Січень 2026 – Сторінка 4

“Укрнафта” придбала габіони на понад 14 мільйонів гривень, з піском на 4 мільйони дорожчим за ринок

АТ «Укpнaфта» 17 листопада замовила ТОВ «Енерготепло» влаштування інженерних споруд на об’єктах нафтогазової галузі за 14,37 млн грн.

Про це повідомляється в «Прозорро».

До 30 червня згідно відомості обсягів робіт повинні замінити конструкції з габіонів на об’єктах нафтогазової галузі у Роменському районі Сумської області. Роботи включають в себе встановлення захисних конструкцій з габіонів та їх заземлення.

Самі модульні фортифікаційні розбірні габіони розмірами 4х1х2 м та 3х1х2 м надає замовник за власні кошти. А пісок оплачують постачальнику.

Читайте по темі: Уряд призначив новий склад наглядової ради «Енергоатому»

У підсумковій відомості ресурсів заплановано 7,48 млн грн на природний рядовий пісок по 1 105 грн/куб. м (тут і далі ціни та суми вказано з ПДВ без урахування доставки, яка в кошторисі оплачується окремо).

Листопадовий моніторинг ДП «НІРІ» Держвідновлення фіксував на Сумщині найвищу ціну піску на рівні 750 грн/куб. м, що на 32% дешевше.

Крім того, сама ж «Укpнaфта» для влаштування інженерних споруд на об’єктах нафтогазової галузі у Роменському районі Сумської області у тому ж таки листопаді замовляла іншій компанії «Хімія-Спецтехніка» пісок по 400 грн/куб. м, що майже втричі дешевше.

Нещодавно Відділ освіти Роменської міськради Сумської області для ремонту входу в укриття ліцею замовляв пісок по 540 грн/куб. м, що вдвічі дешевше. Управління ЖКГ Роменської міськради для ремонту внутрішньоквартальних проїздів замовляло пісок по 720 грн/куб. м, що на 35% дешевше. Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міськради для укриття школи у Сумах замовляло пісок по 540 грн/куб. м, що вдвічі дешевше.

Отже, тільки на цій позиції потенційна переплата може складати біля 3,83 млн грн.

Дорожчі пропозиції подали «Прімум Актив», «Лігатранс» та «Електробудальянс».

Для участі в торгах замовник вимагав аналогічні договори, у межах яких учасники вже виконували роботи або надавали послуги з влаштування габіонів. Також потрібно було підтвердити наявність мінімального набору техніки: по одній одиниці екскаватора, крану та зварювального обладнання.

Окремо в тендерній документації зазначили, що через неналежне виконання гарантій «Укрнафта» не приймає банківські гарантії для забезпечення тендерної пропозиції та виконання договору від «Банку Альянс», «Полтава-Банку» та «РВС Банку».

Головою правління АТ «Укрнафта» є Богдан Кукура.

Читайте по темі: Суд пом’якшив запобіжний захід екскерівнику “Укренерго” Кудрицькому: електронний браслет зняли

За даними аналітичної системи YouControl, компанія «Енерготепло» зареєстрована у смт Золочів на Харківщині. Її власником є Роман Мелешко з Сумської області. «Енерготепло» входить до корпоративної групи родини Шатохіних. Ключовою особою цієї групи є Анатолій Шатохін – акціонер із часткою 85% та голова наглядової ради АТ «Восток», а також колишній депутат Харківської обласної ради. Директором АТ «Восток» працює той самий Роман Мелешко.

Компанії групи працюють у сферах пасажирських перевезень, теплоенергетики, нерухомості, технічного обслуговування, ремонту автотранспортних засобів та інше. До активів групи входять АТ «Восток», ТОВ «Востокенергострой», ТОВ «Востокенерго», ТОВ «Шанс-маркет+» та ТОВ «Ліга-2К».

З 2016 року «Енерготепло» отримала державних замовлень на 761,87 млн грн, найбільше в ДП «Дороги Харківщини».

