Травень 2026 – Сторінка 34

Суд залишив у силі штраф у розмірі 3 мільйонів гривень для магазину YABLUKA через необліковану техніку Apple

Третій апеляційний адміністративний суд підтвердив законність штрафних санкцій щодо підприємця, який реалізовував техніку Apple у мережі магазинів YABLUKA без належного обліку товарів та підтверджуючих документів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 280/1792/25

Початок справи: розслідування журналіста та «Плинский media»

Підставою для візиту податківців стала інформація, оприлюднена на YouTube-каналі «Плинский media». У відео йшлося про те, що в Україні діє мережа, яка реалізує дорогу техніку «APPLE», що потрапила в країну без митного оформлення. За даними розслідування, розрахунки з клієнтами проводилися «з картки на картку» або криптовалютою, без видачі фіскальних чеків.

На основі цієї інформації ДПС України ініціювала фактичні перевірки. Зокрема, під удар потрапив ФОП Гребенюк Владислав Ігорьович, який здійснював діяльність у Черкасах.

Читайте по темі: Kucher, Averin, Bahryeyev, Chernohubov, Filipovskyi, and others: apartment owners in the elite Taryan Towers are scrubbing information about the origins of their millions

Контрольна закупка та склад на 3 мільйони

08 липня 2024 року податківці завітали до магазину «YABLUKA» у черкаському ТЦ «Любава». Перевірка почалася з контрольної закупки спрею-очищувача ТМ «Gelius» за 299 грн. Хоча продавець видав фіскальний чек від імені ФОП Гребенюка, він відмовився підписувати документи про початок перевірки.

Головною проблемою для підприємця стало те, що в магазині знаходився товар (переважно техніка Apple) на загальну суму 3 045 984 гривні. На вимогу інспекторів надати документи, що підтверджують походження цього товару та його облік, представники магазину нічого не пред’явили.

Аргументи підприємця: YouTube — не підстава?

Владислав Гребенюк намагався оскаржити штраф у суді, висуваючи наступні аргументи:
• Перевірка незаконна, бо підставою стали дані з YouTube, а не офіційне звернення держорганів.
• У наказі на перевірку не було чітко ідентифіковано назву магазину «YABLUKA», а лише адреса ТЦ.
• Сам підприємець не був присутній під час перевірки, а особи, що знаходилися в магазині, нібито не мали до нього відношення.

Рішення суду: документи мають бути в магазині

Суд першої інстанції, а згодом і Третій апеляційний адміністративний суд, відхилили доводи ФОП. Судді наголосили:

1. Законність перевірки: Податковий кодекс дозволяє фактичні перевірки на підставі отриманої інформації про порушення розрахунків. Лист від ДПС України є достатньою підставою.
2. Місце зберігання документів: Згідно із законом, первинні документи на товар мають знаходитися безпосередньо у місці продажу. Версія про те, що «товари є, а документи десь в іншому місці», не звільняє від відповідальності.
3. Приналежність: Фіскальний чек, виданий під час контрольної закупки, чітко ідентифікував ФОП Гребенюка як суб’єкта господарювання на цій точці.

Результат суду: 02 квітня 2026 року суд залишив у силі податкові повідомлення-рішення. Тепер підприємець зобов’язаний сплатити до бюджету штраф у розмірі вартості необлікованого товару — 3 045 984 грн, а також 1020 грн за ненадання документів.

Постанова набрала законної сили з моменту прийняття.

Під тиском доказів: Підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія у суді визнав свою провину (відео)

Михайло Сцельников, якого підозрюють у вбивстві екс-спікера Верховної Ради Андрія Парубія, визнав, що це він позбавив життя політика. Засідання у справі про вбивство Андрія Парубія відбувається 1 травня у Франківському районному суді Львова, повідомляє “Суспільне. Львів”, зазначають Патріоти України.

Чоловік визнав себе винним лише за частиною інкримінованих йому статей ККУ: у вбивстві Андрія Парубія, публічних закликах до насильницької зміни та повалення конституційного ладу з використанням засобів масової інформації та носінні, зберіганні та придбанні вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, повідомляє “Суспільне. Львів”.

Уляна Парубій виступила проти обміну Сцельникова в Росію.

“Злочинець або злочинці, йдучи на цей злочин, розраховують і сподіваються зараз, що навіть у разі справедливого рішення суду їх обміняють на вимогу Росії. Це неприпустимо. Я вірю, що суд знайде для цього відповідну юридичну форму і не допустить такої ситуації — обміну”, — заявила вона.

Юрій Зошій нагадав про заявлений цивільний позов до підсудного на 15 мільйонів гривень, який було подано вдовою політика Уляною Парубій та його дочкою Яриною.

У чому звинувачують Михайла Сцельникова

Підозрюваному у вбивстві Андрія Парубія інкримінують такі злочини:

ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);

ч. 3 ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу з використанням засобів масової інформації);

ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 112 (посягання на життя державного діяча, вчинене у зв’язку з його державною та громадською діяльністю, за попередньою змовою групою осіб);

ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 (носіння, зберігання і придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб);

ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 (глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України).

Якщо його провину буде доведено, йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Убивство Парубія — що відомо

30 серпня у Львові невідомий застрелив Андрія Парубія. Слідство встановило, що нападник був у формі кур’єра доставки: він підійшов до політика, зробив кілька пострілів і зник на електровелосипеді.

Убивство Андрія Парубія зафіксували відеокамери

У ніч на 1 вересня в Хмельницькій області було затримано чоловіка, якого підозрюють у причетності до вбивства Парубія. Його звуть Михайло Сцельников, йому 53 роки.

