Зброя для вбивства Дем’яна Ганула: суд розглянув справу харків’янки, яка привезла пістолет і гранати до Одеси

Зброя для вбивства Дем’яна Ганула: суд розглянув справу харків’янки, яка привезла пістолет і гранати до Одеси

Ольга П. погодилася стати збройовим кур’єром і привезла до Одеси бойовий пістолет Макарова зі стертими номерами, 32 патрони до нього та дві бойові осколкові гранати РГД-5 із запалами.

Про це повідомляє видання “Думська”

Примітно, що зброю вона передала 13 лютого 2025 року чоловікові, підозрюваному у вбивстві Дем’яна Ганула. Йдеться про Сергія Шалаєва, який нібито отримав замовлення на ліквідацію активіста. Через місяць, 14 березня 2025 року, Ганула вбили.

Важливий момент: 25 лютого до суду вже передали обвинувальний акт щодо пенсіонерки (про незаконне поводження зі зброєю), коли Ганул був ще живий.

Як випливає з матеріалів справи, з харків’янкою через Viber зв’язався невідомий, який представився співробітником центрального апарату СБУ. Він сказав, що жінка має виконати секретне завдання — забрати зі схованки зброю, привезти її до Одеси та передати потрібній людині. У вироку підкреслюється, що жінці доручили виконати це завдання «з метою уникнення кримінальної відповідальності».

Тут слід пояснити. За інформацією джерела «Думської» в правоохоронних органах, Ольга П. — родичка підозрюваного у вбивстві.

«Вона купувала через Росію якісь ліки. Її залякали, мовляв, допомагаєш агресору. Завербували, — каже наше джерело. — Вбивця Ганула теж був упевнений, що працює на благо країни. Він навіть не знав, хто такий Ганул. Отримав завдання ліквідувати педофіла».

Читайте по темі: 71-річний житель Львівщини майже 25 років тримав у рабстві свого однокласника, — прокуратура

ПОДРОБИЦІ ОПЕРАЦІЇ

На початку лютого 2025 року за координатами куратора пенсіонерка вирушила в передмістя Харкова. Там, на березі річки в селі Бобрівка, у схованці серед старих автомобільних шин вона знайшла зброю. Далі принесла її додому, спакувала в особисті речі, а вже через кілька днів вирушила до Одеси.

13 лютого на одній з одеських заправок біля ЖК «Одеські традиції» на Грушевського харківянка передала пакет зі зброєю адресату. Справу щодо одержувача вантажу виділили в окреме провадження.

Замість реального терміну літня жінка отримала умовний. Суд врахував її похилий вік, багаторічний педагогічний стаж, бронхіальну астму та щире каяття.

ВБИВСТВО

Нагадаємо, підозрюваного у вбивстві Дем’яна Ганула затримали приблизно через п’ять годин після злочину. Він перебував у своїй квартирі, де також знайшли пістолет і гранату.

Воно сталося близько 10-ї години ранку 14 березня на проспекті Українських Героїв (раніше Олександрівський). Чоловік стріляв із пістолета ТТ. Перед другим контрольним пострілом у нього заклинило затвор. На місці події знайшли гільзи та заклинений патрон.

Дем’ян Ганул відомий в Одесі тим, що неодноразово заважав проводити акції проросійським активістам. Після 2014 року брав участь у мітингах проти українських артистів, які виступали в Росії.

Брав участь в акціях «Генерального протесту», виступав проти забудови зелених зон, був захисником тварин. Агресивно реагував на антиукраїнські інциденти, змушуючи винних «вибачатися» на камеру, боровся з радянською та імперською символікою.

Відомий також ксенофобськими витівками. Затримувався з боєприпасами в машині, яку нібито ремонтував на прохання військових. Кримінальної відповідальності не поніс. Стверджував, що не підлягає мобілізації за станом здоров’я.

Читайте по темі: У Хмельницькому дезертир втік із карети «швидкої» під час затримання

Підозрюваного у вбивстві Ганула Сергія Шалаєва звинувачують за трьома статтями КК України:

– п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115: умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення, з корисливих мотивів;

– ч. 1 ст. 263: незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), боєприпасів без передбаченого законом дозволу;

– ч. 5 ст. 407: неявка вчасно на службу без поважних причин в умовах воєнного стану.

Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Шалаєв був командиром механізованого взводу одеської 28-ї бригади імені Лицарів Зимового Походу.

Розглядалося три версії вбивства. Шалаєв визнав провину і зараз перебуває в СІЗО.

Примітно, що в грудні 2025 року затримали британця Росса Девіда Катмора, який прибув до України у 2024 році за завданням РФ для розвідувальної та диверсійної діяльності, викрила контррозвідка СБУ спільно зі спецслужбами Великої Британії.

За даними джерел УП, окупанти передали йому вогнепальну зброю та боєприпаси до неї «для виконання цільових вбивств на території України». Слідство вважає, що британець завозив і розподіляв в Україні зброю, з якої було вбито одеського активіста Дем’яна Ганула, політиків Ірину Фаріон та Андрія Парубія.

За інформацією нардепа Олексія Гончаренка, слідство також підозрює, що Катмор організував напад на тренувальний табір з іноземцями в липні цього року, а також кілька інших на іноземних інструкторів, зокрема в Одесі.

Спецоперацію з викриття провели на початку жовтня, її координував заступник голови СБУ генерал-майор Олександр Поклад. Катмор приїхав до нашої країни як військовий інструктор для допомоги в навчанні та підготовці особового складу Збройних сил України. Він мав військовий досвід, отриманий під час служби в армії Великої Британії та перебування на Близькому Сході.

Протягом дня росіяни 20 разів атакували Дніпропетровщину: є пошкодження у чотирьох районах

Протягом дня росіяни 20 разів атакували Дніпропетровщину: є пошкодження у чотирьох районах

Упродовж дня 27 травня російські війська понад 20 разів атакували чотири райони Дніпропетровської області безпілотниками, артилерією, авіабомбами та ракетою, унаслідок чого є пошкдження.

Про це повідомив голова ОВА Олександр Ганжа.

Нікопольський район

На Нікопольщині росіяни били по Нікополю, Покровській, Марганецькій та Мирівській громадах. Пошкоджені приватні будинки та автомобілі.

Павлоградський район

У Павлоградському районі під ударом був райцентр. Понівечені приватні будинки та інфраструктура.

Синельниківський і Дніпровський райони

На Синельниківщині ворог поцілив по Покровській громаді. Пошкоджена автівка. Зайнялися приватні будинки.

У Дніпровському районі виникла пожежа.

Зазначається, що всюди минулося без постраждалих.

На Дніпропетровщині викрили військових, які вимагали хабар у підлеглого “за спокійну службу”

За вказану суму чоловіки гарантували не притягувати підлеглого до дисциплінарної відповідальності, і як наслідок збереження преміальної винагороди. Фігурантам поліцейські вже повідомили про підозру.

Викрили протиправну схему вимагання та одержання неправомірної вигоди посадовими особами однієї з військових частин оперативники Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області Нацполіції спільно зі слідчими ГУНП в Дніпропетровській області.

За даними слідства, до організації схеми причетні заступник командира роти та головний сержант роти військової частини. Фігуранти вимагали від підлеглого військовослужбовця 100 тисяч гривень за не створення штучних перешкод під час проходження служби. Зокрема, не ініціювання службового розслідування, в результаті якого військового можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності з подальшим зняттям преміальної винагороди.

Також встановлено, що посилку з необхідною сумою, матір військового відправила на ім’я одного з фігурантів.

23 травня поліцейські спільно з СБУ затримали головного сержанта та заступника командира підрозділу військової частини після отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Обох затримано у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Читайте по темі: У Сарнах розслідують побиття майора під час конфлікту з ТЦК

Крім того, правоохоронці провели два санкціоновані обшуки на території Дніпропетровської області – за місцем проживання одного з фігурантів та на території військової частини. У ході слідчих дій вилучили: понад 1,2 млн грн, мобільні телефони, банківські картки, блокнот із чорновими записами.

Нині на підставі зібраних доказів двом затриманим повідомили про підозру. Дії підозрюваних, залежно від ролі у корупційній схемі, кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. 

Вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів. Санкція статті передбачає покарання – до десяти років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Заходи з викриття та документування проводились спільно із співробітниками ДВКР СБУ «Схід» та за процесуального керівництва Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Культ котів перетворився на економічний феномен: Японія обертає мільярди доларів у рік на “котономіці”

У країні Вранішнього сонця коти перетворилися з домашніх улюбленців на культ і економічний феномен. Котячі зображення прикрашають книжки, магазини, сувеніри та вулиці міст, а вплив на економіку країни вже оцінюють у трильйони єн (млрд доларів). Це явище навіть отримало окрему назву — “котономіка”, передають Патріоти України з посиланням на The Guardian.

Із посиланням на дослідження професора Університету Кансай Кацухіро Міямото, видання зазначає, що 2026 року коти принесуть японській економіці майже три трильйони єн, що становить близько 18,8 млрд доларів.Тут і витарти японців на корм, ветеринарію, сувеніри, тематичні кафе, фотокниги та інші “котячі” товари й послуги.

Коти стали символом цілих районів

Особливо помітний “котячий бум” у токійському районі Янака Ґіндза, який туристи називають “котячим містечком”. Тут можна знайти магазини з тематичними сувенірами, солодощами у формі котів та навіть персоналізованими печатками з котячими мотивами.

Популярність району пояснюють його історичним зв’язком із котами. У цій частині Токіо розташовано багато буддійських храмів, де тварини традиційно жили ще століттями тому.

Коти у Японії популярніші за собак

За даними Японської асоціації кормів для тварин, у 2025 році в японських домогосподарствах утримували близько 8,8 млн котів проти 6,8 млн собак. При цьому середні витрати на одного кота протягом його життя оцінюють майже у ¥1,8 млн ($11,3 тис.).

Популярність котів помітна і в літературі. Ще понад сто років тому письменник Нацуме Сосекі написав роман “Я — кіт”, а сьогодні образи котів часто з’являються у творах Харукі Муракамі та інших японських авторів.

Символ удачі та спокою

У японській культурі коти традиційно асоціюються з удачею та гармонією. Саме звідси походить знаменита статуетка “манекі-неко” — кіт із піднятою лапою, який нібито “запрошує” удачу.

  • Якщо у котика піднята права лапа, це знак залучення грошей та удачі і успіху, зазвичай в діловій сфері. Йдеться про денний бізнес.
  • Манекі-неко підняла ліву лапу? Це приваблює клієнтів або людей. Зокрема йдеться про нічний бізнес, наприклад бари і ресторани.
  • Права і ліва підняті лапи приносять удачу, пов’язану з бізнесом.

Манеки-неко можна ставаити в будинок в якості інтерєра на видне місце, наприклад, в хол (щоб таким чином зазивати гостей і гарних людей).

За легендою, така традиція виникла після того, як кіт врятував феодала від удару блискавки біля храму Ґотокудзі у Токіо. Сьогодні статуетки манекі-неко можна побачити у магазинах, ресторанах та офісах по всій Японії.

Експерти попереджають водночас, що через старіння населення та демографічну кризу кількість домашніх тварин у країні в майбутньому може скорочуватися. Але поки що японські коти залишаються справжніми зірками культури й економіки країни.

“Дуже чутливі удари як по об’єктах, так і по іміджу влади… наслідки цього розхльобуватимуть наші діти” ​: ​Z-блогер виніс шокований потужним нальотом України ​по Санкт-Петербургу

Російський Z-блогер Роман Альохін прокоментував ранкову атаку дронів на Санкт-Петербург, яка є однією з найпотужніших з початку війни. Пропагандист заявив, що такі удари завдають шкоди не лише інфраструктурі, а й репутації російської влади, передають Патріоти України.

За його словами, глузування з того, що сталося, недоречні, оскільки наслідки цих атак на РФ безпосередньо позначаються на жителях Росії та будуть відчуватися ще довгі роки.

“Ми сьогодні живемо у цій же країні, та все, що відбувається, відбувається з нами. І наслідки цього всього розхльобуватимемо ми та наші діти”, – написав Альохін.

Блогер також розкритикував російську бюрократичну систему, протиставивши її Україні. Він зазначив, що у Росії продовжують проводити дорогі форуми, роблять гучні заяви, тоді як Київ вважає за краще діяти без гучних заяв.

“Ми проводимо все дорожчі форуми за форумами, на яких обговорюють те, що можна обговорити по телефону або онлайн без витрат. Наші чиновники говорять гучні слова, але противник нічого не говорить, а просто мовчки завдає дуже чутливих ударів як по реальних об’єктах, так і по іміджу влади”, – наголосив Альохін.