Автор: Ганна Кислякова, «Наші гроші»

Бережіться! Чому не варто зберігати фото документів у смартфоні

Сфотографувати паспорт для рієлтора, зберегти скриншот із номером банківської картки чи записати ІПН у нотатках – звична побутова практика. Та разом із комфортом смартфон непомітно перетворюється на сховище чутливих даних, до яких можуть дотягнутися як сторонні сервіси, так і зловмисники. Про це пише iTechua, передають Патріоти України.

Чому не варто зберігати фото документів на смартфоні

Частина смартфонів автоматично синхронізує фотографії з хмарними сервісами. У такому разі знімки документів можуть роками залишатися на віддалених серверах, і якщо пароль від акаунта опиниться у витоку, доступ до файлів здатна отримати стороння людина.

Окрема проблема — дозволи застосунків. Багато програм мають доступ до галереї, тому теоретично можуть “бачити” і копії ваших документів, навіть якщо ви не надавали цьому значення та не планували зберігати їх надовго.

Ще один сценарій — втрата або крадіжка смартфона. Якщо хтось отримає доступ до пристрою, у галереї можуть знайтися фото паспорта, водійського посвідчення, медичного поліса чи інших даних, які згодом здатні використати для кредитів або шахрайських операцій. Додатковий ризик несуть метадані знімків: якщо під час фотографування була активна геолокація, фото може підказати місце проживання.

Навіть після видалення зображення безпека не гарантована. Копії можуть зберігатися в хмарі, резервних архівах або на пристроях людей, яким ви надсилали файл. Тому найнадійніший підхід — не тримати фото документів у галереї взагалі або використовувати захищені сховища з шифруванням, а після відправлення одразу прибирати файли.

Нагадаємо, смартфон уже давно переріс роль звичайного засобу зв’язку й фактично став персональним аналітиком. Щодня він збирає масиви даних про користувача майже непомітно, тому багато хто навіть не усвідомлює масштаб власного цифрового сліду.

Це наочна ілюстрація безмежної фальші й лицемірства російського культу ВВВ, – журналіст

“Путін у Санкт-Петербурзі братиме участь у щорічному січневому шоу, тупцюватиме на “пам’яті блокади Ленінграда”. Зсунувши брови будиночком, поправлятиме стрічки на вінках, запалюватиме лампадки, і що вони там ще роблять на своїх нафталінових заходах. Опереткова почесна варта махатиме шаблями і гвинтівками”, – пише журналіст Роман Попков на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:

“І саме в ці хвилини люди в Києві й далі сидітимуть біля холодних батарей, кутаючись у всі светри й ковдри, без гарячої води, без світла. Грітимуться, обіймаючи нещасних домашніх котів.

Це наочна ілюстрація безмежної фальші й лицемірства російського культу так званої Великої вітчизняної війни. Який потрібен цій державі для того, щоб сіяти смерть, темряву й холод. Культ ВВВ – це ідеологічне обслуговування агресії й терору. Ми маємо це діагностувати правдиво, чітко”.

Намітився злам? Нова система світової безпеки буде визначена у 2026 році, – польський експерт

У 2026 році заплановано чотири зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном, і саме ці переговори матимуть вирішальний вплив на майбутню архітектуру світової безпеки. Про це у прямому етері “Еспресо” заявив політичний експерт, колишній секретар польської делегації до парламентської асамблеї НАТО та ексчлен уряду Польщі Пьотр Кульпа, передають Патріоти України.

За його словами, нинішня політика Трампа багато в чому перегукується з логікою, яку раніше демонстрував Путін. «Загалом те, що робить Трамп, вписується у філософію, яку нам уже показував Путін. Тут навіть проглядаються історичні паралелі — зокрема заяви про те, що права Данії на Гренландію нібито пов’язані з якимись кораблями», — зазначив Кульпа.

Аналітик наголосив, що подібні аргументи не мають під собою реального підґрунтя. «Ми теж можемо згадувати кораблі, про які говорить Трамп, але тоді ще не існувало США. Триста років тому з’явилася лише Росія. Середньовічні „права“ США на Гренландію такі самі, як і середньовічні „права“ Путіна на Київську Русь. Немає жодного зв’язку — це не їхній спадок і не їхні права», — пояснив він.