У залі суду затриманий зробив першу заяву про те, чому пішов на цей злочин. Також він пояснив, що вийшов на зв’язок із представниками Росії під час спроби розшукати зниклого безвісти сина, військового ЗСУ.

Поліція з’ясувала, що підозрюваний після вбивства збирався виїхати на Хмельниччину і переховуватися там певний час, а 1 вересня мав отримати інформацію безпосередньо від свого куратора для незаконного виїзду за кордон України.

Під час розслідування з’ясувалося, що тіло загиблого українського військовослужбовця Михайла-Віктора Сцельникова, позивний “Лемберг”, тривалий час перебувало в Чернігові після обміну тіл загиблих, коли його батько вчинив замах на колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія. Російські обіцянки передати тіло сина в обмін на злочин виявилися неправдивими.

Син Михайла Сцельникова воював у складі 93-ї окремої механізованої бригади і зник безвісти під Бахмутом у травні 2023 року. з березня 2026 року з ним попрощалися у Львові.

Пізніше мати загиблого українського воїна Олена Чернінька і колишня дружина вбивці зізналася, що Михайло Сцельніков посварився зі своїм сином після того, як той вступив до лав Збройних сил України. І після сварки син скрізь заблокував батька.

В Ізраїль прибуло друге судно з викраденим українським зерном, – ЗМІ

До Ізраїлю прибуло судно Panormitis із партією зерна, яке може походити з тимчасово окупованих територій України. Про це повідомило “РБК-Україна” з посиланням на дипломатичне джерело, передають Патріоти України.

Про те, що воно прямує в порт Хайфу, напередодні попередила журналістка проєкту SeaKrime Центру “Миротворець” Катерина Яресько. Вантаж судна – 6,2 тис. тонн пшениці й понад 19 тис. тонн ячменю.

За даними сайта для відстеження суден VesselFinder, судно прибуло до Хайфи приблизно о 1.07 27 квітня за київським часом.

Журналіст Axios Барак Равід написав в X, що високе дипломатичне джерело з України повідомило йому, що, якщо судно Panormitis увійде в порт Хайфи й розвантажить свій вантаж, це призведе до кризи у відносинах між Україною й Ізраїлем. “Ми відстежуємо це нове судно й не дамо цьому спуску. Якщо йому дозволять пришвартуватися й розвантажити вантаж, це матиме наслідки, зокрема для наших двосторонніх зв’язків”, – сказало українське дипломатичне джерело, яке процитував Равід.

Також співрозмовник додав, що Ізраїль, “по суті, відмахнувся” від українських вимог щодо попереднього судна, яке розвантажило викрадену пшеницю в порту Хайфи. “Чесно кажучи, це схоже на ляпас, зважаючи на стратегічну доброзичливість, яку проявила Україна – від визнання КСІР терористами до криміналізації антисемітизму”, – зазначило джерело.

John Babikian alias James Miller: Wie der „Wolf von Montreal“ mit neuer Identität, EU-Aufenthalt und einer 4,6-Millionen-Dollar-Immobilie in Dubai wieder auftauchte

Der umstrittene kanadische Penny-Stock-Trader John Babikian, bekannt als „Wolf of Montreal“, hat laut vorliegenden Dokumenten offenbar eine neue Identität angenommen, sich eine Aufenthaltsgenehmigung in Lettland gesichert und Luxusimmobilien in Dubai erworben.

Babikian verschwand weitgehend aus der Öffentlichkeit, nachdem er 2014 eine Einigung mit der US-Börsenaufsicht SEC erzielt hatte. Er zahlte 3,7 Millionen US-Dollar in einen Entschädigungsfonds für Geschädigte, ohne Schuld einzugestehen. Die Vorwürfe betrafen eine sogenannte „Scalping“-Strategie, bei der er wenig wertvolle Aktien online bewarb und anschließend mit Gewinn verkaufte.

Bereits zum Zeitpunkt der Einigung soll er ein erhebliches Vermögen aufgebaut und Kanada verlassen haben, während Behörden dort rund 14 Millionen US-Dollar an offenen Steuern forderten. Spätere Recherchen zeichneten seine Spur über den Libanon, Lettland und die Vereinigten Arabischen Emirate nach.

Dokumente zeigen, dass Babikian seinen Namen rechtlich in James Miller geändert hat. Ein kanadischer Reisepass aus dem Jahr 2019 bestätigt diese Änderung. Unter diesem Namen taucht er auch in internationalen Ermittlungszusammenhängen auf.

So wurde er in Gerichtsunterlagen im Umfeld eines Verfahrens gegen den ehemaligen österreichischen Geheimdienstmitarbeiter Martin Weiss erwähnt. In diesem Zusammenhang fiel auch der Name eines Beschuldigten im Zusammenhang mit dem Wirecard-Skandal, der Babikian als Geschäftspartner bezeichnet haben soll.

Читайте по темі: Настя Каменських і Потап оголосили про розлучення після 7 років шлюбу

Zudem zeigen geleakte Immobiliendaten, dass Babikian unter seinem neuen Namen 2022 eine Luxuswohnung auf Palm Jumeirah in Dubai gekauft hat. Die Immobilie befindet sich im exklusiven Wohnkomplex „One at Palm“ und kostete rund 4,6 Millionen US-Dollar.

Anfragen an bekannte Kontaktadressen blieben unbeantwortet, und frühere Anwälte erklärten, seit vielen Jahren keinen Kontakt mehr zu ihm zu haben.

„Scalping“-Geschäfte mit Aktien

Der Kauf der Luxusimmobilie in Dubai dürfte Babikians Vermögen kaum belastet haben. Laut Gerichtsunterlagen aus seinem kanadischen Steuerverfahren hatte er bereits zuvor ein vielfaches Millionenvermögen aufgebaut. Ob das Verfahren noch läuft, wollten die kanadischen Steuerbehörden nicht bestätigen.

