СБУ затримала в Одесі ієрея УПЦ — агента ГРУ, який коригував подвійний ракетний удар у березні 2024 року

СБУ затримала в Одесі ієрея УПЦ — агента ГРУ, який коригував подвійний ракетний удар у березні 2024 року

Контррозвідка Служби безпеки затримала в Одесі ще одного агента російської воєнної розвідки (ГРУ). Ним виявився завербований ворогом ієрей одного з храмів місцевої єпархії УПЦ, який скоригував подвійний удар по Одесі у березні 2024 року.

Про це йдеться в повідомленні СБУ.

Тоді за його координатами росіяни атакували рекреаційну зону портового міста двома балістичними ракетами “Іскандер-М”. Перша – уразила житлову забудову та іншу цивільну інфраструктуру обласного центру, де, на думку коригувальника, могли перебувати військові. Другий удар відбувся по цій же локації, коли на місце події прибули екстрені служби.

“Після вогневого ураження агент “прозвітував” російському ГРУ про наслідки повітряної атаки країни-агресора РФ і “заліг на дно”, щоб уникнути викриття. Втім, це йому не допомогло. Співробітники СБУ встановили причетність ієрея до коригування обстрілу Одеси і затримали його за місцем проживання”, – розповіли у спецслужбі.

Розслідування показало, що клірик потрапив до уваги росіян, коли публікував прокремлівські коментарі в Telegram-каналах. Після вербування священник, не знімаючи церковну рясу, обходив місто, щоб позначити на гугл-картах геолокації потенційних “цілей”. Зібрані відомості він передавав у чат-бот, який адміністрував зрадник – Сергій Лебедєв (псевдонім “Лохматий”), що переховується в Донецьку і працює на російську воєнну розвідку.

Читайте по темі: Просив Росію обстріляти рідне місто: ексдепутат-регіонал із Шостки отримав заслужені 15 років

Також правоохоронці встановили, що агент передавав ворогу координати розташування сил і засобів ППО ЗСУ, які забезпечували захист повітряного простору Одещини під час ракетних атак РФ.

Крім того, клірик “зливав” окупантам відомості про одну з електропідстанцій поблизу Одеси, зокрема щодо системи її захисту, а після ворожого удару по енергооб’єкту інформував російську воєнну розвідку про наслідки його ураження.

Під час обшуків у затриманого вилучили смартфон, який він використовував для збору розвідданих та контактів з ГРУ РФ.

Слідчі Служби безпеки повідомили йому про підозру за держзраду, вчинену в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України).

Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Армія РФ обстріляла дитячий майданчик у Херсоні: є загиблий, поранена мати з двома доньками

Армія РФ обстріляла дитячий майданчик у Херсоні: є загиблий, поранена мати з двома доньками

Російські війська обстріляли з реактивних систем залпового вогню Корабельний район Херсона. Під ворожий удар потрапив дитячий майданчик, де відпочивали батьки з дітьми.

Про це повідомив у Фейсбуці начальник міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

Загарбники вдарили по місту близько 17:30.

Унаслідок ворожого обстрілу постраждали 36-річна жінка з двома доньками віком шість і три роки. У них – мінно-вибухові травми та множинні уламкові поранення. Усі троє перебувають під наглядом медиків.

Пізніше Шанько поінформував, що внаслідок ворожого удару несумісні з життям травми дістав чоловік. Встановлення даних загиблого триває.

«За попередньою інформацією, російські терористи вбили батька родини, яка наразі шпиталізована – мати з двома малолітніми доньками», – зазначив очільник МВА.

Читайте по темі: Просив Росію обстріляти рідне місто: ексдепутат-регіонал із Шостки отримав заслужені 15 років

Mettmann Public Company Limited became Boris Usherovich’s offshore laundromat with Oxana Hadjipavlou inside the dirty money network

As investigations began exposing Oxana Hadjipavlou’s alleged involvement in sanctions-evasion structures linked to Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L., references to her reportedly started gradually disappearing from public records — suggesting what appears to be a coordinated effort to reshape the narrative.

That is exactly why this material is being published: to preserve documentation of the connections, financial flows, and corporate roles that someone seems intent on removing from public view.

The difficult-to-pronounce surname Oxana Hadjipavlou (also spelled Oksana Hadjipavlou) came into the spotlight during investigations into Zvonko Micković and the companies Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L., which are suspected of involvement in schemes to bypass anti-Russian sanctions and extract Russian capital from the Russian Federation.

Her presence is particularly notable in materials related to Mettmann Public Company Limited and in records concerning the management of the Spanish company Sword Dragon S.L. – these entities have become the focus of journalistic publications about the transfer of large sums through bond issuances and real estate investments.

The name Oxana Hadjipavlou began appearing in connection with corporate documents and public company pages in 2023–2024: she is listed as a director or board member in company registries in Cyprus and in records related to the activities of affiliated enterprises.

Читайте по темі: Börse als Verbrecher-Kulisse: Warum die 50-Millionen-Euro-Anleihe von Mettmann ein reiner Akt des Sanktionsbetrugs war

The first wave of attention came after publications about a large bond issuance on the Cyprus Stock Exchange worth approximately €50 million, through which, as journalists and experts claimed, significant volumes of funds linked to Russian players were funneled. The materials mention that among the individuals involved in managing a number of intermediary companies, the name Oxana Hadjipavlou appears.

