Українські захисники збили новітній та рідкісний російський дрон-камикадзе Клин, який має бойову частину до п’яти кілограмів та летить на швидкості до 120 км/год. Про це у неділю, 22 березня, повідомив радник міністра оборони України Сергій (Флеш) Бескрестнов, публікуючи фото ворожого БпЛА у своєму Telegram, передають Патріоти України.
«Авто захоплення цілі та можливість повітряного підриву. Дальність польоту до 120 км. Швидкість до 120 км/год. Час у польоті 60−90 хвилин», — розповів Флеш у описі до знімків.
Він також вказав на сучасний акумулятор нової технології Li-AFB. Коли саме і де було знищено цей російський БпЛА Бескрестнов не уточнив.
У лютому 118-та окрема механізована бригада (ОМБр) Сухопутних військ Збройних сил України повідомили про знищення українськими захисниками нового російського безпілотника Клин зі штучним інтелектом.
Даний БпЛА був презентований у жовтні 2025 року. Заявлялося, що дрон здатний автономно виявляти й вражати цілі на відстані до 120 км. Втім, 10 лютого, коли цей безпілотник залетів у зону відповідальності 118 ОМБр, він одразу ж був знищений перехоплювачами БпЛА бригади.
Успішне знищення цього типу безпілотника вкотре свідчить про здатність наших воїнів швидко адаптовуватися до нових загроз та ефективно їм протидіяти, наголошували українські захисники.
Вирок без доказів: як українець відсудив мільйони у держави за роки у в’язниці
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалив стягнути з держави Україна 5 мільйонів гривень моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
У ніч із 18 на 19 серпня 2013 року в селі Коломийського району була вбита престаріла жінка, яка мешкала сама і позичала людям гроші під відсотки. За матеріалами справи, зловмисник вночі заліз у хату через вікно і вимагав гроші, а коли бабуся відмовила, то вбив її, завдавши не не менше 26-ти ножових ударів. З будинку нападник забрав 10 тисяч гривень і мобільний телефон вбитої, який потім викинув.
У вбивстві звинуватили 28-річного чоловіка, який раніше притягувався за крадіжку. Він не визнавав вину і стверджував, що тої ночі був вдома. На жорсткому диску його ноутбука збереглася інформація, що він, імовірно, користувався ним на час убивства.
Ніяких слідів того чоловіка на місці злочину не було, на одягу і речах затриманого не виявили крові. Знаряддя вбивства не знайшли. Очевидців також не було. По суті єдиним доказом став відбиток пальця на батареї мобільного телефона загиблої, який підібрали в траві за декілька кілометрів від будинку, де трапилося вбивство.
Читайте по темі: У Києві іноземець погрожував перехожим гранатою — його затримали
Обвинувачений припускав, що поліцейські сфальсифікували доказ, підмінивши батарею мобільного телефона, адже за місцем його проживання вилучили телефони з аналогічними батареями.
Але судді критично ставилися до такої версії. На їх думку, обвинувачений не представив доказів зловмисних дій працівників слідства і не довів мотиви особистої помсти по відношенню до нього.
Справа розглядалася судами неодноразово. Чотири рази суди ухвалювали вироки та призначали чоловікові покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років. Це покарання підсудний відбув у повному обсязі — фактично за ґратами провів 6 років і 6 місяців. За чинним тоді законодавством, йому зарахували один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
У 2020 році чоловіка звільнили під особисте зобовʼязання, але судовий розгляд продовжувався. І лише в січні 2025-го Верховний суд усі попередні рішення скасував і справу закрив. Суд дійшов висновку, що обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, доказів для доведення винуватості недостатньо і можливості їх отримати вичерпані.