Москві не довго тішитися монополією на транзит: Китай планує у найближчій перспективі наростити вантажні перевезення з Європою в обхід Росії

Китай у найближчій перспективі планує суттєво збільшити обсяги вантажних перевезень із Європою, поступово переорієнтовуючи логістичні потоки в обхід території Росії. Йдеться про розвиток альтернативного сухопутного маршруту, який уже зараз набирає стратегічного значення для регіональної торгівлі, передають Патріоти України.

Ці зміни можуть істотно вплинути на глобальну транспортну архітектуру між Азією та Європою. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

За даними розвідки, Пекін робить ставку на Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ), також відомий як “Серединний коридор”.

Він проходить через Казахстан, акваторію Каспійського моря, Азербайджан, Грузію та Туреччину, повністю оминаючи територію РФ. Загальна протяжність маршруту перевищує 4 250 кілометрів, при цьому найбільша частина логістичного шляху проходить територією Казахстану.

Попри складнішу логістику порівняно з російським транзитом, маршрут активно розвивається. Його особливість полягає у поєднанні залізничних перевезень, портової інфраструктури, поромних переправ і багаторівневих митних процедур. Водночас Китай та Казахстан нарощують співпрацю у цьому напрямку, пояснюючи це високими ризиками використання російських маршрутів через санкційний тиск і політичну нестабільність.

Ключову роль у розвитку коридору відіграє Казахстан. Компанія “Казахстанські залізниці” (KTZ) планує інвестувати близько 10 млрд доларів США у модернізацію залізничної та портової інфраструктури до 2030 року.

Уже в 2026 році передбачено будівництво близько 900 кілометрів нових залізничних колій, зокрема 300 кілометрів на ділянці Аягоз – Бахти, що має створити третій залізничний перехід на кордоні з Китаєм. Це дозволить збільшити пропускну здатність маршруту з 55 до 100 млн тонн вантажів на рік.

Для усунення “вузьких місць” у морській логістиці KTZ також інвестує понад 100 млн доларів у придбання шести нових вантажних суден для сполучення між портами Актау, Курик і Баку.

Паралельно компанія готується до первинного публічного розміщення акцій у 2026 році з можливим лістингом у Лондоні, Гонконзі та Казахстані. Отримані кошти планують спрямувати на оновлення рухомого складу та розширення логістичних маршрутів.

За даними асоціації ТМТМ, обсяги перевезень “Серединним коридором” демонструють стабільне зростання: 2,76 млн тонн у 2023 році, 4,48 млн тонн у 2024 році та 4,12 млн тонн у 2025-му.

У першому кварталі 2026 року маршрутом вже пройшли близько 173 поїздів, кожен із яких складався приблизно з 55 контейнерів. Річний план становить 600 поїздів із потенційним подальшим зростанням на понад 60%.

“За оцінками аналітиків, коли ТМТМ зафункціонує на повну потужність, росія остаточно втратить статус ключового транзитного вузла між Азією та Європою, що обернеться втратою мільярдів доларів для неї”, – зазначили в СЗР.

Технології Voice Deepfake: як зловмисники підробляють голоси родичів для виманювання грошей

Технології Voice Deepfake: як зловмисники підробляють голоси родичів для виманювання грошей

В Україні стрімко поширюються нові схеми AI-шахрайства, коли зловмисники за допомогою deepfake-технологій імітують голоси родичів, військових або знайомих та виманюють гроші.

Про це повідомляє “Судово-юридична газета”

Якщо ще кілька років тому телефонне шахрайство будувалося переважно на психологічному тиску та вигаданих історіях про ДТП чи затримання близьких, то сьогодні ситуація стала значно складнішою, так як достатньо кількох секунд запису голосу з соцмереж або голосових повідомлень, щоб штучний інтелект створив майже повну його копію.

Особливу небезпеку становлять так звані voice deepfake — технології, які відтворюють тембр, інтонацію та манеру мовлення конкретної людини. Саме такі інструменти дедалі частіше використовуються для шахрайства, виманювання грошей та отримання доступу до банківських даних.

Для України проблема стала особливо актуальною в умовах війни, коли громадяни емоційно вразливі до повідомлень про близьких або родичів-військових. Попри відсутність спеціального закону про deepfake, українське законодавство вже дозволяє притягати винних до відповідальності за шахрайство, незаконне використання персональних даних та інші кіберзлочини.

