Березень 2026 – Сторінка 29

Кремлівський аятола вже всі свої карти розкрив, – Нєвзоров

“Путін і аятола Хаменеї – близнюки за суттю своєю. Обидва – хворі фанатики, які заради своїх міражів, заради своїх галюцинацій і безглуздих ідей легко йдуть на вбивство мільйонів людей”, – пише російський публіцист Олександр Нєвзоров у своєму Телеграм-каналі, передають Патріоти України, та продовжує:

“Хаменеї був одержимий ідеєю торжества найкривавішої форми ісламізму. А Путін схиблений на російській величі й на відновленні кордонів СРСР. Те, що ніби ці манії мають формальну зовнішню відмінність, жодної ролі не відіграє. Обидва абсолютно неадекватні й, у принципі, однаково небезпечні.

Тож іранську драму мають добре вивчити в Росії: вона має пізнавальний та освітній зміст для жителів РФ. До них, можливо, почне потихеньку доповзати ступінь жахливості ситуації, у якій вони опинилися.

Адже настане час, коли сьогоднішні саджання, репресії, заглушення інтернету здадуться епохою милоти і граничного гуманізму. Річ у тім, що однаково неминучий день, коли в Російській Федерації гнів переможе страх. Режим однаково доведе жителів країни до бунтів – і з насолодою ці бунти чавитиме, без вагань, по-іранськи.

І наївно думати, що в разі небезпеки для себе або для своєї манії в Путіна здригнеться рука чи хтось утримає його від масових убивств. Кремлівський аятола вже всі свої карти розкрив. Він убиває легко й не замислюючись, навіть легше, ніж Хаменеї.

На сьогоднішньому прикладі іранського аятоли дуже легко прорахувати, що робитиме його російський двійник. Утім, Путін і так довів, що готовий убивати мільйони, він їх уже вбив. Але жодних меж зла у кремлівського фанатика немає, як їх немає в Хаменеї”.

“Будемо прагнути”: Польща готується до створення власної ядерної зброї через сумніви у гарантіях безпеки від США, – Bloomberg

Варшава вивчає можливість отримання власної ядерної зброї для посилення стримування в Європі на тлі сумнівів у оборонних гарантіях США. Про це повідомляє Bloomberg, передають Патріоти України.

Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив про прагнення Польщі до максимальної автономності в питаннях ядерної безпеки в майбутньому. Ця позиція свідчить про рідкісну згоду між урядом та президентом Каролем Навроцьким, який також підтримує участь країни у ядерних проектах.

“Польща дуже серйозно ставиться до питань ядерної безпеки. У міру зростання наших автономних можливостей ми будемо прагнути підготувати Польщу до максимально самостійних дій у цьому питанні”, — повідомив Дональд Туск.

Окрім розробки власної стратегії, 2 березня прем’єр Польщі підтвердив початок переговорів із Францією про розширення “ядерної парасольки”. Це відбувається після пропозиції Еммануеля Макрона розмістити винищувачі з ядерною зброєю на території союзників. Туск також зазначив, що контактував щодо цього питання зі Швецією та Данією, а наступний раунд обговорень відбудеться на саміті в Парижі 10 березня.

У Такера Карлсона викрали партію снюсу вартістю майже 8 мільйонів доларів

У Такера Карлсона вкрали снюс на $7,9 млн — журналіст зберігав величезну партію тютюну на складі в Південній Каліфорнії та збирався її продати.

Грабіжники проникли на склад і викрали вантажівку, заповнену шайбами бренду ALP Pounches. Навіть зламувати нічого не довелося — охоронцям показали підроблені документи, сіли у вантажівку та втекли на захід сонця.

Такер пообіцяв винагороду в $100 тисяч за інформацію про місцеперебування його снюсу.

В Україні наразі зафіксовано понад 213 тисяч воєнних злочинів росіян — ОГП

Наразі в Україні зафіксовано 213 200 випадків воєнних злочинів, скоєних російськими військовими проти українців.

Про це у коментарі Суспільному розповів начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Тарас Семків.

За його даними, з початку повномасштабної війни встановлено 1127 підозрюваних, 809 обвинувачених та 242 засуджених.

Серед підозрюваних — 30 військовополонених: 27 із них уже стали обвинуваченими, їхні справи передали до суду, а 22 вже отримали вироки.

Семків уточнив, що наразі частіше фіксують воєнні злочини, повʼязані з обстрілами, унаслідок яких гинуть цивільні.

