Ольга Коломийська – Сторінка 54

В Україні наразі зафіксовано понад 213 тисяч воєнних злочинів росіян — ОГП

Наразі в Україні зафіксовано 213 200 випадків воєнних злочинів, скоєних російськими військовими проти українців.

Про це у коментарі Суспільному розповів начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Тарас Семків.

За його даними, з початку повномасштабної війни встановлено 1127 підозрюваних, 809 обвинувачених та 242 засуджених.

Серед підозрюваних — 30 військовополонених: 27 із них уже стали обвинуваченими, їхні справи передали до суду, а 22 вже отримали вироки.

Семків уточнив, що наразі частіше фіксують воєнні злочини, повʼязані з обстрілами, унаслідок яких гинуть цивільні.

«Зараз це, звісно, ураження, наприклад, дронами, FPV-дронами, в першу чергу. Все, що біля лінії фронту, в зоні, куди ці дрони можуть „дотягнутися“ — дуже часто це цивільні особи, які потрапляють під такі ураження. Якщо на початку війни таких засобів було менше і таких фактів було небагато, то зараз з кожним роком їх кількість більшає», — зазначив він.

Представник Офісу генпрокурора додав, що інформація про удари російськими FPV-дронами, які суперечать нормам міжнародного гуманітарного права, надходить щодня.

Фармринок під контролем: як Короленко, Дяченко та Квашин формують корупційну вертикаль

На українському фармацевтичному ринку дедалі частіше фіксуються сигнали про потрапляння в обіг препаратів, які проходять контроль формально або з мінімальною перевіркою. Особливо гостро це виглядає у сфері лікування онкологічних захворювань, де кожна ампула — це шанс на життя.

Коли контроль якості перетворюється на формальність, ліки опиняються на ринку не завдяки лабораторним висновкам, а завдяки домовленостям всередині системи регулювання, повідомляє НОН – СТОП.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками має бути бар’єром для неякісних препаратів і незаконного обігу наркотичних речовин. Проте в Харківській області контроль фактично перетворився на формальний процес. З 1 січня 2025 року перевірки аптечних мереж і фармацевтичних складів були офіційно відновлені, затверджено секторальний план і визначено об’єкти високого ризику, однак анулювання ліцензій і реальні зупинки діяльності практично не відбуваються. Під час перевірок фіксуються одні й ті самі порушення: недотримання температурних режимів зберігання ліків, відсутність систем сигналізації, формальні самоінспекції, застаріла документація та відсутність повноцінної системи управління якістю. У низці аптек бракує персоналу з профільною фармацевтичною освітою. Окрема зона ризику — обіг наркотичних препаратів, включно з метадоном і бупренорфіном, де рецепти форми №3 використовуються як формальне прикриття без жорсткої перевірки підстав для призначення.

Центром управлінських рішень у системі став виконувач обов’язків голови Держлікслужби Вадим Короленко. Після затримання керівника підпорядкованої структури управління було оперативно переформатовано без відкритого конкурсу та з відступом від процедур призначення. Регулятор, який має бути незалежним арбітром фармацевтичного ринку, перетворився на точку концентрації ручних рішень.

Ключову роль у цій конструкції отримала Людмила Дяченко, призначена виконувачкою обов’язків директора державного підприємства «Фармакопейний центр». Саме через це підприємство проходить кожен виробник, який хоче вивести лікарський препарат на український ринок, і без висновку центру жоден препарат не може отримати доступ до обігу. Контроль над цим державним підприємством фактично означає контроль над входом на фармацевтичний ринок країни. У 2024 році чоловік Дяченко — Олександр Дяченко — отримує посаду судді Харківського районного суду, і практично одразу після цього Людмила Дяченко отримує посаду заступника, а згодом і керівника «Фармакопейного центру», попри відсутність профільної освіти, підтвердженого досвіду та управлінської компетенції.

