки комерційних пропозицій від країн Перської затоки і Близького Сходу, а також посередників.
Однак частина з них відмовились від подальших перемовин, оскільки отримали лист від СБУ на початку березня, в якому йшла мова про заборону експорту зброї на Близький Схід та можливу кримінальну відповідальність у разі порушення цього припису.
На думку виробників, відповідальність за вирішення питання має взяти на себе керівництво держави, бо президент України Володимир Зеленський вже публічно сказав, хотів би бачити не просто купівлю зброї, в певний бартер. Тобто, щоб Київ передавав дрони, а у відповідь отримував дефіцитні ракети до ППО Patriot.
Проте інші виробники вже зайшли у процедуру отримання дозволу на експорт своєї зброї. Зокрема, щонайменше дві великі компанії подали заявки до міжвідомчої з політики військового-технічного співробітництва та експертного контролю. Спочатку їх має розглянути комісія, а потім ДСЕК. Однак наразі руху у питанні немає, бо немає ні дозволу, ні прямої заборони на експорт від держави.
Якщо після російсько-української війни Путіну залишиться хоча б щось і йому вдасться зберегти контроль над будь-якою частиною України, то він вважатиме це успіхом. Про це в етері Еспресо та Slawa.TV розповів військовий історик та авіаційний аналітик Том Купер в інтерв’ю ведучому програми “Студія Захід” Антону Борковському, передають Патріоти України.
“Стратегічне планування Росії завжди спиралося на умовний “найкращий сценарій”, який уявляв собі Путін. У підсумку це загнало його в стратегічну пастку. Він розраховував завершити війну за два-три тижні — чи за три дні — і встановити контроль щонайменше над Україною до Дніпра, а, можливо, і над значно ширшими територіями. Я не впевнений, що Росія перебувала в поганому стані на початку цього року чи до перших ударів США разом з Ізраїлем. Я дивлюся на це інакше — намагаюся оцінити ситуацію з російської точки зору”,- зазначив Том Купер.
На його думку, для Путіна визначальним є не ціна війни — не кількість втрат і не економічні збитки, яких зазнає Російська Федерація. Важливим є результат. І такий результат, як знищення України та шкода, яку це завдає НАТО, а також Європейському Союзу — є для нього величезним здобутком. Тому він фактично рухається саме в цьому напрямку.
“Чи збереже Путін 2 квадратні сантиметри України чи 20 % території — не має принципового значення. Якщо після цієї війни йому залишиться хоча б щось, він уже вважатиме це успіхом. Це означає, що те, що він отримує в обмін на цю війну — попри катастрофічні наслідки для України й самої Росії — вже має для нього цінність. Він уже досяг того, чого Росія не досягала десятиліттями фактично з часів Холодної війни. Особливо для нього має значення, якщо він збереже контроль над будь-якою частиною України. І саме цього, як правило, не розуміють західні політики та стратеги. Вони не розуміють, яку ціну доведеться заплатити, якщо Путін досягне свого”,- прокоментував аналітик.
Лідери країн ЄС розкритикували прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан під час саміту в Брюсселі, однак це може несподівано зіграти йому на користь перед виборами у парламент, передають Патріоти України з посиланням на Politico.
Читайте також: Провал на 90 мільярдів: чим закінчився саміт лідерів ЄС для України та чи є “план Б”
За даними видання, частина європейських політиків і експертів вважає, що жорстка критика з боку ЄС могла посилити позиції Орбана всередині країни.
Вона дозволяє йому позиціонувати себе як єдиного політика, здатного “захищати угорські інтереси” – тезу, яку він активно використовує у своїх кампаніях.
Французька депутатка Європарламенту Хлоя Рідель вважає, що Брюсселю варто було уникати відкритого конфлікту з Будапештом напередодні виборів.
На її думку, Орбан не демонструє сильних результатів у соцопитуваннях і намагається мобілізувати електорат. Тому публічна конфронтація з боку ЄС лише допомагає йому активізувати прихильників і переконати тих, хто вагається.
“Орбан не дуже добре справляється з опитуваннями громадської думки. І, очевидно, він робить усе можливе, щоб боротися до кінця, і їм слід було уникнути конфронтації щодо українського кредиту, відтермінувати зіткнення і не дозволити йому отримати те, чого він явно хотів”, – сказала вона.
Після саміту в Брюсселі Віктор Орбан не виглядав розгубленим чи засмученим. Навпаки, залишаючи зустріч, він демонстрував впевненість і навіть посміхався журналістам.
Коментуючи результати саміту, Орбан заявив, що лідери ЄС не змогли серйозно вплинути на ситуацію: “висловити кілька погроз, а потім зрозуміти, що це не спрацює”.
Він також наголосив, що “не було жодного аргументу з їхнього боку, проти якого в нас не було б переконливіших аргументів”.Експерти вважають, що така поведінка повністю вписується у його передвиборчу стратегію. За словами колишнього канадського політика Майкл Ігнатьєв, Орбан роками будує кампанії на протистоянні з Брюсселем.