Це кримінальне переслідування загалом тривало більше 11 років. До його початку чоловікові було 28 років і він займався підприємницькою діяльністю. За час тримання у СІЗО у нього погіршився стан здоровʼя. Також податківці нарахували йому пеню та штрафні санкції за несплату єдиного соціального внеску і заблокували рахунки. Матір, яка виховувала сина одна, витрачалася на передачі продуктів харчування і необхідних речей у СІЗО, відвідувала судові засідання. Моральні страждання колишній обвинувачений оцінив у 15 млн грн.
Коломийський міськрайонний суду Івано-Франківської області присудив тільки 2 млн грн компенсації.
Однак апеляційний суд збільшив цю суму до 5 мільйонів. У рішенні суд зазначив, що позивач пережив ці події протягом значного проміжку часу в молодому віці, вратив можливість реалізувати свої плани на життя. Після звільнення з місць позбавлення волі він продовжує відчувати наслідки незаконного засудження, адже це вплинуло на його психологічне здоровʼя, соціальні звʼязки, репутацію, можливість повноцінно працювати і вести звичний спосіб життя.
Історичний рекорд ППО: Україна знищила 94,6% цілей під час найпотужнішої атаки за весь час війни
У вівторок, 24 березня, Україна відбила найбільшу денну ворожу повітряну атаку за весь час повномасштабної війни. Загалом було знищено або подавлено 94,6% цілей.
Масштабній дроновій атаці передував комбінований повітряний удар росіян із застосуванням балістичних та крилатих ракет, а також ударних безпілотників. За добу окупантами було застосовано 999 “Шахедів”.
В Міноборони розповіли, що лише в межах Київщини було застосовано близько 250 безпілотників.
“Ще рік тому така кількість безпілотників застосовувалася для масованої атаки по всій території України. Вчора їх вдалося повністю знищити в межах однієї області. Над Києвом не було зафіксовано жодної повітряної цілі – окрім зграї птахів”, – йдеться у заяві.
Зазначається, що країна-агресорка застосовує різні типи засобів ураження на різних висотах і швидкостях для перевантаження української ППО.
Посилення захисту неба України
Україна розвиває у відповідь ешелонований захист, який базується на системному підході.
“До відбиття атак залучаються всі наявні ресурси: підрозділи Повітряних сил, дрони-перехоплювачі, мобільні вогневі групи, тактична авіація та гелікоптери. Україна здійснює масштабні комплексні повітряні операції, аналогів яким у світі немає”, – наголошує МО.
Результати цієї роботи помітні у великих містах, які завжди були основними цілями країни-агресорки. Ворог зміщує фокус на удари по мирній інфраструктурі на Заході України, оскільки усвідомлює обмеженість можливостей для ударів.
В Одесі викрито посадовця Національної академії аграрних наук України, який підозрюється в отриманні хабаря за організацію незаконної відстрочки від мобілізації. Чиновник Селекційно-генетичного інституту отримав 3 тисячі доларів США за фіктивне працевлаштування призовника, що дозволяло уникнути служби до початку 2027 року.
За даними слідства, представник керівництва Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН отримав хабар у розмірі 3 тисяч доларів США від знайомої призовника. За ці кошти чиновник оформив чоловіку фіктивне працевлаштування в інституті, що дало можливість отримати відстрочку від мобілізації строком на один рік. Насправді призовник працював на іншому підприємстві, а в установі НААН значився лише формально.
24 березня 2026 року прокурори Одеської обласної прокуратури повідомили підозрюваному про скоєння кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди службовою особою.
Наразі прокуратура готує клопотання до суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсторонення посадовця від займаної посади на час розслідування.
Ця справа є частиною системної боротьби правоохоронних органів із корупційними схемами, які дозволяють ухилятися від мобілізації під час воєнного стану. Такі випадки підривають довіру до державних установ і створюють загрозу для національної безпеки.
Варто нагадати, що відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено у судовому порядку. Слідство триває, правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до незаконної схеми та встановлюють повний обсяг збитків.
