Важкий 300-й: Близьку людину відомої української співачки важко поранило на фронті

Вокалістка інді-гурту Viviene Mort Даніела Заюшкіна повідомила, що її близька людина перебуває в реанімації після важкого поранення на фронті. Про це співачка написала в своєму Threads, передають Патріоти України.

«Моя близька людина – важкий 300, приліт каба. Він в реанімації і мені дозволяють сидіти з ним», – повідомила виконавиця.

Даніела Заюшкіна також описала, як проводить час у лікарні

«Я розмовляю з ним, тримаю за руку і розумію, що всі свої пісні я написала для того, щоби співати їх йому зараз і він міг їх чути крізь сон, впізнавати і знати, що я поруч і його не віддам», – додала співачка.

У коментарях до посту зірки користувачі підтримували Даніелу. Також вони бажали одужання близькій людині виконавиці.

“Приймають всіх… Дають все, навіть забагато…”: Біженець назвав найкращу країну для українців (відео)

Чоловік, якого звуть Роман, після еміграції назвав найкращу, на його думку, країну для спокійного та розміреного життя. Попри досить холодний клімат, там високі соціальні стандарти, чудова інфраструктура та високі заробітні плати. Роман живе у Швеції уже два з половиною роки. За цей час на його шляху не трапилося жодної людини, якій би не сподобалося там жити, передають Патріоти України.

За словами чоловіка, є українці, які вимушено опинилися у Швеції. Їм там нелегко й хочеться повернутися додому. Зокрема, він зауважив, що в цій країні досить складно вести бізнес через низку об’єктивних факторів.

Найкраща країна для життя

“Це одна з найкращих країн для життя, якщо не враховувати клімат, на який люди скаржаться, але і на нього немає що нарікати, бо він дуже-дуже схожий до українського”, – розповідає Роман у своєму відео, опублікованому на сторінці в TikTok (@roma.ne.vdoma).

Він каже, що побутує стереотип, що для переїзду в Швецію потрібно мати чималий бюджет на перший час, але це не так, за його словами. Достатньо заплатити лише за дорогу.

“При великому бажанні сюди можна дістатися за доларів 100. Можливо, і дешевше. Автобусом до Польщі, а звідти – з Варшави до Мальмо є квитки вартість 150 крон, тобто десь 700 грн. Це літак. Уявляєте? І все”, – додає він.

Приймають всіх

Роман стверджує, що навіть якщо в українців немає ані копійки, то їм дадуть всю необхідну допомогу на перший час. “Дають все. Приютять, дадуть поїсти, дадуть кімнату. Будеш вчитися. В цей час держава буде про тебе дбати. Повір, голодним не будеш і матимеш дах над головою”, – додав чоловік.

За його словами, багато переваг є для дітей – безплатне навчання, багато медичних послуг, розваг тощо. Хоча в коментарях йому заперечили. Мовляв, дитячі садочки там платні.

“Країна, де є все. Навіть, я би сказав, забагато”, – резюмував Роман, який у Швеції працює прибиральником на кладовищі.


На Львівщині судитимуть учасника нелегального онлайн‑покерного клубу

На Львівщині судитимуть учасника нелегального онлайн‑покерного клубу

Детективи Територіального управління БЕБ у Львівській області завершили досудове розслідування щодо одного з учасників схеми незаконного проведення азартних онлайн-ігор. Обвинувальний акт уже скеровано до суду.

За інформацією слідства, у період із травня по жовтень 2021 року група осіб організувала нелегальну діяльність у сфері азартних ігор, проводячи онлайн-покер без відповідної ліцензії.

Для функціонування схеми фігуранти створили закритий покерний клуб. Робота платформи забезпечувалася через мобільні застосунки та месенджери, а доступ до ігор надавали лише перевіреним учасникам після попереднього відбору.

Під час гри користувачі купували віртуальні фішки за реальні гроші. Прибуток організатори отримували у вигляді так званого “рейку” – комісії, яка стягувалася з гравців за участь у покерних партіях.

Слідство встановило, що один із учасників схеми займався адмініструванням процесу: шукав нових гравців, підтримував комунікацію, відповідав за технічний супровід та ведення звітності. Організатор, своєю чергою, координував роботу всієї системи, контролював фінансові операції та розподіл отриманого прибутку.