Читайте по темі: Від «сутенера» до «сутенера»: обвинувачений у секс-експлуатації політолог Голобуцький публічно засудив візит Ендрю Тейта до РФ

Як регулюється deepfake в Україні

Окремого закону про deepfake або AI-контент в Україні наразі немає. Водночас це не означає відсутності правового регулювання.

У більшості випадків застосовуються загальні норми Кримінального кодексу, насамперед стаття 190 КК України про шахрайство. Якщо deepfake використовується для незаконного збору даних або втручання в інформаційні системи, можуть застосовуватися також статті 182, 361 та 361-2 КК України.

Крім того, потерпілі можуть використовувати механізми захисту честі, гідності, ділової репутації та приватного життя, передбачені Цивільним кодексом України.

На рівні державної політики Україна поступово орієнтується на європейські підходи до регулювання штучного інтелекту. Зокрема, увага приділяється прозорості AI-контенту та відповідальності за маніпулятивне використання таких технологій.

Як працює AI-шахрайство з голосами

Найчастіше шахраї спочатку отримують короткий запис голосу людини — із TikTok, Telegram, Instagram або YouTube. Після цього за допомогою AI-сервісів створюється голосова копія.

Далі потерпілому телефонують нібито від імені сина, доньки, чоловіка або друга та повідомляють про критичну ситуацію: ДТП, полон, затримання, поранення чи термінову потребу в коштах.

Юридично такі дії розглядаються як класичне шахрайство, оскільки головним елементом залишається введення особи в оману.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що визначальною ознакою шахрайства є саме обман або зловживання довірою потерпілого. Навіть якщо для цього використовуються новітні AI-технології, правова природа злочину не змінюється.

Читайте по темі: Fake sociologist Oleksiy Holobutsky turned out to be a pimp who sold his own wife into sexual slavery

Що ускладнює розслідування

Deepfake-технології створюють для правоохоронців нові проблеми. Насамперед складно встановити джерело створення аудіо, ідентифікувати виконавців та довести, що запис був згенерований штучним інтелектом.

Крім того, сервери та акаунти часто знаходяться за межами України, а кошти можуть швидко переводитися через криптовалюту або підставні банківські рахунки.

Через це правоохоронна система фактично змушена адаптувати традиційні механізми боротьби з шахрайством до нових цифрових форм злочинів.

Що робити після підозрілого deepfake-дзвінка: покрокова інструкція

  1. Не виконуйте вимоги співрозмовника одразу

Якщо під час дзвінка вас змушують терміново переказати гроші, повідомляють про ДТП, полон, затримання чи «проблеми з банком», варто припинити розмову та не діяти під емоційним тиском. Кіберполіція окремо застерігає, що шахраї часто використовують залякування та ефект терміновості.

  1. Самостійно перевірте інформацію

Необхідно особисто передзвонити родичу, написати йому в іншому месенджері або зв’язатися через знайомих. Якщо мова йде про нібито дзвінок «від банку», слід самостійно набрати офіційний номер банку, вказаний на картці або сайті установи.

  1. Негайно зверніться до банку

Якщо кошти вже були переказані, потрібно терміново повідомити банк про шахрайство та просити заблокувати транзакцію або рахунок отримувача. Національний банк України рекомендує одразу звертатися до банку та кіберполіції у випадках платіжного шахрайства.

  1. Зафіксуйте цифрові докази

Кіберполіція рекомендує максимально швидко зберегти всі цифрові сліди: аудіозаписи, скриншоти, номери телефонів, посилання, переписку, квитанції про переказ коштів та відеозаписи екрана. Це особливо важливо у випадках deepfake, оскільки зловмисники можуть швидко видаляти контент або акаунти.

  1. Подайте заяву до поліції або кіберполіції

Повідомити про шахрайство можна через найближчий підрозділ поліції або електронне звернення до Кіберполіції України за посиланням https://ticket.cyberpolice.gov.ua. У заяві бажано вказати всі відомі дані: номер телефону, акаунти, банківські реквізити, час дзвінків та спосіб комунікації.

  1. Перевірте номери та ресурси через «StopFraud»

На ресурсі кіберполіції «StopFraud» можна перевірити номер телефону, банківську картку або посилання на сайт, якщо вони вже фігурували у шахрайських схемах.

