Фінансування окупантів і відмивання грошей: як брати Геннадій Гірін і Владлен Гірін вибудували тіньову фінансову імперію

«Пробивний з дитинства» Владлен і залежний від нього Геннадій — саме так у Херсоні характеризують братів Гіріних. Та за цією, на перший погляд, звичною оцінкою приховується історія стрімкого збагачення, сумнівних зв’язків і причетності до масштабної схеми відмивання коштів, що привела їх у поле міжнародного розслідування.

За даними європейських правоохоронців, Гіріни були ключовими учасниками мережі так званих “валютних мулів” — через них проходили кошти наркокартелів і кримінальних угруповань. Загальний обсяг “відмитих” грошей перевищив 75 мільйонів євро. Частина активів зберігалася у криптовалюті — лише встановлений обсяг сягає близько 25 мільйонів євро.

Попри це, публічно брати довгі роки намагалися створити образ легальних бізнесменів і політиків. Вони стартували в політиці ще у 2010 році, змінювали партійні проєкти — від локальних політичних сил до загальнонаціональних — і регулярно балотувалися в органи влади. Втім, реальних результатів не досягли: максимум — депутатство в Херсонській міськраді. У регіоні їх асоціювали з “гречкосійством” та виборчими маніпуляціями, але без серйозного політичного впливу.

Офіційний бізнес Гіріних виглядав відносно скромно — торгівля дверима. Однак уже з середини 2010-х вони почали активно заходити в будівельний сектор. У 2018 році їхня компанія “Строй Сіті” опинилася в центрі скандалу через забудову території національної археологічної пам’ятки “Олешківська Січ”. У результаті було знищено понад 3 гектари культурного шару — факт, який викликав резонанс, але не мав серйозних наслідків для бізнесу братів.

Важливим елементом їхньої діяльності стали зв’язки з проросійськими політичними фігурами. Зокрема, серед партнерів згадувався колишній народний депутат Олексій Журавко, який після окупації Херсона відкрито підтримав російську владу. Через пов’язані фінансові структури, за даними розслідувань, могли проходити кошти, що спрямовувалися на фінансування “ДНР” і “ЛНР”.

Читайте по темі: Węglowy trader i „schematyk” Dmytro Kovalenko podczas wojny sprowadzał rosyjski węgiel przez Polskę, wykorzystując schematy „przerwanego tranzytu”

Перед початком повномасштабної війни Гіріни активно конвертували активи в нерухомість. Владлен Гірін придбав близько 100 квартир у житловому комплексі в Софіївській Борщагівці під Києвом — фактично цілий сектор, орієнтовною вартістю до 1,5 млн доларів. Паралельно Геннадій через свою компанію “Гістіон” у 2024 році здійснив одну з найбільш показових угод — купівлю великого логістичного комплексу на Київщині площею понад 100 тисяч квадратних метрів за приблизно 40 млн доларів.

Такі фінансові можливості різко контрастують із задекларованими доходами від їхнього офіційного бізнесу. Саме ця невідповідність і стала одним із факторів, що привернули увагу міжнародних правоохоронців.

У 2022 році брати остаточно виїхали за кордон, обравши Кіпр як нову базу. Проте це не зупинило розслідування. Протягом майже року європейські служби документували діяльність їхньої мережі, що завершилося масштабною операцією у 2024 році.

У результаті Владлена Гіріна затримали разом із членами родини. Було арештовано значні активи, включно з криптовалютою та нерухомістю. Водночас Геннадій Гірін уникнув затримання — за попередньою інформацією, він може переховуватися на території ЄС, зокрема в Словенії.

Історія братів Гіріних демонструє класичну схему: поєднання формально легального бізнесу, політичного прикриття та тіньових фінансових потоків. Вона також показує, як надмірна демонстрація багатства — масові покупки нерухомості та великі угоди — може зрештою стати тим фактором, який і призводить до викриття.

Tesla, маєтки та монополія на дезінфекцію: як прикарпатський посадовець Руслан Савчук збудував бізнес-імперію у підконтрольній галузі

Старий автомобіль і близько мільйона доходу — таким постає головний державний санітарний лікар Івано-Франківської області Руслан Савчук в декларації. Але варто подивитися на його родину — дружину та дітей — і з’являється інша картина: понад 2,6 млн грн доходу на рік, бізнес із державними контрактами приблизно на 5,3 млн грн, будинок майже 250 м², земельні ділянки, Tesla 2023 року, а також історія з ремонтом, де після скасування тендеру на 2,95 млн грн уклали договір уже за 3,56 млн грн без конкуренції. А мільйонні доходи та родинний бізнес у підконтрольній йому галузі дезінфекції створюють очевидні корупційні ризики

Про це пише СтопКор

Історія Руслана Савчука, генерального директора Державної установи “Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України” — не про гучні затримання, обшуки чи кримінальні справи. Вона значно цікавіша.