Читайте по темі: Сварка переросла у стрілянину: на Львівщині чоловік відкрив вогонь по Audi

Обвинувальний акт щодо одного з підозрюваних передали до суду за ч. 2 ст. 203-2 Кримінального кодексу України – незаконна організація та проведення азартних ігор, вчинені групою осіб за попередньою змовою.

Матеріали стосовно іншого фігуранта виділили в окреме кримінальне провадження. Наразі його оголошено у розшук.

Оперативний супровід у справі здійснювало Управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР Національної поліції України, а процесуальне керівництво забезпечувала Львівська обласна прокуратура.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

Удар по Москві: дрон залетів до будинку відомого блогера, який підтримує окупантів

Удар по Москві: дрон залетів до будинку відомого блогера, який підтримує окупантів

Під час нещодавньої атаки українських дронів на Москву постраждав будинок відомого російського блогера Михайла Литвина.

Про це він повідомив у своєму Інстаграмі, де показав відео з наслідками прильоту, супроводжуючи кадри треком репера Гуфа, про те, що Москва перетворила у “новорічну ялинку”.

“Да.. да.. це до нас вдарило”, — прокоментував ситуацію на відео блогер.

На кадрах з відео видно, що на території біля будинку лежать багато уламків. Також видно пошкоджене таксі.

Дрони атакували Москву quuiqhhidzzierhab

У коментарях пишуть, що жителям Москви пора відкривати збір на купівлю системи ППО.

Що відомо про блогера Михайла Литвина?

Михайло Литвин — російський блогер-мільйонник, пранкер. Народився в Південно-Сахалінську. Став відомим завдяки відео зі знищенням дорогих автомобілів і провокаційному контенту.

У квітні 2026 року внесений до бази даних сайту “Миротворець” за пропаганду війни, фінансування та забезпечення підрозділів російсько-фашистських загарбників.

Блогер Литвин підтримав російську армію

Після підвищеної уваги до нього після скандалів та бійок, блогер почав активно допомагати армії РФ. Зокрема, давав гроші російським окупантам та купував для них автівки.

НБУ перевіряє керівництво «Сенс Банку»: відкрито провадження щодо СЕО Олексія Ступака

НБУ розпочав перевірку керівництва державного «Сенс Банку».

Щодо СЕО банку Олексія Ступака розпочато адміністративне провадження для перевірки його кваліфікаційної відповідності. Водночас регулятор запустив моніторинг роботи голови наглядової ради Миколи Гладишенка.

Перевірка стосується його відповідності законодавчим вимогам щодо незалежності.

Щодо гіпотетичних планів противника на літню кампанію 2026 року, – Костянтин Машовець

Отже, у першій частині ми відповіли на питання «чому» і «де» противник (російські війська) може спробувати провести масштабний (принаймні оперативного рівня) наступ цього літа і, можливо, протягом першої половини осені. Для тих, хто забув або не читав, нагадаю, що це Слов’янсько-Краматорський і так званий «великий» Запорізький оперативні напрямки.

Однак, перш ніж розглядати аргументи «за» і «проти» вибору кожного з них, варто розглянути (і водночас зрозуміти), чи наступатиме противник на одному з них (очевидно, обмежуючись допоміжними діями на іншому), чи все ж-таки спробує «ломанутися» на двох одночасно (ймовірно, забезпечуючи певний часовий «проміжок» між цими спробами). Крім того, варто визначити, чи можливі наступальні дії (і в якому масштабі) противника на інших оперативних напрямках.

Це важливо для розподілу власних сил і засобів на стратегічному рівні, щоб відбити і нейтралізувати чергову спробу кремля «вийти з війни на своїх умовах».

У цьому сенсі два фактори, очевидно, будуть ключовими з них, а саме:

– Рівень «громадья» цілей і завдань, які кремль сформулює(вав) для своїх військових на літо-осінь цього року, що, відповідно, спонукатиме останніх до реальних практичних дій.

– Наявність у них і стан необхідного для цього «інструментарію» (іншими словами, наявність відповідної кількісті військ, потрібної «якості»).

