Культурний вибух на реп-мюзіклі “Ти – романтика”. Такими поетів Розстріляного відродження ще не бачили

На концерті реп-мюзіклу «Ти — романтика» від культурного десанту «Мур» відбулася подія, яка стала символічною для поціновувачів української культури. Натовп фанатів активно викрикував рядки з треку «Спочатку було Слово», де згадуються Плужник, Да Вінчі, Ратушний та Курбас. Ці імена стали не просто історичними постатями, а символами вічної зустрічі героїв української культури та боротьби у безпечному й вільному просторі, який створює музика та мистецтво.


Атмосфера концерту нагадувала живу «культурну раду», де минуле і сучасне поєднуються, а сцена стає простором свободи, творчості та пам’яті. Для багатьох глядачів це стало моментом усвідомлення: мистецтво здатне об’єднувати, надихати та створювати безпечний простір для самовираження.

І коли останні акорди треку затихли, натовп залишив зал зі світлом у серцях і відчуттям, що культура живе й дихає разом із кожним із нас. Ця зустріч героїв і шанувальників залишилася у пам’яті як маленький ритуал єдності, який нагадує: слово, музика і мистецтво завжди здатні об’єднати покоління.

Енергетична безпека 2026. Які тренди задав цьогорічний WEF

Панель Who Is Winning on Energy Security?, що відбулася в межах щорічної зустрічі World Economic Forum у Давосі-2026, стала однією з небагатьох дискусій, де питання енергетики розглядали як жорстку категорію геоекономіки й національної безпеки. Уже сама назва панелі була радше провокативною, ніж описовою: учасники не намагалися визначити переможця сьогоднішньої конкуренції, натомість чітко зафіксували, що енергетична безпека перестала бути галузевою політикою й стала інструментом сили.

Ключовий меседж Давоса-2026: світ входить у «вік електрики». Йдеться про різку зміну структури попиту, який стимулюють дата-центри, штучний інтелект, масова електрифікація транспорту та побуту. Цей попит не є плавним чи прогнозованим у класичному розумінні, а створює шоки для систем планування, які будувалися десятиліттями під нафту й газ. Ключова відмінність електроенергії від традиційних енергоносіїв полягає в тому, що її неможливо зберігати у стратегічних масштабах без складної й дорогої інфраструктури. Відтак енергетична безпека зсувається від доступу до ресурсу до здатності системи стабільно виробляти й доставляти електроенергію в реальному часі.

Наразі існують три основні принципи, які формують нову неформальну доктрину енергетичної безпеки: диверсифікація, передбачуваність інвестицій і партнерства.

Диверсифікація означає відмову від будь-якої монокультури — технологічної, ресурсної чи логістичної. Передбачуваність інвестицій — це стабільні регуляторні умови в горизонті 10–20 років, без яких капіталомісткі енергетичні проєкти просто не запускаються. Партнерства ж, за логікою Давосу, перестали бути декларативною дипломатією й перетворилися на елемент стратегічного вибору: неправильний партнер сьогодні означає структурну залежність завтра. Ці принципи чітко підтверджують вже наявні глобальні тренди боротьби за ресурси та контроль ринків у всіх галузях, які забезпечують енергетичну індустрію. Експансія КНР та США у контролі важливих ресурсів та копалин тільки набирає обертів, у перегонах беруть участь не тільки уряди, а й корпорації-гіганти.

Окремий і принципово важливий зсув, який вчергове підтвердили на WEF, — підняття енергетичної безпеки до рівня національної безпеки. Це виходить далеко за рамки політичного меседжу. У термінах реальної політики та бюджетування це означає, що держави дедалі активніше намагатимуться визначати, які проєкти є критичними, кому вони дістануться і за якими правилами. Давос-2026 фактично легітимізував перехід від ринкового до державного впливу в цій галузі, навіть якщо це суперечить чистим принципам ліберальної конкуренції.