На олександрівському напрямку, на стику Запорізької та Дніпропетровської областей, українські військові перешкоджають російським окупаційним військам закрпілюватися та просуватися, а також перехоплюють тактичну ініціативу, розповів речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин у коментарі “24 каналу”, передають Патріоти України.
“Є приємні новини: ми відновлюємо контроль над окремими ділянками, територіями та населеними пунктами, проводимо “зачистки”, — наголосив він. Речник вказав, що українські захисники відкинули російських загарбників у районі села Солодке. На цьому напрямку Сили оборони не припиняють контратаки.
Водночас у Запорізькій області піхотні групи РФ намагаються просочитися в села Новояковлівка та Лук’янівка. Українські військові виявляють та знищують окупантів. На гуляйпільському напрямку росіяни здійснюють штурмові дії в районах сіл Чарівне, Мирне та Залізничне. Армія РФ також намагається повністю витіснити українські підрозділи з міста Гуляйполе.
Під маскувальними сітками до Румунії: капелан із Київщини організував «паломництво» для ухилянтів
Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон, організовану військовим капеланом із Київщини. Потенційних ухилянтів перевозили на Буковину та готували до перетину кордону з Румунією поза пунктами пропуску, ховаючи серед речей і маскувальних сіток.
За процесуального керівництва Чернівецької обласної прокуратури викрито канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Двоє жителів Київщини, 67 та 27 років, стали фігурантами кримінального провадження. Старший із них, за даними слідства, є військовим капеланом і організував та координував роботу схеми.
Чоловіків забирали з Київської області, доправляли на Буковину і готували до незаконного перетину кордону з Румунією поза офіційними пунктами пропуску. Щоб уникнути викриття, організатор ховав призовників у мікроавтобусі серед особистих речей та маскувальних сіток.
Вартість незаконної “послуги” становила 8 750 євро з особи. За один рейс учасники схеми отримали понад 26 тисяч євро. 19 березня правоохоронці зупинили транспортний засіб: у ньому перебували організатор і троє чоловіків призовного віку, яких готували до переправлення.
За клопотанням прокуратури суд обрав підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави — понад 700 тис. грн для старшого та понад 600 тис. грн для молодшого учасника.
Варто нагадати, що відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено у суді. Слідство триває для встановлення всіх обставин справи та можливих інших учасників каналу.
Іран заявив про відкриття Ормузької протоки для «дружніх» країн
Йдеться про держави, які не брали участі у війні проти Ірану
Іран дозволив прохід через Ормузьку протоку країнам, які не брали участі у війні проти нього. Про це заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі, повідомляє агентство ISNA.
За його словами, останніми днями через протоку вже проходили судна з Китаю, Пакистану, Іраку, Росії, Індії та інших держав.
Аракчі зазначив, що прохід можливий за погодженням із іранською стороною.
Церемонія, яка підтверджує історичний зв’язок між храмом та іспанською монархією, відбудеться в Базиліці Santa Maria Maggiore після зустрічі королівського подружжя з Папою Левом XIV, передають Патріоти України з посиланням на Vatican News. У п’ятницю, 20 березня 2026 року, о 12:30 у Папській базиліці Пресвятої Марії відбудеться церемонія прийняття титулу протоканоніка королем Іспанії Філіпом VI. Про це повідомила пресслужба базиліки.
Капітул цієї базиліки — також відомої як Ліберійська на честь Папи Ліберій — складається з кардинала-архіпресвітера та 12 каноніків відповідно до статуту. Згідно з давнім привілеєм, король Іспанії є її протоканоніком (першим каноніком).
Церемонія стане кульмінацією офіційного візиту королівської пари Іспанії — короля Філіпа та Королеви Летиції — до Ватикану і відбудеться після аудієнції з Папою. Згідно з програмою, їх приймуть у приватній бібліотеці понтифіка.
Історичні зв’язки між базилікою та іспанською короною мають глибоке коріння. Протягом століть іберійські монархи підтримували храм, сприяли його розвитку та оздобленню. Одним із найяскравіших прикладів є позолочена дерев’яна стеля, створена за понтифікату Папи Олександра VI.