What is known about Oxana Hadjipavlou

What draws attention is not so much her name itself, but the fact that she has been linked to controversial figures such as Boris Usherovich and Ilya Plotitsa, well-known Russian businessmen implicated in the withdrawal of funds from the state-owned Russian Railways (RZD) to offshore jurisdictions through the company «1520», associated with the Rotenbergs, close allies of Putin.

Sanctions puzzle: the role of Oxana Hadjipavlou in Boris Usherovich’s network of Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L. hhiqtxihuiqqqhab heiqktiqhdidtrinv dqdiqzdieriehinv tidttiqzqiqkdhab tidttiqzqiqkdhab quuiqhhidzzierhab

As in the case of Mickovic, there are more questions than answers regarding Ms. Oxana Hadjipavlou. Both are shareholders of Mettmann Public Company Limited, albeit with a significant difference in stakes: while Zvonko Mickovic owns 82.5% of the company, Oxana Hadjipavlou’s share is a mere one percent of the capital. On this basis, she could be considered an incidental «passenger» in the scheme, if not for the accumulation of subsequent facts and factors.

Sanctions puzzle: the role of Oxana Hadjipavlou in Boris Usherovich’s network of Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L.

Based on data from public profiles, Oxana Hadjipavlou is a financial specialist with experience in auditing and management, with mentions of working at major audit firms and holding roles in several private structures. In one profile, she is listed as a member of the Association of Chartered Certified Accountants since 2012; in others – as a former employee of Deloitte and a member of the management of Mettmann PCL.

Sanctions puzzle: the role of Oxana Hadjipavlou in Boris Usherovich’s network of Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L.

Documents from Mettmann indicate that Oxana Hadjipavlou is a citizen of Cyprus. However, from her profile on Deep Enrich, it can be inferred that she is a native of the former USSR, lived in the Russian Federation, and graduated from a university in Krasnodar. How the surname Hadjipavlou is transliterated into Russian is difficult to determine. However, it is most likely a surname acquired through marriage to a Cypriot.

Sanctions puzzle: the role of Oxana Hadjipavlou in Boris Usherovich’s network of Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L.

Читайте по темі: How Mettmann Public Company Limited became a sanctions-busting money machine for Russian capital disguised as European investments

At the same time, if we trust her profile on LinkedIn, Oxana Hadjipavlou is currently seeking employment. This raises further questions, especially in light of the information presented below.

Sanctions puzzle: the role of Oxana Hadjipavlou in Boris Usherovich’s network of Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L.

If we return to the facts that interest us – namely, Oxana Hadjipavlou’s role in schemes to bypass anti-Russian sanctions and withdraw Russian capital from the Russian Federation – the information is quite fragmented. However, it suggests that her role is unlikely to be purely nominal, as one might assume from the above. Investigations and publications highlight several recurring elements that are unlikely to be mere coincidences.

Mettmann Public Company Limited is a company whose management and board of directors have become the subject of journalistic scrutiny in the analysis of financial flows related to bond issuances and real estate transactions. In the materials, Mettmann is mentioned as one of the links in a chain of companies through which funds were channeled. Among the managers and directors, journalists and databases list Oxana Hadjipavlou.

Sanctions puzzle: the role of Oxana Hadjipavlou in Boris Usherovich’s network of Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L.

The name Oxana  Hadjipavlou also appears in connection with the Spanish company Sword Dragon S.L. – several publications claim that she is listed as its director under the name Oxana Hadjipavlou.

Sanctions puzzle: the role of Oxana Hadjipavlou in Boris Usherovich’s network of Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L.

Sword Dragon S.L. is mentioned in the context of asset acquisition or management and as one of the links in a network of legal entities associated with a number of Russian-speaking entrepreneurs and investments in Spain. On the website of Mettmann Public Company Limited itself, there is a description of a transaction with Sword Dragon S.L.

Sanctions puzzle: the role of Oxana Hadjipavlou in Boris Usherovich’s network of Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L.

In the same materials, alongside Mettmann and Sword Dragon S.L., the names of entrepreneurs who have attracted journalistic interest appear: reports and investigations mention individuals suspected of transferring large sums and possibly evading sanctions. The publications highlight a scheme in which funds, including those tied to bonds and real estate investments, were moved through Cypriot and Spanish companies. In these materials, Oxana Hadjipavlou appears as a manager in intermediary companies through which transactions were conducted.

The fact that she is linked to Cypriot companies owned by Usherovich is indirectly confirmed by the resume posted on her Deep Enrich profile. Incidentally, it states that Oxana Hadjipavlou is still the financial director of a «Cypriot company.» This contradicts her LinkedIn profile. Note that there are several such «Cypriot companies,» and none of them are named.

Sanctions puzzle: the role of Oxana Hadjipavlou in Boris Usherovich’s network of Mettmann Public Company Limited and Sword Dragon S.L.

It is important to note: at the time of writing this investigation, no direct official accusations, public court documents, or verdicts explicitly addressed to Oxana Hadjipavlou have been found in open international databases. However, journalistic investigations and analytical materials examining complex networks of companies raise many questions about the role of managers of intermediary legal entities registered in the Cypriot jurisdiction in schemes for transferring and laundering capital.