Дискусія навколо штучного інтелекту стала одним із найприкладніших моментів у цій галузі. Наразі хвилина відео в мережі еквівалентна годині споживання електроенергії середнім домогосподарством, а один великий дата-центр за навантаженням дорівнює середньому місту. За цими метафорами стоїть проста, але неприємна для багатьох істина: нова цифрова економіка потребує не швидкого нарощування фізичної генерації й мереж. Саме тому на панелі прозвучав консенсусний, хоча й політично незручний висновок: найближчими роками попит закриватиметься міксом відновлюваних джерел, газу та атомної енергетики. З найгірших позицій до цього тренду підходять ті, хто передчасно відмовився від атомної генерації, адже наразі не існує жодного подібного за масштабом засобу виробництва електроенергії. Будувати нові реактори буде важко, бо потрібного ресурсу все менше, а монополістіввсе більше.

Одним із технічних рішень цієї проблеми вважають малі модульні реактори. SMR — це реальна перспектива, але не інструмент розв’язання проблем поточного десятиліття. Основні рішення сьогодні лежать у площині модернізації мереж, систем накопичення та ефективнішого використання наявної інфраструктури. Це означає, що боротьба за енергетичну безпеку у 2026 році — це боротьба за швидкість реалізації інфраструктурних рішень, а не за красиві, чи технологічні концепти.

Принципово по-різному до вирішення викликів енергетичного сектора підходять США та Китай: якщо Захід традиційно мислив доступом до ресурсів, то Пекін системно інвестував у контроль над ланцюжками постачання, критичними мінералами та інфраструктурою. У новій енергетичній реальності саме контроль, а не формальна власність на ресурс, стає ключовим фактором безпеки. Хоча США наразі вже активно змінюють підхід — КНР у цьому вимірі як мінімум на декілька років попереду.

Питання «хто виграє» є радше діагностичним, ніж оціночним. Перевагу отримують ті країни та регіони, які здатні швидко мобілізувати капітал, ухвалювати рішення без багаторічних регуляторних затримок й забезпечувати прогнозовані умови для інвесторів. У експертних колах наводять США та Близький Схід як приклади систем, де поєднуються ресурсна база, фінансові можливості й політична керованість процесів. Оцінки необхідних інвестицій — на рівні трильйонів доларів щороку, лише підкреслюють, що енергетична безпека стає тестом на інституційну спроможність держав.

Для України ці висновки мають прикладне значення. Давос-2026 чітко показав: електроенергія є стратегічним ресурсом, а мережі та енергетична інфраструктуракритичною ціллю і водночас ключовим активом, який потребує максимального рівня захисту від ворожих атак, а також постійних інвестицій та модернізації. Диверсифікація генерації, стійкість мереж і інтеграція з партнерськими ринками стають центром базової логіки безпеки й економічної конкурентоспроможності. Також, вірогідно, ці тренди значно підвищать цінність ЗАЕС у переможному процесі між Україною та РФ, адже оціночна вартість подібного проєкту з нуля — близько 50 млрд дол., а на реалізацію потрібні роки.

Джерело

​Уже бачу дописи й коментарі про необхідність капітуляції. Ніби після капітуляції з’являться світло, вода й тепло. Це просто відмова від мислення, – Валерій Пекар

“Уже бачу у стрічці пости й коментарі про необхідність капітуляції. Ніби після капітуляції з’являться світло, вода й тепло. Це навіть не магічне мислення – це відмова від мислення”, – пише викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:

“Поясню. Магічне мислення передбачає наявність суб’єкта магічної дії. Хтось зробить нам добре: чарівник, фея, духи предків, анунаки, баал, золота рибка, коник-горбоконик, жар-птиця, добрий цар, потрібне підкреслити, непотрібне викреслити. У цьому ж випадку суб’єкт магічної дії відсутній: наша дія звернена не до нього чи неї, а в порожнечу. Хто зробить нам світло, воду й тепло після капітуляції? Путін? Яким чином і навіщо? Чи він це зробив у Донецьку?

Знавці еволюції мислення знають, що це не магічна (фіолетова), а інстинктивна (бежева) парадигма. Чомусь часто думають, що у стані домінантної бежевої парадигми людина не здатна формулювати речення, писати пости у Facebook чи навіть виступати по телебаченню. Ще і як здатна. Але говорить вустами цієї людини не мислення (хай магічне), а біль. Біль нестерпний до неможливості мислити.

