Ольга Коломийська – Сторінка 11

Армія Росії входить у літню наступальну кампанію з найгіршої диспозиції: Що показали втрати ворога за місяць, – Злий Одесит

У травні 2026 року російські окупаційні війська зазнали рекордних втрат за низкою категорій. Останній місяць весни став для РОВ не просто найгіршим у завершальній фазі їхньої весняної наступальної кампанії, яку без перебільшення можна називати не тільки найпровальнішою з 2023 року, а й найгіршим місяцем за масштабами втрат за останні три роки.

Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.

Втрати особового складу

У травні у російських окупаційних військ втрати були максимальними від початку 2026 року і становили 33 760 осіб.

З одного боку, це не рекордний показник за весь час повномасштабної війни, але він заслуговує на увагу. І ось чому.

Річ у тім, що в травні 2026 року у РОВ була відзначена найгірша за весь час пропорція втрат особового складу на 1 км² захоплених територій. І гірше становище в окупантів у цих питаннях було тільки тоді, коли вони відступали у 2022-му.

На сьогодні чистий показник захоплених територій в Україні у РОВ за травень становить 20 км². Так, унаслідок наступу російські війська захопили в минулому місяці приблизно 88 км² територій України, але протягом цього періоду СОУ контратакували по всій лінії зіткнення і звільнили близько 68 км².

Таким чином, за втрат у 33 760 осіб і чистого приросту захоплених територій 20 км² ми отримуємо абсолютно рекордну, негативну пропорцію втрат супротивника 1 688 тіл/ 1 км².

Нагадаю, що буквально рік тому за приблизно таких самих показників втрат ворог захоплював від 400 до 500 км² територій України на місяць.

Таким чином, місячний показник захоплення територій знизився в 5,6 разів – якщо враховувати сумарне захоплення територій у 88 км², або в 25 разів – якщо враховувати чистий приріст окупованих територій у 20 км². За незмінно високих втрат особового складу.

Втрати танків

У травні РОВ зазнали найнижчих за весь час повномасштабного вторгнення в Україну втрат у категорії ОБТ – 63 одиниці.

Це чергове підтвердження того, що окупанти так і не змогли адаптувати свої танки до сучасних викликів динамічної та високоадаптивної війни. І в результаті вони практично зникли з поля бою, з’являючись по ЛБЗ лише зрідка.

Це не означає, що у противника закінчилися танки, зовсім ні, але й не скасовує факту високого рівня дефіциту цієї техніки та її технологічну деградацію, зумовлену застосуванням застарілих, радянського часу зразків.

Втрати ББМ

Втрати в категорії бойових броньованих машин у РОВ були в травні середньостатистичними і кардинальних змін з середини минулого року не зазнали – 163 одиниці.

Причина аналогічна зниженню втрат ОБТ – обмеження їх застосування на фронті через відсутність адаптивності до сучасних умов. Але в низці випадків втрати в цій категорії зумовлені неминучою необхідністю застосування ББМ при штурмових діях, а також як наслідок ударів СОУ по середній тиловій зоні.

Втрати ствольної артилерії

У травні 2026 року російські окупанти зазнали чергових абсолютно рекордних втрат у категорії ствольної артилерії – 1 993 одиниці.

Причиною цього стала необхідність надання вогневої підтримки штурмовим підрозділам РОВ під час їхнього наступу (в рамках весняної кампанії). Але оскільки в окупантів зараз у користуванні переважно стара, радянська, буксирувана артилерія або різного роду кустарні вироби – гомункулуси, ці засоби мають малу дальність стрільби і низьку мобільність. Що робить їх високодоступною метою для ураження.

Такі високі показники втрат ствольної артилерії РОВ – це не тільки свідчення провальності весняної наступальної кампанії противника, а й зниження якості та мобільності застосовуваних засобів.

Втрати РСЗВ

У травні РОВ зазнали одних із найвищих втрат у категорії реактивних систем залпового вогню – 63 одиниці.

Гірші показники у ворога були лише під час контрнаступу СОУ в липні 2023 року – 67 одиниць техніки, а також уже під час наступу РОВ у листопаді 2023-го – 66 од.

Причиною травневих втрат також є провальна за всіма параметрами наступальна кампанія армії Росії в цьому сезоні та застосування військами супротивника кустарних або буксируваних північнокорейських 107-мм РСЗВ Type 75.