“Завжди є ризик потрапити в пастку з Орбаном. Він бореться за своє політичне життя”, – сказав Ігнатьєв. Як зазначає видання, чотири попередні виборчі кампанії Орбана були побудовані навколо ідеї про те, що Угорщина зіткнулася з темною та небезпечною зовнішньою загрозою, зображуючи себе людиною долі – єдиною, хто здатний захистити країну, що перебуває в облозі, оточену підступними ворогами.
Цими ворогами були різні безликі фінансові магнати, міжнародні національні інститути, транснаціональні ліві еліти і, звичайно ж, Європейський Союз.
Головним опонентом Орбана на виборах є Петер Мадьяр, якого угорський прем’єр намагається представити як ставленика ЄС і навіть України.Попри те, що ці твердження не відповідають дійсності, така риторика може спрацювати, особливо в регіонах із сильним впливом провладних медіа.
Водночас експерти застерігають, що навіть у разі перемоги Орбана ситуація для Угорщини може ускладнитися. Директор Інституту політичного капіталу Петер Креко вважає, що така перемога може стати “пірровою”, адже ЄС у відповідь може зайняти жорсткішу позицію щодо Будапешта.
Понад 1,3 млн доларів щохвилини – саме стільки, за підрахунками NYT, коштують перші дні війни США з Іраном. Оглядач The New York Times Ніколас Крістоф у своєму матеріалі пропонує подивитися на війну з Іраном не через призму фронту, а через цифри, і те, що за ними стоїть, передають Патріоти України.
«Давайте на хвилинку замислимося над величезними сумами, які ми вливаємо у війну з Іраном», – пише Крістоф. За його словами, Пентагон уже запросив 200 млрд доларів, але це лише початок. Реальна ціна, вважає автор, значно вища, адже основні витрати з’являться пізніше, зокрема через довічні виплати військовим.
Експертка Гарварду Лінда Білмс, яку цитує оглядач, оцінює лише ці витрати щонайменше у 600 млрд доларів. Загалом же, за її прогнозом, війна може коштувати понад 1 трлн.
Крістоф наголошує, що навіть ці цифри не враховують непрямих наслідків – від зростання цін на пальне до подорожчання їжі.
Далі автор переходить до альтернативи. Він буквально перераховує, що можна було б зробити замість війни: «Менш ніж за три тижні війни ми могли б запустити загальнонаціональну програму дошкільної освіти. За суму, еквівалентну лише кільком годинам війни, можна було б забезпечити книгами всіх бідних дітей у США. За 13 годин витрат на війну можна врятувати сотні жінок від раку шийки матки».
Окремо Крістоф звертає увагу на глобальний масштаб втрат. За його словами, навіть один день війни міг би врятувати сотні тисяч людей від малярії, а кілька днів – фактично покласти край дитячому голоду в світі. «Ми могли б досягти чогось історичного: вперше в історії людства велика кількість дітей перестала б помирати від голоду», – підкреслює він.
Російські війська, ймовірно, розпочали весняно-літній наступ проти українського “поясу фортець” на Донеччині. Основний тиск зосереджено на Лиманському напрямку, який відкриває шлях до Слов’янська і Краматорська, передають Патріоти України з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW).
Читайте також: Росіяни пішли у масштабний наступ на семи напрямках, – Білецький
Аналітики зазначають, що окупанти активізували наступальні дії на сході України, ймовірно, розпочавши масштабну весняно-літню кампанію проти головної лінії оборони ЗСУ в Донецькій області, відомої як “пояс фортець”.
За даними ISW, основні бойові дії наразі зосереджені на Лиманському напрямку, де ворог намагається створити умови для подальшого просування на Слов’янськ.
За даними українських військових, 19 березня російські підрозділи здійснили батальйонний штурм із залученням понад 500 військових, десятків броньованих машин та великої кількості легкої техніки, зокрема мотоциклів і багі.
Атака проводилася одночасно з кількох напрямків, що свідчить про зміну тактики – від руху колонами до розосереджених ударів для ускладнення роботи українських дронів.
Зазначається, що Лиман є ключовим опорним пунктом на шляху до Слов’янська та Краматорська. Посилення тиску на цьому напрямку має створити передумови для подальших атак із різних флангів, включно зі сходу та південного сходу.
Паралельно російські війська готуються до активізації бойових дій південніше – на Краматорському та Костянтинівському напрямках. Там фіксується перекидання техніки, збільшення кількості артилерійських ударів і застосування дронів, зокрема FPV та ударних безпілотників.
Крім наземних атак, Росія нарощує авіаційні та дронові удари, використовуючи керовані авіабомби та баражуючі боєприпаси. Ці дії спрямовані на порушення логістики ЗСУ та ослаблення оборонних можливостей перед подальшими штурмами.
Водночас українські сили завдають значних втрат росіянам. За оцінками, під час одного з нещодавніх штурмів російські війська втратили більшість особового складу, що ставить під сумнів здатність Росії довго підтримувати інтенсивність таких атак.
Аналітики вважають, що попри активізацію наступу, російські війська навряд чи зможуть захопити весь “фортечний пояс” у 2026 році. Проте, бої на Донеччині, ймовірно, залишатимуться інтенсивними, а просування ворога супроводжуватиметься значними втратами.