What do the accusations against Oxana Hadjipavlou amount to

Among the main accusations is her participation in a structure through which large transactions were conducted. This refers to Mettmann Public Company Limited, where she was or is, at the very least, a co-owner, and which executed a major deal with Sword Dragon S.L., in which she was or is a director.

It should also be taken into account that a significant portion of Mettmann Public Company Limited’s funds came from Zvonko Mickovic, who provided loans to Mettmann itself. Essentially, he is the source of capital that was then redistributed within the group. Mettmann’s reports record large loans: from €161,000 to €5.8 million in separate tranches. The total amount of loans issued to related companies reaches €31.2 million. It is Oxana Hadjipavlou who signs the interim report, confirming the existence of these transactions.

Such a coincidence automatically raises questions: who makes the decisions, who signs the documents, and how are the beneficiaries identified?

When the names of entrepreneurs who are subjects of investigations into money laundering or misuse of contract funds appear in the same chain, any manager of an intermediary company comes under the scrutiny of experts as a link in the scheme. Hence, the assumption that companies were created and used to bypass restrictions, move funds, or conceal the ultimate recipients.

Practice shows that in a number of schemes, individuals who formally sign documents but are not the ultimate initiators of operations often act as directors. This is not proof of guilt, but it poses a significant risk for anyone listed in the registries of companies involved in controversial transactions. Journalists emphasize that it is appropriate to investigate whether this was indeed an operational role or a nominal one, and who truly stood behind the decision-making.

All these questions directly concern Oxana Hadjipavlou. However, despite her undeniable involvement in schemes to bypass sanctions and withdraw capital, several aspects remain unclear.

Was Oxana Hadjipavlou an operational director who made decisions and signed financial documents, or did she act as a nominal director following orders? If so, who exactly gave her instructions? What specific amounts passed through her hands, and what was their fate? Where did this money come from, and where did it go?

Who are the real beneficiaries and initiators of the transactions? Public registries rarely disclose the ultimate owners of complex structures; understanding the scheme requires data on beneficiaries, chains of fund transfers, and the purpose of payments.

Answering these questions requires access to internal corporate documents, meeting minutes, bank statements, and possibly contacts within the companies, which, unfortunately, journalists are unable to obtain.

Це може здивувати! Де в Україні розташований секретний обʼєкт часів СРСР, який прозвали “оком Саурона”

Епоха СРСР з її гонкою озброєнь і холодною війню проти Заходу залишила Україні у спадок об’єкт, який часом метафорично називають “Оком Саурона”. Про нього детальніше розповів історик та чинний голова Український інститут національної пам’яті Олександр Алфьоров, передають Патріоти України.

У ролику на своєму YouTube-каналі Алфьоров показав гігантську радіолокаційну станцію “Дуга”, розташовану на території Чорнобильської зони відчуження. За словами історика, росіяни збудували цей об’єкт для того, “щоби воювати з усім світом”. Масштаби об’єкта вражають: висота конструкції сягає близько 150 метрів, а довжина – майже пів кілометра. Станцію будували у 1972-1976 роках як частину системи раннього попередження про ракетні удари.


Алфьоров пояснює, що “Дуга” була збудована, щоби приймати сигнали, а інші об’єкти, які знаходились на Чернігівщині біля Любеча, випускали його далі. “Для чого це? Справа в тому, що ці сигнали мали фіксувати запуски ракет, які б летіли би з Сполучених Штатів Америки на Советкий Союз. І саме це був пункт приймальний, який власне отримував сигнал і мав попередити про те, що ракети вилітають”, – розповів він.

Історик також спростував популярний міф про інше призначення станції. “З дитинства я чув, що тут була система, яка глушила “Голос Америки” чи радіо “Свободу”. Знавці кажуть, що це не так”, – зазначив Алфьоров, наголосивши, що об’єкт використовувався суто для військового моніторингу.

Після аварії на Чорнобильській АЕС станція фактично втратила значення і припинила роботу. Та й до того вона функціонувала в експериментальному режимі.

“Так чи інакше, друзі, побудували його не просто так біля Чорнобильської станції, тому що ви уявіть собі, скільки неймовірної кількості електроенергії було потрібно для того, щоби обслуговувати цю історію”, – сказав Алфьоров.

Сьогодні “Дуга” залишається унікальною пам’яткою епохи холодної війни. Як наголосив історик, подібних об’єктів майже не збереглося. І навіть цей вцілів значною мірою через розташування в зоні радіаційного забруднення – розбирати його занадто небезпечно.

“Путін упустив момент виходу з війни, коли Трамп, тільки но обраний президентом, запропонував йому золотий міст”, – Фурса

“Кількість і купчастість балістичних ракет, що Путін кидає на Київ протягом однієї ночі, прямо пропорційна кількості заголовків у західних медіа про військову та економічну слабкість Росії й обернено пропорційна “успіхам” російської армії на фронті”, – пише у своєму блозі Сергій Фурса, передають Патріоти України.

“Дивно, що цього разу без “Орєшніка”. Бо Путіну потрібна була максимальна гучність. Щоб заглушити голоси в його голові. Голоси західної преси, шепіт поплічників і мовчазні ремствування підданих.