Втрати ППО

У травні втрати в протиповітряній обороні у РОВ також стали доволі високими – 42 одиниці.

Це найвищий показник з червня 2024 року, коли противник втратив 59 од.

Причиною травневих втрат ворога є системна робота Сил безпілотних систем ЗСУ в питаннях полювання на російські ЗРК та РЛС. Українські війська перетворили російські системи ППО з мисливців на потенційну здобич.

Втрати автотранспорту

У цій категорії у ворога в травні вийшов абсолютний і беззаперечний рекорд з початку повномасштабного вторгнення в Україну – 8 612 одиниць.

Причиною таких високих втрат стало явище, яке сьогодні отримало назву “логістичний локдаун”. Сили оборони України взяли під свій контроль логістику на низці ділянок середньої тилової зони противника на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей.

Варто зазначити, що на сьогодні під контроль узяті не всі доступні сектори, а тому масштабування цієї роботи по логістиці в середній тиловій зоні РОВ ще буде.

І я впевнений, що це не останній рекорд у категорії знищення автомобільного транспорту.

Втрати спецтехніки

У травні РОВ втратили 89 одиниць спецтехніки – і це найвищий показник з жовтня 2024 року.

Не буду оригінальним, якщо поясню, що причиною таких втрат також стали удари СОУ вглиб тимчасово окупованих територій, по середній тиловій зоні (логістичний локдаун).

Дуже багато спеціальної техніки було знищено та пошкоджено саме такими ударами вздовж логістичних артерій тимчасово окупованих територій на півдні України.

Зростання порівняно з квітнем (43) – удвічі, порівняно з березнем (32) – утричі, з лютим і січнем – більш ніж у чотири рази.

Висновки

У травні завершилася російська весняна наступальна кампанія, що перетекла в літню фазу наступу. За результатами дій РОВ цю фазу можна сміливо назвати найпровальнішою з 2023 року, а травень, як найяскравіший показник цього фіаско, – найгірший місяць у ворога за показниками пропорції втрат до захоплених територій.

Сформовану кризу для армії країни-агресора на полі бою вже неможливо приховати і ціла низка російських Z-воєнкоров стали про це говорити і панікувати.

У травні РОВ зазнали цілої низки або рекордних втрат, або близьких до таких за багатьма категоріями. Важливу роль у цих показниках зіграв наростаючий логістичний локдаун, завдяки якому було встановлено абсолютний рекорд втрат автомобільного транспорту у противника.

Очевидно, що російські війська входять у літню наступальну кампанію 2026 року з найгіршою диспозицією, яку командування окупантів тільки могло собі уявити.

Джерело

Чоловіків після 60 років почнуть брати до війська? У ТЦК пояснили, кого це стосується

Чоловіки, які досягли 60-річного віку, не підлягають мобілізації на загальних підставах. Водночас закон дозволяє їм проходити військову службу за контрактом на добровільній основі за умови відповідності встановленим вимогам, передають Патріоти України.

Для укладання контракту кандидат повинен пройти військово-лікарську комісію та отримати висновок про придатність до служби за станом здоров’я. Крім того, необхідною умовою є письмова згода військової частини, яка готова прийняти людину на службу.

Після отримання погодження чоловік має особисто звернутися до територіального центру комплектування із заявою та необхідними документами. Представники ТЦК не мають права примусово мобілізувати громадян віком понад 60 років або вручати їм бойові повістки для проходження служби на загальних підставах.

Контракт для військовослужбовців віком 60+ укладається терміном на один рік. Також передбачено шестимісячний випробувальний термін. Після завершення дії контракту сторони можуть ухвалити рішення про його продовження.

Як правило, військовослужбовців старшого віку не залучають до штурмових підрозділів або виконання найнебезпечніших бойових завдань. Натомість їхній досвід найчастіше використовують на посадах, пов’язаних із забезпеченням та підготовкою особового складу.

Серед основних напрямків служби для чоловіків віком понад 60 років:

• логістика та матеріальне забезпечення;
• організація перевезень і координація вантажів;
• робота у сфері військового зв’язку;
• ремонт і технічне обслуговування техніки;
• навчання новобранців;
• інструкторська та консультативна діяльність.