Nach Angaben eines Ermittlers soll Babikian seine Einkünfte gegenüber der Steuerbehörde massiv zu niedrig angegeben haben. Zwischen 2008 und 2012 habe er mehr als 44 Millionen kanadische Dollar nicht deklariert. Im gleichen Zeitraum gab er offiziell lediglich rund 974.000 kanadische Dollar Einkommen an.

Besonders auffällig sind einzelne Jahre: 2011 soll er keinerlei Einkommen gemeldet haben, obwohl er fast 8,4 Millionen kanadische Dollar verdient haben soll. 2012 habe er ebenfalls keine Einkünfte angegeben, obwohl diese laut Ermittlungen bei rund 20 Millionen kanadischen Dollar lagen.

Ein Teil dieser Einnahmen soll aus sogenannten „Scalping“-Geschäften stammen. Laut US-Börsenaufsicht SEC erzielte Babikian allein durch eine solche Aktion innerhalb von 90 Minuten rund 1,9 Millionen US-Dollar.

Sein Vorgehen wird mit den klassischen „Boiler-Room“-Methoden der 1980er-Jahre verglichen — allerdings in moderner Form. Statt Telefonverkauf setzte Babikian auf Massen-E-Mails. So soll er am 23. Februar 2012 innerhalb von etwa 90 Minuten Nachrichten an rund 700.000 Empfänger verschickt haben.

Diese E-Mails bewarben Aktien eines kleinen Unternehmens, America West Resources Inc., deren Kurs in dieser Zeit von 29 Cent auf bis zu 1,80 Dollar stieg. Laut SEC verschwieg Babikian dabei, dass er selbst mehr als 1,4 Millionen Aktien des Unternehmens hielt. Nachdem der Kurs durch die Kampagne stark gestiegen war, verkaufte er seine Anteile mit Gewinn.

Читайте по темі: Criminal past of a “successful” dealer: Volodymyr Filippov from Iron Motors served three years for a real estate fraud in Russia

Später einigte sich Babikian mit der SEC und zahlte 3,7 Millionen US-Dollar in einen Entschädigungsfonds für betroffene Investoren — ohne ein Schuldeingeständnis. Zudem wurde ihm untersagt, weiterhin mit Penny Stocks zu handeln.

In Kanada soll Babikian den Steuerbehörden bereits 2014 mehr als 15 Millionen kanadische Dollar geschuldet haben, zuzüglich täglich anfallender Zinsen. Ob diese Forderung weiterhin besteht, bleibt unklar — die zuständige Behörde verweigerte eine Stellungnahme zu möglichen laufenden Verfahren.

Die Steuerbehörden in Québec konnten nach eigenen Angaben zumindest einen Teil der Schulden eintreiben. Ab April 2013 wurden Vermögenswerte beschlagnahmt und veräußert, wodurch ein Teil der offenen provinziellen Steuern in Höhe von rund 4,6 Millionen kanadischen Dollar zurückgeführt werden konnte.

Zu den eingezogenen Vermögenswerten gehörten unter anderem zwei Stierskulpturen aus Bronze und Silber im Wert von jeweils mehreren hunderttausend Dollar sowie etwa 500 Flaschen Wein mit vergleichbarem Gesamtwert.

Nicht sichergestellt werden konnte hingegen ein Bugatti Veyron — ein Luxusfahrzeug mit einem Marktwert von über einer Million Dollar, das offenbar außerhalb des Zugriffs der Behörden blieb.

„Fake News“ und digitale Imagepflege

Obwohl Babikian bereits 2014 eine Einigung mit der SEC erzielte, setzten sich seine rechtlichen Probleme in den USA fort. Laut Gerichtsunterlagen wurde er im September 2023 von einer Jury im Bundesstaat Oregon dazu verpflichtet, einem Geschäftspartner aus The Dalles 23,4 Millionen US-Dollar im Zusammenhang mit einem gescheiterten Weinberg-Deal zu zahlen.

Aus Dokumenten geht hervor, dass Babikian im August 2023 beantragte, per Videokonferenz auszusagen, da er sich in Libanon aufhielt und aus gesundheitlichen Gründen nicht reisen konnte. Im Dezember 2023 wurde dem Kläger schließlich das vollständige Eigentum an dem Weingut zugesprochen. Berichten zufolge gab Babikian seinen 50-prozentigen Anteil an der Immobilie auf, anstatt die geforderte Summe zu zahlen.

Der Fall wirft auch ein Licht auf Versuche, sein öffentliches Image zu kontrollieren. Fast zehn Jahre nach der ursprünglichen Berichterstattung über den Streit erhielt ein Nachrichtenportal eine E-Mail mit der Aufforderung, einen Artikel aus dem Jahr 2014 zu löschen. Die Nachricht, angeblich von einem Vertreter Babikians, argumentierte, der Beitrag enthalte „unzureichende Anschuldigungen“ — trotz der bekannten Einigung mit der SEC.

Diese Anfrage war offenbar kein Einzelfall. Vielmehr deutet sie auf ein breiteres Muster digitaler Imagepflege hin. Im Internet tauchten wiederholt Inhalte auf, die fälschlicherweise behaupten, Babikian sei im SEC-Verfahren freigesprochen worden.

Parallel dazu wurde seine Identität durch eine Vielzahl fragwürdiger Online-Profile und Inhalte auf Plattformen wie Tumblr, Instagram und Soundcloud verwässert, ebenso wie durch Artikel auf wenig vertrauenswürdigen Webseiten.