По-перше, не доводьте себе до цього. Щоб піднятися з інстинктивного рівня хоча б до магічного, існує безліч вправ, психологи пишуть про них щодня. Якщо не хочете чи не можете робити вправи, візьміть собі хоча б дитячу казочку почитайте (я не жартую). Усе ж таки магічне мислення краще за відсутність мислення.

По-друге, падіння вниз на нуль, на інстинктивний рівень можливе тоді, коли людина одна. Коли вона відірвана від інших (або ж сама себе відрізала). Не доводьте себе до такого. І головне: не давайте іншим туди впасти. Будь ласка. Підтримайте того, хто готовий упасти або падає на ваших очах. Просто дайте людині знати, що вона не одна. Ми виживемо тому, що ми не кинемо одне одного”.

Це наочна ілюстрація безмежної фальші й лицемірства російського культу ВВВ, – журналіст

“Путін у Санкт-Петербурзі братиме участь у щорічному січневому шоу, тупцюватиме на “пам’яті блокади Ленінграда”. Зсунувши брови будиночком, поправлятиме стрічки на вінках, запалюватиме лампадки, і що вони там ще роблять на своїх нафталінових заходах. Опереткова почесна варта махатиме шаблями і гвинтівками”, – пише журналіст Роман Попков на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:

“І саме в ці хвилини люди в Києві й далі сидітимуть біля холодних батарей, кутаючись у всі светри й ковдри, без гарячої води, без світла. Грітимуться, обіймаючи нещасних домашніх котів.

Це наочна ілюстрація безмежної фальші й лицемірства російського культу так званої Великої вітчизняної війни. Який потрібен цій державі для того, щоб сіяти смерть, темряву й холод. Культ ВВВ – це ідеологічне обслуговування агресії й терору. Ми маємо це діагностувати правдиво, чітко”.

Годинник елітної влади: Чому аксесуар Ігоря Коломойського за €180 тис. вважають культовим

Розкішні аксесуари часто розповідають про своїх власників більше, ніж публічні заяви. Цього разу увагу привернув годинник Ігоря Коломойського — рідкісна модель Patek Philippe, яка входить до числа найбільш закритих і бажаних у світі високого годинникового мистецтва, передають Патріоти України з посиланням на Телеграф.

Йдеться про Patek Philippe Grand Complication 5101P-101 — модель, яку випустили обмеженим тиражем усього 500 екземплярів на весь світ.

Не просто дорогий аксесуар

Як зазначає годинниковий експерт Misha cats_and_watches, цей годинник — не «статусна іграшка», а справжній колекційний об’єкт. Його ринкова вартість сягає близько €180 000, що еквівалентно понад 9 мільйонам гривень. Вперше модель представили у 2003 році, і з того часу вона лише зросла в ціні.

Корпус виготовлений із платини — металу, який у світі люксових годинників цінується навіть вище за золото. Саме платинові версії Patek Philippe традиційно випускають найменшими серіями.

Технічна досконалість

Модель 5101P-101 вражає не лише зовнішнім виглядом. Усередині — складний механізм із двома барабанами, які забезпечують 10-денний запас ходу. Такий показник є рідкістю навіть серед так званих grand complications.

Окрему увагу привертає фірмовий «лососевий» циферблат — колір, який став візитівкою окремих знакових моделей бренду й особливо цінується серед колекціонерів.

Турбійон і ручна робота

Годинник має COSC-сертифікацію хронометра, що підтверджує виняткову точність ходу. Також він оснащений турбійоном — складним механізмом, покликаним нейтралізувати вплив земного тяжіння на точність. Для Patek Philippe турбійон — рідкісне рішення, яке застосовують лише у виняткових моделях.

Побачити його можна через прозору задню кришку, де відкривається й інша деталь — ретельно виконане ручне полірування калібру, характерне для найвищого класу годинникового мистецтва.

Вибір Коломойського вкотре демонструє: у світі великих грошей годинник — це не просто спосіб дізнатися час. Це сигнал, символ і маркер статусу, зрозумілий лише вузькому колу посвячених.

Був простою людиною, яку зіпсували оточення та Путін: Іво Бобул розповів про стосунки з Януковичем

Український співак Іво Бобул в інтерв’ю українському журналісту, засновнику інтернет-видання “ГОРДОН” Дмитрові Гордону розповів, що мав добрі стосунки практично з усіма президентами незалежної України, зокрема з утікачем Віктором Януковичем, передають Патріоти України.