У Збройних силах наголошують, що досвідчені військовослужбовці можуть відігравати важливу роль у навчальних центрах та підготовці молодих бійців, передаючи свій професійний досвід і практичні навички.

СБУ затримала в Одесі ієрея УПЦ — агента ГРУ, який коригував подвійний ракетний удар у березні 2024 року

Контррозвідка Служби безпеки затримала в Одесі ще одного агента російської воєнної розвідки (ГРУ). Ним виявився завербований ворогом ієрей одного з храмів місцевої єпархії УПЦ, який скоригував подвійний удар по Одесі у березні 2024 року.

Про це йдеться в повідомленні СБУ.

Тоді за його координатами росіяни атакували рекреаційну зону портового міста двома балістичними ракетами “Іскандер-М”. Перша – уразила житлову забудову та іншу цивільну інфраструктуру обласного центру, де, на думку коригувальника, могли перебувати військові. Другий удар відбувся по цій же локації, коли на місце події прибули екстрені служби.

“Після вогневого ураження агент “прозвітував” російському ГРУ про наслідки повітряної атаки країни-агресора РФ і “заліг на дно”, щоб уникнути викриття. Втім, це йому не допомогло. Співробітники СБУ встановили причетність ієрея до коригування обстрілу Одеси і затримали його за місцем проживання”, – розповіли у спецслужбі.

Розслідування показало, що клірик потрапив до уваги росіян, коли публікував прокремлівські коментарі в Telegram-каналах. Після вербування священник, не знімаючи церковну рясу, обходив місто, щоб позначити на гугл-картах геолокації потенційних “цілей”. Зібрані відомості він передавав у чат-бот, який адміністрував зрадник – Сергій Лебедєв (псевдонім “Лохматий”), що переховується в Донецьку і працює на російську воєнну розвідку.

Читайте по темі: Просив Росію обстріляти рідне місто: ексдепутат-регіонал із Шостки отримав заслужені 15 років

Також правоохоронці встановили, що агент передавав ворогу координати розташування сил і засобів ППО ЗСУ, які забезпечували захист повітряного простору Одещини під час ракетних атак РФ.

Крім того, клірик “зливав” окупантам відомості про одну з електропідстанцій поблизу Одеси, зокрема щодо системи її захисту, а після ворожого удару по енергооб’єкту інформував російську воєнну розвідку про наслідки його ураження.

Під час обшуків у затриманого вилучили смартфон, який він використовував для збору розвідданих та контактів з ГРУ РФ.

Слідчі Служби безпеки повідомили йому про підозру за держзраду, вчинену в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України).

Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Армія РФ обстріляла дитячий майданчик у Херсоні: є загиблий, поранена мати з двома доньками

Російські війська обстріляли з реактивних систем залпового вогню Корабельний район Херсона. Під ворожий удар потрапив дитячий майданчик, де відпочивали батьки з дітьми.

Про це повідомив у Фейсбуці начальник міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

Загарбники вдарили по місту близько 17:30.

Унаслідок ворожого обстрілу постраждали 36-річна жінка з двома доньками віком шість і три роки. У них – мінно-вибухові травми та множинні уламкові поранення. Усі троє перебувають під наглядом медиків.

Пізніше Шанько поінформував, що внаслідок ворожого удару несумісні з життям травми дістав чоловік. Встановлення даних загиблого триває.

«За попередньою інформацією, російські терористи вбили батька родини, яка наразі шпиталізована – мати з двома малолітніми доньками», – зазначив очільник МВА.

Mettmann Public Company Limited became Boris Usherovich’s offshore laundromat with Oxana Hadjipavlou inside the dirty money network

As investigations began exposing Oxana Hadjipavlou’s alleged involvement in sanctions-evasion structures linked to Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L., references to her reportedly started gradually disappearing from public records — suggesting what appears to be a coordinated effort to reshape the narrative.

That is exactly why this material is being published: to preserve documentation of the connections, financial flows, and corporate roles that someone seems intent on removing from public view.

The difficult-to-pronounce surname Oxana Hadjipavlou (also spelled Oksana Hadjipavlou) came into the spotlight during investigations into Zvonko Micković and the companies Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L., which are suspected of involvement in schemes to bypass anti-Russian sanctions and extract Russian capital from the Russian Federation.