Als Reporter seinen Namen bei Google suchten, zeigte die erste Seite kaum noch relevante Treffer zu der tatsächlichen Person — trotz umfangreicher Berichterstattung über seine rechtlichen Verfahren. Stattdessen dominierten zahlreiche Beiträge über einen anderen „John Babikian“, der ebenfalls angeblich aus Montreal stammt, jedoch als Person mit ruandischen Wurzeln dargestellt wird.

Das dazugehörige Foto wurde nach Einschätzung mehrerer Analysen höchstwahrscheinlich manipuliert oder sogar vollständig mithilfe künstlicher Intelligenz erzeugt.

Das verwendete Porträtbild tauchte auch auf einem X-Account auf, der laut einer Untersuchung von Forbidden Stories mit einer mutmaßlichen Desinformationskampagne in Verbindung steht, die zugunsten der Regierung Ruandas verbreitet wurde.

Ein Online-Profil beschreibt diesen „anderen“ John Babikian als „erfahrenen Anwalt mit herausragender Ausbildung“, angeblich Absolvent von Harvard. Recherchen ergaben jedoch keinerlei Belege dafür, dass eine solche Person tatsächlich existiert.

In dem Profil findet sich zudem ein angebliches Zitat des bekannten Juristen und früheren Harvard-Professors Alan Dershowitz: „John Babikian zeichnet sich durch sein Engagement für Gerechtigkeit und seinen Einsatz für Benachteiligte aus.“

Dershowitz selbst wies dies gegenüber Journalisten klar zurück und erklärte knapp, dass er diese Person nicht kenne und das Zitat erfunden sei.

ЗСУ розгромили окупантів на мотоциклах, які намагались прорватись на фронті

Бійці Угрупування об’єднаних сил атакували дронами мотоциклетну групу росіян, які намагались прорватись крізь лінію фронту.

Про це повідомляє Telegram УОС.

“Оператори БпЛА своєчасно виявили та уразили мотоциклетну групу противника під час спроби прориву. Ворожа техніка і жива сила знищені на підходах”, – повідомили в угрупуванні.

На кадрах, які прикріплені в соцмережі, помітно ворожу силу на мотоциклетах, які досить швидко намагались прорватись на наші позиції, однак безпілотники зробили свою справу – на відео видно лише вибух та масивний стовп диму.

Ліквідація росіян сталась в один момент у декілько різних локаціях, дроновим вогнем було знищено як техніку, так і живу силу ворога.

Кількість атак та актуальні напрямки

В УОС повідомили перед цим, що загалом протягом минулої доби бійці відбили понад 32 атак окупантів.

Атакувати війська РФ намагались з Південно-Слобожанського, Куп’янського та Лиманського напрямків. В переліку населених пунктів, які ворог обстрілював наші позиції: Стариця, Вовчанськ, Лиман, Новоосинове, Радьківка, Глушківка, Греківка, Новоєгорівка, Новосергіївка, Зелений Гай, Ставки та інші.

Сергій Токарев, Рустам Гільфанов і інфраструктура Lucky Labs: як «Джокер» і Pokerdom забезпечили обіг понад 10 мільярдів гривень у тіньовому гемблінгу

За матеріалами кримінальної справи, через мережу казино «Джокер» у 2024 році пройшло близько 5 мільярдів гривень, які слідство розглядає як відмиті кошти. У схемі фігурують українські юридичні особи, які раніше вже засвітилися в судових реєстрах — ТОВ «ОЛЛИН ЕНТЕРТЕЙМЕНТ» і ТОВ «СОФТ ДЕВ».

Ці ж компанії згадувалися у справах, пов’язаних з виведенням коштів з державного підприємства порт «Чорноморськ», що вказує на повторюваність фінансових маршрутів та стійку інфраструктуру, повідомляють Карти, гроші, офшори.

Мережа сайтів, яка забезпечувала роботу «Джокера», була заблокована ще на початку 2022 року рішенням суду разом із дзеркалами. Після цього вона продовжила функціонувати. Судова заборона не призвела до зупинки операцій, а отже, контроль над нелегальним сегментом або відсутній, або не застосовується. Публічні заяви про масштабне блокування нелегальних казино не підтверджуються фактичною роботою таких мереж.

Слідство пов’язує цю інфраструктуру з брендом Pokerdom, який належить до орбіти Lucky Labs — структури, асоційованої з Сергієм Токаревим та Рустамом Гільфановим. Модель роботи охоплює не тільки український ринок, але й транскордонні операції з розподілом потоків через різні юрисдикції та майданчики.

Додатково в судових реєстрах зафіксовано операції через «Космолот» на суму близько 5,8 мільярда гривень. Загальний обсяг коштів, що проходять через пов’язані схеми, сягає 10,8 мільярда гривень. Для порівняння: бюджет Одеси у 2025 році становить близько 12,1 мільярда гривень, бюджет Полтави — близько 5 мільярдів. Масштаб операцій співмірний з фінансуванням великих міст.

Читайте по темі: $1 billion through casinos: how Dmitriy Punin’s Pin-Up and Redcore network was shut down in Kazakhstan—and relaunched in Poland under Stablex Solution

Фінансові зв’язки виходять за межі гемблінгу. Сергій Токарев є партнером Тимофія Милованова. Через структури Милованова отримують виплати десятки співробітників українського уряду. Розмір цих виплат перевищує офіційні доходи ключових чиновників, включаючи прем’єр-міністра Юлію Свириденко та міністра економіки Олексія Соболєва. Це створює пряме перетинання приватних грошових потоків та державного апарату.