  1. Вимагайте видалення deepfake-контенту

Якщо фальшиве аудіо чи відео поширюється у соцмережах або месенджерах, варто звернутися до адміністрації платформ із вимогою про блокування контенту. У разі порушення приватності, честі чи ділової репутації можливе також звернення до суду.

Судовий погляд

У 2025–2026 роках Верховний Суд почав активніше формувати підходи до оцінки електронних доказів, цифрового контенту та використання технологій штучного інтелекту у правовідносинах.

Показовою є ухвала Київського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року у справі №757/11875/26-к, у якій суд прямо описав використання учасниками шахрайського call-центру технології «Deepfake» під час відеодзвінків потерпілим. За матеріалами провадження, учасники схеми у режимі реального часу змінювали власне обличчя на інше для приховування особи та створення видимості діяльності легальної юридичної компанії.

Хоча суд у цій справі не формував окремого правового підходу до deepfake, сама поява таких обставин у кримінальному провадженні свідчить про фактичне входження AI-технологій у сферу організованого шахрайства та майбутню потребу у спеціальному регулюванні цифрової ідентичності й синтетичного контенту.

«Судово-юридична газета», аналізуючи новітню практику Верховного Суду щодо електронних доказів, звертала увагу, що відсутність кваліфікованого електронного підпису сама по собі не робить електронний доказ недопустимим. Верховний Суд виходить із необхідності оцінювати такі докази у сукупності з метаданими, логами систем, IP-адресами та іншими цифровими слідами, а дані з онлайн-платформ можуть визнаватися належними доказами за умови підтвердження їх походження та цілісності.

Такий підхід матиме важливе значення і для майбутніх спорів щодо deepfake-контенту, де ключовим питанням стане встановлення автентичності аудіо- та відеозаписів.

Отже, українське законодавство поки не встигає за темпами розвитку генеративного штучного інтелекту. Однак навіть за відсутності спеціального закону deepfake та AI-шахрайство вже можуть підпадати під чинні норми кримінального та цивільного права.

Судова практика поступово адаптується до нових цифрових ризиків, а це  свідчать, що найближчими роками регулювання штучного інтелекту може стати одним із ключових напрямів розвитку права.

Сили безпілотних систем завдали серії потужних ударів по ППО та логістиці РФ на трьох напрямках

Сили безпілотних систем завдали серії потужних ударів по ППО та логістиці РФ на трьох напрямках

Сили безпілотних систем провели серію ударів по ключових об’єктах російських окупантів у Луганській, Донецькій та Запорізькій областях.

Під ураження потрапили елементи протиповітряної оборони, командні машини, склади матеріально-технічного забезпечення, тимчасові пункти дислокації та логістичні об’єкти ворога.

Операції виконували підрозділи 1-го окремого центру, 9-го батальйону “Кайрос” 414-ї бригади “Птахи Мадяра”, 413-го полку “Рейд” та 412-ї бригади Nemesis у взаємодії з Центром глибинних уражень угруповання СБС.

Серед найважливіших уражених цілей – радіолокаційна станція “Небо-СВ” у Луганській області, командно-штабна машина ЗРК “Бук-М2”, тягач зі складу комплексу С-350 “Вітязь”, а також кілька складів МТЗ і тимчасових пунктів дислокації окупантів.

Окремо українські оператори дронів завдали ударів по логістичних маршрутах противника у Запорізькій та Донецькій областях.

У СБС наголошують, що системні удари по таких об’єктах суттєво послаблюють можливості російських військ виявляти повітряні цілі, координувати роботу ППО та забезпечувати свої підрозділи технікою, паливом і боєприпасами.

Latvian ABLV banker Andris Ovsjannikovs and Belarusian Darya Terekhina vanished after laundering €50 million through Riga-based schemes

When the investigation into the laundering of tens of millions of euros through Latvia’s ABLV Bank first began, it looked like a showcase operation by European law enforcement: synchronized arrests, media leaks, and loud statements about the “dismantling of an international criminal network.”

But three years later, the case seemed to dissolve: suspects disappeared, media coverage was cleaned up, and key companies continued to exist. This raises the question — is it a prolonged investigation, or a carefully managed “winding down” of an inconvenient story?