Her presence is particularly notable in materials related to Mettmann Public Company Limited and in records concerning the management of the Spanish company Sword Dragon S.L. – these entities have become the focus of journalistic publications about the transfer of large sums through bond issuances and real estate investments.

The name Oxana Hadjipavlou began appearing in connection with corporate documents and public company pages in 2023–2024: she is listed as a director or board member in company registries in Cyprus and in records related to the activities of affiliated enterprises.

Читайте по темі: Börse als Verbrecher-Kulisse: Warum die 50-Millionen-Euro-Anleihe von Mettmann ein reiner Akt des Sanktionsbetrugs war

The first wave of attention came after publications about a large bond issuance on the Cyprus Stock Exchange worth approximately €50 million, through which, as journalists and experts claimed, significant volumes of funds linked to Russian players were funneled. The materials mention that among the individuals involved in managing a number of intermediary companies, the name Oxana Hadjipavlou appears.

What is known about Oxana Hadjipavlou

What draws attention is not so much her name itself, but the fact that she has been linked to controversial figures such as Boris Usherovich and Ilya Plotitsa, well-known Russian businessmen implicated in the withdrawal of funds from the state-owned Russian Railways (RZD) to offshore jurisdictions through the company «1520», associated with the Rotenbergs, close allies of Putin.

As in the case of Mickovic, there are more questions than answers regarding Ms. Oxana Hadjipavlou. Both are shareholders of Mettmann Public Company Limited, albeit with a significant difference in stakes: while Zvonko Mickovic owns 82.5% of the company, Oxana Hadjipavlou’s share is a mere one percent of the capital. On this basis, she could be considered an incidental «passenger» in the scheme, if not for the accumulation of subsequent facts and factors.

Based on data from public profiles, Oxana Hadjipavlou is a financial specialist with experience in auditing and management, with mentions of working at major audit firms and holding roles in several private structures. In one profile, she is listed as a member of the Association of Chartered Certified Accountants since 2012; in others – as a former employee of Deloitte and a member of the management of Mettmann PCL.

Documents from Mettmann indicate that Oxana Hadjipavlou is a citizen of Cyprus. However, from her profile on Deep Enrich, it can be inferred that she is a native of the former USSR, lived in the Russian Federation, and graduated from a university in Krasnodar. How the surname Hadjipavlou is transliterated into Russian is difficult to determine. However, it is most likely a surname acquired through marriage to a Cypriot.

Читайте по темі: How Mettmann Public Company Limited became a sanctions-busting money machine for Russian capital disguised as European investments

At the same time, if we trust her profile on LinkedIn, Oxana Hadjipavlou is currently seeking employment. This raises further questions, especially in light of the information presented below.

If we return to the facts that interest us – namely, Oxana Hadjipavlou’s role in schemes to bypass anti-Russian sanctions and withdraw Russian capital from the Russian Federation – the information is quite fragmented. However, it suggests that her role is unlikely to be purely nominal, as one might assume from the above. Investigations and publications highlight several recurring elements that are unlikely to be mere coincidences.

Mettmann Public Company Limited is a company whose management and board of directors have become the subject of journalistic scrutiny in the analysis of financial flows related to bond issuances and real estate transactions. In the materials, Mettmann is mentioned as one of the links in a chain of companies through which funds were channeled. Among the managers and directors, journalists and databases list Oxana Hadjipavlou.

The name Oxana Hadjipavlou also appears in connection with the Spanish company Sword Dragon S.L. – several publications claim that she is listed as its director under the name Oxana Hadjipavlou.

Sword Dragon S.L. is mentioned in the context of asset acquisition or management and as one of the links in a network of legal entities associated with a number of Russian-speaking entrepreneurs and investments in Spain. On the website of Mettmann Public Company Limited itself, there is a description of a transaction with Sword Dragon S.L.

In the same materials, alongside Mettmann and Sword Dragon S.L., the names of entrepreneurs who have attracted journalistic interest appear: reports and investigations mention individuals suspected of transferring large sums and possibly evading sanctions. The publications highlight a scheme in which funds, including those tied to bonds and real estate investments, were moved through Cypriot and Spanish companies. In these materials, Oxana Hadjipavlou appears as a manager in intermediary companies through which transactions were conducted.