На думку Кульпи, подібна риторика є нічим іншим, як інформаційним шумом, що лунає одночасно і з Москви, і з Вашингтона. «Це відверта маячня, яка сьогодні звучить як з Москви, так і з Вашингтона. Загалом я розглядаю те, що відбувається, як процес силових переговорів», — підкреслив експерт.

Він додав, що ключовими стануть саме контакти на найвищому рівні між США і Китаєм. «Переговори, які зараз тривають, — це підготовка до зустрічей Трампа і товариша Сі. У 2026 році таких зустрічей буде чотири, і саме вони дадуть відповідь, як буде поділений світ, якою стане нова система безпеки», — сказав Кульпа. За його словами, тоді стане зрозуміло, якою буде природа майбутніх конфліктів.

«Ми побачимо, чи буде війна взагалі, чи вона набере кінетичного характеру, чи все обмежиться економічною холодною війною, яку світ уже знає з минулого», — зазначив аналітик. Водночас він звернув увагу, що у глобальному трикутнику США — Європа — Китай найслабшою ланкою залишається Москва.

Окремо Кульпа наголосив на зростанні ролі України у системі європейської безпеки. Аналітик зауважив, що вирішальним фактором стає воєнна інтеграція Європи та України, без якої континентальна безпека вже неможлива. «Економічні проблеми й та розтяжка, у якій сьогодні опинилася Росія, є для неї руйнівними. У Росії закінчуються гроші», — зазначив він. Водночас, за словами експерта, Україна має потужну підтримку з боку Європи.

«Україна спирається на підтримку Європи — найбагатшого економічного простору у світі. Воєнна інтеграція Європи й України вже відбулася. Сьогодні не існує європейської безпеки без України», — наголосив Кульпа. Він навів і конкретні цифри, що, на його думку, підтверджують цю тезу.

«Із 220 бригад у Європі — 120 українські, а їхню бойову спроможність оцінюють на рівні 180. Фактично Україна є центром сили в часи, коли сила стає єдиним законом», — сказав експерт. Кульпа додав, що роль України не обмежується лише чисельністю армії. «Україна — це не тільки реальна армія, а й технології дроноцентричної війни. Саме на цій основі можна вибудувати систему безпеки всього континенту, адже дрони — це крилаті й балістичні ракети та навіть космічний вимір», — підсумував він.

«Викинули на сніг посеред лісу»: ветеран ЗСУ звинуватив ТЦК у викраденні та побитті

Колишній військовослужбовець, учасник бойових дій, житель селища Ратне Ковельського району Сергій Колядюк повідомив, що його незаконно затримали та побили співробітники ТЦК, завдавши серйозних травм.

Про це він написав 18 січня 2026 року на своїй сторінці у Facebook.

За словами чоловіка, інцидент стався у середу, 14 січня, о 22:30.

Звісно, Волинський обласний ТЦК і СП заперечує всі звинувачення, посилаючись на те, що «відсутні офіційні дані, які б підтверджували викладені ним твердження». Мовляв, так звані «групи оповіщення» діють «виключно в межах чинного законодавства». Проте навіть судові справи, в яких фігурує ТЦК, свідчать про протилежне. Тому не дивно, що «тецекашники» називають чорне білим, а біле чорним.

“Ніколи не міг уявити, що працівники ТЦК здатні силоміць заштовхати мене в автомобіль, зламати ребра, а потім викинути на сніг о четвертій ранку десь за межами населеного пункту.

Читайте по темі: ВАКС підтвердив конфіскацію майна родини екскерівника ТЦК Харкова

Отже, середа. 22:30. Йду додому, розмовляю телефоном. Повз мене проїжджає темний «Фольксваген». Розвертається і знову проїжджає поруч.

За хвилину відчуваю сильний удар у ділянці нирок. Гадаю, це була бита чи щось подібне. Двоє чоловіків у військовій формі затягують мене в цей самий автомобіль і кидають на підлогу між сидіннями. У салоні ще троє військових і двоє таких, як я.