“Що можу сказати… Звісно, коли не було [нелегітимного президента РФ Володимира] Путіна ще при ньому, як би там не лякали ним, – це роботяга. Роботяга, він із робочих”, – розповів артист про колишнього президента.

Бобул підкреслив, що ніколи не цікавився кримінальним минулим Януковича. “Він любив сімʼю, він любив своїх синів – це я точно знаю. Його любили люди. Те, що я бачив, коли там якісь концерти були, а він запрошував, я бачив, як до нього [прихильно] ставиться народ”, – сказав він.

Співак наголосив, що в якийсь момент тодішній президент України змінився, і винне в цьому, на думку Бобула, – оточення. Він пригадав, як одного разу Янукович запросив його на свій день народження. Проте інший російський артист, виходець з України Ігор Крутий привіз наскільки багато співаків, що Бобул просто не встиг заспівати для Януковича.

“Ми не можемо собі дозволити…”: Командувач ДШВ оцінив можливість повного звільнення Покровська

Підрозділи Десантно-штурмових військ продовжують утримувати позиції у місті Покровську на Донеччині, яке вже 18 місяців намагається захопити російська окупаційна армія. Однак, для повного визволення міста потрібні значно більші ресурси. На цьому наголосив командувач ДШВ бригадний генерал Олег Апостол в інтерв’ю виданню «Новинарня», передають Патріоти України.

За його словами, підрозділи Десантно-штурмових військ контролюють певну частину міста, ведуть вуличні бої та не дозволяють окупантам повністю захопити Покровськ. «Нашим завданням було відкинути противника від міста. Нам це вдалося, і ми зараз займаємо певні райони й рубежі, — зазначив генерал Апостол.

Водночас він додав, що про повне відновлення контролю над Покровськом наразі не йдеться. «Щоб повністю відновити контроль над Покровськом, потрібні величезні ресурси. Ми наразі не можемо собі цього дозволити», — сказав Апостол.

Командувач ДШВ зазначив, що на цьому напрямку є певний успіх Сил оборони і покращення ситуації у Покровській агломерації можливе, але не такими швидкими темпами, як хотілося б.

Він додав, що Сили оборони можуть покращити наявну ситуацію в контексті оборони Покровської агломерації. Але не настільки помітними темпами, як хотілося б. «Зараз перевага на боці противника, але ми стараємося цю перевагу нівелювати технічними засобами, а також за рахунок нашої підготовки. Плюс відіграє роль наша сильна командна ланка, яка збереглася — маю на увазі командирів взводів, рот, батальйонів, бригад. Саме за рахунок цих факторів ми і тримаємося», — наголосив Апостол.

При цьому генерал нагадав, що підрозділи ДШВ уже перемололи російську морську піхоту на Добропіллі і раніше неодноразово розбивали резерви росіян.

Пожежа була на 7 тис. кв. м: Нафтовий термінал у Краснодарському краї РФ уразили дрони СБУ, – ЗМІ

Нафтовий термінал в Краснодарському краї РФ уразили вночі 22 січня дрони Служби безпеки України. Про це повідомили джерела видання “ГОРДОН” у спецслужбі, передають Патріоти України.

Про те, що саме сили оборони України нанесли удар по терміналу “Таманьнефтегаз” у російському селищі Волна, повідомив сьогодні Генштаб ЗСУ.

Джерела в СБУ кажуть, що операцію провів їхній Центр спецоперацій “Альфа” СБУ. “СБУ продовжує системно бити по ключових енергетичних та експортних артеріях РФ, які забезпечують надходження коштів до бюджету країни-агресора і напряму фінансують війну проти України. Ураження таких об’єктів має критичне значення для послаблення економічних і логістичних можливостей ворога”, – наголосив співрозмовник видання.

За його словами, порт у Волні є одним із найбільших у Чорноморському регіоні та забезпечує перевалку нафти, газу й аміаку, а обсяг його резервуарів становить понад 1 млн м³.