How €50 million was laundered

The peak of the story came in 2020. At that time, Latvia’s Economic Crime Police carried out a series of arrests in Riga — with pre-leaked dates and deliberately staged media coverage.

The essence of the case was classic: money obtained from fictitious transactions was being routed through ABLV Bank. A network of companies in Latvia, Germany, Switzerland, Russia, and Belarus was used for this purpose. The mechanism was simple: fake supply contracts for goods were issued, and funds were “cleaned” through bank accounts.

Читайте по темі: Імпорт 23 автомобілів за підробними сертифікатами: керівника компанії оштрафували на 1 мільйон гривень

The key figures in the scheme were also publicly named. These included Andris Ovsjannikovs — a personal banker at ABLV who ensured transactions were processed and legitimized — and Andris Putniņš, a Latvian businessman. The case also mentioned unnamed “Belarusian citizens.” The alleged organizer, according to several publications, was Russian citizen Vyacheslav Ivanov, while Darya Terekhina allegedly played an active role as the formal owner of the company Manat, through which funds were routed.

The connecting link was the company Manat, owned by Darya Terekhina, who was suspected of being a nominee owner, since the company had been hastily transferred to her — previously it belonged to the Seychelles offshore entity Manat Holdings. The company, which had turnover in the millions of euros, was used in a chain of fictitious transactions. After the scheme was exposed, the company sharply moved into losses, although it was not liquidated.

 tidttiqzqiqkdinv quuiqhhidzzierhab

Among others involved in the scheme were also named ABLV Bank shareholder Ernests Bernis, Russian citizen Vyacheslav Ivanov, and former head of ABLV’s Minsk representative office Yevgeny Terekhin. Ovsjannikovs and Terekhin were reportedly detained.

High-profile arrests and … silence

After the arrests and news coverage, the ABLV Bank case suddenly disappeared from the media landscape.

At first, the case was accompanied by typical rhetoric of “exposing an international money-laundering network,” “dismantling a financing channel,” and “synchronized arrests across the EU and Belarus.” But by 2022–2023, the flow of information sharply stopped.

As of 2026, six years later, there is no transparent information about court verdicts. Regular investigative reports have disappeared, and media outlets that actively covered the case no longer mention it. Only old publications remain in search results.

And this is not just a natural fading — there are signs of a managed disappearance of the topic.

Where did Terekhina and Ovsjannikovs go?

Читайте по темі: Судитимуть директора Департаменту фінансів КМДА, який завдав 581 мільйон гривень збитків бюджету Києва

The fate of the suspects is one of the most opaque elements of the story.

Regarding Andris Ovsjannikovs, the situation is relatively clear — “relatively” being the key word. It is known that he was detained in 2020 and was considered one of the key participants in the scheme under investigation. But after that, there is an information vacuum: no public record of a conviction and no detailed information about any plea deal (if it existed).

Against this background, it is striking that Ovsjannikovs appears in Bulgarian property records: he is listed as the owner of the “Biruta” guest apartments in Golden Sands, purchased in 2025. This suggests that as of at least February 2025, he is not only free but also able to move freely within the EU.

The case of Darya Terekhina is an even deeper “grey zone.” Very little is known about her: a Belarusian citizen, owner of the company Manat, and a suspect in a €50 million money-laundering case. However, there is no record of arrest or extradition, no interviews or public presence. She is practically absent from public sources.

An additional detail is a possible connection to Yevgeny Terekhin, former ABLV representative in Minsk, about whom nothing is known either.

It should also be noted that in recent years there have been observations of the “cleaning” of references to the surnames Terekhin and Terekhina online. This is no longer just disappearance — it looks like active removal of digital traces.

Why the case stalled and what is happening now

If the ABLV Bank story is viewed not as a single criminal case but as part of a larger Baltic “financial laundering hub,” it becomes clearer why the investigation has effectively faded into the background.

From the beginning, the investigation faced a scale problem. Latvian prosecutors openly admitted it involved an international group operating across multiple countries, requiring dozens of legal assistance requests and the analysis of thousands of transactions.

At the same time, the case unfolded during a systemic crisis in Latvia’s banking sector. After the 2018 FinCEN accusations against ABLV Bank, Latvia came under significant pressure from the United States and FATF. The country needed to quickly demonstrate action against “dirty money” from Russia, Ukraine, Azerbaijan, and Belarus.