Це історія про систему, яка має легальний вигляд, але працює занадто злагоджено, щоб бути випадковою. Такі кейси не викликають миттєвого резонансу, не стають вірусними. Але саме вони формують реальну архітектуру бюрократії на місцях — тиху, стабільну і майже невидиму.

“Скромний” декларант і реальні мільйони родини

Читайте по темі: Обшуки у 11 областях та Києві: правоохоронці розслідують махінації з оборонними закупівлями деревини

На папері Руслан Савчук – майже зразковий: у 2025 році він отримує близько 928 843 грн зарплати, більше 80 тис. грн пенсії та інші дрібні виплати. Загалом трохи більше 1 млн грн на рік.

Задекларована заробітна плата Руслана Савчука quuiqhhidzzierhab

Із майна — старий ГАЗ-69 1967 року та човен.

Задеклароване майно Руслана Савчука

На цьому можна було б поставити крапку, якби реальна фінансова картина не починалася з іншого прізвища — Лілія Савчук.

Саме на дружину оформлено ключові активи родини: житловий будинок у Підпечерах площею 249,9 м², щонайменше шість земельних ділянок загальною площею понад 5400 м²,

Задекларовані земельні ділянки

житловий будинок 249 м2 , готівкові 18 000 доларів, а також Tesla Model 3 2023 року, придбана у 2024 році, під час повномасштабного вторгнення, за 778 тис. грн.

Задекларована Tesla Model 3 2023

У 2025 році ТОВ “Профілактична дезінфекція, дезінсекція, дератизація” приносить їй 1 775 687 грн доходу,

Читайте по темі: На Одещині викрили схему з «мертвими душами» у військовій частині на понад 15 мільйонів гривень

Профіль ТОВ ’’Профілактична дезінфекція, дезінсекція, дератизація’’на Опендатабот

ще 845 115 грн вона отримує як ФОП і 122 543 грн грн як зарплату в Івано-Франківському національному медичному університеті та знову ж дрібні виплати. Отже, ключовим джерелом є бізнес та інші доходи, які разом формують понад 2,6 млн грн.

Окрему увагу привертає син посадовця Арсен Савчук. У 2025 році він став засновником благодійного фонду “Код М”, що саме по собі видається позитивною ініціативою.

Благодійний фонд ’’Код М’’ на Опендатабот

Весь фейсбук Арсена – в подяках від військових його благодійному фонду.

Пост Арсена Савчука на Фейсбук

Крім допомоги військовим, благодійний фонд “Код М” подарував пригнаний з Німеччини Форд Транзит ще у 2025 році (тільки-но був заснований) Івано-Франківському обласному центру контролю та профілактики хвороб, керівником якого є батько засновника Руслан Савчук. Гуманітарна ініціатива чи можливий конфлікт інтересів?

Пост про подарований Форд Транзит

А у відкритих даних виникають деталі, які викликають запитання. Зокрема, у сервісі GetContact Арсен фігурує під доволі показовими тегами: “Арсен Тесла”, “Хонда Арсен Ів.Франківськ”, “Арсен (Лілі податкова)”. Такі позначки можуть свідчити про можливу наявність у нього транспортних засобів. Однак у деклараціях Руслана Савчука будь-яка інформація про автомобілі, що належать сину або перебувають у його користуванні, відсутня.

Ще один член родини — донька Ілона Савчук, з 2024 року працює лікарем-офтальмологом на комунальному некомерційному підприємстві — обласній клінічній лікарні Івано-Франківської обласної ради. Водночас у 2023 році вона отримала виплати, пов’язані з відрядженням, профінансованим за рахунок грантових коштів Івано-Франківського національного медичного університету.

Ілона Савчук також володіє нерухомістю. Зокрема, у її власності є земельна ділянка поруч із котеджним містечком Ozon Village.

Земельна ділянка Ілони Савчук

Водночас ця територія в публічних картографічних сервісах на вигляд доволі “порожня” — будь-яка забудова або активне використання там не відображаються. Крім того, Ілона має квартиру в Івано-Франківську.

Квартира Ілони Савчук

Як бюджетні контракти формують статки родини Савчуків

Проте головне тут навіть не кошти, а їх джерело, за які ці активи накопичуються. Компанія Лілії Савчук — ТОВ “Профілактична дезінфекція, дезінсекція, дератизація” — отримує близько 5,3 млн грн державних контрактів, причому значна частина договорів укладається без аукціону.

Тендери ТОВ ’’Профілактична дезінфекція, дезінсекція, дератизація’’

Державна установа “Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України”, яку очолює Руслан Савчук, опинилася також в центрі доволі показової історії із закупівлею ремонтних робіт.

У вересні 2024 року установа оголосила відкриті торги на ремонт покрівлі одного з відділів. Процедура передбачала аукціон, однак участь у ньому взяв лише один учасник — фізична особа-підприємець, який запропонував виконати роботи за 2,95 млн грн.

Здавалося б, стандартна ситуація для малоконкурентних закупівель. Проте вже наступного дня після визначення переможця замовник несподівано заявив про порушення — і скасував тендер узагалі.