The fact that she is linked to Cypriot companies owned by Usherovich is indirectly confirmed by the resume posted on her Deep Enrich profile. Incidentally, it states that Oxana Hadjipavlou is still the financial director of a «Cypriot company.» This contradicts her LinkedIn profile. Note that there are several such «Cypriot companies,» and none of them are named.

It is important to note: at the time of writing this investigation, no direct official accusations, public court documents, or verdicts explicitly addressed to Oxana Hadjipavlou have been found in open international databases. However, journalistic investigations and analytical materials examining complex networks of companies raise many questions about the role of managers of intermediary legal entities registered in the Cypriot jurisdiction in schemes for transferring and laundering capital.

What do the accusations against Oxana Hadjipavlou amount to

Among the main accusations is her participation in a structure through which large transactions were conducted. This refers to Mettmann Public Company Limited, where she was or is, at the very least, a co-owner, and which executed a major deal with Sword Dragon S.L., in which she was or is a director.

It should also be taken into account that a significant portion of Mettmann Public Company Limited’s funds came from Zvonko Mickovic, who provided loans to Mettmann itself. Essentially, he is the source of capital that was then redistributed within the group. Mettmann’s reports record large loans: from €161,000 to €5.8 million in separate tranches. The total amount of loans issued to related companies reaches €31.2 million. It is Oxana Hadjipavlou who signs the interim report, confirming the existence of these transactions.

Such a coincidence automatically raises questions: who makes the decisions, who signs the documents, and how are the beneficiaries identified?

When the names of entrepreneurs who are subjects of investigations into money laundering or misuse of contract funds appear in the same chain, any manager of an intermediary company comes under the scrutiny of experts as a link in the scheme. Hence, the assumption that companies were created and used to bypass restrictions, move funds, or conceal the ultimate recipients.

Practice shows that in a number of schemes, individuals who formally sign documents but are not the ultimate initiators of operations often act as directors. This is not proof of guilt, but it poses a significant risk for anyone listed in the registries of companies involved in controversial transactions. Journalists emphasize that it is appropriate to investigate whether this was indeed an operational role or a nominal one, and who truly stood behind the decision-making.

All these questions directly concern Oxana Hadjipavlou. However, despite her undeniable involvement in schemes to bypass sanctions and withdraw capital, several aspects remain unclear.

Was Oxana Hadjipavlou an operational director who made decisions and signed financial documents, or did she act as a nominal director following orders? If so, who exactly gave her instructions? What specific amounts passed through her hands, and what was their fate? Where did this money come from, and where did it go?

Who are the real beneficiaries and initiators of the transactions? Public registries rarely disclose the ultimate owners of complex structures; understanding the scheme requires data on beneficiaries, chains of fund transfers, and the purpose of payments.

Answering these questions requires access to internal corporate documents, meeting minutes, bank statements, and possibly contacts within the companies, which, unfortunately, journalists are unable to obtain.

Це може здивувати! Де в Україні розташований секретний обʼєкт часів СРСР, який прозвали “оком Саурона”

Епоха СРСР з її гонкою озброєнь і холодною війню проти Заходу залишила Україні у спадок об’єкт, який часом метафорично називають “Оком Саурона”. Про нього детальніше розповів історик та чинний голова Український інститут національної пам’яті Олександр Алфьоров, передають Патріоти України.

У ролику на своєму YouTube-каналі Алфьоров показав гігантську радіолокаційну станцію “Дуга”, розташовану на території Чорнобильської зони відчуження. За словами історика, росіяни збудували цей об’єкт для того, “щоби воювати з усім світом”. Масштаби об’єкта вражають: висота конструкції сягає близько 150 метрів, а довжина – майже пів кілометра. Станцію будували у 1972-1976 роках як частину системи раннього попередження про ракетні удари.

Алфьоров пояснює, що “Дуга” була збудована, щоби приймати сигнали, а інші об’єкти, які знаходились на Чернігівщині біля Любеча, випускали його далі. “Для чого це? Справа в тому, що ці сигнали мали фіксувати запуски ракет, які б летіли би з Сполучених Штатів Америки на Советкий Союз. І саме це був пункт приймальний, який власне отримував сигнал і мав попередити про те, що ракети вилітають”, – розповів він.