Дорогою до Ковеля я навіть не міг сказати, що я колишній військовий, учасник бойових дій. Один із військових наступив мені ногою на шию.

По дорозі вони двічі зупинялися, щоб бити тих двох інших чоловіків.

Через кілька годин мені вдалося вмовити військових переглянути мої документи.

Я не можу сказати, куди ми заїжджали, адже весь час лежав між сидіннями. Але автомобіль десь зупинявся. Наскільки я зрозумів, це було Ковельське ТЦК.

О четвертій ранку мене без жодних пояснень викинули з машини. Це було біля «Зеленого гаю», не доїжджаючи до Луцька. Фактично я опинився посеред лісу під час комендантської години. Жоден з автомобілів, які проїжджали повз, не зупинився. Але я дочекався першої маршрутки, яка їхала з Луцька до Ратного. І після одинадцятої ранку мені вдалося дістатися додому”, – пише Сергій Колядюк.

Дрони та ракети атакували РФ: блекаут в Орлі, проблеми з енергетикою в Бєлгороді

У вівторок увечері, 20 січня, Росію атакували невідомі дрони і ракети. Під ударом опинилися місто Орел і Бєлгород.

Про це повідомляють російські Telegram-канали.

Судячи з інформації в пабліках, атака на Бєлгород сталася після 20:00 за київським часом. У публікаціях стверджується, що по ТЕС “ДП Енергот” було завдано ракетного удару, після чого почалася сильна пожежа.

Трохи пізніше губернатор регіону В’ячеслав Гладков підтвердив атаку, заявивши, що нібито здійснено по “енергетичному комплексу регіону”.

“Унаслідок обстрілу зазнали пошкоджень підприємства, що входять до енергетичного комплексу регіону. Проводимо розмінування і приступаємо до аварійних робіт. Крім того, у Бєлгороді на території одного підприємства пошкоджено приміщення та обладнання”, – повідомив Гладков.

При цьому якихось перебоїв із чим-небудь не було, чого не можна сказати про місто Орел.

За словами передплатників SHOT, приблизно о 21:30 у різних районах Орла було чутно понад 10 вибухів.

Паралельно в соцмережах поширювалися кадри, на яких, як стверджується, дрони атакували місцеву ТЕЦ, через що в частині міста виник блекаут.

Трохи пізніше інформацію підтвердив губернатор Орловської області Андрій Кличков. Він написав, що атаковано паливно-енергетичну інфраструктуру регіону.

“Завдано незначної шкоди паливно-енергетичній інфраструктурі регіону… У деяких будинках Північного та Залізничного районів міста Орла є збої в електро- та водопостачанні, здійснюється усунення наслідків”, – написав він.

quuiqhhidzzierhab

НАБУ повідомило про підозру Ростиславу Шурмі та його брату у справі про «зелений» тариф

Національне антикорупційне бюро України оголосило підозру колишньому заступнику керівника Офісу президента Ростиславу Шурмі та його брату Олегу.

Відомство заявляє про викриття схеми розкрадання коштів за «зеленим» тарифом на енергогенеруючих підприємствах, розташованих на тимчасово окупованій РФ частині Запорізької області.

За даними слідства, до повномасштабної війни брати побудували сонячні електростанції у Василівському районі Запорізької області. Після захоплення території російськими військами ці об’єкти фактично припинили постачання електроенергії в енергосистему України. Водночас підприємства, за версією НАБУ, продовжували декларувати виробництво електроенергії та отримувати за неї оплату за «зеленим» тарифом.

Загальний збиток державі оцінюють у 141,3 млн гривень. Серед фігурантів справи — колишній заступник голови ОП, який також входив до наглядової ради Нафтогаз України та був депутатом Донецької обласної ради, а також його брат-підприємець.