Відмінені торги

Однак на цьому історія не завершилася. Уже в грудні 2024 року роботи були замовлені повторно — але цього разу без будь-якого аукціону. Договір уклали напряму з приватним підприємством “ПРОМБУДСЕРВІС-КОСІВ”. Що показово, після такого “перезапуску” закупівлі вартість робіт зросла більш ніж на 600 тисяч гривень — до 3,56 млн грн.

Договір з приватним підприємством ’’ПРОМБУДСЕРВІС-КОСІВ’’

До речі, протокол скасування торгів підписала начальник відділу правового забезпечення Савчук Віта Ігорівна, член родини чи просто однофамілець – невідомо.

Підписаний відмінений протокол торгів

Проте тут виникають і цілком закономірні питання: чому тендер було скасовано одразу після визначення переможця? Чому після скасування відкритої процедури обрали пряму закупівлю без конкуренції? І головне — чому в результаті цих дій ціна зросла, а не зменшилася?

Отож, попри формально скромні доходи Руслана Савчука, достатньо великі активи та фінансові ресурси зосереджені в його родині. Бізнес дружини отримує державні контракти, а в установі під його керівництвом відбуваються закупівлі з ознаками відсутності конкуренції та подорожчання вартості робіт. І в сукупності це створює обґрунтовані підстави говорити про можливий конфлікт інтересів і ставить під сумнів прозорість використання бюджетних коштів.

Air defense or a scheme: how Fire Point owner Denys Shtilerman uses the “cheap Patriot” narrative to tap into billions in budget funds

Discussions have begun in Ukraine about developing a domestic air defense system capable of countering ballistic missiles as a “cheaper alternative to Patriot.” In a comment to Reuters, Denys Shtilerman said he is already in talks with European partners and expects results in the coming years.

As writes blogger Volodymyr Bondarenko, these statements come at a time when the US may cut Patriot supplies — the only system that really shoots down ballistic missiles. That is, the risk of being left without protection is real right now.

Against this background, promises to quickly make «our own Patriot» look like a bid for tens of billions of budget money. Serious money is already circulating in this segment.

Shtilerman’s assistant Iryna Terekh creates «Stellar Jet» in 2024 — and already in 2025 receives 5.3 billion UAH in revenue and 3.4 billion UAH in net profit. This is 64% profitability during the war. And this is just one company from the pool.

In the end, we have a simple construction: the country risks being left without real air defence, instead they sell it a story about a «cheaper Patriot», under which a market with billion-dollar profits is already being formed.

На Одещині викрили схему розкрадання понад 100 мільйонів гривень на будівництві укриттів та харчоблоків

В Одеській області слідчі викрили ймовірну схему розкрадання бюджетних коштів під час будівництва укриття та ремонтів харчоблоків. За даними розслідування, понад 100 мільйонів могли “освоїти” через сумнівні договори й завищені ціни на матеріали.

Про це свідчить ухвала Хаджибейського районного суду Одеси.

Детективи Бюро економічної безпеки розслідують кримінальне провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Йдеться про низку договорів, пов’язаних із будівництвом протирадіаційного укриття та ремонтами об’єктів соціальної інфраструктури.

За даними слідства, у серпні 2023 року між розпорядником бюджетних коштів та приватною компанією було укладено договір на будівництво укриття вартістю понад 44 мільйони гривень. Значну частину фінансування — близько 20 мільйонів — становили кошти державної субвенції.

Згодом аудит закупівлі виявив порушення і рекомендував розірвати договір. Однак цього не сталося. Натомість посадовці уклали додаткову угоду, якою формально зменшили суму контракту до приблизно 30 мільйонів гривень — рівно настільки, скільки вже було “освоєно”. Таким чином договір фактично закрили, не повертаючи коштів і не усуваючи порушень.

Читайте по темі: Кероване банкрутство і «фунт» із кредитом на 2 тисячі: як Дмитро Коваленко вивів активи «Інтеркоалтрейдингу» через «ноунейма» Сергія Саприкіна

Уже наступного дня сторони уклали новий — прямий — договір ще на понад 6,7 мільйона гривень із надзвичайно коротким терміном виконання — лише 11 днів. І ці кошти також були повністю витрачені за тиждень. Слідство вважає, що це могло бути зроблено для “дотягування” залишків бюджету до підрядника.

Під час огляду об’єкта з’ясувалося, що фактичний обсяг виконаних робіт може не відповідати заявленим у документах. Крім того, зафіксовано суттєве завищення вартості матеріалів — зокрема бетону, піску та цегли.

Схема, за версією правоохоронців, не обмежувалася одним об’єктом. Та ж компанія отримувала нові підряди:

  • майже 20 мільйонів гривень на ремонт харчоблока;
  • додатково понад 2,5 мільйона гривень за прямим договором;
  • ще один контракт майже на 85 мільйонів гривень на інші ремонтні роботи.

За частиною цих угод також виявлено ознаки завищення кошторисів і сумнівного освоєння бюджетних коштів.