Звісно, ми не зможемо дати однозначних і чітких відповідей на обидва ці питання, особливо підтверджених конкретною інформацією. Ні ви, ні я, на жаль, не маємо доступу до документів стратегічного планування «гш вс рф». Отже, ми можемо зробити деякі висновки щодо вищезазначених факторів — лише й виключно умоглядно. Так би мовити, через опосередковані ознаки та власні розміркування. У цьому контексті я можу висловити лише власну, виключно і глибоко суб’єктивну точку зору, і ви маєте повне право погодитися з нею або ні.

Отже, на основі принципів і положень оперативного мистецтва, які нині сповідують і дуже активно використовуються російськими «планувальниками» (так звана радянська/російська «військова школа»), якщо «політичне керівництво» ставить своїм військовим цілі та завдання військово-політичного (стратегічного) характеру та масштабу, то й військові планують свої дії саме на цьому рівні і в цьому ключі. Іншими словами, як зазвичай пишуть у радянських «першоджерелах», вони повинні прагнути — «досягнення рішучого та остаточного розгрому» військ противника саме на стратегічному рівні.

Як ми визначили в попередній частині нашого огляду, ці цілі та завдання, на сьогоднішній день, просто не можуть бути якимось іншими ніж стратегічного рівня. Подальше затягування «війни на виснаження» для кремля сповнено ризиком появи цілого переліку, скажімо так, несподіванок і «сюрпризіві» вже у середині самої ри-фи, причому, в багатьох аспектах — від бюджетного сектору до соціально-політичних настроїв населення.

Тому, ймовірно, кремль вимагатиме від своїх «кутузових і жукових» досягнення стратегічних цілей протягом саме цього року. І відповідно, вони плануватимуть якусь «глибоку оперативну наступальну операцію» (ну, або серію подібних), щоб «рішуче і остаточно» досягти стратегічного ефекту (розгрому принаймні одного-двох оперативно-стратегічних угрупувань ЗСУ, або, скажімо так, завдання їм такої поразки, щоб вона стала «важко сумісної» з їхнім подальшим повноцінним функціонуванням).

Виходячи з вищесказаного, здається, що вони намагатимуться наступати, принаймні, на двох цих напрямках одночасно (нехай і з можливою певною часовою затримкою), і навіть «розбавити» ці дії, ймовірно, серією оперативно-тактичних конвульсій «допоміжного» характеру на низці інших напрямків, щоб «відвернути увагу» та «розтягнути стратегічні резерви ЗСУ».

Але, не варто поспішати з остаточним висновком щодо цього питання. Адже тут вступає «у справу» другий пункт — наявність і обсяг резервів, доступних російському командуванню для цього (переважно стратегічного рівня), без використання яких, стане майже неможливим досягти бажаного результату, визначених параметрів (тобто саме стратегічного рівня).

Адже, з цим, очевидно, у російського «гш», на даний момент – не все, «слава богу». Я не розкрию таємницю: приблизно з середини осені минулого року вони, спостерігаючи за ходом і змістом своєї «осінньо-зимової стратегічної наступальної операції», швидко зрозуміли, що вона може закінчитися не так, як планувалося. Відповідно, виникла потреба «продовжувати війну» протягом наступного 2026 року, що, у свою чергу, означало необхідність якнайшвидше почати формувати та розгортати стратегічні резерви.

Але, як я писав ще взимку (7 січня та 5 лютого), російському командуванню, у цьому сенсі, довелося переглянути «прекрасні» та «дуже значущі» плани формування досить довгого й вражаючого списку нових власних частин і з’єднань (на період 2026-2030 років планувалося одночасно розгорнути 17 формувань рівня «дивізія» і 9 окремих бригад). Однак, за весь 2025 рік їм вдалося сформувати та розгорнути фактично лише 4 нових таких формування — 68-му мотострілецьку дивізію (мсд) у складі 6-ї загальновійськової армії (ЗВA), 71-шу мсд у складі 14-го армійського корпусу (АК) та дві дивізії морської піхоти (дмп) — 55-ту та 120-ту дмп. І чому? А тому, що залучений «мобресурс» довелося використовувати переважно не для резерву, а для відновлення боєздатності частин і з’єднань, які вже були розгорнуті та введені в бій.