Експерти енергоринку зазначають, що активізація кримінальних проваджень щодо Шурми може мати серйозні наслідки для енергетичної сфери. За інформацією джерел, попри формальне звільнення з посад, він нібито й надалі впливає на роботу НАК «Нафтогаз України», зокрема на напрям продажу газу на внутрішньому ринку. Це може призвести до кадрових та управлінських змін у компанії.

Читайте по темі: Тиск, погрози і відправка «на нуль»: що відбувається в Харківській спецпрокуратурі під керівництвом Дмитра Вербицького

Де в Європі найкраще наймати працівників у 2026 році: нове дослідження

Європа традиційно вважається одним із найпривабливіших регіонів для інвестицій. Лише в ЄС обсяг прямих іноземних інвестицій наближається до 10 трильйонів євро, а сам союз залишається найбільшим у світі єдиним ринком за кількістю споживачів, передають Патріоти України з посиланням на Afracanews.

Втім, для міжнародних компаній вибір країни для розширення бізнесу в Європі — завдання не з простих. Політичні відмінності, різне трудове законодавство, податкові правила та бюрократія часто ускладнюють рішення. Саме тому нове дослідження може стати корисним орієнтиром.

Данія — найкраще місце для найму в Європі

Згідно з рейтингом Conference Board — міжнародного аналітичного центру зі штаб-квартирою у США — Данія стала найпривабливішою країною Європи для компаній, які хочуть наймати працівників або розширювати бізнес у 2026 році.

Секрет Данії — у поєднанні кількох факторів:

високий рівень навичок і освіти працівників,
сильна бізнес-культура,
відносно помірні витрати на робочу силу.

Саме цей баланс зробив країну лідером рейтингу.

Хто ще в топі

Рейтинг загалом очолили країни Північної Європи, а також невеликі, але економічно сильні держави, які добре адаптуються до змін і інвестують у розвиток навичок.

Швейцарія, яка посіла друге місце, стала єдиною країною з ідеальним результатом — 100 балів за рівень талантів і навичок. Водночас висока вартість життя там залишається серйозним викликом для роботодавців.

Німеччина: сильна економіка, але з проблемами

Німеччина — єдина країна G7 у першій десятці рейтингу. Проте дослідники звертають увагу на серйозні ризики:

скорочення кількості економічно активного населення,
зростання витрат на оплату праці,
повільне впровадження цифрових технологій.

Особливо слабко країна виглядає за показником конкурентоспроможності робочої сили — лише 25 балів, що є другим найгіршим результатом серед топ-20 країн.

Велика Британія: гнучкість попри Brexit

Велика Британія посіла 12-те місце. Її позиції стримують невизначеність після Brexit і нерівномірний регіональний розвиток. Водночас ринок праці залишається відносно гнучким, а сильний сектор послуг і потужна база талантів підтримують економіку.

Аналітики описують британський ринок праці як «динамічний, але обмежений», що значною мірою залежить від міжнародних фахівців.

Франція та Італія: різні проблеми — схожий результат

Франція (18-те місце) страждає від надмірної зарегульованості. Складні правила та низька гнучкість уповільнюють масштабування бізнесу.

Італія (20-те місце), навпаки, має достатньо навичок, але не може ефективно перетворити їх на загальну продуктивність. Серед ключових проблем — слабка цифровізація, демографічний спад і управлінські бар’єри.

Попри це, обидві країни мають сильні інституції та людський капітал — але структурні обмеження заважають повністю реалізувати потенціал.

Аутсайдери рейтингу

Найнижчі позиції посіли Кіпр, Греція, Хорватія, Польща, Словаччина та Болгарія — усі вони набрали менш як 30 балів.

Що насправді важливо для міжнародних роботодавців

Окремо Conference Board опитав HR-директорів і керівників компаній, щоб з’ясувати, що для них є ключовим при виборі країни для розширення бізнесу:

наявність потрібних навичок зараз і в майбутньому — 51%,
висока продуктивність і технологічна база — 28%,
конкурентні податки на працю — 28%.

Цікаво, що рівність можливостей на ринку праці більшість респондентів назвали найменш важливим фактором.