Дуже купно пішли статті в західній пресі про те, що у Путіна швах з економікою. Навіть попри подарунок від Трампа у вигляді дорогої нафти та частково знятих санкцій. Тут тобі і бізнес, який наголошує, що для порятунку економіки потрібно зупиняти війну. І чутки чи факти про те, що Центробанк і Мінфін наважились прийти до Путіна в бункер і заявити йому, що грошей на війну немає.

В останнє віриться дуже важко. Бо якось все скоріш буде нагадувати старий анекдот про сина, який буде менше їсти на тлі здорожчання алкоголю. Та й рідко коли російські чиновники виявляли таку хоробрість і не виходили потім через відкриті вікна. Хоча, може, коли це відбувається в бункері, де немає жодного віконечка, через який міг би залетіти український дрон, то наважитись легше.

Проте купчастість статей говорить про те, що відчуття кризи, що невідступно насувається на російську економіку, присутнє. І ті, у кого воно з’являється, почали дуже охоче ділитись цим відчуття із західними журналістами. І якщо відкинути традиційну параною і підозрілість, присутню щоразу, коли справа стосується Москви, то це не може не радувати. Особливо на тлі надприбутків, що отримує російський бюджет від війни в Затоці. Тим більше, що повністю ще всі доходи бюджету поки не відображались. Бо є часовий лаг з податків, і деякі податки платяться раз на квартал. І ми не бачимо всієї картини. Але міністр фінансів, що приходить до Путіна і наважується заговорити про завершення війни, бачить.

То що ж сталось? Все дуже просто. Війна — це дуже дорого. І поки в тумбочці було багато грошей, накопичених за 25 років дорогої нафти, Путін мав гроші на війну. Але гроші в тумбочці закінчуються. І треба робити вибір, як фінансувати війну. Бо лишилось зовсім мало.

Насправді, те що відбувається, є цілком очікуваним. Російська економіка вже рік як почала стагнувати, що також було пов’язано з витратами на війну. Вони розігнали інфляцію. Щоб приборкати інфляцію, підняли облікову ставку, — єдиний можливий вибір для раціонального економіста. А висока ставка не тільки придушила інфляцію, але й задушила економіку.

Плюс санкції. Плюс загальний настрій. Плюс останні проблеми з інтернетом. Це все наклалось після. І от в результаті в країні-агресорці реальні доходи населення у 2026 році почали падати. В той час як в Україні вони продовжують зростати. Хоча війна неймовірно більше вдарила по економіці України.

Насправді, Путін упустив момент виходу, коли Трамп, тільки но обраний президентом, запропонував йому золотий міст. Що для всіх навколо зробило б Путіна переможцем. Навіть після провалу 2022 року.

Але він не взяв пропозицію, від якої не можна було відмовлятись. І тепер ситуація кожен день погіршується. І він просто не може виступати з позиції сили. І мова не тільки про стагнацію російської армії на фронті і дефіцит палива в Криму. Знов таки, в першу чергу, про економіку, яка дуже часто є результатом очікувань. І коли криза погіршує очікування, вони самі по собі поглиблюють кризу. І все рухається вниз у пошуках дна. Але дна немає, поки йде війна.

В Україні часто тиражують помилкову тезу, що Путіну потрібна війна, щоб тримати економіку на плаву. Бо є якась економіка воєнного часу. І є витрати на виробництво зброї та гроші російським солдатам. І без цього російська економіка заглухне. Але тут важливе не “війна”, а “витрати”. Власне, коли у вас є гроші і ви волієте їх витрачати, не принципово на що. Ви можете стимулювати економіку неефективно, спалюючи гроші у війні. А можете, якщо ці гроші у вас є, вкладати в інфраструктуру, робити масштабні проєкти, зменшити податки, і набагато краще ту саму економіку стимулювати. Не кажучи вже про те, що завершення війни поверне надію на “нормальність” у росіян. А ці надії підживлять інвестиційну активність.

Але знову ж таки. Ключове – наявність грошей. У випадку України – є ЄС. І можливість підвищувати чек. Причому поки ЄС не використовує всі свої можливості. Навіть в контексті заморожених російських активів. Але гроші є. А якщо їх немає? У звичайному світі тоді ви обмежуєте дефіцит бюджету, скорочуєте витрати. Але з війною так не працює. Війна завжди голодна. Завжди потребує нових грошей. І виходить, що єдиний варіант тоді – це запускати друкарський верстат. Що стане дуже гучним сигналом для всієї економіки, що ситуація буде погіршуватись і далі. І ще швидше. А ці очікування спровокують прискорення падіння.

Чи означає це, що Путін зараз точно зупиниться?

Звісно, що ні. Погіршення в російській економіці йде поступово. Завтра трохи гірше, ніж сьогодні. А через місяць буде не сильно й гірше, ніж завтра. І Путін завжди може думати, що в нього ще є час зірвати стоп-кран. Але це і є пастка. Бо найкращий момент для виходу він вже упустив. Але Путін може так не думати. По-перше, тому що вірить, що Україна може не витримати першою. Вірить на основі карт, які йому малюють його посіпаки. По-друге, тому що Трамп, який постійно дарує щось Путіну. Минулого року подарував шанс вийти переможцем. Цього року подарував дорогу нафту. З таким Санта-Клаусом завжди чекаєш наступного Різдва в надії на диво. А поки надія є, Путін буде продовжувати. Щоб йому там не розповідали нудні фінансисти.