«Зараз це, звісно, ураження, наприклад, дронами, FPV-дронами, в першу чергу. Все, що біля лінії фронту, в зоні, куди ці дрони можуть „дотягнутися“ — дуже часто це цивільні особи, які потрапляють під такі ураження. Якщо на початку війни таких засобів було менше і таких фактів було небагато, то зараз з кожним роком їх кількість більшає», — зазначив він.

Представник Офісу генпрокурора додав, що інформація про удари російськими FPV-дронами, які суперечать нормам міжнародного гуманітарного права, надходить щодня.

Фармринок під контролем: як Короленко, Дяченко та Квашин формують корупційну вертикаль

На українському фармацевтичному ринку дедалі частіше фіксуються сигнали про потрапляння в обіг препаратів, які проходять контроль формально або з мінімальною перевіркою. Особливо гостро це виглядає у сфері лікування онкологічних захворювань, де кожна ампула — це шанс на життя.

Коли контроль якості перетворюється на формальність, ліки опиняються на ринку не завдяки лабораторним висновкам, а завдяки домовленостям всередині системи регулювання, повідомляє НОН – СТОП.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками має бути бар’єром для неякісних препаратів і незаконного обігу наркотичних речовин. Проте в Харківській області контроль фактично перетворився на формальний процес. З 1 січня 2025 року перевірки аптечних мереж і фармацевтичних складів були офіційно відновлені, затверджено секторальний план і визначено об’єкти високого ризику, однак анулювання ліцензій і реальні зупинки діяльності практично не відбуваються. Під час перевірок фіксуються одні й ті самі порушення: недотримання температурних режимів зберігання ліків, відсутність систем сигналізації, формальні самоінспекції, застаріла документація та відсутність повноцінної системи управління якістю. У низці аптек бракує персоналу з профільною фармацевтичною освітою. Окрема зона ризику — обіг наркотичних препаратів, включно з метадоном і бупренорфіном, де рецепти форми №3 використовуються як формальне прикриття без жорсткої перевірки підстав для призначення.

Центром управлінських рішень у системі став виконувач обов’язків голови Держлікслужби Вадим Короленко. Після затримання керівника підпорядкованої структури управління було оперативно переформатовано без відкритого конкурсу та з відступом від процедур призначення. Регулятор, який має бути незалежним арбітром фармацевтичного ринку, перетворився на точку концентрації ручних рішень.

Ключову роль у цій конструкції отримала Людмила Дяченко, призначена виконувачкою обов’язків директора державного підприємства «Фармакопейний центр». Саме через це підприємство проходить кожен виробник, який хоче вивести лікарський препарат на український ринок, і без висновку центру жоден препарат не може отримати доступ до обігу. Контроль над цим державним підприємством фактично означає контроль над входом на фармацевтичний ринок країни. У 2024 році чоловік Дяченко — Олександр Дяченко — отримує посаду судді Харківського районного суду, і практично одразу після цього Людмила Дяченко отримує посаду заступника, а згодом і керівника «Фармакопейного центру», попри відсутність профільної освіти, підтвердженого досвіду та управлінської компетенції.

Читайте по темі: Піар замість їжі: навіщо АОЗ запускає меню з Клопотенком, поки військові отримують гнилі продукти

Реальна координація процесів зосереджена навколо адвокатського об’єднання «Квашин і партнери» та його керівника Віктора Квашина — одногрупника Дяченко. Квашин роками фігурує як неформальний координатор процесів у фармацевтичній сфері: юридичний супровід, кадрові рішення та управлінські сигнали сходяться в одному центрі, формуючи вертикаль впливу, у якій державні підприємства перетворюються на інструмент приватного контролю над ринком.

У Харкові перевірки аптечних мереж проводяться вибірково: одні учасники ринку продовжують роботу навіть після зафіксованих порушень, інші стикаються з тиском з боку органів контролю. Плани перевірок деталізовані, однак їхні наслідки мінімальні, і контроль фактично використовується як інструмент регулювання ринку на «своїх» і «чужих». У результаті формується замкнена система впливу, у якій Вадим Короленко приймає ключові управлінські рішення, Людмила Дяченко контролює державне підприємство, через яке проходить доступ препаратів на ринок, а Віктор Квашин виступає юридичним координатором фармацевтичної вертикалі.

Місяць поступово віддаляється від Землі, змінюючи тривалість доби

Ми звикли думати, що Місяць завжди стабільно кружляє навколо Землі, керуючи припливами і нічним небом. Але насправді його танець із нашою планетою не такий уже й спокійний. Сучасні дослідження показують: Місяць повільно віддаляється від Землі, і цей процес змінює тривалість обертання нашої планети навколо своєї вісі, передають Патріоти України з посиланням на The Daily Galaxy.