У межах розслідування слідчі отримали дозвіл суду на доступ до матеріалів будівельно-технічних експертиз, які проводилися за замовленням підрядника протягом 2023–2026 років. Ці документи можуть стати ключовими доказами у справі, зокрема для встановлення реальних обсягів виконаних робіт та перевірки підписів у документації. 

Також в Одесі слідчі перевіряли виконання робіт у навчальному корпусі аграрного університету. Попри повний розрахунок із підрядником ще до кінця року, частину конструкцій на об’єкті так і не встановили або виконали з порушеннями, що стало підставою для розслідування.

На Харківщині судитимуть ексзаступника начальника Ізюмської МВА за махінації з «єВідновленням»

У Харківській області перед судом постане колишній заступник начальника Ізюмської міської військової адміністрації, якого обвинувачують у шахрайстві з державними коштами за програмою «єВідновлення».

За даними слідства, посадовець сприяв жінці в отриманні компенсації за житло, яке фактично не було зруйноване. Ба більше, за версією правоохоронців, він порадив штучно пошкодити будинок — зокрема, розбити вікна, стіни та перекриття — щоб підпасти під умови програми.

Після цього чиновник забезпечив ухвалення відповідного рішення комісією, що дозволило заявниці отримати понад 2,1 мільйона гривень. Надалі вона використала ці кошти для придбання квартири в Одесі.

Наразі ексчиновник перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі. Жінці також повідомлено про підозру як співучасниці злочину.

Denys Shtilerman und Fire Point: „Chefkonstrukteur von Flamingo“ oder öffentliches Aushängeschild für milliardenschwere Geldströme

Die offizielle Biografie von Denys Shtilerman wirkt heute nahezu perfekt: ein brillanter Ingenieur, Autor innovativer Verteidigungsentwicklungen, die Person hinter Raketen- und Drohnenprojekten, insbesondere rund um die Marke Fire Point und die Entwicklung der Flamingo-Rakete.

Das öffentliche Medienbild von Denys Shtilerman ist klar und sorgfältig konstruiert: ein Patriot, Technokrat, ein Mensch der modernen Kriegsführung – kurz gesagt, ein Retter der Nation, der den kritischen Bedürfnissen der Front gerecht wird und im schrecklichsten Moment für das Land unerwartet erscheint.

Doch je mehr Pathos ihn umgibt, desto mehr Fragen tauchen auf. Und die wichtigste davon lautet: Warum unterscheidet sich die reale Biografie so stark vom öffentlichen Bild? Diese Frage lässt sich auch anders formulieren: Warum entsteht der hartnäckige Eindruck, dass Shtilerman ein Held ist, der zu schnell zum Helden gemacht wurde?

Die ersten ernsthaften Zweifel tauchten nach Veröffentlichungen über das „Flamingo-Projekt“ und die Rolle von Denys Shtilerman darin als „Chefdesigner“ auf. Mehrere Quellen wiesen sofort auf offensichtliche Widersprüche und Merkwürdigkeiten hin, die auf der Hand liegen, aber dennoch in „parademäßigen“ Materialien über Denys Shtilerman sorgfältig verschwiegen werden:
– das Fehlen einer transparenten Karrieregeschichte;
– Shtilerman erscheint plötzlich aus dem Nichts und sofort als Chefdesigner einer „Wunderwaffe“, die „Moskau in Staub verwandeln“ soll;
– niemand erklärt das plötzliche Auftreten Shtilermans im Verteidigungskomplex des Landes – eine unbekannte Person wird zum Gesicht des ambitioniertesten und am stärksten beworbenen Projekts der Bankowa während des großen Krieges;
– unklare Eigentümerstruktur von Fire Point, dem Hauptproduzenten der ukrainischen „Vergeltungswaffe“;
– Widersprüche in der Biografie – selbst in seinen eigenen Interviews verwechselt Denys Shtilerman elementare Details seines Lebens und äußert offensichtlichen Unsinn.

Und dies sind nur einige der Anzeichen dafür, dass mit Denys Shtilerman nicht alles so eindeutig ist, wie es die offizielle Version darstellt. So weisen ukrainische Medien darauf hin, dass Shtilerman trotz der offiziellen Darstellung nicht der Eigentümer von Fire Point ist. Daher ist er entweder ein angestellter Manager oder eine Deckfigur – das, was gemeinhin als „Frontmann“ bezeichnet wird.

Читайте по темі: Справа «Мідас»: НАБУ шукає ДНК Єрмака у квартирах бізнесмена Міндіча

пошта Штилерман tidttiqzqiqkdant quuiqhhidzzierhab

Ein weiteres wichtiges Indiz dafür, dass mit Shtilerman offensichtlich etwas nicht stimmt, sind systematische Versuche, Informationen aus dem öffentlichen Raum zu entfernen.