Офіційно цей зв’язок закріпили ще у 1603 році, коли короля Філіпа III запросили стати покровителем і протоканоніком базиліки. Згодом Філіп IV заснував щорічну ренту «Opera Pia di Spagna», а на знак вдячності капітул замовив у Джана Лоренцо Берніні бронзову статую монарха.
У ХХ столітті ці відносини підтвердив Папа Пій XII буллою Hispaniarum fidelitas (1953). Відтоді капітул базиліки щороку звершує три меси за добробут іспанського народу та його глави держави.
Раніше король Філіп VI і королева Летиція вже зустрічалися з Папою Левом XIV у травні 2025 року після інавгураційної меси його понтифікату. Очікується, що він здійснить апостольський візит до Іспанії 6–12 червня — перший за час правління Філіпа VI і перший папський візит із часів Бенедикта XVI у 2011 році.
Варто зазначити, що подібні почесні титули є звичною практикою Ватикану: наприклад, у 2017 році президент Франції Еммануель Макрон став почесним каноніком Латеранського капітулу.
В українській мові існує багато назв одягу, які прийшли з інших мов разом із модою. Одним із таких слів є камізелька — давня назва безрукавного верхнього одягу, яку сьогодні часто замінюють більш уживаним словом «жилетка», передають Патріоти України з посиланням на посиланням на ресурс “Горох”.
Слово камізелька належить до побутової лексики української мови та означає короткий верхній одяг без рукавів, який носять поверх сорочки або блузи. Такий елемент гардероба може бути як чоловічим, так і жіночим.
У Словник української мови в 11 томах це слово тлумачать як «короткий верхній одяг без рукавів; жилетка». Подібне визначення подає і Великий тлумачний словник сучасної української мови, де камізельку описують як різновид безрукавного верхнього одягу.
Нині у повсякденному мовленні частіше використовують слово жилетка, однак «камізелька» вважається старішою та традиційною назвою.
Звідки походить це слово
Етимологія слова має європейське коріння. До української мови воно прийшло через польське kamizelka, що означає жилет або безрукавку.
Польська назва, своєю чергою, походить або від французького camisole, або від німецького Kamisol, а ще глибше — від латинських слів, пов’язаних із назвою сорочки чи нижнього одягу.
Подібні мовні запозичення були звичним явищем: коли новий предмет побуту приходив до країни, разом із ним часто з’являлася і його назва.
В українських говірках і літературній мові існує кілька назв для подібного елемента одягу:
жилет / жилетка — найпоширеніша сучасна назва;
безрукавка — описова назва одягу без рукавів;
горсет / ґорсик — коротка жіноча камізелька;
лейбик — діалектна назва, поширена на заході України;
камазоля — варіант народної назви;
кептар — традиційна гуцульська безрукавка з овечої шкіри;
станік / станічок — ще одна діалектна назва.
У різних регіонах можна зустріти й інші написання слова — камазелька, камезелька, камзелька, камизелька.
Слово камізелька трапляється у творах українських письменників, де допомагає передати атмосферу побуту минулих епох. Наприклад, Іван Франко використовував його для опису персонажів:
«Поза будинком по городі ходив пан у камізельці».
Такі деталі роблять художні образи більш живими й допомагають відчути дух часу.
Сам елемент одягу нікуди не зник — змінився лише дизайн і спосіб використання. Сьогодні камізельки можуть бути:
утепленими або пуховими;
хутряними;
робочими з великою кількістю кишень;
сигнальними зі світловідбивачами.
Їх поєднують із джинсами, штанами, сукнями чи сорочками, створюючи як повсякденні, так і святкові образи.
Отже, камізелька — це традиційна українська назва безрукавного одягу, яка з часом поступилася популярнішому слову «жилетка», але нині дедалі частіше повертається у мовлення.