Це відчуття “стабільності” підтверджують навіть стародавні скам’янілості. Наприклад, аналіз викопних мушель двостулкового молюска Torreites sanchezi показав, що 70 мільйонів років тому день на Землі тривав трохи менше 24 годин — близько 23 з половиною годин. Тоді Місяць був ближче, гравітаційне тяжіння було сильнішим, і планета оберталася швидше.

Чому ж Місяць відступає? Усе пояснюють припливи. Гравітація Місяця створює на океанах дві випуклості, які трохи випереджають його орбіту, бо Земля обертається швидше. Цей зсув передає енергію супутнику, змушуючи його рухатися на більшу відстань. У середньому Місяць “відходить” на 3,8 сантиметра на рік — швидкість, яку можна порівняти з ростом нігтів.

Земля ж платить за це своєю обертальною енергією: обертання планети сповільнюється. Тривалість доби збільшується, хоч і дуже повільно — всього на частки секунди на рік. Для людини це майже непомітно, але на мільйони років вперед зміни стають помітними.

Хоч Земля і Місяць здаються застиглими у своєму космічному танці, їхні взаємини постійно змінюються. Місяць віддаляється, Земля сповільнюється, і весь цей повільний процес впливає на баланс нашої планети — невидимо, але незворотно.

“Обіцянки влади нагадують сумнозвісну “каву в Криму”: Данилюк-Ярмолаєва назвала ймовірну дату вступу України до ЄС

Обіцянки влади про вступ України до Європейського Союзу у 2027 році є шкідливими. Реалістичні прогнози відсувають цей термін, а головною умовою залишається проведення антикорупційної та правоохоронної реформ. Про це сказала головна редакторка сайту “Еспресо” Марина Данилюк-Ярмолаєва, передають Патріоти України.

“Якщо говорити про корупцію і про обіцянки, що ми будемо в Європейському Союзі 1 січня 2027 року, то я вважаю їх шкідливими. І так само їх оцінюють люди, які з українського боку працюють над відкриттям кластерів. Минулого тижня у мене було кілька цікавих розмов у посольстві ЄС із представниками, які співпрацюють із європейцями та намагаються показати Україну з кращого боку. І всі вони кажуть, що дедлайни, які виставляє українська влада, лише шкодять нам.

Тому що це нагадує обіцянки “кави в Криму” чи завершити війну до конкретного року, а коли цього не стається, люди починають думати, що все це брехня, отримують велику порцію зневіри і перестають вірити навіть у стратегічні плани держави.

Я запитала своїх співрозмовників: чи вступимо ми колись до Європейського Союзу? Вони відповіли: однозначно так. Але потрібно називати реальні дати. У кращому випадку серйозна розмова може розпочатися у 2028 році – за умови, що буде вирішене питання війни і ми виконаємо необхідний обсяг реформ, яких регулярно вимагають наші західні союзники з ЄС.

Водночас більшість схиляється до реалістичнішої дати – 2034 рік. Адже Європейський Союз працює бюджетними циклами, і перед кожним новим циклом приймає нових членів, які потім інтегруються в економіку. Тому питання реформ залишається ключовим”, – пояснила Данилюк-Ярмолаєва.

За словами головної редакторки сайту “Еспресо”, європейські бюрократи висунули дві основні вимоги до української влади – провести антикорупційну та правоохоронну реформи. Обидві є взаємопов’язаними.

“Як зазначають українські юристи-міжнародники та дипломати, які працюють над відкриттям кластерів, на жаль, усе впирається у правоохоронний комітет. А про які реформи може йтися, якщо серед топспікерів є Макс Бужанський? Тому спеціалісти покладають великі сподівання на перші повоєнні вибори, після яких правоохоронний і антикорупційний комітети представлятимуть більш професійні люди, які не тягнутимуть країну вниз. І які за своєю ментальністю не будуть лайт-версією радянщини, як той самий Макс Бужанський”, – наголосила Данилюк-Ярмолаєва.

Головна редакторка також додала, що в статті Reuters західних дипломатів зачепило інтерв’ю Володимира Зеленського з нагоди роковин повномасштабного вторгнення. На запитання про те, чи існує корупція в його близькому оточенні, а це був натяк іноземних журналістів на справу Міндіча, Зеленський відповів, що корупції в Україні немає, і вона не вища, ніж в інших державах, і загалом ситуація під контролем.