Більше того, навіть ті, що були сформовані та розгорнуті у 2025 році, і ті, що завершили формування на початку 2026 року, довелося також «тягнути» на фронт і «вводити у бій». Наприклад, обидві сформовані дивізії морської піхоти (дмп) — 55-та та 120-та дмп — довелося «кинути» взимку та на початку весни на Костянтинівку (безуспішно), а тепер тягнути до Південної операційної зони. Або, та сама 71-ша мсд, фактично «розшматована» командуванням угрупування військ (УВ) «Север» на Сумському та Вовчанському напрямках.

Очевидно, що в таких умовах формування та розгортання нових частин і з’єднань із статусом стратегічних резервів, які в реальності зовсім недовго затримувались у їхньому складі, було якимось «нервовим, непередбачуваним» і навіть можна сказати, що в деяких випадках достатньо «хаотичним». І тому наразі можна стверджувати, що «гш вс рф», на даний момент, таки має певну кількість резервів, але їхній обсяг і стан, у контексті потрібної росіянам «глибокої оперативної наступальної операції», скажімо так, породжують більше питань, ніж відповідей.

Ситуацію можна було би покращити наступним етапом, так званої «часткової мобілізації» (яку кремль навіть не збирається скасовувати), але, як би він був об’явлений та проведений своєчасно. Адже для літньої наступальної операції цього року він ВЖЕ спізнився. Щоб суттєво поповнити стратегічний резерв, його потрібно було б оголосити та провести наприкінці минулого року.

Отже, відповідь на питання — чи наступатимуть російські війська цього літа на одному оперативному напрямку, чи на двох, як на мене, наразі виглядає в такому співвідношенні — 60% («головний удар» буде завдано на одному напрямку) і 40% (вони спробують одночасно на двох напрямках). Однак у другому випадку, найімовірніше, російське командування не буде одразу вводити більшість своїх стратегічних резервів «у бій» і чекатиме, намагаючись визначити, де у нього «виходить», а де — не дуже. Щоб направити їх саме туди, де у нього «виходить». Саме так вони поводилися раніше, причому, неодноразово.

Так, я говорю про стратегічні «гойдалку» Ржев-Сталінград, яку тодішній гш вс срср прокрутив проти німців у 1942–1943 роках. Схоже, враховуючи звички та образ мислення нинішніх російських «планувальників», вони явно збираються зробити щось подібне й зараз.

І, як і тоді, вони ризикують помилитися у виборі «напрямку основного удару». Більше того, вони явно не враховують той факт, що обсяг стратегічних резервів, які мав тоді Сталін (і які дозволили йому, після найкривавішої і дуже невдалої для нього «м’ясорубки» під Ржевом, таки успішно провести «Сталінградську стратегічну наступальну операцію») і ті, які «командири» бункерного щура можуть залучити саме на даний момент, — це значення зовсім різного порядку і бойових спроможностей. Причому, навіть у суто «формальному» математичному сенсі.

І це я не враховую рівень і ступінь можливого опору цьому гіпотетичному російському «глибокому» наступу з боку ЗСУ. А він явно буде далеко не слабким, адже насправді СОУ (і ЗСУ, зокрема) ще не використали більшу частину власних стратегічних резервів…

Джерело

Відправка до пекла у розпалі: РФ на Олександрівському напрямку поклала півбатальйону і не просунулася ні на метр (відео)

У квітні на Олександрівському напрямку російські сили не змогли просунутися, незважаючи на значні втрати в особовому складі та техніці, передають Патріоти України з посиланням на публікацію 37 окремої бригади морської піхоти в мережі Telegram.

Відсутність просування

Протягом квітня в зоні відповідальності 37 окремої бригади морської піхоти противник не досяг будь-яких територіальних успіхів. За підсумками місяця просування склало 0,0 квадратних кілометра.

Втрати противника

Спроби наступу супроводжувалися істотними втратами. За даними української сторони, знищено 274 військовослужбовців, а також три танки, три артилерійські системи, бойову машину піхоти і 16 одиниць іншої техніки.

