1. Противник (російські війська) продовжує наступ на цьому напрямку частиною сил своїх угрупувань військ (УВ) «Юг» та «Центр», зосереджуючи основні зусилля в смугах 8-ї загальновійськової армії (ЗВА) та 3-го армійського корпусу (АК) відповідно на південь, південний схід і схід від міста Костянтинівка.
Сили та засоби російських військ, що діють у Костянтинівському напрямку, об’єднані відповідно у дві тактичні групи (ТГр) — «Бахмут» і «Дзержинск». Окрім з’єднань, частин і підрозділів 8-ї ЗВА та 3-го АК, командування противника також включало у їх склад сили та засоби 18-ї, 58-ї та 49-ї ЗВА (УВ «Днепр»), 51-ї ЗВА (УВ «Центр») та 3-ї ЗВА (УВ «Юг»), зокрема:
ТГр «Дзержинськ», що наступає по обидва боки Клебанбицького водосховища, а також у напрямку Степанівка — Довга Балка, складається з:
– 4-та окрема мотострілецька бригада (омсбр) 3-ї ЗВА
– 103-й мотострілецький полк (мсп) 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) 8-ї ЗВА
– 10-й танковий полк (тп) 20-ї мсд 8-ї ЗВА
– 78-й мсп 42-ї мсд, 58-ї ЗВА
– 54-й мсп 6-ї мсд 3-го АК
– 1194-й мсп 3-ї ЗВА
– 1219-й, 1436-й та 1465-й мсп 51-ї ЗВА
– 20-й і 155-й «зведені» мсп ВМФ
– 77-й окремий мотострілецький полк (омсп) зі складу 7-ї військової бази (ВБ) 49-ї ЗВА (Гудаута, Абхазія)
ТГр «Бахмут» (частина сил), що наступає по напрямках Біла Гора — Костянтинівка та Предтечіне — Костянтинівка, складалася з:
– 72-га омсбр 3-го АК
– 1008-й, 1307-й і 1442-й мсп 6-ї мсд 3-го АК
– 89-й тп 6-ї мсд 3-го АК
Крім того, частини та підрозділи 70-ї мсд 18-ї ЗВА, зі складу ТГр «Бахмут», діють у напрямку Часів Яр – Віролюбівка. А в напрямку Русин Яр — Райське частина сил 150-ї та 20-ї мсд 8-ї ЗВА, посилених частинами та підрозділами зі складу 120-ї дивізії морської піхоти (дмп) Тихоокеанського флоту (колишні 40-та та 155-та окремі бригади морської піхоти), які наступають по обидва береги річки Казенний Торець у загальному напрямку Софіївка — Новопавлівка та Шахове — Новомиколаївка.
2. Очевидно, що на цьому напрямку командування противника реалізує задум (план), який передбачає подвійне оперативне охоплення всієї агломерації Дружківка-Костянтинівка з метою її поетапного захоплення та подальшого просування на ближні підступи до Краматорська з південного сходу та сходу.
Наразі в рамках цього плану основні зусилля російського командування зосереджені саме в центрі та правому фланзі смуги наступу 8-ї ЗВА, у загальній дирекції Яблунівка — Іллінівка (ТГр «Дзержинск») та на суміжному фланзі смуги наступу 3-го АК (частина сил ТГр «Бахмут»), у загальній дирекції Біла Гора — південно-східні околиці Костянтинівки та Предтечіне — Костянтинівка.
Станом на 08.02.2026 штурмові групи противника зі складу його передових частин і підрозділів здійснювали, протягом кількох крайніх діб, штурмові дії у таких тактичних напрямках:
– Яблунівка — Іллінівка, передові підрозділи 1436-го мсп, за активної підтримки 155-го «зведеного» мсп, продовжили свої вперті спроби «зачепитися» за Іллінівку. Поки що, у них це виходить не дуже добре.
Окремі дрібні штурмові групи (до 2-3 «тіла») у деяких випадках діючи з боку ліса на південь від Іллінівки, час від часу прориваються до окремих будинків на вулиці Набережній, однак вони там довго не живуть. Проте ворог наполегливо намагається «будь-що» закріпитися в Іллінівці, діючи з боку кільцевої розв’язки на південний захід від Берестка через ліс на південь від Іллінки.
– Олександро-Калинове — Бересток, штурмові групи підрозділів 4-ї омсбр та 10-го тп 20-ї мсд 8-й ЗВА намагаються прорватися до Берестка з боку західного кінця Клебанбикського водосховища. Поки що — не дуже успішно, адже противник змушений вести вперті бої на північному березі водосховища, замість того, щоб просуватися у бік Берестка.
– 77-й омсп продовжує накопичувати штурмову піхоту в напрямку Яблунівка — Степанівка, очевидно готуючись до атакуючихштурмових дій в цьому напрямку найближчим часом, аби захопити Степанівку.
– У свою чергу, штурмові групи передових підрозділів 103-го мсп 150-ї мсд та 10-го тп 8-ї ЗВА, очевидно, мають однозначний наказ захопити Бересток синхронними атаками з боку західного та східного кінців Клебанбицького водосховища.
Однак, у цьому сенсі, варто зазначити, що противник поки що не зміг надійно закріпитися в районі Пліщієвки та Іванопілля з цією метою, хоча постійно намагається провести свої малі штурмові групи з боку села Клебан Бик і через Яблунівку до позицій на північному березі водосховища. Бої там тривають з перемінними результатами, але противник поки не зміг захопити ключові позиції ЗСУ на ділянці від Пліщієвки до Берестка та від Яблунівки до Берестка.