Але ці голоси його непокоять. І він буде намагатися їх приглушити. Як вміє. Як вміє терорист. Вибухами”.

“Масштабують дуже швидко”: Маломуж повідомив, скільки ракет у Росії залишилось після масованого удару

У ніч на 2 червня Росія в межах чергового масованого удару по Україні, обравши основним напрямком її столицю, використала дрони, ракети повітряного, морського та наземного базування різних типів. Загалом ворог спрямував 729 засобів ураження, передають Патріоти України

Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж в етері 24 Каналу, коментуючи комбінований удар по Україні, наголосив на тому, що Росія давно перевела свою економіку на воєнний лад, зробивши зараз акцент на виробництві БпЛА і швидкому масштабуванню безпілотників.

Зі слів генерала армії, балістики й крилатих ракет у Росії нині налічується до 1200 одиниць. У росіян виробничий процес триває постійно. “Цирконів” у ворога до 60 одиниць, “Кинджалів” – до 40, “Орешників” – до 5. Безпілотників різних типів ворог щомісяця виготовляє десятки тисяч.

Масштабують дуже швидко. В цьому в них нема дефіциту. Хоч вони й не такі точні та ефективні, але їх масово запускають, вони намагаються пробити українську ППО, завдати більше ударів як по цивільному населенню, так і по військах ЗСУ, – озвучив Маломуж.

Екскерівник СЗР підкреслив, що Росія обрала тактику суттєвого нарощення ударних засобів та завдання системних ударів. З його слів, Путін прагне терором змусити Україну здатися. А от міжнародні партнери й ООН, як звернув увагу Маломуж, на це реагують мляво.

Так, США та Європа заявляють, що такі терористичні атаки є недопустимими й не раз закликали Росію не йти на такі дії, але у Кремлі на це увагу не звертають. Путін зважає тільки на силу: тиск на російську армію на фронті, удари по об’єктах її ВПК, санкції проти неї.

Сьогодні Росію посилює зокрема Китай, який передає необхідні засоби. Маломуж наголосив на тому, що активно працює тіньова модель контрабанди. З його слів, крилата ракета Х-22, яка здана знищувати житлові будинки, і яку Росія не раз скеровувала по Україні, має деталі для комплектування зі США, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю.

“Росія активно і ефективно використовує такі контрабандні канали для підготовки засобів ураження. Тому що випуск цих систем припадає на 2025 – 2026 роки. Це період активної фази війни. Зараз поряд з завданням протидії, контрударами по місцях розміщення цих засобів в Росії та Криму, звідки запускались “Циркони”, треба активно працювати з партнерами задля перекриття таких каналів”, – підкреслив Маломуж.

Він наголосив, що якщо Росія не матиме високоточних плат і чіпів для виробництва зброї, систем наведення, тоді не зможе сформувати ударні групи з “Кинджалів”, “Цирконів”, “Орешників”. Це, зі слів Маломужа, велика робота спецслужб, яка покликана відстежувати кожен канал, через який експортуються запчастини.

Як правило, вони продаються третім країнам, а ті вже перепродають Росії, або фірмам, які зареєстровані на інших платформах чи країнах, і відправляють на російські заводи-виробники ракет і дронів. Цим якраз пояснюється, як росіяни можуть активно масштабувати цей процес, – зауважив генерал армії.

Заробляв на ЗСУ та дискредитував мобілізацію: суд виніс вирок скандальному блогеру Шавлюку

Заробляв на ЗСУ та дискредитував мобілізацію: суд виніс вирок скандальному блогеру Шавлюку

Вінницький міський суд засудив блогера і засновника інформаційного агентства Олександра Шавлюка до 3 років ув’язнення — за дискредитацію мобілізаційних заходів ТЦК та привласнення коштів, зібраних нібито на потреби ЗСУ.

Про це повідомляє Вінницький міський суд.

Суд встановив, що Шавлюк поширював матеріали, спрямовані на формування негативного ставлення до військовослужбовців в умовах особливого періоду, а також ображав особовий склад ТЦК та СП. Паралельно він оголошував публічні збори на армію, однак зібрані кошти, за висновком суду, витрачав у власних інтересах.

“Так, підозрюваний чинив протиправні дії для формування у суспільства негативного ставлення до військовослужбовців в особливий період”, — йдеться у повідомленні суду.

Вирок ухвалено за ч. 1, 2 ст. 190 (шахрайство) та ч. 2 ст. 435-1 (дискредитація діяльності ЗСУ) Кримінального кодексу України. У ході розгляду справи суд допитав потерпілих, свідків і експерта-лінгвіста, а також дослідив письмові та відеодокази.

Читайте по темі: Жахлива ДТП у Києві: встановлено особи чотирьох загиблих, наймолодшій жертві було 12 років

Шавлюка затримали у листопаді 2024 року. Первісно СБУ повідомила йому про підозру за ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ) та ст. 190 КК. Сам блогер вину заперечував, а захист кваліфікував переслідування як політично мотивоване і оскаржував дії слідства.