Знищення безпілотників

Крім того, українські підрозділи збили і придушили 135 безпілотних літальних апаратів противника, що значно знизило його розвідувальні можливості.

Удари по інфраструктурі

Окремо відзначається знищення 915 спостережних і командних пунктів, включно з позиціями, пов’язаними із запуском безпілотників.

Такі показники свідчать про зрив наступальних дій противника на даній ділянці фронту та відсутність результатів за значних втрат.

Shooting in Limassol and redistribution of billions: how the death of Stavros Demosthenous triggered a war for the empire of Dmitriy Punin

Shooting in Limassol and redistribution of billions: how the death of Stavros Demosthenous triggered a war for the empire of Dmitriy Punin

On the morning of October 17, 2025, Cyprus was shaken by news of the murder in Limassol of one of the leaders of the local mafia, Stavros Demosthenous. He was shot near his home in the Agios Athanasios area.

The attack occurred while he was riding in a car driven by his 18-year-old son; the gunmen fired from a white van driving ahead, discharging 13 bullets, three of which were fatal.

All Cypriot media outlets, as if on command, reported the death of a “well-known businessman” and former president of the Karmiotissa football club. Updates poured in every few minutes. Within half an hour of the first reports, versions of what had happened and footage from the crime scene appeared. Within two hours — interviews with ministers and police officers. News of the murder of the “well-known businessman” dominated the entire information landscape of Cyprus and overshadowed all other events.

The police mobilized with unprecedented speed. The entire Interior Ministry system was set in motion — vans, motorcycles, helicopters, experts, investigators, press services. A burned-out van was found, a cap believed to belong to one of the killers was discovered and sent for DNA analysis. Later — a motorcycle and its owner. And all of this was immediately and in detail reported to the public.

A sense of national mourning gripped the entire country. People were glued to their TV screens and phones. Parliamentarians demanded tougher measures against crime, journalists rushed to write panegyrics, and the media turned into an altar of remembrance.

Читайте по темі: Онлайн-казино FAVBET після втрати ліцензії: як Андрій Матюха переводить бізнес у «тінь»

The image of the murdered man in the media space began to take on almost sacred features. He was described as a fair and honest person, always ready to help. He was called “virtuous,” “noble,” “firm but fair.” On social media, praise-filled posts from public figures appeared one after another.

For someone unfamiliar with Cypriot realities, everything that was happening might have seemed like a tragedy of national масштаба — as if the country had lost a statesman, a national hero, or a spiritual leader. And this despite the fact that everyone in Cyprus perfectly knew who Stavros Demosthenous really was. Everyone on the island knows that he was the leader of the most influential criminal group in Cyprus, closely connected to the political elite, the police, and the judiciary.

Stavros Demosthenous was the godson of the legendary криминал authority Antonis Fanieros, a close associate of Archbishop Makarios, the first president of the Republic of Cyprus, who was considered the “boss of bosses” of the Cypriot mafia.

In the 1990s, a bloody criminal war unfolded in Limassol between gangs fighting for control of the city. Stavros and his group were among them. He fought for the ability to control racketeering and receive from nightclubs, illegal casinos, brothels, car dealerships, and other profitable assets.

Possessing an uncontrollable and extremely aggressive character, Stavros emerged victorious from this struggle by the early 2000s.

In the 1990s and early 2000s, Stavros Demosthenous owned the highly popular nightclub Sesto Senso in Limassol. A regular visitor to this club was an influential lawyer from the inner circle of Nicos Anastasiades — the future president of Cyprus. At that time, he headed the law firm Nicos Chr. Anastasiades and Partners LLC, through which numerous sensitive cases passed, including those related to the interests of the island’s political and business elite.

According to a source, this lawyer met Stavros and they became friends. Stavros often helped his friend when he got into difficult situations, mostly conflicts involving women.

In 2013, Nicos Anastasiades was elected President of the Republic of Cyprus. From that moment, unprecedented opportunities opened up for Stavros Demosthenous, and the unstoppable rise of “businessman” Stavros Demosthenous and his relatives to the heights of wealth and business success began. He created a symbiosis of business, organized crime, and power.

One of Stavros Demosthenous’s most profitable criminal projects was connected to the port of Limassol, over which he gained control.