“Стаття Reuters детально пояснює, де Зеленський був неправий. Там є інсайди від європейських дипломатів, які зазначають, що їх насторожують подібні заяви. Вони також побоюються, що якщо Україну поспішно приймуть до Європейського Союзу під конкретну дату, озвучену Володимиром Олександровичем Зеленським, то це може призвести до згортання необхідних реформ.

А правоохоронну та антикорупційну реформи ми зобов’язані будемо провести. І якщо повернутися до інсайдів, які мені озвучили наші дипломати та міжнародні юристи, то довіру до України під час повномасштабного вторгнення суттєво підірвали спроби знищити НАБУ і САП влітку минулого року та намагання будь-якою ціною зам’яти так званий Міндічгейт.

Саме після подій літа 2025 року наші західні європейські партнери вирішили, що більше неможливо заплющувати очі на корупційні дії оточення Банкової. Вони почали відкрито говорити: Володимире Олександровичу, потрібно працювати. Ми розуміємо, що аргумент про війну іноді спрацьовує, але не можна пояснювати війною абсолютно все”, – зауважила Данилюк-Ярмолаєва.

Летить у прірву: У Путіна визнали, економіка РФ входить у зону турбулентності, – розвідка

Провідні російські економічні інституції – центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, вища школа економіки, центральний банк РФ – зафіксували, що економіка країни впритул наблизилася до стагфляції. Показово, що визнання кризових тенденцій надходить від структур, афілійованих із Кремлем. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки, передають Патріоти України.

“Зведений випереджальний індикатор входу економіки в рецесію з листопада 2025 року перевищив позначку 0,44 – при критичному порозі 0,12. Водночас симетричний індикатор виходу з рецесії впав до 0,05 у листопаді 2025 року, проти 0,10 у жовтні, залишаючись далеко нижче критичного рівня 0,35. Це означає не лише високу ймовірність рецесії, а й украй низькі шанси на швидке відновлення – аналітики попереджають про ризик затяжного спаду тривалістю понад рік”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, зазначається, що промисловий сектор демонструє стійке погіршення. Індекс S&P Global PMI переробної промисловості за підсумками січня 2026 року залишається нижче 50 пунктів – у зоні скорочення. Рентабельність у промисловості з вересня 2024 року впала з 20% до 12% і продовжує знижуватися.

“Споживчі настрої колапсують. За даними Левада-центр, індекс економічних очікувань населення в січні 2026 року впав до 113 пунктів проти 140 у 2024 році. Індекс споживчих настроїв повернувся до рівнів кінця 2022 року – 98 пунктів, відображаючи переважання песимізму серед росіян. Базовий сценарій на 2026 рік, за оцінками самих же російських інституцій, – подальше уповільнення на тлі слабкої динаміки ВВП і скорочення інвестицій, з реальним ризиком технічної рецесії”, – зауважує розвідка.

У Польщі під час масштабної операції затримали 147 іноземців, серед них 91 українець

На початку березня польські правоохоронці провели масштабну операцію під час якої затримали 147 іноземців, що перебували в країні незаконно. Серед затриманих 91 громадянин україни.

За даними польської поліції, всього у рамках операції правоохоронці затримали 1944 особи, серед яких 147 іноземців. Крім українців затримали 14 громадян Грузії, восьмеро білорусів, трьох громадян Молдови, двох росіян та 29 громадян інших країн. Крім того, сімох осіб затримали на підставі Європейських ордерів на арешт та “червоних повідомлень” Інтерполу.

Поліція також виявила іноземців, підозрюваних у серйозних злочинах. Серед них – громадянин Бразилії, якого розшукували за розбій, та громадянка Білорусі, причетна до участі в організованій злочинній групі, яка займалася викраденням коштів.

Згадана вище операція стала першим у 2026 році заходом для дотримання безпеки та контролю над перебуванням іноземців на території Польщі. Для порівняння, у 2025 році провели три подібні акції, під час яких затримали 4766 осіб, серед них 515 іноземців.

На Херсонщині окупанти вбили жінку, яка їхала велосипедом

У Новодмитрівці на Херсонщині російські окупанти вбили з дрона жінку, яка їхала велосипедом.

Про це повідомляє Херсонська обласна прокуратура.

Удар стався 4 березня близько 13:30 – ворожий дрон влучив у спину 49-річної місцевої жительки, яка їхала на велосипеді. Вона зазнала поранень, несумісних з життям.

Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом учинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).