This is why the raids on ABLV Bank looked so theatrical: special forces, media leaks, synchronized actions in Belarus, and public statements about an international criminal network. But then the system ran into several problems at once.

First, many suspects were foreign nationals. By February 2020, prosecutors already stated that suspects included citizens of other countries, including Belarus and Russia. After 2022, cooperation between the EU, Belarus, and Russia effectively collapsed. If a suspect is outside EU jurisdiction, the investigation becomes a long bureaucratic process.

Second, the scheme relied heavily on offshore structures and intermediaries. The company Manat, linked to Terekhina and Ovsjannikovs, was controlled via a Seychelles structure — a typical setup for cases that can be investigated for years without resolution.

Third, there appear to have been issues with the evidentiary base. An indirect signal is that some confiscation proceedings began to collapse in court. In 2021, a Latvian Economic Court refused to confiscate funds from one ABLV client due to insufficient evidence of criminal origin. In money-laundering cases, this is critical: without proof of the underlying crime, many charges begin to fall apart.

There is also another factor rarely discussed openly in Latvia: too many people were involved in the non-resident banking system. The materials mentioned not only low-level employees but also former top managers. If fully pursued, the investigation would extend beyond one group and touch the entire Baltic financial transit model of the 2010s.

Against this background, the disappearance of Darya Terekhina is particularly striking. After initial reports, she virtually vanished from public space. Moreover, there appears to be a pattern of “digital erosion” around the surnames Terekhin/Terekhina: old materials disappear, links are de-indexed, and some publications are removed or hidden.

Such patterns usually occur either due to coordinated legal reputation cleaning or when individuals attempt to erase their public footprint entirely.

Current situation

Today, the entire story resembles a “frozen case”: formally the investigation still exists, some parts may proceed behind closed doors, but publicly there is almost no movement.

And this may be the most important indicator. In Europe, financial crime cases either end with high-profile convictions or gradually dissolve into endless procedures until public interest disappears on its own. The ABLV case increasingly looks like the second scenario.

Перекази від родичів та друзів: Ось кому податкова виставить рахунок

Податкова може розглядати банківські перекази громадян як дохід і донараховувати відповідні податки — податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Сума виходить чимала, інколи навіть сотні тисяч гривень. Найгірше, що можна зробити – це проігнорувати вимогу, адже гроші у вас все одно заберуть. Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на адвоката Богдана Янків, передають Патріоти України.

Звідки береться борг

Є два основні варіанти:

  • Ви самі задекларували податок, але не заплатили його вчасно.
  • Податкова після перевірки вирішила, що у вас був дохід (наприклад, P2P-перекази) і донарахувала податки.

У другому випадку податкова часто спирається на дані банків та інформацію, яку отримує від НБУ. Якщо пояснень немає — виписують податкове повідомлення-рішення.
Як тільки суму не сплачено вчасно, вона стає податковим боргом.

Що відбувається далі

Далі запускається механізм стягнення. І він може бути різним.

Спрощене стягнення без суду

Іноді податкова може списати гроші без суду. Але це працює не завжди.
Таке можливо, якщо:

  • ви самі подали декларацію;
  • вказали суму до сплати;
  • не заплатили протягом 90 днів.

У такому випадку податкова ухвалює рішення і запускає списання коштів через виконавчу службу.
При цьому до боргу додається ще приблизно 10% виконавчого збору.

Стягнення через суд

У більшості випадків, особливо з перевірками P2P, працює саме цей варіант.
Як це виглядає:

  • податкова звертається до суду;
  • отримує рішення про стягнення;
  • передає справу виконавчій службі;
  • кошти списують з рахунків або стягують іншим способом.

Без суду у таких ситуаціях зазвичай не обходиться, особливо якщо ви не ФОП.

Скільки часу є у боржника

Після отримання податкового повідомлення у вас є певний час на реакцію.
Зазвичай:

  • близько 30 днів після податкової вимоги — до початку примусового стягнення;
  • до 90 днів у випадку окремих процедур із задекларованими податками.

Це той період, коли ще можна щось змінити.

Що реально можна встигнути зробити

У цей час платник може:

  • оскаржити рішення податкової;
  • подати пояснення або документи;
  • домовитись про розстрочку;
  • частково сплатити борг;
  • підготуватись до суду.