Читайте по темі: Піар замість їжі: навіщо АОЗ запускає меню з Клопотенком, поки військові отримують гнилі продукти

Реальна координація процесів зосереджена навколо адвокатського об’єднання «Квашин і партнери» та його керівника Віктора Квашина — одногрупника Дяченко. Квашин роками фігурує як неформальний координатор процесів у фармацевтичній сфері: юридичний супровід, кадрові рішення та управлінські сигнали сходяться в одному центрі, формуючи вертикаль впливу, у якій державні підприємства перетворюються на інструмент приватного контролю над ринком.

У Харкові перевірки аптечних мереж проводяться вибірково: одні учасники ринку продовжують роботу навіть після зафіксованих порушень, інші стикаються з тиском з боку органів контролю. Плани перевірок деталізовані, однак їхні наслідки мінімальні, і контроль фактично використовується як інструмент регулювання ринку на «своїх» і «чужих». У результаті формується замкнена система впливу, у якій Вадим Короленко приймає ключові управлінські рішення, Людмила Дяченко контролює державне підприємство, через яке проходить доступ препаратів на ринок, а Віктор Квашин виступає юридичним координатором фармацевтичної вертикалі.

Місяць поступово віддаляється від Землі, змінюючи тривалість доби

Ми звикли думати, що Місяць завжди стабільно кружляє навколо Землі, керуючи припливами і нічним небом. Але насправді його танець із нашою планетою не такий уже й спокійний. Сучасні дослідження показують: Місяць повільно віддаляється від Землі, і цей процес змінює тривалість обертання нашої планети навколо своєї вісі, передають Патріоти України з посиланням на The Daily Galaxy.

Це відчуття “стабільності” підтверджують навіть стародавні скам’янілості. Наприклад, аналіз викопних мушель двостулкового молюска Torreites sanchezi показав, що 70 мільйонів років тому день на Землі тривав трохи менше 24 годин — близько 23 з половиною годин. Тоді Місяць був ближче, гравітаційне тяжіння було сильнішим, і планета оберталася швидше.

Чому ж Місяць відступає? Усе пояснюють припливи. Гравітація Місяця створює на океанах дві випуклості, які трохи випереджають його орбіту, бо Земля обертається швидше. Цей зсув передає енергію супутнику, змушуючи його рухатися на більшу відстань. У середньому Місяць “відходить” на 3,8 сантиметра на рік — швидкість, яку можна порівняти з ростом нігтів.

Земля ж платить за це своєю обертальною енергією: обертання планети сповільнюється. Тривалість доби збільшується, хоч і дуже повільно — всього на частки секунди на рік. Для людини це майже непомітно, але на мільйони років вперед зміни стають помітними.

Хоч Земля і Місяць здаються застиглими у своєму космічному танці, їхні взаємини постійно змінюються. Місяць віддаляється, Земля сповільнюється, і весь цей повільний процес впливає на баланс нашої планети — невидимо, але незворотно.

“Обіцянки влади нагадують сумнозвісну “каву в Криму”: Данилюк-Ярмолаєва назвала ймовірну дату вступу України до ЄС

Обіцянки влади про вступ України до Європейського Союзу у 2027 році є шкідливими. Реалістичні прогнози відсувають цей термін, а головною умовою залишається проведення антикорупційної та правоохоронної реформ. Про це сказала головна редакторка сайту “Еспресо” Марина Данилюк-Ярмолаєва, передають Патріоти України.

“Якщо говорити про корупцію і про обіцянки, що ми будемо в Європейському Союзі 1 січня 2027 року, то я вважаю їх шкідливими. І так само їх оцінюють люди, які з українського боку працюють над відкриттям кластерів. Минулого тижня у мене було кілька цікавих розмов у посольстві ЄС із представниками, які співпрацюють із європейцями та намагаються показати Україну з кращого боку. І всі вони кажуть, що дедлайни, які виставляє українська влада, лише шкодять нам.

Тому що це нагадує обіцянки “кави в Криму” чи завершити війну до конкретного року, а коли цього не стається, люди починають думати, що все це брехня, отримують велику порцію зневіри і перестають вірити навіть у стратегічні плани держави.