Для компаній, які планують найм або розширення в Європі у 2026 році, вирішальними залишаються якість талантів, адаптивність економіки та реальна ефективність ринку праці. І саме за цими критеріями північ Європи сьогодні виглядає найпереконливіше.

Годинник елітної влади: Чому аксесуар Ігоря Коломойського за €180 тис. вважають культовим

Розкішні аксесуари часто розповідають про своїх власників більше, ніж публічні заяви. Цього разу увагу привернув годинник Ігоря Коломойського — рідкісна модель Patek Philippe, яка входить до числа найбільш закритих і бажаних у світі високого годинникового мистецтва, передають Патріоти України з посиланням на Телеграф.

Йдеться про Patek Philippe Grand Complication 5101P-101 — модель, яку випустили обмеженим тиражем усього 500 екземплярів на весь світ.

Не просто дорогий аксесуар

Як зазначає годинниковий експерт Misha cats_and_watches, цей годинник — не «статусна іграшка», а справжній колекційний об’єкт. Його ринкова вартість сягає близько €180 000, що еквівалентно понад 9 мільйонам гривень. Вперше модель представили у 2003 році, і з того часу вона лише зросла в ціні.

Корпус виготовлений із платини — металу, який у світі люксових годинників цінується навіть вище за золото. Саме платинові версії Patek Philippe традиційно випускають найменшими серіями.

Технічна досконалість

Модель 5101P-101 вражає не лише зовнішнім виглядом. Усередині — складний механізм із двома барабанами, які забезпечують 10-денний запас ходу. Такий показник є рідкістю навіть серед так званих grand complications.

Окрему увагу привертає фірмовий «лососевий» циферблат — колір, який став візитівкою окремих знакових моделей бренду й особливо цінується серед колекціонерів.

Турбійон і ручна робота

Годинник має COSC-сертифікацію хронометра, що підтверджує виняткову точність ходу. Також він оснащений турбійоном — складним механізмом, покликаним нейтралізувати вплив земного тяжіння на точність. Для Patek Philippe турбійон — рідкісне рішення, яке застосовують лише у виняткових моделях.

Побачити його можна через прозору задню кришку, де відкривається й інша деталь — ретельно виконане ручне полірування калібру, характерне для найвищого класу годинникового мистецтва.

Вибір Коломойського вкотре демонструє: у світі великих грошей годинник — це не просто спосіб дізнатися час. Це сигнал, символ і маркер статусу, зрозумілий лише вузькому колу посвячених.

Краснодарський край другу ніч поспіль атакували дрони, дісталося і Курську

У ніч на вівторок, 27 січня, в Росії зафіксовано атаки безпілотників на Краснодарський край і Курськ. Мешканці цих регіонів скаржилися на серію вибухів. Про це повідомили російські пабліки, передають Патріоти України.

В Краснодарському краї ситуація повторилася другу ніч поспіль. Були помічені безпілотники, які атакували Слов’янський район, а напередодні ударів зазнав місцевий нафтопереробний завод. Вже близько півночі у регіоні оголосили повітряну тривогу. Повідомлялося про рух дронів у напрямку області, через що Росавіація ввела обмеження на польоти з аеропорту Краснодара.

Очевидці розповідали про серію вибухів, які було чутно з приблизно 01:40 у різних частинах району, зазначаючи, що їх супроводжували гул мотора та басові звуки, що, ймовірно, лунали з боку Азовського моря. За словами місцевих жителів, загалом пролунало близько десяти вибухів. Інформації про пошкодження чи постраждалих поки не надходило.

Як пише російський Telegram-канал SHOT, Схожа ситуація сталася і в російському Курську цієї ж ночі. У різних частинах міста було чути близько 5-7 сильних вибухів, а в небі помічали яскраві спалахи. Однак даних про наслідки атак теж не було надано, і російська влада залишила ці події без коментарів.

Варто нагадати, що у ніч на 26 січня дрони також завдавали ударів по Краснодарському краю, зачепивши зокрема місто Слов’янськ-на-Кубані та місцевий НПЗ.