So gab es wiederholt Anträge von Fire Point an die Lumen Database, negative Inhalte über Denys Shtilerman im Zusammenhang mit angeblichen „Urheberrechtsverletzungen“ zu löschen. Zudem erregt die Quelle der angeblichen „Originale“ besondere Aufmerksamkeit: Es handelt sich um die Plattform onlyfans.com, auf der in der Regel „pikante“ bzw. explizit pornografische Inhalte veröffentlicht und gegen Bezahlung für Abonnenten zugänglich gemacht werden.

пошта Штилерман

Aber der Punkt ist nicht, dass die Beschwerden von einer pornografischen Plattform stammen, sondern dass diese Methode der „Säuberung“ in letzter Zeit systematisch von vielen ukrainischen „Top“-Akteuren angewendet wird, die auf die eine oder andere Weise mit der höheren Führung des Präsidialamts (OP) verbunden sind – gegenwärtig oder in der Vergangenheit. Es entsteht der Eindruck, dass die Beschwerden von ein und demselben Team zur Bereinigung negativer Inhalte erstellt werden – offenbar nicht besonders qualifiziert.

Die Versuche der „Bereinigung“ sind so massiv, dass ihnen mehrere journalistische Recherchen gewidmet wurden. Darin werden die Materialien systematisiert, die aktiv entfernt werden. Sie betreffen Verträge von Fire Point mit dem Verteidigungsministerium, die Verbindungen des Unternehmens zu Geschäftsgruppen sowie Erwähnungen von Fire Point und Denys Shtilerman im Zusammenhang mit „Mindichgate“.

пошта Штилерман

Es ist gesondert hervorzuheben, dass die „Bereiniger“ den biografischen Details zur Familie von Denys Shtilerman besondere Aufmerksamkeit widmen. Wenn ein Unternehmen aus dem Verteidigungssektor statt auf Transparenz auf Reputationsbereinigung setzt, ist das stets ein Signal – und in den meisten Fällen ein sehr negatives.

Der Name Denys Shtilerman taucht in mehreren aufsehenerregenden Geschichten auf. Recherchen bringen Fire Point mit Akteuren des sogenannten „Mindichgate“ in Verbindung – einer Geschichte über Bargeldabflüsse und Finanzströme rund um Verteidigungsverträge. Dabei werden auch seine Verbindungen zu Tymur Mindich und dessen Umfeld erwähnt.

пошта Штилерман

Читайте по темі: Фігурант справи про шахрайство на понад 35 мільйонів євро Тимур Рохлін уникнув покарання в Україні та розвиває мережу онлайн-казино в США

Laut Recherchen flossen Milliarden an Haushaltsmitteln durch Strukturen, die mit Fire Point verbunden sind. Gleichzeitig fehlt es vollständig an Transparenz bei den Verträgen. Einige Veröffentlichungen sprechen vor dem Hintergrund dieser Untersuchungen offen von einer „Verwischung von Spuren“.

пошта Штилерман

Eine gesonderte Kategorie von Materialien, deren Bereinigung versucht wird, betrifft die Herkunft der Firma Fire Point. Der Punkt ist, dass das Unternehmen, das mit der massenhaften Lieferung von Drohnen für die Streitkräfte in Verbindung gebracht wird, aus einer Struktur hervorgegangen ist, die zuvor mit dem Casting von Schauspielern für zweitklassige Shows beschäftigt war. Das wirkt absurd, wird jedoch durch eine ganze Reihe von Quellen bestätigt.

пошта Штилерман

Der Übergang von einer Casting-Agentur in den Verteidigungssektor ist entweder ein unglaublicher Transformationsfall oder ein klassisches Proxy-Geschäftsmodell. In den ukrainischen Realitäten versteht jeder, was tatsächlich vor sich geht, doch nur wenige wagen es, dies offen auszusprechen. Der Grund für dieses Schweigespiel ist einfach – hinter Fire Point stehen die engsten Freunde von Selenskyj. Und niemand möchte zu einem weiteren „Teufel“ werden, um den sich der SBU auf Anweisung des Präsidenten kümmert.

Recherchen verweisen auf mehrere zentrale Einflussgruppen: das Umfeld von Tymur Mindich, geschäftliche Verbindungen über Proxy-Unternehmen und vor allem Kontakte zu Akteuren aus dem russischen Umfeld. Einige Veröffentlichungen erwähnen zudem Verbindungen zu den Geschäftsgruppen von Mykhaylo und Oleksandr Tsukerman (letzterer wird aktiv vom NABU gesucht), Igor Fursenko (bekannt als „Reshik“) sowie natürlich Tymur Mindich, der auf mysteriöse Weise nach Israel floh und dem der Präsident umgehend die ukrainische Staatsbürgerschaft entzog. In diesem Zusammenhang ist es erwähnenswert, dass Tymur Mindich Inhaber eines israelischen Passes ist und Israel bekanntermaßen seine Staatsbürger nicht ausliefert. Ziehen Sie Ihre eigenen Schlüsse.