Я запитала своїх співрозмовників: чи вступимо ми колись до Європейського Союзу? Вони відповіли: однозначно так. Але потрібно називати реальні дати. У кращому випадку серйозна розмова може розпочатися у 2028 році – за умови, що буде вирішене питання війни і ми виконаємо необхідний обсяг реформ, яких регулярно вимагають наші західні союзники з ЄС.

Водночас більшість схиляється до реалістичнішої дати – 2034 рік. Адже Європейський Союз працює бюджетними циклами, і перед кожним новим циклом приймає нових членів, які потім інтегруються в економіку. Тому питання реформ залишається ключовим”, – пояснила Данилюк-Ярмолаєва.

За словами головної редакторки сайту “Еспресо”, європейські бюрократи висунули дві основні вимоги до української влади – провести антикорупційну та правоохоронну реформи. Обидві є взаємопов’язаними.

“Як зазначають українські юристи-міжнародники та дипломати, які працюють над відкриттям кластерів, на жаль, усе впирається у правоохоронний комітет. А про які реформи може йтися, якщо серед топспікерів є Макс Бужанський? Тому спеціалісти покладають великі сподівання на перші повоєнні вибори, після яких правоохоронний і антикорупційний комітети представлятимуть більш професійні люди, які не тягнутимуть країну вниз. І які за своєю ментальністю не будуть лайт-версією радянщини, як той самий Макс Бужанський”, – наголосила Данилюк-Ярмолаєва.

Головна редакторка також додала, що в статті Reuters західних дипломатів зачепило інтерв’ю Володимира Зеленського з нагоди роковин повномасштабного вторгнення. На запитання про те, чи існує корупція в його близькому оточенні, а це був натяк іноземних журналістів на справу Міндіча, Зеленський відповів, що корупції в Україні немає, і вона не вища, ніж в інших державах, і загалом ситуація під контролем.

“Стаття Reuters детально пояснює, де Зеленський був неправий. Там є інсайди від європейських дипломатів, які зазначають, що їх насторожують подібні заяви. Вони також побоюються, що якщо Україну поспішно приймуть до Європейського Союзу під конкретну дату, озвучену Володимиром Олександровичем Зеленським, то це може призвести до згортання необхідних реформ.

А правоохоронну та антикорупційну реформи ми зобов’язані будемо провести. І якщо повернутися до інсайдів, які мені озвучили наші дипломати та міжнародні юристи, то довіру до України під час повномасштабного вторгнення суттєво підірвали спроби знищити НАБУ і САП влітку минулого року та намагання будь-якою ціною зам’яти так званий Міндічгейт.

Саме після подій літа 2025 року наші західні європейські партнери вирішили, що більше неможливо заплющувати очі на корупційні дії оточення Банкової. Вони почали відкрито говорити: Володимире Олександровичу, потрібно працювати. Ми розуміємо, що аргумент про війну іноді спрацьовує, але не можна пояснювати війною абсолютно все”, – зауважила Данилюк-Ярмолаєва.

Летить у прірву: У Путіна визнали, економіка РФ входить у зону турбулентності, – розвідка

Провідні російські економічні інституції – центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, вища школа економіки, центральний банк РФ – зафіксували, що економіка країни впритул наблизилася до стагфляції. Показово, що визнання кризових тенденцій надходить від структур, афілійованих із Кремлем. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки, передають Патріоти України.

“Зведений випереджальний індикатор входу економіки в рецесію з листопада 2025 року перевищив позначку 0,44 – при критичному порозі 0,12. Водночас симетричний індикатор виходу з рецесії впав до 0,05 у листопаді 2025 року, проти 0,10 у жовтні, залишаючись далеко нижче критичного рівня 0,35. Це означає не лише високу ймовірність рецесії, а й украй низькі шанси на швидке відновлення – аналітики попереджають про ризик затяжного спаду тривалістю понад рік”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, зазначається, що промисловий сектор демонструє стійке погіршення. Індекс S&P Global PMI переробної промисловості за підсумками січня 2026 року залишається нижче 50 пунктів – у зоні скорочення. Рентабельність у промисловості з вересня 2024 року впала з 20% до 12% і продовжує знижуватися.