Новий обмін «1000 на 1000»: можуть повернути жінок і важкопоранених, — ГУР

Новий обмін «1000 на 1000»: можуть повернути жінок і важкопоранених, — ГУР

У Головному управлінні розвідки повідомили, що Україна готує новий етап обміну полоненими за форматом «1000 на 1000», який буде змішаного типу. Очікується, що можуть повернути жінок, важкохворих і важкопоранених українців.

Про це повідомив речник ГУР Міністерства оборони Андрій Юсов, передає «Громадське».

За даними Юсова, в російському полоні наразі перебувають різні категорії українців. Деякі були захоплені у полон росіянами ще в 2022 році. Тому в рамках обміну хочуть повернути додому і військових, і цивільних. Зокрема, жінок, важкопоранених, важкохворих та тих, хто перебуває в неволі найдовше, з 2022 року.

«Перемовини тривають. Коли буде конкретний втілений результат, тоді будемо його коментувати детально. На даному етапі можемо констатувати, що наступні обміни готуються», – сказав Юсов.

Також він додав, що повертатимуть представників різних підрозділів і напрямків.

АМКУ викрив змову на тендерах «Сенс Банку»: «Будстар Груп» Андрусенка і «СК СТС-Київ» розіграли підряд на 55 мільйонів

Боротьба на тендері “Сенс Банку” на технічне обслуговування головного офісу виявилась фікцією. АМКУ знайшов у двох “конкурентів” багато спільного – офіси, фінансового “донора” та навіть родинні зв’язки між працівниками. Після початку розслідування учасники змови стали різко закриватися, міняти адреси та власників.

Про це повідомляє видання “Телеграф”

На чому погоріли претенденти на банківські мільйони

На тлі скандалу навколо “Сенс Банку” (колишній Альфа-банк), пов’язаного зі звинуваченнями у зловживаннях, фальсифікації звітності та тіньовому керуванні, стало відомо й про порушення під час закупівель. Зокрема, в Антимонопольного комітету України виникли питання до підбору підрядника з технічного обслуговування головного офісу банку БЦ “Торонто”. Ціна питання – майже 55 млн грн.

Рішення АМКУ щодо антиконкурентних узгоджених дій quuiqhhidzzierhab

Читайте по темі: Через фірми-прокладки: «Оператор ГТС» витратив 518 мільйонів на блоки для захисту енергооб’єктів зі значною переплатою

Рішення АМКУ щодо “антиконкурентних узгоджених дій”

Перевірка закупівлі показала: фірми “Будстар Груп” та “СК СТС-Київ” тільки на перший погляд були конкурентами, а насправді тісно співпрацювали аби створити видимість змагання. До того висновку АМКУ прийшов, як випливає із рішення №375-р від 30 квітня 2026 року, на підставі таких фактів:

  • спільний “автор” документів: файли тендерних пропозицій обох фірм створювалися та редагувалися однією людиною – Костянтином Бондарем, який є офіційним працівником “Будстар Груп”;
  • технічна синхронність: вхід у систему для участі в аукціоні та завантаження документів здійснювались з однієї IP-адреси, яка офіційно належить “Будстар Груп”;

Завантаження документів здійснювались з однієї IP-адреси

  • родинні зв’язки та спільний офіс: АМКУ встановив, що керівник “Будстар Груп” є батьком співробітниці “СК СТС-Київ”. Крім того, обидві фірми орендували приміщення за однією адресою у того самого ФОПа;
  • спільний фінансовий донор: обидва конкуренти отримували безвідсоткову фінансову допомогу від однієї компанії – ТОВ “Креденс ЛТД” тощо.

Висновок АМКУ про зв’язок фірм Будстар Груп та СК СТС-Київ

Висновок АМКУ про зв’язок фірм “Будстар Груп” та “СК СТС-Київ”

Адміністративний супровід цієї закупівлі зі сторони державного банку забезпечували конкретні посадові особи. Зокрема, контактною особою замовника, що забезпечувала зв’язок з учасниками в системі Prozorro, була Наталія Худотепла. А результати торгів, за якими перемогу отримало ТОВ “Будстар Груп”, фіналізував тендерний комітет. Наприклад, витяг з протоколу підписала секретар комітету Л. Фіалко.

Витяг з протоколу засідання тендерного комітету, що підписала секретар комітету Л. Фіалко

Витяг з протоколу засідання тендерного комітету, підписаний секретарем комітету Л. Фіалко

Варто зазначити, під час перевірки ТОВ “СК СТС-Київ” намагалося через суд оскаржити вимогу АМКУ про надання інформації. А саме, компанія не хотіла розкривати дані про оренду та суборенду приміщень. Юристи фірми переконували: оскільки “Сенс Банк” є комерційною структурою, то його тендери нібито не підлягають контролю антимонопольників. Проте 18 лютого 2026 року Господарський суд міста Києва відмовив фірмі у позові, чим підтвердив право Комітету вимагати документи для захисту економічної конкуренції незалежно від статусу замовника робіт.