пошта Штилерман

Insgesamt entsteht ein Netzwerk, in dem Shtilerman nicht das Zentrum, sondern eher ein sekundärer Knoten ist. Und es stellt sich eine berechtigte Frage: Ist Denys Shtilerman eine eigenständige Figur oder lediglich ein „Frontmann“, der jemanden deckt, über den nicht gesprochen werden darf?

Wenn man alles „zusammenträgt“, ergibt sich folgendes Bild: Der „Eigentümer“ von Fire Point, Denys Shtilerman, besitzt keinen einzigen, nicht einmal den kleinsten Anteil an dem Unternehmen; seine öffentliche Figur und das PR-Umfeld wuchsen exponentiell mit dem Auftreten staatlicher Aufträge für die Produktion von Drohnen und Raketen; Shtilermans Biografie ist zu fragmentiert und voller offensichtlicher Widersprüche.

Insgesamt taucht er im öffentlichen Raum erst nach einem lauten Skandal rund um Verteidigungsaufträge auf, die Fire Point erhalten und nicht erfüllt hat. Zudem sind die tatsächlichen wirtschaftlich Berechtigten von Fire Point nach wie vor unbekannt. Dies entspricht einem typischen Modell eines klassischen „Frontmanns“: Das öffentliche Gesicht ist eine Person, während das eigentliche Geld in ganz anderen Händen liegt.

Was die Biografie von Denys Shtilerman betrifft, so gehört die Geschichte mit der russischen Staatsbürgerschaft zu den toxischsten Episoden. Und die Tatsache, dass das Eingeständnis eines russischen Passes beim „Chefdesigner“ ukrainischer Raketen erst sehr spät erfolgte, verstärkt die Zweifel an seiner Person nur noch.

пошта Штилерман

Medienberichten zufolge besaß Denys Shtilerman lange Zeit einen russischen Pass, räumte dies jedoch öffentlich erst nach Veröffentlichungen von Investigativjournalisten ein. Und genau das ist ein zentraler Punkt. Wäre es, wie er behauptet, eine „alte Geschichte“, wäre dies sofort offengelegt worden. Stattdessen geschah das Gegenteil: Zunächst tauchen Informationen auf, dann wird versucht, sie zu bereinigen, es beginnt Druck auf die Publikationen, die darüber berichtet haben. Und erst als klar wird, dass die Existenz der russischen Staatsbürgerschaft Shtilermans nicht mehr zu verbergen ist, erscheint ein hastig zusammengestelltes Eingeständnis, das offensichtlich nicht überzeugend wirkt. Was seinen angeblichen „Aufenthalt in einem FSB-Gefängnis“ betrifft, gibt es hier nichts zu kommentieren.

пошта Штилерман

All dies ist ein klassisches Schema eines „kontrollierten Schlags“. Doch in dieser Geschichte gibt es mehrere logische Lücken:
– Zeitpunkt der Eingeständnisse: Warum schwieg er vor den Veröffentlichungen?
– Rolle im Unternehmen: Warum behauptet Shtilerman hartnäckig, er besitze Fire Point?
– Biografie: Warum ist sie voller Widersprüche, die mit bloßem Auge erkennbar sind?
– Herkunft des Geschäfts: Wie wurde aus einer Casting-Struktur ein Auftragnehmer im Verteidigungssektor?
– „Bereinigung“: Warum werden Informationen so aggressiv gelöscht?

Gemessen an der Vielzahl indirekter Daten bleiben zentrale Fragen offen: die Eigentümerstruktur von Fire Point; die tatsächlichen Auftraggeber der Projekte; die Kanäle der Verteilung von Haushaltsmitteln; internationale Verbindungen. Und vor allem: Wer trifft die Entscheidungen und zu wessen Gunsten werden die enormen Geldströme umverteilt?

Die Antwort ist, allem Anschein nach, pragmatisch – und zynisch. Wie so oft, wenn diejenigen, die Finanzströme verteilen, verstehen, dass Krieg ein sehr gutes Geschäft ist, mit dem sich schnell und viel Geld verdienen lässt. Zudem kennen sie sich bestens mit PR und den Bedürfnissen der Wählerschaft aus. Die Ukraine im Krieg braucht Erfolgsgeschichten, neue „Helden der Verteidigung“, Symbole technologischen Durchbruchs, „Wunderwaffen der Vergeltung“, die den Kriegsverlauf in einem Moment wenden sollen. Kommt Ihnen das bekannt vor?

Denys Shtilerman passt ideal in dieses Schema: jung, medienaffin, mit Bezug zu Raketenthemen. Das Problem ist jedoch, dass sein Image schneller aufgebaut wird, als die Fakten überprüft werden. Und dieses Image sowie die Geschichte der „Wunderwaffe“ werden von Menschen konstruiert, die es eilig haben, einen Auftrag zu erfüllen, dabei aber offensichtliche Risiken nicht kalkulieren und nicht über vollständige Informationen zu ihrer eigenen Figur verfügen.