Історик також спростував популярний міф про інше призначення станції. “З дитинства я чув, що тут була система, яка глушила “Голос Америки” чи радіо “Свободу”. Знавці кажуть, що це не так”, – зазначив Алфьоров, наголосивши, що об’єкт використовувався суто для військового моніторингу.

Після аварії на Чорнобильській АЕС станція фактично втратила значення і припинила роботу. Та й до того вона функціонувала в експериментальному режимі.

“Так чи інакше, друзі, побудували його не просто так біля Чорнобильської станції, тому що ви уявіть собі, скільки неймовірної кількості електроенергії було потрібно для того, щоби обслуговувати цю історію”, – сказав Алфьоров.

Сьогодні “Дуга” залишається унікальною пам’яткою епохи холодної війни. Як наголосив історик, подібних об’єктів майже не збереглося. І навіть цей вцілів значною мірою через розташування в зоні радіаційного забруднення – розбирати його занадто небезпечно.

“Путін упустив момент виходу з війни, коли Трамп, тільки но обраний президентом, запропонував йому золотий міст”, – Фурса

“Кількість і купчастість балістичних ракет, що Путін кидає на Київ протягом однієї ночі, прямо пропорційна кількості заголовків у західних медіа про військову та економічну слабкість Росії й обернено пропорційна “успіхам” російської армії на фронті”, – пише у своєму блозі Сергій Фурса, передають Патріоти України.

“Дивно, що цього разу без “Орєшніка”. Бо Путіну потрібна була максимальна гучність. Щоб заглушити голоси в його голові. Голоси західної преси, шепіт поплічників і мовчазні ремствування підданих.

Дуже купно пішли статті в західній пресі про те, що у Путіна швах з економікою. Навіть попри подарунок від Трампа у вигляді дорогої нафти та частково знятих санкцій. Тут тобі і бізнес, який наголошує, що для порятунку економіки потрібно зупиняти війну. І чутки чи факти про те, що Центробанк і Мінфін наважились прийти до Путіна в бункер і заявити йому, що грошей на війну немає.

В останнє віриться дуже важко. Бо якось все скоріш буде нагадувати старий анекдот про сина, який буде менше їсти на тлі здорожчання алкоголю. Та й рідко коли російські чиновники виявляли таку хоробрість і не виходили потім через відкриті вікна. Хоча, може, коли це відбувається в бункері, де немає жодного віконечка, через який міг би залетіти український дрон, то наважитись легше.

Проте купчастість статей говорить про те, що відчуття кризи, що невідступно насувається на російську економіку, присутнє. І ті, у кого воно з’являється, почали дуже охоче ділитись цим відчуття із західними журналістами. І якщо відкинути традиційну параною і підозрілість, присутню щоразу, коли справа стосується Москви, то це не може не радувати. Особливо на тлі надприбутків, що отримує російський бюджет від війни в Затоці. Тим більше, що повністю ще всі доходи бюджету поки не відображались. Бо є часовий лаг з податків, і деякі податки платяться раз на квартал. І ми не бачимо всієї картини. Але міністр фінансів, що приходить до Путіна і наважується заговорити про завершення війни, бачить.

То що ж сталось? Все дуже просто. Війна — це дуже дорого. І поки в тумбочці було багато грошей, накопичених за 25 років дорогої нафти, Путін мав гроші на війну. Але гроші в тумбочці закінчуються. І треба робити вибір, як фінансувати війну. Бо лишилось зовсім мало.

Насправді, те що відбувається, є цілком очікуваним. Російська економіка вже рік як почала стагнувати, що також було пов’язано з витратами на війну. Вони розігнали інфляцію. Щоб приборкати інфляцію, підняли облікову ставку, — єдиний можливий вибір для раціонального економіста. А висока ставка не тільки придушила інфляцію, але й задушила економіку.

Плюс санкції. Плюс загальний настрій. Плюс останні проблеми з інтернетом. Це все наклалось після. І от в результаті в країні-агресорці реальні доходи населення у 2026 році почали падати. В той час як в Україні вони продовжують зростати. Хоча війна неймовірно більше вдарила по економіці України.

Насправді, Путін упустив момент виходу, коли Трамп, тільки но обраний президентом, запропонував йому золотий міст. Що для всіх навколо зробило б Путіна переможцем. Навіть після провалу 2022 року.