“Споживчі настрої колапсують. За даними Левада-центр, індекс економічних очікувань населення в січні 2026 року впав до 113 пунктів проти 140 у 2024 році. Індекс споживчих настроїв повернувся до рівнів кінця 2022 року – 98 пунктів, відображаючи переважання песимізму серед росіян. Базовий сценарій на 2026 рік, за оцінками самих же російських інституцій, – подальше уповільнення на тлі слабкої динаміки ВВП і скорочення інвестицій, з реальним ризиком технічної рецесії”, – зауважує розвідка.

У Польщі під час масштабної операції затримали 147 іноземців, серед них 91 українець

На початку березня польські правоохоронці провели масштабну операцію під час якої затримали 147 іноземців, що перебували в країні незаконно. Серед затриманих 91 громадянин україни.

За даними польської поліції, всього у рамках операції правоохоронці затримали 1944 особи, серед яких 147 іноземців. Крім українців затримали 14 громадян Грузії, восьмеро білорусів, трьох громадян Молдови, двох росіян та 29 громадян інших країн. Крім того, сімох осіб затримали на підставі Європейських ордерів на арешт та “червоних повідомлень” Інтерполу.

Поліція також виявила іноземців, підозрюваних у серйозних злочинах. Серед них – громадянин Бразилії, якого розшукували за розбій, та громадянка Білорусі, причетна до участі в організованій злочинній групі, яка займалася викраденням коштів.

Згадана вище операція стала першим у 2026 році заходом для дотримання безпеки та контролю над перебуванням іноземців на території Польщі. Для порівняння, у 2025 році провели три подібні акції, під час яких затримали 4766 осіб, серед них 515 іноземців.

На Херсонщині окупанти вбили жінку, яка їхала велосипедом

У Новодмитрівці на Херсонщині російські окупанти вбили з дрона жінку, яка їхала велосипедом.

Про це повідомляє Херсонська обласна прокуратура.

Удар стався 4 березня близько 13:30 – ворожий дрон влучив у спину 49-річної місцевої жительки, яка їхала на велосипеді. Вона зазнала поранень, несумісних з життям.

Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом учинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).

Підсанкційний олігарх Костянтин Григоришин через суддів Селівона і Барсук відсудив у держави понад 1,3 мільярда гривень

Російський олігарх Костянтин Григоришин, проти якого на початку 2025 року президент Володимир Зеленський запровадив санкції, продовжує заробляти в Україні.

За даними джерел, йдеться не про 68 млн грн, як раніше повідомляли деякі ЗМІ, а про понад 1,3 млрд грн, отримані через судові рішення.

Ключовим у цій історії називають суддю Господарського суду Києва Артема Селівона. Саме він розглядав справу №910/1228/24, де позивачем виступало ТОВ «Енера Вінниця». Компанію пов’язують зі структурами Григоришина через кіпрську офшорну компанію Palpon Trading Limited, що входить до групи Energy Standard Group.

За інформацією джерел, спочатку Селівон відмовляв представникам структур олігарха через низку юридичних ризиків. Однак згодом, після того як у схему був включений державний «Енергоатом», суддя ухвалив ключове рішення, яке відкрило шлях до мільярдних виплат із державного сектору.

Читайте по темі: Український політолог Руслан Бортнік фігурує у проєктах Кремля: дослідження «русофобії» фінансувалися російським державним фондом під час війни

У матеріалах судових рішень також фігурує суддя одіозна Марина Барсук, яка брала участь у розгляді процесуальних питань у межах цієї історії.

За даними джерел, загальний обсяг коштів, які могли бути отримані в результаті судових рішень, перевищує 1,3 млрд грн. При цьому сума можливого «відкату», за їхніми словами, могла становити близько 10% від загальної суми.

Пенсія військовослужбовців в Україні: Що треба знати і куди звертатися за оформленням виплати

З перших днів війни, яку розпочала Росія, на захист України добровільно стало багато сміливих чоловіків та жінок. Військові мають право на призначення пенсії. У Головному управлінні Пенсійного фонду України (ПФУ) в Дніпропетровській області розповіли, як військовослужбовцям оформити пенсійні виплати, передають Патріоти України.