У спецслужбі повідомляють, що внаслідок атаки пошкоджені технологічні трубопроводи на причалах, низка резервуарів із вакуумним газойлем і резервуари з мазутом. Запірна арматура ємностей вийшла з ладу, через що нафтопродукти почали витікати й загорілися. “Загальна площа пожежі становила близько 7 тис. м². Орієнтовні збитки, за попередньою оцінкою, становлять близько $50 млн”, – уточнило джерело “ГОРДОН” в СБУ.

Видання також отримало ексклюзивне відео, зняте під час спецоперації.


“Європа справді слабка, і це визнає навіть сама Європа”: Давоська промова Зеленського місцями разюче нагадувала спіч Трампа напередодні, – експерт

Давоська промова Володимира Зеленського місцями разюче нагадувала спіч Дональда Трампа, що лунала напередодні, й викликала асоціації з риторикою нинішньої американської адміністрації. Принаймні так вважає кореспондент BBC News Україна з політичних питань Святослав Хоменко, передають Патріоти України.

Основною темою виступу президента України стала критику Європи за її слабкість, пасивність і безвольність — ті самі акценти, які зробив на головній сцені Давосу американський лідер, зазначає журналіст.

«Тільки Володимир Зеленський у своєму спічі був значно конкретнішим (ясна річ, він на відміну від Трампа не міг дозволити собі виступ понад годинної тривалості), значно емоційнішим (війна в його країні цілком давала йому на це право), його жарти на цю тему були значно гострішими (досвід актора-коміка вкотре в політичній кар’єрі став Зеленському в пригоді). Але була між цими спічами і ще одна відмінність — принципова», — пише Хоменко.

Європа справді слабка, і це визнає навіть сама Європа, однак меседж у лідерів різний, додав він.

Трамп, звертаючись до європейців, заявляє: ви занепадаєте, тому я можу вас принижувати, погрожувати вам і вимагати від вас Гренландію, бо мені так хочеться.

Натомість меседж Зеленського інший: «Годі нюні розпускати!» — каже він Європі. Президент України наголошує, що тільки динамічна, готова до боротьби Україна може стати шансом для Європи оновити свою велич і повернутися до геополітики як один з провідних центрів сили.

«Не хочете, щоб велич Європа залишилася лише у підручниках історії, — уже зараз активніше допомагайте Україні, не на словах, а на ділі зробіть її частиною Європи, іншого виходу у вас просто немає. Важко сказати, чи слова Володимира Зеленського були почуті Давосом», — зауважив журналіст.

Тривалі овації, якими завершився його виступ, свідчать про те, що його послання залишило слід, вважає Хоменко. Поживу для роздумів щодо майбутнього Європи український президент точно дав, додає журналіст.

У Росії суд визнав, що крейсер “Москва” був потоплений українськими ракетами, а далі щось пішло не так (скриншот)

2-й Західний окружний військовий суд, розташований у Москві, виніс вирок у справі про потоплення крейсера “Москва”. Командира 406-ї артилерійської бригади ВМС України Андрія Шубіна заочно засудили до довічного ув’язнення за статтею про міжнародний тероризм. Про це повідомляє російське медіа “Медиазона”, передають Патріоти України.

Пресслужба суду видалила новину невдовзі після публікації, однак текст зберігся у “Медіазони”.

За версією російського слідства, Шубін віддав накази завдати ракетних ударів по крейсеру “Москва”, затопленому 14 квітня 2022 року в Чорному морі поблизу острова Зміїний, а також по фрегату “Адмірал Ессен”, атакованому 2 квітня 2022 року. Російський суд також постановив стягнути з українського військового 2,2 млрд рублів.

У пресрелізі суд уперше визнав, що по “Москві” було завдано ракетного удару. Міністерство оборони РФ стверджувало, що на крейсері сталася пожежа, яка призвела до детонації боєзапасу. Українська влада повідомляла, що крейсер був атакований двома протикорабельними ракетами “Нептун”.

Там також наводяться офіційні дані про жертви. Згідно з матеріалом, внаслідок вибуху, пожежі та диму загинуло 20 членів екіпажу крейсера, двадцяти чотирьом членам екіпажу було завдано тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, а вісім осіб — зникли безвісти, зокрема під час боротьби за живучість корабля, що тривала понад шість годин”. Через атаку на “Адмірал Ессен”, за даними суду, було поранено одну людину.