Але він не взяв пропозицію, від якої не можна було відмовлятись. І тепер ситуація кожен день погіршується. І він просто не може виступати з позиції сили. І мова не тільки про стагнацію російської армії на фронті і дефіцит палива в Криму. Знов таки, в першу чергу, про економіку, яка дуже часто є результатом очікувань. І коли криза погіршує очікування, вони самі по собі поглиблюють кризу. І все рухається вниз у пошуках дна. Але дна немає, поки йде війна.

В Україні часто тиражують помилкову тезу, що Путіну потрібна війна, щоб тримати економіку на плаву. Бо є якась економіка воєнного часу. І є витрати на виробництво зброї та гроші російським солдатам. І без цього російська економіка заглухне. Але тут важливе не “війна”, а “витрати”. Власне, коли у вас є гроші і ви волієте їх витрачати, не принципово на що. Ви можете стимулювати економіку неефективно, спалюючи гроші у війні. А можете, якщо ці гроші у вас є, вкладати в інфраструктуру, робити масштабні проєкти, зменшити податки, і набагато краще ту саму економіку стимулювати. Не кажучи вже про те, що завершення війни поверне надію на “нормальність” у росіян. А ці надії підживлять інвестиційну активність.

Але знову ж таки. Ключове – наявність грошей. У випадку України – є ЄС. І можливість підвищувати чек. Причому поки ЄС не використовує всі свої можливості. Навіть в контексті заморожених російських активів. Але гроші є. А якщо їх немає? У звичайному світі тоді ви обмежуєте дефіцит бюджету, скорочуєте витрати. Але з війною так не працює. Війна завжди голодна. Завжди потребує нових грошей. І виходить, що єдиний варіант тоді – це запускати друкарський верстат. Що стане дуже гучним сигналом для всієї економіки, що ситуація буде погіршуватись і далі. І ще швидше. А ці очікування спровокують прискорення падіння.

Чи означає це, що Путін зараз точно зупиниться?

Звісно, що ні. Погіршення в російській економіці йде поступово. Завтра трохи гірше, ніж сьогодні. А через місяць буде не сильно й гірше, ніж завтра. І Путін завжди може думати, що в нього ще є час зірвати стоп-кран. Але це і є пастка. Бо найкращий момент для виходу він вже упустив. Але Путін може так не думати. По-перше, тому що вірить, що Україна може не витримати першою. Вірить на основі карт, які йому малюють його посіпаки. По-друге, тому що Трамп, який постійно дарує щось Путіну. Минулого року подарував шанс вийти переможцем. Цього року подарував дорогу нафту. З таким Санта-Клаусом завжди чекаєш наступного Різдва в надії на диво. А поки надія є, Путін буде продовжувати. Щоб йому там не розповідали нудні фінансисти.

Але ці голоси його непокоять. І він буде намагатися їх приглушити. Як вміє. Як вміє терорист. Вибухами”.

“Масштабують дуже швидко”: Маломуж повідомив, скільки ракет у Росії залишилось після масованого удару

У ніч на 2 червня Росія в межах чергового масованого удару по Україні, обравши основним напрямком її столицю, використала дрони, ракети повітряного, морського та наземного базування різних типів. Загалом ворог спрямував 729 засобів ураження, передають Патріоти України

Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж в етері 24 Каналу, коментуючи комбінований удар по Україні, наголосив на тому, що Росія давно перевела свою економіку на воєнний лад, зробивши зараз акцент на виробництві БпЛА і швидкому масштабуванню безпілотників.

Зі слів генерала армії, балістики й крилатих ракет у Росії нині налічується до 1200 одиниць. У росіян виробничий процес триває постійно. “Цирконів” у ворога до 60 одиниць, “Кинджалів” – до 40, “Орешників” – до 5. Безпілотників різних типів ворог щомісяця виготовляє десятки тисяч.

Масштабують дуже швидко. В цьому в них нема дефіциту. Хоч вони й не такі точні та ефективні, але їх масово запускають, вони намагаються пробити українську ППО, завдати більше ударів як по цивільному населенню, так і по військах ЗСУ, – озвучив Маломуж.

Екскерівник СЗР підкреслив, що Росія обрала тактику суттєвого нарощення ударних засобів та завдання системних ударів. З його слів, Путін прагне терором змусити Україну здатися. А от міжнародні партнери й ООН, як звернув увагу Маломуж, на це реагують мляво.