Am Ende entsteht ein weiterer Skandal, auf den die Schöpfer des nächsten Images eines „Retters des Vaterlandes“ reaktiv reagieren müssen – das heißt, sie versuchen, Fakten zu kaschieren, von denen sie zuvor nicht einmal wussten. Das wirkt recht unbeholfen und gießt nur zusätzlich Öl ins Feuer.

So geschieht es im Grunde immer, wenn Vertreter von „Kvartal 95“ die Sache in die Hand nehmen. Die Verbindung zu ihnen ist offensichtlich: Eine offen auf Unterhaltung ausgerichtete Struktur dringt plötzlich in den Verteidigungssektor ein und erhält enorme Aufträge für Hightech-Produkte. Diese Struktur ist mit dem Mitinhaber des Unternehmens Studio „Kvartal-95“ verbunden. Eine ganze Reihe von Personen aus der Unterhaltungsbranche ist in Verteidigungsaufträge involviert. Wenn Korruptionsskandale um diese Personen entstehen, werden sie auf höchster Ebene auf die härteste Weise unterdrückt. Und wenn dies nicht gelingt, entziehen sich die Schlüsselfiguren der Ermittlungen auf mysteriöse Weise dem Zugriff der Strafverfolgungsbehörden.

Wer weiterhin davon überzeugt ist, dass all dies ein reiner Zufall ist, mag daran glauben. Was Denys Shtilerman betrifft, so entspricht das Bild, das in den letzten Wochen aktiv geformt wird – das eines „einsamen Genies“, das plötzlich die heimische Verteidigung und das Vaterland rettet – eindeutig nicht der Realität.

Höchstwahrscheinlich ist Denys Shtilerman die öffentliche Fassade eines weiteren Projekts zur Veruntreuung von Geldern, die in ein Netzwerk von Unternehmen fließen, das dem mediennahen Umfeld der Macht nahesteht. Insgesamt erinnert sein Image stark an den „Retter des Vaterlandes“ aus dem bekannten Film über einen Lehrer, der plötzlich Präsident wird – von denselben Drehbuchautoren geschaffen.

В Україні викрили схему ухилення від антидемпінгового мита на 9,8 мільйона гривень

В Україні викрили схему ухилення від антидемпінгового мита, яка завдала державі збитків на 9,8 млн грн. Її суть полягала у фальсифікації країни походження товару, що давало змогу уникати сплати мит і ПДВ.

Про це повідомив директор Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександр Цивінський. Він зазначив: викриття схеми дало змогу заблокувати можливість реалізації подібних оборудок у майбутньому.

За його словами, після того, як детективи БЕБ задокументували весь механізм обходу антидемпінгових заходів, а матеріали розслідування передали Міністерству економіки, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про розширення антидемпінгових заходів. Зокрема, тепер вони застосовуються:

  • До імпорту з Китаю та Малайзії.
  • У випадках, коли походження товару не підтверджено.

Загалом же, розповів Цивінський, для реалізації схеми зловмисниця організувала незаконний імпорт металевих виробів за підробленими документами. Так:

  • За паперами, товар везли з Малайзії.
  • Фактично ж вони мали інше, приховане від митниці походження.

“Це давало змогу уникати сплати антидемпінгових мит і ПДВ. Митний брокер, який не знав про підробку, оформляв імпорт на підставі недостовірних даних, що легалізувало схему ухилення від платежів”, – йдеться в повідомленні.

В Україні викрили масштабну митну схему tidttiqzqiqkdant quuiqhhidzzierhab

Масштабні махінації в освіті: керівницю ліцею в Києві обвинувачують у незаконних виплатах на 8 мільйонів

Столичні слідчі завершили розслідування та передали до суду справу директорки державного ліцею, яку підозрюють у розтраті близько 7,9 млн грн бюджетних коштів.

У Києві правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт щодо директорки державного ліцею, яку обвинувачують у заволодінні та розтраті майже 7,9 млн гривень бюджетних коштів.

За даними слідства, керівниця навчального закладу діяла у змові з головною бухгалтеркою. Використовуючи службові повноваження під час нарахування заробітної плати працівникам ліцею, вони систематично здійснювали незаконне перерахування коштів із загального фонду бюджету на власні рахунки.

Майже 8 млн грн ’’надбавок’’:  у Києві керівницю ліцею обвинувачують у привласненні бюджетних коштів quuiqhhidzzierhab

Правоохоронці встановили, що схема діяла упродовж 2022 року — серпня 2025 року. Протягом цього часу бухгалтерка щомісяця нараховувала собі додаткові виплати, які не передбачалися жодними підставами. Загальна сума незаконно отриманих коштів під виглядом “надбавок” становить близько 7,9 млн грн.

Читайте по темі: Володимир Філіппов і Iron Motors: як одеський «автодилер» вибудував схему зниклих авто зі США, боргів і десятків обдурених клієнтів

Окремо слідство з’ясувало, що головна бухгалтерка раніше, ще до зміни керівництва закладу, за аналогічною схемою отримала додатково близько 3,6 млн грн бюджетних коштів як “премії”.