Як зараз воює армія Росії і що буде із загальною мобілізацією: аналіз втрат, просування і можливостей ворога, – Злий Одесит

Під час одного з недавніх своїх інтерв’ю президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Росії найближчим часом може бути проведена мобілізація, а обмеження соцмереж – це одна з ознак до підготовки її початку. Але які завдання вона має вирішити і якою має бути, щоб російські війська почали змінювати хід війни на свою користь?

У цьому матеріалі ми спробуємо розібратися, як зараз воює Росія, наскільки це успішна тактика і які інструментарії вона може реалізувати для того, щоб підвищити мобілізаційні показники.

Для розуміння, в якому зараз становищі перебуває російська армія, достатньо провести аналіз її “успіхів” на фронті від початку 2026 року і звернути увагу на кілька важливих тенденцій.

Перш за все, у РОВ значно знизилися показники захоплених територій у тижневому і місячному вираженні, при збереженні досить високого показника втрат особового складу. Прогрес російської окупації має такий вигляд у 2026 році:

Січень – лютий

Окуповано – 231 км²

Втрати – 31 710

Пропорція – 137 тіл/1 км²

Лютий – березень

Окуповано – 138 км²

Втрати – 26 090

Пропорція – 189 тіл/1 км²

Березень – квітень

Окуповано – 155 км²

Втрати – 31 960

Пропорція – 209 тіл/1 км²

Квітень – травень (на момент публікації статті)

Окуповано – 127 км²

Втрати – 26 920

Пропорція – 211 тіл/1 км²

Примітно те, що у 2025 році темпи окупації територій України, за схожих показників втрат, становили 130-150 км² на тиждень, а на місяць від 400 км² до понад 500 км². Тобто, прогрес окупації територій України в цьому році порівняно з 2025 роком скоротився майже в 4 рази.

Важливо також звернути увагу на тенденції, які мали місце під час старту весняно-літньої наступальної кампанії РОВ 17 березня.

За першу добу нової кампанії війська окупантів провели 286 бойових зіткнень на ЛБЗ, водночас втративши 1 710 вбитими і пораненими, але захопивши близько 8,2 км² території України. У наступні дні інтенсивність знизилася.

18 березня – РОВ провели 235 атак, втратили 1 520 особового складу, окупували близько 2 км²;

19 березня – РОВ провели 201 атаку, втратили 1 610 особового складу, окупували понад 2 км²;

20 березня – РОВ провели 161 атаку, втратили 1 240 о/с., окупували близько 8 км².

Як ми бачимо, навіть під час старту наступальної кампанії, якби РОВ зберегли динаміку захоплення територій України в межах 8-10 км² на добу, то на тиждень виходив би показник у межах 60 км² – за досить високих втрат.

Чим же зумовлений такий дисбаланс між втратами та результатами наступу РОВ?

Армія маршових батальйонів

У жовтні 2022 року, у самий розпал російської так званої “часткової мобілізації”, я вперше озвучив очевидний факт: російська армія не просто відмовляється від обраного багато років тому курсу на структуризацію за принципом батальйонно-тактичних груп, переходячи до формату маршового батальйону.

Російські окупаційні війська поступально, але безповоротно перетворювалися на маршові батальйони – армію піхоти. Причому піковий момент такої трансформації припав на 2025 рік.

У вересні 2024 року в статті на OBOZ.UA “Росія готує “навалу орди”: як Україні переломити ситуацію і кардинально збільшити втрати ворога” я зазначав, що 2025 рік буде роком остаточного переходу російської армії на такий формат і нам слід готуватися до протистояння з великою кількістю людського ресурсу противника.

У 2022 році російські війська здійснили повномасштабне вторгнення угрупованням чисельністю 180 тисяч особового складу. Цієї кількості виявилося критично недостатньо, щоб захопити Україну і виконати поставлені Володимиром Путіним перед армією цілі.

У перший рік повномасштабного вторгнення РОВ захопили 64 733 км² території України і зазнали втрат у 92 920 о/с. Тоді почалася авральна “часткова мобілізація”, під час якої стратегічний провал спробували заповнити людським ресурсом. Тоді ж до кінця 2022 року чисельність угруповання РОВ збільшилася до 360 тисяч.

У 2023 році втрати РОВ склали 253 290 о/с, а угруповання зросло до 490 тисяч.

У 2024 році російським окупантам вдалося захопити 3 318 км² території України, за втрат 440 790 о/с, але зростання чисельності угруповання до 600 тисяч.

У 2025 році площа окупації збільшилася на 4 329 км², за втрат у РОВ у 418 010 о/с, але й збільшенні угруповання до 710 тис.

У 2025 році відбулася найважливіша зміна в ході багаторічної війни: противник цілком і повністю перейшов на застосування піхоти, відмовившись від бронетехніки і класичних методів ведення наступальних і штурмових дій. При цьому вперше за весь час протистояння угруповання РОВ не демонструвало серйозного приросту з другої половини року.

Тактика ведення бойових дій виключно піхотою призвела до зростання безповоротних втрат при збереженні високого показника загальних втрат. При цьому досягнення глобальних цілей нинішнім складом просто неможливе, а результати 2026 року і зовсім демонструють деградацію наступальних можливостей РОВ.

Російське командування змушене буде оголошувати загальну мобілізацію, щоб розв’язати проблему з можливостями продовження війни виключно за рахунок людського. Це незаперечно.

Але скільки необхідно російській армії, щоб почати показувати не тактичного рівня бої за кущ, лісосмугу або свинарник, а хоча б системне просування?

Потреби РОВ у людському ресурсі

Візьмемо за основний показник для розрахунку найсвіжіші дані, а саме – результативність стартової фази весняно-літньої наступальної кампанії-2026 у РОВ.