Already having a business selling used cars, Stavros established the smuggling of expensive vehicles from the United Kingdom. The key feature of these cars was that all of them were stolen. To ensure uninterrupted supply, Demosthenous established direct contact with British criminal groups involved in stealing premium-class vehicles.

Читайте по темі: Dirty money bridge: Zvonko Mickovic links Transpolymer cash to Mettmann Public Company Limited in sanctions evasion network

Under this scheme, stolen cars were loaded into containers, оформлялись using fake export documents, and shipped to Cyprus. In Limassol, customs did not notice anything unusual or suspicious. The cars passed clearance without obstacles, received registration plates, and within a few days appeared in the dealerships of Stavros and his brother.

In those years, wealthy Russian citizens were массово relocating to Cyprus, bringing with them their привычки and lifestyle. They bought the same kinds of cars they were used to back home, and the best selection of luxury vehicles was at Stavros’s dealership. He had an instinctive ability to recognize the potential of every client and did not just sell them cars, but also offered help in solving their problems on the island, becoming their “friend.”

Russian businessmen living in Cyprus, speaking on condition of anonymity, said that in Limassol, Stavros had a stake in virtually every business owned by Russians. “Dig into any company and you’ll find Stavros there — through nominees, through shares, through protection. He is everywhere,” our sources emphasized.

Demosthenous integrated himself into the Russian business structure as a patron and guarantor of “security” in exchange for a percentage. Over the years, this became the norm — an unwritten rule of doing business on the island.

His ties with Cyprus’s top political leadership turned Stavros Demosthenous into one of the most influential and dangerous figures. Representatives of the Cypriot political elite turned to him when they could not resolve issues through legal means. He could force the police to ignore crimes, influence judicial decisions, pressure ministers into adopting favorable rulings. No one dared oppose him. Demosthenous used law enforcement, the judicial system, and the government for his own interests.

He also participated in the war among Russian oligarchs over Cypriot assets, supporting one side. Several well-known Russian millionaires lost their Cypriot companies, and their assets “mysteriously” ended up in the hands of partners or competitors without their knowledge or consent. For his “services” in these schemes, he earned tens of millions of euros.

But the most prominent and public connection between Stavros and Russian business in Cyprus was his partnership with the controversial Dmitriy Punin — the owner of the online casino Pin-Up and one of the most visible representatives of Russian criminal business on the island.

Their alliance became a model example of the merging of Russian corruption with the Cypriot mafia. Dirty money from Russia, funneled through online casinos and cryptocurrency, was legalized in Cyprus under the cover of restaurants, boutiques, football clubs, and real estate.

Punin arrived in Cyprus in 2019. On the island, he registered dozens of companies, some of which were placed under nominees and trusted persons.

He is the owner of Pin-Up Global and the founder of PUNIN Group, a holding actively developing business in Cyprus. PUNIN Group owns a number of prestigious real estate assets and enterprises in Limassol.

Before starting business on the island, Punin was looking for a partner who could handle all interactions with authorities, banks, and regulators — someone capable of quickly resolving issues with contractors, debtors, and competitors; someone with high-level connections who could settle any issue in the government, accelerate approvals, provide forceful support in eliminating competitors, and collect debts.

In simple terms, he was looking for a powerful “protector.” That partner — or rather patron — became Stavros Demosthenous.

In 2022, Dmitriy Punin acquired the Cypriot football club Karmiotissa. However, by the end of 2023, after a series of scandals related to suspected match-fixing, he sold the club to his business partner Stavros Demosthenous. According to several well-informed sources, the deal was fictitious.

Demosthenous controlled an extensive network of betting shops on the island, and according to sources, match-fixing involving Punin’s club was carried out in coordination with Demosthenous’s bookmakers.

Punin’s core business is the online casino “PIN-UP.” Everything else — elite restaurants, wine boutiques, entertainment venues, and the football club — serves as a cover for this activity and a way to divert attention from suspicious financial flows. Through a network of companies registered in Cyprus and offshore jurisdictions, enormous sums generated by the gambling business are moved.

Punin made most of his investments on the island covertly, buying up everything he could.