Так, США та Європа заявляють, що такі терористичні атаки є недопустимими й не раз закликали Росію не йти на такі дії, але у Кремлі на це увагу не звертають. Путін зважає тільки на силу: тиск на російську армію на фронті, удари по об’єктах її ВПК, санкції проти неї.

Сьогодні Росію посилює зокрема Китай, який передає необхідні засоби. Маломуж наголосив на тому, що активно працює тіньова модель контрабанди. З його слів, крилата ракета Х-22, яка здана знищувати житлові будинки, і яку Росія не раз скеровувала по Україні, має деталі для комплектування зі США, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю.

“Росія активно і ефективно використовує такі контрабандні канали для підготовки засобів ураження. Тому що випуск цих систем припадає на 2025 – 2026 роки. Це період активної фази війни. Зараз поряд з завданням протидії, контрударами по місцях розміщення цих засобів в Росії та Криму, звідки запускались “Циркони”, треба активно працювати з партнерами задля перекриття таких каналів”, – підкреслив Маломуж.

Він наголосив, що якщо Росія не матиме високоточних плат і чіпів для виробництва зброї, систем наведення, тоді не зможе сформувати ударні групи з “Кинджалів”, “Цирконів”, “Орешників”. Це, зі слів Маломужа, велика робота спецслужб, яка покликана відстежувати кожен канал, через який експортуються запчастини.

Як правило, вони продаються третім країнам, а ті вже перепродають Росії, або фірмам, які зареєстровані на інших платформах чи країнах, і відправляють на російські заводи-виробники ракет і дронів. Цим якраз пояснюється, як росіяни можуть активно масштабувати цей процес, – зауважив генерал армії.

Заробляв на ЗСУ та дискредитував мобілізацію: суд виніс вирок скандальному блогеру Шавлюку

Вінницький міський суд засудив блогера і засновника інформаційного агентства Олександра Шавлюка до 3 років ув’язнення — за дискредитацію мобілізаційних заходів ТЦК та привласнення коштів, зібраних нібито на потреби ЗСУ.

Про це повідомляє Вінницький міський суд.

Суд встановив, що Шавлюк поширював матеріали, спрямовані на формування негативного ставлення до військовослужбовців в умовах особливого періоду, а також ображав особовий склад ТЦК та СП. Паралельно він оголошував публічні збори на армію, однак зібрані кошти, за висновком суду, витрачав у власних інтересах.

“Так, підозрюваний чинив протиправні дії для формування у суспільства негативного ставлення до військовослужбовців в особливий період”, — йдеться у повідомленні суду.

Вирок ухвалено за ч. 1, 2 ст. 190 (шахрайство) та ч. 2 ст. 435-1 (дискредитація діяльності ЗСУ) Кримінального кодексу України. У ході розгляду справи суд допитав потерпілих, свідків і експерта-лінгвіста, а також дослідив письмові та відеодокази.

Читайте по темі: Жахлива ДТП у Києві: встановлено особи чотирьох загиблих, наймолодшій жертві було 12 років

Шавлюка затримали у листопаді 2024 року. Первісно СБУ повідомила йому про підозру за ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ) та ст. 190 КК. Сам блогер вину заперечував, а захист кваліфікував переслідування як політично мотивоване і оскаржував дії слідства.

Новий обмін «1000 на 1000»: можуть повернути жінок і важкопоранених, — ГУР

У Головному управлінні розвідки повідомили, що Україна готує новий етап обміну полоненими за форматом «1000 на 1000», який буде змішаного типу. Очікується, що можуть повернути жінок, важкохворих і важкопоранених українців.

Про це повідомив речник ГУР Міністерства оборони Андрій Юсов, передає «Громадське».

За даними Юсова, в російському полоні наразі перебувають різні категорії українців. Деякі були захоплені у полон росіянами ще в 2022 році. Тому в рамках обміну хочуть повернути додому і військових, і цивільних. Зокрема, жінок, важкопоранених, важкохворих та тих, хто перебуває в неволі найдовше, з 2022 року.

«Перемовини тривають. Коли буде конкретний втілений результат, тоді будемо його коментувати детально. На даному етапі можемо констатувати, що наступні обміни готуються», – сказав Юсов.

Також він додав, що повертатимуть представників різних підрозділів і напрямків.