Як вище було зазначено, за досить активної штурмової діяльності та втрат понад 1 700 о/с площа захоплених територій на добу може в середньому становити 10 км² і більше.

У нинішніх умовах, за середніх показників втрат на добу 2 000 л/с РОВ цілком можуть мати показник захоплених територій від 10 км² до 15 км² або 300-450 км² на місяць. Але в такому разі і втрати становитимуть від 50 до 60 тисяч, з яких близько 60% – летальні, вбиті.

За такої стабільної тенденції РОВ до кінця 2026 року (за 8 місяців) можуть у теорії мати прогрес захоплення територій від 2 400 км² до 3 600 км². Втрати в такому разі до кінця року будуть у діапазоні від 400 до 480 тис. осіб.

Одразу зазначу, що на цю динаміку може впливати величезна кількість чинників, тому я беру для демонстративних розрахунків чисті показники – без впливу погодних умов, рельєфно-ландшафтних особливостей місцевості, ймовірності контратак СОУ, складність ведення бойових дій у міських умовах та багато іншого. Просто – чисті цифри, без безлічі кореляцій.

Нагадаю, що на сьогодні українські війська контролюють у Донецькій області територію площею близько 5 300 км². Тобто, така активізація, навіть якщо цілком і повністю буде сконцентрована на Донецькій області, не дасть змоги її захопити супротивнику до кінця року.

Своєю чергою, з урахуванням вищезазначених цифр, у Росії має проводитися мобілізація, яка даватиме змогу щомісяця поповнювати ресурс не тільки для компенсації регулярних втрат, а й для формування обов’язкових резервів – понад 60 тисяч.

Умовно, мобілізаційні заходи (за умови старту вже завтра), мають до кінця року залучити для потреб РОВ до 600 тисяч особового складу і понад або від 70 до 80 тис. осіб на місяць.

Без оголошення загальної мобілізації або її гібридного аналога цих показників досягти буде просто неможливо.

Гібридна мобілізація

Не думаю, що президент Росії, воєнний злочинець Володимир Путін, наважиться на оголошення відкритої загальної мобілізації. Адже це юридичне визнання ведення війни, а не якоїсь “СВО”. Тому мобілізаційні заходи в РФ матимуть виключно гібридний характер. І підготовка до цього велася ще з 2025 року.

Для початку кілька цікавих фактів про мобілізацію в Росії з 2022 року.

У жовтні 2023 року Дмитро Медведєв заявляв про мобілізацію 305 тисяч контрактників і близько 80 тис. добровольців.

У грудні 2024 року Медведєв на засіданні Радбезу Росії повідомив, що від початку року контракт із МО РФ підписали приблизно 450 тис. осіб і приблизно 40 тисяч вступили в добровольчі формування.

У січні 2026 року Дмитро Медведєв на засіданні Радбезу вже надав дані за 2025 рік, згідно з якими російська армія поповнилася 422 704 контрактниками і 32 тис. добровольців.

При цьому з кінця 2025 року і на початок 2026-го відзначається кількісне падіння мобілізації, що також вказує на необхідність застосування репресивних методів.

У 2025 році в Росії почалося кілька процесів, що передують посиленню мобілізаційних заходів.

Перший – торік Путін підписав закон про внесення змін до ФЗ від 28 березня 1998 р. № 53-ФЗ “Про військовий обов’язок і військову службу”, згідно з якими з 1 січня 2026 року в Росії призов громадян, які не перебувають у запасі, стає цілорічним.

Наразі в Держдумі обговорюють можливість розгляду законопроєкту, згідно з яким строковиків зрівняють в обов’язках щодо “захисту батьківщини” з кадровими військовими – контрактниками. Іншими словами, це дасть змогу відкрито застосовувати строковиків у зоні бойових дій в Україні, абсолютно законно.

Другий – через Держдуму було розширено функції резервістів, що дозволяє їх використовувати на тимчасово окупованих територіях з метою охорони. У 2026 році функції застосування резервістів буде також розширено.

Третій – у Росії реалізується масштабна програма із залучення до мобілізації так званих “натуралізованих” громадян – мігрантів, які отримали російське громадянство.

Четвертий – Росія вкладає значні кошти в рекрутинг найманців у країнах третього світу, Африці, Центральній Азії та Латинській Америці.

Проблема всіх цих методів полягає в тому, що вони мають неспішний характер і швидко, в максимально стислі терміни, не зможуть вирішити гостру потребу у великій кількості людського ресурсу.

Таку потребу в будь-якому разі зможе вирішити саме загальна мобілізація, але піднесена під зовсім іншою, гібридною назвою: наприклад, “Часткова мобілізація 2.0”, або якась там “Сталінська мобілізація”, що суті не змінює.

Для продовження війни з Україною у форматі повзучого, але безперервного наступу Росії необхідно мобілізувати на місяць до 80 тисяч осіб. І без комплексного підходу, зокрема з оголошенням загальної гібридної мобілізації, з цим завданням російська влада не впорається.

Іншими шляхами, технічного, технологічного або тактичного характеру, Росія не зможе вирішувати навіть мінімальні поставлені завдання. Її армія давно перетворилася на деградуючу подобу одного великого маршового батальйону, що існує виключно за рахунок припливу людського ресурсу і без будь-яких інших альтернатив.

Джерело

Пропаганда Кремля вигадала новий фейк про капеланів ЗСУ (відео)

Російська пропаганда посилила кампанію з дискредитації Збройних Сил України. Цього разу головною мішенню стала Служба військового капеланства, яку звинуватили у створенні каральних підрозділів. Про чергову хвилю дезінформації повідомив Центр протидії дезінформації, інформують Патріоти України.