І хоча ТОВ “СК СТС-Київ” подало апеляцію, на сьогодні чинним є рішення АМКУ, яким поведінка учасників торгів визнана “антиконкурентними узгодженими діями”. Покаранням за це стали значні штрафи: 10,5 млн грн для “Будстар Груп” та 3,9 млн грн для “СК СТС Київ”.

Відповідна позначка АМКУ

АМКУ вніс “Будстар Груп” та “СК СТС Київ” до “чорного списку”

Крім того, обидві компанії автоматично потрапили до “чорного списку” АМКУ, що на три роки закриває для них державні тендери. На сторінці закупівлі в системі Prozorro вже з’явилася відповідна позначка.

Читайте по темі: Сергій Сароян і TeleTrade: як один із найвідоміших форекс-аферистів роками заробляв на ошуканих клієнтах

Не перший раз: як банк відрізав конкурентів

Контракт на 54,7 млн грн щодо обслуговування БЦ “Торонто” не єдиний великий підряд, який ТОВ “Будстар Груп” отримало від націоналізованого банку. 18 лютого 2025 року АТ “Сенс Банк” уклав з компанією ще одну угоду (№1050) з остаточною вартістю 99,4 млн грн. Цей договір передбачає технічне обслуговування, утримання та ремонт банківських об’єктів уже по всій території України терміном на два роки.

Протокол розкриття пропозицій

Протокол розкриття пропозицій

Процедура обрання переможців на цьому тендері проходила не менш “цікаво”. Заявки на торги подали три учасники – ТОВ “Інвайт”, “Гріффін Сервіс” та вже знайоме нам “Будстар Груп”. Під час аукціону всі компанії знизили ціни, проте дешевші пропозиції не виграли. В обох випадках замовник пояснив таке рішення “негативним досвідом співпраці”. Формально воно базувалось на висновках Департаменту безпеки банку, який з 2018 року незмінно очолює Віктор Крайтор.

Компанія “Інвайт” вступила в публічну полеміку на сторінці закупівлі, назвала таку заяву наклепом, заявивши, що роками прибирала офіси банку без жодних претензій. На додачу фірма назвала конкурс “штучним із завчасно відомим переможцем”. Своєю чергою банк пояснив свій вибір тим, що “Будстар Груп” є незмінним надавачем послуг… протягом багатьох років”, тоді як залучення нових фірм нібито несе технічні ризики для розгалуженої мережі відділень.

Друга фірма, ТОВ “Гріффін Сервіс”, також вимагала пояснень щодо своєї дискваліфікації. Замовник у відповідь “викотив” перелік технічних претензій: нібито досвід співпраці із “Таскомбанком” недостатній, дохід фірми за рік не дотягнув до визначеного ліміту (склав 50,5 млн грн за 2023 рік при вимаганих банком 53,6 млн грн), а в переліку КВЕДів не вистачило одного – “для проведення спеціалізованих робіт” тощо.

Варто зауважити, що “Сенс Банк” провів ці торги як спрощену закупівлю, мотивуючи це тим, що він не є “замовником” у класичному розумінні Закону України “Про публічні закупівлі”. Це позбавило дискваліфікованих учасників можливості оскаржити суперечливі вимоги банку через АМКУ. Тож наразі обидва контракти між ТОВ “Будстар Груп” та банком лишаються чинними й до кінця 2027 року фірма має освоїти понад 150 млн грн.

Будстар, динаміка

“Будстар Груп” протягом багатьох років є незмінним надавачем послуг банку

Аргумент банку про тривалу співпрацю і можливі ризики в роботі з новачками, з огляду на бекграунд компанії, видається спробою залишити в грі давнього партнера. Адже вона, дійсно, довга і стосується, очевидно, ще періоду до націоналізації фінустанови. Тоді ще “Альфа-банк” (назву “Сенс Банк” отримав у грудні 2022-го) належав російському олігарху Михайлу Фрідману та його партнерам. Роками ТОВ “Будстар Груп” обслуговувала також інший актив бізнесмена – мобільного оператора “Київстар”, де Фрідман мав частку через холдинг Veon. Для телеком-гіганта фірма побудувала головний офіс, регіональний центр у Львові та десятки відділень по Україні.

Про “слід Фрідмана” у свіжих тендерах вже націоналізованого банку нагадує фігура Віктора Крайтора – керівника Департаменту безпеки “Сенс Банку”, якого медіа пов’язують з олігархом.

Віктор Крайтор

Керівник Департаменту безпеки “Сенс Банку” Віктор Крайтор

І саме його відділ зіграв ключову роль у визначенні підрядника на обслуговування банківських підрозділів, висновки якого стали юридичною підставою для відмови конкурентам ТОВ “Будстар Груп”.

Дивні метаморфози “Будстар Груп” і компанії

З огляду на такий подвійний успіх компанії на тендерах “Сенс Банку” варто придивитися до ТОВ “Будстар Груп” як до головного вигодонабувача. Ця компанія була зареєстрована ще у 2002 році та спеціалізується на комплексному обслуговуванні об’єктів. Єдиним власником та директором є Віктор Андрусенко.

Підприємства, які очолює Віктор Андрусенко

Підприємства, які очолює Віктор Андрусенко

І до початку співпраці із “Сенс Банком” у сфері зацікавленості “Будстар Груп” були великі державні та фінансові установи. Зокрема, у 2017-2019 компанія отримувала підряди від Нацбанку України на суму 43,8 млн грн. У 2021-му брала участь у тендері НБУ, під час якого змагалась за 54,6 млн грн зі львівською фірмою ПП “Клінінг-Про”, але програла.