Як призначається пенсія військовим

У ПФУ пояснили, що пенсії за вислугу років, по інвалідності або в разі втрати годувальника відповідно до закону № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначаються після звільнення з військової служби (за наявності права).

«Закон визначає, в тому числі право на пенсію військовослужбовців строкової служби та категорії осіб, які мають право на пенсію нарівні з військовослужбовцями строкової служби», – йдеться у повідомленні.

У Фонді пояснили, що такий розподіл є важливим для розмежування порядку звернення за призначенням пенсії: до якого органу звертатися із заявою, в який спосіб.

«Військовослужбовці строкової служби та особи, які забезпечуються пенсією нарівні з військовослужбовцями строкової служби, члени їх сімей за призначенням пенсій по інвалідності або в разі втрати годувальника звертаються із заявою та необхідними документами до територіального органу Пенсійного фонду України», – йдеться у повідомленні.

Такий порядок діє, зокрема і для:

осіб, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, у період дії воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією РФ, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), пенсії по інвалідності яким призначаються відповідно до закону №2262 починаючи з 4 квітня 2025 року;
членів сімей, які подають заяву про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував військову пенсію.

Як військовим подати документи для оформлення пенсії

У ПФУ пояснили, що є наступні способи подачі документів:

особисто – до сервісного центру Пенсійного фонду України;
онлайн – через вебпортал електронних послуг ПФУ.

Звільнені зі служби військовослужбовці, інші особи (крім військовослужбовців строкової служби), члени їх сімей (якщо пенсія померлому годувальнику не призначалась) подають заяви про призначення пенсій до органу ПФУ через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій, силового міністерства або відомства за останнім місцем служби (наприклад через ТЦК СП).

Як оформити пенсію, якщо особа не звільнена зі служби

Якщо військовому, який проходить службу, встановлено інвалідність або військовослужбовець – учасник бойових дій досягнув віку: чоловіки – 55 років, жінки – 50 років, заява про призначення пенсії по інвалідності чи дострокової пенсії за віком відповідно до закону від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» подається до територіального органу ПФУ – особисто або онлайн.

У Фонді зауважили, що в цьому випадку право на пенсію (по інвалідності чи за віком) визначається з урахуванням набутого особою страхового стажу. «Після звільнення зі служби може бути призначена пенсія по військовому закону», – резюмували у ПФУ.

Глава Пентагону визнав, що американська ППО може не перехопити всі дрони Ірану, але є нюанс, – ЗМІ

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа на закритому брифінгу в Конгресі заявили, що іранські ударні дрони Shahed є серйозною проблемою для США, і системи ППО не зможуть перехоплювати їх у повному обсязі. Про це 4 березня повідомляє CNN із посиланням на джерела, ознайомлені з перебігом зустрічі, передають Патріоти України.

Глава Пентагону Піт Гегсет і глава Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн визнали, що дрони виявилися серйознішим викликом, ніж очікували. За їхніми словами, апарати літають низько й повільно, що робить їх менш помітними для ППО порівняно з балістичними ракетами. Водночас чиновники зазначили, що союзники США у країнах Перської затоки наперед накопичували ракети-перехоплювачі.

За даними джерел, на брифінгу представники адміністрації підтвердили цілі операції: знищення ракетного потенціалу й флоту Ірану, припинення його ядерної програми й підтримки збройних угруповань. Водночас зміну режиму назвали супутнім, а не основним завданням.

Оцінки строків конфлікту серед законодавців розійшлися. Сенатор-республіканець Томмі Табервілл заявив, що операцію можуть завершити протягом трьох – п’яти тижнів. Його однопартієць Джош Гоулі сказав, що строків не окреслили й ситуація має вигляд “відкритої”.

Лідер демократів у Палаті представників Хакім Джефріс також припустив, що війна може затягтися на тижні, і розкритикував відсутність санкції Конгресу на застосування сили. Демократи також висловлюють стурбованість витратою боєприпасів. Сенатор Марк Келлі попередив, що запаси США не безмежні, тоді як Іран має значні арсенали дронів і ракет, що згодом може перетворити конфлікт на проблему забезпечення ППО.