– У свою чергу, російська 72-га омсбр прагне посилити своїх штурмовиків, які прорвалися до південно-східних околиць Костянтинівки, регулярно намагаючись перемістити з цією метою невеликі піхотні групи в напрямку Предтечіне — Костянтинівка. Поки що не дуже успішно.
На відміну від передових підрозділів 6-ї мсд 3-го АК, які діють через район «Дачі» по напрямку Олександро-Шультіне-Костянтинівка й які наполегливо намагаються прорватися до залізничної станції «Костянтинівка» вздовж вулиці Островського. Поки що противник не зміг пересікти дорогу Т-0504 своїми основними силами і вимушений вести запеклі бої своїми штурмовими групами в районі Одеської та Київської вулиць Костянтинівки.
– Окрім згаданих активних дій противника в рамках першого (початкового) етапу штурму Костянтинівки, російське командування продовжує досить активні атакуючіштурмові дії в районі Софіївки та на північний захід від Часів Яру (у напрямку Віролюбівки), намагаючись одночасно створити передумови для виходу на ближні підступи до Дружківки. У цьому сенсі противник поки що зміг лише зв’язати бої за Софіївку та прорватися до водойми на південний схід від Віролюбовки. Протягом понад 2,5 тижнів запеклих боїв російські війська зуміли просунутися по цих флангах не більше ніж на 1 км.
3. Ймовірно, командування російських військ планує поетапно захопити всю агломерацію Дружківка – Костянтинівка — спочатку охопити фланги Костянтинівки, одночасно з цим, прорватися на ближні підступи до Дружківки, а потім штурмом захопити саму Костянтинівку і витіснити ЗСУ з району Дружківки під загрозою оточення.
Водночас, ймовірно, планується просування передових підрозділів російських військ у район Малотаранівка — Семенівка — Білокузміновка — Комишуваха, на північ від Дружківки. Кінцева оперативна мета цієї операції — дістатися ближніх підступів до Краматорська з півдня та південного сходу, створивши таким чином одну з передумов для організації та проведення оперативної наступальної операції проти агломерації Слав’янськ-Краматорськ під час літньо-осінньої кампанії 2026 року.
У цьому сенсі очевидно, що виконання завдань першого етапу штурму Костянтинівки передбачає наступні дії російських ТГр «Дзержинск» і «Бахмут»:
– ТГр «Дзержинськ», очевидно, має завдання прорватися через Іллінівку та Бересток у південно-західну (центральну) частину міста, діючи вздовж західного берега річки Кривий Торець
– ТГр «Бахмут», відповідно, діючи через південно-східну частину Костянтинівки, прагне прорватися до району місцевої залізничної станції та на північний захід (вздовж вулиць Бахмутська та Олекси Тихого), а також з обох боків Шанхайського ставку, щоб повністю зайняти східну частину міста на протилежному березі Кривого Торця.
Але, на даний момент, обидві російські ТГр на цьому напрямку досить далекі від досягнення вказаних цілей. Між тим, вони вже ведуть наполегливу та активну підготовку до боїв безпосередньо в самій Костянтинівці. Наприклад, ведеться регулярна та цілеспрямована підготовка особового складу штурмових «бронегруп» 10-го тп для «швидкого прориву техніки у Костянтинівку через Бересток», підсилення груп БПЛА у складі 155-го зведеногоо мотострілецького полку ВМФ, постійне накопичення штурмової піхоти у передових підрозділах 103-го мсп 150-ї мсд та 77-го омсп тощо.
Насправді, у рамках підготовки до всієї літньої кампанії російських військ 2026 року, одним із головних елементів (і, ймовірно, найосновнішим) якої, ймовірно, має бути гіпотетична оперативна наступальна операція російських військ у бік Слов’янсько-Краматорської агломерації, їхнє командування на Костянтинівському напрямку, теоретично, з урахуванням часу, необхідного для попередньої підготовки, включно з оперативним розгортанням відповідних угрупувань військ, має ВЖЕ «форсувати» наступальні дії. Це, однаково, стосується і Лиманського напрямку.
Однак наразі ми спостерігаємо дещо інше — невеликі, але постійні спроби інфльтрації та проникнення малими та «надмалими» (до 2-3 в/сл) штурмовими групами противника у бойові порядки передових частин і підрозділів ЗСУ.
Так, це суттєво зменшує разові втрати противника під час його атакуючих/штурмових дій, на відміну від спроб прорватися на тактичному рівні більшими штурмовими групами. Але водночас це різко сповільнює темп і час наступу самих російських військ. Більше того, втрати ворога, у такому випадку, в загальному розрахунку, не зменшуються кардинально, а просто розтягуються у часі, адже такий «конвеєр смерті», коли командування противника знову і знову відправляє 2-3 «тіла» для непомітного проникнення і закріплення, у переважній більшості випадків закінчується для них фатальним.
Наразі бої за Костянтинівку фактично відбуваються в передмістях, за винятком її південно-східної околиці. При цьому, темп наступу противника мінімальний. Це означає, що швидке захоплення міста російськими військами наразі майже неможливе.
Більше того, вороже командування в цьому випадку ризикує не лише порушити всі плани та графіки своєї літньої кампанії, а й навіть не почати реалізовувати її основні пункти (елементи). Просто тому, що воно загрузне у часі і темпі проведення «підготовчих заходів» до неї.
Якщо до кінця весни ворог так й не захопить Костянтинівку і Дружківку (а також Лиман), то російському військовому командуванню доведеться «на ходу» вигадувати щось «зовсім інше» для своєї літньої кампанії, ніж захоплення таких «гостро бажаних» Краматорська та Слов’янська.