Проте саме з цього часу доходи компанії почали різко зростати: якщо у 2021 році виручка становила 28,9 млн грн, то у 2025-му сягнула 157,6 млн грн, а прогноз на 2026 рік складає 233,2 млн грн. Паралельно з цим зросли та активи підприємства з 11,5 млн грн у 2020 році до 92,9 млн грн наприкінці 2025-го.

Однак попри багатомільйонний обіг, компанія в ці роки демонструвала фінансову нестабільність або ознаки податкової оптимізації. Так у 2020, 2021 та навіть 2023 роках фірма офіційно звітувала про збитки 3 млн грн, 356 тис. грн та 297 тис. грн. Лише у 2024-2025 роках компанія почала показувати незначний чистий прибуток у розмірі близько 2 млн грн на рік.

фінанси

Фінансові показники “Будстар Груп”

Така невідповідність стала предметом уваги правоохоронців. У квітні 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва розглядав матеріали щодо умисного ухилення Віктора Андрусенка від сплати податків на суму 6,57 млн грн (з них 5,38 млн грн – податок на прибуток, а 1,37 млн грн – ПДВ). Схема полягала у відображенні у 2022-2023 роках неправдивих відомостей про “безтоварні” маркетингові та регламентні послуги через ТОВ “Віталюкс” та ТОВ “Креденс ЛТД” (ця компанія “засвітилась” і в розслідуванні АМКУ). Андрусенко повністю визнав свою провину та відшкодував збитки державі в повному обсязі, після чого був звільнений від кримінальної відповідальності.

Незадовго перед винесенням Антимонопольним комітетом рішення по змові на закупівлях “Сенс Банку” у компаніях, які на цьому попались, почали відбуватися дивні метаморфози. ТОВ “СК СТС-Київ” у березні 2026 змінило в реєстрах статус на “в стані припинення”. Це часто робиться для того, щоб ускладнити стягнення майбутніх штрафів або виконання зобов’язань. А у квітні – менш ніж за десять днів до рішення Комітету – статус знову змінився на “зареєстровано”.

Статус ЄДР

У квітні статус змінився на “зареєстровано”

Значно радикальніші зміни відбулись з фінансовим донором групи – ТОВ “Креденс ЛТД”: компанію перейменували на ТОВ “Ісмбуд Монтаж”, змінили адресу з Києва на Житомир, а новим власником і директором замість українця Віктора Берегового став громадянин Таджикистану – Карімі Асолат Ісматзода.

Новим власником і директором замість українця Віктора Берегового став громадянин Таджикистану – Карімі Асолат Ісматзода.

ТОВ “Креденс ЛТД” змінило назву на ТОВ “Ісмбуд Монтаж”, а новим власником і директором замість Віктора Берегового став громадянин Таджикистану Карімі Асолат Ісматзода

Цікаво, що за тією ж схемою “евакуювали” і інший актив, пов’язаний із Віктором Андрусенком – ТОВ “Аптекарь”, що до 2019 року входило до корпоративної групи Ігоря Баленка (засновника мережі супермаркетів “Фуршет” та депутата Київської міської ради). На фоні ж перевірки АМКУ і його “переписали” на громадянку Таджикистану – Ахмадзода Фатіму Шухратівну.

Такі скоординовані й типові дії виглядають як спроба Андрусенка та його партнерів сховати кінці в воду на фоні багатомільйонних штрафів АМКУ та проблем з податковою.

2026 року українців може чекати новий стрибок цін на хліб – прогноз аналітиків

В Україні ціна на хліб може зрости приблизно на 25% впродовж 2026 року. При цьому ключовим фактором подорожчання є не вартість пшениці, а зростання витрат на енергоносії, логістику та оплату праці. Про це повідомляють аналітики профільного аграрного ринку та експерти галузі, передають Патріоти України.

За оцінками заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, хліб уже дорожчав упродовж останніх місяців, і тенденція може продовжитися. Він прогнозує, що зростання цін може сягати близько 20–25% у перспективі до 2026 року.

Експерти пояснюють, що навіть рекордні ціни на зерно не є визначальними для кінцевої вартості буханця. Частка борошна у собівартості становить лише близько чверті, тоді як основний вплив мають витрати на електроенергію, паливо, транспортування та зарплати.

Додатковим чинником називають валютні коливання, адже частина обладнання та комплектуючих для хлібопекарської галузі закуповується за кордоном. Це також впливає на загальну собівартість виробництва.

У галузі зазначають, що у 2025 році хліб уже суттєво подорожчав, і можливості для стримування цін стають обмеженими. Водночас різких стрибків найближчим часом не прогнозують — можливе поступове підвищення вартості.

Окремі експерти допускають сценарій, за якого зростання може прискоритися у разі проблем в енергосистемі або підвищення тарифів на електроенергію та газ.

Аналітики підсумовують, що навіть за стабільних цін на зерно загальна вартість хліба залежатиме насамперед від енергетики та логістики, які залишаються головними драйверами подорожчання.