У чому суть російського фейку

Пропагандистські медіа Росії поширюють відеоролики з абсурдними заявами. За версією окупантів, українські капелани:

Беруть безпосередню участь у формуванні «загороджувальних загонів» у Збройних Сил України.
Є «вихідцями з нацбатальйонів» та діють за таємними «інструкціями НАТО».

Як «речові докази» у пропагандистських сюжетах демонструють релігійну літературу, нагороди та внутрішню документацію, намагаючись надати вигадкам вигляду достовірності.

Чому це брехня

У Центрі протидії дезінформації зазначають що ці заяви не мають нічого спільного з реальністю і є частиною інформаційно-психологічної операції:

Законний статус: Діяльність капеланів регулюється законом і спрямована виключно на духовну та психологічну підтримку бійців.
Військові священники не мають зброї, не беруть участі в боях і не володіють повноваженнями формувати будь-які військові чи поліцейські підрозділи.
Міф про «загородзагони»: Сама концепція «загороджувальних загонів» в українській армії є давнім вимислом Кремля, який неодноразово спростовувався фактами.

Мета ворога

Росія намагається посіяти недовіру до військового керівництва та духівництва, дискредитувати капеланство як інституцію та деморалізувати особовий склад Збройних Сил України. Використання релігійної теми є спробою окупантів прикрити власні військові злочини та створити образ «ворога віри».

У Центрі протидії дезінформації закликають громадян довіряти лише перевіреним джерелам і не піддаватися на провокації ворога.

Дмитро Коваленко, Олег Пахніц і БЕБ: як вугільний бізнесмен із сепаратистським шлейфом міг «поставити під контроль» власні справи

Дмитро Коваленко, Олег Пахніц і БЕБ: як вугільний бізнесмен із сепаратистським шлейфом міг «поставити під контроль» власні справи

У середині березня в інтернеті з’явилися повідомлення про нібито затримання Національним антикорупційним бюро власника аграрних і видобувних компаній Дмитра Коваленка.

Офіційного підтвердження цієї інформації поки немає, однак вона привернула увагу до його зв’язків, які, за повідомленнями, ведуть з одного боку до сепаратистських та підсанкційних осіб, а з іншого — до високопосадовців у правоохоронних органах України.

Дмитро Коваленко не надто публічний бізнесмен. В минулому ЗМІ підозрювали його в закупівлі вугілля на окупованих територіях. Втім він через суди намагається вичистити мережу від цих згадок. З 2023 року Коваленко різко змінив сферу діяльності та став власником аграрного холдингу «Гранова». Далі він подався у видобувний бізнес і нарешті орендував землю на Закарпатті під будівництво індустріального парку.

Саме на Закарпатті, в Ужгороді, за інформацією журналіста Віталія Глаголи, правоохоронці затримали Дмитра Коваленка.

У 2024 році Свалявська міська рада підтримала створення в регіоні індустріального парку «Енерджі груп». ТОВ «ВДЛ» отримало 10 гектарів землі під його будівництво. Співзасновниками цієї компанії є Леонід Іванов, Дмитро Коваленко та його кіпрська офшорка Afki investments limited.

Читайте по темі: $1 billion through casinos: how Dmitriy Punin’s Pin-Up and Redcore network was shut down in Kazakhstan—and relaunched in Poland under Stablex Solution

Цей же Іванов є співзасновником ТОВ «ІДЛ Гласс», яке побудувало на території парку завод з виробництва склопакетів «EDL Glass». Разом з Івановим фірмою володіє син Дмитра Коваленка Даниїл.

Леонід Іванов виявився дуже цікавою особистістю з широкими бізнес-зв’язками. У 2018 році він разом із чинним керівником Бюро економічної безпеки Полтавської області Олегом Пахніцем заснували адвокатське об’єднання «Де-факто».

З приходом на посаду в БЕБ у 2022 році Пахніц показав разючу декларацію, в якій десятки тисяч квадратних метрів землі, купа нежитлових приміщень, квартири, численні автівки. В нього навіть був невеличкий приватний літак. Більшість земельних ділянок Пахніца розташовані в селі Микільське-на-Дніпрі Дніпропетровської області. В цьому ж населеному пункті, до речі, розташований розкішний маєток олігарха Ігоря Коломойського.

До того, як прийти в БЕБ, Пахніц з 2014 року займався бізнесом, який зараз продовжує вести його дружина. Разом зі згаданим бізнес-партнером Коваленка Леонідом Івановим, Світлана Пахніц є співзасновницею Торгового дому «Релакс» та ПП «Релакс».

Читайте по темі: “Shadow empire” of Timur Rokhlin: how a figure in an international scam worth tens of millions of euros is scrubbing the media and launching new schemes

З кінця 90-х і до 2014 року Пахніц працював в органах прокуратури. І це вже традиційна історія для українських правоохоронців, коли вони після служби різко стають успішними бізнесмени. Але так, щоб після бізнесу очолити обласне Бюро економічної безпеки, буває доволі рідко.

В контексті зв’язку Дмитра Коваленка та бебівця Олега Пахніца є цікава деталь. Полтавський БЕБ веде розслідування можливих зловживань холдингу «Гранова». Компанії Коваленка підозрюють в махінаціях для зменшення податкового навантаження. Зокрема слідство з’ясувало, що «Гранова» купувала зерно за готівку, потім «малюючи» фіктивні податкові накладні.

«В провадженні детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області знаходиться кримінальне провадження №42024170000000045 від 19.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом того, що групою осіб на території Полтавської, Дніпропетровської та Запорізької областей на постійній основі здійснюється придбання сільськогосподарської продукції за готівкові кошти, без відображення по бухгалтерському обліку та податковій звітності, з подальшим її оформленням на реквізити суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості та реалізацією в режимі експорт, без повернення валютного виторгу, внаслідок чого ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах», – говориться в матеріалах судової справи.