He also maintains close business relations with one of the крупнейших players in the online gambling industry, the owner of Fonbet, Aleksei Khobot, who holds citizenship of Cyprus, Russia, and Israel. There are numerous indications of their systematic and coordinated cooperation.

For example, in April 2022, Khobot sold the Russian division of Fonbet to “Pin-Up.ru,” which at the time was owned by Dmitriy Punin, already living in Cyprus. Shortly afterward, the formal beneficiary of “Pin-Up.ru” became Aleksandr Udodov — a businessman known as the “wallet” of Russian Prime Minister Mikhail Mishustin.

Punin and Udodov are closely connected. Sources say Punin’s financial channels are actively used to move funds out of Russia, convert cryptocurrency into real money, and more. With Stavros’s support, Cyprus’s jurisdiction, weak oversight, and high corruption levels made the island a convenient platform for such operations.

In May of this year, Punin, his wife, and their company Pin-Up were placed under Ukrainian sanctions.

In March 2022, when the threat of international sanctions became real, Dmitriy Punin sold his stake in the Russian division of Pin-Up to Aleksandr Udodov. However, sources say the deal brought no real changes to management or financial flows — the asset was simply shifted “from one pocket to another” within the same group. Punin continues to influence the business in Russia through trusted persons and receives dividends in cryptocurrency. The formal sale allowed him to avoid sanctions while retaining full access to financial flows.

After the elimination of Stavros, Punin was left without protection, which severely affected his position and capabilities in Cyprus. Shortly after his patron’s murder, several of his expensive cars and a wine shop were burned.

Having lost his sense of security, he strengthened his protection by hiring eight additional bodyguards.

According to a source, for a person accustomed to solving everything through Stavros, the new reality may prove too harsh. How he will manage now is a big question. Another question is whether, without Stavros, Punin will still be of value to Udodov and those behind him.

«Кожен хід погіршує позицію»: Путін втрачає контроль на Росією, – The Economist

«Кожен хід погіршує позицію»: Путін втрачає контроль на Росією, – The Economist

Російська система влади входить у фазу поступового занепаду, а Путін дедалі більше втрачає контроль над процесами всередині країни.

Про це йдеться у матеріалі The Economist із посиланням на колишнього високопосадовця уряду РФ.

За його словами, російські еліти вже обговорюють майбутнє не через призму рішень путіна, а як сценарій, який може розвиватися незалежно від нього.

Серед головних причин кризи називають:
— зростаючу ціну війни, яка мала бути «короткою операцією»;
— невдоволення бізнесу через конфіскації активів і відсутність правил гри;
— погіршення геополітичного становища РФ та втрату впливу;
— посилення репресій, цензури та втручання держави у приватне життя.

За оцінкою співрозмовника видання, система опинилася у стані «цугцвангу» — коли будь-який наступний крок лише погіршує становище.

«Система може існувати, поки путін при владі. Але кожна його спроба зберегти її лише прискорює занепад», — йдеться у матеріалі.

 quuiqhhidzzierhab

Суддя з Хабаровська Альона Кушнова заблокувала анулювання ліцензії російського онлайн-казино Cosmolot Сергія Токарєва

Суддя Київського ОАС Альона Кушнова за дивним збігом обставин часто виносить судові рішення на користь власника російського онлайн-казино Сергія Токарєва. Кушнова родом із російського Хабаровська.

Кушнова 24 квітня де-факто призупинила рішення PlayCity про позбавлення Cosmolot ліцензії. Формально суддя задовольнила заяву про забезпечення позову. Насправді ж це означає одне: доки розгляд триватиме (можливо, роками), Cosmolot працюватиме.

У листопаді 2025 року вона скасувала штраф у 3,5 млн грн, який раніше КРАІЛ наклала на Cosmolot. А влітку 2024 року суддя допомогла казино зберегти більш як 100 млн гривень, які з Токарєва хотіла стягнути ДПС.

А ось кількість нерухомості, яку вона оформлює на свою подругу — Ольгу Медведєву, цілком можливо, збільшиться. На сьогодні на Ольгу Медведєву зареєстровано 8 об’єктів нерухомості у Києві та 2 об’єкти в окупованому Криму.