Майже 8 млн грн ’’надбавок’’:  у Києві керівницю ліцею обвинувачують у привласненні бюджетних коштів

У серпні минулого року правоохоронці викрили схему та повідомили про підозру обом фігуранткам за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння та розтрата державних коштів у особливо великих розмірах, вчинені шляхом зловживання службовим становищем.

Головна бухгалтерка, яка наразі перебуває за кордоном, була повідомлена про підозру заочно. Розслідування щодо неї триває.

Наразі досудове розслідування щодо директорки завершено. Обвинувальний акт скеровано до Деснянського районного суду міста Києва. Їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

9000 фальшивих електронних підписів для жителів ТОТ: експосадовець ДПС Пашаєв отримав умовний вирок

Тисячі підроблених електронних підписів для окупованих територій: експосадовець ДПС Пашаєв отримав вирок.

Про це пишуть у “Судом по схемах”.

Шевченківський районний суд міста Києва виніс вирок колишньому головному державному інспектору ДПС України Руслану Пашаєву. Посадовець організував масштабну схему створення фальшивих електронних ключів для громадян із тимчасово окупованих ворогом регіонів.

Суть схеми: «КЕП під замовлення»

Згідно з матеріалами справи, не пізніше грудня 2022 року Руслан Пашаєв, працюючи в управлінні забезпечення електронних довірчих послуг ДПС України, отримав через Telegram пропозицію від особи на ім’я «Сергій». Йшлося про виготовлення кваліфікованих електронних підписів (КЕП) для пенсіонерів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, без їхньої фізичної присутності та без оригіналів документів.

Читайте по темі: Прокуратура викрила продаж майна «Київського радіозаводу» за ціною, в 20 разів нижчою за ринкову

Розуміючи складність процесу, Пашаєв створив організовану групу, залучивши колег — інспекторів ДПС України та ГУ ДПС у м. Києві. Використовуючи службове становище та спеціальне програмне забезпечення, учасники групи вносили несанкціоновані зміни до баз даних, видаючи цифрові підписи на основі лише копій документів, надісланих через месенджери.

Астрономічні масштаби

Діяльність групи вражає своїми обсягами. Лише за одним з епізодів було встановлено генерацію 7549 підроблених КЕП. Загалом у матеріалах справи фігурують цифри у понад 9000 незаконно створених електронних підписів для жителів Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

Ці цифрові ключі надалі використовувалися третіми особами для несанкціонованого доступу до державних реєстрів та розповсюдження конфіденційної інформації.

Угода з правосуддям та покарання

Руслан Пашаєв повністю визнав свою провину та пішов на співпрацю зі слідством, уклавши угоду з прокурором Офісу Генерального прокурора.

9 березня 2026 року у справі № 761/836/26 суд постановив:
• Визнати Пашаєва Руслана Натіговича винним за низкою статей КК України (ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362; ч. 2 ст. 361-2 КК України).
• Призначити йому остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
• Заборонити обіймати посади в органах влади, пов’язані з роботою в комп’ютерних мережах, строком на 2 роки.

Проте, враховуючи каяття та співпрацю, суд звільнив засудженого від реального терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

300 тисяч на ЗСУ

Однією з умов угоди стало зобов’язання Пашаєва надати фінансову допомогу українській армії. Протягом 15 днів після вироку засуджений має перерахувати 300 000 гривень на потреби однієї з військових частин Збройних Сил України.

Апеляція ВАКС залишила чинною підозру Міндічу: суд не визнав обстріли поважною причиною неявки

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила у скасуванні підозри фігуранту справи «Мідас» стосовно корупції в енергетиці бізнесмену Тимуру Міндічу, який не зміг приїхати на суд через обстріли.

Про це у Телеграмі повідомляє Центр протидії корупції.

«Апеляційна інстанція Вищого антикорупційного суду розглянула скаргу захисника бізнесмена Міндіча на повідомлення йому про підозру», – ідеться у повідомленні.

На початку судового засідання захисник клопотав про долучення Міндіча до засідання онлайн.

Він пояснив неприбуття Міндіча тим, що «в Україні тривають обстріли, а справа проти нього – це політичне переслідування».

«Як тільки відпадуть побоювання за життя і здоров’я, він готовий приїхати та спілкуватись», – заявив захисник.

Читайте по темі: The daughter of pro-Putin figure Tina Kandelaki vacations in Europe while her family accumulates elite assets from propaganda income

Як зауважили в ЦПК, обстріли не заважали Міндічу перебувати в Україні останні кілька років і створити, за даними Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, злочинну організацію.

Зрештою, суд відмовив через перебування Міндіча в розшуку, відсутність обставин, що перешкоджають прибуттю до суду, а також неможливість належно підтвердити його особу при підключенні онлайн.

Рішення ухвалила колегія суддів Сергій Боднар, Даниїла Чорненька та Ігор Панаід.

Крім того, суд відмовив і по суті апеляційної скарги та залишив рішення ВАКС про відмову у скасуванні підозри без змін.