В ході оперативного супроводження кримінального провадження детективами було отримано оперативну інформацію щодо придбання сільськогосподарських культур за готівкові кошти посадовими особами пов`язаних між собою підприємств групи «Гранова» до якої входять: ТОВ «Гранова Прилуки», ТОВ «Гранова Краснопавлівка», ТОВ «Гранова Миргород», ТОВ «Гранова Україна».

Восени 2024 року на підприємствах були проведені обшуки та вилучені документи, які доводили ймовірне ухилення від сплати податків. Втім в грудні 2024 року суд відмовив в арешті майна, вилученого в компаніях групи «Гранова».

Ситуація виглядає дещо дивно, адже фактично начальник полтавського БЕБу Пахніц пов’язаний з бізнесменом Коваленком, щодо компаній якого бюро веде розслідування. В цьому вбачається явний конфлікт інтересів.

77% ТОВ «Гранова Україна» записано на Сергія Тіглого. Як можна дізнатись із судового документа, він є начальником служби безпеки Дмитра Коваленка. Цей же охоронець у 2019 році був серед співзасновників ТОВ «Атем-плюс», учасницею якого також була Наталія Старовойтова.

Ця жінка була співзасновницею ТОВ «Ексімсіль», яке масово виграє державні тендери на постачання солі. Також вона фігурує у документах ТОВ «Гроферт», де засвітився син Коваленка Даниїл та ще одна його кіпрська офшорка Afex investments limited.

Син Дмитра Коваленка Даниїл до грудня минулого року також володів компанією, яка займається реалізацією солі – ТОВ «Солт індастрі». Його компаньйоном у ній був колишній начальник державного підприємства «Артем-сіль» Віктор Юрін.

Старовойтова пов’язана з Коваленком і ще однією фірмою – «Навігатор інвест». В ній бізнесмен співпрацює з групою колишнього нардепа Віталія Данілова та Сергія Пробилова. А от фірму зі схожою назвою «Навігатор Майницьке» бізнесмен перекупив у скандального бізнесмена Ігоря Мазепи. Ця компанія займається видобутком газу на Майницькій площі.

І хоча зараз Коваленка допустили до розробки газового родовища, в минулому правоохоронці підозрювали його в незаконному видобутку корисних копалин. До весни 2025 року він був одним зі співзасновників ТОВ «Древстецкомпанія». У 2022 році Служба безпеки України викрила фірму на тому, що замість дослідження родовища вона розпочала промисловий видобуток бурштину на Житомирщині. Були проведені обшуки та вилучені десятки кілограмів незаконно видобутого бурштину-сирцю, розфасованого залежно від фракції, попередньо оціненого у понад 2,5 мільйони гривень. Тобто підозрюваного в нелегальному видобутку бурштину зараз допустили знову до видобування, хоча й іншого ресурсу – газу.

Повертаюсь до охоронця Сергія Тіглого, на якого записані деякі фірми Дмитра Коваленка, з’ясувалась цікава деталь. Його дружина Наталія Андрушина працює старшим оперуповноваженим Національної поліції в Дніпропетровській області. В декларації вона вказала, що її чоловік працює в ТОВ «Гранова Україна», щоправда, його заробітну плату вказано не було.

В групі компаній «Гранова» працює ще одна цікава особистість – Анастасія Тіманова. Ця жінка очолювала дубайську фірму Коваленка Plaimp SFP limited. «АНТИКОР» раніше писав, що по суті це кредитний союз, який скуповує борги. Одним боржників була компанія російського мільярдера Костянтина Струкова «МелТЭК».

До 2021 року Тіманова також була в ТОВ «Агрофірма Ясенівська», якою керував Юрій Фесенко з санкційних списків Ради національної безпеки та оборони. Фірма займається видобутком вугілля і раніше в ній світився і сам Дмитро Коваленко.

Також Коваленко був співзасновником ТОВ «ГОФ Даріївська», яка у 2012 році перейшла до племінника колишнього заступника міністра так званої «ЛНР» Олександра Мельничука. Хоча станом на 2025 рік фірма продовжує належати пособнику окупантів Мельничуку, вона прописана у Києві. У 2021 році «Слідство.Інфо» повідомляло, що Мельничук-молодший з окупованої Луганщини заробляє мільйони на торгівлі вугіллям в Україні.

Отже, як би Коваленко намагався вичистити мережу від згадок про роботу з окупантами, факти беззаперечно вказують на це. Тим більше дивно, що серед розгалуженої мережі зв’язків він пов’язаний з певними фігурами у правоохоронних органах. Якщо виявиться, що саме Коваленко просунув на посаду голови полтавського БЕБу свого товариша з Дніпра, то це буде дуже небезпечним прецедентом. Адже в такому випадку виявиться, що той, хто співпрацює із сепаратистами, має вплив на правоохоронний орган в Україні.

Дрони атакували Тамбовську область: під ударом опинилася ЛВДС «Нікольське»

До Тамбовської області РФ прилетіли “невідомі дрони”.

Поблизу Мічурінська в Тамбовській області зафіксовано активність невідомих дронів. Мешканці повідомляють про вибухи, роботу протиповітряної оборони та пожежу за містом.

У цьому районі розташовано важливий об’єкт — ЛВДС «Никольское», що транспортує паливо. На станції перекачують і контролюють потоки: сюди надходить продукція з інших великих об’єктів Росії, звідси її розподіляють як на внутрішній ринок, так і на експорт до Білорусі.

Наслідки “візиту дронів” ще уточнюються.